Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Суспільно-географічні аспекти дослідження захворюваності населення України
(2026) Пархоменко, Олександр Григорович; Parkhomenko, Oleksandr H.
Пархоменко О. Г. Суспільно-географічні аспекти дослідження захворюваності населення України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 106 «Географія». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2026.
У роботі розглядаються теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження захворюваності населення, аналізуються демографічні, соціально-економічні, природно-географічні, екологічні та інституційні передумови і чинники територіальної диференціації захворюваності в Україні, обґрунтовується авторський алгоритм суспільно-географічного аналізу та здійснюється типізація регіонів України за нозологічними групами і інтегральне районування території за особливостями медико-географічної ситуації. Особлива увага приділяється обґрунтуванню методики інтегрального суспільно-географічного районування на основі коефіцієнтів територіального відхилення (КТВ) та визначенню напрямів оптимізації медико-географічної ситуації і вдосконалення просторової організації системи охорони здоров’я в умовах сучасних демографічних, соціально-економічних і безпекових викликів.
У першому розділі дисертації представлено теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження захворюваності населення. Уточнено понятійно-категоріальний апарат та співвідношення категорій «захворюваність населення», «суспільне здоров’я», «медико-географічна ситуація» і «територіальна диференціація захворюваності». Узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід медико-географічних досліджень. Обґрунтовано авторське трактування захворюваності як соціально-територіального явища та розроблено чотириетапний алгоритм суспільно-географічного дослідження, від концептуального осмислення до інтегрального районування.
Другий розділ роботи присвячено суспільно-географічному аналізу передумов і чинників формування територіальної диференціації захворюваності населення України. Проаналізовано демографічні передумови, старіння населення (частка осіб 65+ у Луганській ( 24,4 %), Донецькій ( 23,4 %), Чернігівській ( 20,3 % областях), соціально-економічні чинники (понад двократний розрив заробітних плат: м. Київ - 36 363 грн, Чернівецька область ( 16 997 грн), природно-географічні й екологічні умови, а також інституційно-інфраструктурні чинники: скорочення чисельності лікарів у 2000-2024 рр. на 31,2 %, середнього медперсоналу це більш ніж на половину, ліжкового фонду - на 47,1 %. Доведено, що просторова конфігурація захворюваності формується через специфічне поєднання та взаємодію всіх груп чинників у межах конкретного територіального середовища.
У третьому розділі здійснено комплексний просторовий аналіз захворюваності населення України, типізацію регіонів за нозологічними групами та інтегральне суспільно-географічне районування. Виявлено різноспрямовані тенденції в групі хвороб системи кровообігу, зростання поширеності гіпертонічної хвороби (+59,3 %), гострого інфаркту міокарда (+28,1 %), інфаркту головного мозку (+75,3 %); визначено провідні нозологічні форми онкологічної захворюваності; зафіксовано стійку низхідну динаміку туберкульозу (R²=0,79) за умов накопичення контингенту ВІЛ-інфікованих (R²=0,89). На основі авторської методики, що об’єднує 30 індикаторів у п’ять аналітичних блоків, проведено інтегральне районування: виокремлено п’ять типів регіонів за рівнем медико-географічної напруженості та п’ять типів за домінуючим блоком ризику, обґрунтовано сім стратегічних напрямів оптимізації профілактичної медико-географічної політики.
Для вирішення основних завдань дослідження використано загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція і дедукція, порівняння, класифікація) та спеціально-географічні (системний, територіальний, медико-географічний, статистичний, кореляційно-регресійний, типологічний, картографічний, метод інтегрального районування на основі коефіцієнтів територіального відхилення) методи дослідження.
При виконанні дисертаційного дослідження використано статистичні дані та матеріали Державної служби статистики України, Міністерства охорони здоров’я України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, Національного канцер-реєстру України, матеріали міжнародних організацій (ВООЗ, ЮНІСЕФ, Євростат), нормативно-правові документи та наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів.
