Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Фактчекінг у сучасній журналістиці: методи боротьби з дезінформацією в Україні (серія журналістських матеріалів)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Чернишов-Гвоздик, Денис Андрійович
В умовах динамічного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій дезінформація перетворилася на чинник, що становить фундаментальну загрозу для громадської стабільності, цілісності національної безпеки та основ демократичного врядування. На відміну від типових інформаційних шумів чи викликів, дезінформаційні операції мають чітко артикульовану мету: цілеспрямоване введення в оману цільової аудиторії та маніпулятивний вплив на її колективну свідомість.
Кримінальна проблематика в друкованих ЗМІ (дослідницька робота)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Чернєва, Анна Максимівна
Сучасне життя, стрімке й часто непередбачуване, нерідко сповнене ризиків, небезпек, прикрих і трагічних випадків. Як свідчать психологи, людина завжди дуже уважно ставиться до таких життєвих історій чи ситуацій, бо тисячоліття еволюції привчили нас очікувати потенційну небезпеку та захищатися від неї заздалегідь. Знають про таку схильність людини і журналісти («погані новини продаються краще», «погані новини самі поширюються», «якщо нема погани новин, то взагалі чи є новини?»), тож охоче включають у свої інформаційні потоки повідомлення з негативною тематикою чи проблематикою. Оскільки небезпечними для людини і соціуму питаннями традиційно опікуються ті соціальні інститути, які покликані оберігати порядок, часто в основі поганих новин чи негативних повідомлень лежить саме порушення норм суспільної поведінки, ігнорування законодавства, заперечення встановлених правил, тож такі журналістські повідомлення подаються з опертям на оцінку відповідних державних органів, де поведінка порушника кваліфікується як «кримінал», за який передбачено відповідальність. Поступово у професійному журналістському середовищі закріпилося визначення «кримінальна проблематика», яким позначаються ті журналістські твори, яких описуються події, процеси чи ситуації, в основі яких вбачається порушення встановлених у суспільстві правил життєдіяльності. Навіть поверховий огляд масмедіа показує, що таких журналістських матеріалів досить багато в різних видах ЗМІ (друкованих чи онлайн, вузькоспеціалізованих чи загальнополітичних, місцевих чи транснаціональних). Вище ми вже звернули увагу на високий аудиторний попит на такого типу повідомлення, натомість увага масмедіа до кримінальної проблематики пояснюється також її суспільною значимістю, чим за визначенням має займатися журналістика. Кримінальна проблематика має показати громадськості дієвість суспільних механізмів боротьби з правопорушниками, невідворотність покарання злочинців, ефективність державних інститутів щодо забезпечення порядку або стимулювати відповідні зміни. Усе вище сказане доводить актуальність теми нашого кваліфікаційного твору.
Українські свята в традиціях та обрядах сьогодення ( серія журналістських матеріалів)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Фурман, Софія Володимирівна
Українські народні свята та обряди — важлива складова національної ідентичності та культурної пам’яті. У сучасних умовах війни та масової міграції українців за кордон зростає потреба у збереженні традицій, обрядів і культурних практик навіть у новому соціокультурному середовищі. Дослідження того, як наша культура адаптується та функціонує за межами рідного краю, дає змогу оцінити її роль у підтримці соціальної згуртованості, психологічної стійкості та формуванні національної ідентичності.
Одеський зоопарк у сучасних умовах (серія журналістських матеріалів)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Торбинська, Ганна Віталіївна
Великий за територією, наповнений всілякою екзотикою, технічно оснащений та затишно оформлений зоопарк – традиційна складова великого міста в індустріальну та постіндустріальну епоху. І ясно чому: людство, що багато працює на свій добробут, не шкодуючи ні власних зусиль, ні природних, часто-густо нівечить цю саму природу та водночас прагне зближення з нею, а зоопарк – відповідь на цей запит. Стаціонарний зоопарк у великому місті – це простір зустрічі урбанізованого землянина ХХІ століття з природою, водночас простір безпечний та упорядкований з урахуванням сценаріїв відпочинку такого «клієнта» (побачити цікавих представників світової фауни, прогулятися алеями, погратися з дітьми тощо). Про те, що такі запити актуальні для сучасної людини, свідчать приклади всесвітньо відомих зоопарків: Берлінський зоологічний сад у Німеччині (14 тисяч тварин, 1300 видів); Сінгапурський зоопарк у Сінгапурі з відкритими вольєрами та інтеграцією з природою; Честерський зоопарк у Великій Британії площею 4,4 гектари з колекцією рідкісних екзотичних тварин; зоопарк Шенбрунн в Австрії, найстаріший у світі (1752 р.), внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО тощо. Вони є окрасою власних країн, їх відвідують мільйони відвідувачів. В Україні – як розвиненій європейській країні – також є власні зоопарки. Харківський зоопарк після реконструкції у 2021 році став одним із найсучасніших в Європі (на 2024 рік там мешкає 4000 тварин 384 видів); Київський зоопарк (на тепер 350 видів, 3400 тварин); Миколаївський зоопарк (на поточний момент колекція складає 4500 особин тварин 452 видів). Натомість, на відміну від світових лідерів галузі, українські зоопарки сьогодні змушені виживати в умовах повномасштабної війни, усі вони знаходяться у зоні безпосередньої небезпеки: під обстрілами, без достатнього фінансування, часто без достатньої кількості відвідувачів. Як живе сучасний український зоопарк в буремних умовах сьогодення ми й вирішили дослідити у нашому кваліфікаційному проєкті. Свою увагу ми сфокусували на Одеському зоопарку.
