Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Соціальні мережі для освітян і науковців у світлі лінгвоперсонології: мовленнєві жанри іміджотворення
(Назарчук С. Л., 2024) Кондратенко, Наталія Василівна; Kondratenko, Nataliia V.
У статті проаналізовано основні мовленнєві жанри дописів у соціальній мережі Facebook, що презенують персональний імідж науковців і викладачів. Мета дослідження — визначити та схарактеризувати особливості презентації професійного іміджу науковців та освітян у соціальних мережах в аспекті використання мовленнєвих жанрів. Об’єктом дослідження є вербальний контент мережевого дискурсу, а предметом дослідження — мовні засоби репрезентації мовної особистості в мережевому дискурсі. Матеріалом для аналізу послугували відкриті персональні сторінки українських науковців і викладачів в соціальній мережі Facebook, зокрема актуальний вербальний контент за 2024 рік. Загалом проаналізовано понад 100 профілів українських науковців та освітян.
Доведено, що мовна особистість науковця та освітянина формується передусім у процесі професійної діяльності та соціалізації, а презентація її в соцмережах передбачає створення авторського контенту, активну участь у професійних спільнотах і взаємодію з колегами. Основною формою презентації професійного іміджу є персональна сторінка, що поєднує вербальний і невербальний контент. У межах вербального контенту основним засобом формування професійного іміджу є оригінальний допис, у якому виокремлено різні мовленнєві жанри. Найпоширенішими мовленнєвими жанрами, що представляють вербальний контент на персональній сторінці науковця та освітянина, є звіт та анонс. Обидва жанри належать до інформативних та покликані ознайомити громадськість з досягненнями та діяльністю автора контенту. Меншою мірою представлено ритуальні жанри (привітання, запрошення, подяку) та діалогічну взаємодію з колегами. Найменш частотним є аналітичний жанр, що має ознаки аргументативного дискурсу. Крім оригінальних дописів, у соцмережах науковці та освітяни, поширюють дописи інших користувачів, беруть участь як коментатори в обговоренні актуальних проблем, зокрема у межах профільних віртуальних спільнот.
Психолінгвістична інтерпретація поняття ДІМ: українські реалії
(Назарчук С. Л., 2024) Ковалевська, Тетяна Юріївна; Денисевич, О. В.; Kovalevska, Tetiana Yu.; Denysevych, O. V.
З початком війни українці зазнали багато тяжких втрат та болісних змін. Однією з таких змін звичного способу життя став вимушений переїзд у безпечніші зони проживання, пошук прихистку, тимчасового дому — базової цінності у психоментальному просторі українців. Проте саме це поняття у реаліях війни зазнало моральних, етичних, семантичних трансформацій у концептуальній та мовній картині світу наших співвітчизників. Виявити цю динаміку, з’ясувати смислові домінанти усвідомлення аналізованого поняття, вектори його сприйняттєвих характеристик надає змогу психолінгвістична інтепретація, насамперед асоціативний екперимент, який уможливлює отримання «живих», актуальних моделей процесів глибинної реконструкції оточуючого світу. Об’єктом дослідження є асоціативне значення поняття ДІМ як базового в системі ціннісних координат українців, предметом — сприйняттєва специфіка цього поняття в умовах російсько-української війни. Провідним методом, застосованим у роботі, став експериментальний — вільний асоціативний експеримент, а також аналіз отриманих результатів та подальший синтез для отримання об’єктивних узагальнень та верифікації авторських гіпотез, пов’язаних із припущенням про семантичну динаміку базових понять під дією кризових екзогенних факторів. Також застосовано методи компонентного, описового та порівняльного аналізу. Теоретична цінність і наукова новизна отриманих результатів визначається певним внеском у поглиблення теорій психолінгвістики, семантики, лінвокультурології, зокрема проблем факторів динаміки сприйняттєвих процесів, їхнього впливу на смислові трансформації базових понять у проєкції на специфіку національної ментальності. Практичне значення здійсненого дослідження може зреалізуватись у навчальному процесі у віповідних лекційних курсах, у лексикографічній практиці та у науковій роботі здобувачів вищої освіти різних рівнів. Фактичним матеріалом стали понад 200 реакцій, отриманих від респондентів різних соціальних груп.
