Записки з українського мовознавства

Постійне посилання зібрання

Галузь і проблематика: висвітлення та популяризація сучасних наукових студій у сфері української лінгвістики, дослідження класичних і новітніх напрямів мовознавства, пропаганда наукових досягнень Одеського національного університету імені І. І. Мечникова в галузі теоретичного та прикладного українського мовознавства. Рецензування монографій, наукових збірників, словників, підручників і навчальних посібників, присвячених вивченню мов. Сайт видання: http://zum.onu.edu.ua

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 363
  • Документ
    Особливості реалізації мовної особистості освітянина в інформаційному суспільстві
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Труба, Ганна Миколаївна; Truba, Hanna M.
    Стаття присвячена актуальному питанню формування мовної особистості освітянина в контексті інформаційного суспільства, зокрема в популярних соціальних мережах, таких як «Facebook», «Instagram», «TicTok». Зосереджено увагу на вивченні взаємозв’язку між поняттями «інформаційне суспільство» і «мовна особистість освітянина», зокрема у статті детально висвітлюється поняття «мовна особистість» та акцентується увага на значимості видалення нового типу особистості - «мовна особистість в інформаційному суспільстві», з’ясовано соціолінгвістичні та психолінгвістичні характеристики мовної особистості в цьому суспільстві та виділено фактори, що впливають на її формування. Між іншим підкреслено складні взаємозв’язки між мовною особистістю та знаннями, які циркулюють в інформаційному просторі. Важливо зазначити, що особистість формується через мовлення, а також через використання інформації, зокрема із інформаційних соціальних мережу. Завдяки активному використанню соціальних мереж особистість отримує можливість виражати свої думки та ідеї, спілкуватися з іншими користувачами, а також отримує доступ до безлічі інформації. Однак це також несе ризики у вигляді некоректної, недостовірної або недостатньо обґрунтованої інформації, яка може негативно впливати на формування мовної особистості. Постає необхідність розуміння впливу соціальних мереж на формування мовленнєвих настанов, стереотипів та способів комунікації особистості. Мета статті полягає в дослідженні й обґрунтуванні феномену мовної професійної особистості на прикладі вивчення МО освітянина у мережі, а реалізація її потребує виконання таких завдань: аналіз наукових праць щодо проблем розуміння мовної особистості; вивчення мовної та мовленнєвої поведінки освітянина на основі дослідження його професійної комунікації; характеристика і аналіз професійних мовних текстів (усні і письмові) як продукта мовної діяльності фахівця. Об’єктом дослідження постає професійна мовна особистість, а предметом – мовна особистість освітянина у мережі. Серед методів дослідження мозна зазначити: індукції та дедукції; теоретичного узагальнення та моделювання процесу формування професійної компетентності освітянина; порівняльний для аналізу змісту, форм і методів культури професійної мови.
  • Документ
    Лексичні засоби вираження вербальної агресії в соціальних мережах (на матеіралі коментарів у Facebook і Twitter на сторінках П. Порошенка і В. Зеленського)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Завальська, Любов Володимирівна; Zavalska, Lubov V.
    У статті схарактеризовано лексичні засоби реалізації конфліктної комунікативної поведінки користувачів соціальних мереж. Розглянуто мережеві коментарі, представлені на офіційних сторінках українських політиків – чинного Президента України Володимира Зеленського і попереднього Президента України Петра Порошенка – у соцмережах Facebook і Twitter. Визначено поняття вербальної агресії як засіб реалізації конфліктної комунікативної поведінки. Окреслено жанрову специфіку коментарів у соціальних мережах та визначено особливості їх функціонування. Проаналізовано лексичні одиниці, що є вербальними маркерами агресивної поведінки коментаторів у соцмережах. Мета дослідження – виявити основні лексичні засоби реалізації вербальної агресії в політичному дискурсі соціальних мереж. Об’єктом аналізу є конфліктна комунікативна поведінка користувачів соціальних мереж; предметом дослідження – вербальна агресія коментаторів на офіційних сторінках українських політиків. Матеріалом для аналізу слугували коментарі до дописів на офіційних сторінках українських політиків Володимира Зеленського і Петра Порошенка у соцмережах Facebook і Twitter за 2023 рік. Загалом проаналізовано понад 2000 коментарів. Лексичні засоби вираження вербальної агресії було проаналізовано на матеріалі тих коментарів, що характеризувати саме політиків, а не безпосередніх комунікантів – прихильників одного з українських президентів. Доведено, що основними засобами репрезентації вербальної агресії у коментарях до дописів українських політиків у Facebook і Twitter є антропоніми, стилістично знижена лексика, інвективи, жаргонізми та ремінісценції й цитати виступів політиків.
  • Документ
    Регламентативна комунікативна стратегія в українському парламентському дискурсі
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Бахчиванжи, Альона Вікторівна; Bakhchivanzhi, Aliona V.
