Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Сучасні фактори глобальної конкурентоспроможності професійної системи менеджменту
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Родіонов, Дмитро Олексійович
В сучасних умовах розвитку інноваційної суспільства виникає гостра проблема розвитку управлінського ресурсу результативної якості. Дослідження факторів глобальної конкурентоспроможності професійної системи менеджменту стає важливою темою тому, що активізує процеси професіоналізації менеджменту та системного розгляду інтегральної якості менеджменту. Актуальними стають теми, які присвячені розгляду базових концептів і факторів глобальної конкурентоспроможності менеджменту, а також стратегічному формату первинної менеджерської освіти та системі адаптаційного навчання діючих кадрів менеджменту. Стоїть завдання знайти і дослідити фактори глобальної конкурентоспроможності менеджменту, які дають можливість необхідного позитивного впливу менеджменту на вирішення проблем, які визначають стратегічні можливості подальшого розвитку економіки і суспільства.
Галузеві відмінності в стратегічних підходах до управління якістю
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Рахімі, Аріана Мірвайсівна
Управління якістю є невід’ємною частиною будь- якого сучасного підприємства, незалежно від галузі. Однак, стратегічні підходи до управління якістю можуть суттєво відрізнятися залежно від специфіки тієї чи іншої галузі. Ці відмінності зумовлені різними факторами, такими як характер продукції, вимоги споживачів, регуляторні норми та конкурентне середовище.
Формування механізму забезпечення системи управління персоналом на промисловому підприємстві в умовах глобальних викликів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Поцелуєв, Олексій Олександрович
Система управління персоналом на промисловому підприємстві в умовах глобальних викликів вимагає формування адекватного механізму її забезпечення. Власники та інші стейкхолдери прагнуть про результативне й ефективне функціонування підприємства, що природнє бажання, але допомогти їм у цьому повинна ефективна система управління підприємством, однією із складових якої, є система управління персоналом. Саме від компетенції персоналу залежить результат функціонування та розвитку підприємства. Дослідження теорії і практики системи управління персоналом на промисловому підприємстві надає змогу стверджувати, що сьогодні формування механізму забезпечення системи управління персоналом на промисловому підприємстві в умовах глобальних викликів потребує удосконалення теоретичної та методичної основи, що обумовлює актуальність та необхідність наукового дослідження.
Теоретико-методичне забезпечення управління людським капіталом на підприємстві в умовах глобальних викликів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Попова, Дарія Олександрівна
Цифровізація у макроекономічному середовищі відповідно до домінант четвертої промислової революції (Індустрії 4.0.) та імперативів п’ятої – Індустрії 5.0. візуалізує сучасні виклики розвитку людського капіталу. Суб’єкти господарювання в умовах інноваційного розвитку потребують цифровізації операційної діяльності, бізнес-процесів та комунікацій. Діджиталізація у господарському середовищі унеможливлюється відсутністю належного рівня розвитку людського капіталу як ключового продуктивного ресурсу забезпечення інноваційного розвитку підприємства. Дослідження теорії і практики управління людським капіталом на підприємстві надає змогу стверджувати, що сьогодні система забезпечення управління людським капіталом на підприємстві в умовах глобальних викликів потребує удосконалення теоретичної та методичної основи, що обумовлює актуальність та необіхність даного дослідження.
Розвиток систем управління підприємства в умовах кризи
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Нижня, Регіна Русланівна
Сучасні умови, зумовлені низкою нових викликів для суб’єктів бізнесу, починаючи від пандемії Covid-19 і закінчуючи повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію суверенної України, призвели до переосмислення підходів до ефективного управління підприємствами в умовах ескалації виробничої, економічної, соціальної та екологічної кризи. Ці кризи обумовлені новими явищами та тенденціями, такими як локдаун, блекаут і замінування значної частини території країни. Перераховані фактори, що характеризуються високою невизначеністю, вимагають від підприємців ухвалення оперативних рішень в умовах нестабільності. Саме тому, враховуючи сьогоднішні реалії, особливо важливими стають питання забезпечення ефективного управління суб’єктами господарювання для їхнього виживання в умовах ринкової невизначеності, що несе численні загрози нормальному функціонуванню бізнесу. Це включає внесок у ВВП країни, збереження персоналу, сплату податків та підтримку економіки держави в складні часи.
