Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Аналіз екологічного стану р. Південний Буг
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Петровський, Олексій Валерійович; Petrovskyi, Oleksii V.; Сапко, Ольга Юріївна; Sapko, Olha Yu.
Річка Південний Буг є однією з найбільш важливих водних артерій України, яка забезпечує водопостачання мільйонам людей, слугує джерелом зрошення сільськогосподарських угідь, а також відіграє значну роль у підтриманні екологічного балансу регіону. Останніми роками спостерігається тенденція до погіршення якості води в річці, що зумовлено скидами неочищених або недостатньо очищених стічних вод, інтенсивним сільським господарством, урбанізацією та іншими факторами. Це створює потенційну загрозу не лише для природних екосистем, але й для здоров’я населення. У зв’язку з цим актуальним є проведення детального аналізу екологічного стану Південного Бугу на основі ключових фізико-хімічних показників якості води.
Метою даної роботи є проведення аналізу екологічного стану річки Південний Буг шляхом оцінки фізико-хімічних показників якості води у різних контрольних точках, оцінка якості води за індексом забруднення води та розробка заходів щодо її покращення.
Об’єктом дослідження є річка Південний Буг, її водне середовище та якісний склад води. Предметом дослідження є екологічний стан вод річки Південний Буг, зокрема зміни у хімічному складі води під впливом природних і антропогенних чинників.
Методами дослідження є: аналіз літературних джерел; гідрохімічний аналіз; статистична обробка даних; порівняльний метод.
Робота складається зі вступу, 3-х розділів, висновків та переліку посилань з 22 джерел. Загальний обсяг роботи складає 77 сторінок, у тому числі 8 таблиць та 4 рисунка.
Моделювання забруднення ґрунтово-рослинного покриву Одеської області радіонуклідами
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Пелешок, Юрій Михайлович; Peleshok, Yurii M.; Ільїна, Анна Олександрівна; Ilina, Anna O.
Інтенсивні випробування ядерної зброї протягом другої половини 20-го століття значною мірою сприяли викиду довгоживучих штучних радіонуклідів, включаючи трансуранові елементи, продукти поділу та продукти активації. Радіоактивне забруднення природного середовища штучними радіонуклідами продовжує становити одну з найскладніших екологічних проблем, оскільки вивільнені радіонукліди вступають у біогеохімічні цикли та накопичуються в компонентах екосистеми протягом тривалих періодів. Тому, дослідження поведінки радіонуклідів залишаються дуже актуальними, особливо щодо механізмів, що регулюють їх міграцію та перерозподіл у компонентах навколишнього середовища. Поглиблення цього розуміння є важливим для оцінки та прогнозування радіоекологічної ситуації на забруднених територіях, оцінки потенційних ризиків для екосистем та здоров'я людини, а також для підтримки розробки стратегій відновлення та довгострокового моніторингу.
Ґрунтовий покрив є ключовим елементом навколишнього середовища, що виконує найважливіші біосферні функції та формує разом із рослинністю єдину взаємопов'язану систему. Втрата ґрунтом родючості та її деградація позбавляють рослини основи існування. В Україні останніми роками переважала незбалансована, дефіцитна система землеробства, що призвело до значного зменшення гумусу. В результаті навіть унікально родючі чорноземи поступово перетворилися на ґрунти із середнім рівнем родючості, і процес їхньої деградації триває.
Забруднюючі речовини впливають на фізіологічні та біохімічні процеси, характерні для кожного виду рослин, порушуючи роботу продихів, фотосинтез, дихання та основні шляхи метаболізму. В результаті це призводить до зниження врожайності, погіршення якості продукції та зниження її екологічної безпеки. Реакція рослин на комплекс забруднювачів може помітно змінюватися під впливом кліматичних умов, які здатні послаблювати, так і посилювати негативний вплив токсичних речовин.
Для Одеської області, що належить до агропромислового регіону України, родючість ґрунтів має ключове значення для виробництва сільськогосподарської продукції. Ґрунт поглинає та утримує значну частину радіонуклідів, зменшуючи їх доступність для кореневих систем рослин. Однак таке закріплення призводить до тривалого збереження радіонуклідів в поверхневих шарах і перешкоджає вимиванню за межі зони, що живе.
