Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
150 лет Астрономической обсерватории Одесского национального университета имени И. И. Мечникова
(Астропринт, 2023) Каретников, Валентин Григорьевич; Каретников, Валентин Григорович; Karetnikov, Valentyn H.
Книжка є авторським баченням історії розвитку Одеської астрономічної обсерваторії, заснованої у 1871 році, і видана з нагоди її 150-річчя. Автор книжки — професор Валентин Григорович Каретніков, який присвятив астрономії більше 60 років свого життя і був директором обсерваторії у 1990—2006 роках. Книжка містить багато історичних фактів щодо заснування Одеської обсерваторії і кафедри астрономії, розвитку наукових досліджень і роботи астрономічних станцій, які були побудовані в Україні та інших країнах у різні роки колективом обсерваторії; дає огляд основних досягнень колективу в галузях астрофізики, астрометрії, телескопобудування і вивчення навколоземного космічного простору; розповідає про співробітників АО і відомих учених-астрономів; популяризує астрономічні знання.
Книжка зацікавить астрономів і аматорів астрономії, істориків, краєзнавців, широке коло інших читачів.
Оптимізація використання земельних угідь на основі цифрової моделі рельєфу засобами ГІС технологій (на прикладі території Глибоцької селищної ради)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Лазор, Віталій Іванович
Передача тривимірності завжди викликала інтерес у традиційній картографії, хоч і була пов'язана з багатьма труднощами. Вже перших картографічних малюнках древні картографи намагалися показати місцевість схематичними перспективними малюнками окремих пагорбів, хребтів і гір. Удосконалення методів картографування рельєфу з розвитком технологій геоінформаційних систем продовжується і в наш час, представляючи свої переваги та перспективи розвитку у картографії.
Екологічний стан Причорноморської низовини в межиріччі Дунай-Дністер
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кучерина, Анжела Ігорівна
Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів є невід'ємною частиною процесу суспільного розвитку України. Адже природні ресурси є основою життя населення та економіки держави, тому забезпечення їх охорони, відтворення та невиснажного використання є однією з головних передумов сталого соціально - економічного розвитку країни. Стан довкілля сьогодні є однією з найгостріших соціально - економічних проблем, яка прямо чи опосередковано стосується кожної людини. Інформація про навколишнє середовище в сучасному світі стала об'єктом особливої уваги влади, політичних кіл, громадських організацій і засобів масової інформації. Актуальність роботи полягає в аналізі сучасного стану Дунай - Дністровського межиріччя.
Об’єктом роботи є сучасний екологічний стан Причорноморської низовини між Дунаєм та Дністром.
Предметом дослідження є реалізація заходів сталого розвитку на досліджуваній території.
Метою роботи є аналіз екологічного стану Причорноморської низовини в межиріччі Дунаю та Дністра.
Особливості топонімів Причорномор'я
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Костюк, Анастасія Олександрівна
Топоніміка - наукова дисципліна, яка вивчає географічні назви, їх походження, розвиток, сучасний стан, смислове значення, написання та вимову.
Географічні назви або топоніми є найважливішою складовою географії. Вони є своєрідною сполучною ланкою між людиною і географічним об'єктом, не тільки вказуючи його місце на поверхні планети, але й дає цікаву, а часто і дуже важливу наукову інформацію. Географічні назви є вираженням ментальності народу, його світогляду, культури, побуту, звичаїв і психологічного стану. Вони є невід’ємною частиною сучасної цивілізації та є унікальним топонімічним середовищем, без якого неможливе існування людства. Тому дослідження топонімічних особливостей Причорномор’я є актуальним .
Метою проведеного дослідження є встановлення особливостей топонімів Причорномор'я.
Об'єкт дослідження є топонімами Причорномор’я.
Предметом дослідження є закономірності виникнення, формування та розвитку топонімів досліджуваної території.
Особливості використання даних геопорталу - "Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок" засобами ГІС MAPINFO на прикладі териториї Чернівецької області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кускевич, Наталя Віталіївна
За сучасних умов земля є одним із важливих та складних об’єктів оцінки, що обумовлено її специфікою як територіальної основи і засобу виробництва, недосконалістю нормативно-правової бази та ринком землі, який є нерозвинутим і перебуває у стадії становлення.
Оцінка землі необхідна для порівняльного аналізу і прогнозу ефективності її використання, здійснення цивільно-правових угод, визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, справляння державного мита тощо. Об’єктивна оцінка земель потребує досконалої та адекватної методики, що дозволить забезпечити землекористування на засадах сталого розвитку.