    Статтю присвячено аналізу українського парламентського дискурсу в аспекті комунікативної поведінки його учасників, зокрема реалізації комунікативних стратегій його учасників. Визначено поняття політичного дискурсу і парламентського дискурсу як вияву останнього; виявлено жанрові особливості українського парламентського дискурсу та схарактеризувати парламентські дебати як основний мовленнєвий жанр. Окреслено основні комунікативні стратегії політиків – учасників українського парламентського дискурсу та проаналізовано мовні засоби реалізації комунікативних стратегій. Дослідження зосереджено на комунікативній поведінці голови засі-дань Верховної Ради, який виконує комунікативну роль модератора та обирає регламентативну як основну стратегію комунікативної поведінки в парламентському дискурсі. Мета статті – визначити роль регламентативної стратегії в українському парламентському дискурсі. Об’єкт дослідження – український парламентський дискурс, предмет дослідження – мовленнєва поведінки «модератора» парламентських дебатів у Верховній Раді України. Матеріалом дослідження слугували стенограми засідань Верховної Ради України за 2022– 2023 роки. Розглянуто мовленнєву поведінку мовця – голови засідань є спікер Верховної ради або його заступник, який виступає модератором на парламентських дебатах: оголошує порядок денний, надає слово, підсумовує сказане тощо. Учасники парламентських дебатів почергово виступають в обговоренні: здебільшого тему обговорення задає один політик, який представляє законопроект, а депутати критикують або підтримують його виступ. Регламентативна стратегія підпорядкована дотриманню процесуальних норм і правил під час парламентських дебатів, інформаційна передбачає повідомлення учасникам парламентського дискурсу нової й оперативної інформації. Дослідження поглиблює теоретичні засади політичної лінгвістики, дискурсології і лінгвопрагматики; теорії мовленнєвих жанрів і комунікативних стратегій.
  • Документ
    Дезінформація як складник ІПСО в мегадискурсі: маніпулятивний аспект (на прикладі російсько-української війни періоду повномасштабного вторгнення)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Кутуза, Наталя Валеріївна; Тельпіс, Д. М.; Kutuza, Natalia V.; Telpis, D. M.
    Статтю присвячено дослідженню дезінформації як складнику інформаційно- психологічних спеціальних операцій (ІПСО) в мегадискурсі. Мета розвідки – увиразнення особливостей дезінформації як складника ІПСО, що використовується проти України. Для реалізації мети виконано низку завдань: розрізнено та уточнено тлумачення понять «дезінформація», «фейк», «фейкові новини», «несвідома дезінформація»; визначено головні особливості дезінформації як потужної маніпуляції та вагомого інструмента гібридної війни; запропоновано авторську класифікацію видів дезінформації російсько-української війни за тематичною скерованістю. Об’єктом дослідження є феномен дезінформації як складник ІПСО в мегадискурсі за період повномасштабної війни, предметом дослідження є реалізація видів дезінформації в українському інформаційному полі. Методами дослідження стали: описовий – для виокремлення особливостей дезінформації як феномену, її видів; методи аналізу й синтезу для ідентифікації видів дезінформації, вичленування її функційних характеристик та поєднання їх в єдиний комплекс; метод індукції для конкретизації загальних висновків. Акцентовано увагу на тому, що дезінформація є ширшим поняттям, яке охоплює введення в оману держави, населення, армії та союзників супротивника. За тематичним скеруванням запропоновано авторську класифікацію видів дезінформації, де виокремлено воєнну, соціальну, культурну, коаліційну, кожна з яких має різний впливовий ефект на цільову аудиторію. Підкреслено, що російська дезінформація має досить розгалужену систему її тематичного скерування, це, у свою чергу, значно підсилює маніпулятивні ефекти. Також проаналізовано впливові ефекти, які досягаються розповсюдженням дезінформації в соціальних медіа, серед котрих провідними є: корегування картини світу населення держави-супротивниці у власних інтересах, психологічна дестабілізація населення та армії, виправдання власної збройної агресії, а також зміщення найбільш невигідної для неї меседжів зі світового та регіонального порядку денного. Перспективи дослідження вбачаємо в подальшому поглибленому вивченні складників ІПСО в мегадискурсі, видів дезінформації, а також способів нейтралізації дезінформації в умовах гібридної війни, зокрема створенні формульної моделі виявлення та нейтралізації дезінформації в мегадискурсі.
  • Документ
    Асоціативний фон класичних густативів
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Ковалевська, Тетяна Юріївна; Швець, Юлія Вікторівна; Kovalevska, Tetiana Yu.; Shvets, Yuliia V.
    Започатковуючи проєкт ємної асоціативної кваліфікації національного густаторного фонду, у пропонованій розвідці здійснено асоціативний експеримент, де стимулами виступали українські густативи, виокремлені з творів української класиної літератури. Це дало змогу встановити важливі складники української кулінарної культури в їхній психолінгвістичній інтерпретації, унаочнити актуальний асоціативнй фон лексики на позначення їжі та питва, виявити унікальність лінгвоментальних рис українців у густаторному фокусі сприйняття сучасних респондентів. Метою якої є експериментальне встановлення асоціативного фону класичних українських густативів. Сформульована мета передбачала виконання таких завдань: виокремити базові густаторні маркери з контекстів творів української літератури; провести ВАЕ на матеріалі зафіксованих густативів; схарактеризувати отримані слова-реакції за критеріями частотності; на основі отриманих характеристик з’ясувати асоціативний фон густативів та його можливі перетини з лінгвоментальними рисами українців та специфікою української гастрономічної культури. Об’єктом статті є густаторні маркери в їхній психолінгвістичній інтерпретації. Предметом дослідження є отримані асоціації на стимули-густативи. Джерельною базою нашої розвідки є тексти творів української художньої літератури «Енеїда» І. П. Котляревського і «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, а фактичним матеріалом - 5 найчастотніших густативів: борщ, брага, бублик, варенуха, вино У статті зроблено висновки про те, що проведений аналіз текстів «Енеїди» І. П. Котляревського і «Кайдашевої сім’ї» І. Нечуя-Левицького дав підстави казати про актуальність густаторної лексики в цих творах та її важливу роль у створенні національного колориту. Використані в асоціативному експерименті густативи дали підстави встановити їхній асоціативний фон, виявити динаміку пріоритетів в асоціюванні (ядрові/периферійні) та зв’язків між стимулами-густативами та реакціями в структурі внутрішнього лексикону респондентів (парадигматичні/синтагматичні), що в цілому ілюструє лінгвоментальні риси українців та їхню культурологічну специфіку на рівні харчосмакових експлікацій.
