Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Сталий розвиток: проблеми, конфлікти та майбутнє енергетики
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Фесь, Анастасія; Сурсу, Діана; Fes, Anastasiia; Sursu, Diana; Велика, Ольга Василівна; Velyka, Olha V.
У статті досліджуються основні виклики та суперечності сучасного переходу до сталої енергетики в умовах глобальної трансформації міжнародної економіки та кліматичної політики. Особлива увага приділяється аналізу ресурсних, екологічних і геополітичних аспектів розвитку відновлюваних джерел енергії. Автор розглядає проблему дефіциту критично важливих корисних копалин, необхідних для виробництва сонячних панелей, вітрових турбін, акумуляторів електромобілів та інших компонентів «зеленої» економіки. Встановлено, що стрімке зростання попиту на літій, кобальт, нікель і рідкоземельні елементи створює нову форму глобальної ресурсної залежності та посилює конкуренцію між державами.
Як турецька молодь ставиться до ЄС та НАТО: аналіз дискусій у TikTok та X (Twitter)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Стурмак, Дар’я; Sturmak, Daria; Шаглі, Ганна Іванівна; Shahli, Hanna I.
У статті вивчається те, як турецька молодь ставиться до Європейського Союзу (ЄС) та Організації Північноатлантичного договору (НАТО) - крізь призму того, що вони пишуть і публікують у ТікТоці (TikTok) та на платформі Ікс (X, Twitter) у 2022-2025 рр. Для дослідження використано дані опитувань Дослідницького центру П’ю (Pew Research Center) (2024-2025), загальнонаціонального опитування компанії «Ґюндемар» (Gündemar Research) (вересень 2025 р., 2 235 респондентів у 60 провінціях), статистики платформ компанії «ДатаРепортал» (DataReportal), а також аналіз публічних публікацій в інтернеті. Виявлено три основні підходи молоді до теми ЄС і НАТО: підтримка заради безпеки, розчарування в ЄС як організації та гордість за незалежність Туреччини. Показано, що алгоритми платформ − особливо ТікТок (TikTok) − штучно посилюють страшний і войовничий контент, що впливає на погляди молоді. Результати роботи допомагають краще зрозуміти, як змінюється ставлення турецького суспільства до Заходу.
Економічні доктрини авраамічних релігій: від нормативних принципів до сучасних фінансових і соціально-економічних практик
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Смаль, Поліна; Smal, Polina; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
У статті досліджується вплив світових релігій на формування економічних доктрин та розвиток соціально-економічних систем упродовж історичного розвитку людства. Обґрунтовано, що релігія виступала важливим чинником формування суспільних норм, морально-етичних цінностей, моделей господарювання та економічної поведінки. Особливу увагу приділено аналізу економічних уявлень і нормативних принципів трьох авраамічних релігій – християнства, ісламу та юдаїзму – щодо праці, накопичення багатства, лихварства, відсоткових ставок, власності та фінансових відносин. Досліджено вплив релігійних догматів на становлення економічних інститутів, розвиток виробничих відносин, формування банківських систем і міжнародного банкінгу, а також на генезу сучасної капіталістичної моделі господарювання. У роботі проаналізовано історичні передумови виникнення релігійних економічних доктрин, визначено їхній вплив на еволюцію економічної думки та сучасні фінансово-економічні практики. Доведено, що релігійні світоглядні системи суттєво вплинули на особливості економічного розвитку окремих регіонів світу та формування домінуючих моделей економічних систем у глобальному масштабі.
European initiatives to counter Russian propaganda. The role of Greece and Cyprus
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Cherepenko, Yevhen; Черепенко, Євген; Malakhiti, Andrii V.; Малахіті, Андрій Васильович
This article examines European efforts to counter Russian propaganda, with a particular focus on Greece and Cyprus as vulnerable actors within the Mediterranean information space. It argues that contemporary international relations are increasingly shaped by information warfare, where digital technologies enable external actors – most notably Russia – to exert influence beyond traditional military domains. Due to historical, cultural, and religious ties with Moscow, as well as internal political and economic challenges, Greece and Cyprus have become susceptible to Russian disinformation campaigns. The study highlights the structural weaknesses in both countries’ responses, including the absence of comprehensive national strategies, limited institutional capacity, and insufficient funding for counter-disinformation initiatives. Although the European Union has developed mechanisms such as coordinated monitoring and response systems, their implementation remains inconsistent at the national level. Civil society actors, including fact-checking organizations, play a role in countering false narratives but lack the resources and public trust necessary for substantial impact. The paper further identifies key vectors of Russian influence, including the exploitation of Orthodox religious ties, manipulation of regional conflicts such as Cyprus–Turkey tensions, and dissemination of targeted disinformation narratives aimed at undermining political leadership and social cohesion. Low levels of digital literacy and fragmented media environments exacerbate the effectiveness of such campaigns. In conclusion, both the EU and its member states are currently ill-equipped to effectively counter Russian propaganda. Addressing this challenge requires a fundamental reconceptualization of information warfare, the development of proactive strategies, increased investment in institutional capacities, and the systematic promotion of media literacy across society.
Арабське покоління Z: комунікативний аспект
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Предчук, Маргарита; Predchuk, Marharyta; Макух, Владлен Володимирович; Makukh, Vladlen V.
Стаття присвячена дослідженню особливостей комунікації арабського покоління Z в умовах сучасного цифрового суспільства. У статті проаналізовано вплив соціальних мереж, глобалізації та цифрових технологій на формування мовної поведінки й комунікативних практик молоді арабських країн. Підкреслено роль цифрового простору у створенні нових форм самовираження, міжкультурної взаємодії та формування громадської думки серед представників покоління Z. Розглянуто проблему поєднання традиційних культурних цінностей із сучасними тенденціями глобальної онлайн-комунікації.
Від Ганзи до ЄС: історичні торговельні союзи як основа сучасної європейської інтеграції та глобального управління
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Перегуда, Катерина; Ручка, Вікторія; Perehuda, Kateryna; Ruchka, Viktoriia; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
У представленій роботі проведено комплексний ретроспективний аналіз впливу ключових середньовічних торговельних ліг та міських об’єднань на процеси формування сучасної архітектури європейської економічної інтеграції, систем колективної безпеки та механізмів глобального управління. Автори досліджують Ганзейський союз як унікальний позадержавний корпоративний прообраз спільного європейського ринку, Швабську лігу як інституційний фундамент для розвитку моделей регіональної стабільності та італійські морські республіки як колиску сучасної світової фінансової системи, дипломатичного протоколу та морського права. У статті проаналізовано радикальну трансформацію торговельних потоків у період Великих географічних відкриттів, перехід від монополії Шовкового шляху до формування першого глобального торговельного циклу та виникнення атлантичної «трикутної торгівлі», що зв’язала чотири континенти. Авторами науково обґрунтовано концептуальну та географічну спадковість між середньовічними економічними центрами сили та сучасною найрозвиненішою віссю Європи, відомою у політичній географії як «Блакитний банан». Доведено, що сучасні наднаціональні структури, включаючи Європейський Союз та НАТО, не є виключно продуктом політичних рішень ХХ століття, а базуються на багатовіковій традиції мережевої взаємодії міст та добровільної відмови від частини суверенітету заради економічного процвітання та спільної оборони. Висновки статті підкреслюють стратегічну значущість вивчення історичного досвіду середньовічних ліг для розуміння природи сучасного світового порядку, стійкості інтеграційних проєктів та розробки нових моделей міжнародного співробітництва в умовах глобальної нестабільності. Робота демонструє, як середньовічні інструменти – від свободи торгівлі та єдиних стандартів якості до постійних дипломатичних представництв - трансформувалися у фундаментальні принципи діяльності Світової організації торгівлі та Організації Об’єднаних Націй, забезпечуючи тяглість європейської цивілізаційної моделі розвитку.
Політичні PR-технології у формуванні іміджу політичних лідерів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Паюк, Олена; Paiuk, Olena; Огаренко, Євген Семенович; Oharenko, Yevhen S.
Стаття присвячена дослідженню ролі політичних PR-технологій у процесі формування іміджу політичних лідерів у сучасному медійному просторі. У роботі розкрито сутність поняття «політичний імідж» та проаналізовано основні підходи до його трактування у політичній науці. Визначено, що імідж політичного лідера є важливим елементом політичної комунікації, оскільки саме через нього здійснюється вплив на громадську думку, формуються суспільні настрої та електоральні орієнтації. Обґрунтовано, що ефективний політичний імідж формується внаслідок поєднання особистісних характеристик політичного діяча та професійного використання комунікаційних технологій. У дослідженні охарактеризовано специфіку сучасних PR-технологій та їхній вплив на формування публічного образу політичного лідера. Встановлено, що важливу роль у цьому процесі відіграють традиційні засоби масової інформації, інтернет-ресурси та соціальні мережі, які забезпечують постійний контакт політика з аудиторією та створюють умови для оперативного реагування на суспільні виклики. Окрему увагу приділено використанню цифрових інструментів комунікації, зокрема таргетованої реклами, сторітелінгу, персоналізованого контенту та механізмів емоційного впливу. На прикладі політичної діяльності Барака Обами та Дональда Трампа проаналізовано особливості використання PR-технологій у сучасній політиці. Доведено, що сучасні політичні PR-технології значною мірою визначають характер суспільного сприйняття політичного лідера, рівень довіри до нього та ефективність політичної комунікації загалом.
«Глобальний Південь» у сучасній світовій політиці
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Логвінова, Катерина; Logvinova, Kateryna; Глебов, Віктор Вікторович; Glebov, Viktor V.
Сучасна світова політика характеризується зростаючою роллю країн «Глобального Півдня» – блоку держав Африки, Азії, Латинської Америки та Близького Сходу, об’єднаних спільним досвідом колоніалізму та прагненням до більш справедливого міжнародного порядку. У статті досліджується феномен «Глобального Півдня» як суб'єкта сучасної світової політики крізь призму його концептуальної еволюції, актуальних геополітичних тенденцій 2024-2025 років та місця України у взаємодії з цим блоком. Доводиться, що від пасивного об’єкта глобальної політики ці держави поступово трансформуються в активних акторів, здатних формувати нові правила міжнародних відносин. Аналіз охоплює ключові явища сучасного етапу: розширення БРІКС+ (приєднання Єгипту, Ефіопії, Ірану, ОАЕ та Індонезії у 2024-2025 рр.), зростання торгівлі Південь-Південь з 2,3 до 5,6 трлн доларів за 2007-2023 рр., прийом Африканського Союзу до G20 у 2024 р. Окремо розглядається неоднозначна позиція країн Глобального Півдня щодо російсько-української війни: за даними дослідження ZincNetwork (2022 р.), лише 34% респондентів у семи країнах регіону займали проукраїнську позицію, 46% залишалися нейтральними, а 20% симпатизували Росії. Аналізуються дипломатичні зусилля України щодо налагодження партнерства з регіоном – зокрема Стратегія розвитку відносин з державами Африки, ініціатива «Зерно з України» та участь у Мирному саміті у Бюргенштоку (2024 р.). Зроблено висновок, що послідовне та диференційоване залучення країн Глобального Півдня є умовою не лише для дипломатичної ізоляції росії, а й для забезпечення підтримки України у повоєнному відновленні.
Геополітичні дискурси у висвітленні конфлікту в Ірані: західні та китайські медіа
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Леонович, Марія; Leonovych, Mariia; Балабан, Юлія Олегівна; Balaban, Yuliia O.
У статті досліджуються особливості геополітичних дискурсів американських і китайських медіа у висвітленні спільної американсько-ізраїльської операції проти Ірану 2026 року. Проаналізовано ключові відмінності у фреймінгу конфлікту, принципах інтерпретації подій та способах легітимації політичних дій у провідних медіасистемах США і КНР. Встановлено, що американські медіа переважно формували наратив превентивної самооборони та ядерної загрози з боку Ірану, акцентуючи увагу на питаннях безпеки, демократизації та необхідності стримування іранського режиму. Водночас китайські державні медіа та офіційна дипломатична риторика конструювали дискурс порушення суверенітету, засудження агресії та захисту принципів міжнародного права і Статуту ООН. Особливу увагу приділено відмінностям між плюралістичною моделлю американської медіасистеми та централізованою інформаційною політикою КНР. З’ясовано, що медіадискурси виступають не лише інструментом інформування, а й важливим елементом геополітичного позиціонування держав у міжнародному просторі. Доведено, що інформаційне висвітлення конфлікту стало складовою ширшого протистояння між західною та китайською моделями світового порядку.
Азербайджано-турецькі відносини: поглиблення енергетичної співпраці
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Лаврова, Марія; Lavrova, Mariia; Майстренко, Юлія Іванівна; Maistrenko, Yuliia I.
Статтю присвячено дослідженню розвитку енергетичного партнерства між Азербайджанською Республікою та Турецькою Республікою в умовах сучасних геополітичних та економічних трансформацій. Проаналізовано процес формування стратегічного співробітництва між державами після відновлення незалежності Азербайджану та визначено роль енергетичного фактора у зміцненні двосторонніх відносин. Особливу увагу приділено реалізації міжнародних енергетичних проєктів, зокрема нафтопроводу Баку–Тбілісі–Джейхан, газопроводу Баку–Тбілісі–Ерзурум та Південного газового коридору, які стали важливими елементами транспортування каспійських енергоресурсів до країн Європи та сприяли зміцненню енергетичної безпеки Каспійсько–Чорноморського регіону. Окремо розглянуто інвестиційну діяльність компанії SOCAR у Туреччині та її вплив на поглиблення економічної взаємодії між державами. Визначено основні тенденції та перспективи подальшого розвитку азербайджано-турецького енергетичного співробітництва в умовах глобальної трансформації світового енергетичного ринку й переходу до відновлюваних джерел енергії.