Наукова новизна одержаних результатів
вперше:
✓ обґрунтовано захворюваність населення України як складне соціально-територіальне явище та важливий індикатор територіальної організації суспільства, що формується під впливом демографічних, соціально-економічних, еколого-територіальних та інституційних чинників;
✓ розроблено алгоритм суспільно-географічного дослідження захворюваності населення України, який поєднує теоретико-методологічні засади, інформаційно-аналітичні процедури, просторовий аналіз і узагальнювальну інтерпретацію результатів у єдину логічно впорядковану систему;
✓ розроблено методику інтегрального суспільно-географічного районування захворюваності населення України на основі коефіцієнта територіального відхилення, яка забезпечує виявлення регіональних диспропорцій, типізацію територій та просторове узагальнення відмінностей медико-географічної ситуації;
✓ здійснено інтегральне суспільно-географічне районування захворюваності населення України, що дало можливість сформувати цілісну просторову модель територіальної диференціації здоров'я населення та виявити стійкі закономірності соціально-територіального розвитку регіонів України;
✓ запропоновано механізми вдосконалення територіальної організації системи охорони здоров'я та зниження просторових диспропорцій у захворюваності населення України на основі результатів суспільно-географічного аналізу, типізації та інтегрального районування;
вдосконалено:
✓ теоретико-методологічні підходи до суспільно-географічного аналізу захворюваності населення на основі поєднання системного й територіального підходів з урахуванням демографічних, соціально-економічних, природно-географічних, еколого-територіальних та інституційних чинників її формування;
✓ науково-методичні підходи до виявлення і систематизації чинників територіальної диференціації захворюваності населення, що забезпечують перехід від фіксації регіональних відмінностей до їх суспільно-географічного пояснення;
✓ методичні підходи до типізації територій за рівнем, структурою та чинниками формування захворюваності населення як основу для подальшого інтегрального районування;
отримали подальший розвиток:
✓ підходи до суспільно-географічної інтерпретації захворюваності населення як показника територіальної нерівності розвитку та якості життя населення;
✓ підходи до аналізу медико-географічної ситуації як форми просторового прояву стану здоров'я населення у взаємозв’язку з особливостями соціального розвитку територій і просторової організації системи охорони здоров’я;
✓ концептуальні засади використання категорій «захворюваність населення», «суспільне здоров’я», «медико-географічна ситуація» та «територіальна диференціація захворюваності» як аналітичного інструментарію для типізації територій і суспільно-географічного районування.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Теоретичне значення полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад суспільно-географічного дослідження захворюваності населення України та закономірностей її просторово-часової диференціації у регіонах держави. Уточнено понятійно-категоріальний апарат і поглиблено уявлення про природу захворюваності як соціально-територіального явища. Результати розширюють методологічний інструментарій суспільної географії, медичної географії та географії населення. Теоретичні та практичні положення роботи знайшли впровадження в наукових звітах кафедри економічної та соціальної географії і туризму Одеського національного університету імені І. І. Мечникова та в освітньому процесі при викладанні дисциплін «Основи суспільної географії», «Географія населення», «Медична географія», «Економічна і соціальна географія України» та «Регіональна економічна і соціальна географія». Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування при формуванні регіонально диференційованої політики у сфері охорони здоров’я, виявленні територій із несприятливою медико-географічною ситуацією, оптимізації мережі медичних послуг; Міністерством охорони здоров’я України, Центром громадського здоров’я та обласними адміністраціями при розробці стратегічних рішень у сфері громадського здоров’я і повоєнного відновлення територій.
Особистий внесок дисертанта. Дисертаційне дослідження виконано автором самостійно та містить наукові положення, розроблені особисто здобувачем. У роботі використано авторські розрахунки, аналітичні узагальнення, а також ілюстративний матеріал у вигляді картограм, схем, графіків і таблиць, створених під час проведення досліджень самостійно. Автором самостійно виконано збір та обробку статистичних і картографічних матеріалів, узагальнення літературних та інтернет-джерел, визначено концептуальні підходи та сформульовано висновки. Запозичені з різних джерел поняття, положення та висновки подано з відповідними посиланнями на авторів.
Суспільно-географічні аспекти дослідження міграційних трансформацій в регіонах України
(2026) Остра, Вікторія Анатоліївна; Ostra, Viktoriia A.
Остра В. А. Суспільно-географічні аспекти дослідження міграційних трансформацій в регіонах України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 106 «Географія» – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова – Одеса, 2026.