  • Документ
    Arbeitsinstrument RUTELA für die förderung von Ukrainischen schulkindern bei der deutschaneignung in Österreich
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Vasylchenko, Olena H.; Васильченко, Олена Германівна
    Der vorliegende Artikel ist dem Projekt RUTELA gewidmet, der sich mit dem förderorientierten Arbeitsinstrument zur Feststellung des Potenzials der Kinder im schriftsprachlichen Bereich auseinandersetzt. Die Aktualität dieses Themas ist dadurch zu erklären, dass über 10000 Schulkinder im Folge des in der Ukraine ausgebrochenen Krieges nach Österreich geflüchtet sind und mussten sich in das neue österreichische Schulsystem integrieren lassen, eine neue Fremdsprache lernen und sich an die neuen Schulfreund:innen und Lehrer:innen gewöhnen. Das Ziel dieser Studie besteht darin, einen Zugang zu kindlichen Kreativität zu finden, sich in ihre Vorstellungs- und Schreibewelten hineinzuversetzen, frühe literale Aktivitäten im Deutschen und Ukrainischen zu erfassen und die Volksschulkinder auf der Grundlage der Ergebnisse dieser Erfassung im schriftsprachlichen Bereich zu fördern. Um dieses Ziel zu erreichen, wurde eine Reihe von Aufgaben gelöst. Zuerst wurden Schreibproben in Klassen mit Schwerpunkt: Ukrainisch und Deutsch an Volksschulen in Wien gesammelt. Danach wurden die erhobenen Daten analysiert und abschließend interpretiert. Der Gegenstand der Studie ist der frühe Schriftspracherwerb in Sprachen Deutsch und Ukrainisch. Das Material der Studie besteht aus Schreibproben in der ukrainischen und deutschen Sprache. Als Methode wurde das Elizitierungsverfahren angewandt. Es geht um die Handlungen, die die Probanden zu einer produktiven schriftsprachlichen Aktivität veranlassen. Der vorliegende Beitrag orientiert sich sowohl an das Verfahren, das in der Arbeitstradition von Hans Reich steht, der zu einem ressourcenorientierten Verständnis migrationsbedingter Zweisprachigkeit erheblich beigetragen hatte, als auch an dem Arbeitsinstrumen ELA (Early Literacy Acquisition), das die Fähigkeit zur schriftsprachlichen Textproduktion in der türkischen und deutschen Sprache feststellt. Als Ergebnis der Analyse der gewonnenen Daten wurden Diskrepanzen zwischen der realisierten und der tatsächlichen Schriftkompetenz festgestellt sowie das Potenzial des Kindes für die Produktion schriftlicher Texte im frühen Alter ermittelt. Die gewonnenen Ergebnisse und ihre Interpretation ermöglichen es, ein Sprachprofil des Kindes zu erstellen, das seine Fähigkeiten beschreibt, sowie didaktische und methodische Ansätze zu entwickeln, die das Erlernen sowohl des Deutschen als auch der Muttersprache unterstützen.
  • Документ
    Кумівство як феномен української лінгвоментальності (на матеріалі обрядових пісень)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Яковлєва, Ольга Василівна; Yakovlieva, Olha V.
    Представлена розвідка присвячена вивченню традиції кумування в різних ритуалах обох обрядових циклів: сімейного та календарного. Зважаючи на те, що серед істориків, культурологів і народознавців немає єдиної точки зору на розуміння витоків кумівства, ми долучили до аналізу тексти обрядових пісень, зокрема, хрестинних, в яких закарбована інформація про кумів, ставлення до них, схарактеризовані їхні моральні якості та стосунки між кумами. Метою дослідження став аналіз текстів народних пісень, в яких розкривається прадавня народна традиція кумування в українців. Об’єктом нашої уваги був феномен кумівства, тобто наявність кумів в окремих ритуалах сімейного і календарного циклу. Предметом стали характеристики кумів та стосунки між ними, ставлення до хрещених батьків похресників тощо. В процесі роботи з текстами обрядових пісень ми користувались методами індукції та синтезу, описовим і порівняльним методами, а також методом контекстуально- інтерпретаційного аналізу фольклорних текстів. Етимологія лексем кум і кума підтверджує інформацію про те, що більшість обрядів сімейного циклу були суто жіночими. Етнографічні матеріали свідчать про важливість і необхідність наявності кумів у ритуалі хрестин. Після ритуалу хрестин в храмі, організаторами святкового обіду могли бути як батьки новонародженої дитини, так і кум з кумою. За обідом головними були баба-повитуха та куми, саме їм співали величальні пісні. Зважаючи на те, що кум і кума обиралися для дитини з метою і можливістю повністю дублювати обов’язки біологічних батьків у разі нещастя з останніми, у прадавні часи не засуджувались і сексуальні стосунки між кумами, як між справжніми чоловіком і дружиною. В результаті дослідження ми дійшли таких висновків: традиція кумування в сімейних обрядах була первинною; в календарних – вторинною. Кумування в широкому значенні передбачало встановлення родинних або крівних стосунків; у вузькому – дублювання подружнього життя в усіх його проявах внаслідок імітативної магії, в яку вірили предки. До кумів ставилися з величезною повагою, навіть більшою, ніж до біологічних батьків. Народні пісні про кумів, які дійшли до наших часів, зафіксували пізніший період, коли їх шанували й величали, а інтимні стосунки між кумами засуджувались.
