Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Емоційно-оцінний потенціал оказіоналізмів в українському дитячому дискурсі (на матеріалі творів В. Нестайка)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Ковальова, Наталія
Вивчення індивідуально-авторських новотворів у дитячому дискурсі посідає одне з центральних місць у сучасній українській лінгвістиці. Дитячий дискурс, що за своєю суттю є дискурсом емоційним та оцінним, стає благодатним ґрунтом для словотворчої гри, оскільки оказіональні утворення тут слугують ключовим інструментом характеротворення та формування морально-етичних орієнтирів. Творчість класика української дитячої літератури В. Нестайка є унікальним матеріалом для подібного дослідження. Мова цього письменника, насичена авторськими неологізмами, є феноменом із погляду словотвору і прагматики, проте цілісний, систематизований аналіз саме емоційно-оцінного потенціалу його оказіоналізмів досі лишається недостатньо висвітленим у мовознавстві. Таким чином, потреба в комплексному аналізі оказіональної системи В. Нестайка, включаючи раніше не досліджені твори, та її впливу на оцінну категорію тексту, зумовлює актуальність нашої роботи.
Застосування ChatGPT як інструменту генерації рекламних текстів для магазинів техніки
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Грінькова, Владислава
Сучасний розвиток цифрових технологій і масове впровадження штучного інтелекту (ШІ) у різні сфери життя зумовлюють появу нових комунікативних форматів та моделей взаємодії між бізнесом і споживачем. Особливо помітними ці зміни стали у сфері реклами та маркетингу, де традиційні підходи до створення текстового контенту поступово витісняються автоматизованими системами. Генеративні мовні моделі, зокрема ChatGPT, сьогодні виконують роль не лише інструментів автоматизації, а й засобів інноваційного переосмислення копірайтингу. Реклама в умовах високої конкуренції та інформаційного перенасичення вимагає нових рішень для ефективного впливу на цільову аудиторію. Магазини техніки як сегмент ринку особливо потребують якісних текстів, адже споживач очікує не тільки інформативності — характеристик і параметрів товару, а й емоційної аргументації, що підсилює мотив до купівлі.
Лексико-семантичне поле ПЕРЕМОГА за лексикографічними джерелами і ГРАКом
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Безверхна, Олена
Сучасний стан лінгвокультурології українського народу особливо змінився в період повномасштабного вторгнення (з 2022 і донині). Російсько-українська війна впливає на мовну картину носіїв української мови: змінюється склад актуальної лексики, виникають нові значення у слів, окремі лексеми набувають концептуального характеру. Мовна картина уособлює всі історичні зміни, національну-визвольну боротьбу, яка супроводжує український народ досить часто протягом існування, моральні цінності, аксіологічний характер. Серед лексем, що набули нових відтінків значення та постали в центрі національної картини світу українців, – лексема «перемога». Вона набуває нових значень, її семантика розширюється та модифікується у зв’язку з історичними змінами чи певними зовнішніми чинниками під час функціювання в різних дискурсах (публіцистичному, науковому, художньому, розмовному) і формуючи нові смислові компоненти концепту.
Гендерна специфіка в усному мовленні українців: позиційні, факультативні та комбінаторні зміни у вокалізмі та консонантизмі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Урсул, Ангеліна
Літературна мова є обробленою й унормованою, однак це не повною мірою стосується її усної реалізації, де зміни формуються на найнижчому, звуковому рівні. Усне мовлення сучасної української молоді демонструє численні позиційні, комбінаторні та факультативні відхилення від кодифікованих орфоепічних норм, що зумовлено як внутрішньомовними процесами, так і соціолінгвістичними чинниками (гендер, регіон, мовне оточення, рівень освіти тощо). Особливої уваги потребують фонетичні процеси у вокалізмі та консонантизмі – зміни голосних, приголосних, звукосполук у різних позиціях, а також асиміляція шиплячих, свистячих і передньоязикових приголосних [д], [т]. Актуальність дослідження посилюється необхідністю зіставити реальний стан усного мовлення молоді з чинною нормативною базою та простежити гендерну специфіку реалізації орфоепічних норм.