У роботі розглядаються теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження міграційних трансформацій, аналізуються демографічні, соціально-економічні, геополітичні та розселенські передумови і чинники формування міграційних трансформацій в Україні, обґрунтовується авторська суспільно-географічна концепція міграційних трансформацій та здійснюється типізація регіонів України за просторово-часовими особливостями міграційних процесів. Особлива увага приділяється аналізу сучасних вимушених міграційних трансформацій в Україні в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації (2022–2026 рр.) та обґрунтуванню стратегічних пріоритетів регіональної міграційної політики у контексті повоєнного відновлення і євроінтеграційного вибору держави.
У першому розділі дисертації представлено теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження міграційних трансформацій. Висвітлено понятійно-категоріальний апарат і концептуальні підходи до дослідження міграційних процесів, систематизовано наукові підходи до класифікації міграцій за сімома базовими ознаками, охарактеризовано вісім груп чинників і три основні типи міграційних трансформацій. Узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід міграційних досліджень, обґрунтовано авторське визначення категорії «міграційні трансформації» як інтегральної суспільно-географічної категорії, що охоплює сукупність глибоких якісних і кількісних змін у масштабах, структурі, спрямованості та інтенсивності міграційних потоків у їх просторово-часовому континуумі.
Другий розділ роботи присвячено суспільно-географічному аналізу передумов, тенденцій і просторових особливостей міграційних трансформацій в Україні за чотирма блоками чинників. Проаналізовано демографічні передумови (скорочення чисельності населення з 51,7 млн осіб у 1989 р. до 41,2 млн у 2022 р., регресивний тип вікової структури, природне скорочення з +1,7 ‰ до –11,2 ‰), соціально-економічні передумови (постійне відставання ВВП від країн ЄС у 5–7 разів, регіональна асиметрія доходів, грошові перекази трудових мігрантів), геополітичні чинники (інституційне відкриття ЄС, безвізовий режим, війна, тимчасовий захист) і розселенські чинники (агломераційна концентрація на базі деградації сільської мережі, скорочення сільського населення на 27,1 % за 1989–2022 рр.).
У третьому розділі обґрунтовано авторську суспільно-географічну концепцію міграційних трансформацій з 20 ключовими положеннями, розроблено методику суспільно-географічного аналізу міграційних трансформацій із системою з п’яти кількісних індикаторів і чотирирівневою класифікаційною схемою «тип – підтип – вид – підвид» з включенням просторового різновиду (рівноважного, зовнішньоміграційного, внутрішньоміграційного). Здійснено типізацію регіонів України за період 2002–2021 рр., у результаті якої виявлено три типи міграційних трансформацій: позитивний, стагнаційний і негативний, що визначає виразну просторову поляризацію міграційної системи країни.
Четвертий розділ присвячено аналізу сучасних тенденцій міграційних трансформацій в Україні в умовах повномасштабної збройної агресії (2022–2026 рр.). Досліджено динаміку та структуру внутрішньо переміщених осіб (7 млн 134 тис. осіб у травні 2022 р. зі стабілізацією у діапазоні 3,5–3,7 млн осіб), обґрунтовано типологію трьох просторових одиниць (полюси тяжіння, полюси відтоку, буферні зони стабільності) та виявлено три просторові моделі розселення ВПО. Проаналізовано зовнішню вимушену міграцію (близько 6,8 млн громадян у 47 країнах світу, три фази: кризова хвиля, стабілізація з частковим поверненням, довгострокова стабілізація) та її правове регулювання. Проведено SWOT/TOWS-аналіз, обґрунтовано три сценарії повернення біженців і шість стратегічних пріоритетів регіональної міграційної політики на 2025–2030 рр.
Для вирішення основних завдань дослідження використано загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція і дедукція, узагальнення, абстрагування, порівняння, наукова класифікація) та конкретно-наукові і спеціальні методи дослідження (історико-географічний, порівняльно-географічний, статистичний, кореляційний, типологічний, картографічний, графічний, метод районування, SWOT- і TOWS-аналіз, сценарне прогнозування).
При виконанні дисертаційного дослідження були використані статистичні дані та матеріали Державної служби статистики України, Міністерства соціальної політики України, Національного банку України, Міністерства освіти і науки України, матеріали міжнародних організацій (Міжнародної організації з міграції, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Євростату, Світового банку, ОЕСР, ЮНЕСКО), нормативно-правові документи України та Європейського Союзу, вітчизняні та міжнародні наукові праці тощо.