  • Документ
    Науковий текст у системі навчання української мови як іноземної
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Івлєва, Світлана Миколаївна; Ivlieva, S. М.
    Актуальність дослідження полягає у презентації методичної стратегії, формування навичок та методів навчання УМІ, виокремленні загальних проблем комунікацій, що виникають в студентів-іноземців на початковому етапі, які навчаються нерідною мовою. Аналіз сучасних джерел висвітлює розширення кола дослідницького матеріалу за темою навчання іноземців українською мовою, поява актуальних досліджень та розробок текстового та ілюстративного матеріалу, що базується на сучасному українському ґрунті, саме за українською тематикою, на відміну від минулих часів, коли використовувався виключно досвід навчання РКІ. Мета дослідження –обґрунтувати необхідність спеціального формування текстотеки та моделювання текстів для навчання науковому стилю мовлення нерідною мовою. Методологія дослідження у викладі основного матеріалу статті спирається на загальні принципи формування курсу науковий стиль мовлення на початковому етапі навчання іноземних студентів, яким належить засвоїти термінологію за обраним фахом та здобути вищу освіту у ЗВО України. Окреслено методи навчання щодо формування навичок та вмінь майбутніх фахівців у сфері різноманітних видів мовної та мовленнєвої діяльності, професійно зорієнтованому рівню володіння мовою та фаховою термінологією. В статті сконцентровано увагу на принципах відбору, моделюванні та змісту навчальних текстів, завдань до текстів у залежності від рівня мовної компетенції, на необхідності мотивування студентів до навчання та формуванню міжкультурної компетенції задля опанування мови навчання та адаптації студентів-іноземців до нових умов функціонування в іншомовному просторі, з метою запобігання культурному шоку. Як перспектива подальшого розвитку досліджень за темою звертається увага на необхідність структурування та постійного поповнення текстотеки у вигляді паперових та електронних підручників, змодельованих до відповідного рівню студентів та їх спеціалізації: корпусу текстів за фахом.
  • Документ
    Бачення стилю в межах дискурсу літературознавчої граматики
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Любецька, Вікторія Валеріївна; Liubetska, Viktoriia V.
    У пропонованій статті ми звертаємося до одного з напрямів у сучасній академічній теорії літератури – літературознавчої граматики, яка розглядає художній текст у лінгвістичному вимірі. Метою дослідження стає позначення особливостей даного дискурсу та пояснення, яким є бачення стилю в межах літературознавчої граматики. Об’єкт дослідження – дискурс літературознавчої граматики; предмет дослідження – стиль у літературознавчій граматиці. Для реалізації поставленої мети було застосовано такі методи: метод аналізу інформації, метод синтезу, описовий метод. Літературознавча граматика, що тяжіє до точності і конкретності, конституюється на межі з лінгвістикою. Прикмети і особливості стилю пізнаються в літературознавчій граматиці як конструкція художнього твору, схема, по якій він побудований, яка і мотивує появу тих або інших «прикмет» стилю. Авторка статті доходить висновку, що уявлення про стиль у межах літературознавчої граматики доестетічно, оскільки редукується почуттєве, тобто внутрішня форма як пластично-живописний компонент образу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю прояснення множинності концепцій стилю в їх своєрідності в сучасній теорії літератури та сучасній лінгвістиці. Поняттям «стиль» позначають одну з фундаментальних ознак художньої творчості, якою, насамперед, визначається естетична цінність твору і без якої неможливе виникнення художніх систем (літературних шкіл, течій, напрямів). Існують різні розуміння стилю. Деякі літературознавці розширюють зміст цього поняття, зближують його з художнім методом (І. Ф. Волков, О. В. Михайлов, П. О. Ніколаєв, Б. Г. Реїзов), а інші, навпаки, ототожнюють його з поняттям індивідуального почерку письменника (І. Клейнер, І. Ю. Подгаєцька, П. М. Сакулін, Л. Шпітцер). Літературознавча граматика опредмечує зовнішню форму твору, тому вирізняється глибиною інтерпретації внутрішньотекстових відношень, однак не може претендувати на висновки естетичного чи онтологічного характеру. Елементи зовнішньої форми твору розглядаються в цьому дискурсі у відриві від його внутрішньої форми і змісту. Літературознавча граматика не ставить перед собою завдання розкрити стиль художнього твору як єдність усіх моментів художньої форми і змісту, але сприяє виявленню специфіки однієї із суттєвих складових стилю – мови літературно-художнього твору. Перспективою подальших досліджень є виявлення смислового наповнення категорії стилю у межах різних теоретико-літературних дискурсів.
  • Документ
    Singulus & plures в українській, турецькій, німецькій, китайській мовах: лексико-граматичні особливості категорії числа
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Рева-Лєвшакова, Людмила Володимирівна; Reva-Lievshakova, Liudmyla V.