ГІС-моделі зеслекористування Нижнього Дунаю
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Куртєв, Павло Володимирович
Сучасне використання природно-господарських ресурсів для всього людства стає особливо гострою проблемою, не виключенням є використання земельних ресурсів як в глобальному, так і національному та регіональному масштабах. Особливості природних комплексів басейну Нижнього Дунаю визначають і характер використання ґрунтів і земель в його межах. Сучасне землекористування в межах української території Нижнього Дунаю (в адміністративному плані це Ізмаїльський, а також частково Болградський та Білгород-Дністровський райони Одещини) характеризується надмірним антропогенним тиском, часто нераціональним та навіть критично загрозливим використанням їх можливостей. В контексті сталого розвитку територій, виконання Україною низки договорів міжнародної взаємодії, враховуючи вразливість використання ґрунтів і земель в воєнне лихоліття, очевидним є актуальність даного дослідження. Актуальність обраної теми дослідження окреслює об’єкт, предмет, мету та завдання відповідно.
Вплив екологізації системи землеробства на показники родючості чорноземів південних в умовах Степу України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Косінський, Максим Сергійович
Чорноземи південні є одними із найродючіших ґрунтів України, які забезпечують високий рівень врожайності сільськогосподарських культур. На сучасному етапі розвитку сільського господарства України зростає увага до проблеми збереження та підвищення родючості чорноземів, які є одними з найцінніших ґрунтів у світі. Інтенсифікація землеробства, використання хімічних добрив та пестицидів призводять до деградації ґрунтового покриву, зниження його родючості та екологічної рівноваги. В умовах степу України, де чорноземи є основним типом ґрунтів, ці проблеми набувають особливої гостроти через несприятливі кліматичні умови, дефіцит вологи та інтенсивне використання земель. Адже саме інтенсивне використання чорноземних ґрунтів, незбалансоване внесення мінеральних добрив, недостатня увага до органічних методів ведення господарства, кліматичні зміни спричиняють деградацію ґрунтового покриву. Це вимагає пошуку нових підходів до ведення землеробства, які б поєднували продуктивність із збереженням довкілля.
Топологічні ознаки картини світу у творчості Василя Махна
(2025) Ганченко, Анастасія Юріївна; Hanchenko, Anastasiia Yu.
Ганченко А. Ю. Топологічні ознаки картини світу у творчості Василя Махна. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія. – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2025.
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена увагою до топологічного повороту в гуманітаристиці, котрий постав продуктивним об’єктом теоретичної рефлексії сучасних літературознавців, філософів, культурологів. Протягом багатьох століть, від епохи Античності і до сьогодення, теоретики асимілюють ідеї, вчення про простір, зокрема про топос, як цілісну та окрему систему, наголошуючи на індивідуальності категорії «простору» як автентичного способу вираження. Науковці-теоретики, серед яких А. Асман, Т. Гундорова, Е. Левінас, Н. Малютіна, Я. Поліщук, Т. Шевченко акцентують увагу на просторах ліричних та есеїстичних текстів як окремій системі координат із самостійною внутрішньою динамікою. Ідеться про асиміляцію та співіснування різних культурних традицій та впливів, відмінних моделей ідентичності, традицій та новаторства.
Актуальність дослідження також зумовлена тим, що просторовий дискурс репрезентує різні динамічні процеси трансформації, що нерідко стають результатом актуального співіснування постмодерних та інших тенденцій у літературознавчому процесі. Важливою та сучасною постала інтерпретація просторових координат у творчості сучасного письменника В. Махна, який є представником модерністичного та постмодерністичного руху, творчість якого, проте, ще не була об’єктом системного наукового осмислення з погляду топологічних практик.
Об’єктом дослідження постали ліричні збірки В. Махна («38 віршів про Нью-Йорк і дещо інше» «Єрусалимські вірші», «Поет, океан і риба», «Одновітрильний дім») та есеїстичні збірки письменника («Котилася торба», «Околиці та пограниччя», «Уздовж океану на ровері», «З голосних і приголосних: енциклопедичний словник імен, міст, птахів, рослин та усілякої всячини»). Дотичним до названих збірок матеріалом вивчення постали також окремі інтерв’ю письменника.
Предметом дослідження постала картина світу митця крізь призму просторових координат, презентована у названих збірках.
