Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Територіальна методика прогнозування меженних витрат води та оцінка настання маловоддя річок Півдня України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Шакірзанова, Жаннетта Рашидівна; Блага, Анастасія Олександрівна; Shakirzanova, Zhannetta R.; Blaha, Anastasiia O.
У статті досліджено особливості формування меженного стоку річок Півдня України в умовах сучасних кліматичних змін, розглянуто територіальну методику короткострокового прогнозування меженних витрат води річок та обґрунтовано підходи до просторової оцінки маловоддя та ймовірності її настання у сучасний період водності річок території. Актуальність роботи зумовлена посиленням дефіциту водних ресурсів, збільшенням частоти гідрологічних посух і необхідністю оперативного прогнозування маловоддя для забезпечення ефективного управління водними ресурсами регіону.
Метою роботи є удосконалення територіальної методики прогнозування середньодекадних витрат води у періоди літньо–осінньої та зимової межені (при подовженні рядів гідрологічних спостережень, уточненні сезонних територіальних залежностей та розширенні часових меж літнього гідрологічного сезону), а також розробка підходів до просторової оцінки маловоддя та ймовірності його настання на річках Півдня України.
Встановлено, що в умовах сучасних кліматичних змін на території Півдня України спостерігається тенденція до зменшення меженного стоку річок, що пов’язано зі зростанням температури повітря та зміною режиму атмосферних опадів. Це спричиняє посилення дефіциту водних ресурсів і підвищення ризику розвитку гідрологічного маловоддя.
У дослідженні використано багаторічні ряди спостережень за витратами води на річках басейнів Південного Бугу, Нижнього Дніпра та річок Північно–Західного Причорномор’я – за період 1980–2020 рр. при удосконаленні прогнозної методики та в період до 2025 р. – для перевірки методики на незалежних даних. Застосований метод прогнозу, заснований на розрахунку характеристик виснаження стоку води в період межені у вигляді регіональних залежностей між початковими та прогнозними модулями стоку, виконані статистична оцінка методики прогнозу і картографічний аналіз просторового розподілу прогнозних характеристик. Для оцінки ймовірності настання маловоддя побудовано емпіричні криві забезпеченості меженних витрат води.
Встановлено, що територіальна методика забезпечує задовільну якість короткострокових прогнозів середньодекадних витрат води з критерієм якості S/σ = 0,71–0,82 та забезпеченістю допустимої похибки 74–87%. Виявлено продовження маловодної фази стоку в сучасний кліматичний період, особливо для річок Північно–Західного Причорномор’я, де в окремі сезони спостерігається пересихання малих водотоків. Просторовий аналіз прогнозних модулів стоку та їх забезпеченості дозволив визначити райони найбільшого ризику розвитку гідрологічної посухи.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх застосування у діяльності гідрометеорологічних і водогосподарських організацій, при плануванні водокористування, оцінці екологічного стану річкових басейнів та розробленні адаптаційних заходів до змін клімату.
Вплив Північноатлантичного коливання та Північноморсько-Каспійського коливання на кліматичні чинники формування стоку Дністра (Україна) на початку XXI століття
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Лобода, Наталія Степанівна; Розвод, Микита Р.; Loboda, Nataliia S.; Rozvod, Mykyta R.