Контракція водних та взаємних розчинів ацетону та ізопропанолу
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Чечко, В. Є.; Chechko, V. E.
У цьому дослідженні аналізується контракція та концентраційне положення особливої точки водних та взаємних розчинів ацетону та ізопропанолу при температурі 25 °C.
Показано, що максимальне значення контракції розчинів ацетону і ізопропанолу позитивне і не перевищує 0.004. Це свідчить про відсутність у розчинах кластерів та мікронеоднорідних структур, що дозволяє розглядати ці розчини як наближені до ідеальних. Особливі точки водних розчинів ацетону та ізопропанолу близькі одна до одної, відповідно 0.064 та 0.05. При цьому максимальне значення контракції водних розчинів ацетону перевищує аналогічне значення водних розчинів ізопропанолу не більше ніж на 25%. Концентраційні положення максимумів контракції розташовані при 0.25 для розчинів ацетону та 0.17 для розчинів ізопропанолу.
Мотивація праці як складова економічного розвитку підприємства
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Мхеян, Пайлак Артурович
Мотивація праці є ключовим чинником забезпечення високої продуктивності та стійкого розвитку підприємства. В умовах сучасного ринку, де конкуренція постійно зростає, ефективна система мотивації може стати визначальним фактором успіху підприємства. Особливо це актуально для компаній, таких як ТОВ «ВЕЛЕС–АГРО ЛТД», які орієнтовані на високі стандарти якості та інновації. Розробка дієвих мотиваційних механізмів сприяє не лише підвищенню продуктивності, але й покращенню економічних результатів підприємства, що підкреслює важливість даної теми.
Варіанти конструктивних рішень первинного контуру ТН «повітря-вода» для схем теплопостачання приватних житлових будинків
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Дем’яненко, Ю. І.; Глауберман, Михайло Абович; Demyanenko, Y. I.; Glauberman, Mykhailo A.
В статті розглянуто варіанти облаштування первинного контуру теплових насосів «повітря – вода». З точки зору капітальних затрат і терміну будівництва повітряний ТН є найвигіднішим. Але йому притаманний суттєвий недолік: падіння теплопродуктивності при зменшенні температури зовнішнього повітря, —саме тоді, коли потреба в теплі зростає.Для покриття пікових теплонавантажень система опалення доукомплектовується дублюючим джерелом тепла – як, правило, це електронагрівальна вставка.
Пошуки шляхів усунення або суттєвого зменшення залежності теплопродуктивності повітряних ТН від температури зовнішнього повітря представлені трьома варіантами конструкцій випарника теплового насосу«повітря – вода»: із «класичним» теплообмінником у вигляді мідних трубок з алюмінієвим пластинчатим оребренням і вимушеним рухом повітря за допомогою вентилятору; із вертикальнимміднотрубнимтеплообмінником з алюмінієвими плавниковими ребрамиі вільним рухом повітря – Octopusта теплообмінником у формі садибного паркану – однорядного трубного регістру із поліетиленових труб (німецька технологія Energiezaun).
Представлені розрахунки поверхні енергетичного паркану для житлового будинку в м. Одесі.
Психосоціальні детермінанти агресивної поведінки підлітків
(2025) Архипова, Тетяна Миколаївна; Arkhypova, Tetiana M.
Aрхипова Т. М. Психосоціальні детермінанти агресивної поведінки підлітків. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертаційна робота на отримання наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 «Психологія» – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, місто Одеса, 2025.
