Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Елементи утопії в суспільному устрої роману Андрія Чайковського «На уходах»
(Нілан-ЛТД, 2026) Шинкар, Уляна; Shynkar, Uliana; Нечиталюк, Ірина Володимирівна; Nechytaliuk, Iryna V.
Актуальність дослідження: необхідність переосмислення українських історичних творів через призму інших літературних жанрів. Дослідження особливостей жанру утопії на прикладі історичного роману дає сучасному літературознавству можливість краще зрозуміти способи зображення ідеального суспільства в художній літературі. Розгляд роману Андрія Чайковського «На уходах» крізь оптику утопічного світобачення дозволить дізнатися більше про те, як автор, звертаючись до історичного минулого, намагався формувати уявлення читачів про моральний еталон українського народу.
Формування аксіосфери дитячої мовної свідомості в художньому дискурсі радянського періоду (на матеріалі творів В. Нестайка та М. Носова)
(Нілан-ЛТД, 2026) Шевчук, Лариса Василівна; Богач, Дар’я; Shevchuk, Larysa V.; Bohach, Daria
Вибір художньої літератури для дитячого читання в сучасній Україні є надзвичайно актуальною та стратегічно важливою проблемою, оскільки саме в дошкільному та молодшому шкільному віці активно формується мовна картина світу дитини, а разом із нею — і національна аксіосфера як система базових ціннісних орієнтирів. У ранньому дитинстві цей процес світосприйняття розпочинається завдяки народним казкам, у яких на рівні архетипів закладені фундаментальні ціннісні опозиції, такі, як добро і зло, працелюбність і лінь, сміливість і боягузтво. Згодом цю виховну та світоглядну функцію перебирає на себе авторська дитяча література. У цьому контексті для сучасного гуманітарного знання критично важливо розібратися, яку саме ідеологічну систему сповідує та транслює автор: чи орієнтована вона на плекання автентичної національної аксіосфери, чи виступає провідником офіційної державної ідеології певного історичного періоду. З’ясувати це об’єктивно можна через лінгвістичне дослідження мовної об'єктивації певних цінностей у художньому дискурсі, зокрема за допомогою фіксації семантичної щільності лексем, що належать до конкретного лексико-семантичного поля.
Вільнюс як топос пограниччя культур в есеїстиці Ч. Мілоша (за матеріалами збірки «Абетка»)
(Нілан-ЛТД, 2026) Шевченко, Тетяна Миколаївна; Shevchenko, Tetiana M.
Вивчення урбаністичного простору як тексту культури на матеріалі літературних творів зазвичай прийнято повʼязувати з виявленням його «внутрішнього змісту», «відчуття» та / або основної «ідеї». Розуміючи під обʼєктивацією фіксацію авторського сприйняття міського простору в художньому тексті, ми маємо говорити про практики та мовні засоби, що дозволяють перетворити мислеформу на цілісний, наочний, у деяких випадках майже відчутний образ, який уможливлює передачу авторського бачення міста читацькій аудиторії. У цьому сенсі творчість польського нобеліанта Чеслава Мілоша (1980) залишається цікавим обʼєктом вивчення.
Специфіка образної системи збірки Юрія Іздрика «Ліниві і ніжні»
(Нілан-ЛТД, 2026) Швець, Анастасія; Shvets, Anastasiia; Томбулатова, Іраїда Ігорівна; Tombulatova, Iraida I.
Сучасна українська література перебуває в процесі активного оновлення, що позначається не лише на тематичному рівні творів, а й на особливостях художнього мислення письменників. Одним із ключових елементів літературного твору є художній образ, через який автор передає власне бачення світу, емоційний стан, систему цінностей та внутрішні переживання. Саме образність формує художню цілісність тексту та допомагає глибше розкрити авторський задум. Особливе місце проблема образотворення посідає у сучасній українській поезії, зокрема у творчості Юрія Іздрика, чия поетика вирізняється психологізмом, метафоричністю та емоційною напруженістю.
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю аналізу специфіки образної системи збірки «Ліниві і ніжні», адже саме через систему художніх образів автор відтворює внутрішній світ сучасної людини, її страхи, переживання, почуття самотності та прагнення до емоційної близькості. Поезія Юрія Іздрика поєднує інтимність, символізм, асоціативність і фрагментарність художнього мислення, що робить його творчість показовою для сучасного літературного процесу.
Діалогічність детективної тетралогії «Розвідки книжника Симеона» Петра Кралюка й Олександра Красовицького в сучасному медіапросторі
(Нілан-ЛТД, 2026) Чмир, Андрій Валерійович; Chmyr, Andrii V.
Сучасний роман, зокрема й історичний, характеризується метажанровістю. Це означає, що такий художній твір перестає обмежуватись якимось конкретним, однозначним, легко встановлюваним жанром. До історичного дискурсу може додаватися ще пригодницька, детективна, фантастична, філософська, психологічна тощо лінії, які значно поглиблюють його зміст та завдяки проблематиці виводять за обрані письменником часові межі. Тобто сучасний історичний роман не задовольняється виключно картиною певної епохи, а натомість апелює до всієї хронології людства, включно з усіма створеними ним культурними концептами. Окрім історичних подій, постатей, фактів, твір, присвячений давньому періоду, убиратиме до себе елементи інших жанрів, набуваючи нових ознак. Відбувається парадоксальне явище: роман про минуле виявляється не тільки важливим для осмислення сьогодення, а й потрібним для рефлексії щодо майбутнього. Усе це посилює діалогічність сучасного історичного роману, у якому зображення старовини тісно переплітатиметься з іншими дискурсами, звертаючись до інших естетичних царин.
