Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Methods for designing tasks for independent inquiry
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Zhuk, Valentyna A.; Жук, Валентина Аркадіївна
Independent inquiry in language learning is not accidental; it depends on deliberate task architecture. Rather than planning primarily what to explain, the teacher designs conditions that enable learners to discover relationships in language through structured interaction with meaningful input (National Research Council, 2000; Ellis, 2003). In inquiry-oriented tasks, learners are not expected to produce “correct” forms immediately. Instead, they treat language as evidence: they examine examples, compare alternatives, and justify interpretations in order to infer how meaning is built (Bybee et al., 2006; Svalberg, 2007).
Well-designed inquiry tasks are driven by noticing, yet noticing rarely happens automatically. Task prompts therefore guide attention without explicitly naming the target feature, so learners can form hypotheses before formal clarification (Schmidt, 1990). For instance, learners might read brief narratives about past events and discuss which actions feel like background and which feel central, an indirect route to exploring how grammatical choices shape salience and meaning (Schmidt, 1990; Svalberg, 2007). Similarly, comparing multiple emails that request help using different expressions invites learners to reason about politeness and interpersonal distance, focusing on interpretation rather than error correction (Svalberg, 2007).
The explore stage: developing critical thinking through language exploration
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Khromchenko, Olena V.; Хромченко, Олена Василівна
Within the 5E instructional model, the Explore stage marks a decisive shift in how learning happens (Bybee et al., 2006). After learners have been emotionally and cognitively engaged, Explore gives them their first real chance to interact with a new language independently. For foreign language teaching, this matters because language is not simply information to be delivered; it is a system learners must experience, test, and gradually make sense of (Svalberg, 2007). Explore is the moment when students begin building their own relationship with the language. A key feature of Explore is that it reverses the traditional order of teaching. Instead of hearing an explanation first, learners encounter language in use and only later move toward formal clarification. This is why a common methodological mistake is to treat Explore as “light practice” or as a warm-up to explanation. In fact, Explore serves a distinct purpose that neither explanation nor practice can replace: Explanation organizes knowledge students are ready to name and understand. Practice consolidates knowledge students already grasp. Explore places students in productive uncertainty, a state where they do not yet have clear rules or confident control, but they can observe, notice patterns, and begin forming questions.
Lexical collocations in the professional training of economics and management students
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Karavaieva, Tetiana L.; Караваєва, Тетяна Леонідівна
English has become increasingly important in professional education, particularly in economics, finance and management. Graduates are expected not only to understand professional content but also to communicate effectively in international academic and business contexts. As a result, the quality of foreign language training directly affects their professional readiness.
Despite strong grammatical knowledge and knowledge of core professional terminology, many economics, finance and management students demonstrate limited fluency in spoken and written communication. Their language often appears fragmented, largely due to limited control of lexical collocations.
Мобільні застосунки у викладанні англійської мови
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Савранчук, Ірина Петрівна; Мазур, Христина; Savranchuk, Iryna P.; Mazur, Khrystyna
Цифровізація освітнього простору зумовила активне впровадження мобільних технологій у систему навчання іноземних мов. Мобільні застосунки стали не просто допоміжним інструментом, а повноцінним елементом сучасної методики викладання англійської мови. Їх використання відповідає компетентнісній парадигмі освіти, що орієнтується на формування комунікативної, соціокультурної, інформаційно-цифрової та навчально-стратегічної компетентностей. Як зазначають дослідники сучасних методик викладання іноземних мов, ефективність навчання значною мірою залежить від інтерактивності, практикоорієнтованості та залучення інноваційних технологій (Бунтурі та ін., 2018).
Мобільні застосунки реалізують низку ключових дидактичних принципів. Передусім ідеться про принцип доступності: навчальні матеріали стають відкритими для здобувача освіти незалежно від часу та місця перебування. Це сприяє організації змішаного навчання (blended learning) та мобільного навчання (mobile learning), де поєднуються аудиторна робота й самостійна практика.
Міжкультурна компетентність як суттєва складова вторинної мовної особистості
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Мойсеєнко, Наталія Григорівна; Moiseienko, Nataliia H.
Наше дослідження має своєю метою визначити компетентності, що є необхідними для формування вторинної мовної особистості у здобувачів вищої освіти , що вивчають іноземні мови як спеціальність у вищих навчальних закладах України. Сьогодні вони націлюють своїх випускників на подальшу ефективну викладацьку або/та перекладацьку діяльність. У зв’язку із цим постає питання про особливості дидактичної оделі їх навчання та професійного виховання (Воротняк, 2010).
Поєднання філологічної традиції у викладанні латинської мови з технологіями штучного інтелекту
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Миронова, Лариса Анатоліївна; Myronova, Larysa A.