Результати проведеного вільного асоціативного експерименту, де стимулом стала лексема ДІМ, дали змогу сформувати її асоціативне поле (2022 р.), виявити збіги та розбіжності в сприйнятті аналізованого поняття з відповідним полем, представленим в Українському асоціативному словнику С. Мартінек (2002-2005 рр.), з’ясувати семантичну динаміку й емоційно-експресивний ореол слова-стимула у різних екстралінгвальних умовах. Так, спільним є розуміння дому як ‘місця родини’, ‘місця проживання’, ‘квартири’, ‘кімнати’, ‘будинку’, які і домінують у структурі асоціативного поля початку 2000-х років. Проте в асоціативному полі 2022 року менше реакцій, об’єднаних семантичним зв’язком ‘дім − будинок’, і набагато більше реакцій, які мають не констативний, нейтральний характер, а виявляють відчуття, емоції щодо цього поняття, маючи уяскравлену конотативність, Наприклад, ДІМ — це затишок, тепло, спокій, захист, безпека, комфорт та ін., а також характерні лише для сучасних реалій реакції безпека, Україна, що ілюструє загострене в реаліях війни усвідомлення ніби звичайних явищ, але насправді — концептуальних, фундаментальних цінностей українців.
Sensor modality in advertising discourse
(Назарчук С. Л., 2024) Karpenko, Olena Yu.; Neklesova, Valeriia Yu.; Tkachenko, Hanna V.; Karpenko, Maksym Yu.; Карпенко, Олена Юріївна; Неклесова, Валерія Юріївна; Ткаченко, Ганна Володимирівна; Карпенко, Максим Юрійович
The article is dedicated to the study of sensory modalities in advertising discourse. Advertising discourse refers to the language and communication strategies employed in advertising messages as cohesive texts deeply embedded in real-life contexts amidst numerous accompanying background elements within an integrated communicative environment. It encompasses the linguistic choices, persuasive techniques, and stylistic features used to convey marketing messages to a target audience, aiming at attracting attention, creating desire, and encouraging action, typically towards purchasing a product or service. The aim of this article is to analyze the ways of realizing sensory modalities in advertising discourse. The object of the research is advertising discourse, the subject being manifestations of sensory modalities in advertisements. The factual material of the research was selected from the collections of popular or iconic advertisements. Advertising discourse often appeals to emotions and utilizes visual elements to communicate the intended message effectively and influence consumer behaviour. The heterogeneity of advertisements, represented by a phrase alone or in combination with a static or dynamic visual image or acoustic accompaniment, these combinations vary significantly, increasing the desirability of the advertised product to impress us daily. Different sensory modalities — visual, associated with images; auditory, associated with sounds and their perception; and kinesthetic, associated with physical sensations, as well as their manifestations, reflected in certain speech predicates –influence how we think, feel, mentally represent our experiences and make choices. The application of sensory modalities in advertising discourse is observed on three levels: on the first level, we deal with the material representation of the advertising message that results in different communicative types of advertisements; on the second level, the preferred representational system is revealed via predicates or the sensory-based words; on the third level, product names, pragmatonyms, become the bearers of sensory information, consequently appealing to human senses.
Монетарна політика держави в системі забезпечення економічного розвитку
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Тамаріна, Катерина Сергіївна
Монетарна політика має велике значення в галузі економіки та має значний вплив на різні аспекти економіки. Монетарна політика відіграє життєво-важливу роль у підтримці економічного зростання та стабільності. Впливаючи на вартість запозичень, доступність кредитів і фінансові умови, монетарна політика може стимулювати або пом'якшувати економічну активність. У періоди економічного спаду чи рецесії центральні банки можуть знижувати процентні ставки та впроваджувати експансійні заходи для заохочення запозичень, інвестицій та споживання, сприяючи таким чином економічному відновленню та зростанню. І навпаки, у періоди надмірного економічного зростання центральні банки можуть посилити монетарну політику, щоб запобігти перегріву та підтримувати стабільність. Особливо актуальним є порівняльне дослідження особливостей монетарної політики різних регіонів задля імплементації та поширення досвіду та реформ інших країн.
Акціонізм як форма мистецького вираження політики в умовах війни Російської Федерації проти України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сукач, Анастасія Сергіївна
Актуальність теми дослідження полягає у тому, що феномен акціонізму та, зокрема, політичного акціонізму у сучасному образотворчому мистецтві лежить в основі таких дій, як певні форми і засоби вираження протесту та незгоди художнім шляхом. Автор того чи іншого художнього твору намагається усіма засобами привернути увагу суспільства на конкретну ту чи іншу проблему соціального, політичного характеру тощо.
