Записки з українського мовознавства
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: висвітлення та популяризація сучасних наукових студій у сфері української лінгвістики, дослідження класичних і новітніх напрямів мовознавства, пропаганда наукових досягнень Одеського національного університету імені І. І. Мечникова в галузі теоретичного та прикладного українського мовознавства. Рецензування монографій, наукових збірників, словників, підручників і навчальних посібників, присвячених вивченню мов.
Сайт видання: http://zum.onu.edu.ua
Переглянути
Перегляд Записки з українського мовознавства за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 382
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Проблема мовної приналежності билин(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Карпенко, Юрій ОлександровичЦікава стаття В.В.Кожинова “История Руси и Русского слова" [10], підсумовуючи численні билинознавчі та археологічні розвідки, містить такі міцно узасаднені висновки: 1) усі билини, окрім новгородських (Садко та ін.), створено у Київській Русі у військовому, дружинному середовищі; 2) билини виникли в 9-10 ст. і пізніше не створювалися; 3) цей героїчний епос відбиває історію, але ту, що майже не потрапила до літописів (які зявилися значно пізніше), — боротьбу Русі з Хазарським каганатом; 4) на Північ билини потрапили через Ладогу —"північний форпост Києва” — майже одночасно зі своїм виникненням звичним для тих часів "колонізаційним" шляхом, а не через масову втечу-переселення. Ці висновки є серйозною підставою для формулювання й розробки проблеми великої національної ваги: Билини як пам’ятки української історії та української літератури. Імовірно — й української мови.Документ Законодавство про мови в Україні(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Єрмошкін, С. М.; Нагуш, Ольга Миколаївна; Нагуш, Ольга Николаевна; Nahush, Olha M.До недавнього часу соціолінгвістика в Україні абсолютно, можна сказати, на брала до уваги юридичний бік функціонування мови, і причина тому одна-єдина: Конституції СРСР та УРСР не визначали мову як юридичну категорію. Проте з жовтня 1989 року мовні стосунки нарешті "пробилися" на державний рівень регулювання Законом "Про мови в Українські PCP", і зараз йдеться вже про створення вітчизняної соціоюрлінгвістики. предметом якої і є мова як юридична категорія, а головним завданням — давати законодавцю наукові рекомендації щодо мовної політики в Україні.Документ До питання про функції прізвиськ(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Хрустик, Надія Михайлівна; Khrustyk, Nadiia M.Прізвиська як вид антропоніміє — один з найменш досліджених класів ономастичної лексики. Учені, як правило, віддають перевагу вивченню прізвищ та імен людей, лишаючи неофіційні антропонімії поза увагою. 1 це цілком закономірно, бо дослідження прізвиськ пов’язане з проблемами, вирішення яких ускладнюється рядом обставин. Такими проблемами є перш за все проблема добору матеріалу та проблема визначення мотивації прізвиськ.Документ Застарілі слова у складі словотвірного типу віддієслівних іменників із суфіксом -ник(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Хаценко, Лариса ІванівнаУ “Словнику української мови” (70-80-ті роки XX ст.) фіксована значна кількість віддієслівних іменників із суфіксом -ник І загальним словотвірним значенням “носій процесуальної ознаки", що їх укладачі Словника віднесли до розряду застарілої лексики.Документ Матеріали до словника зоонімів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Волосевич, З. І.В абетковому порядку подані каніоніми (клички собак), дібрані з анкет соціолінгвістичного дослідження в Одеській області. Запитання щодо каніонімів звучить так: “Назвіть десять кличок собак...”, себто звернене воно до пам’яті опитуваного, й анкета у частині ономастичній не мала на меті визначити кількість собак — відповідно, частотність каніонімів — у конкретному селі (місті).Документ Фразеологизмы со значением беспокойства, волнения, переживания и тревоги в русском и украинском языках(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Башкирова, Наталья ПавловнаВо фразеологической системе украинского и русского языков отдельную семантическую группу составляют фразеологизмы со значением эмоционального состояния лица с общим компонентом значения быть в каком-то состоянии. Особенностью данных групп в обоих языках является то, что все члены имеют как минимум два признака — общий и дифференциальный, — отражающие их денотат: конкретное эмоциональное состояние человека.