Латинська мова належить до циклу дисциплін загальної підготовки та є складовою освітніх програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за багатьма спеціальностями. Навчальна програма курсу спрямована на засвоєння основ граматичної системи латинської мови, формування уявлень про наукову й фахову термінологію, опанування інтернаціональної лексики, а також розвиток умінь читання, перекладу та граматичного аналізу текстів.
Оскільки латина – це мертва мова, якою не спілкуються у сучасному світі, основна увага зосереджується на розвитку пасивного сприйняття мови, тобто на перекладі з латинської на рідну мову з акцентом на точність граматичних конструкцій і лексики. Для вивчення латинської мови здебільшого застосовують звичний граматико-перекладний метод. Він і до сьогодні залишається досить популярним, однак має свої недоліки. Застосування цього методу призводить до того, що здобувачі зосереджуються на двох головних аспектах: вони вивчають граматичні форми та конструкції, звертаючи увагу лише на закінчення слів, і, постійно користуючись словником, не сприймають текст цілісно, а лише визначають граматичні форми окремих частин мови.
Методологічні аспекти формування дослідницької компетентності студентів на заняттях з іноземних мов
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Князян, Маріанна Олексіївна; Панченко, Iнна Володимирівна; Kniazian, Marianna O.; Panchenko, Inna V.
Сучасні соціально-економічні умови актуалізують формування у випускників закладів вищої освіти дослідницької компетентності, оскільки володіння нею дозволяє швидко реагувати на виклики часу, виявляти інноваційність мислення, бути готовими до нестандартних рішень та ризику. Проблема формування дослідницької компетентності висвітлювалася у таких основних напрямах: вимоги щодо професійної підготовки майбутніх бакалаврів, магістрів, докторів філософії та методи формування у них пошуково-творчих умінь, методологічної культури та дослідницької компетентності, шляхи покращення науково-дослідницької діяльності студентства (Князян, Богуславський, Кашуба, 2025).
Використання інтерактивних методів формування артикуляційних умінь на заняттях з французької мови
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Князян, Маріанна Олексіївна; Мациплюк, Євгенія; Kniazian, Marianna O.; Matsypliuk, Yevheniia
У період стрімкої цифровізації, яка надає сучасній освіті необхідної глибини та динаміки, критично важливим є узгодження методичних підходів із сучасними технологіями та вимогами часу. Варто зазначити, що традиційні методи навчання часто виявляються недостатніми для повного оволодіння складною та унікальною артикуляційною системою французької мови. Ця проблема спричинена нестачею аудиторного часу, потребою в більшій взаємодії і наданням якісного зворотного зв’язку від викладачів та необхідністю підтримки високої мотивації студентів. Використання інтерактивних методів дозволяє вибудовувати цілісну лінгводидактичну систему формування артикуляційних умінь, що забезпечує стабільність та автентичність вимови студентів на заняттях із французької мови.
Роль ШІ в інтеріоризації іншомовної лексики: аналіз емпіричних даних
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Князян, Маріанна Олексіївна; Гайдей, Дар’я; Kniazian, Marianna O.; Haidei, Daria
Актуальність проблеми дотримання академічної доброчесності у ракурсі використання штучного інтелекту набуває сьогодні неабиякого значення; одним з важливих аспектів цієї проблеми є ставлення до чат-ботів на основі ШІ. З одного боку, вони виступають в якості зручного інструмента для роботи з вузькоспеціалізованою лексикою, для розширення індивідуального лексичного фонду здобувачів освіти (користувач завжди має змогу запросити контекст, галузь застосування та подивитися приклади вживання одного й того ж слова в різних комунікативних ситуаціях). З іншого боку, інформація може бути недостовірною або створеною самим чат-ботом з тих даних, які він опрацював до цього, що спричинює високу вірогідність викривлення інформації. Через це у студентів може утворитися не зовсім правильне уявлення про функціонування певних лексичних одиниць, що не буде співвідноситися з актуальною науковою інформацією. Така ситуація спричинює низький рівень володіння іноземною мовою та розуміння культурного й мовного контексту.
Diplomatic translation in the context of international relations: linguistic and pragmatic strategies
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Naboka, Olena M.; Набока, Олена Миколаївна
In contemporary international relations, translation serves as an indispensable mechanism that mediates diplomatic discourse, facilitates multilateral negotiations, and fundamentally shapes policy outcomes across linguistic and cultural boundaries. As Koskinen (2014) demonstrates through ethnographic research in international institutions, translation constitutes not merely a technical linguistic service but a complex social practice that influences how international organisations construct knowledge, negotiate meaning, and establish institutional memory (Koskinen, 2014, 23). Diplomatic translation is a highly specialised domain that requires exceptional linguistic competence combined with a sophisticated understanding of international law, political terminology systems, cultural protocols, and pragmatic communication strategies that ensure the accurate transmission of diplomatic intent while maintaining the delicate nuances essential to avoiding conflict escalation through linguistic misinterpretation.