    Роботу присвячено категорії числа в українській мові в порівняльно-лінгвістичному аспекті з іншими індоєвропейськими, тюркськими та сино-тибетськими мовами. Метою дослідження є порівняльно-аналітичний аспект категорії числа в українській, турецькій, німецькій, китайській мовах. Завданнями роботи обрано визначення компаративістського аспекту категорії числа в німецькій мові у порівнянні з українською мовою, розкриття порівняльного аспекту категорії числа в турецькій мові у паралелі з українською мовою, виявлення дефініції порівняльного аспекту категорії числа в китайській мові у зіставленні з українською мовою. Об’єктом дослідження є категорія числа в українській, турецькій, німецькій, китайській мовах. Предмет дослідження – це приклади однини і множини (singulus та plures) в українській, турецькій, німецькій, китайській мовах. У роботі застосовані компаративістський, історичний, зіставний і структурний методи дослідження. Наукова новизна визначається фактом аналізу категорії числа мов різних лінгвістично-історичних груп. Теоретична і практична цінність отриманих результатів полягає у застосуванні матеріалу дослідження в роботі з іноземними студентами для кращого й ефективного навчання їх української мови як іноземної. У висновках зазначено, що категорія числа є цікавою лексико-граматичною ознакою формування мови вартою подальших досліджень. При навчанні студентів іноземного походження доцільно враховувати складну граматику рідної їм мови. Вивчення категорії числа з позицій порівняльного мовознавства надає широкий простір для нових досліджень. Такі дослідження мають не тільки теоретичну, але й практичну/професійну користь для викладачів української мови як іноземної.
  • Документ
    Лексика говірок Середнього Надбужжя в діалектному словнику
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Поліщук, Світлана Сергіївна; Polishchuk, Svitlana S.
    У статті репрезентовано фрагмент «Словника говірок Середнього Надбужжя». Об’єктом вивчення стала сільськогосподарська лексика, зафіксована в говірках середньонадбузького ареалу, а предметом дослідження – організація вказаного лексичного шару в діалектному словнику. Джерелами фактичного матеріалу послугували аудіозаписи живого народного мовлення загальною тривалістю 205 год. 54 хв. 13 с., зроблені в 74 населених пунктах середньонадбузького ареалу впродовж 2014–2016 рр. У статті використано загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез і спостереження, що уможливили виявлення й систематизацію говіркового матеріалу; описовий метод застосовано під час аналізу народного мовлення. Спеціальні лінгвістичні методи дослідження: анкетування й інтерв’ювання сприяли фіксації говіркового мовлення, контекстуально-інтерпретаційний аналіз дав змогу виявити трансформації семантичного обсягу лексем, які функціонують у мовленні носіїв говірок Середнього Надбужжя, лінгвогеографічний метод уможливив ілюстрацію ареології зафіксованих назв. У праці описано структуру словникової статті. Реєстрові лексеми паспортизовано літерними скороченнями назв обстежених населених пунктів і посиланнями на «Етимологічний словник української мови» (1982–2012), Одинадцятитомний «Словник української мови» (1970–1980), «Словник української мови» за ред. Б. Д. Грінченка» (1907) та «Словник українських говорів Одещини» за ред. О. І. Бондаря (2011), якщо відповідне слово зафіксовано у вказаних лексикографічних джерелах як діалектизм. З метою глибшого розкриття семантики реєстрового слова й більш детального опису специфіки середньонадбузьких говірок, додано речення та мікротексти діалектного мовлення з обов’язковою вказівкою на населений пункт, де їх було записано. Особливості вимови відбито й ілюстративний матеріал представлено за допомогою загальної фонетичної транскрипції для запису українського літературного й діалектного мовлення, яка запропонована в першому томі «Атласу української мови». Опрацьований лексичний матеріал увиразнює своєрідність говірок середньонадбузького ареалу, про що свідчать яскраво виражені лексичні, фонетичні, рідше – акцентуаційні та граматичні варіанти говіркових назв.
  • Документ
    Українсько-болгарський взаємовплив у поліетнічному ареалі межиріччя Дунаю та Дністра
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Новак, Ольга Миколаївна; Сеник, Ганна Володимирівна; Novak, Olga M.; Senyk, Hanna V.
    Статтю присвячено дослідженню українсько-болгарського міждіалектного та міжмовного впливу в поліетнічному та полімовному ареалі на півдні України, у межиріччі Дністра та Дунаю. Полілінгвізм, діалектна строкатість, стан та функціонування південнобессарабських українських та болгарських говірок активно досліджується з середини ХХ століття, проте порівняльних студій та комплексного аналізу мовної ситуації і сучасної інтерференції проведено не було, тому робота в цьому напрямі є актуальною і необхідною. Говірки різних мов досліджуваного ареалу на сьогодні дискриптивно та лінгвогеографічно досліджені нерівномірно. У дескриптивних студіях подано опис структури окремих діалектних систем, аналіз певних структурних рівнів, переважно в порівнянні з літературною мовою та в межах принципів національних діалектологічних шкіл, проте практично поза увагою науковців залишаються територіально суміжні і мішані говірки, що належать до різних мов, та процеси інтерференції. Метою пропонованої роботи є дослідження двох типів українсько-болгарського взаємовпливу: на міждіалектному рівні та впливу української літературної мови на болгарські говірки Одещини. Завданням є систематизація та узагальнення явищ інтерференції між двома контактуючими мовами та їхніми діалектами. Матеріалом дослідження стали власні спостереження під час польових діалектологічних експедицій у регіон, а також матеріал добирався з корпусу вже оприлюднених описів окремих діалектних систем південнобессарабських українських та болгарських говірок. Зазначається, що деякі тюркізми в українських говірках запозичені через посередництво болгарських діасистем і, до того ж, складають корпус регіональних інтегратизмів. Зафіксовано два типи новітніх запозичень з української літературної мови: а) лексика офіційно-ділового стилю, яка витісняє використовувані раніше аналогічні одиниці російськомовного походження; б) прецедентні висловлювання та експресивно забарвлена лексика. Стверджується, що на сьогодні не спостерігається системної українсько-болгарської інтерференції, натомість зафіксовані численні запозичення, джерелом яких є телебачення та школа.