У сучасних умовах ключовим завданням сільського господарства при радіоактивному забрудненні ґрунтів є максимальне скорочення надходження радіонуклідів у продукцію рослинництва та запобігання їх накопиченню в екосистемах. Отже, подальший розвиток аграрного сектору неможливий без урахування поточного стану та прогнозованого подальшого рівня забруднення ґрунтів.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є оцінка радіонуклідного забруднення ґрунтово – рослинного покриву Одеської області, вивчення і аналіз сучасного стану використання добрив, що зменшують радіонуклідне навантаження, а також надання рекомендацій щодо зниження забруднення радіонуклідами агроценозів Одеської області.
Об’єктом дослідження став ґрунтово-рослинний покрив Одеської області. Предметом дослідження – показники радіонуклідного навантаження в ґрунтах Одещини.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше для умов Одеської області виконано оцінку ефективності внесення мінеральних добрив з метою зменшенні біодоступності радіонуклідів для сільськогосподарських культур.
Магістерська робота присвячена комплексному дослідженню формування та поширення радіонуклідного забруднення у ґрунтово-рослинному покриві Одеської області з урахуванням природних, агрохімічних та біологічних чинників. Дослідження показали, що за період спостереження внесення різних видів добрив відбувалось нерівномірно. Найбільші обсяги припадають на азотні добрива (820 тис. ц.), фосфорні добрива застосовувалися у значно менших кількостях (40 тис. ц), тоді як внесення калійних добрив було мінімальним і не перевищувало 5 тис. ц. Також було встановлено, що основна продукція агросектору області, належать до групи рослин, здатних акумулювати радіонуклід цезій-137 (137Cs). При моделюванні можливого переходу радіонуклідів з ґрунтів у сільськогосподарську продукцію, яка вирощена в умовах Одеської області, було встановлено, що найбільшу частку становлять сіно та насіння соняшнику, що свідчить про їхню відносно вищу здатність накопичувати 90Sr порівняно з іншими культурами.
Робота складається зі вступу, 4 основних розділів, висновку, переліку посилань. Обсяг роботи складає 70 с., в т.ч. 21 рис., 4 табл. та 30 літературних джерел.
Оцінка забруднення ґрунтів Полтавської області пестицидами
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Лисевич, Сергій Владиславович; Lysevych, Serhii V.; Ільїна, Анна Олександрівна; Ilina, Anna O.
В останні роки забруднення ґрунтів пестицидами стало критично важливим питанням, яке має серйозні короткострокові та довгострокові наслідки для здоров'я людини та навколишнього середовища. Глобальні екологічні дослідження показують, що пестициди не залишаються локалізованими, а накопичуються в ґрунті, воді, живих організмах та мігрують через ланцюги живлення, спричиняючи вторинне забруднення. Протягом останніх десятиліть у сільському господарстві впроваджуються інтенсивні технології вирощування культур, у результаті чого аграрне виробництво чинить значний антропогенний вплив на природні екосистеми.
В умовах інтенсивного сільськогосподарського виробництва використання пестицидів стало невід'ємною частиною технологій вирощування більшості сільськогосподарських культур. З одного боку, вони забезпечують стабільність врожайності та мінімізують втрати від шкідників, хвороб та бур'янів. З іншого боку, їх неконтрольоване або надмірне використання створює значні екологічні проблеми. У ґрунтовому середовищі пестициди можуть зберігатися тривалий час, утворюючи залишкові концентрації, які накопичуються у верхніх горизонтах, впливають на біологічну активність ґрунтів, зменшують кількість корисної мікробіоти та порушують природні процеси самоочищення. Україна посідає одне з провідних місць у світі за обсягами накопичених запасів непридатних пестицидів. Використання пестицидів в країні залишається високим і поступово зростає в умовах інтенсивного землеробства. На сьогодні в країні зареєстровано понад 1523 найменувань пестицидів. За даними Worldometer, сьогодні Україна використовує 2,3 кг/га пестицидів, що розташовує її на рівні США та Туреччини.
Для Полтавської області, яка є одним із провідних аграрних регіонів України, проблема пестицидного навантаження набуває особливого значення. Розширення площ інтенсивних культур, а саме соняшнику, кукурудзи, сої, цукрового буряку, формує додатковий тиск на ґрунтові екосистеми, що потребує системного моніторингу та науково обґрунтованої оцінки. Тому визначення рівня забруднення ґрунтів пестицидами, вивчення динаміки їх накопичення та аналіз потенційних екологічних ризиків є важливими завданнями, вирішення яких має безпосереднє практичне значення для забезпечення екологічної безпеки регіону, впровадження сталих землеробських технологій та формування ефективної системи управління агроекотоксикологічними ризиками.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є оцінка забруднення ґрунтів пестицидами Полтавської області, вивчення і аналіз сучасного стану використання пестицидів у сільському господарстві області, а також вирішення проблеми поводження з непридатними для подальшого використання пестицидами.