Актуальність обраної теми обумовлена впливом змін клімату на формування водності річок України, серед яких значуще місце посідає річка Дністер. Дністер забезпечує водою південно-західну частину України і республіку Молдова. Зміни клімату обумовлюють, насамперед, вплив кліматичних чинників (опадів та температур повітря) на формування стоку. Метою роботи є виявлення ролі атмосферних процесів – Північно-Атлантичного коливання (ПАК) або North Atlantic Oscillation (NAO) та Північноморсько-Каспійського коливання (ПКК) або North Sea Caspian Pattern (NCP) на кліматичні чинники формування стоку Дністра. Головним методом дослідження є метод регресійного аналізу. Для виявлення циклічності у коливаннях індексів застосований метод ковзного осереднення. У роботі використані гідрологічні та метеорологічні дані з 1948 року, для сумісного аналізу рядів – з 1955 по 2021 рр. Оскільки у наявних базах даних індекси NCP наведені лише до 2005 року, авторами був подовжений ряд індексів до 2021 року згідно із методикою Kutiel H., Benaroch Y. (2002). Для розрахунку індексу NCP за період 2006–2021 рр. використано дані реаналізу ERA5 щодо геопотенціалу на ізобаричній поверхні 500 гПа (Z500) у центрах дії Північного моря (55°N,5°E) та Північного Каспію (45°N,55°E). Опрацьовано дані тринадцяти метеорологічних станцій (Мостиська, Яворів, Львів, Стрий, Дрогобич, Турка, Славське, Коломия, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський, Тернопіль, Любашівка, Роздільна). Виявлено, що середні багаторічні температури повітря по всіх метеорологічних станціях характеризуються статистично значущим кореляційним зв’язком із зимовими індексами NAO. Це свідчить про вплив Північно-Атлантичного коливання на формування температурного режиму повітря на водозборі Дністра на всій його протяжності з північного заходу на південний схід (у межах України). Зв’язків індексів NAO із характеристиками опадів не установлено. Роль NCP у формуванні річного стоку Дністра є менш значущою. Установлений тісний зворотній зв'язок між річними сумами опадів та індексами NCP для верхньої частини Дністра (Мостиська, Яворів, Львів, Івано-Франківськ, Стрий, Дрогобич). Для інших метеорологічних станцій таких зв’язків не виявлено. Показано, що у негативну фазу коливань NCP зростають як опади, так і стік річок Стрв’яж, Верещиця, Щерек. Ця обставина обумовлює особливості коливань стоку указаних річок на відміну від інших приток Дністра. Встановлені закономірності дозволять точніше оцінювати перспективи змін стоку приток Дністра під впливом глобальних атмосферних процесів.
Theoretische Phonetik des Deutschen für Bachelorstudierende Fachrichtung B11 Philologie
(Букаєв Вадим Вікторович, 2026) Verbytska, Tetyana D.; Nykyforenko, Iryna V.; Maltseva, Maryna I.; Вербицька, Тетяна Діомидівна; Никифоренко, Ірина Валеріївна; Мальцева, Марина Ігорівна
Видання містить систематизоване викладання відповідної дисципліни і складається з багатьох розділів, таблиць та розроблених тестів, в яких описані особливості німецького звукового мовлення. Усі розділи мають однакову структуру та відповідають сучасному стану вивчення теоретичної фонетики німецької мови.
Посібник спрямований для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти вищих навчальних закладів України, які вивчають філологію.
Аналіз полів максимальних приземних концентрацій, що утворюються викидами підприємства «Одескабель»
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Бузурний, Олег Васильович
Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню закономірностей формування міського екологічного стану атмосферного повітря під впливом промислово-транспортного комплексу та розробці заходів з його поліпшення. У роботі розглянуто теоретичні аспекти міського забруднення («вуличні каньйони», «острови тепла») та детально проаналізовано екологічне законодавство України станом на 2026 рік у розрізі євроінтеграційних вимог та імплементації Директив ЄС.
Дано повну характеристику джерел викидів ПАТ «Одескабель» (121 джерело, загальний обсяг викидів 2021,54 т/рік). За допомогою програмного комплексу «ЕОЛ» виконано розрахунок розсіювання домішок та проаналізовано поля максимальних приземних концентрацій у 8 контрольних точках на межі 100-метрової санітарно-захисної зони. Виявлено перевищення нормативів ГДК для оксиду вуглецю (з урахуванням фону), пилу деревини та твердих речовин. Запропоновано інженерно-технічні рішення щодо модернізації систем аспірації та впровадження пилоосадових камер, що дозволить знизити викиди пилу деревини в 5-6 разів. Також сформульовано рекомендації для транспортно-логістичної стратегії м. Одеса (зони LEZ, "Shore-to-Ship", розумні світлофори).
Особливості просторового розподілу концентрацій діоксиду сірки в повітрі міста Одеса
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Бровков, Олексій Анатолійович
Кваліфікаційна робота присвячена оцінці просторово-часової динаміки забруднення атмосферного повітря міста Одеса діоксидом сірки. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю контролю якості атмосферного повітря в умовах значного антропогенного навантаження на міське середовище.
Метою роботи є комплексна оцінка просторово-часової динаміки вмісту SO2 в атмосферному повітрі Одеси та аналіз чинників, що впливають на формування рівнів забруднення. Об’єктом дослідження є процес забруднення атмосферного повітря діоксидом сірки, предметом – особливості просторового розподілу та часової мінливості його концентрацій.
