Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Вплив міжнародної міграції на економічний розвиток європейських країн
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Крупиця, Аліса Степанівна
Міграційні тенденції в Європейському Союзі сформовані комбінацією внутрішньої політики, глобальних подій та економічних відмінностей, що призвело до динамічних і багатогранних моделей міграції. Протягом останніх десятиліть ЄС пережив значні рівні як внутрішньої, так і зовнішньої міграції, кожна з яких вносить свій внесок у зміну демографічного та соціально-економічного ландшафту регіону. Ці рухи викликані економічними можливостями, попитом на робочу силу, політичною нестабільністю та ширшими тенденціями глобальної міграції.
Міжнародні фактори розвитку морського транспорту: глобальні виклики та нові можливості
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кочарян, Вероніка Гарніківна
Морський транспорт є одним із ключових елементів глобальної економіки. Завдяки своїй масштабованості, ефективності та відносно низьким витратам на транспортування великих обсягів товарів морський транспорт сприяє розвитку міжнародної торгівлі, інтеграції ринків та підтримці економічної стабільності. Проте у сучасному світі ця галузь стикається з низкою викликів, серед яких екологічні загрози, технологічні зміни та зростання геополітичної напруженості.
Трансформація зовнішньоекономічних позицій країн Перської затоки в умовах невизначеності
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Герасименко, Юлія Олегівна
Актуальність дослідження зовнішньоекономічних позицій країн Перської затоки в умовах невизначеності обумовлена їхнім значним впливом на глобальну економіку, зокрема через домінуючу роль у світовій торгівлі енергоресурсами, фінансові потоки та інвестиційну активність.
Сучасна геополітична та економічна ситуація, включно з війною в Україні, глобальною енергетичною кризою та перехідним етапом у світовій економіці, зумовлює невизначеність, яка впливає на економіки регіону та їхні зовнішньоекономічні стратегії.
Трансформація платіжних балансів країн Північної Європи в умовах війни Росії проти України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Вердієв, Самір Полад Огли
Тема дослідження є надзвичайно актуальною через численні виклики та зміни у глобальній економіці, спричинені війною Росії проти України. Повномасштабна агресія Росії змінила структуру світової торгівлі, енергетичних потоків і міжнародних фінансових зв’язків. Для країн Північної Європи, таких як Данія, Ірландія та Норвегія, ці зміни є особливо значущими, оскільки вони грають важливу роль у глобальній економіці та безпековій системі.
Трансформація зовнішньоекономічних позицій Угорщини та Чехії в умовах війни Росії проти України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Бєляєва, Єлизавета Вікторівна
Тема дослідження є надзвичайно актуальною з огляду на сучасні геополітичні та економічні виклики, що впливають на регіон Центральної Європи, бо війна Росії проти України суттєво змінила економічну карту Європи. Як сусідні держави, Угорщина та Чехія зіткнулися з наслідками, які включають порушення ланцюгів постачання, зростання цін на енергоносії та необхідність адаптації до нових геоекономічних реалій. Аналіз їх зовнішньоекономічних позицій дозволяє зрозуміти, як ці країни адаптуються до умов кризи.
Позиція Бразилії у російсько-українській війні
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шулікін, Данило Вікторович
The topic of this master’s thesis is Position of Brazil in Russian-Ukrainian war. The choice of the topic is determined by it’s relevance due to the ongoing war in Ukraine, the growing influence of Brazil in Latin America and author’s personal interest in the topic
Геодемографічний аналіз Одеського регіону в умовах зміни адміністративно-територіального устрою
(2025) Буяновська, Леся Юріївна; Buianovska, Lesia Yu.
Буяновська Л.Ю. Геодемографічний аналіз Одеського регіону в умовах зміни адміністративно-територіального устрою. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 106 «Географія» – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова – Одеса, 2025.
У роботі розглядаються теоретичні засади суспільно-географічного дослідження геодемографічних процесів, аналізуються адміністративно-територіальний устрій, чинники та передумови формування Одеського регіону, оцінюється геодемографічна ситуація в Одеському регіоні. Особлива увага приділяється просторовому аналізу геодемографічного районування Одеського регіону на засадах нового адміністративно-територіального устрою.