Об’єктом дослідження є ґрунти сільськогосподарських угідь Полтавської області. Предметом дослідження – показники пестицидного навантаження в ґрунтах Полтавщини.
В роботі вперше для Полтавської області проведено комплексну оцінку забруднення ґрунтів пестицидами із використанням статистичних даних про фактичне застосування засобів захисту рослин, а також виявлено характерні тенденції зміни структури застосування пестицидів у 2018–2023 рр. У роботі використовували такі методи досліджень: статистичні, порівняльно-аналітичні, методи систематизації, аналізу та узагальнення інформації. Для обробки отриманих результатів використовували базові математичні методи аналізу та візуалізації даних, побудову діаграм і графічних матеріалів здійснювали за допомогою програмного забезпечення Microsoft Office Excel 2000.
Проведений аналіз динаміки та структури застосування пестицидів у Полтавській області показав, у період 2018–2023 рр. спостерігалася стійка тенденція до збільшення обсягів застосовуваних засобів захисту рослин. Структурний аналіз засвідчив, що найбільшу частку у пестицидному навантаженні становлять гербіциди, які формують понад 80 % застосованих препаратів. Також дослідження показали нерівномірність застосування основних груп засобів захисту рослин під урожай сільськогосподарських культур, а саме під соняшник, кукурудзу, буряк та сою використовують великі обсяги гербіцидів, в той час як під пшеницю – фунгіциди та бактерициди. Стосовно стану зберігання заборонених і непридатних до використання пестицидів можна зазначити, що Полтавська область робить поступ у напрямі ліквідації непридатних пестицидів, однак повністю проблема не вирішена.
Робота складається зі вступу, 4 основних розділів, висновку, переліку посилань. Обсяг роботи складає 63 с., в т.ч. 12 рис., 9 табл. та 40 літературних джерел.
Гідрохімічні показники та якість поверхневих вод малих річок в басейні Нижнього Дністра
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Крутенко, Дмитро Віталійович; Krutenko, Dmytro V.; Кічук, Наталія Сергіївна; Kichuk, Nataliia S.
Актуальність теми. У сучасний період антропогенний вплив стає реальною шкодою для природних ресурсів. Не дивлячись на те, що водні «ресурси мають певну здатність до відновлювання, катастрофічне погіршення їх якісних властивостей через господарську діяльність людини, може призводити до значних втрат водних ресурсів та неможливості їх використання для потреб населення.
Визначення гідрохімічного режиму та якості поверхневих ресурсів досліджуваних річок дуже важливе, адже в сучасний період вони знаходяться під значним антропогеннм впливом,і це має велике значення, адже вони інтенсивно використовуються і впливають на річку Дністер, до якої впадають. За цих обставин виникла необхідність ретельного аналізу якості води річок, для визначення чинників, що до цього призводять.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи - аналіз впливу природних та антропогенних чинників на формування та стан гідрохімічного режиму досліджуваних об’єктів.
Задачі досліджень включають визначення хімічного складу та оцінки якості води в досліджуваних об’єктах.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є гідрохімічний стан та якість поверхневих вод малих річок басейну Нижнього Дністра.
Методи дослідження. Фізико-географічний аналіз територій, розрахунковий та графічний аналіз багаторічних рядів спостережень, оцінка якості води за методиками індексу забруднення вод (ІЗВ) та коефіцієнтом забруднення (КЗ).
Результати, їх новизна. Проведені багаторічні дослідження гідрохімічного стану досліджуваних об’єктів та їх аналіз будуть покладені в оцінку впливу природних та антропогенних чинників на якісний стан досліджуваних об’єктів та прогнозування його.
Теоретичне та практичне значення. Отримані результати стануть підґрунтям для розробки рекомендації щодо покращення екологічного стану поверхневих вод досліджуваних об’єктів і будуть запропоновані для використання при розробці плану управління річкового басейну.
Структура і обсяг роботи:
кількість сторінок – 51;
кількість рисунків – 17;
кількість таблиць –9;
кількість літературних джерел – 40.