Дисертацію присвячено дослідженню впливу психосоціальних детермінантів на агресивну поведінку підлітків в умовах воєнного стану. В роботі описано результати психологічного дослідження, яке проходило кілька етапів: організаційний, аналітичний, що включав порівняльний аналіз із використанням номотетичних і ідіографічних методів обробки статистичних даних. Застосовувалися t-критерій Стьюдента для порівняння двох незалежних вибірок, кореляційний параметричний аналіз χ² (хи-квадрат) Пірсона, кореляційний непараметричний аналіз rs-Спірмена та факторний аналіз. Аналіз емпіричних даних був виконаний із використанням пакета статистичного програмного забезпечення IBM SPSS Statistics версії 22.0.0. Після вивчення теоретичних і емпіричних аспектів теми була розроблена теоретико-методологічна модель психосоціальних предикторів агресивної поведінки підлітків. Для збору даних використовувалися різні методи, зокрема спостереження, авторський соціальний опитувальник, що містить 17 питань, а також психодіагностичні інструменти для оцінки агресії за методикою А. Басса – А. Дарки. Оцінка акцентуацій характеру проводилася за тестом К. Леонгарда і Г. Шмішека, тоді як рівень тривожності визначався за методикою Ч. Д. Спілбергера, адаптованою Ю. Л. Ханіним. Проективні методи включали психогеометричне тестування Сьюзен Деллінджер і методику «Неіснуюча тварина», що містить 40 запитань. Дослідження проводилося в Подільських ліцеях №2 і №6 Одеської області, де взяли участь підлітки 9-10 класів, загальна вибірка складала 180 осіб віком 14-15 років.
На констатувальному етапі дослідження було здійснено статистичний аналіз впливу психосоціальних детермінантів на агресивну поведінку підлітків. Результати вказують на те, що виражені риси особистості, притаманні акцентуаціям, суттєво впливають на розвиток схильності до агресивних проявів у контексті війни.
В результаті емпіричного дослідження, з використанням критерію Пірсона, було встановлено цілий ряд прямих значущих кореляційних зв'язків між різними формами та видами агресивних проявів та усвідомленими і неусвідомленими особливостями, і соціальними факторами.
У підлітків чоловічої статі виявлено позитивну кореляцію між «фізичною агресією» та іншими формами агресії, зокрема непрямою агресією, негативізмом, підозрілістю, вербальною агресією та роздратуванням. Це свідчить про те, що підлітки, які проявляють фізичну агресію, частіше демонструють й інші агресивні або негативні риси поведінки.
Дослідження також показало статистично значущі зв'язки між «непрямою агресією» та негативізмом, підозрілістю, роздратуванням, вербальною агресією, циклотимічним типом акцентуації і особистісною тривожністю. Це вказує на те, що підлітки з непрямою агресією, як правило, також страждають від інших негативних емоцій і поведінкових рис. Особливо варто зазначити, що «підозрілість» має позитивний зв'язок з вербальною агресією та збудливим типом акцентуації. Це вказує на те, що підлітки, які відчувають підозрілість, можуть бути більш схильні до агресивних висловлювань і реакцій.
Роздратованість виявилася в тісному зв'язку з негативізмом, образою та іншими формами агресії, такими як вербальна агресія і підозрілість. А також має позитивну кореляцію з екзальтованою, збудливою, емотивною акцентуаціями, та з особистісною і ситуативною тривожністю. Ці результати свідчать про те, що рівень роздратування підлітків значною мірою залежить від їх індивідуально-психологічних і особистісних характеристик.
Параметр агресивності, що визначається як «негативізм», демонструє позитивну кореляцію з такими характеристиками, як образа, підозрілість, почуття провини, а також зі ситуативною та тривожністю особистісною. Це свідчить про те, що підлітки з високим рівнем негативізму частіше відчувають агресивні емоції та тривогу. «Образа», як один із параметрів агресивності також показує значну позитивну кореляцію з вербальною агресією, почуттям провини, підозрілістю, а також з особистісною і ситуативною тривожністю. Це вказує на те, що підлітки, які відчувають образу, частіше виявляють підозрілість та агресію. «Підозрілість» позитивно корелює з вербальною агресією, що вказує на схильність до агресивних висловлювань у таких підлітків.
