Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua

Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Еволюція бізнес-моделей судноплавних компаній під впливом цифрової трансформації та структурних змін у світовому суднобудуванні
(Гельветика, 2026) Якубовський, Сергій Олексійович; Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Шмагіна, Вероніка Валеріївна; Yakubovskyi, Serhii O.; Lomachynska, Iryna A.; Shmagina, Veronika V.
У статті досліджено еволюцію бізнес-моделей судноплавних компаній під впливом цифрової трансформації та структурних змін у світовому суднобудуванні в умовах посилення декарбонізаційних вимог, геоекономічних ризиків і трансформації глобальних ланцюгів створення вартості. Теоретико-методологічну основу становлять узагальнення підходів UNCTAD (Review of Maritime Transport), результати систематичних оглядів і бібліометричних досліджень цифровізації морської логістики, а також сучасні роботи щодо контролю іноземних інвестицій у морську інфраструктуру Європи, що акцентують роль транснаціональних корпорацій та інвестиційної діяльності у перерозподілі контролю над критичними активами. Обґрунтовано, що цифрові технології (платформи, аналітика даних, IoT, цифрові двійники, автономні системи) змінюють способи створення вартості через підвищення прозорості ланцюгів постачання, автоматизацію операцій і розвиток цифрових екосистем, водночас висвітлюючи бар’єри інтеграції даних, кіберризики та дефіцит компетенцій. На емпіричному рівні проаналізовано структуру флотів топ-15 лінійних операторів за країною побудови суден (китайські/некитайські верфі) як індикатор регуляторної та політичної експозиції, а також показано відмінності національних суднобудівних профілів, що формують доступ до “smart” і “green” суден. Доведено, що великі альянсні перевізники мають вищу адаптивність завдяки диверсифікації флоту та інвестиційним можливостям, тоді як нішеві оператори є більш уразливими до шоків. Зроблено висновок, що інтеграція цифровізації, декарбонізації та інвестиційних стратегій ТНК є ключовою передумовою підвищення стійкості бізнес-моделей судноплавних компаній і їхнього внеску в розвиток національних економік.
Концептуальні особливості та базові фактори розвитку системи інтегрального менеджменту в Україні
(Гельветика, 2026) Кузнєцов, Едуард Анатолійович; Олійник, Вадим Валентинович; Kuznietsov, Eduard A.; Oliinyk, Vadym V.
В статті здійснено концептуальний аналіз формування і розвитку системи інтегрального менеджменту. Особливу увагу приділено розгляду концепції інтегрального менеджменту, яка базується на розвитку процесу взаємодії науки, аналітики і практики менеджменту. Визначаються стадії формування системи інтегрального менеджменту, а саме стадії інтеграції, органічного синтезу та інтегральності. Розглядається інтегральність в професійній системі менеджменту як створення умов повноти релевантної науково-дослідної і практичної інформаційної бази для забезпечення інтегральної якості діяльності кадрів менеджменту. Інтегральна якість формується на основі адаптаційної взаємодії ефективності (професійний потенціал) і результативності (досягнення поставлений цілей). Визначені базові фактори розвитку системи інтегрального менеджменту, які мають прямий вплив на створення умов інтегральної якості професійної системи менеджменту. Особлива увага приділяється розвитку первинної менеджерської освіти і адаптаційним формам системної та змістовної підготовки діючих кадрів менеджменту. Визначальним фактором формування і розвитку системи інтегрального менеджменту як найвищої стадії розвитку менеджменту є процеси професіоналізації управлінської діяльності. Варто також зазначити про нові стандарти розвитку управлінської діяльності в системі: «професійний менеджмент – управлінський капітал – управлінська команда нового інноваційного зразку». Визначна роль відводиться науці менеджменту, яка є модератором процесу професіоналізації менеджменту і відповідає за інтегральну якість сучасної менеджмент-освіти.
Трансформація світової морської торгівлі: регіональні зрушення та стратегічна роль суднобудування
(Гельветика, 2026) Ломачинська, Ірина Анатоліївна; Якубовський, Сергій Олексійович; Алексеєвська, Галина Сергіївна; Lomachynska, Iryna A.; Yakubovskyi, Serhii O.; Alekseievska, Halyna S.
