Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Американський сленг у дискурсі сучасної англомовної преси
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Степанюк, Неля Василівна; Stepaniuk, Nelia V.
Сучасна англомовна преса дедалі активніше залучає елементи неформального мовлення, зокрема американський сленг, що зумовлено трансформацією журналістського дискурсу в умовах цифровізації та зростання ролі масової культури. Сленгові одиниці виконують не лише стилістичну, а й прагматичну функцію, сприяючи наближенню автора до читача, актуалізації теми та посиленню впливу медіатексту. У зв’язку з цим актуальним постає комплексний аналіз функціонування американського сленгу в сучасній англомовній пресі.
У центрі уваги сучасних науковців найчастіше перебувають стуктурно-семантичні особливості американських сленгізмів (Бабелюк, 2020) та методи їх перекладу (Сидоренко, 2021; Ніколаєва, 2023).
Наша розвідка присвячена визначенню основних функцій американського сленгу в публіцистичному дискурсі та окресленню його тематичної організації. Основні завдання полягали у виокремленні тематичних груп сленгу, аналізі їхньої прагматичної спрямованості та встановленні провідних функцій у медіатекстах.
Матеріалом дослідження слугували сленгові одиниці, зафіксовані в публікаціях сучасних англомовних видань (The Economist, The Guardian, Financial Times).
Невербальні особливості інтернет-комунікації
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Савранчук, Ірина Петрівна; Savranchuk, Iryna P.
Актуальність дослідження невербальних особливостей інтернет-комунікації зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій та трансформацією повсякденних соціальних практик. Інтернет-комунікація стала домінантним середовищем взаємодії, у якому поєднуються вербальні й невербальні засоби передавання інформації, а традиційні форми міжособистісного контакту зазнають суттєвих змін. Як зазначається в сучасних дослідженнях, інтернет-комунікація функціонує як новий тип соціальної взаємодії, що формує специфічні норми поведінки, способи самопрезентації та механізми вираження емоцій.
Література дадаїзму як антимистецтво
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Романець, Валентина Михайлівна; Romanets, Valentyna M.
Слід зазначити, що в орбіті сюрреалізму опинилась велика кількість інтелектуалів: філософів, психологів, письменників тощо. У цьому значенні дадаїзм здається і простішим і складнішим одночасно. Центрів дадаїзму було декілька, але дадаїстський вплив розповсюдився на багаточисленні явища художнього життя, на митців та творчі позиції. Так, наприклад, цей вплив дуже помітний на західноєвропейському конструктивізмі тощо. «Одночасно з футуризмом рух дада стрімко розповсюдив свою гегемонію як можна ширше – в галузі політичного та соціального життя» (Дудаков-Кашуро, 2009). Ідеї антипросвітництва, ідеї лівих політичних рухів характерні дадаїстам, стали можливими у другій половині ХХ ст. завдяки по'єднуючої ролі сюрреалізму. Саме сюрреалізм вмістив в собі практично всі художні ідеї, що знайшли дадаїсти, крім уваги до психоаналізу та психології. Хоча дадаїзм протистояв теоретичності, необхідно наголосити на тому, що значна частина сучасного мистецтва має витоки з досвіду дада.
Еволюція жіночого королівського мовлення в сучасній Британії (на матеріалі мовлення принцес Діани та Кетрін)
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Пожарицька, Олена Олександрівна; Герасіменко, Олексій; Pozherytska, Olena O.; Herasimenko, Oleksii
Ця робота присвячена дослідженню особливостей мовленнєвої поведінки принцес Уельських та виявленню типових рис їхньої комунікативної взаємодії з аудиторією. Актуальність вивчення публічних виступів Діани Спенсер та Кейт Міддлтон зумовлена їхнім значним впливом на сучасне британське суспільство та трансформацію іміджу монархії відповідно до еволюції соціальних запитів і гуманітарних викликів. Варто зауважити, що роль публічних звернень цих представниць королівської родини виходить за межі підтримки урядових ініціатив чи благодійних проєктів, оскільки вони безпосередньо формують суспільну думку щодо ключових соціальних проблем: ментальне здоров’я, захист прав дітей, боротьба з насильством та підтримка соціально вразливих верств населення. Науковий інтерес до цієї теми також мотивований необхідністю глибшого розуміння того, як риторика членів королівської родини здатна корегувати соціальну політику, впливати на суспільні настрої та стимулювати культурні й соціальні ініціативи. Крім того, проведений аналіз сприяє осмисленню змін соціального наративу, який ініціюють британські принцеси, і уможливлює простежити зміни у риторичних стратегіях британської королівської родини як інституту влади, що відображають нові виклики у контексті розвитку сучасного британського соціуму.