  • Документ
    Іменникові фразеологізми у медіазаголовках: семантико-граматичний аспект
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Лакомська, Інна Валеріївна; Lakomska, Inna V.
    Cтаттю присвячено з’ясуванню особливостей реалізації та функціювання фразеологічних одиниць у заголовках українських електронних медіа, де вони максимально виявляють свою потужність одночасно акумулювати широкий узагальнюваний досвід поколінь, містити емоційну домінанту, а також містко відображати актуальний смисл повідомлення. Мета дослідження полягала у виявленні й описі лексико-граматичних особливостей фразеологічних одиниць (ФО), а саме іменникових (субстантивних) фразем, що передбачало необхідність виконання таких завдань: виокремити масив медійних заголовків із фразеологічним компонентом; визначити іменникові ФО та з’ясувати їхнє семантичне наповнення та структуру. Об’єктом дослідження були заголовки із фразеологізмами в українських електронних виданнях загальнонаціональних та регіональних медіа, предметом – лексико-граматична специфіка іменникових фразеологізмів у структурі заголовка. Для досягнення поставленої мети у роботі використано описовий метод, елементи компонентного аналізу (за допомогою якого встановлювалася семантична структура значення фразеологізмів); кількісний метод, який дав змогу порівняти та узагальнити отримані результати. У результаті дослідження встановлено, що найбільш частотними в газетних заголовках є іменні фразеологізми абстрактної семантики на позначення явищ навколишнього світу; також активно використовуються фраземи, що називають людину, а саме, риси характеру, вдачі людини, оскільки в основному об’єктом повідомлення є людина, зрідка – ФО на позначення предметів або речей матеріального світу. Субстантивні ФО найчастіше представлено сполученням стрижневого іменника з такими частинами мови: присвійним прикметником, якісними і відносними прикметниками та дієприкметниками, числівниками, іменником у родовому відмінку, іменником у формі інших непрямих відмінків. За структурою досліджувані іменникові фразеологічні одиниці було представлено здебільшого двокомпонентними моделями, зрідка трикомпонентними, що відповідає основним вимогам ЗМІ – лаконічно та влучно інформувати та впливати на аудиторію.
  • Документ
    Говіркова специфіка густативів
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Романченко, Алла Петрівна; Андронатій, А. Е.; Romanchenko, Alla P.; Andronatii, A. E.
    У статті розглянуто густативи на позначення різних страв, зафіксовані в говірках двох населених пунктах (Арбузинка й Костянтинівка) Арбузинського району Миколаївської області, що належать до західностепової групи говірок степового говору південно-східного наріччя української мови. Вони є невід’ємним складником української діалектної картини світу, утворюють певну систему, сформовану на базі успадкованої та запозиченої лексики. Авторками запропоновано семантичний та етимологічний аналіз указаного фрагменту цієї системи. Мета дослідження – заналізувати лексико-семантичні особливості густативів на позначення гарячих традиційних страв та страв рослинного й тваринного походження, поширених у говірках населених пунктів Арбузинка та Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області. Об’єктом дослідження обрано говіркові густативи, а предметом є їхня семантична й етимологічна характеристика. Джерельною базою спостереження послугували польові записи говіркового мовлення, зібрані 2019 року за спеціально укладеним питальником. Вивчено лексико-граматичні групи «Гарячі традиційні страви» «Страви тваринного і рослинного походження», що є складниками лексико-семантичного поля «Назви їжі». Розглянуто говіркову лексику на позначення перший і других страв, а також страв із м’ясом та салом. Досліджено лексико-семантичні особливості густативів, висвітлено їхню етимологію. Здійснено порівняльний аналіз діалектної лексики двох населених пунктів. Визначено спільне й відмінне говіркової лексики та літературної норми. Густативи в говірках досліджених населених пунктів здебільшого збігаються з лексемами, відомими українській літературній мові, за семантикою, проте відрізняються фонетично. Спостерігаються семантичні відмінності й неоднакова ареальна поведінка назв страв у говірках одного району. Перспективу подальших досліджень убачаємо в розширенні емпіричної бази української діалектології та введенні до наукового обігу нових назв їжі та напоїв, поширених у західностепових говірках.
  • Документ
    Репрезентація діалектизмів у прозі Ю. Винничука: фонетичні елементи
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Дружинець, Марія Львівна; Генова, Олена Віталіївна; Druzhynets, Mariia L.; Genova, O. V.
    Статтю присвячено дослідженню наддністрянських діалектних одиниць, зокрема вивченню їхньої індивідуально-авторської специфіки у художній творчості. Метою розвідки є обгрунтування специфіки наддністрянських діалектних одиниць та їхніх локальних фонетичних рис у прозовій творчості Ю. Винничука. Завдання студіювання: висвітлити специфіку роботи письменника з діалектними одиницями; схарактеризувати фонетичні особливості наддністрянського діалекту та його номінацію; сформувати корпус використаних письменником наддністрянських говіркових одиниць на фонетичному рівні; виявити та схарактеризувати специфіку репрезентації діалектних елементів у прозових творах Ю. Винничука за фонетичним рівнем мовної структури. Об’єктом дослідження є мова прозових творів Ю. Винничука, у яких представлені діалектні елементи. Предмет дослідження – наддністрянські лексичні діалектизми (зокрема їхні фонетичні особливості) в художніх творах зазначеного письменника. Джерельною базою слугували романи Ю. Винничука «Танґо смерті», «Мальва Ланда» та збірка оповідань «Вікна застиглого часу». Дослідження фактичного матеріалу проведене в аспекті синхронії на основі загальнонаукового методу спостереження й опису мовних явищ. Застосовано прийоми зовнішньої та внутрішньої інтерпретацій. Специфіку наддністрянських лінгвальних елементів встановлено за допомогою зіставного методу, метод контекстуального аналізу дозволив зафіксувати говіркові риси на всіх мовних рівнях і встановити значення певної лексеми в певному контексті. Сформовано корпус використаних письменником наддністрянських говіркових одиниць та виокремлено фонетичні одиниці наддністрянського говору (у суфіксі -ськ- звук [с′] переходить у [с]; випадки апокопи; наявність алегроформ; чергування [о] з [і] та [о] з нулем звука; перехід у ненаголошеній позиції [е] в [и]; асиміляція за м’якістю передньоязикових зубних твердих приголосних; регресивна суміжна дисиміляція за способом творення: [чт] > [шт]; перехід [а] в [е] після м’яких і шиплячих приголосних; вживання на початку слова перед голосними протетичних [г], [в]; перехід ненаголошеного [о] в [у]; відсутність вставного [л] після губних; депалаталізація [р]; вживання замість мй мн). Доведено, що використані фонетичні лінгвальні елементи достатньо репрезентують наддністрянський говір. Виділені фонетичні діалектизми є категорією стилістичною, їхнє використання підпорядковується художнім установкам – відтворенню природного мовлення героя, вказівці на його приналежність до певної етнографічної групи. Перспективи подальшого студіювання заявленої проблеми вбачаємо у ґрунтовному дослідженні діалектних одиниць у сучасній художній прозі, зокрема наддністрянського говору, оскільки він є одним із найменш досліджуваних у цьому аспекті. Ключові слова: діалектні елементи, наддністрянські діалектизми, Ю. Винничук, локативні фонетичні одиниці, художній текст.
  • Документ
    Стилістика публіцистичних кінотекстів із погляду лінгвосеміотики
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Щербак, Олена Володимирівна; Щербак, Елена Владимировна; Shcherbak, Elena V.
    Стаття присвячена проблемі виявлення та систематизації стилістичних засобів публіцистичних кінотекстів за їхнім лінгвосеміотичним статусом. За допомогою низки загальнонаукових (спостереження, порівняння, узагальнення, кількісні розрахунки) та спеціальних (описовий, функційний та ін.) методів досліджено українськомовні публіцистичні фільми А. Галімова, А. Романіді, Г. Коваленка. Пояснено сутність та вказано на проблемність статусу поняття «публіцистичний кінотекст» у сучасній лінгвістичній науці; виокремлено масив стилістичних засобів, що функціонують у тектоніці публіцистичних кінотекстів, та встановлено їхню кількісну динаміку; представлено лінгвосеміотичну класифікацію досліджуваних одиниць. Авторка статті висвітлила сутність та вказала на проблематичність поняття «журналістський кінотекст» у лінгвістичній науці. Стверджується, що публіцистичний кінотекст є підвидом документального кінотексту, який представляє суто авторський/публіцистичний погляд на реальні події минулого та сьогодення. Публіцистичний кінотекст відрізняється від документального наявністю самостійних висновків і ширшою часовою позначеністю сюжету. Помічено, що в тектоніці публіцистичних кінотекстів функціонує стилістика різних мовних рівнів. Стилістикою фонетичного рівня є акценти. Стилістикою лексичного рівня є професійно-виробнича, офіційно-ділова, науково-термінологічна, емоційна лексика, тропи, іншомовні лексеми, застаріла лексика, синоніми, антоніми, розмовні слова. Стилістикою граматичного рівня є складні речення, форми дієслова минулого часу, звороти. За кількісними підрахунками найбільше зафіксовано стилістичний рівень лексичного рівня. Пропонується визначити семіотичний статус стилістів за функцйним принципом і виокремити такі типи знаків: підзнак, супразинг, синзінг. Підзнаки – це насамперед стилістика граматичного рівня, яка слугує своєрідною «упаковкою» змісту, тобто його форми. Надзнаки — це стилістика лексичного рівня, оскільки слово на телебаченні — основне джерело інформації. Стилістика фонетичного рівня, яка використовується для деталізації соціального портрета тих, про кого розповідається, є синзингами.
  • Документ
    Виокремлення поняття освітянського мережевого дискурсу: розмежування понять «педагогічний дискурс», «науковий дискурс» і «освітянський мережевий дискурс»
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Труба, Ганна Миколаївна; Труба, Анна Николаевна; Truba, Hanna M.
    Стаття присвячена виокремленню з традиційних науково і педагогічного дискурсів нового дискурсу – освітянсього мережевого, який є абсолютно новою, раніше не дослідженою одиницею, та надана спроба його характеристики за класичною усталеною схемою структурування дискурсів. У сучасному світі цифровізації та автоматизації різноманітних процесів наука та освіта не стоять осторонь, а вчитель – в авангарді змін, отже, і науковий, і педагогічний дискурси зазнають не лише формальних, а й якісних змін, які викликані пошуком нової освітньої парадигми, принципів та підходи до організації навчального процесу, а також методів, форм і засобів навчання студентів, впровадження технологічних інновацій, що сприятиме підвищенню якості освіти. Усе це не могло не змінити докорінно структури цих дискурсів та призвести до формування нових. Метою дослідження є виділення освітнього мережевого дискурсу в окрему структурну одиницю. Завдання: проаналізувати онлайн-«життя» українських освітян і на основі цього дослідження описати структуру освітнього мережевого дискурсу. Об’єктом дослідження є освітній мережевий дискурс, а предметом дослідження – визначення основних диференційних ознак, притаманних будь-якому дискурсу. Фактичний матеріал – добірка матеріалів із соціальних мереж «Intagram», «Facebook», «YouTube», «TikTok». Загалом опрацьовано понад 500 сторінок як відомих і помітних в українському освітньому просторі постатей (офіційні сторінки І. Д. Фаріон та О. М. Авраменко), так і маловідомих. Серед загальнонаукових методів використовувалися аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження, зокрема не включені (спостереження за офіційними сторінками); описовий. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що воно є першою спробою дослідження освітнього мережевого дискурсу, який широко представлений у сучасному суспільстві, як не суто інституційного, аргументативного, інформаційного, соціально-ритуального інституційно-побутового опосередкованого типу дискурсу.
  • Документ
    Сугесто-маніпулятивна специфіка ергонімної лексики в рекламному дискурсі
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Кутуза, Наталя Валеріївна; Кутуза, Наталья Валерьевна; Kutuza, Natalia V.
    Статтю присвячено вагомим елементам рекламного дискурсу – ергонімам, товарним знакам і торговельним маркам, зокрема їхньому сугесто-маніпулятивному потенціалу. Метою нашої розвідки є окреслити сугесто- маніпулятивні можливості ергонімної лексики в рекламному дискурсі. Для реалізації мети потрібно виконати низку завдань: розглянути поняття ергонім, товарний знак, товарна марка, бренд, рекламний знак, окресливши спільні та відмінні риси; виокремити впливові актуалізатори ергонімної лексики в рекламному дискурсі.
  • Документ
    Експресивний синтаксис у президентському дискурсі Володимира Зеленського
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Кондратенко, Наталія Василівна; Кондратенко, Наталья Васильевна; Kondratenko, Nataliia V.
    Статтю присвячено аналізу фігур експресивного синтаксису, представлених в публічних промовах Президента України Володимира Зеленського. Розглянуто тексти президентської риторики, що трансформувалася у період російського вторгнення з 24 лютого 2022 року. Простежено особливості президентських промов, реалізовані на синтаксичному рівні. Проаналізовано фігури експресивного синтаксису: синтаксичний повтор, синтаксичну анафору, синтаксичну епіфору, синтаксичний паралелізм, період. Матеріалом дослідження слугували тексти президентських промов, репрезентованих у щоденних відеозверненнях Володимира Зеленського до українського народу.
  • Документ
    Сугестивна лінгвістика: специфіка та базові методи
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Kovalevska, Tetiana Yu.; Kovalevska, Alla V.; Ковалевська, Тетяна Юріївна; Ковалевська, Алла Володимирівна; Ковалевская, Татьяна Юрьевна; Ковалевская, Алла Владимировна
    The article aims at highlighting the specificity of Suggestive Linguistics as a modern and highly demanded science that studies the influential, suggestive function of communication. The aim is achieved via detailing the tasks of specification of the main provisions of Suggestive Linguistics and the main technologies and methods used within its framework, which are presented in order to emphasize the importance of further studies within the aforementioned field of knowledge, since it is directed mainly onto the implementation of the predictedable impact on the interlocutor/audience due to the specificity of linguistic construction. The basic rules, namely the postulates of Suggestive Linguistics are thoroughly interpreted, since they fully characterize the basic grounds of the science, its main rules, i.e. «language as a whole can be considered as a suggestive phenomenon, therefore the main attention is paid to the communicative-voluntative (suggestive) function of language», «Suggestive Linguistics is dynamic in terms of its research subject», «linguistic suggestion is probabilistic in nature, aimed at overcoming the norms present in each synchronous slice of the language», «any suggestive components have a symbolic two-sided character, that is, they constitute the unity of form and content» and other ones. Sufficient methods of influence utilized within the network of Suggestive Linguistics, including individual and group methods of hypnosis, verbal mythologizing of the personality, methods of automythologizing, phonosemantic suggestive analysis and construction are briefly characterized. Thus, it is proved that the novelty and creativity of Suggestive Linguistics, as well as itsfocus on the study of both the verbal and non-verbal side of suggestion, make this science the most relevant for the study of any suggestive contexts