Оцінка впливу кліматичних змін на формування врожайності жита озимого на території Західного Лісостепу
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Костюкевич, Дмитро Андрійович; Kostiukevych, Dmytro A.; Барсукова, Олена Анатоліївна; Barsukova, Olena A.
Озиме жито є однією з ключових зернових культур Полісся та Західного Лісостепу, з широким спектром використання. Воно особливо важливе як продовольча культура, оскільки зерно та борошно озимого жита перевершують озиму пшеницю за харчовими і фізіологічними властивостями.
Актуальність обраної теми зумовлена тим, що для отримання сталих і високих урожаїв будь-якої сільськогосподарської культури, зокрема, жита озимого, необхідне детальне вивчення агрокліматичних умов його вирощування на досліджуваній території з метою раціонального використання цих умов і найбільш оптимального розміщення посівів.
Особливого значення набуває вирішення цього питання у зв’язку зі змінами клімату.
Метою даного дослідження є Оцінка впливу кліматичних змін на формування врожайності жита озимого на території Західного Лісостепу.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
- розрахувати та оцінити основні агрокліматичні показники вегетаційного періоду жита озимого за багаторічними даними з урахуванням змін клімату за 2021-2050 рр.;
- визначити вплив очікуваних змін клімату на фотосинтетичну продуктивність та врожайність жита озимого за умов реалізації сценарію зміни клімату RCP4.5 та RCP8.5.
Об’єкт дослідження - агрокліматичні умови формування врожайності жита озимого в умовах зміни клімату.
Предмет дослідження - оцінка впливу кліматичних змін на формування врожайності жита озимого на території дослідження.
Методи дослідження - методи математичного моделювання продуційного процесу рослин, статистичні та ймовірнісні методи.
Вперше встановлені закономірності впливу змін клімату на умови формування врожаю жита озимого в умовах Західного Лісостепу на прикладі Львівської області.
Отримані результати можуть бути використані при виконанні комплексної оцінки агрокліматичних ресурсів стосовно формування врожаю жита озимого та оптимізації розміщення його посівних площ за умов реалізації сценарію RCP4.5 та RCP8.5 в умовах Західного Лісостепу.
Робота складається із вступу, 4 розділів, висновків та переліку посилань. Повний обсяг роботи становить 64 сторінки, 10 рисунків, 4 таблиці. Список використаних літературних джерел містить 37 найменувань.
Динаміка температурного режиму прибережної кліматичної зони Східної Антарктиди
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Іванченко, Юрій Юрійович; Ivanchenko, Yurii Yu.; Прокоф’єв, Олег Милославович; Prokofiev, Oleg M.
Актуальність. Актуальність теми виходить з необхідності постійного моніторингу метеорологічного режиму Антарктиди та його динаміки в світлі сучасних кліматичних змін.
Мета дослідження – визначити особливості динаміки приземної температури повітря на станціях прибережної кліматичної зони Східної Антарктиди.
Відповідно до поставленої мети було розв’язано такі задачі:
- розрахунок статистичних характеристик приземної температури для різних часових періодів;
- визначення та аналіз прихованих періодичностей в часових рядах приземної температури;
- аналіз динаміки приземної температури повітря для різних часових проміжків;
- аналіз аномалій приземної температури повітря дослідженого регіону.
Об’єкт дослідження: температурний режим прибережної кліматичної зони Східної Антарктиди.
Предмет дослідження: середньомісячні значення приземної температури повітря, отримані на станціях дослідженого регіону.
Методи дослідження: стандартні статистичні методи, методи просторового узагальнення, методи аналізу кліматичної інформації.
Наукова новизна отриманих результатів. Комплексне статистичне дослідження особливостей багаторічних змін термічного режиму прибережної кліматичної зони Східної Антарктиди в умовах зміни глобального клімату.
Практичне значення отриманих результатів. Одержані результати можуть бути використані при вивченні змін глобального клімату, а також при розробці фізико-статистичних моделей довгострокових прогнозів погоди для Південної півкулі.
Структура і обсяг роботи: магістерська робота в обсязі 77 сторінок складається з вступу, 4 розділів, висновків, переліку посилань з 24 джерел та одного додатку і містить 44 рисунків та 10 таблиць.
Аналіз техногенного впливу на повітряний басейн Одеської промислово-міської агломерації
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Донцов, Максим Юрійович; Dontsov, Maksym Yu.; Чугай, Ангеліна Володимирівна; Chugai, Angelina V.