Дослідження також розглянуло елементи малюнків у тесті "Неіснуюча тварина". «Гострі кути» і «Зброя» виявилися пов'язаними з фізичною (r = 0,301; p ≤ 0,01), (r = 0,280; p ≤ 0,01) та непрямою агресією (r = 0,314; p ≤ 0,01), (r = 0,358; p ≤ 0,001), а також з роздратуванням (r = 0,329; p ≤ 0,01), (r = 0,313; p ≤ 0,01), образою (r = 0,255; p ≤ 0,01), (r = 0,330; p ≤ 0,001) і вербальною агресією (r = 0,482; p ≤ 0,001), (r = 0,469; p ≤ 0,001). Це свідчить про те, що агресивні образи в малюнках можуть бути індикаторами агресивної поведінки.
Натомість, малюнок з «Крилами» показав зворотній статистично значущий зв'язок з параметрами агресивності, такими як «образа» (r = -0,249; p ≤ 0,01) і «підозрілість» (r = -0,313; p ≤ 0,01). Це означає, що чим більше романтичних і мрійливих рис у малюнках, тим менше агресивності в поведінці. «Сильний натиск олівця» на папері вказує на можливі агресивні прояви і має прямий статистично значимий зв'язок середньої сили з фізичною агресією (r = 0,299; p ≤ 0,01), роздратуванням (r = 0,297; p ≤ 0,01), негативізмом (r = 0,268; p ≤ 0,01), а також з непрямою (r = 0,360; p ≤ 0,001) і словесною агресією (r = 0,365; p ≤ 0,01). Ці результати підтверджують, що агресивні прояви можуть бути відображені навіть в техніці виконання малюнка.
Схожу методологію аналізу емпіричних даних було застосовано до вибірки дівчат-підлітків. Результати показали, що конфігурація кореляційних зв'язків між показниками агресивності та іншими соціальними і індивідуально-психологічними характеристиками значно відрізняється від тих «візерунків», які були отримані у групі хлопців.
Послідовно аналізуючи кореляційні зв'язки в вибірці підлітків-дівчат, можна зазначити, що фізична агресивність має позитивну кореляцію з гіпертимною акцентуацією, а також з непрямою агресією і роздратуванням. Це свідчить про те, що дівчата з підвищеним рівнем фізичної агресії частіше демонструють гіпертимні риси особистості, а також схильність до непрямої агресії.
Основні чинники підвищеного рівня роздратованості, окрім циклотимічної акцентуації, також включають особистісну тривожність та ситуативну тривожність. Це свідчить про те, що дівчата з високими показниками роздратування часто мають і підвищений рівень тривожності, що може впливати на їх агресивну поведінку. Таким чином, можна стверджувати, що особистісні характеристики значною мірою визначають прояви агресії у дівчат-підлітків.
Прямі кореляційні зв'язки виявлені між вербальною агресивністю та ригідною акцентуацією характеру. Підвищена схильність до образливості пов'язана з ригідною, тривожною та збудливою акцентуаціями. Також встановлено прямі кореляції між шкалами «Образа» та «Підозрілість» з ситуативною і особистісною тривожностями. Крім того, вербальна агресивність має значний позитивний зв'язок з циклотимічною акцентуацією характеру. За допомогою критерію Спірмена була виявлена статистично значима зворотна кореляція між фізичною агресією і «освітою батька» (r = -0,325; p < 0,01). Батьки з вищою освітою зазвичай демонструють більш розвинені навички виховання та комунікації, що позитивно впливає на емоційний розвиток дітей. Було встановлено, що існує зворотний зв'язок середньої сили між «самооцінкою поточного стану» та фактором соціального опитування «Оцініть від 1 до 5, наскільки на Ваш стан впливає війна в Україні» (r = -0,255; p < 0,01). Це свідчить про те, що підвищений негативний вплив війни на особистий стан може знижувати самооцінку.
