Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Процесуальний порядок зберігання речових доказів: проблеми та особливості
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Усік, Т. О.; Usik, T. O.; Миколенко, Олена Миколаївна; Mykolenko, Olena M.
Актуальність теми. Забезпечення належного зберігання речових доказів є фундаментальною умовою дотримання єдиних стандартів справедливого судочинства, оскільки будь-яке порушення ланцюга зберігання може ставити під сумнів достовірність та допустимість доказів. У сучасних умовах процесуальний порядок поводження з об’єктами, що мають значення для кримінального провадження, стикається з новими викликами: від необхідності зберігання цифрових носіїв до специфіки поводження з громіздкими об’єктами або небезпечними речовинами.
Особливості виявлення та фіксації цифрових слідів при розслідуванні кіберзлочинів проти критичної інфраструктури
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Сінькевич, В. І.; Sinkevych, V. I.; Нарожна, Олена Володимирівна; Narozhna, Olena V.
Критична інфраструктура сучасної держави – енергетичні системи, транспортні мережі, телекомунікації, фінансовий сектор, системи охорони здоров’я – дедалі більше залежить від інформаційних технологій, що робить її вразливою до кібератак., з яких 28 тисяч потребували негайного За даними CERT-UA, у 2024 році в Україні було зафіксовано майже 3 мільйони подій інформаційної безпеки втручання. Наслідки кібератак на критичну інфраструктуру можуть бути катастрофічними – від масових блекаутів до загрози життю людей, що підтверджують приклади атаки на Colonial Pipeline у США (2021 р.) та кібератак на енергосистему України (2015-2016 рр.).
Ключовою проблемою розслідування таких злочинів є специфічна природа цифрових слідів, яка кардинально відрізняється від традиційних матеріальних слідів. Цифрові сліди – це невидимі матеріальні сліди, що містять криміналістично значущу інформацію, зафіксовану в цифровій формі на матеріальних носіях і виявляються лише за допомогою спеціалізованих технічних засобів.
Поняття потерпілого та проблеми забезпечення його прав у кримінальному провадженні
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Приймак, М. В.; Pryimak, M. V.; Миколенко, Олена Миколаївна; Mykolenko, Olena M.
Правовий статус потерпілого як одного з ключових суб’єктів кримінального процесу, попри його нормативне закріплення у статті 55 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), вимагає ретельного дослідження. Актуальність цієї проблеми зумовлена тим, що наявні законодавчі механізми не завжди ефективно забезпечують повну реалізацію прав потерпілих, що негативно впливає на відновлення їхніх порушених інтересів і підриває авторитет правосуддя загалом.
Ефективність застосування угод про визнання винуватості у справах щодо корупційних злочинів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Орловський, Богдан Михайлович; Orlovskyi, Bohdan M.
Корупційна злочинність є однією з найнебезпечніших загроз для держави, оскільки характеризується високим ступенем латентності та складністю доказування вини з точки зору кримінально процесуальної діяльності. Впровадження інституту угод про визнання винуватості обумовлюється необхідністю оптимізації кримінального процесу та забезпечення невідворотності покарання за корупційні діяння. Варто розуміти, що з точки зору процесуальної економії цей інструмент посідає ключове місце у боротьбі з латентною корупцією, дозволяючи викривати складні злочинні схеми через співпрацю зі слідством. Щорічно ефективне застосування угод сприяє відшкодуванню збитків державі та притягненню до відповідальності організаторів кримінальних правопорушень. Тому аналіз ефективності таких угод має актуальне значення для вдосконалення кримінально-процесуального законодавства у вказаному напрямку.
Криміналістичне встановлення виду та типу зброї за характером руйнувань об’єктів культурної спадщини у зоні збройного конфлікту
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Нарожна, Олена Володимирівна; Narozhna, Olena V.
Збройний конфлікт на території України, розпочатий повномасштабним вторгненням російської федерації у лютому 2022 року, супроводжується масовим знищенням об’єктів культурної спадщини: музеїв, церков, театрів, архітектурних пам’яток. За даними ЮНЕСКО, станом на 2024 рік в Україні зафіксовано понад 300 пошкоджених або знищених культурних об’єктів. Встановлення виду та типу зброї, застосованої при їх руйнуванні, є ключовим завданням криміналістичної експертизи – як для документування воєнних злочинів, так і для притягнення винних до відповідальності перед міжнародними судовими інституціями.