Актуальність теми. Одеська промислово-міська агломерація сформована навколо м. Одеса і включає частину прилеглих населених пунктів, які тісно пов’язані з обласним центром. Вказана територія – найбільший портово-промисловий комплекс в Україні, розташований на північно-західному узбережжі Чорного моря. Важливою проблемою для Одеської промислово-міської агломерації є питання забезпечення належної якості атмосферного повітря, оскільки дана територія також виконує рекреаційні функції.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є оцінка техногенного впливу на повітряний басейн Одеської промислово-міської агломерації, а також умов сталого розвитку регіону за станом повітряного басейну.
Задачами дослідження були визначені такі: 1) дати загальну характеристику території Одеської промислово-міської агломерації, джерел антропогенного впливу на повітряний басейн; 2) проаналізувати методичні підходи до оцінки техногенного навантаження на повітряний басейн; 3) виконати оцінку рівня техногенного впливу на повітряний басейн Одеської промислово-міської агломерації із застосуванням різних методик; 4) виконати оцінку умов сталого розвитку регіону за окремими параметрами.
Об’єктом дослідження є стан повітряного басейну Одеської промислово-міської агломерації, предметом дослідження – методичні підходи щодо оцінки техногенного впливу на повітряний басейн.
Новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше для території Одеської промислово-міської агломерації виконано оцінку техногенного впливу на повітряний басейн, в т.ч. з урахуванням окремих показників сталого розвитку.
Методами дослідження є теоретичний, статистична обробка, порівняльний аналіз, просторово-часовий аналіз.
За обсягами викидів пилу перше місце посідає м. Одеса. На другому місці знаходиться м. Чорноморськ. Для м. Біляївка показники мінімальні. За обсягами викидів діоксиду сірки також перше місце посідає м. Одеса. Викиди діоксиду азоту характеризуються порівняними показниками у містах Одеса і Південне. Мінімальні значення відзначались у містах Теплодар і Біляївка. Викиди оксиду вуглецю максимальні у м. Одеса. Друге місце посідають міста Чорноморськ і Південне, мінімальні значення відзначались для міст Теплодар і Біляївка.
Найбільші значення КЕШ відзначаються для м. Одеса. Рівень екологічної безпеки промисловості у містах Чорноморськ і Південне значно краще порівняно з м. Одеса. Найкращі умови екологічної безпеки відзначаються у містах Теплодар і Біляївка. Загальне покращення стану екологічної безпеки промисловості у містах Одеської агломерації, в першу чергу у м. Одеса, може частково бути пов’язано із впровадженням природоохоронних заходів за останні 10 – 15 років, а також наслідком спаду виробництва в країні за останні 10 років. У містах Одеса, Чорноморськ і Південне рівень екологічної безпеки промисловості у 2017 – 2021 рр. збільшився в середньому в 2 рази. У м. Теплодар відзначалось погіршення стану у цей же період.
За значенням показника Патм міста Одеса, Чорноморськ і Південне характеризуються приблизно порівняними значеннями. Значення Патм для міст Теплодар і Біляївка на 2 порядки нижче. За період дослідження для м. Одеса значення Патм фактично не змінилось. Для міст Чорноморськ і Південне відзначається зменшення показника в середньому в 2 рази. Не змінився рівень техногенного впливу на атмосферне повітря і у м. Теплодар.
Тенденція зміни показника МПБ повністю відповідає тенденції зміни показника Патм для окремих міст Одеської промислво-міської агломерації. Порівняння обсягів викидів забруднюючих речовин і значень МПБ показало, що серед найбільш техногенно напружених міст агломерації (Одеса, Чорноморськ, Південне) відзначається зворотна залежність.
За даними нормованих значень трьох параметрів і запропонованої бальної оцінки отримано, що групу з максимальними бальними оцінками формують міста Одеса, Чорноморськ і Південне, групу з мінімальними – Теплодар і Біляївка. Сумарний техногенний вплив з урахуванням екологічної шкоди переважно формується за рахунок трьох міст – Одеса, Чорноморськ і Південне. Ці три міста також є основними при оцінці з урахуванням еколого-економічної складової території. За значенням МПБ переважний сумарний вплив формується за рахунок чотирьох міст Одеської промислово-міської агломерації.