Метою дослідження є аналіз лінгвальних особливостей публічних виступів Діани Спенсер та Кейт Міддлтон з акцентом на тематичній спрямованості та комунікативних типах їхніх висловлювань. У ході дослідження було проаналізовано дев’ять промов Кетрін, принцеси Уельської, загальним обсягом 543 речення, та вісім промов Діани, принцеси Уельської, що налічують 527 речень. Для детального аналізу за критерієм комунікативної інтенції висловлювань було відібрано 110 речень із промов Кетрін та 107 речень із промов Діани.
Аристократична стриманість та голлівудський драйв: порівняльний аналіз мовленнєвих партій Кейт Мідлтон і Меган Маркл
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Морозова, Ірина Борисівна; Чернишева, Софія; Morozova, Iryna B.; Chernysheva, Sofiia
Британська монархія в сучасному світі є символом неперервної історії, національної стабільності та єдності Великої Британії, виступаючи живим уособленням британських традицій та усталеності. Королівська родина є прикладом якої сили та культурної спадщини країни. У фокусі представленого дослідження мовленнєві партії двох молодих жінок – герцогинь Кейт Міддлтон та Меган Маркл, які репрезентують два протилежних типи ментальності і підходів до королівського життя. Крім того, що Кейт Міддлтон суворо дотримується правил протоколу королівської поведінки, вона є класичною британкою за своїм національним походженням. На відміну від неї, Меган Маркл відмовилася від королівських привілеїв. Вона американка і відверто критикує королівський протокол. Мовлення Кейт Міддлтон і Меган Маркл є яскравим відображенням не лише їхніх індивідуальних рис і життєвого досвіду, але й віддзеркаленням масового уявлення про їхню взаємодію з суспільством (Морозова, 2021; Carter & Nguyen, 2023).
Актуальність проведеного дослідження вбачаємо в соціолінгвістичній важливості дослідити, як походження, професійний бекграунд та соціальний статус трансформують сучасну англійську мову в межах королівського протоколу. Метою нашої роботи є виявлення суттєвих лексико-синтаксичних розбіжностей у промовах герцогинь, які забезпечують формування їхнього індивідуального психолінгвального профілю. Аналіз їхніх публічних виступів виявляє суттєву різницю в підходах до комунікації, зумовлену культурними традиціями, соціальними функціями та особистим світоглядом (Davis & Harris, 2021).
Блогмова як інструмент трансляції національної ідентичності
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Морозова, Ірина Борисівна; Бондарев, Іван Максимович; Morozova, Iryna B.; Bondareva, Ivan M.
Представлене дослідження присвячено розгляду мовлення блогерів в англомовному дискурсі. Актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю вивчення блогомови як особливого типу інтернет-комунікації, а також підсилена тим фактом, що сьогодні в лінгвістиці відчувається певна прогалина щодо визначення національної й профільної ідентичності блогерів як інтернет-комунікаторів. Мета нашої розвідки – конкретизувати поняття «інтернет-блог» і виявити головні жанрові особливості англомовних блогів.
Процес глобальної цифровізації зумовив появу нових форм комунікації, де інтернет-дискурс постає не лише засобом передачі інформації, а й інструментом конструювання віртуальної ідентичності. Одним із найяскравіших феноменів цього процесу є інтернет-блог, який поєднує ознаки особистого щоденника та інтерактивного медіатексту. Згідно з дослідженнями комп’ютерно-опосередкованої комунікації, блог є гібридним жанром, що маркується високим ступенем суб’єктивності та хронологічною послідовністю.
Keynote-виступ як жанр комунікації спеціалістів у сфері інформаційних технологій
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Кравченко, Ніна Олександрівна; Гнєдко, Максим Сергійович; Kravchenko, Nina O.; Hniedko, Maksym S.
Keynote-виступ у сучасному науково-професійному просторі постає як окремий жанр усної комунікації, що поєднує інформативну, переконувальну та фатичну функції. На відміну від стандартної секційної доповіді, keynote покликаний не лише презентувати результати досліджень або практичні досягнення, а й окреслити стратегічні напрями розвитку галузі, задати тематичну рамку конференції, сформувати спільне бачення майбутнього та консолідувати професійну спільноту. Така багатофункціональність зумовлює специфічну прагматичну організацію цього жанру та особливий добір риторичних стратегій.