Додатково, виявлені статистично значимі зворотні кореляції середньої сили між вибраною фігурою проективного тесту «Зиґзаґ» і такими показниками, як вербальна агресія, ситуативна тривожність та особистісна тривожність. Це вказує на те, що вибір фігури «Зиґзаґ» може свідчити про здатність особи творчо виражати свої емоції та внутрішні конфлікти. У свою чергу, така здатність може зменшувати агресивні прояви, регулювати рівень стресу і, загалом, покращувати емоційне благополуччя. Таким чином, творчі вираження можуть слугувати ефективним механізмом для подолання негативних емоцій та покращення психоемоційного стану.
В проективному тесті «Неіснуюча тварина» відсутність вух – інтерпретується як замкнутість, небажання вступати в контакт з іншими, в нашій роботі ми знайшли пряму статистично значиму кореляцію і підтвердження з наступними параметрами агресивності: «непряма агресія», «підозрілість» та почуття провини. Фігура, що складається з гострих кутів може означати агресивність і знайдено сильної сили зв'язок з фізичною (r = 0,252; p < 0,001), непрямою (r = 0,332; p < 0,001) агресіями, та середньої сили з негативізмом (r = 0,259; p < 0,01). Це вказує на те, що якщо підлітки малюють гострі кути і їхні малюнки виходять за межі аркуша, можна зробити висновок про високий рівень агресивності. Це також підкріплюється статистично значущими кореляціями середньої сили між «інтенсивним натиском олівця на папір» та фізичною агресією (r = 0,308; p < 0,01), вербальною агресією (r = 0,247; p < 0,01) і негативним ставленням (r = 0,246; p < 0,01).
Застосувавши факторний аналіз головних компонентів (PCA) для зменшення розмірності даних, ми змогли ідентифікувати основні компоненти, які пояснюють найбільшу частину загальної варіації в психологічних і емоційних аспектах, що стосуються проективних та опитувальних методів. В результаті цього аналізу було визначено як позитивні, так і негативні фактори, які впливають на поведінку учасників. Високу надійність цих шкал та їх внутрішню узгодженість вказують показники альфа-Кронбаха для всіх методик, які були вище 0,4.
Порівняння результатів факторного аналізу в групах хлопців та дівчат дало змогу виявити суттєві відмінності у психосоціальних детермінантах агресивної поведінки. Обидві групи продемонстрували спільні психосоціальні фактори, які впливають на агресивність, це - емоційна вразливість, соціальна ізоляція, тривожність та потреба в захисті. Що вказує на агресивну поведінку, яка має спільні психологічні корені, незалежно від статі.
Відмінності між групами були суттєвими: хлопці частіше виявляють фізичну агресію, характеризуючись високою активністю та емоційною експресією через фізичні дії, тоді як дівчата схильні до психологічної агресії, що проявляється у вигляді внутрішніх конфліктів, тривоги та соціальної відстороненості. Ці результати підкреслюють важливість врахування статевих відмінностей у агресивній поведінці для розробки програм підтримки та втручання.
Емпіричне дослідження показало, що агресивні тенденції під час воєнного стану виникають через виражений внутрішній дискомфорт, психологічне та соціальне неблагополуччя, що проявляється в психоемоційній напрузі, низькій саморегуляції та коливаннях настрою. З цього випливає психологічна закономірність: виражені риси акцентуацій характеру підлітків є важливими детермінантами формування схильності до агресії.
Вплив каністерапії на психологічні ресурси саморегуляції і стійкості поліцейських під час повномасштабного вторгнення
(2025) Чернілевська-Ісайко, Олена Вікторівна; Chernilevska-Isayko, Olena V.