У статті здійснено комплексний аналіз трансформації світової морської торгівлі в умовах глобальних економічних зрушень і зростаючої геополітичної напруги. Особливу увагу приділено зміні регіонального розподілу обсягів перевезень за основними групами вантажів: сирою нафтою, іншими наливними вантажами, а також суховантажами (контейнери, руда, вугілля, зерно тощо). Визначено, що основними експортерами сирої нафти є Саудівська Аравія, Росія, США, Ірак та Об’єднані Арабські Емірати, тоді як у сфері перевезень нафтопродуктів та скрапленого газу лідирують США, Росія, Катар. Варто зазначити, що формальне зменшення офіційних обсягів перевезень нафти та інших наливних вантажів Росією за останні роки пов’язано як із санкціями з боку розвинутих країн, так і з активізацією використання так званого «тіньового флоту», який формально не належить Росії, але обслуговує її експортні потоки. У сегменті суховантажних перевезень суттєво зростає частка Австралії, Бразилії, Китаю та Індонезії. Визначено провідні регіони для кожного типу вантажів, при цьому саме Азія та Америка залишаються ключовими учасниками глобальних логістичних потоків. Окрему увагу приділено стратегічній ролі суднобудування: понад 90 % нових суден у 2015-2024 роках зосереджено в Азії, що забезпечує країнам цього регіону значний вплив на формування світової морської інфраструктури. З огляду на це, у роботі запропоновано заходи для зниження залежності розвинутих країн від китайського суднобудування шляхом активізації співпраці судноплавних компаній США та країн ЄС із суднобудівними підприємствами Південної Кореї та Японії.
Influence of macroeconomic risks on the indicators of economic activity subjects
(Гельветика, 2026) Kasianova, Valeriia A.; Lomachynska, Iryna A.; Касьянова, Валерія Анатоліївна; Ломачинська, Ірина Анатоліївна
In the course of the research, the results of which are presented in this article, it was proven that the use of qualitative methods for a relevant assessment of the macroeconomic risks impact on the performance indicators of enterprises is insufficient. Therefore, by implementing a mathematically formalized method, the impact of macroeconomic risks on the economic and financial indicators of economic entities has been quantitatively proven. Using the correlation analysis method, the significance of the relationship between risks for the country’s economy as a whole and enterprise performance indicators was established. The differentiation of the impact of macroeconomic risks on large, medium, small and micro enterprises has been proven. The relevance of the results is confirmed by using two indicators that are commonly used to assess macroeconomic risks: the integral indicator of the economic security level and the financial stress index. The analysis of the level of density of the correlation between the profit and loss of enterprises before tax and the integral indicator of the level of economic security made it possible to establish that the correlation coefficient for the profit of enterprises before tax is significantly lower than the correlation coefficient for the loss of enterprises before tax. This substantiated the advantages of a survival strategy over a profit maximization strategy for the average enterprise in wartime.
Від агресії до аутоагресії: психологічні предиктори суїцидального ризику у студентів-психологів
(Гельветика, 2026) Семенцова, Марія Михайлівна; Sementsova, Mariia M.
У сучасних соціальних умовах хронічного стресу, зокрема в умовах воєнного контексту, суїцидальний ризик серед студентської молоді набуває нових психологічних конфігурацій. Особливо вразливою групою є студенти-психологи, у яких поєднання підвищеної рефлексивності, емоційного навантаження та обмежених ресурсів регуляції може сприяти формуванню латентних дезадаптивних механізмів. Сучасні дослідження вказують на зростаючу роль агресивно-ворожих характеристик як прихованих предикторів аутоагресивних і суїцидальних тенденцій, однак в українському контексті ці механізми залишаються недостатньо вивченими.
Метою дослідження є виявлення латентних компонентів агресивності у структурі психоемоційного функціонування студентів-психологів та визначення їх ролі у формуванні суїцидального ризику з урахуванням взаємодії з емоційною регуляцією, тривожністю, депресивністю та рефлексивними характеристиками особистості.
Уперше в українському емпіричному контексті суїцидальний ризик розглядається крізь призму латентної агресивності, зокрема ворожості та негативізму, як центральних психологічних предикторів аутоагресивної динаміки у студентської молоді. Показано, що класичні інтерналізуючі показники (тривожність і депресивність) не мають самостійної прогностичної значущості у досліджуваній вибірці, тоді як агресивно-ворожий кластер пояснює понад половину варіації суїцидального ризику. Обґрунтовано часткову медіаційну роль дратівливості як афективного механізму трансформації негативістичних установок у аутоагресивні тенденції.