Оцінка за окремими параметрами сталого розвитку показала, що за показниками викидів діоксиду сірки найгірші умови у 2012 – 2016 рр. відзначались у м. Одеса, а у 2017 – 2021 рр. ситуація значно погіршилась для міст Чорноморськ і Південне. За показниками викидів діоксиду азоту максимальні показники відзначались у містах Одеса і Південне (2012 – 2016 рр.) і Теплодар (2017 – 2021 рр.).
Робота складається зі вступу, 3 основних розділів, висновку, переліку посилань і додатку. Обсяг роботи складає 58 с., в т.ч. 21 рис., 4 табл. і 23 літературних джерела.
Сильні та небезпечні опади у Волинській області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Гус, Яна Павлівна; Hus, Yana P.; Семергей-Чумаченко, Аліна Борисівна; Semerhei-Chumachenko, Alina B.
Актуальність визначення режиму, динаміки та умов формування сильних опадів зумовлена їх істотним впливом на соціально-економічне життя регіону, зокрема на рівень продуктивності сільського господарства та функціонування транспортної інфраструктури.
Метою дослідження є встановлення поточного режиму сильних опадів на метеорологічних станціях Волинської області за період 1979–2024 рр. на основі стандартних метеорологічних спостережень, а також виявлення закономірностей динаміки формування та причин утворення їх екстремальних значень.
Відповідно до поставленої мети були розв’язані наступні задачі:
- визначені показники сучасного режиму опадів на станціях Луцьк, Володимир, Ковель, Любешів, Маневичі та Світязь;
- встановлена міжрічна динаміка сильних опадів регіону у 1979-2024 рр.
- оцінені регіональні відмінності екстремальних індексів для Волинської області;
- встановлені циркуляційні умови формування сильних та надзвичайних опадів у Волинській області з 1979 по 2024 рр.
Об’єкт дослідження – опади на метеорологічній станціях Волинської області.
Предмет дослідження – кількість днів з опадами та суми опадів на станціях Волинської області.
Методи дослідження – просторово-тимчасове узагальнення даних; статистичний аналіз.
Наукова новизна отриманих результатів
В даній роботі вперше для станцій Волинській області:
- встановлені повторюваність та річний хід утворення сильних опадів у регіоні дослідження у 1979-2024 рр.;
- розраховані кліматичні індекси екстремальних опадів;
- виявлені сучасні синоптичні та термодинамічні умови формування сильних та надзвичайних опадів.
Практичне значення отриманих результатів – відомості про динаміку сильних опадів Волинської області за 1979-2024 рр. будуть залучені для оновлення кліматичних описів та метеорологічного обслуговування регіону.
Кваліфікаційна робота магістра в обсязі 65 сторінок складається з 3 розділів, висновків, переліку посилань з 32 джерел, містить 19 рисунків та 8 таблиць.
Оцінка водних ресурсів лівобережних приток Верхнього Дністра в умовах змін клімату
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Гуляк, Таміла Василівна; Gulyak, Tamila V.; Лобода, Наталія Степанівна; Loboda, Nataliia S.
Актуальність робіт з дослідження річного стоку Дністра обумовлена необхідністю виконання цілей сталого розвитку (ЦСР) України до 2030 року, а саме забезпечення доступності та сталого управління водними ресурсами та санітарією ), що відображено в Указі Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року».
Метою досліджень наведеної магістерської роботи є виявлення змін характеристик річного стоку лівобережних приток Верхнього Дністра, обумовлених глобальним та регіональним потеплінням, яке спостерігається на території України.
Об’єктом дослідження представленої магістерської роботи є характеристики річного стоку лівобережних приток Верхнього Дністра.
Предметом дослідження є оцінка змін характеристик річного стоку лівобережних приток Верхнього Дністра на початку XXI сторіччя, коли головним чинником формування річного стоку стали кліматичні зміни.
Методами дослідження є методи первинного статистичного аналізу, метод регресійного аналізу, метод побудови та аналізу різницевих інтегральних кривих.
Основні результати полягають у визначенні причин різної реакції водозборів Верхнього Дністра на зміни клімату. Основним чинником є внесок весняного водопілля у формування річного стоку.
Новизна роботи полягає у виявленні суттєвих змін температур повітря зимового сезону та їхнього впливу на формування весняного водопілля та річного стоку в цілому і виявленні від’ємних трендів у коливаннях стоку весняних місяців. 3
Результати роботи можуть бути використані під час обґрунтування робіт з відновлення водних ресурсів та водних екосистем, рибного господарства, упередження появи катастрофічних водопіль, визначення можливостей регулювання стоку водосховищами, забезпечення водою меліоративних систем у таких галузях застосування як гідрометеорологія, управління водними ресурсами, захист довкілля та природних ресурсів, енергетика і комунальні послуги.
