Записки з романо-германської філології
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: У виданні публікуються оригінальні результати досліджень мови, мовлення, жанрології та стилістики романо-германських мов у монографічному, зіставному, перекладацькому та навчально-методичному аспектах.
Повні тексти видання доступні на сайті Нб за посиланням:
http://lib.onu.edu.ua/zapiski-s-romano-germanskoj-filologii/
Переглянути
Нові надходження
Документ Жанрова конвергенція як ознака текстотворення п’єси «Божество різанини» Ясміни Реза(Астропринт, 2023) Подковирофф, Нанушка Татьяна Соня; Podkovyroff, Nanouchka Tatiana SoniaПостмодернізм як характерна риса літературного процесу другої половини ХХ століття є добрим підґрунтям для авторських експериментів на рівні як форми, так і змісту художнього твору. Ясміна Реза як одна з провідних драматургів Франції означеного періоду вдається до експерименту на рівні мови та жанру у своїй п’єсі «Божество різанини». Оцінка критиками п’єси неоднозначна, у свою чергу у статті текст п’єси проаналізовано з погляду реалізації умов бульварного театру та «театру можливостей», адже тут важлива техніка подачі тексту. Доводиться, що експериментальний характер п’єси французького драматурга Ясміни Реза «Божество різанини» реалізується через видовищність та театральність, які виокремлюються як суттєві риси сучасної французької драми. Побутовий сюжет, наявність інтриги, хороша літературна мова, іронія та гумор, задіяні для опису персонажів, — все це ознаки «якісно зробленої п’єси» з репертуару комерційного театру та є свідченням належності п’єси до бульварного театру. Змішування літературних жанрів і видів, що характеризує постмодерністський текст, визначаємо як жанрову конвергенцію та жанрову дифузію. Поняття конвергенція та дифузія не є синонімичними. Під жанровою конвергенцією розуміємо взаємопроникнення різнозорієнтованих імпульсів, що веде до виникнення гібридних, кентавричних форм. Мелодраматична складова у тексті має свою роль та функцію і зберігає свій вплив на текст і його жанрову природу, комедійне і драматичне відповідно виконують власні функції. Але при взаємодії мелодраматичного, драматичного, комедійного, абсурдистського жанр п’єси у цілому стає мозаїчним, різнобарвним, стереоскопічним, поліфонічним. Дифузію відрізняє розмивання меж родо-видових форм, взаємопроникнення одного виду в інший. Наявні у тексті епічні елементи є проявом дифузіі. Жанровий поліфонізм, мовна гра та іронічність, місцями сарказм дають повне право розглядати п’єсу як зразок високої літератури.Документ Стилістичні буквалізми: визначення та класифікація(Астропринт, 2023) Матузкова, Олена Прокопівна; Коваленко, Ольга Володимирівна; Matuzkova, Olena P.; Kovalenko, Olha V.Незважаючи на те, що опис проблеми буквального перекладу має давню традицію, багато аспектів вивчення буквалізмів продовжують залишатися відкритими для наукового пізнання як у загальнотеоретичному, так і в прикладному плані. У пропонованій статті розглядаються особливості визначення та типології стилістичних буквалізмів, досліджені в теоретико-прикладному аспекті. Метою роботи є опис стилістичних буквалізмів крізь призму сучасного перекладознавства. Поставлена мета зумовила виконання низки завдань, у межах яких було уточнено визначення буквалізмів взагалі і факторів їх появи, наведено визначення стилістичних буквалізмів, висвітлено типологізацію різних проявів стилістичних буквалізмів. У роботі окреслено квінтесенцію поняття «стилістичний буквалізм», релевантну для розуміння механізму перекладацької інтерференції та актуальну для сучасного перекладознавства; розглянуто і проаналізовано різні типи стилістичних буквалізмів. Вперше також обґрунтовано повне визначення буквалізму — ключового терміна сучасного перекладознавства. У статті зазначається, що стилістичні буквалізми є результатом впливу однієї мови на іншу, що тягне за собою порушення стилістичних норм мови перекладу. Різні фактори появи стилістичних буквалізмів сприяють виокремленню таких їх типів: відмінності у відносній частотності певної одиниці; ігнорування ступеня стертості образу, що лежить в основі метафори; розбіжності в стилістичній тональності текстів вихідної мови і мови перекладу; стилістичні невідповідності між словами різних мов або в межах одного перекладного тексту; відмінності в оцінній конотації; кострубаті, заплутані або незрозумілі фрази у тексті перекладу.