Результати дослідження свідчать, що суїцидальний ризик у студентів-психологів формується переважно через накопичення внутрішньої напруги, пов’язаної з ворожістю та негативізмом, а не через виражені депресивні чи тривожні стани. Отримані дані підтверджують доцільність переорієнтації профілактичних і психотерапевтичних стратегій із фокусу на афективну симптоматику на роботу з агресивно-оборонними патернами, емоційною реактивністю та міжособистісними інтерпретаціями. Дослідження заповнює наукову прогалину в українській психологічній літературі та окреслює перспективи подальшого аналізу латентних механізмів суїцидального ризику в умовах тривалого стресу.
Клінічна психологія як ключова структурна ланка системи охорони психічного здоров’я України: суб’єктно-орієнтована інтегрована модель допомоги в умовах війни
(Гельветика, 2026) Родіна, Наталія Володимирівна; Rodina, Nataliia V.
У статті здійснено теоретичне обґрунтування та концептуалізацію ролі клінічної психології як ключової структурної ланки сучасної системи охорони психічного здоров’я України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю приведення системи клініко-психологічної та психосоціальної допомоги у відповідність до умов війни, реформування сфери охорони психічного здоров’я та імплементації норм Закону України від 15.01.2025 № 4223-IX «Про систему охорони психічного здоров'я в Україні». Центральною теоретичною і практичною проблемою визначено діагностичну невизначеність, зокрема дефіцит єдиних об’єктивних критеріїв оцінки психічних станів особистості у моделі «норма–патологія», що ускладнює розмежування психологічних феноменів і психопатологічних симптомів.
Методологічну основу становлять порівняльно-типологічний аналіз ортодоксального (нозоцентричного), феноменологічного та психодинамічного підходів, а також системно-структурний аналіз, який дозволив розглянути клінічну психологію як інтегративний компонент системи охорони психічного здоров’я, що поєднує біологічні, психологічні та соціокультурні виміри особистості. Обґрунтовано необхідність подолання біомедичного редукціонізму шляхом інтеграції феноменологічного розуміння переживань із психодинамічним аналізом внутрішньоособистісної динаміки.
Показано, що ефективність інтегрованої моделі допомоги залежить від чіткої детермінації меж професійної компетентності та зон відповідальності психіатра, клінічного психолога і психотерапевта. Визначено психодіагностику як центральний функціональний компонент інтегрованої моделі, що забезпечує багаторівневе розуміння стану особистості, персоналізоване планування втручання та формування індивідуальних маршрутів допомоги.
Окреслено перспективність інтегральної інструментальної психодинамічної діагностики (ІІПД) як напряму, що підвищує точність клініко-психологічних висновків і дозволяє диференціювати клінічні симптоми та реактивні психічні стани, зумовлені стресом і психотравматичним досвідом, що є особливо значущим у роботі з ветеранами та постраждалими від бойових дій.
Емоційний фреймінг новин і панічні реакції аудиторії: експериментальне психолінгвістичне дослідження
(Гельветика, 2026) Порпуліт, Олена Олександрівна; Porpulit, Olena O.
Зростаючий вплив медіа на психоемоційний стан суспільства у контексті соціальної невизначеності робить актуальним дослідження механізмів формування панічних реакцій аудиторії. Метою статті є експериментальне виявлення та аналіз впливу емоційного фреймінгу новинних текстів на панічні реакції реципієнтів з позиції психолінгвістики, шляхом порівняння емоційних реакцій на повідомлення з різним рівнем емоційної інтенсифікації мовлення.
Дослідження передбачало порівняння трьох типів фреймів: загрозливої невизначеності, фактологічної дескрипції та регулятивного контролю. Результати показали статистично значущі відмінності між групами (F(2, 57) = 18,32; p < 0,001), з максимальними показниками панічної афективної активації у межах фрейму загрозливої невизначеності та мінімальними – у регулятивному фреймі. Компонентний аналіз виявив, що тілесна напруга та інтенсивність страху є найбільш чутливими до мовних маркерів невизначеності. Гендерні відмінності проявляються у різних модусах когнітивно-афективної чутливості до мовних стратегій регуляції.
Отримані дані підтверджують системну роль психолінгвістичної організації новинного тексту у формуванні панічних реакцій аудиторії та відкривають перспективи для подальших досліджень медіаіндукованих емоційних процесів.
Роль емоційного інтелекту у формування патернів поведінки керівників в умовах організаційних конфліктів
(Гельветика, 2026) Мельниченко, Тетяна В.; Полещук, Лілія Василівна; Melnychenko, Tetiana V.; Poleshchuk, Liliia V.