Чернілевська-Ісайко Олена Вікторівна. Вплив каністерапії на психологічні ресурси саморегуляції і стійкості поліцейських під час повномасштабного вторгнення.– Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 053 "Психологія". – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню впливу каністерапії на психологічні ресурси саморегуляції і стійкості поліцейських під час повномасштабного вторгнення.
Робота містить вступ, три розділи, список використаних джерел, висновки і додатки.
В першому розділі проведено теоретичний аналіз впливу внутрішніх і зовнішніх ресурсів, в тому числі соціальній підтримки і людино - тваринній взаємодії на психічне здоров’я людини. Продемонстровано, що соціальна підтримка зазвичай розглядається як соціальний ресурс, на який людина може покластися при вирішенні життєвих проблем та подоланні стресів. Соціальна підтримка включає різні форми допомоги, такі як емоційна, інформаційна або матеріальна підтримка. Розглянуто людино-тваринна взаємодія як елемент емоційної підтримки. Розглянуто внутрішні і зовнішні ресурси. Зазначено, що ресурси мають системну структуру та перебувають у постійній динамічній взаємодії, що передбачає їхню взаємозалежність та інтегрованість. Завдяки цим ресурсам людина здатна самостійно відновлюватися після значних психічних, фізичних, соціальних та духовних втрат. Розглянуто ключові внутрішні ресурси, що визначають інтеграцію поведінки під час стресових подій (резильєнтність, часова перспектива, надія, оптимізм, почуття зв’язності, саморегуляція, цілепокладання й інші). Зазначено, що поняття каністерапії у роботі використовується в широкому сенсі як метод позитивного психоемоційного впливу на основі людино-тваринної взаємодії, де собака використовується як терапевтичний партнер, який з ресурсами стійкості й саморегуляції підтримує психічне здоров'я та благополуччя людини.
У другому розділі надано аналіз особливостей поліцейських кінологів і їх діяльності. Показано, що робота в поліції може мати глибокий вплив на поліцейських, впливаючи на їхню здатність виконувати свої обов'язки. Негативні умови, пов'язані з роботою ведуть до професійного стресу, що проявляється в наступних рівнях: фізичному, когнітивному; емоційному та поведінковому. Зазначено, що кінолог згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України N 1145 від 01 листопада 2016 року залучаються для виконання завдань, пов'язаних з використанням службових собак у протидії злочинності та забезпеченні публічної безпеки і порядку, обов'язків, що полягають у вирощуванні, утриманні та дресируванні (тренуванні) службових собак. Зазначено, що в сучасній Україні під час повномасштабного вторгнення у кінологічних центрах поліції активно працюють кінологи для виконання різних спеціалізованих завдань. Продемонстровано етапи дослідження і обгрунтування методик для вивчення ресурсної сфери поліцейських. Зазначено, що в дослідженні взяло участь 172 особи віком від 17 до старших за 55 років. З них: 85 поліцейських- кінологів й 87 студентів ОНУ імені І.І Мечникова. Серед поліцейських - кінологів було 57 чоловіків й 28 жінок різного віку, серед студентів 84 особи в віці 17 -25 років й 5 в віці 26-40 років, більшість з них – жінки.