Динаміка та варіативність особового іменника м. Одеси
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Троценко, Оксана
Ім’я людини – це частина історії народу. В іменах знайшли своє відображення побут, вірування, надії, сподівання, художня творчість, історичні події та, мабуть, усі сфери життя народу. Історія, яка може бути зчитаною з власних імен, є більш достовірною, об’єктивною та захоплюючою, ніж з інших джерел. На неї неможливо впливати, її неможливо сховати, її необхідно лише правильно зрозуміти. Вона, як пісні, думи, казки, не розповідає прямо, але багато чого приховує та чекає на свій час.
Вербалізація обрядової та соціально-побутової реальності (на матеріалі українських весільних пісень)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сіміцар, Владислав Віталійович
Весільна обрядовість – феномен, який зберігає світоглядні орієнтири давніх українців. Вона зафіксувала обрядові коди, що дійшли до нас повністю або ж певною мірою трансформувалися. Цей складник народної культури формує загальноукраїнську культуру з її територіальними характеристиками й закономірностями.
Художні особливості збірки Є. Кононенко "Поза часом"
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Різничук, Людмила
Творчість Є. Кононенко, відомої сучасної письменниці, перекладачки, критикеси, культурологіні уже не один десяток років перебуває в полі зору сучасного українського літературознавства й критики. Авторка самобутніх новел, повістей, романів, есеїв, перекладачка з французької, активний дописувач часопису «Критика», Євгенія Кононенко є доволі продуктивною письменницею. Лише за останні роки вийшли її збірки автобіографічної есеїстики «Слово свого роду», «Нескінчені розмови» і «Той божевільний рік». Розпочавши літературний шлях малою прозою (збірки оповідань «Повії теж виходять заміж», «Колосальний сюжет», «Новели для нецілованих дівчат», «Без мужика», «Зустріч у Сан-Франциско», «Празька химера»), авторка згодом порадувала читача великою прозою («Сестра», «Жертва забутого майстра», «Ностальгія», «Зрада. Zrada made in Ukraine», «Імітація», «Симбалайн»). У спадщині Є. Кононенко також є проза для дітей («Інфантазії: За мотивами поезій Клода Руа», «Неля, яка ходить по стелі», «Неля, яка сходить зі стелі», «Бабусі також були дівчатками»), численні переклади Анні Арно, Томаса Сандоза, Клода Руа, Еміля Неллігана, Анни Гавальди тощо. У свою чергу проза та есеїстика Є. Кононенко перекладена японською, англійською, польською, французькою, чеською, хорватською та багатьма іншими мовами.
Семантико-функційна та граматична специфіка медійних фразеологізмів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Олефір, Вікторія
Вивчення фразеологічної системи української мови є важливою складовою сучасної лінгвістики, адже фразеологізми становлять особливий пласт національної мови, що зберігає культурно-історичну пам’ять народу, його ментальні та естетичні цінності.
Літературна дискусія 1925-1928: еристичний аспект
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Ніколенко, Марія
Літературна дискусія 1920-х років в Україні стала одним із найважливіших явищ культурного життя доби. Вона розгорталася на тлі суспільних трансформацій після Жовтневої революції та визначала шляхи розвитку нової української літератури. Дискусія розгорнулася надзвичайно широко: протягом кількох років було опубліковано понад тисячу статей, що свідчить про її масштабність і значення для культурного життя доби. Вона охоплювала питання ідейних орієнтирів, ролі літератури у суспільстві, визначення шляхів розвитку української культури.
Метафора як елемент ідеостилю Григорія Тютюнника
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Моргуліс, Максим Михайлович
У сучасному мовознавстві проблема вивчення метафори залишається однією з найактуальніших у колі досліджень когнітивної, комунікативної та стилістичної лінгвістики. Метафора, яка впродовж багатьох століть розглядалася передусім як художній троп, нині постає універсальним механізмом мислення, що відображає специфіку сприйняття світу мовною особистістю. Мова письменника, в свою чергу, є особливим простором, де метафора стає не лише засобом образності, а й інструментом концептуалізації дійсності, складником індивідуально-авторського світогляду. У цьому контексті вивчення метафори як стилетворчого концепту та домінанти ідіостилю письменника набуває надзвичайної ваги.