У роботі використано статистичні методи обробки даних моніторингу, критерій Стьюдента для перевірки однорідності вибірок, методи порівняльного аналізу та картографування.
Наукова новизна полягає у комплексній оцінці сучасного стану забруднення атмосферного повітря Одеси діоксидом сірки за даними спостережень 2017-2021 рр. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів для вдосконалення системи моніторингу та планування природоохоронних заходів.
У результаті дослідження встановлено, що середні концентрації SO₂ не перевищують нормативних значень, однак на більшості постів спостереження наближаються до рівня ГДК. Виявлено просторові відмінності забруднення та сезонні особливості розподілу концентрацій діоксиду сірки в атмосферному повітрі міста.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 61 сторінка друкованого тексту. Робота містить 5 рисунків та 5 таблиць, список використаних джерел з 27 найменувань.
Екологічна складова ризиків демографічних втрат населення України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Алієв, Анар Якуб огли
Кваліфікаційна робота Алієва Анара Якуба огли на тему «Екологічна складова ризиків демографічних втрат населення України» присвячена дуже актуальній темі вивчення ризиків демографічного скорочення населення, а також екологічній складовій, що впливає на формування цих ризиків.
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра стала спроба показати роль екологічних факторів у формуванні чотирьох основних складових ризику демографічного скорочення населення України.
Для реалізації цієї мети були поставлені такі завдання дослідження:
− Стисло охарактеризувати екологічну ситуацію в Україні;
− Надати скорочену характеристику показників, що визначають ризик демографічних втрат населення;
− Відпрацювати основні підходи до визначення екологічних ризиків, надати характеристику оцінки ризиків шляхом застосування таблиць спряженості
− Дати характеристику ризиків демографічних втрат населення України, визначити екологічні ризики, пов’язані з певними складовими демографічного скорочення населення України; дати огляд екологічних умов, що впливають на ризик демографічного скорочення населення України.
Об’єктом дослідження КРБ є ризики демографічних втрат населення України та окремі складові цих ризиків. Предмет дослідження – статистична оцінка певних екологічних умов у формуванні основної складової ризику демографічних втрат населення (смертності) України.
Під час виконання КРБ застосовувалися такі методи – метод графічної візуалізації інформації, аналіз таблиць спряженості, спектральний аналіз.
Результатами роботи стали характеристики співвідношення шансів та відносного ризику, які підтверджують роль комплексів окремих екологічних факторів у формуванні смертності населення України як найважливішої складової ризику демографічного населення України.
Оцінка забруднення грунтів Дніпропетровської області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Аббасов, Амін
Ґрунти Дніпропетровської області недостатньо забезпечені гумусом, тому для отримання високих та стійких врожаїв цих культу необхідно застосування сучасних методів агрохімічної обробки, яка передбачає внесення хімічних заходів захисту рослин, мінеральних добрив.Основними забруднювальними елементами, які входять до складу добрив є важкі метали. За допомогою наукових методів виконано оцінку сучасного рівня забруднення грунтів Дніпропетровської області важкими металами.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є виконати оцінку забруднення грунтів Дніпропетровської області важкими металами. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити наступні задачі: дати загальну фізико – географічну характеристику території дослідження; розглянути особливості формування рівня забрудненя грунтів Дніпропетровської області; надати оцінку забруднення грунтів з урахуванням їх сучасного стану.
Об’єктом дослідження є грунти Дніпропетровської області.
Предметом дослідження є рівень забрудненя грунтів Дніпропетровської області.
Матеріали і методи дослідження. Методологічною основою роботи є сучасні методи оцінки стану грунтів. При виконанні бакалаврської кваліфікаційної роботи були використані опубліковані і фондові матеріали.
Результати дослідження. Визначено основні характеристики, які впливають на стан грунтів сільськогосподарських територій, встановлені їх основні екотоксикологічні характеристики; визначено сучасний еколого - агрохімічний стан грунтів Дніпропетровської області з урахуванням рівня вмісту важких металів .
Структура та обсяг роботи. Складається із вступу, трьох розділів , висновків, списку використаних літературних джерел (20). Загальний обсяг роботи складає 40 сторінок. Робота містить 9 рисунків, 8 таблиць.