Документ Традиційне функціонування астроніма Місяць(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Ковалевська, Тетяна Юріївна; Kovalevska, Tetiana Yu.; Ковалевская, Татьяна ЮрьевнаАктуалізована онімом сема інтегральних особливостей підтримується опосередкованим поетичним контекстом І сприяє виникненню позитивної емотивності астроніма як елемента пейзажу у ПМ. Зазначимо, що у таких випадках потенції семантико-стилістичної структури Місяця видаються нереалізованими, спрощеними.Документ Абсолютна часо ва локалізованість в українській мові у з в ’язку з темпоральністю та аспектуальністю(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Бондар, Олександр ІвановичФункціонально-семантичне поле (ФСП) часової локалізованості/нелокалізованості пов’язане з різними видами, ступенями мислення та представленням інформації, коли реальна подія співвідноситься з певним відтинком (моментом) часової осі або мислиться поза нею.Документ М.М.Коцюбинський та І.О.Бунін: ономастичні паралелі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Андрєєнко, О. Ю.; Карпенко, Юрій ОлександровичІ.О.Бунін зауважив про свою манеру творчості: “Так, перша фраза має вирішальне значення. Вона визначає передусім розмір твору, звучання всього твору в цілому”. А говорячи про “початкове почуття”, про творчий імпульс, письменник зазначив: “Якесь окреме слово, часто найзвичайніше, якесь ім’я пробуджує почуття, з якого й народжується воля до писання” . Творча- манера М.М.Коцюбинського була зовсім іншою: “Починаю писати тоді, як все обдумано”. Його численні підготовчі матеріали, плани, конспекти творів рясніють подібними зауваженнями. Пор.: “До цієї роботи мушу готуватися”, “Кожну главу перше, ніж писати, детально обдумати”. Позиція Буніна в цьому відношенні виглядає чи не прямо протилежною: “Я часто приступаю до своєї роботи, не лише не маючи в голові готової фабули, але й якось ще не володіючи цілком розумінням її остаточної мети”.Документ Законодавство про мови в Україні: інкорпорація*(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Нагуш, Ольга Миколаївна; Нагуш, Ольга Николаевна; Nahush, Olha M.ПОСТАНОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Постатей щодо закону про мови див. позиції 10.4, 11 41. Про заїверджсння положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження: Постанова ВРУ від 26 червня 1992//ВВРУ.- 1992.-№37.-Ст. 545. Опис паспорта громадянина УкраТни//Додаток до Положення про паспорт іромадяшіна України Опис свідоцтва про народження//Додаток до Положення про свідошво про народженняДокумент Історизми та архаїзми у сучасних художніх текстах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Пашенько, Ніна ЛеонідівнаАвторам історичних художніх творів доводиться свідомо звертатися до тієї частини словникового складу , яка вийшла з активного вжитку . І це закономірно, бо, як зауважив В.В.Внноградов, "У площині історичної розповіді сам предмет викладу тягне за собою старовинну номенклатуру". Старовинна лексика у художньо-історичних творах полегшує відтворення характеру епохи. Мета цієї статті повідомити про функції історизмів та архаїзмів в історичних творах П.Загребельного ("Я,Богдан"), Р.Іванчука ("Орда") та Б.Лепкого ("Мотря"), які відбивають історичні подив Україні XVII-XVIII сторіч. В цих творах виокремлені 166 історизмів та 102 архаїзми. Найбільша кількість застарілої лексики вжита Загребельним (98 та 48), а найменша Іванчуком (32 та 22). Але оскільки твори не однакові за обсягом, ці абсолютні цифри набувають конкретною сенсу у зіставленні із загальною кількістю слів у творі та зіставленні з частотністю їх вживання.Документ Антропоцентричний підхід до мови у спадщині класиків (на матеріалі творчості О.О.Потебні)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Данильченко, Олексій Васильович; Книш, Олена ВасилівнаОсобистість О.О.Потебні є винятковою і своєрідною завдяки неординарності, глибині й творчості. Його наукові пошуки були настільки різносторонніми, що багато з проблем, які цікавили вченого, є актуальними й сьогодні. Ми маємо на увазі зокрема ідеї так званого антропоцентричного підходу, про який багато говорять у сучасній лінгвістиці. "Багато із понять в лінгвістиці, а можливо, й у психології, постануть в іншому світ, якщо відтворити їх у рамках мовлення, яке є мова, що привласнюється .подиною, яка говорить, а також, якщо визначити їх у ситуації двосторонньої суб'єктивності, яка тільки й робить можливою мовленнєву комунікацію"Документ Літературний твір й іншомовна читацька аудиторія (комунікативні аспекти текстових трансформацій)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Колегаєва, Ірина Михайлівна; Колегаева, Ирина Михайловна; Kolehaieva, Iryna M.Літературний твір як і будь-який інший натурфакт чи артефакт існує у часі й просторі. Фіксованість повідомлення у письмовій формі надає можливості зберігати його у часі, неодноразово тиражувати його, а також переміщати його у просторі.