Libra

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/13213

У збірці «Libra» представлено результати наукових досліджень викладачів і аспірантів кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, присвячені різним аспектам історії Європи від стародавнього часу до періоду Французької буржуазної революції.

Повні тексти видання доступні на сайті Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова за посиланням:
http://lib.onu.edu.ua/libra/

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 51

Ad memoriam. Бібліографія А. Г. Готалова-Готліба (1866–1960) (до 150-річчя від народження)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Майборода, Павло Андрійович; Maiboroda, Pavlo A.
У статті міститься перша повна бібліографія А.Г. Готалова-Готліба, професора Одеського університету. Вона передає короткий біографічний нарис. Бібліографія складена до 150- річчя А. Г. Готалова-Готліба.
Cтратегії пам’яті в гуманітарних традиціях: забуття, контрабанда, ілюзії повернення
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Довгополова, Оксана Андріївна; Довгополова, Оксана Андреевна; Dovhopolova, Oksana A.
Розглянуто проблему специфіки пам’ятання дослідника в наукових традиціях в умовах наявності та зникнення ідеологічного контролю. Запропоновано методологію вивчення долі наукового спадку через поняття забуття, інтелектуальної контрабанди, повернення. Пропонується вивчення складу теоретичних елементів, що пройшли та не пройшли в заборонений простір. Дослідницьку розвідку здійснено на прикладі аналізу наукової спадщини П.М. Біциллі в радянській, пострадянській та болгарській гуманітаристиці.
А. Г. Готалов-Готліб в роки війни і революції (1914–1920)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Майборода, Павло Андрійович; Maiboroda, Pavlo A.
Перша світова війна, потім Лютнева і Жовтнева революції справили величезний вплив на долі вітчизняних вчених, змусивши одних емігрувати з країни, викинувши інших зі звичного середовища, поставивши третіх на межу виживання. У той же час революція 1917 р., безумовно, стала тим соціальним ліфтом, який дозволив увійти в науку новому поколінню вчених, які до цього не могли реалізувати себе в професії через реакційний характер внутрішньої політики Російської імперії.
Англоведческие исследования в научно-педагогическом наследии И.В.Завьяловой
(2012) Демин, Олег Борисович
Для исторического факультета Одесского государственного университета имени И.И. Мечникова 50-80-х г. XX в. имя Ирины Владимировны Завьяловой было своеобразной визитной карточкой. Сдача курса истории средних веков, который неизменно читала она в четвертом семестре, в студенческом сообществе факультета воспринималось в качестве подтверждения первого квалификационного уровня, свидетельства возможности быть историком. Уже к концу обучения на факультете приходило понимание того, насколько И.В. Завьялова была талантливым педагогом высшей школы и значительным историком¬ученым. В последующие годы, особенно когда студенты сами становились преподавателями университета, это понимание крепло. Но приходило и осознание несоразмерности ее педагогического таланта и значимости ее научного наследия. Сегодня можно говорить, что перипетии личной судьбы, исторической судьбы страны, специфика университетской провинциальной деятельности существенно повлияли на эволюцию ее как ученого-медиевиста, не дали возможности раскрыться ее научному потенциалу.
«Гурток Пселла»: мінлива доля візантійської інтелігенції
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Горнова, Ірина Сергіївна
Стаття присвячена питанню про взаємини візантійської влади та інтелектуалів і ролі останніх в житті візантійського суспільства. Автор розглядає долю так званого «гуртка Пселла» - об'єднання освічених людей під керівництвом Михаїла Пселла при дворі імператора Константина IX Мономаха.
Держава та система освіти у Візантії
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.
Загальний погляд на роль Візантії в історії культури Європи полягає у тому, що вона максимально повно зберегла античний спадок, тому і не потребувала таких явищ, як періодичні «відродження» на Заході. Одним із головних аспектів цієї спадковості є візантійська система освіти. Саме обсяг знань, що отримували учні шкіл граматиків та риторів, і був тим місточком, котрий переносив літературний стиль, семантику, уявлення про світ, властиві античним еллінам, в інтелектуальний багаж освіченого ромея.
Дієта, прийнятна Богу: монтанізм Тертуліана та християнська традиція посту
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2010) Казаков, Тимур Маратович
З початку II століття корпус античних джерел поповню¬ється такими важливими пам’ятками, як твори християнських письменників. Особливе місце серед них посідає перший церковний автор, що писав латиною, - Квінт Септимій Флоренс Тертуліан (близько 155 - після 220 р.). Багатогранність його творчості, інтерес до практичної сторони життя віруючих, а також безліч наглядних прикладів із повсякденного побуту як християн, так і імперського суспільства, - все це робить його трактати своєрідним дзеркалом, в якому відобразилась історія Карфагенської церкви та її язичницького оточення на рубежі II-III ст.
