Записки з українського мовознавства
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: висвітлення та популяризація сучасних наукових студій у сфері української лінгвістики, дослідження класичних і новітніх напрямів мовознавства, пропаганда наукових досягнень Одеського національного університету імені І. І. Мечникова в галузі теоретичного та прикладного українського мовознавства. Рецензування монографій, наукових збірників, словників, підручників і навчальних посібників, присвячених вивченню мов.
Сайт видання: http://zum.onu.edu.ua
Переглянути
Нові надходження
Документ Особливості реалізації бурлескної метамовної комунікативної особистості освітянина в інформаційному суспільстві(Назарчук С. Л., 2025) Труба, Ганна Миколаївна; Truba, Hanna M.У статті представлено спробу концептуалізувати феномен бурлескної метамовної комунікативної особистості (БмКО) освітянина в умовах інформаційного суспільства. Встановлено, що трансформація мовної поведінки у цифровому середовищі зумовила перегляд традиційних уявлень про мовну особистість і актуалізувала поняття комунікативної особистості як динамічного мовного суб’єкта, що функціонує в умовах віртуалізованої публічної взаємодії. Особливу увагу зосереджено на мережевому освітньому дискурсі, де освітяни дедалі активніше продукують контент і виступають як мовні модератори та творці професійних інтерпретацій реальності. Проаналізовано один із домінантних типи метамовних комунікативних особистостей (мКО) освітян — бурлескну. У той час як елітарна мКО репрезентує академічну норму, раціональність і традицію, бурлескна — виступає її опозицією, активно використовуючи іронію, гротеск, стилистичну гіперболу, інтертекстуальні посилання, елементи маскультури, мем-культуру й аудіовізуальні ефекти з метою привернення уваги, емоційної взаємодії та самоідентифікації. Об’єктом дослідження постає професійна мовна особистість, а предметом — бурлескна метамовна комунікативна особистість освітянина у мережі. Методологію дослідження становить поєднання якісного дискурс-аналізу, методів порівняльної лінгвістики, моделювання та контент-аналізу. Емпіричну базу склали 1000 акаунтів освітян у соціальних мережах та близько 40 000 текстів різного типу. Запропоновано оновлене визначення бурлескної мКО та окреслено її основні параметри в межах п’яти вимірів: лінгвістичного, комунікативного, психологічного, соціокультурного та візуально-аудіального. Зроблено висновок, що бурлескна комунікативна особистість виконує в освітньому мережевому дискурсі адаптивну, інтегративну та інноваційну функції, формуючи нову парадигму професійної присутності викладача в інформаційному просторі.Документ Специфіка реалізації заперечення у фразеологізмах української мови(Назарчук С. Л., 2025) Лакомська, Інна Валеріївна; Lakomska, Inna V.У статті розглянуто особливості вербалізації заперечної семантики фразеологізмів, що визначено як актуальний аспект сучасних лінгвістичних досліджень. Об’єктом дослідження були фраземи із заперечною семантикою, предметом — їхня морфологічна та лексико-семантична специфіка. Мета розвідки полягала у з’ясуванні та виявленні основних способів реалізації фразем із заперечним значенням. Фактичним матеріалом були фразеологічні одиниці, зафіксовані у лексикографічних працях. Для досягнення поставленої мети у роботі витлумачено поняття заперечення як лінгвістичне явище та визначено потужний потенціал фразеологізмів, що виконують функцію актуалізаторів комунікативного впливу. Мета і завдання роботи визначили необхідність застосування таких загальнонаукових методів, як описовий, метод спостереження та аналіз, що в цілому уможливило систематизацію матеріалу. Методика компонентного аналізу прислужилася у виявленні особливостей семантичної структури заперечних фразем. У результаті дослідження з’ясовано, що у фраземіці значення заперечення реалізується експліцитно й імпліцитно. Фраземи з експліцитним запереченням вживаються в контексті переважно із заперечною часткою «не» або тільки із граматичним запереченням, реалізуючи відповідні значення, виражені заперечними займенниками, сполучниками та прислівниками із заперечною семантикою. Відповідні фразеологічні одиниці реалізують такі заперечні значення: ніскільки, анітрохи, ніколи, нізащо, нічого, ніде, ніяк, а також можуть виражати відсутність чогось/когось або неможливість виконання дії /реалізації чогось. До імпліцитної форми уналежнено фраземи, у яких заперечне значення можна виявити лише під час аналізу семантики стійкого вислову. З’ясовано, що метою такого заперечення є прихований вплив на співрозмовника. Такі фразеологічні одиниці найактивніше слугують для заперечення наявності чогось та різних модальних значень, важливих для орієнтації людини в житті: відомість, доречність, подібність, вірогідність, можливість, результативність, значущість. Перспективою подальших досліджень визначено вивчення впливової функції заперечних фразем у різножанрових дискурсах, зокрема медійному, де фразеологічні одиниці набувають все більшої частотності, оскільки підсилюють емоційність та емфатизацію інформаційного мовлення.Документ Комунікативний імідж політика в аспекті проблематики політичної лінгвоперсонології(Назарчук С. Л., 2025) Завальська, Любов Володимирівна; Zavalska, Liubov V.Дослідження виконано в межах новітнього мовознавчого напряму — політичної лінгвоперсонології. Схарактеризовано специфіку політичної лінгвоперсонології як нової галузі лінгвістики та визначено її риси в зіставленні з теорією мовної особистості, політичною лінгвістикою та лінгвоперсонологією. Виокремлено поняття комунікативного іміджу як стрижневе для політичної лінгвоперсонології та продемонстровано його специфіку на матеріалі комунікативної поведінки українських політиків. Матеріалом для аналізу послугували промови та висловлювання українських президентів, що набули прецедентного характеру та стали елементами комунікативного іміджу. Мета дослідження — обґрунтувати поняття комунікативного іміджу як одного із засадничих у новому науковому напрямі політичної лінгвістики — політичній лінгвоперсонології — та визначити особливості комунікативного іміджу українських політиків. Об’єктом дослідження є український президентський дискурс, реалізований у публічних промовах, виступах і спілкуванні українських президентів. Предметом дослідження є мовленнєва діяльність українських президентів та їхні іміджеві висловлювання. Матеріалом для аналізу слугували висловлювання та виступи українських президентів Леоніда Кравчука (1991–1994), Леоніда Кучми (1994–2004), Віктора Ющенка (2005–2010), Віктора Януковича (2010–2013), Петра Порошенка (2014–2019) та Володимира Зеленського (з 2019 чинний Президент України). Доведено, що комунікативний імідж політика є одним з основних понять політичної лінгвоекспертології та становить комплекс типових моделей поведінки і використаних мовних засобів у мовленні певного політика. Особливе значення комунікативний імідж має для політичних лідерів, до мовленнєвої поведінки яких висуваються підвищені вимоги. Спонтанне мовлення політиків показує ті риси мовних особистостей, що приховані у підготовленій комунікації та виявляє реальний комунікативний імідж політиків.Документ Дебати так дебати, або комунікативна поведінка українських політиків у передвиборчих перегонах(Назарчук С. Л., 2025) Кондратенко, Наталія Василівна; Kondratenko, Nataliia V.У статті проаналізовано особливості комунікативної поведінки українських політиків на передвиборчих президентських дебатах як одного з мовленнєвих жанрів політичного дискурсу. Простежено динаміку жанру передвиборчих дебатів в Україні від 1994 до 2019 року та визначено сутнісні характеристики жанру дебатів кандидатів у Президенти України. Методологійним підгрунтям дослідження обрано комунікативно-дискурсивний підхід, що поєднує дискурсивний, лінгвопрагматичний, контекстуальний та компонентний види аналізу. Матеріалом для аналізу послугували відеозаписи та стенограми дебатів кандидатів у Президенти України у 2004, 2014 і 2019 роках. Мета дослідження — схарактеризувати специфіку комунікативної поведінки українських політиків під час дебатів кандидатів у Президенти України. Об’єктом аналізу слугував український політичний дискурс, а саме його різновид — електоральний дискурс, представлений жанром передвиборчих дебатів кандидатів у Президенти України. Виокремлено та проаналізовано засадничі ознаки комунікативної поведінки політиків під час дебатів кандидатів у Президенти України: декларативність, діалогічність, аргументативність, театральність, інтелектуальність, провокативність та агресивність. Дебати розглянуто як агонально-аргументативний жанр політичного дискурсу з ознаками інтерактивності, спонтанності, полілогу та сугестивності, орієнтований на переконання аудиторії. Доведено, що вибір комунікативної стратегії поведінки кандидата може суттєво вплинути на громадську думку і результат виборів. Перспективи дослідження полягають у комплексному дослідженні українського виборчого дискурсу загалом і виборчих дебатів зокрема.Документ Нейролінгвістична природа густаторних предикатів(Назарчук С. Л., 2025) Ковалевська, Тетяна Юріївна; Швець, Юлія Вікторівна; Kovalevska, Tetiana Yu.; Shvets, Yuliia V.Мета дослідження — визначення нейролінгвістичної природи густаторних предикатів як актуальних маркерів впливового потенціалу текстових площих. Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання: описано явище нейролінгвістичної предикатності; доведено предикатну маркованість густаторної лексики; пояснено нейролінгвістичну специфіку густативів; схарактеризовано їхню роль у формуванні впливової експансії. Обʼєктом пропонованої статті є густаторна лексика, предметом — її нейролінгвістична специфіка. Джерельну базу дослідження становлять твори українських письменників, фактичним матеріалом послугували близько 200 густативів. У статті застосовано як загальнонаукові (описовий — для характерологічної кваліфікації фактичного матеріалу; аналіз і синтез — для деталізації й подальшого узагальнення отриманих результатів; кількісний аналіз — для визначення пріоритетних показників фактичного матеріалу), так і спеціальні методи дослідження, до серед останніх застосовано насамперед компонентний аналіз — для визначення семантичної структури аналізованих одиниць; метод предикатної ідентифікації — для унаочнення відповідних складників семантичної структури густативів; метод Мілтон-модельної ідентифікації — для встановлення їхнього сугестійного потенціалу. У процесі дослідження доведено, що густаторна лексика виступає одним із найвагоміших складників створення тестової сугестійності завдяки своїй предикатній константності, яка практично завжди передбачає візуальну чи кінестетичну маркованість. Це, у свою чергу, активує нейролінгвістичні механізми максимально активного сприйняття такої лексики, употужнюючи її впливовий потенціал. Встановлено, що предикатним пріоритетом сприйняття густативів є смакова і візуальна модальність, проте в опосередкованих інтерактивах вона може виступати в комплексі з ольфакторним та рідше — аудіальним сегментом. Серед актуальних дискурсивних презентацій густативів найвищу активність виявляє рекламний і художній дискурс, де густативи максимально реалізують свій впливовий потенціал. Перспективи дослідження пов’язуємо з розширенням спектру аналізованої лексики, представленої у різножанрових дискурсах, а також здійсненням поглибленого психо- і нейролінгвістичного аналізу її сприйняттєвої специфіки.Документ Імплікативна аргументація в промовах Президента України Володимира Зеленського(Назарчук С. Л., 2025) Джиджора, Євген Володимирович; Dzydzhora, Yevhen V.Стаття присвячена імплікативній аргументації в політичній риториці Президента України В. Зеленського. Метою публікації є виявлення видів імплікативної аргументації у виступах українського Президента. Об’єктом вивчення виступають міжнародні та внутрішні відеозвернення В. Зеленського упродовж перших місяців повномасштабного російського вторгнення в 2022 році. А предметом — види імплікативних суджень в аргументаційній частині виступу. Імплікація представляє собою логічну операцію утворення складного умовного судження внаслідок поєднання двох простих висловлювань, де одне виступає причиною, а друге — наслідком. Традиційна логічна схема імплікативного судження — «якщо…, то…». У ході дослідження виявлено два різновиди причинно-наслідкових суджень в риториці В. Зеленського. У своїй аргументації український Президент застосовує умовно-стверджувальну та умовно-заперечну імплікацію. Умовно-стверджувальна імплікація може бути побудована за традиційною логічною схемою «якщо…, то…». Однак в деяких випадках Президент трансформує її в ситуативні варіанти: «що швидше…, то швидше…», «що довше…, то більше…», «що швидше…, то краще…», «що раніше…, то вигідніше…». Теж саме спостерігається і з умовно-заперечною імплікацією. Традиційна амбівалентна схема «якщо не…, то…» / «якщо…, то не…» у В. Зеленського може трансформуватися в «краще зараз…, ніж потім…», «якби…, то не…». Характерно, що в деяких промовах Президента Зеленського умовно-стверджувальна імплікація поєднується з умовно-заперечною. Це свідчить про використання оратором широкого діапазону імплікативних способів побудови риторичної аргументації.Документ Науковий стиль мовлення: методичні колізії викладання іноземцям(Назарчук С. Л., 2025) Рева-Лєвшакова, Людмила Володимирівна; Машарова, Ярослава Василівна; Reva-Lievshakova, Liudmyla V.; Masharova, Yaroslava V.Статтю присвячено проблемі викладання наукового стилю мовлення, який упроваджено в навчання іноземців підготовчого відділення ОНУ імені І. І. Мечникова. Введення цієї дисципліни мало на меті розширення мовного кругозору іноземного слухача задля кращої його підготовки до мовного середовища й студентського життя на факультеті. Питання викладання наукового стилю досі остаточно не розв’язане, тому воно залишається актуальним для ведення полеміки й активного обговорення. У статті звертається увага на важливі мовні засоби наукового стилю: володіння науковою лексикою, правильне вживання синтаксичних конструкцій, логічне будування речень у тексті, вдале використання цитат. Розуміння науковості — це складний і тривалий шлях пошуку істини, висування ідей, переосмислення попередніх теорій та роздумів над власними задумами, припущеннями або переконаннями. Розмаїття прикладів наукового стилю залежить від нахилів студентів до тієї чи іншої галузі знань — відповідно до їхніх уподобань, здібностей, прагматичного вибору, впливу сім’ї чи запитів рідної країни щодо підготовки певних спеціалістів. Один із вагомих чинників наукового стилю мовлення — правильність слововжитку — сприяє усвідомленню важливості тонкощів логічного конструювання речень у тексті, що базується на мовних законах будови як малих, так і великих синтаксичних одиниць. Застосування різноманітних форм навчання має перспективу для подальшої праці іноземців над курсовими, дипломними та дисертаційними роботами. Науковий стиль мовлення, попри складність, полемічність і дискусійність, посідає важливе місце в комплексі всього навчального процесу, який проходить іноземний слухач у підготовчий період перед вступом до закладу вищої освіти. Велике значення має вибір майбутнього студента, його визначення з профілем навчання та майбутньою професією. Тому науковий стиль мовлення може орієнтуватися на економічний, філологічний, хіміко-медичний, фізико-математичний або інший навчальний профіль. Для цього фахівці, які працюють з іноземцями, створюють і розробляють значний мовний матеріал задля уникнення або злагодження різноманітних методичних колізій як у викладанні, так і в навчанні. Упроваджувати викладання й методично розробляти програми з наукового стилю мовлення для іноземців необхідно задля досягнення важливої мети — якісного навчання української мови як іноземної.Документ Метафоричні моделі в новелі Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»(Назарчук С. Л., 2025) Дмитрієв, Сергій Вікторович; Dmytriiev, Serhii V.У статті досліджується, функціонування метафори в тексті новели Г. Тютюнника «Три зозулі з поклоном» як ключового мовного інструменту. Дослідження охоплює типологію та класифікацію метафор, розглядаючи їх за ступенем розгорнутості та новизни. Особлива увага приділяється механізмам метафоризації, що лежать в основі перенесення значень — за схожістю ознак, функції, синестезії, а також через антропоморфізацію. Окремо розглядається функціональне навантаження метафор, зважаючи на роль у передачі експресивності, розкритті психології персонажів, створенні естетичного враження та символізації; аналізується взаємодія метафори з іншими мовними засобами, та когнітивний аспект, через формування концептуалізації емоцій, часу й природи в свідомості автора та його героїв. Усе це дозволяє зрозуміти, як автор, через метафоризацію, майстерно формує власний ідіостиль, розкриває внутрішній світ персонажів і передає глибинні смисли, використовуючи унікальні особливості української мови. Метою дослідження є комплексний аналіз функціонування метафори як ключового мовного засобу, що формує художній світ твору, розкриває внутрішній світ персонажів та передає глибинні смисли оповідання. Це включає вивчення типології метафор, механізмів їх творення, функціонального навантаження, взаємодії з іншими тропами та когнітивних процесів, які відображають світосприйняття автора та героїв. Обʼєктом дослідження обрано систему метафоричних утворень (метафоричні моделі), сукупність, взаємозв’язок та функціонування всіх метафоричних виразів та роль у формуванні художнього світу, передачі смислів та відображенні авторського світогляду в новелі Г. Тютюнника «Три зозулі з поклоном», а предметом — їхнє функціювання в художньому дискурсі ідіостилю письменника. Джерельною базою нашого дослідження є твори Г. Тютюнника в 2-х томах. У роботі використовується комплексний підхід використання методів дослідження: поєднання традиційних лінгвістичних методів (описовий, структурно-семантичний, функціональний, контекстуальний, стилістичний) з елементами когнітивної лінгвістики. Дослідження метафоричних моделей цього твору дозволяє проаналізувати мову автора як інструмент створення художнього світу, розкриття психології героїв та передачі універсальних смислів. Дослідження важливе для поглиблення вивчення ідіостилю Григора Тютюнника, збагачення мовознавчої методології аналізу метафори, ширшого осмислення культурного коду української літератури як складової української національної картини світу.Документ Структурні особливості конотативних топонімів у сучасній українській мові(Назарчук С. Л., 2025) Стрій, Людмила Іванівна; Сеник, Ганна Володимирівна; Strii, Liudmyla I.; Senyk, Hanna V.У статті розглянуто способи творення неофіційних тополексем, їхнє конотативне значення та стилістичне забарвлення. Метою дослідження є структурно-семантичний аналіз конотативних топонімів загального узусу і молодіжного сленгу, що функціонують в інтернет-комунікації та в інших формах неофіційного спілкування, а також відображені в словниках жаргонної лексики і молодіжного сленгу. За семантикою всі неофіційні, у тому числі й молодіжні, еквіваленти офіційних назв міст є експресивно насиченими, нетривіальними, такими, що мають у своїй семантиці конотації різного значення. За структурою вони можуть бути однослівними, складними або ускладненими словосполученнями: Лохнеса, Чорноморська Пальміра, перлина біля моря (Одеса). Більшість із неоднослівних номінацій, а саме перифраз, позитивно характеризує ці топооб’єкти, підкреслюючи сталі або індивідуально виділені когнітивні ознаки. Конотація подекуди характеризує й офіційні назви українських міст і сіл: Бовдури, Крижопіль, Зачепилівка та ін. Найактивнішим способом творення конотативних неофіційних тополексем, зокрема топосленгізмів, виявився спосіб скорочення — відтинання частини слова, скорочення за абревіатурним типом, буквена абревіація: Крам (Краматорськ), Херс (Херсон), Хмель (Хмельницьк), Фриско (Івано-Франківськ), ЗП (Запоріжжя). Сленгові молодіжні назви треба сприймати на тлі «базових» офіційних назв як експресивно-оцінні або словесно-ігрові їхні еквіваленти із зниженим (частіше) соціально-мовленнєвим статусом. Значну роль у словотворі відіграють топоформанти -к/-івк(а), -ах(а), суфіксоїд -сіті: Македонівка (Макіївка), Констаха (Костянтинівка), Кривбассіті (Кривий Ріг). Гумористично-іронічного ефекту, «сміхового оприлюднення світу», характерного більшою мірою для молодіжного сленгу, досягають деривати, для яких моделлю слугують іноземні топоніми, що називають величні, всесвітньовідомі, ідеальні (на думку номінатора) заморські мегаполіси: Криво-де-Жанейро (Кривий Ріг), Ріо-де-Житомир, Сан-Харцизько, Волна-Вегас (Волноваха), Х’юстон (Донецьк). Важливою рисою неофіційних тополексем є створення семантико-стилістичних парадигм, синонімічних рядів, котрі досягають інколи значної кількості; що віддзеркалює системну організацію цього ономастичного простору. Усе зазначене свідчить про неосяжні словотвірні можливості української мови в царині конотативних тополексем.Документ Імажоніми як репрезентанти мовної особистості Марії Примаченко(Назарчук С. Л., 2025) Романченко, Алла Петрівна; Romanchenko, Alla P.Мета дослідження — з’ясувати особливості вербально-семантичного, лінгвокогнітивного, емоційно-афективного рівнів мовної особистості М. Примаченко. Для досягнення мети необхідно розв’язати такі основні завдання: кваліфікувати основні жанри картин, теми та проблеми, що їх висвітлювала авторка; схарактеризувати імажоніми за образно-семантичним й емоційно-оцінним критеріями. Обʼєктом дослідження є імажоніми М. Примаченко, а предметом — їхні семантичні та лінгвокогнітивні параметри. Фактичним матеріалом послугували 211 назв картин образотворчого мистецтва. У роботі використано такі методи дослідження: індукція та дедукція залучені для вивчення мовленнєвої поведінки авторки; компонентний аналіз уможливив дослідження семантичних компонентів імажонімів; контекстуально-інтерпретаційний метод сприяв встановленню особливостей номінування картин; кількісні підрахунки дали змогу визначити частотність основних лексичних складників імажонімів. Образно-семантичне класифікування імажонімів як фрагмент аналізу вербально-семантичного рівня мовної особистості уможливило їхній поділ з огляду на пряме, переносне та переосмислене значення й сприяло з’ясуванню потреби вдаватися до метафоричних назв. Лінгвокогнітивний рівень мовної особистості М. Примаченко відбив фольклорно-міфічний, поетично-алегоричний, морально-філософський та національно-культурний складники її індивідуальної картини світу. Аналіз емоційно-афективного рівня мовної особистості авторки забезпечив поділ назв картин на імажоніми-емоції, імажоніми-побажання/вітання, імажоніми-ностальгізми, імажоніми-іронізми, імажоніми-пошанування, що маніфестують особливості її емоцій та почуттів. Перспективи дослідження вбачаємо у висвітленні лінгвокультурологійного аспекту назв картин та в зіставленні їхньої специфіки з імажонімами інших майстрів.Документ Асоціативний експеримент: ядро та периферійна зона сучасних українських прізвищ непрозорої семантики(Назарчук С. Л., 2025) Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.Стаття присвячена вивченню асоціативного поля сучасних українських прізвищ непозорої семантики. Мета розвідки — дослідити сучасні прізвища непрозорої семантики в асоціативному аспекті, обґрунтувати стан та особливості прізвищевої системи на сучасному етапі розвитку. Завдання дослідження: а) висвітлити сутність та різновиди асоціативного експерименту; 2) проаналізувати особливості сприйняття сучасних прізвищ непрозорої семантики, провівши вільний асоціативний експеримент; 3) окреслити асоціативне поле досліджуваних прізвищ, вказавши ядро, ближню та далеку периферії. Об’єктом дослідження є сучасні прізвища непрозорої семантики. Предметом дослідження — асоціативні параметри досліджених прізвищ. Джерельною базою дослідження послугували реальні списки прізвищ здобувачів спеціалізації «Українська мова та література» філологічного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова. Реципієнтами для вільного асоціативного експерименту стали 30 осіб, з них 20 жінок та 10 чоловіків у віковій категорії від 18 до 77 років. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше окреслено асоціативне поле сучасних прізвищ непрозорої семантики, виокремлено їх ядро, далеку та ближню периферії. Таким чином, у результаті дослідження встановлено, що структура кожного асоціативного поля слів-стимулів сучасних прізвищ непрозорої семантики досить неоднорідна. Одні стимули мають достатньо впорядковані асоціативні поля, інші — розмиті та неоднорідні. В асоціативному полі деяких стимулів відсутні ядрові реакції, що свідчить про несформованість асоціативного значення; більшість реакцій знаходиться в зоні далекої периферії. Периферія завжди вказує на вияви індивідуального в асоціативному полі, є структурним компонентом значення. Індивідуальні реакції можуть стати ядром асоціативного значення, демонструють різнобічне бачення та сприймання українцями того чи іншого поняття. Безперечно, на асоціації, які виникають на прізвища непрозорої семантики, за результатами нашого соцопитування, впливають вік, стать, професія респондентів.Документ Лінгвістичний аналіз говіркових назв зораної та непридатної для хліборобства землі: фонетичний, лексико-семантичний і граматичний аспекти(Назарчук С. Л., 2025) Поліщук, Світлана Сергіївна; Polishchuk, Svitlana S.Стаття стала продовженням опису назв сільськогосподарських угідь та їхніх частин відповідно до способів обробітку ґрунту. Об’єктом вивчення обрано назви зораної та непридатної для хліборобства землі, збережені говірках середньонадбузького ареалу. Предметом дослідження стали фонетичні, лексико-семантичні та граматичні особливості говіркових назв. Враховано етимологію найпоширеніших із них. Означено просторове поширення діалектної лексики. Джерелами фактичного матеріалу послугували аудіозаписи живого народного мовлення, зроблені в 74 населених пунктах Середнього Надбужжя впродовж 2014–2016 рр. У роботі застосовано такі методи дослідження, як: аналіз, синтез і спостереження (виявлення й систематизація діалектологічного матеріалу); анкетування, інтерв’ювання та експедиційний метод (запис живого народного мовлення); описовий метод (аналіз говіркового мовлення); лінгвогеографічний метод (ілюстрація поширення говіркової лексики в ареалі). Записано й уведено до наукового обігу назви зораної землі, скажімо: р’іǀл′:а (риǀл′а), з′аб (з′абǀл′а), борозǀна (борозǀда), сǀкиба, ǀогр’іх (сказ, пǀропуск), меиǀжа тощо, і назви непридатної для хліборобства землі, напр.: ниўǀдоб ( неиўǀдоба), ниуǀг’ід′:а, пусǀтир, паǀсоǀвис′ко, солоǀнец′ тощо. Водночас здійснено різнорівневий лінгвістичний аналіз відповідних найменувань із урахуванням фонетичних, акцентуаційних, лексико-семантичних і граматичних рис; засвідчено їхнє просторове поширення в обстеженому ареалі. З’ясовано мотивацію та етимологію низки назв. Здебільшого лексичні одиниці представлено в контексті, який розкриває чи увиразнює їхню семантику. Заразом репрезентовані зразки говіркового мовлення доповнюють й уточнюють інформацію стосовно процесу оранки та явища непридатної для хліборобства землі на території Середнього Надбужжя, зберігають низку говіркових ознак, тому цінні з погляду діалектології, фонетики, лексикології, граматики, етнографії, землеробства тощо. Проведено паралелі між говірковою лексикою та лексикою, представленою в українській літературній мові. Перспективу подальших досліджень убачаємо в продовженні опису говіркової лексики на позначення сільськогосподарських угідь.Документ Паузація в усному мовленні хворих на шизофренію(Назарчук С. Л., 2024) Локота, Ігор Миколайович; Lokota, Ihor M.У статті здійснено психолінгвістичний аналіз пауз у спонтанному усному мовленні хворих на шизофренію. Метою дослідження є визначення особливостей мовленнєвих пауз хворих на шизофренію та їх порівняння з паузами у мовленні психічно здорових людей. Об’єктом дослідження є усне мовлення хворих з діагнозом «шизофренія», а предметом — особливості мовленнєвої паузації цих хворих. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи (спостереження, кількісний метод, описовий метод) та спеціальні методи психолінгвістичного аналізу. Матеріалом дослідження стали фрагменти зафіксованого усного мовлення хворих на шизофренію загальною тривалістю 36 хвилин 16 секунд, та мовлення психічно здорових людей загальною тривалістю 45 хвилин 23 секунди. Наукова новизна дослідження полягає у представленні психолінгвістичного аналізу пауз у мовленні хворих на шизофренію та порівнянні отриманих результатів із мовленням психічно здорових людей. Результати дослідження виявили, що середня кількість пауз в усному мовленні шизофреніків майже уп’ятеро більша за середню кількість пауз психічно здорових людей (3 паузи проти 14 відповідно). Також установлено, що у мовленні психічно хворих людей переважають заповнені та незаповнені паузи, а паузи хезитації наявні лише у мовленні шизофреніків. Середня довжина паузи у хворих на шизофренію на 240 мс довша, ніж у здорових людей. Висновки дослідження можуть свідчити про труднощі в організації та плануванні мовленнєвої діяльності хворих на шизофренію. Перспективи дослідження полягають у подальшому вивченні психолінгвістичних аспектів порушень мовлення при шизофренії, що може сприяти розробці методик діагностики та корекції мовлення психічно хворих людей на ранніх етапах хвороби.Документ Функціонування освітянина у диджитальному середовищі(Назарчук С. Л., 2024) Труба, Ганна Миколаївна; Truba, Hanna M.