У процесі дослідження виявлено, що простір у творчості В. Махна є відображенням різних наповнених моделей: окреслення певних топосів, акцентування місць стає площиною для обміну культурними кодами та надбаннями. Митець нанизує в просторі спогади, культурні пам’ятки, знакові місця, алюзії на мистецькі надбання, зокрема літературні тексти, що надає простору есеїстичного чи ліричного тексту окремого та особливого забарвлення, адже він стає платформою для рефлексії митця та його реципієнта. Заявлена проблема актуалізує горизонт літературознавчих пошуків, адже розширює межі простору та топологічної рефлексії, ідентичності та ідентифікації, культури, пам’яті. Відтак розробка та вивчення картини світу у творчості В. Махна крізь призму топологічних студій постала актуальним питанням у сучасному українському літературознавстві.
З’ясовано, що осмислення топологічної тематики у творчості В. Махна, зокрема у ліричних та есеїстичних текстах, представлене, передусім, у працях українських дослідників, як-от: Т. Гундорової, О. Демчук, О. Казанової, В. Колкутіної, С. Кочерги, В. Мусій, Я. Поліщука, К. Сільман, І. Томбулатової, Т. Шадріної, Т. Шевченко, М. Якубовської тощо. Між тим картина світу митця крізь онтологію топосу системно не вивчалася, тим більше в ліриці та есеїстиці у порівняльному аспекті.
Мета дисертаційної роботи полягає у вивченні картини світу В. Махна, відображеної в його ліричних та есеїстичних творах, з погляду топологічного повороту в літературі.
Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання роботи: обґрунтувати теоретичні засади та традиції топологічного повороту в літературі; дослідити специфіку художньої репрезентації категорії простору в контексті ліричних творів та есеїстичного письма В. Махна; проаналізувати зв’язок між уже відомими просторовими концептами і новими в ліричній та есеїстичній спадщині письменника, окреслити основні практики творення топосу; схарактеризувати моделі картини світу в есеїстиці та ліриці митця, предметно зупинившись на акті відображення суб’єкта й топосу ліричного героя та есеїстичної оповідної інстанції; порівняти засоби відображення картини світу крізь призму топосу в есеїстичному і ліричному дискурсах; систематизувати специфіку моделювання художнього простору у творчості автора, репрезентовану в його збірках лірики та есеїстики.
З огляду на мету та завдання дисертації під час вивчення топологічних ознак картини світу у творчості Василя Махна використано такі методи: герменевтичний, скерований на інтерпретацію просторових образів лірики та есеїстики письменника; семіотичний, орієнтований на декодування образної та знакової системи художніх світів творів; метод літературознавчого моделювання, спрямований на розробку моделей картини світу крізь призму простору в есеїстичній та ліричній творчості з урахуванням ментальних, художніх та культурно-історичних чинників; феноменологічний, спрямований на літературно-критичну інтерпретацію творів, що базується на дослідженні мовно-смислових джерел та психологічних передумов виникнення феноменологічного дискурсу у творчості митця; біографічний метод, що уможливив узгодження процесів ліричного та есеїстичного текстотворення з біографічним контекстом митця та інтенціями індивідуальної авторської свідомості. У дисертаційній роботі також застосовано засади культурної антропології щодо декодування інтертекстуальних та інтермедіальних зв’язків у текстах митця і компаративний підхід для осмислення вивчення структури есею, його топологічно-рефлексивних властивостей і ліричного твору крізь онтологію топосу.
Теоретико-методологічною базою дослідження стали праці, у яких осмислюється феноменологія простору як такого в ліричному та есеїстичному дискурсах (А. Ассман, М. Бахтін, М. Гримич, Е. Гуссерль, О. Демчук), антропологічні підходи до осмислення простору (Р. Барт, М. Бахтін, У. Еко, Е. Левінас, Я. Поліщук), феноменологічні підходи Р. Інґардена, вчення про феноменологію простору Г. Башляра, концепти культурної антропології (А. Ассман, П. Коннертон). Літературно-критичним підґрунтям дослідження стали праці В. Агеєвої, С. Вдовіч, Р. Гром’яка, Т. Гундорової, О. Демчук, Л. Зельман, О. Казанової, Ю. Коваліва, В. Колкутіної, Т. Конівіцької, С. Кочерги, Н. Малютіної, В. Мусій, І. Нечиталюк, С. Павличко, Я. Поліщука, К. Сільман, І. Томбулатової, Т. Шадріної, С. Шебеліста, Т. Шевченко, М. Якубовської, присвячені різним аспектам творчості В. Махна.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
- уперше картина світу В. Махна системно осмислена в його ліриці та есеїстиці;
- уперше здійснено комплексне дослідження моделей простору есеїстичних та ліричних збірок сучасного українського письменника В. Махна, систематизовано та диференційовано просторові ознаки його ліричних та есеїстичних творів та способи їх організації;
- уперше проаналізовано та систематизовано вектори топологічного повороту в кореляції з постмодерною культурою, пам’яттю, історією з огляду на різноманітну творчість письменника;
- простежено спільне та відмінне у формуванні есеїстичного та ліричного художнього просторів з теоретичного погляду.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (216 позицій). Загальний обсяг роботи – 198 сторінок.