Екзістенційний жест історика в світі, що руйнується (міркування про долі П.М. Біциллі та Л.П. Карсавіна)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Довгополова, Оксана Андріївна; Довгополова, Оксана Андреевна; Dovhopolova, Oksana A.
Автор припускає, що екзистенційний жест істориків П.М. Біциллі та Л.П. Карсавіна в еміграції можна розглядати в контексті реалізації європейських цінностей в проекті будівництва держави.
Заснування та діяльність нумізматичного відділення Російського археологічного товариства
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2010) Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.
У другій чверті XIX ст. нумізматика як наука досягла певних успіхів. На цей час вже було зібрано багато приватних та державних монетних колекцій, опубліковано наукові статті з античної, руської та східної нумізматики. З’явилась необхідність у консолідації сил професійних дослідників та аматорів нуміз¬матики. У 1846 р. в Санкт-Петербурзі було засновано археолого-нумізматичне товариство. Це стало можливим через те, що саме тут було зосереджено значні нумізматичні сили - члени Академії наук, хранителі Ермітажу, сановні колекціонери-нумізмати, чиновники та ін., головним чином, іноземці на російській службі. В їх середовищі зародилася ідея створення археолого- нумізматичного товариства в Росії. З двадцяти членів-засновників товариства тринадцять займалися безпосередньо нумізматикою.
Из воспоминаний о педагоге (к 100-летию со дня рождения Ирины Владимировны Завьяловой)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Шевчук, Николай Андреевич; Шевчук, Микола Андрійович; Shevchuk, Mykola A.
Со студенческих лет запомнилась поговорка, озвученная на занятиях по немецкому языку: «Die Studentenjahre sind die goldene Jahre», что в переводе означает «Студенческие годы - золотые годы». Не такими уж золотыми, на самом деле, выглядели студенческие годы в повседневной жизни, хотя время укрывает их позолотой. Эти годы были важным периодом становления личностного и профессионального опыта, который, понятно, приобретался также с помощью университетских педагогов. Их образы, в большей или меньшей мере, сохраняются в нашей памяти. Особое место среди них занимает образ Ирины Владимировны Завьяловой.
Из воспоминаний об Ирине Владимировне Завьяловой
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Милова, Мария Ильинична
Наверное, нет ни одного студента (ни двоечника, ни отличника), учившегося на истфаке в 70-80-е годы, кто бы не имел что вспомнить и сказать о таком преподавателе, как Ирина Владимировна Завьялова, доценте кафедры истории древнего мира и средних веков, красивейшей, неповторимой женщине, своеобразном, возможно даже уникальном преподавателе, которую с любовью называли «Бабушкой».
Ирина Владимировна Завьялова: страницы биографии
(2012) Немченко, Ирина Викторовна; Нємченко, Ірина Вікторівна; Niemchenko, Iryna V.
Ирина Владимировна Завьялова прожила долгую жизнь - она родилась в 1911-м, умерла на 90-м году жизни 7 марта 2001 г. То, что мы сегодня называем «советским периодом», началось и закончилось на ее памяти. С лета 1946 года она преподавала на историческом факультете Одесского государственного (с 2000 г. - национального) университета имени И.И. Мечникова. Таким образом, более 50 лет жизни Ирины Владимировны связаны с истфаком. 50 лет - немалый срок не только для человека, но и для учебного заведения. Поколения студентов, тысячи выпускников, сотни дипломных сочинений, тысячи лекционных часов... Дело, однако, не только в этих впечатляющих цифрах, этих, так сказать, количественных показателях, но в незаурядной человеческой личности, которая оставила яркий след в истории факультета. Созидательным трудом таких людей, как Ирина Владимировна - высокообразованных, преданных своей работе, рос и укреплялся наш факультет.
Ирина Владимировна Завьялова: учитель, педагог, коллега
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Дёмин, Олег Борисович
В судьбе каждого неизбежно, чаще всего неосознанно, есть человек, оказавший наибольшее влияние на жизненный путь. В университетской и научной среде такую роль зачастую играют преподаватели и научные руководители диссертаций. Но только некоторые из них становятся Учителями, и только некоторые из нас могут сказать, что у них были Учителя. Мне повезло, ибо у меня было несколько Учителей: кандидат исторических наук, доцент кафедры истории древнего мира и средних веков Одесского государственного университета имени И.И. Мечникова Ирина Владимировна Завьялова, кандидат исторических наук, доцент кафедры истории нового и новейшего времени Одесского государственного университета имени И.И. Мечникова Вадим Сергеевич Алексеев-Попов и доктор исторических наук, профессор, заведующий отделом истории средних веков Института всеобщей истории Академии наук СССР (г. Москва) Александр Николаевич Чистозвонов.
Кульпінги візантійських хрисовулів 70-80-х років XI століття: проблема ідентифікації
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.
Статтю присвячено проблемі сутності поняття «кульпінги», що зустрічається в текстах візантійських хрисовулів 1070-1080-х pp., а також його відповідників «колбяги» та «кюльфінги» давньоруських та давньоскандинавських джерел. В історіографії зазначеної проблеми виділяються скандинавський, фінський, тюркський та умовно «прибалтійський» напрямок.