Наукова новизна одержаних результатів
Уперше:
✓ розроблено цілісну суспільно-географічну концепцію міграційних трансформацій, яка обґрунтовує їх трактування не як сукупність окремих міграційних подій, а як єдиний динамічний просторово-часовий процес, що охоплює сукупність глибоких якісних і кількісних змін у масштабах, структурі, спрямованості та інтенсивності міграційних потоків і визначає траєкторію змін у демографічній, соціально-економічній, розселенській і геополітичній структурах суспільства;
✓ запропоновано авторське визначення категорії «міграційні трансформації» як суспільно-географічного поняття, що інтегрує трудові, вимушені і структурно-демографічні форми просторової мобільності населення в єдиному просторово-часовому континуумі;
✓ розроблено чотирирівневу класифікаційну схему міграційних трансформацій (тип – підтип – вид – підвид) з включенням просторового різновиду (рівноважного, зовнішньоміграційного, внутрішньоміграційного) і повним аналітичним кодуванням за схемою «Тип.–Підтип–різновид–Вид(Підвид) – [новітня тенденція]», що забезпечує максимальну деталізацію класифікації регіонів і їх порівняльний аналіз;
✓ здійснено типізацію міграційних трансформацій регіонів України за період 2002–2021 рр., що доводить виразну просторову поляризацію міграційної системи країни;
✓ запропоновано SWOT- і TOWS-матриці для стратегічного аналізу зовнішньої вимушеної міграції українців і обґрунтовано три сценарії повернення біженців (оптимістичний, базовий, песимістичний) з визначенням шести стратегічних пріоритетів регіональної міграційної політики на період 2025–2030 рр.
Удосконалено:
✓ удосконалено понятійно-категоріальний апарат суспільно-географічного дослідження міграційних процесів шляхом уточнення співвідношень між базовими поняттями та впорядкування системи наукових понять для їх аналізу в умовах сучасних геополітичних викликів;
✓ методику суспільно-географічного аналізу міграційних трансформацій шляхом поєднання кількісного аналізу в межах внутрішньої і зовнішньої міграції з графічною візуалізацією часових траєкторій і параметричною оцінкою їх стабільності, динамічності та новітньої тенденції;
✓ підходи до аналізу демографічних профілів внутрішньо переміщених осіб з виокремленням основних типів профілів за віковою структурою населення;
✓ класифікаційну схему чинників міграційних трансформацій з обґрунтуванням механізму їх кумулятивного підсилення та взаємозалежного впливу на формування регіональних особливостей міграційних процесів;
✓ періодизацію міграційних трансформацій в Україні шляхом виокремлення п’яти етапів розвитку та встановлення їх просторово-часової послідовності і якісних відмінностей;
✓ методичні підходи до кореляційного аналізу зв’язків між соціально-економічними показниками і параметрами міграційних трансформацій з використанням коефіцієнтів Пірсона і Спірмена, що забезпечило кількісне визначення впливу рівня заробітної плати, обсягу валового регіонального продукту на душу населення, рівня безробіття та розвитку соціальної інфраструктури на просторовий розподіл внутрішньо переміщених осіб і структуру міграційних потоків в регіонах України.
Набули подальшого розвитку:
✓ теоретичні засади суспільної географії міграційних процесів як чинника територіальної трансформації регіональних соціогеосистем з уточненням їх ролі у формуванні просторової поляризації та центр-периферійної структури;
✓ підходи до інтерпретації класичних міграційних концепцій у контексті воєнних і поствоєнних процесів із урахуванням специфіки взаємодії виштовхувальних і притягувальних чинників;
✓ підходи до застосування концепцій поляризованого розвитку і центральних місць у дослідженні міграційних трансформацій з уточненням ролі агломерацій як полюсів тяжіння та периферійних регіонів як зон відтоку населення;
✓ методологічні підходи до сценарного прогнозування міграційних процесів на основі визначення системи ключових параметрів і використання експертного оцінювання.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів
Теоретичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад суспільно-географічної концепції міграційних трансформацій та закономірностей їх просторово-часової диференціації у регіонах України періоду 1989–2026 рр. Уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження та поглиблено уявлення про природу міграційних процесів в умовах надзвичайних геополітичних викликів. Розкрито механізми взаємозв’язку між демографічними, соціально-економічними, геополітичними, розселенськими передумовами і динамікою міграційних трансформацій на регіональному рівні. Отримані положення можуть бути використані для подальшого теоретичного узагальнення міграційних процесів і розширюють методологічний інструментарій географії населення.