У першому розділі дисертації представлено теоретичні засади суспільно-географічного дослідження геодемографічних процесів. Висвітлено особливості дослідження геодемографічних процесів у світовій практиці. Проаналізовано вплив адміністративно-територіального устрою на формування геодемографічних процесів на регіональному рівні.
Другий розділ роботи присвячено історії заселення Одеського регіону як передумову формування сучасної демографічної ситуації, проаналізовано ретроспективу змін адміністративно-територіального устрою Одеського регіону, вивчено системи розселення та щільність населення, проаналізовані геодемографічні процеси і структурно-вікові деформації населення Одеського регіону.
У третьому розділі проаналізовано динаміку чисельності населення, етно-національний склад населення Одеського регіону, проведено оцінку геодемографічної ситуації в регіоні, висвітлено стан та тенденції геодемографічного розвитку регіону.
Четвертий розділ присвячено просторовому аналізу геодемографічних показників та геодемографічному районуванню Одеського регіону на засадах нового адміністративно-територіального устрою, виявленню взаємозв’язку категорій геодемографічного процесу та геодемографічної ситуації у структурі геодемографічного районування. За результатами дослідження обґрунтовано загальні методологічні і методичні положення геодемографічного районування, проаналізовано часткове геодемографічне районування та проведено комплексне інтегральне геодемографічне районування в Одеському регіоні на новій адміністративно-територіальній основі.
Для вирішення основних завдань дослідження використано загальнонаукові (аналіз, порівняння, історичний підхід) та спеціально-географічні (історико-географічний, порівняльно-географічний, картографічний, районування) методи дослідження.
При виконанні дисертаційного дослідження були використані статистичні дані та матеріали Державної служби статистики України, різні нормативно-правові документи, вітчизняні та міжнародні наукові праці, тощо.
Наукова новизна одержаних результатів
вперше:
здійснено комплексний геодемографічний аналіз та геодемографічне районування Одеського регіону на засадах нового адміністративно-територіального устрою із урахуванням просторових відмінностей геодемографічного процесу та геодемографічної ситуації Одеського регіону;
розроблено методику виділення геодемографічних кластерів, геодемографічних груп та геодемографічних осередків в геодемографічному районуванні регіону, що дозволяє використовувати їх як просторову основу для формування регіональної демографічної політики;
виявлено просторові розбіжності у формуванні геодемографічних кластерів, районів та осередків в межах Одеського регіону, що виникають внаслідок невідповідності між сучасними адміністративними межами районів і фактичними ареалами поширення демографічно однорідних територій;
вдосконалено:
теоретико-методологічні підходи до аналізу геодемографічних процесів та геодемографічної ситуації в умовах адміністративно-територіальних трансформацій;
наукове розуміння впливу адміністративно-територіального устрою на просторову організацію та динаміку геодемографічних процесів регіону;
отримали подальший розвиток:
підходи до аналізу взаємозв’язку між адміністративно-територіальним устроєм та геодемографічними процесами;
підходи до вивчення регіональної та мікрорегіональної геодемографічної ситуації, що базуютсья на врахуванні динаміки чисельності населення, його етно-національної та статево-вікової структури, щільності та структури розселення;
концептуальні засади використання категорій «геодемографічна ситуація», «геодемографічний процес» та «геодемографічне районування» як аналітичного інструментарію для просторової диференціації демографічного розвитку територій.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів
Теоретичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні закономірностей трансформації геодемографічних процесів Одеського регіону в умовах зміни адміністративно-територіального устрою. Уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження та поглиблено уявлення про вплив геодемографічних процесів в контексті змін адміністративно-територіального устрою. Розкрито механізми взаємозв’язку між адміністративно-територіальними змінами та динамікою геодемографічної ситуації на регіональному рівні. Отримані положення можуть бути використані для подальшого теоретичного узагальнення геодемографічних процесів в умовах трансформації адміністративно-територіального устрою. Теоретичні та практичні положення роботи знайшли впровадження в наукових звітах кафедри економічної та соціальної географії і туризму Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за кафедральною науковою тематикою. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес кафедри економічної та соціальної географії і туризму ОНУ імені І.І. Мечникова при викладанні навчальних дисциплін «Основи суспільної географії», «Основи регіоналістики» та «Основи просторового планування».
Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування при формуванні та реалізації демографічної, соціальної та регіональної політики, зокрема в аспектах територіального планування, оптимізації мережі соціальної інфраструктури та управління міграційними процесами; виділені геодемографічні кластери, геодемографічні райони та геодемографічні осередки можуть бути використані як аналітична основа для виявлення регіональних диспропорцій у демографічному розвитку, прогнозування трансформацій у структурі розселення та підвищення ефективності управління демографічним потенціалом територій (громад і регіону загалом); результати дослідження можуть бути використані у процесі вдосконалення адміністративно-територіального устрою, зокрема для обґрунтування меж територіальних громад та адміністративних районів на основі реальних демографічних і просторових відмінностей. Практичне застосування результатів дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, приватних підприємств в частині просторового планування, розробки регіональних стратегій розбудови і відновлення територій, програм соціально-економічного розвитку, соціального забезпечення, охорони здоров’я, тощо.
Особистий внесок дисертантки
Дисертаційне дослідження виконане авторкою самостійно та містить наукові положення, розроблені особисто здобувачкою. У роботі використані авторські розрахунки, аналітичні узагальнення, а також ілюстративний матеріал у вигляді картограм, схем, графіків і таблиць, створених під час проведення досліджень самостійно. Авторка самостійно виконала збір та обробку статистичних і картографічних матеріалів, узагальнення літературних та інтернет-джерел, визначила концептуальні підходи та сформулювала висновки. Запозичені з різних джерел поняття, положення та заключення подані з відповідними посиланнями на авторів.
Формування СЗПБ ЄС у контексті трансатлантичних відносин
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Швець, Дар'я Євгенівна
У першому десятилітті ХХІ століття Європейський Союз є найбільшим інтеграційним об'єднанням у світі. Протягом «холодної війни» країни Західної Європи активно взаємодіяли зі США в різних сферах, зокрема в питаннях безпеки. Проте з розпадом СРСР ситуація почала змінюватися, держави-члени ЄС прагнули реалізувати узгоджену політику, тоді як США залишалися надійним партнером. Зростаюча роль ЄС у врегулюванні конфліктів в Європі підкреслює необхідність нових підходів до аналізу розвитку СЗПБ і трансатлантичних відносин. Практична актуальність дослідження обумовлена тим, що сьогодні зміна геополітичної ситуації, посилення агресивних дій Росії, вимагає від ЄС більш зваженої та узгодженої зовнішньої політики. У цьому контексті трансатлантичні відносини з США стають критично важливими для забезпечення європейської безпеки та підтримки загальних цінностей. Наукова актуальність пояснюється недостатнім вивченням цього питання в умовах нових глобальних викликів та змін геополітичного ландшафту.
Політика України у Чорноморському регіоні: виклики національній безпеці
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Федоровський, Кирило Віталійович
Проблема розвитку регіонального співробітництва є надзвичайно актуальною на сучасному етапі еволюції міжнародних відносин та практичної реалізації зовнішньої політики України. У міжнародних відносинах ХХІ ст. домінуючими є дві тенденції, це регіоналізація та глобалізація. З першого погляду вони є взаємовиключними але поєднуються у сучасних умовах розвитку людської цивілізації. Саме тому більш глибокий їх аналіз відповідає актуальним завданням науки про міжнародні відносини.
Роль кордонів у формуванні зовнішньої політики КНР
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сунь Цянь,
The People's Republic of China, as the world's second largest economy and one of the permanent members of the UN Security Council, occupies a pivotal position in international relations (Wang & Hoo, 2019). Its foreign policy not only has a profound impact on the domestic development environment, but also has a broad and far-reaching impact on the global political and economic pattern.