У сучасний період розвитку вищої освіти в Україні спостерігається активна інтеграція цифрових технологій, які кардинально змінюють звичні педагогічні підходи та методи навчання. Цифровізація освіти відкриває шляхи до автономії у навчанні та індивідуалізації освітнього процесу, одночасно породжуючи виклики, пов’язані з необхідністю адаптації до швидко змінюваного освітнього середовища. Головна мета статті полягає в аналізі нових можливостей та викликів, що виникають з імплементації цифрових технологій у сферу вищої освіти. Особлива увага приділяється образу освітянина і законодавству, яке регулює цей процес, включаючи законодавчі норми, що встановлюють критерії якості та напрямки розвитку освіти у цифрову еру. Важливим аспектом статті є вивчення психологічних і культурологічних викликів цифровізації, включаючи адаптаційні бар’єри, з якими стикаються освітяни та студенти. Результати недавніх досліджень вказують на складний баланс між позитивними та негативними аспектами цифрового навчання, що має стратегічне значення для розвитку онлайн освіти в Україні. У висновку статті пропонуються рекомендації щодо ефективного впровадження цифрових технологій у вищу освіту, акцентуючи на важливості розвитку цифрових компетенцій серед усіх учасників освітнього процесу та покращенні інфраструктури, необхідної для підтримки неперервного освітнього процесу. Предмет дослідження — вплив цифрових технологій на освітній процес у вищій освіті, аналіз змін у педагогічних методах та адаптація освітян до нових умов викладання. Об’єкт дослідження — формування елітарної та бурлескної мМО освітянина у цифровому середовищі. Наукова новизна статті полягає у введенні у науковий обіг поняття «бурлескна метамовна особистість» (бурлескна мМО), яке до цього часу не мало чіткого визначення у мовознавстві та культурології. Поняття бурлескної мМО дозволяє глибше зрозуміти динаміку мовних трансформацій у цифровому середовищі, де іронічне та пародійне використання мови стає значущим інструментом комунікації. У статті детально описано основні характеристики та особливості бурлескної мМО, зокрема її вплив на стилістичне та ідеологічне розмаїття сучасної мовної практики, що зумовлено нестандартними способами використання мови, які традиційно не вважалися «літературними». Таке дослідження відкриває нові можливості для аналізу цифрової комунікації та взаємодії мовних ідентичностей у віртуальному просторі.Документ Структура і семантика інавгураційної промови у президентському дискурсі (на матеріалі української, польської, словацької та сербської мов)(Назарчук С. Л., 2024) Завальська, Любов Володимирівна; Zavalska, Liubov V.Статтю присвячено дослідженню структурно-семантичних особливостей основного мовленнєвого жанру президентської риторики — інавгураційної промови. Схарактеризовано основні підходи до визначення мовленнєвого жанру та виокремлено структурні компоненти інавгураційної промови в політичному дискурсі. Мета дослідження полягає у виявленні структурно-семантичних особливостей інавгураційних промов президентів, представлених у слов’янських мовах (українській, польській, словацькій і сербській). Об’єкт дослідження — президентський дискурс, реалізований у мовленнєвій діяльності президентів України, Польщі, Словаччина та Сербії. Предмет дослідження — структурні компоненти та семантичні особливості інавгураційних промов у президентському дискурсі. Проаналізовано інавгураційні виступи президентів, які перебували на цій посаді у першій половині 2024 року: Володимира Зеленського (Україна), Анджея Дуди (Andrzej Duda, Республіка Польща), Зузани Чапутової (Zuzana Čaputová, Словацька Республіка), Олександра Вучича (Aleksandar Vučić, Республіка Сербія). Матеріалом для аналізу послугували тексти інавгураційних виступів, які президенти виголосили в останню каденцію. Для аналізу структурно-семантичних особливостей інавгураційних промов використано методи компонентного та лінгвостилістичного аналізу. Компонентний аналіз дозволив розглянути лексичну семантику, а лінгвостилістичний аналіз став основою для визначення стилістичних особливостей текстів. Доведено, що структура інавгураційної промови охоплює рамкові елементи привітання, завершення, формулювання політичного кредо. Основними структурними елементами інавгураційної промови президентів є мовленнєві акти подяки. На семантичному рівні інавгураційна промова містить характеристику політичної ситуації в країні в контексті історичних подій і конкретизацію програмних положень пріоритетного характеру. Спільними елементами для інавгураційних промов президентів України, Польщі, Словаччини та Сербії є наявність обов’язкових структурних елементів, домінування мовленнєвих актів подяки, звернення до історичної минувшини та формулювання майбутніх політичних кроків. Серед специфічних рис президентських промов зафіксовано використання етнонімів у виступах В. Зеленського та А. Дуди; домінування звернення до давньої історії в промовах А. Дуди та О. Вучича; критика попередньої влади, зокрема президентів країни, у В. Зеленського.Документ Гіпноіндуктори впливової формули позитивації у соціальному рекламному дискурсі(Назарчук С. Л., 2024) Кутуза, Наталя Валеріївна; Kutuza, Natalia V.Статтю присвячено впливовим елементам соціального рекламного дискурсу, де упорядковані Мілтон-модельні індукції, що запропоновано номінувати як гіпноіндуктори. Метою дослідження стало виявлення актуальних гіпноіндукторів впливової формули позитивації у соціальному рекламному дискурсі. Об’єкт дослідження розвідки — український рекламний мегадискурс, предмет — сугестійні маркери українського соціального рекламного дискурсу. Загальнонаукові методи сприяли окресленню специфічних рис соціального рекламного дискурсу, різних типів гіпноіндукторів (описовий метод); ідентифікації складників комунікативної сугестії та поєднанню їх у цілісність (методи аналізу та синтезу); конкретизації загальних висновків (метод індукції); конструюванню формульних моделей рекламного впливу (метод моделювання). Спеціальні лінгвістичні ‒ дослідженню семантичного навантаження й функційних особливостей мовних складників соціального рекламного дискурсу (контекстуальноінтерпретаційний і компонентний аналіз) та комунікативної природи рекламних сугестогенів (елементи дискурсивного аналізу). Методологійна база новітніх наукових напрямів (сугестивної лінгвістики й нейролінгвістичного програмування) дало змогу диференціювати й систематизувати актуальні маркери (гіпноіндуктори) рекламної сугестії (методи мета- й Мілтон-модельної ідентифікації і сугестійної кваліфікації, які виокремлюють Р. Бендлер, Дж. Гриндер, М. Еріксон, Т. Ю. Ковалевська. У статті представлено формули векторів емоційної скерованості впливу: позитивація, негативація та зміна вектора (в комерційному, політичному та соціальному рекламному дискурсах). Особливу увагу приділено формулі позитивації, реалізованої у соціальному рекламному дискурсі. Виокремлено актуальні гіпноіндуктори, зафіксовані у вищезазначеній формулі, реалізуючи позитивний вектор впливу. Зокрема, виокремлено гіпноіндуктори складної синтаксичної структури + лексико-семантичні гіпноіндуктори («точкові» маркери) та власне лексико-семантичні гіпноіндуктори. Як гіпноіндуктори складної синтаксичної структури виступають трюїзми; розрив шаблону; «читання думок», ускладнене іншими гіпноіндукторами, та цитації, або «лапки» усталеної і трансфомованої структури, котрі найчастіше виступають як окремі гіпноіндуктори без залучення лексико-семантичних маркерів. Лексико-семантичними гіпноіндукторами виступають елементи оберненої метамоделі процесів упущення (номіналізації, неспецифічна лексика) та узагальнення (універсальні квантифікатори, модальні оператори необхідності). Характерною особливістю є наявність афективів як надпотужних гіпноіндукторів, наявність ергонімів варіюється, предикати яскраво не представлені.Документ Соціальні мережі для освітян і науковців у світлі лінгвоперсонології: мовленнєві жанри іміджотворення(Назарчук С. Л., 2024) Кондратенко, Наталія Василівна; Kondratenko, Nataliia V.У статті проаналізовано основні мовленнєві жанри дописів у соціальній мережі Facebook, що презенують персональний імідж науковців і викладачів. Мета дослідження — визначити та схарактеризувати особливості презентації професійного іміджу науковців та освітян у соціальних мережах в аспекті використання мовленнєвих жанрів. Об’єктом дослідження є вербальний контент мережевого дискурсу, а предметом дослідження — мовні засоби репрезентації мовної особистості в мережевому дискурсі. Матеріалом для аналізу послугували відкриті персональні сторінки українських науковців і викладачів в соціальній мережі Facebook, зокрема актуальний вербальний контент за 2024 рік. Загалом проаналізовано понад 100 профілів українських науковців та освітян. Доведено, що мовна особистість науковця та освітянина формується передусім у процесі професійної діяльності та соціалізації, а презентація її в соцмережах передбачає створення авторського контенту, активну участь у професійних спільнотах і взаємодію з колегами. Основною формою презентації професійного іміджу є персональна сторінка, що поєднує вербальний і невербальний контент. У межах вербального контенту основним засобом формування професійного іміджу є оригінальний допис, у якому виокремлено різні мовленнєві жанри. Найпоширенішими мовленнєвими жанрами, що представляють вербальний контент на персональній сторінці науковця та освітянина, є звіт та анонс. Обидва жанри належать до інформативних та покликані ознайомити громадськість з досягненнями та діяльністю автора контенту. Меншою мірою представлено ритуальні жанри (привітання, запрошення, подяку) та діалогічну взаємодію з колегами. Найменш частотним є аналітичний жанр, що має ознаки аргументативного дискурсу. Крім оригінальних дописів, у соцмережах науковці та освітяни, поширюють дописи інших користувачів, беруть участь як коментатори в обговоренні актуальних проблем, зокрема у межах профільних віртуальних спільнот.Документ Психолінгвістична інтерпретація поняття ДІМ: українські реалії(Назарчук С. Л., 2024) Ковалевська, Тетяна Юріївна; Денисевич, О. В.; Kovalevska, Tetiana Yu.; Denysevych, O. V.З початком війни українці зазнали багато тяжких втрат та болісних змін. Однією з таких змін звичного способу життя став вимушений переїзд у безпечніші зони проживання, пошук прихистку, тимчасового дому — базової цінності у психоментальному просторі українців. Проте саме це поняття у реаліях війни зазнало моральних, етичних, семантичних трансформацій у концептуальній та мовній картині світу наших співвітчизників. Виявити цю динаміку, з’ясувати смислові домінанти усвідомлення аналізованого поняття, вектори його сприйняттєвих характеристик надає змогу психолінгвістична інтепретація, насамперед асоціативний екперимент, який уможливлює отримання «живих», актуальних моделей процесів глибинної реконструкції оточуючого світу. Об’єктом дослідження є асоціативне значення поняття ДІМ як базового в системі ціннісних координат українців, предметом — сприйняттєва специфіка цього поняття в умовах російсько-української війни. Провідним методом, застосованим у роботі, став експериментальний — вільний асоціативний експеримент, а також аналіз отриманих результатів та подальший синтез для отримання об’єктивних узагальнень та верифікації авторських гіпотез, пов’язаних із припущенням про семантичну динаміку базових понять під дією кризових екзогенних факторів. Також застосовано методи компонентного, описового та порівняльного аналізу. Теоретична цінність і наукова новизна отриманих результатів визначається певним внеском у поглиблення теорій психолінгвістики, семантики, лінвокультурології, зокрема проблем факторів динаміки сприйняттєвих процесів, їхнього впливу на смислові трансформації базових понять