У третьому розділі досліджено і порівняно особливості зовнішніх і внутрішніх ресурсів поліцейських - кінологів й студентів в умовах людино-тваринній взаємодії, що сприяють їх стійкості й саморегуляції під час війни. Встановлено наступні відмінності між кінологами 17-25 років й студентами 17-25 років: за емоційно-орієнтованим копінгом, на користь студентів (р <0,000), за проявами зовнішніх й внутрішніх ресурсів на користь студентів (р <0,002), за захисними механізмами (р <0,000), за часовою перспективою сьогодення (р <0,05) на користь кінологів 17-25 років, за рівнем прокрастинації (р <0,002) на користь студентів, в рівні оптимізму й резильєнтності розбіжностей не встановлено (відповідно р <,210 й р <0,825). Щодо людино - тваринній взаємодії, то існують розбіжності за усвідомленням відновлюваної дії людино-тваринної взаємодії (р<0,05), регуляцією рівня стресу під час кооперації з твариною (р<0,005), екоцентричними уявленнями (р<0,000) на користь студентів. Не встановлено статистично значущої різниці у емоційній рівновазі в умовах людино-тваринній взаємодії (р<0,153) й встановлено статистично значущу різницю в відчуттях від взаємодії з собаками, на користь кінологів (р<0,03). Створено і порівняно моделі ресурсів людино-тваринній взаємодії у кінологів і студентів в умовах війни. У кінологів модель складається із 5 компонентів: «Неефективні й ефективні копінг - стратегії при екоцентричних уявленнях», «Відновлювана дія людино-тваринної взаємодії», «Захисні механізми й самоорганізація в часі», «Почуття в умовах людино-тваринній кооперації», «Родина і віра». У групі студентів модель ресурсів людино-тваринній взаємодії складається також із 5 компонентів: «Ігнорування не ефективних копінг - стратегії й соціальній підтримки в складних ситуаціях», «Ресурсність людино-тваринної взаємодії й резильєнтність», «Почуття при взаємодії з улюбленцем», «Емоційна рівновага і стійкість в складних ситуаціях», «Ресурси (родина, друзі, надія), регресивна поведінка й життя в сьогоденні з опорою на минуле й майбутнє». Зазначено, що в цих моделях індивідуальні сильні сторони та ресурси середовища поєднуються, між людьми та їхнім оточенням виникають позитивні взаємодії, що допомагають регулювати адаптацію до складних умов життя й сприяти благополуччю. Запропоновано реабілітаційні заходи щодо використання каністерапії з ветеранами й захисниками
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що
вперше встановлено вплив людино - тваринної взаємодії на психологічні ресурси саморегуляції і стійкості поліцейських-кінологів під час повномасштабного вторгнення; показано, що ресурси людино-тваринній взаємодії вбудовані в ресурсну систему, як ресурси емоційної підтримки; побудовані моделі ресурсів людино-тваринній взаємодії у кінологів і студентів.
уточнено, що відчуття стресу пов’язано з високими нереалістично - оптимістичними упередженнями й прокрастинацією; взаємодія з партнером - собакою є відновлювальною й терапевтичною, проте ресурс людино-тваринній взаємодії має маргінальний характер; екоцентричні уявлення краще розвинуті у 17-25 літніх; жінки є більш резильєнтними; у чоловіків гумор є важливим ресурсом; сьогодення є ресурсом в переживанні досвіду війни; родина є головним ресурсом соціальної підтримки;
зазначено, що поняття каністерапії у роботі використовується в широкому сенсі як метод позитивного психоемоційного впливу на основі людино-тваринної взаємодії, де собака використовується як терапевтичний партнер, який поряд з ресурсами стійкості й саморегуляції підтримує психічне здоров'я та благополуччя людини;
дістало подальшого розвитку: уявлення про вираженість прокрастинації у студентів під час війни, що збільшує стрес; студенти, що відчувають стрес надають перевагу в соціальній підтримці; для студентів людино – тваринна взаємодія є периферійним ресурсом.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що результати дослідження включено у зміст викладання нормативних дисциплін «Загальна психологія», «Психологія розвитку» та вибіркової дисципліни «Психологічні ресурси особистості» впроваджено в науково - дослідницьку й практичну діяльність факультету психології і соціальної роботи ОНУ імені І.І.Мечникова (довідка «Акт впровадження» № № 01-01-68 від 10.01.2025), Акт впровадження в роботу Державної установи «Теріторіальне медичне обєднання» МВС по Одеський області.
Перспективами подальших досліджень є вивчення особливостей ресурсної сфери у поліцейських під час війни й апробація ефективності реабілітаційних заходів щодо використання каністерапії з ветеранами й захисниками.