У першому розділі дисертації досліджено зв’язок топологічного повороту з літературою, практики проблематизації простору в есеїстиці та ліриці, взаємодію понять «картина світу» та «топос», а також здійснено огляд літературно-критичного осмислення творчості В. Махна. Виявлено, що у творчості письменника топос є ключовим поняттям, що демонструє породжуване свідомістю митця просторово-ментальнісне утворення та репрезентує своєрідну художню практику втілення авторської ідеї через простір, тож створена ним картина світу є набором динамічних ознак, що формують авторську свідомість та сприйняття навколишньої реальності. З’ясовано, як взаємодіють між собою поняття «картина світу» та «топос»: усвідомлення авторської (само)ідентифікації відбувається в контексті вже сформованої картини світу митця (набором уявлень та представлень про буття), що взаємодіє з географічним, реальним або ж метафізичним чи уявним простором. Визначено, що творчість письменника є багатогранною, однак контроверсійною в літературно-критичному осмисленні.
У другому розділі роботи досліджено есеїстичні збірки В. Махна «Котилася торба», «Уздовж океану на ровері», «Околиці та пограниччя» крізь призму топологічного повороту. З’ясовано, що саме в есеях автор реконструює власну ідентичність у своєрідному процесі пізнання крізь повторюваний у різних варіаціях топос, що репрезентує чіткий та стійкий ракурс мислення митця. Топоси в есеїстиці онтологізуються письменником та повторюються від есею до есею, від збірки до збірки, однак щоразу набувають нових ознак. Зосереджено увагу на урбаністичних топосах Нью-Йорка, Бучача, Єрусалима, Кракова, Чорткова, Рима, Тернополя, Тель-Авіва тощо як визначальних та описано художні техніки їх створення, серед яких інтимізація, розлогі описи, суб’єктивно-індивідуальний підхід презентації мислення та акцент на приватності створеного спатіуму. Зосереджено увагу на тому, що, попри свою повторюваність, топос зберігає основне смисленнєве ядро – автобіографічність, що в есеїстиці митця є шляхом до самого себе, самоствердженням, осмисленням у пошуках і роздумах. З’ясовано, що оповідна інстанція не лише репрезентується в тексті крізь топос, але й конкретизується в географічній та історичній площинах, представляючи авторську мисленнєву систему координат, котра простягається ментальною подорожжю минулим, теперішнім та майбутнім.
У третьому розділі дисертації репрезентовані практики проблематизації простору в ліричних збірках митця («38 віршів про Нью-Йорк і дещо інше», «Єрусалимські вірші», «Поет, океан і риба», «Одновітрильний дім»). З’ясовано, що ліричний герой поезій перебуває у постійному пошуку власного місця у світі, прагнучи віднайти відповіді на питання, що його турбують. Звернено увагу, що в ліричній спадщині митця також представлено ті ж самі топоси, що були репрезентовані в есеїстиці, однак техніки побудови картини світу в поезії постають іншими, хоча й у чомусь збігаються з есеїстичними. Виявлено, що художньому світу ліричного твору властиві метафізичний погляд на світ, розмита автобіографічність, що здебільшого є узагальненою, образна деталізація, відтворення стану помежів’я та художня рефлексивність як переживання. З’ясовано також, що лірична спадщина митця є стилістично різнорідною, суґестивною та політематичною.
У четвертому розділі дисертації проаналізовано збірку митця «З голосних і приголосних», котра засвідчила новий етап творчості митця, зокрема щодо відтворення топосу та організації авторської картини світу. З’ясовано, що автор репрезентує нову форму організації власних есеїв – енциклопедичний словник, де звертається не лише до проблем самототожності крізь топологічні координати, але й до тематики мови та війни, літератури та війни, самопожертви та жертвопринесення. Виявлено, що простір у збірці є реконструйованим із великої кількості деталей, спогадів та пошуків відповідей на поставлені питання, есеї збірки вирізняються такою часово-просторовою організацією, котра дозволяє читачеві нівелювати кордонами та пограниччям, дає можливість переміщатися разом із автором його спогадами, емоційними станами, фактами та місцями. У збірці топос більшою мірою постає не автобіографічним чи географічним поняттям, а загальнокультурним.
У висновках наголошено на тому, що картина світу митця, безперечно, знаходить своє відображення в його ліричному та есеїстичному доробку в контексті топологічного повороту. Це виражається, перш за все, у реконструюванні окремих топосів, що є репрезентантами авторської картини світу, адже вони уособлюють досвід, пам’ять та знання, отримані автором. За допомогою інтимізації, деталізації, розлогих описів, ретроспекції та суґестивності топосу митець репрезентує власну картину світу. Топоси є носіями не лише досвіду, але й рефлексії, що виникає в процесі осмислення митцем сучасного і минулого.
У процесі аналізу окремих топосів у ліриці та есеїстиці митця було виявлено, що в їх формуванні є спільні та відмінні риси, що пов’язані з жанровою специфікою. Серед спільних рис було виокремлено простоту наративу, полікодовість тексту, поділ простору на «свій» та «чужий», а також нанизування в просторі тексту спогадів, деталей, відчуттів. Проте топос в есеїстиці постає більш конкретним, предметним, згущеним, натомість у ліриці він лише образно деталізований. У ліриці митець створює своєрідний метафізичний простір, де рефлексія як переживання та символізм як маркування буття домінують, тоді як в есеїстиці структурується реальність крізь філософський аналіз і культурну рефлексію. Також окреслено вагу автобіографічного компонента в ліриці та есеїстиці крізь онтологію топосу: у ліриці він зредукований і розмитий, натомість в есеїстиці конкретизований фактами і подробицями. Наголошено, що, асимілюючись, лірика та есеїстика В. Махна формують цілісну авторську картину світу, що репрезентує поєднання інтимного й універсального, локального й глобального. Ліричні та есеїстичні твори В. Махна є різними, але взаємодоповнювальними репрезентантами картини світу у творчості письменника.
Система управління запасами та обладнанням підприємства
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Калєєв, Костянтин Олександрович
Мета роботи полягає у підвищенні ефективності та зручності управління запасами та обладнанням підприємства через розробку програмної системи. Для створення системи використано сучасну мову програмування Java, інтегроване середовище розробки IntelliJ IDEA, фреймворк Spring MVC для побудови веб-компонентів, а також мови HTML і CSS для розробки користувацького інтерфейсу. Для роботи з даними застосовано СУБД MySQL, а для контролю версій – систему Git.
У результаті виконання роботи було створено зрозумілу й зручну у використанні систему управління запасами та обладнанням. Система забезпечує автоматизацію ключових бізнес-процесів, зменшує ймовірність помилок та сприяє оптимізації витрат. Завдяки сучасним технологіям реалізовано інтуїтивно зрозумілий інтерфейс для кінцевих користувачів.
Інформаційна система з використанням згорткових нейронних мереж у визначенні рівню стресу за виразом обличчя
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Іванова, Анастасія Олегівна
Тема магістерської роботи «Інформаційна система з використанням згорткових нейронних мереж у визначенні рівню стресу за виразом обличчя».
Актуальність магістерської роботи полягає в здійсненні розробки інформаційної система, яка здатна визначати рівень стресу людини за ознаками виразу обличчя з застосуванням технології згорткових нейронних мереж.
Об'єкт дослідження – процеси проектування та розробки інформаційної системи розпізнавання емоцій за певними ознаками для визначення рівня стресу за виразом обличчя.
Предмет дослідження – методи та алгоритми машинного навчання, зокрема згорткові нейронні мережі (CNN), для аналізу емоційного стану на основі визначених ознак зображень обличчя.
Метою магістерської роботи є створення інформаційної системи, яка використовує CNN для визначення рівня стресу людини за певними ознаками виразу обличчя. Для здійснення проектування та розробки інформаційної системи проведено дослідження та аналіз існуючих підходів до розпізнавання емоцій, обґрунтовано вибір архітектури CNN, визначено процес навчання та валідації моделі, проведено експериментальну оцінку ефективності системи, включаючи аналіз точності, продуктивності та стійкості до змін зовнішніх умов.
Практична цінність магістерської роботи полягає в тому, що розроблена система є готовим програмним продуктом здатним аналізувати відеопотік з веб-камери у реальному часі, класифікуючи емоції та на основі отриманих даних оцінювати рівень стресу користувача.