Ринок праці країн Центрально-Східної Європи в сучасних умовах
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Страшкова, Олена Ігорівна
Ринок праці країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) переживає глибокі трансформації, що відображають перехід від планової до ринкової економіки. Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Румунія, Болгарія та країни Балтії (Литва, Латвія та Естонія) – кожна з цих країн має свої особливості та виклики. Інтеграція до Європейського Союзу стала потужним стимулом для модернізації їх економік і значною мірою вплинула на формування
сучасного ринку праці.
Трансформація платіжних балансів Грузії та Молдови в умовах агресії Росії проти України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Стефанович, Микита Олександрович
Актуальність теми кваліфікаційної роботи обумовлена важливістю глибокого розуміння економічних змін та викликів, що постають перед країнами в умовах сучасних геополітичних конфліктів. Агресія Росії проти України, яка розпочалася у 2014 році та значно посилилася у 2022 році, створила безпрецедентні умови для зовнішньоекономічної діяльності, порушила стабільність регіональних ринків та фінансових систем. Грузія та Молдова, як сусідні країни України, мають тісні економічні зв’язки з нею і відчули значний вплив цих подій на свої платіжні баланси.
Мовна категорія оцінки та її характеристика в українських ЗМІ
(Назарчук С. Л., 2024) Кривенченко, Дар’я Сергіївна; Kryvenchenko, Daria S.
Статтю присвячено характеристиці та витлумаченню лінгвістичної категорії оцінки, її сутності та основним властивостям на матеріалі сучасних мас-медійних текстів.
Неоднозначність тлумачення науковцями природи оцінки як складного багатоаспектного лінгвокультурного та лінгвопрагматичного феномена з подвійною природою — мовною і мисленнєвою, вимагає розглянути особливості мовної категорії оцінки як аксіологічного компонента семантики слів.
Метою статті є з’ясування природи оцінного значення та його специфіки в системі мови. Об’єкт дослідження — мовна категорія оцінки в конфліктогенних текстах, а предметом є мовні засоби вираження категорії оцінки в сучасному дискурсі ЗМІ.
Ми розуміємо під оцінкою закріплений вербально у значенні різнорідних мовних одиниць, об’єднаних оцінною семантикою, результат діяльності мовця щодо предмета мовлення, що виражає позитивне або негативне ставлення до нього відповідно до наявної ідеальної моделі світу та який має на меті викликати у адресата повідомлення прогнозовану мовцем реакцію. Оцінні значення виражаються на всіх мовних рівнях: на лексичному, синтаксичному та фонетичному. Оцінка виконує когнітивну (пізнавальну) та комунікативно-прагматичну й лінгвокультурну функції, вона формує уявлення про цінності або антицінності. Набір цінностей відбиває ієрархічна шкала, у якій представлена духовна культура певного суспільства. Обґрунтовано, що мовна категорія оцінки є засобом усвідомлення позитивної чи негативної значущості результатів діяльності людини для задоволення її об’єктивно зумовлених потреб та інтересів. Встановлено, що оцінка, пов’язана експліцитно або імпліцитно з порівнянням, завжди містить суб’єктивний (модальна оцінна рамка) та об’єктивний (дескриптивний, ознаковий) компоненти, які взаємодіють між собою.
Деідеологізація політичних партій в Україні: фактори та наслідки
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Стах, Анастасія Сергіївна
Актуальність дослідження полягає в тому, що на сьогоднішній день, вкрай важливо створити демократичні рамки державного управління, що вимагає участі політичних партій у здійсненні державної влади. Завдяки активній участі в динаміці управління партії набувають статусу ключового суб’єкта адміністративної структури держави.
Геостратегія Франції в Африці в динаміці геополітичного процесу другої половини ХХ - початку ХХІ ст.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Скоробогатько, Микола Дмитрович
В останнє десятиліття Франція зазнає серйозних геополітичних поразок. Зокрема остання африканська криза продемонструвала крах усієї системи, яку вибудовувала Франція так довго та якою пишалася. Логічно виникає питання як така ядерна держава як Франція не змогла втримати свою присутність у африканському регіоні. Регіоні який продягом двох столітть був під контролем Парижу.