Теоретичні та практичні положення роботи знайшли впровадження в наукових звітах кафедри економічної та соціальної географії і туризму Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за кафедральною науковою тематикою. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес кафедри економічної та соціальної географії і туризму ОНУ імені І. І. Мечникова при викладанні навчальних дисциплін «Основи суспільної географії», «Основи регіоналістики», «Економічна і соціальна географія України», «Глобалістика та регіональна інтеграція» та «Регіональна економічна і соціальна географія».
Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування при формуванні та реалізації регіональної міграційної, демографічної та соціальної політики, зокрема в аспектах розроблення цільових програм підтримки внутрішньо переміщених осіб, стратегій повернення українських біженців з-за кордону, запобігання незворотному відтоку людського капіталу та оптимізації територіальної організації населення; запропонована чотирирівнева класифікаційна схема та авторська типізація регіонів за міграційними трансформаціями можуть бути використані як аналітична основа для виявлення регіональних диспропорцій у міграційному розвитку, прогнозування трансформацій у структурі розселення та підвищення ефективності управління міграційним потенціалом територій; розроблена SWOT/TOWS-матриця та сценарне прогнозування динаміки повернення біженців можуть бути використані Міністерством соціальної політики України, Міністерством закордонних справ України, обласними військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування при формуванні стратегічних рішень у сфері міграційної політики на період 2025-2030 рр. Практичне застосування результатів дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, приватних підприємств і громадських організацій в частині регіонального планування, розробки стратегій повоєнного відновлення територій, програм соціально-економічного розвитку, соціального забезпечення, освіти, тощо.
Особистий внесок дисертантки.
Дисертаційне дослідження виконане авторкою самостійно та містить наукові положення, розроблені особисто здобувачкою. У роботі використані авторські розрахунки, аналітичні узагальнення, а також ілюстративний матеріал у вигляді картограм, схем, графіків і таблиць (у тому числі вікових пірамід, радарних діаграм, SWOT/TOWS-матриць), створених самостійно під час проведення досліджень. Авторка самостійно виконала збір та обробку статистичних і картографічних матеріалів, узагальнення літературних та інтернет-джерел, визначила концептуальні підходи та сформулювала висновки. Запозичені з різних джерел поняття, положення та висновки подані з відповідними посиланнями на авторів.
Автомобільні вантажні перевезення в умовах турбулентності в Україні: трансформація логістики, зовнішня торгівля загрози та виклики
(Гельветика, 2026) Целлєр, Владислав Ігорович; Крамський, Сергій Олександрович; Tseller, Vladyslav I.; Kramskyi, Serhii O.
Повномасштабне вторгнення pосії в Україну 24 лютого 2022 року стало саме такою подією для транспортної та логістичної галузі оскільки є речі, які змінюють галузь поступово – нові технології, зміни в регуляторній базі, коливання попиту ринку послуг в транспортному секторі. До початку воєнного конфлікту Україна мала збалансовану систему вантажних перевезень: морський транспорт забезпечував більшу частину зовнішньоторговельного вантажообігу, залізниця тримала на собі левову частку внутрішніх потоків, а автомобільний транспорт органічно доповнював обидва. Ця рівновага зникла за кілька тижнів війни: порти заблокувано, небо закрите, частина доріг і мостів зруйнована або перебуває в зоні бойових дій. В умовах, що склалися, автомобільний транспорт перетворився на головний канал, через який Україна зберігає зв'язок із зовнішнім світом в умовах турбулентності.
Метафори в оригіналі та перекладі художнього тексту
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Демченко, Злата Дмитрівна
Метафора ще від доби античності привертала увагу мислителів різних галузей – від філософії та психології до мовознавства. Як мовний механізм, що відображає закономірності людського мислення, особливості сприйняття світу та закріплює значний масив культурно-історичного досвіду певної спільноти, вона стала одним із центральних об’єктів лінгвокультурологічних студій. Аналізуючи художні тексти, неможливо оминути той факт, що авторська індивідуальність значною мірою виявляється через метафоричні образи. Саме тому протягом століть лінгвісти послідовно досліджують метафору – її стилістичний потенціал, семантику, функції та механізми метафоризації.