Сучасний український театр яким він є (серія журналістських матеріалів)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Тітарчук, Анастасія Валеріївна
Культурне дозвілля людини має прямий вплив на розвиток її особистості, сприяє формуванню морально-ціннісних орієнтацій, збагачує знаннями та досвідом, які у подальшому матимуть значення не тільки на міжособистісному, а й на більш глобальному рівні. Повномасштабне російське вторгнення продемонструвало, що загарбники мали на меті заволодіти не тільки територією, а й захопити усі інші сфери життя, які виховують у громадян патріотизм, відповідальність і найголовніше – відчуття приналежності до української нації. Право відвідувати театри в українських містах, державною мовою є сьогодні не базовою потребою, а розкішшю, бо жителі тимчасово-окупованих територій не мають такої можливості. Театральне мистецтво перетворюється на інструмент культурної боротьби, слугує морально-психологічною підтримкою, оскільки не обмежується лише розважальною функцією, а також несе у собі виховну, документалістичну, стає місцем, де глядач може відрефлексувати та навіть прожити травматичний досвід. Українські митці знаходять прихильників далеко за межами країни, заявляють про себе на міжнародних фестивалях та навіть зустрічах між главами держав, як це було у Швейцарії на Саміті миру з «Конотопською відьмою». Окрім того, завдяки благодійним показам та передачі частини прибутку з квитків здійснюється фінансова підтримка Збройних сил України, яка інколи перевищує сотні тисяч гривень. Саме у цьому ми вбачаємо актуальність нашої теми.
Прикладні соціальнокомунікаційні технології в інформаційній діяльності освітнього закладу: український досвід
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Скворцова, Анастасія Сергіївна
У сучасному інформаційному суспільстві методи комунікаційних технологій стали ключовим чинником успішного функціонування будь-яких закладів. Період пандемії у 2020 році сприяв повній або частковій діджиталізації комунікацій у навчальних закладах: основний потік інформації передавався через соціальні мережі та сайт вишу.
Документальне фото в контексті війни в Україні (серія журналістських матеріалів)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Мельников, Тимофій Олександрович
Документальна фотографія у період повномасштабної війни в Україні посідає ключове місце у структурі сучасних медіа та виконує комплекс критично важливих функцій: фіксує факти, репрезентує досвід страждання і спротиву, формує колективну пам’ять, впливає на міжнародний інформаційний порядок денний та забезпечує суспільство достовірними свідченнями про реальність війни. У добу інтенсивних візуальних потоків та інформаційних операцій вона стає одним із найстійкіших інструментів протидії дезінформації, адже поєднує доказовість із лаконізмом і високим рівнем емоційної залученості.
Зміна порядку денного місцевих медіа в період російсько-української війни (дослідницька робота)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Манохіна, Олександра Євгенівна
Війна змінила життя українців та Україну цілковито і кардинально: безпека, побут, робота, навчання, здоров’я, добробут, відпочинок, плани на майбутнє… Відбулося це миттєво і карколомно, але протягом вже чотирьох років повномасштабної російської агресії українське суспільство продовжує жити: обороняє країну, займається народним господарством, навчається, лікується, відпочиває. Як Україна живе в умовах жахливої жорстокої війни, розгорнутої потужною імперією, як опирається і виборює своє право на існування, намагаються зрозуміти світові лідери, футурологи, військові аналітики, психологи. До України прикута увага всього світу, а ключових осіб української політики, оборони, науки, громадських рухів, мистецтва, культури приймають на всіх світових форумах і в усіх контекстах. Натомість життя розгортається саме «тут і зараз», у конкретному українському місті, селі, селищі, де щодня і щохвилини громадяни нашої країни працюють, виховують дітей, піклуються про близьких... Отже, попри системні зміни в долі кожного українця, війна не відмінила нашого життя, повсякденного, буденного, локального, – того, що на відстані витягнутої руки. Й оскільки засоби масової інформації, які за своїм суспільним статусом та покликанням мають висвітлювати соціально значимі та актуальні явища, процеси, події, описують життя України у період війни, виникає потреба звернути увагу на зміни, що відбулися в інформаційній діяльності масмедіа на рівні проблемно-тематичних сфер, до яких тепер прикута увага фахівців-медійників. У своєму кваліфікаційному проєкті ми вирішили зосередити увагу на порядку денному локальних ЗМІ, описавши трансформацію проблемно-тематичних ліній місцевих медіа під впливом такого зовнішнього чинниками як повномасштабна війна.
Виклики та загрози діяльності журналіста і екстремальних умовах (серія журналістських матеріалів)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Ісаєнко, Тетяна Миколаївна
З кожним роком світ стає дедалі динамічнішим. Вибори президентів, новинки зі світу науки та техніки, новітнє мистецтво- ось лише частковий перелік тем з якими кожного дня працюють сучасні журналісти.
Однак, окрім цих цілком мирних та в абсолютній більшості безпечних тем є ціла група негативних аспектів життєдіяльності людства, які найчастіше несуть пряму загрозу життю та здоров’ю людей, що знаходяться у безпосередній близькості до місця подій і також мають бути висвітленими у ЗМІ належним чином.
Фейкові новини в українському інформаціонному просторі: механізми виявлення та протидії
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Зіньковський, Владислав Володимирович
Ще до початку повномасштабної збройної агресії росії проти України інформаційний простір перетворився на стратегічно важливий фронт гібридної війни. Починаючи з 2013-2014 років український інформаційний простір особливо активно почали заполоняти фейкові новини, адже вони є ключовим інструментом російської пропаганди, спрямовані не тільки на маніпуляцію суспільною свідомістю, але й на підрив довіри до державних інституцій, дискредитацію військового та політичного керівництва, а також на зменшення міжнародної підтримки України. Це явище, яке західні дослідники називають інформаційним розладом, досягло критичних масштабів.