Дискурс інформаційних технологій характеризується високим рівнем термінологічної насиченості, динамічністю понятійного апарату та швидким оновленням знань. Водночас професійна аудиторія ІТ-конференцій є гетерогенною: вона об’єднує представників академічного середовища й індустрії, дослідників і практиків, досвідчених фахівців і молодих науковців. У таких умовах keynote-виступ виконує функцію інтегратора – він має бути одночасно змістовно глибоким і комунікативно доступним, здатним об’єднати різні підходи, досвід та очікування.
Особливості комунікації між одномовними кастильцями і двомовними каталонцями
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Гринько, Людмила Віталіївна; Ніцевич, Алехандро Архентино Олексійович; Барильська, Валерія; Hrynko, Liudmyla V.; Nitsevych, Alekhandro Arkhentyno O.; Barylska, Valeriia
Згідно з конституцією Королівства Іспанії, володіння іспанською (кастильською) мовою є водночас обов’язком та правом для кожного громадянина цієї демократичної країни. В Каталонії, юридично визнаній та економічно дуже потужній автономії, каталонська мова визнається співофіційною з іспанською. В той же час вона входить до найбільш поширених романських мов і розповсюджується за межі Каталонії. Вона є офіційною мовою Андорри; валенсіано автономного регіону Валенсії і майоркіно Балеарських островів формують так званий регіон каталанофонії (catalanofonía).
Але в деякі часи ця мова знаходилась під тиском з боку імперської іспанської політики (війни, революційні рухи, авторитарний централістський режим правління в Іспанії). Це призвело до виникнення особливостей при спілкуванні іспаномовних та каталаномовних мешканців Іспанії у сьогоденні.
Філософські основи трансакційної теорії читання Луїзи Розенблатт
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Войтенко, Леся Іванівна; Voitenko, Lesia I.
Луїза Мішель Розенблатт (1904–2005) – видатна американська дослідниця літератури, чия трансакційна теорія читання радикально змінила уявлення про процес сприйняття тексту. Її головні праці, «Література як дослідження» та «Читач, текст, поема: трансакційна теорія літературного твору», стали основою reader-response criticism. Розенблатт підкреслювала, що значення літературного твору виникає не в тексті самому по собі і не лише в голові читача, а в динамічній взаємодії між ними.
Трансакційна теорія базується на філософії прагматизму, зокрема ідеях Джона Дьюї та Артура Бентлі. Дьюї та Бентлі у праці «Знання та відоме» (1949) запропонували термін «трансакція» замість «інтеракція», щоб підкреслити взаємне обумовлення елементів у ситуації: читач, текст і контекст постійно впливають один на одного (Dewey, J., & Bentley, A. F., 1949). Розенблатт також спиралася на семіотику Чарльза Пірса, де значення знака виникає в інтерпретанті, тобто у свідомості людини, яка сприймає знак. Таким чином, мова у трансакційній теорії авторки є не статичною системою правил, а динамічним процесом, укоріненим у особистому досвіді.
Когнітивне моделювання дій у німецькомовному комп’ютерному дискурсі: роль англіцизмів у структуруванні процедурного знання
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Богуславський, Сергій Сергійович; Маслова, Яна; Bohuslavskyi, Serhii S.; Maslova, Yana
Сучасний розвиток цифрових технологій істотно трансформує мовні практики професійних спільнот і створює нові умови для функціонування спеціалізованої лексики. Німецькомовний комп’ютерний дискурс демонструє високий рівень інтенсивності лексичних запозичень з англійської мови, які активно інтегруються у професійне спілкування, навчальні матеріали, технічну документацію та онлайн інструкції. Попередні дослідження описують англіцизми як результат мовного контакту, глобалізації або термінологічної економії, однак значно менше уваги приділяється когнітивним механізмам, завдяки яким ці одиниці структурують знання про технічні дії.
Проблема полягає у необхідності пояснити, як англіцизми не лише позначають технічні процеси, але й моделюють їх у свідомості користувача, формують уявлення про послідовність операцій і сприяють когнітивній стандартизації професійних практик. Когнітивна лінгвістика розглядає мову як інструмент концептуалізації досвіду, тому вона надає ефективну теоретичну базу для аналізу цього явища.