Документ Семантичний потенціал поля детермінації(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Бондар, Олександр Іванович; Івасюк, Г. М.У сучасному українському мовознавстві інтенсивно розвивається функціональний напрямок дослідження мовних явищ. У функціональному плані досліджуються темпоральні, аспектуальні, модальні, суб’єктно-об'єктні та ін. підсистеми української мови, що формують відповідні функціонально-семантичні поля (ФСП). Проте досліджуються, як правило, такі ФСП, що ґрунтуються на морфологічній категорії, яка становить їх ядро. Інші ФСП залишаються поки що поза межами активної зацікавленості вчених.Документ Новий посібник - нові підходи(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Бондар, Олександр ІвановичДля вченого-мовознавця, який би після наявних вже підручників, посібників із фонетики та фонології української мови, що добре зарекомендували себе, взявся за опрацювання нового, завжди є реальна загроза скотитися до суто компілятивної роботи. Вчений повинен в даному разі проявити власне вну трішню потребу і навіть деяку сміливість. Саме це, на мою думку, стало головною спонукою до написання цього посібника для професора Ю.О.Карпенка.Документ Словник прикметникових синонімів мови творів Олеся Гончара(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Порожнюк, Алла Леонтіївна; Порожнюк, Алла Леонтиевна; Porozhniuk, Alla L.Пропонований словник є спробою систематизувати синонімічну лексику мови творів Олеся Гончара. Матеріалом для словника є порівняно значний за обсягом і важливий за роллю у художньому тексті клас слів — якісні прикметники. Відступаючи від традиційного принципу розташування синонімічних рядів за алфавітом, я згрупувала ці ряди як складники лексико-семантичних груп, які у свою чергу об'єднуються спільністю загального "тематичного" значення.Документ Законодавство України про мови: інкорпорація*(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Нагуш, Ольга Миколаївна; Нагуш, Ольга Николаевна; Nahush, Olha M.В юридичній практиці розрізняємо інкорпорацію, себто перелік усіх законодавчих та підзаконних актів з певного питання, теми, правового інституту тощо у тому вигляді, в якому вони чинні на час інкорпорації, і кодифікацію, себто виявлення та усунення помилок, недоліків, лакун тощо з чинних законодавчих та підзаконних актів, їх узгодження між собою, пропонування змін і доповнень, їх обґрунтування. Кодифікація, таким чином, є право- творенням і вимагає знання чинного законодавства, а інкорпорація є те джерело, з якого фахівці отримують потрібну інформацію.Документ Відбиття особливостей народного мовлення в “Енеїді” і.П.Котляревського (1798)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Микитин, Марія Львівна“Енеїда" І.П. Котляревського ґрунтувалася на основі народно-розмовної мови південно-східного наріччя. "Таємниця її в тому, що вона не тільки данина традиційному класичному жанрові героїко-комічної поеми, реалістичне, етнографічно точне відображення життя, а й свого роду маніфест нової української літературної мови” [22:3]. Як зазначає П.Житецький, у праці “Энеида Котляревскаго и древнъйшій списокъ ее в связи съ обзоромь малорусской литературы XVIII в.”, фонетична система “Енрїди” І. Котляревського відбиває ті риси, що в дальшому сформувалися як фонетична норма нової української літературної мови [4:164].Документ Субполе перфектності і теперішній час доконаного виду у сучасній українській мові(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Бондар, Олександр Івановичзуміння його зводилося, власне, до значення перфекта як форми мішулого часу, що позначє дію, повністю здійснену в минулому, але із збереженням її результатів у теперішньому. Тобю перфекінісП) відповідала минулому результативному і належала до поля темпоральності. Пізніше перфек шість стали розглядати як категорію аспект у альної природи [напр.,9]. У площині розгляду функціональної граматики доцільно виділяти у функціонально-семантичному полі (ФСП) аспектуальності субполе перфектності, однак його семантика по іребує певних уточнень, зокрема у зв'язках із різними часовими зонами.Документ Аналогия в синтаксической системе русского и украинского языков(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Степанов, Евгений Николаевич; Stepanov, Yevhenii M.; Степанов, Євгеній МиколайовичВ лингвистике в разное время преобладали те или иные методы научных исследований. Обычно выводы из своих наблюдений языковеды строят способом индукции или дедукции. Крайне редко признаются в качестве научных выводы по аналогии. Иногда складывается впечатление, что между лингвистами существует молчаливое согласие с тем или иным бесспорным выводом, основанным на аналогии.