Перекладацькі трансформації в романі Сергія Жадана "Інтернат"
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Бердик, Антоніна Володимирівна
У сучасному перекладознавстві питання перекладацьких трансформацій є особливо значущим, оскільки саме ці процеси забезпечують адекватне відтворення змісту, форми та комунікативної спрямованості вихідного тексту. На тлі активного розвитку української літератури та її інтеграції у світовий культурний простір важливою стає оцінка перекладів сучасних українських авторів англійською мовою. Роман Сергія Жадана «Інтернат», виданий у 2017 році, представляє одну з найяскравіших праць прози воєнного часу, де соціально-політична реальність конфлікту на Донбасі гармонійно поєднується з гуманістичним поглядом на людину в умовах страху, морального вибору та відповідальності.
Авторська інтерпретація повісті-казки Льюіса Керрола "Аліса в країні чудес" у фільмі Тіма Бертона
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Голотова, Яна Денисівна
Екранізація літературних творів посідає важливе місце в сучасному кінематографі, оскільки становить собою творче переосмислення художнього першоджерела засобами аудіовізуальної мови. Кіноадаптація не лише транслює сюжет літературного тексту, але й створює нову інтерпретацію, обумовлену світоглядом режисера, специфікою кіномови та культурним контекстом епохи. Одним із ключових питань теорії кіноадаптації є співвідношення між первинним текстом і його переосмисленням на екрані: що саме зберігається, що трансформується, а що доповнюється авторським баченням режисера.
Лексико-граматичні особливості рекламних повідомлень у англомовних чоловічих та жіночих журналах
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Бомко, Владислав Вікторович
Наша робота присвячена аналізу лінгвальних особливостей гендерно орієнтованих рекламних текстів, що функціонують в англомовних періодичних виданнях. Основна увага зосереджена на визначенні ключових морфолого-синтаксичних та стилістичних характеристик рекламних повідомлень у чоловічих і жіночих журналах США та Великої Британії. Для цього було обрано чотири популярні журнали, які мають широкий читацький сегмент та суттєво впливають на формування мовних моделей у сфері масової комунікації: «Men's Health Magazine (UK) April 2025» (Велика Британія), «Men’s Health Magazine (USA) May–June 2025» (США), «Women’s Health Magazine (UK) May 2025» (Велика Британія) та «Women’s Health Magazine (USA) Summer 2025» (США).
Функціонально-прагматичні характеристики оптативної модальності в сучасній англійській мові
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Біціллі, Анна Геннадіївна
Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню функціонально-прагматичним характеристикам оптативної модальності в сучасній англійській мові.
Наразі в лінгвістичних розвідках спостерігається підвищений інтерес до проблем функціонування модальності в англійській мові. Модальність є невід'ємною частиною процесу обміну інформацією у будь-якому типі дискурсу, адже вона становить систему предикації, яка властива кожному реченню та відображує його зміст в об'єктивній реальності. Передусім модальність поділяється на об'єктивну та суб'єктивну. Суб'єктивна модальність є широко досліджуваною в лінгвістиці, бо відіграє ключову роль у вираженні власного ставлення до дійсного. Одним із найпоширеніших типів суб'єктивної модальності є модальність, що виражає бажання – оптативна модальність.
Сучасна англомовна хрононімія
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Биковець, Володимир Олександрович
Ономастика як одна з провідних галузей сучасного мовознавства забезпечує комплексне вивчення власних назв, їхньої структури, семантики та функціонування в мовному, культурному й соціальному просторі. У межах цієї дисципліни аналізуються різні типи онімів — антропоніми, топоніми, космоніми, теоніми, зооніми, ергоніми, хрематоніми та хрононіми, що дозволяє простежити механізми номінації та комунікативні, стилістичні й культурні функції власних назв. Власні найменування відображають історичний досвід народу, його культурну пам’ять, етнолінгвістичні особливості та символічні уявлення про світ, а тому їхнє дослідження є важливим для розуміння мовної картини світу.
Способи відтворення адвербіальних дієслів руху в українському перекладі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Аліханіді, Васіліка Яннісівна
Ця дипломна робота присвячена дослідженню семантики дієслів руху з адвербіальним компонентом в оригіналі та аналізу способів їх передачі в українському перекладі.