Дослідження В. В. Фащенка «Відкриття нового та діалектика почуттів» як інструментарій аналізу психологізму малої прози Івана Франка
(Нілан-ЛТД, 2026) Чикур, Лілія Дмитрівна; Chykur, Liliia D.
Наукова спадщина В. В. Фащенка дає можливість по-новому переосмислити внесок класиків у розкриття психологізму малої прози, зокрема прози І. Франка 1900-х років. Таким інструментарієм стала славнозвісна праця В. Фащенка «Відкриття нового і діалектика почуттів», яка є однією найвідоміших праць шевченківського лауреата, фундаментальним дослідженням, яке обʼєднує матеріали про психоаналіз у літературі. Основні акценти книги такі: психологізм прози, аналіз того, як українські письменники розкривають внутрішній світ людини, її підсвідомість, емоції, мотиви та переживання, філософія людського буття, аналіз екзистенційних тем у літературі, а саме: сенс життя, страждання, любов, вірність, моральний вибір та взаємодія особистості з суспільством.
Metamodern pastiche: essence and peculiarities
(Нілан-ЛТД, 2026) Tombulatova, Iraida I.; Томбулатова, Іраїда Ігорівна
To start analyzing the specifics of nature of a metamodern pastiche, first of all, it is crucial to state what does the term mean in general. As Cambridge Dictionary states: “pastiche – a piece of art, music, literature, etc. that intentionally copies the style of someone else`s work or is intentionally in various styles, or the practice of making art in either of these ways”. The Britannica Dictionary focuses on two definitions: “1. something (such as a piece of writing, music, etc.) that imitates the style of someone or something else; 2. a: a piece of writing, music, etc., that is made up of selections from different works; b: a mixture of different things”. It is clear that the phenomenon can be applied in any art and represent the specifics of the episteme.
Творчість О. Бойченка в літературно-критичному осмисленні
(Нілан-ЛТД, 2026) Сидорчук, Інна; Sydorchuk, Inna; Шевченко, Тетяна Миколаївна; Shevchenko, Tetiana M.
Олександр Бойченко є однією з помітних постатей сучасного українського літературного процесу (як його часто називають «широко відомий у вузьких колах»), адже поєднує у своїй діяльності кілька ролей одночасно: письменника, публіциста, перекладача, літературного критика та есеїста. Його тексти вирізняються інтелектуальністю, іронічністю та особистісним поглядом на дійсність. Водночас автор не обмежується лише художнім письмом, оскільки у своїх есеях часто порушує культурні, суспільні та літературні проблеми сучасності.
У літературно-критичному осмисленні творчості Олександра Бойченка найбільше уваги приділяють саме його есеїстиці. Для автора есеї стали найбільш природною формою висловлення власних думок і спостережень. У своїх текстах він поєднує аналітичність із художністю, а фактичний матеріал із власними роздумами, іронією та емоціями. Саме тому навіть складні теми подаються легко й зрозуміло для читача.
Змінені стани свідомості у літературознавчому контексті
(Нілан-ЛТД, 2026) Саровело, Анна; Sarovelo, Anna; Томбулатова, Іраїда Ігорівна; Tombulatova, Iraida I.
Актуальність питання про ЗСС: у сучасному літературознавстві тема змінених станів свідомості набуває особливої актуальності через посилення інтересу до меж людської свідомості, її трансформацій та способів художньої репрезентації. Від романтичних видінь і модерністського «струму свідомості» до постмодерністських та сучасних текстів, де змінені стани стають не лише темою, а й структурним принципом наративу, література постійно моделює досвід снів, галюцинацій, містичних переживань, травматичних дисоціацій та психоделічних станів. Сьогодні цей інтерес особливо загострюється через психоделічний ренесанс, активні дискусії про ментальне здоров’я, цифрові форми змінених станів (віртуальна реальність, алгоритмічні реальності) та міждисциплінарний діалог гуманітарних і природничих наук. Дослідження змінених станів свідомості в літературному контексті дозволяє глибше зрозуміти механізми художньої творчості, природу натхнення, а також потенціал літератури як інструменту емпатії, терапії та осмислення кризи ідентичності в умовах швидких цивілізаційних змін.
Колоративи як маркери ідіостилю Г. Тютюнника
(Нілан-ЛТД, 2026) Романченко, Алла Петрівна; Бугаєнко, Лариса Петрівна; Romanchenko, Alla P.; Buhaienko, Larysa P.
Останнім часом активізовано дослідження колоративів у художньому просторі, адже ці одиниці досить часто набувають символічного звучання, яке, зазвичай, формується на основі традиційної символіки кольорів. У колористичній системі Григора Тютюнника вирізняємо окремі підсистеми колоративів: ахроматичні кольори; хроматичні кольори.
Мета дослідження – виявити специфіку вибору, навантаження й функціювання ахроматичних колоративів в ідіостилі мовної особистості. Обʼєктом дослідження є кольоропозначення, що маркують індивідуальну мовну картину письменника, а предмет вивчення – колоративи як маніфестанти ідіостилю Григора Тютюнника, зокрема вербально-семантичного рівня його мовної особистості. Матеріалом дослідження послугувала збірка «Вогник у степу».