Структура і обсяг роботи:
Кількість сторінок – 57
Кількість рисунків – 22
Кількість таблиць – 11
Кількість літературних джерел – 30
Особливості гідрологічного режиму дельти та акваторії авандельти річки Дунай
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Головченко, Катерина Андріївна; Holovchenko, Kateryna A.; Ель Хадрі, Юссеф; El Hadri, Youssef
Актуальність теми. Дельта Дунаю є однією з найбільш динамічних і кліматично чутливих прибережних систем Чорного моря. Гідрологічний режим її акваторії формується під впливом поєднання річкового стоку та морських процесів, а його структура та мінливість визначають умови тепло та солерообміну в прибережних водах. У контексті сучасних кліматичних тенденцій – зростання температури поверхневих вод, зміни солоності та посилення впливу атмосферних процесів – дослідження гідрофізичних та гідрохімічних характеристик прибережної зони набуває особливої актуальності.
Просторово-часові зміни температури та солоності, а також реакція прибережних вод на циклонічні збурення є ключовими індикаторами стану прибережної екосистеми та дозволяють оцінювати вплив кліматичних факторів на гідрологічний режим. Тому вивчення закономірностей формування гідрологічних характеристик акваторії авандельти Дунаю в умовах зміни клімату та атмосферної циркуляції є важливим завданням сучасних досліджень.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у встановленні просторово-часових особливостей гідрологічного режиму акваторії авандельти
річки Дунай та оцінці впливу синоптичних умов на змінність гідрофізичних і гідрохімічних параметрів прибережних вод.
Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішення таких завдань, як аналіз літературних джерел щодо особливостей гідрологічного стану та кліматичних умов дельти Дунаю; визначення багаторічних змін основних гідрофізичних та гідрохімічних параметрів (температури поверхні моря, солоності, хлорофілу-а та розчиненого кисню) у 1993-2020 рр. за даними супутникових реаналізів Copernicus; характеристика синоптичної ситуації у період 04-10.02.2020 р. на основі приземних синоптичних карт та метеорологічних спостережень; дослідження змін показників швидкості течій, температури поверхні моря, солоності та висоти морської поверхні під впливом циклону 04-10.02.2020 р.; а також оцінка реакції прибережних вод авандельти Дунаю на вплив атмосферної циркуляції та короткочасних синоптичних збурень.
Об’єктом дослідження є гідрологічний режим прибережних вод акваторії авандельти річки Дунай та його просторово-часова мінливість. Предмет дослідження – гідрофізичні та гідрохімічні параметри морського середовища та їх зміни під впливом атмосферної циркуляції та синоптичних процесів у досліджуваному регіоні.
Дослідження проведено за допомогою сучасних методів аналізу багаторічних супутникових реаналізів морських гідрофізичних та гідрохімічних параметрів (Copernicus Marine Service), методів статистичної обробки часових рядів, просторово-часового порівняння масивів даних, а також синоптичного аналізу атмосферних процесів на основі приземних синоптичних карт та метеорологічних спостережень.
Наукова новизна роботи. У роботі вперше для даного регіону поєднано аналіз багаторічної мінливості морських характеристик з детальним вивченням короткочасних процесів у період циклону та встановлено взаємозв’язки між атмосферною циркуляцією і змінами температури, солоності, течій та рівня моря у прибережній зоні. Отримані результати розширюють наукові уявлення про сучасні механізми формування та регулювання гідрологічного режиму авандельти Дунаю в умовах кліматично зумовленої мінливості.
Отримані результати можуть бути використані при проведенні оперативного та довгострокового моніторингу гідрологічного стану прибережної зони дельти Дунаю, при оцінці впливу атмосферної циркуляції на морські гідрологічні процеси, а також при вдосконаленні методичних підходів до інтерпретації супутникової інформації щодо морського середовища. Матеріали роботи можуть слугувати інформаційною основою для подальших наукових досліджень, екологічних оцінок та розробки рекомендацій щодо управління прибережними екосистемами дельтового регіону.
Робота складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить найменування та 1 додатку. Загальний обсяг роботи становить 75 сторінок, в тому числі 25 рисунків і 11 таблиць.