Оцінка пестицидного навантаження на сільськогосподарські грунти Львівської області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Бодлєв, Олександр Олександрович
З позиції забезпечення екологічної безпеки агроекосистем та збереження родючості ґрунтів важливого значення набуває дослідження рівня хімічного навантаження, зокрема внаслідок застосування пестицидів у сільському господарстві. Інтенсивне використання засобів захисту рослин є одним із ключових факторів антропогенного впливу на ґрунтове середовище, що може призводити до накопичення токсичних речовин, зниження біологічної активності ґрунтів та порушення природних процесів ґрунтоутворення.
Метою дослідження є оцінка сучасного рівня пестицидного навантаження на сільськогосподарські ґрунти в межах Львівської області. Об’єктом дослідження є сільськогосподарські ґрунти Львівської області. Предмет дослідження: сучасний стан та рівень пестицидного навантаження в агроекосистемах регіону.
Вихідними даними для дослідження є статистична інформація щодо площ обробки сільськогосподарських культур та обсягів внесення пестицидів у перерахунку на діючу речовину за 2021-2023 рік, а також аналітичні матеріали Державної служби статистики України та профільних екологічних джерел.
У ході дослідження встановлено, що загальний рівень пестицидного навантаження у регіоні є помірно високим і становить у середньому близько 1,8 кг/га. Найбільший внесок у загальне хімічне навантаження формують технічні культури, зокрема соняшник, ріпак та цукровий буряк. Виявлено, що переважну частку у структурі використання засобів захисту рослин становлять гербіциди, що пов’язано з високою інтенсивністю боротьби з бур’янами в умовах сучасного землеробства. Отримані результати свідчать про необхідність удосконалення системи моніторингу агроекосистем та впровадження екологічно безпечніших технологій вирощування сільськогосподарських культур.
Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, 3 основних розділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг роботи становить 76 стр., в т.ч. 25 рис., 9 табл., та 24 літературних джерел.
Біодеградація поліпропілену морськими споротвірними бактеріями
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Сініка, Віталій Олександрович
Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню біодеградаціїї поліпропілену морськими споротвірними бактеріями методом гравіметрії. Проаналізовано здатність 39 штамів до біодеструкції у двох різних поживних середовищах: Луріа-Бертані багатому на поживні речовини і Бушнелла-Хааса – мінімальне середовище. Встановлено, що штами 213А та О10А демонстрували стабільне зниження маси зразків в обох середовищах, що вказує на їх біодеградаційний потенціал щодо поліпропілену. Штами АА, 22В, 233В, 76В та 61А виявили деструктивну активність переважно у середовищі Бушнелла-Хааса, де пластик є єдиним джерелом вуглецю. Обговорено обмеження гравіметричного методу. У геномах досліджених штамів виявлено 7 ферментів, що можуть бути потенційно задіяні у розкладанні поліпропілену.
Робота викладена на 49 сторінках, вона містить 6 таблиць. У роботі наведено посилання на 52 публікацію (2 кирилицею і 50 – латиницею).
Характеристика кластерів вторинних метаболітів мікроорганізмів роду Pseudomonas з електрогенними властивостями
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Ружинський, Марк Олександрович
Робота проведена для розробки, з використанням суто біоінформатичного підходу, характеристики кластерів вторинних метаболітів мікроорганізмів роду Pseudomonas з електрогенними властивостями. За обраним способом, який дозволяє інтегрувати філогеномний аналіз (платформа TYGS), геномний майнінг (antiSMASH 8.0) та порівняльну геноміку, встановлено 127 потенційних біосинтетичних генних кластерів (БГК) десяти морських штамів Pseudomonas. Як ключовим детермінантам електрогенної активності, через роль феназинів у позаклітинному переносі електронів, особливу увагу надано кластерам штамів P. aeruginosa. Регуляторний аналіз виявив механізм конвергентного «регуляторного захоплення», за якого різні лінії підпорядковують неоднакові біосинтетичні шляхи однаковим глобальним регуляторам (VqsM, ANR, ToxT), а також з'ясовано, що активація феназинових БГК регулятором ToxT безпосередньо пов'язана зі здатністю до формування електроактивних біоплівок на анодах мікробних паливних елементів (МПЕ).
Роботу викладено на 37 сторінках, вона містить 4 таблиці та 1 рисунок. Наведено посилання на 44 джерела літератури, 1 з яких кирилицею.