У статті розглядається роль емоційного інтелекту (ЕІ) як ключового психологічного ресурсу, що визначає ефективність управлінської діяльності в кризових ситуаціях. В умовах сучасних організаційних трансформацій здатність керівника розпізнавати власні емоції та емоційні стани підлеглих стає фундаментом для збереження цілісності команди та мінімізації деструктивних наслідків протистоянь.
Метою даної статті є дослідження ролі впливу структурних компонентів емоційного інтелекту на вибір патернів поведінки керівників під час організаційних конфліктів та обґрунтувати переваги високого рівня EІ для гармонізації робочого середовища.
Наукова новизна роботи полягає в систематизації поведінкових патернів керівників крізь призму взаємодії когнітивних та емоційних чинників. У дослідженні розкрито роль емоційного інтелекту як медіатора, що сприяє переходу від автоматичних реакцій, зокрема агресії або уникнення, до свідомого обрання стратегій співпраці.
Результати дослідження свідчать про те, що високий рівень емоційного інтелекту є передумовою формування конструктивних патернів поведінки, спрямованих на пошук консенсусу. Розвиток емоційної сфери керівника безпосередньо корелює зі зниженням рівня напруженості в колективі та підвищенням загальної продуктивності праці.
Психологи-консультанти під час війни в Україні: роль самоефективності у подоланні вигорання та підвищенні суб’єктивного благополуччя
(Гельветика, 2026) Маркіна, Софія Ігорівна; Markina, Sofiia I.
Психологи-консультанти, які працюють у зонах конфлікту, стикаються з надзвичайними викликами, зокрема з підвищеним рівнем професійного вигорання та зниженням суб’єктивного благополуччя. Це дослідження вивчає взаємозв’язок між вигоранням, самоефективністю та суб’єктивним благополуччям серед психологів-консультантів в умовах тривалої війни в Україні. Вибірка склала 196 консультантів, які заповнила стандартизовані методики для оцінювання емоційного виснаження, деперсоналізацї, професійних досягнень, загальної та професійної самоефективності, а також задоволеності життям. Результати виявили значний негативний зв’язок між вигоранням і задоволеністю життям, модератором якого виступала самоефективність. Загальна самоефективність продемонструвала буферний ефект впливу вигорання на суб’єктивне благополуччя, тоді як професійна самоефективність виявилася критичним чинником підтримання професійної стійкості. Отримані результати підкреслюють універсальну значущість проблеми вигорання у високостресових професіях в галузі охорони здоров’я та освіти, та визначають самоефективність як ключовий ресурс для пом’якшення його наслідків. Практичні рекомендації включають розробку цільових інтервенцій, спрямованих на підвищення самоефективності та стійкості серед фахівців, що працюють в умовах екстремального стресу. Майбутні дослідження мають зосередитися на вивченні динаміки цього явища у часовій перспективі та розробці адаптованих стратегій для подолання психологічних наслідків тривалих криз.
Соціально-психологічні аспекти комунікативного лідерства молоді в умовах PR-взаємодії та конфлікту
(Гельветика, 2026) Курова, Анастасія Володимирівна; Kurova, Anastasiia V.
У статті досліджено соціально-психологічні аспекти комунікативного лідерства молоді в умовах PR-взаємодії та конфлікту. Теоретичний аналіз показав, що лідерство є складним явищем, яке поєднує особистісні, комунікативні та емоційно-психологічні характеристики, що визначають ефективність взаємодії у соціальних та професійних контекстах. PR-взаємодія сприяє розвитку навичок переконання, налагодження стосунків та управління інформаційним полем, а конфліктні ситуації виступають середовищем для прояву адаптивності, емпатії та здатності керувати емоціями.
Встановлено, що більшість молоді перебуває на середньому рівні розвитку комунікативних лідерських якостей та емоційного інтелекту, проте існує потреба в додатковому розвитку навичок управління емоційними станами та гнучкої комунікації. Досліджено взаємозв’язок між лідерськими здібностями та мотиваційними чинниками, що підкреслює роль самомотивації у формуванні ефективного лідера.
Надано практичні рекомендації щодо розвитку комунікативного лідерства молоді, зокрема через тренінги з емоційного інтелекту, роботу над адаптивністю та конфліктологічні вправи, а також розвиток навичок PR-взаємодії для підвищення ефективності соціальної та професійної діяльності. Результати дослідження можуть бути використані у психологічній практиці та освітніх програмах для підтримки лідерського потенціалу молоді.