Кримінальна процесуальна форма участі адвоката в правосудді
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Миколенко, Олена Миколаївна; Mykolenko, Olena M.
Конституція України гарантує і забезпечує громадянам України право на професійну правничу допомогу. У передбачених законом випадках ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон України), адвокатура України «забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі». Саме цим Законом України встановлюються загальні правові основи діяльності адвокатури України, принципи та засади організації і здійснення адвокатської діяльності, тоді як в процесуальних законодавчих актах більш детально передбачаються особливості реалізації адвокатської діяльності із урахуванням специфіки категорій справ, що обумовлює процесуальну форму участі адвоката в різних судових процесах, зокрема кримінальному.
Процесуально-правові аспекти застосування взяття під варту у кримінальному процесі України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Лазарєва, О. О.; Lazarieva, O. O.; Миколенко, Олена Миколаївна; Mykolenko, Olena M.
Право на свободу та особисту недоторканність належить до базових конституційних гарантій, тому будь-яке обмеження цього права у кримінальному процесі допускається лише за наявності чітко встановлених законом підстав і з дотриманням передбаченої законом процедури. Конституція України закріплює, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає законності позбавлення свободи, судового контролю за таким обмеженням та права особи на перевірку законності тримання під вартою. У чинному Кримінальному процесуальному кодексі України (далі – КПК України) використовується поняття «тримання під вартою», а сам запобіжний захід визначається як винятковий. Порядок фактичного утримання особи після постановлення відповідної ухвали суду пов’язаний також із Законом України «Про попереднє ув’язнення».
Роль експерта у кримінальному провадженні
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Захлевська, А. С.; Zakhlevska, A. S.; Миколенко, Олена Миколаївна; Mykolenko, Olena M.
Експерт є самостійним учасником кримінального провадження, специфіка участі якого визначається тим, що він в певній мірі забезпечує весь комплекс функцій органів, що здійснюють провадження по справі та інших учасників процесу. Для здійснення своєї діяльності у кримінальному провадженні, процесуальний закон наділяє експерта правами та обов’язками, які складають основу його процесуального статусу та відрізняють від інших учасників провадження.
Проблеми допустимості електронного листування в месенджерах як джерела доказів у кримінальному процесі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Демченко, Я. О.; Demchenko, Ya. O.; Миколенко, Олена Миколаївна; Mykolenko, Olena M.
У сучасних умовах цифровізації суспільства, електронне листування в месенджерах (Telegram, Viber, WhatsApp і ін.) дедалі частіше використовується як джерело доказів у кримінальному провадженні. Це зумовлено тим, що значна частина комунікації між особами здійснюється саме через різні цифрові платформи. Водночас правове регулювання допустимості таких доказів залишається недостатньо визначеним і викликає низку практичних проблем.
Типові помилки під час допиту та їх процесуальні наслідки
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Вельшиневська, О. В.; Velshynevska, O. V.; Миколенко, Олена Миколаївна; Mykolenko, Olena M.
У кримінальному провадженні допит залишається однією з ключових слідчих розшукових дій (далі – СРД), оскільки саме під час нього формуються показання підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого чи свідка, які надалі можуть мати істотне значення для встановлення обставин справи. Водночас, що саме під час проведенні допиту найчастіше допускаються порушення, які ставлять під сумнів допустимість отриманих доказів. Типові порушення під час проведення допиту у кримінальному провадженні України становлять одну з найбільш актуальних проблем сучасної правозастосовної практики. Незважаючи на достатньо детальне нормативне регулювання порядку проведення допиту, на практиці нерідко фіксуються випадки відхилення від встановлених процесуальних стандартів, що негативно впливає як на дотримання прав учасників кримінального провадження, так і на допустимість отриманих доказів. У зв’язку з цим дослідження типових порушень під час допиту та їх процесуальних наслідків має важливе теоретичне і практичне значення.