у проєкції на специфіку національної ментальності. Практичне значення здійсненого дослідження може зреалізуватись у навчальному процесі у віповідних лекційних курсах, у лексикографічній практиці та у науковій роботі здобувачів вищої освіти різних рівнів. Фактичним матеріалом стали понад 200 реакцій, отриманих від респондентів різних соціальних груп. Результати проведеного вільного асоціативного експерименту, де стимулом стала лексема ДІМ, дали змогу сформувати її асоціативне поле (2022 р.), виявити збіги та розбіжності в сприйнятті аналізованого поняття з відповідним полем, представленим в Українському асоціативному словнику С. Мартінек (2002-2005 рр.), з’ясувати семантичну динаміку й емоційно-експресивний ореол слова-стимула у різних екстралінгвальних умовах. Так, спільним є розуміння дому як ‘місця родини’, ‘місця проживання’, ‘квартири’, ‘кімнати’, ‘будинку’, які і домінують у структурі асоціативного поля початку 2000-х років. Проте в асоціативному полі 2022 року менше реакцій, об’єднаних семантичним зв’язком ‘дім − будинок’, і набагато більше реакцій, які мають не констативний, нейтральний характер, а виявляють відчуття, емоції щодо цього поняття, маючи уяскравлену конотативність, Наприклад, ДІМ — це затишок, тепло, спокій, захист, безпека, комфорт та ін., а також характерні лише для сучасних реалій реакції безпека, Україна, що ілюструє загострене в реаліях війни усвідомлення ніби звичайних явищ, але насправді — концептуальних, фундаментальних цінностей українців.Документ Sensor modality in advertising discourse(Назарчук С. Л., 2024) Karpenko, Olena Yu.; Neklesova, Valeriia Yu.; Tkachenko, Hanna V.; Karpenko, Maksym Yu.; Карпенко, Олена Юріївна; Неклесова, Валерія Юріївна; Ткаченко, Ганна Володимирівна; Карпенко, Максим ЮрійовичThe article is dedicated to the study of sensory modalities in advertising discourse. Advertising discourse refers to the language and communication strategies employed in advertising messages as cohesive texts deeply embedded in real-life contexts amidst numerous accompanying background elements within an integrated communicative environment. It encompasses the linguistic choices, persuasive techniques, and stylistic features used to convey marketing messages to a target audience, aiming at attracting attention, creating desire, and encouraging action, typically towards purchasing a product or service. The aim of this article is to analyze the ways of realizing sensory modalities in advertising discourse. The object of the research is advertising discourse, the subject being manifestations of sensory modalities in advertisements. The factual material of the research was selected from the collections of popular or iconic advertisements. Advertising discourse often appeals to emotions and utilizes visual elements to communicate the intended message effectively and influence consumer behaviour. The heterogeneity of advertisements, represented by a phrase alone or in combination with a static or dynamic visual image or acoustic accompaniment, these combinations vary significantly, increasing the desirability of the advertised product to impress us daily. Different sensory modalities — visual, associated with images; auditory, associated with sounds and their perception; and kinesthetic, associated with physical sensations, as well as their manifestations, reflected in certain speech predicates –influence how we think, feel, mentally represent our experiences and make choices. The application of sensory modalities in advertising discourse is observed on three levels: on the first level, we deal with the material representation of the advertising message that results in different communicative types of advertisements; on the second level, the preferred representational system is revealed via predicates or the sensory-based words; on the third level, product names, pragmatonyms, become the bearers of sensory information, consequently appealing to human senses.Документ Мовна категорія оцінки та її характеристика в українських ЗМІ(Назарчук С. Л., 2024) Кривенченко, Дар’я Сергіївна; Kryvenchenko, Daria S.Статтю присвячено характеристиці та витлумаченню лінгвістичної категорії оцінки, її сутності та основним властивостям на матеріалі сучасних мас-медійних текстів. Неоднозначність тлумачення науковцями природи оцінки як складного багатоаспектного лінгвокультурного та лінгвопрагматичного феномена з подвійною природою — мовною і мисленнєвою, вимагає розглянути особливості мовної категорії оцінки як аксіологічного компонента семантики слів. Метою статті є з’ясування природи оцінного значення та його специфіки в системі мови. Об’єкт дослідження — мовна категорія оцінки в конфліктогенних текстах, а предметом є мовні засоби вираження категорії оцінки в сучасному дискурсі ЗМІ. Ми розуміємо під оцінкою закріплений вербально у значенні різнорідних мовних одиниць, об’єднаних оцінною семантикою, результат діяльності мовця щодо предмета мовлення, що виражає позитивне або негативне ставлення до нього відповідно до наявної ідеальної моделі світу та який має на меті викликати у адресата повідомлення прогнозовану мовцем реакцію. Оцінні значення виражаються на всіх мовних рівнях: на лексичному, синтаксичному та фонетичному. Оцінка виконує когнітивну (пізнавальну) та комунікативно-прагматичну й лінгвокультурну функції, вона формує уявлення про цінності або антицінності. Набір цінностей відбиває ієрархічна шкала, у якій представлена духовна культура певного суспільства. Обґрунтовано, що мовна категорія оцінки є засобом усвідомлення позитивної чи негативної значущості результатів діяльності людини для задоволення її об’єктивно зумовлених потреб та інтересів. Встановлено, що оцінка, пов’язана експліцитно або імпліцитно з порівнянням, завжди містить суб’єктивний (модальна оцінна рамка) та об’єктивний (дескриптивний, ознаковий) компоненти, які взаємодіють між собою.