Межі «Духовної сім’ї» та «деспотії» василевса ромеїв за матеріалами трактату «Про церемонії Двору»
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.
The publication provides Ukrainian translation of the list of diplomatic formulas, used by Byzantine imperial office (De ceremoniis. II, 48). This document gives the possibility to outline different groups of countries by the Emperor relation to their rulers. They included ‘spiritual family’ of the basileus, i.e. his ‘spiritual sons’ – rulers of Bulgaria, Armenia and Alania, ‘spiritual brothers’ – a number of Western monarchs, and ‘spiritual father’ – the Roman Pope. ‘Despotia’ of the basileus covered about 30 little principalities in Italy, Western Balkans and Caucasus that were submitted to the basileus decrees. Careful research of every case of such relations between the basileus and other rulers gives possibility to determine more correct date of the diplomatic formulas. The most of them correspond with the international situation of the late 920-s – middle 940-s.
Методологічний вибір історика та філософсько-історичні установки (теоретичні пошуки П. М. Біциллі та Л. П. Карсавіна)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Довгополова, Оксана Андріївна; Dovhopolova, Oksana A.
Трюїзмом філософсько-історичних досліджень другої половини ХХ ст. (з моменту оформлення нарративістської концепції Гейдена Вайта) стало твердження про те, що будь-яка історична розвідка за змістом є і філософсько-історичною. Конструктивістська природа історичного знання робить неможливим не тільки вимогу писати історію «як воно було», але і будь-яку спробу відмежуватися від серйозного філософського осмислення професійних зусиль історика. Об’єктивність наукового пошуку не суперечить наявності певної філософської установки, що задає спосіб відбору та інтерпретації історичного матеріалу. Після появи праць Артура Данто вже не годиться ставити історику за провину його філосoфсько-історичну позицію як прояв суб’єктивізму. Проте, не будемо переказувати твердження класика аналітичної філософії історії, вони є достатньо відомими.
Монкастро на мапі з Codex Latinus Parisinus 7239
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Красножон, Андрій Васильович; Krasnozhon, Andrii V.
У 1979 р. Румунський філолог І. Думитру-Снагов опублікував свою версію датування карти Балкан з Кодексу Latinus Parisinus 7239. Ця дата була 1396. Мапа показує Monchastro Castle - топонімічний синонім середньовічного Білгорода на Дністру. Ця дата стала відома в історіографії як час появи Бєлгород-Дністровської фортеці (цитаделі). Але це знайомствао неправильне. Найбільш вірогідна дата створення карти це 1452 березня. Карта не є джерелом для визначення часу будівництва Білгородської фортеці. Зображення помилково розміщенно на Дунаї і не відображає справжній образ фортеці в середині 15 століття.
Моральный авторитет
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Урсу, Дмитрий Павлович; Урсу, Дмитро Павлович; Ursu, Dmytro P.
Среди преподавателей нашего факультета в прошедшее после войны полстолетия особое место занимала Ирина Владимировна Завьялова, доцент кафедры истории древнего мира и средних веков. В памяти тысяч выпускников она осталась замечательным педагогом, строгим и справедливым, прекрасным лектором, доступно объясняющим сложные вопросы европейского «темного тысячелетия». Она владела сокровищницей мировой культуры и щедро делилась своими знаниями с учениками, изумительно красиво и правильно говорила по-русски, читала на английском и французском. Но главным, определяющим в ее жизненной позиции и учебной деятельности было воспитание личным примером высоких моральных ценностей, этических идеалов, безукоризненных нравственных устоев. Коллегам и ученикам она запомнилась человеком слова, долга и чести. Тот моральный императив, о котором писал Кант, стал стержневым принципом ее биографии, и она вместе с основами медиевистики с успехом преподавала его ученикам.
Найманці німецького походження у візантійській армії XI-XIII століть
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2010) Луговий, Олег Михайлович; Lugovyi, Oleg M.
Германці готи в якості федератів були присутні вже в армії Східної Римської імперії IV-VI ст. Вони служили під командуванням офіцерів-готів, які мали досить сильний вплив на перебіг політичних подій кінця IV ст. Але пізніше германці наймались переважно поодинці, а з VII ст. на довгий час згадки про вояків-германців взагалі зникають.
Населення Тоскани XV століття у висвітленні Девіда Герлігі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Лобачова, Тетяна; Lobachova, Tetiana O.
Девід Герлігі, американський історик – медієвіст. Він є знаковою постаттю школи Анналів. Проте Девід Герлігі, на відміну від інших представників цієї школи (Жак Ле Гофф, Емануель Ле Руа Ладюрі і т.д.), не є популярним у європейській історіографії, на відміну від Америки, де він був відомим дослідників Середньовіччя. The article is devoted to the analysis of the works of the outstanding American historian David Herligy, which contain an anthropological study of the medieval population of Tuscany and provide a deeper insight into the social structure of the Italian city of the 15th century.

Переглянути

Перегляд Libra за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування