Libra

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/13213

У збірці «Libra» представлено результати наукових досліджень викладачів і аспірантів кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, присвячені різним аспектам історії Європи від стародавнього часу до періоду Французької буржуазної революції.

Повні тексти видання доступні на сайті Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова за посиланням:
http://lib.onu.edu.ua/libra/

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 51

Населення Тоскани XV століття у висвітленні Девіда Герлігі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Лобачова, Тетяна; Lobachova, Tetiana O.
Девід Герлігі, американський історик – медієвіст. Він є знаковою постаттю школи Анналів. Проте Девід Герлігі, на відміну від інших представників цієї школи (Жак Ле Гофф, Емануель Ле Руа Ладюрі і т.д.), не є популярним у європейській історіографії, на відміну від Америки, де він був відомим дослідників Середньовіччя. The article is devoted to the analysis of the works of the outstanding American historian David Herligy, which contain an anthropological study of the medieval population of Tuscany and provide a deeper insight into the social structure of the Italian city of the 15th century.
«Політична мова» в стратегіях репрезентації влади Річарда ІІ Плантагента
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Чепіженко, Вадим Віталійович; Chepizhenko, Vadym V.
У своєму дисертаційному дослідженні автор представленої на цих сторінках розвідки ґрунтуючись на аналізі політичних практик Річарда ІІ Плантагенета (1367–1400 рр.), англійського короля, що перебував на троні з 1377 р. по 1399 р., запропонував власну реконструкцію концепції правління названого монарха. Принагідно, користуючись урочистою присвятою цього випуску «Libra» науково-педагогічному ювілею Ірини Вікторівни Нємченко, хочу уклінно подякувати їй, як ідейному натхненнику та науковому керівнику зазначеної дисертації. Ірина Вікторівна була і є для мене взірцем наукових розшуків, однодумцем та порадником, Вчителем та Наставником!
Держава та система освіти у Візантії
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.
Загальний погляд на роль Візантії в історії культури Європи полягає у тому, що вона максимально повно зберегла античний спадок, тому і не потребувала таких явищ, як періодичні «відродження» на Заході. Одним із головних аспектів цієї спадковості є візантійська система освіти. Саме обсяг знань, що отримували учні шкіл граматиків та риторів, і був тим місточком, котрий переносив літературний стиль, семантику, уявлення про світ, властиві античним еллінам, в інтелектуальний багаж освіченого ромея.
Політична ситуація в грецькому полісі за даними монетної типології (на прикладі Гераклеї Понтійської)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.
Монетні випуски кожного грецького полісу дають нам можливість відповісти на цілий ряд запитань, пов’язаних з економічною, політичною, релігійною та навіть військовою складовою життя держави. Не є виключенням і мегарська колонія на південному березі Понта Евксінського – Гераклея. Низка подій військово-політичної історії грецьких полісів відомі виключно (!) завдяки нумізматичним даним. Найяскравішим прикладом є симмахія боспорських міст, засвідчена дрібними срібними монетами за повної відсутності письмових джерел1.
Методологічний вибір історика та філософсько-історичні установки (теоретичні пошуки П. М. Біциллі та Л. П. Карсавіна)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Довгополова, Оксана Андріївна; Dovhopolova, Oksana A.
Трюїзмом філософсько-історичних досліджень другої половини ХХ ст. (з моменту оформлення нарративістської концепції Гейдена Вайта) стало твердження про те, що будь-яка історична розвідка за змістом є і філософсько-історичною. Конструктивістська природа історичного знання робить неможливим не тільки вимогу писати історію «як воно було», але і будь-яку спробу відмежуватися від серйозного філософського осмислення професійних зусиль історика. Об’єктивність наукового пошуку не суперечить наявності певної філософської установки, що задає спосіб відбору та інтерпретації історичного матеріалу. Після появи праць Артура Данто вже не годиться ставити історику за провину його філосoфсько-історичну позицію як прояв суб’єктивізму. Проте, не будемо переказувати твердження класика аналітичної філософії історії, вони є достатньо відомими.
Середньовічна автобіографія: від «недоречного відступу» до «біографічного повороту» в сучасній гуманітаристииці (казус П. М. Біциллі)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Голубович, Інна Володимирівна; Golubovych, Inna V.
Ця розвідка здійснюється на перетині різних дослідницьких інтересів, на шляху мого власного «наближення до Біциллі» (вираз відомого одеського історика Тетяни Миколаївни Попової)1. По-перше, це — багаторічні студії в галузі теоретичної біографістики, осягнення філософських глибин і таємниць біографічного жанру, біографічного дискурсу і біографічних практик культури, осмислення «онтології біографії»2. Друга дослідницька лінія пов'язана з давнім інтересом до творчості ще одного видатного випускника історико-філологічного факультету Імператорського Новоросійського університету, Георгія Васильовича Флоровського (1893-1979), який подружився з Петром Михайловичем Біциллі в студентські роки і зберіг цю дружбу в еміграції, принаймні, в ранній її період. Епістолярне спілкування Біциллі і Флоровського, непростий, але завжди плідний діалог між двома мислителями, стали темою декількох наших публікацій спільно з болгарською дослідницею Танею Галчевою.
А. Г. Готалов-Готліб в роки війни і революції (1914–1920)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Майборода, Павло Андрійович; Maiboroda, Pavlo A.
Перша світова війна, потім Лютнева і Жовтнева революції справили величезний вплив на долі вітчизняних вчених, змусивши одних емігрувати з країни, викинувши інших зі звичного середовища, поставивши третіх на межу виживання. У той же час революція 1917 р., безумовно, стала тим соціальним ліфтом, який дозволив увійти в науку новому поколінню вчених, які до цього не могли реалізувати себе в професії через реакційний характер внутрішньої політики Російської імперії.
Сакралізація королівського суверенітету у Франції ХVII–ХVIII ст.: сутність і складові
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Тоцький, Павло Микитович; Totskyi, Pavlo M.
Розвиток Франції завжди носив класичний характер. Це стосується і системи сакралізації феодальної монархії в цій країні, яка стала свого роду еталоном для інших держав Європи. В сучасній українській історіографії небагато досліджень, присвячених середньовічній Франції і, зокрема, особливостям її державного ладу та його публічної репрезентації. Наша стаття є маленьким доробком в згаданій сфері українського франкознавства.
Роберт Філмер та його трактат «Патріарх»
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Нємченко, Ірина Вікторівна; Немченко, Ирина Викторовна; Niemchenko, Iryna V.
Роберт Філмер (1588–1653) – англійський політичний мислитель доби революції середини XVII ст. – не занадто відомий українському науковому загалу. Втім цей автор низки оригінальних політичних творів, широко освічений інтелектуал, знавець англійського загального права є в багатьох сенсах помітною фігурою в історії політичної думки та гострого ідейного протистояння часів двох революцій в Англії XVII ст.
Унійні пропозиції Візантії та польсько-литовської держави на Констанцькому соборі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.
Для константинопольського уряду церковні протиріччя між Сходом та Заходом слугували вагомим інструментом зовнішньої політики протягом всієї історії Ромейської імперії. З моменту формального розколу церков у 1054 р. цей інструмент отримав ясний та відвертий характер. Оскільки офіційна ідеологія як східної, так і західної Церкви розглядала схизму як ненормальний її стан, то за всякої ліпшої нагоди пропозиція припинення схизми мала розглядатись як безумовно прийнятна до розгляду та благочестива. Тому будь-яке загострення у відносинах із країнами латинського обряду чи, пізніше, будь-яка потреба в активнішому їх втручанні у візантійські справи, в першу чергу з метою підтримки проти загрози з боку турків-османів, мали своїм наслідком появу пропозицій з боку Константинополя, які невідворотньо призводили до позитивної офіційної реакції Римського престолу.
Чума у Ренесансній Флоренції
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Лобачова, Тетяна
Першою великою епідемією в історії ренесансної Флоренції була «Чорна смерть» 1348 року. І саме флорентійський хроніст залишив її найкращий опис. Маттео Віллані (1283-1363) народився у Флоренції, був братом історика Джованні. Після смерті брата (помер від чуми) він продовжив свою роботу, написавши одинадцять книг Нової Хроніки. Він помер також від чуми, підчас епідемії в 1363 році. Його роботу коротко продовжив його син Філіппо.
Ідеали куртуазного кохання у творах Бернарта де Вентадорна
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Кучеренко, Анастасія
«Куртуазія», «куртуазна любов» - ці терміни з арсеналу окситанських трубадурів живі й досі. Вони пережили певну еволюцію свого трактування, тож використовуючи їх у цій статті я спиралась на визначення О. Смолицької зі «Словаря средневековой культуры». Куртуазна любов – категорія середньовічної куртуазної літератури. Середньовічні автори визначали це поняття як «справжню любов», Fin'Amor, і вибудовували всю cистему цінностей по відношенню до нього. Зміст куртуазної любові включає в себе як психофізіологічний стан закоханого, до якого любов приходить незалежно від його волі, так і звід правил і законів, згідно з якими «істинний закоханий» повинен поводитись.
Релігійно-політична ситуація у Південній Франції у середині ХІІІ – середині ХІV століття
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Родічева, Єлизавета
В історії Франції, насиченій подіями, деяким періодам середньовіччя приділяється дуже мало уваги. Таким є й період між Альбігойськими війнами та Столітньою війною. У нашому дослідженні ми розглянемо історію Південної Франції у цей вузький період у релігійному та політичному контексті.
Ad memoriam. Бібліографія А. Г. Готалова-Готліба (1866–1960) (до 150-річчя від народження)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Майборода, Павло Андрійович; Maiboroda, Pavlo A.
У статті міститься перша повна бібліографія А.Г. Готалова-Готліба, професора Одеського університету. Вона передає короткий біографічний нарис. Бібліографія складена до 150- річчя А. Г. Готалова-Готліба.
Ідея нацiональної державності в полiтичних концепціях Рiшельє та Б. Хмельницького
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Тоцький, Павло Микитович; Totskyi, Pavlo M.
Автор порівнює політичні ідеї великих сучасників - французького кардинала Рішельє та українського гетьмана Богдана Хмельницького і доводить, що їх концепції були типологічно подібні. Обидва централізували державу повністю сконцентровано відповідно до національних інтересів, обидва намагалися підпорядкувати церковну політику до цілей національної держави.
Політичні концепції Томаса Гоббса під кутом зору феміністських дослідниць
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Немченко, Ирина Викторовна; Нємченко, Ірина Вікторівна; Niemchenko, Iryna V.
The article deals with the feminist interpretation of Thomas Hobbes’s political theory, mostly his concepts of natural condition of mankind and social contract. The feminist authors distinguish Hobbes among other ‘contractarians’ and ask him questions caused by their present- day public aspirations.
Монкастро на мапі з Codex Latinus Parisinus 7239
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Красножон, Андрій Васильович; Krasnozhon, Andrii V.
У 1979 р. Румунський філолог І. Думитру-Снагов опублікував свою версію датування карти Балкан з Кодексу Latinus Parisinus 7239. Ця дата була 1396. Мапа показує Monchastro Castle - топонімічний синонім середньовічного Білгорода на Дністру. Ця дата стала відома в історіографії як час появи Бєлгород-Дністровської фортеці (цитаделі). Але це знайомствао неправильне. Найбільш вірогідна дата створення карти це 1452 березня. Карта не є джерелом для визначення часу будівництва Білгородської фортеці. Зображення помилково розміщенно на Дунаї і не відображає справжній образ фортеці в середині 15 століття.
Річард ІІ в біблійних образах: спроба розвідки з політичного гебраїзму
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Чепіженко, Вадим Віталійович; Chepizhenko, Vadym V.; Чепиженко, Вадим Витальевич
У статті розглядається ідентифікація біблійної традиції як однієї з тенденцій в ідеології Англії наприкінці 14 століття. Ключовим питанням є біблійні образи Річарда II. Автор зосереджується на значення роздумів про Біблію та історію ідей.
Межі «Духовної сім’ї» та «деспотії» василевса ромеїв за матеріалами трактату «Про церемонії Двору»
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.
The publication provides Ukrainian translation of the list of diplomatic formulas, used by Byzantine imperial office (De ceremoniis. II, 48). This document gives the possibility to outline different groups of countries by the Emperor relation to their rulers. They included ‘spiritual family’ of the basileus, i.e. his ‘spiritual sons’ – rulers of Bulgaria, Armenia and Alania, ‘spiritual brothers’ – a number of Western monarchs, and ‘spiritual father’ – the Roman Pope. ‘Despotia’ of the basileus covered about 30 little principalities in Italy, Western Balkans and Caucasus that were submitted to the basileus decrees. Careful research of every case of such relations between the basileus and other rulers gives possibility to determine more correct date of the diplomatic formulas. The most of them correspond with the international situation of the late 920-s – middle 940-s.
Інтерпретація поглядів Феодора Мопсуестійського в листі ієрархів вірменської церкви до Прокла, патріарха Константинопольського
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Водько, Владислав Ігоревич; Vodko, Vladyslav I.
The article examines the interpretation of the views of the prominent Antioch school theologian Theodore of Mopsuestia in the correspondence of Proclus, the patriarch of Constantinople, with the representatives of the Armenian Church. After the condemnation of the Nestorius, his supporters began to refer to the works of highly esteemed Theodore of Mopsuestia, who had been the teacher of Nestorius. This situation gave rise to an attempt of some Armenian priests to revise the attitude towards the deceased authority.

Переглянути

Нові надходження