Документ The shift from «RP» to «Modern RP» among the representatives of the British royal family(Астропринт, 2023) Matiienko-Silnytska, Anna V.; Матієнко-Сільницька, Анна ВалеріївнаEnglish is not a single, uniform system. There are many dialects and accents of English, both in the British Isles and overseas. Indeed, we can speak of many Englishes around the world. The article focuses mainly on two varieties of English pronunciation. The research is dedicated to the type of British pronunciation most established as a teaching standard. This is not spoken by most people in Britain, but it’s understood throughout Britain and beyond. It’s mainly spoken in the south of England, and used widely in news, TV and movies. The standard British accent used to be known everywhere as Received Pronunciation (RP), but the term is used much less by British phoneticians today. Other names include Standard Southern British (SSB), which describes what it actually is, and also “BBC English” and “General British”. The existing descriptions of standard British English pronunciation, known as RP, are outdated. People who speak like the late Queen now sound old-fashioned. The article describes the various changes that have taken place since about 1950 in the kind of pronunciation usually taught to British-oriented learners and teachers of English as a foreign, second, or additional language. Essentially this is a comparison between RP, Received Pronunciation, spoken by King Charles III and its modern equivalent SSB, Standard Southern British, spoken by William and Harry. There is a lack of researches on the differences between these two accents. The kinds of speakers who constitute today’s pronunciation models are different in social terms from the typical speakers of RP, and the sound of their speech is different, too. But around the world, knowledge of British pronunciation is still rooted in RP: much of what is taught about British pronunciation is out of date. The social prestige which RP once enjoyed, and the scholarly prestige of the classic works describing it, have left a legacy of conservatism.Документ Темпоральна організація усної англомовної та німецькомовної релігійної проповіді (теолінгвістичний підхід)(Астропринт, 2023) Кравченко, Ніна Олександрівна; Богуславський, Сергій Сергійович; Kravchenko, Nina O.; Bohuslavskyi, Serhii S.Стаття присвячена дослідженню темпоральної організації текстів англіканської та лютеранської проповідей, які є невід’ємною частиною богослужінь у відповідних церквах. Вивчення гомілетичної та теолінгвістичної літератури та розгляд композиційних особливостей текстів досліджуваних проповідей дозволив виділити чотири композиційні частини, обов’язково присутні в обох видах проповідей (маніфестація теми, цитація, трактування, висновок), кожна з яких вирізняється відносною смисловою й структурною самостійністю і переслідує конкретне прагматичне завдання. Матеріал дослідження, що складав усні англомовні та німецькомовні проповіді, був підданий перцептивному, аудиторському та інструментальному аналізу. Комплексний слуховий та інструментальний аналіз темпоральних характеристик мовлення проповідників дозволяє зробити висновок про наявність єдності не тільки у прагматичних настановах проповідників у двох найпоширеніших протестантських течіях, але й у просодичному оформленні текстів усних проповідей. До інтегральних темпоральних параметрів на рівні сприйняття відносимо провідну роль пауз та контрастного темпу в створенні впливового ефекту проповідей. Серед інтегральних об’єктивних темпоральних параметрів визначаємо спільні закономірності в темпоральній організації певних композиційних частин тексту — вступної та основної. До диференційних ознак відносимо суттєві відмінності між англіканською та протестантською проповідями в заключній частині. Лютеранська проповідь демонструє відносно стабільне використання нормального з тенденцією до уповільненого темпу, тоді як в англіканській проповіді зафіксовано контрастне вживання уповільненого та прискореного темпу, що створює «рваний» ритм вимови висловлення, який сприяє посиленню впливового ефекту цієї частини проповіді. На підставі виявлених інтегральних темпоральних засобів, що беруть участь у побудові аналізованих текстів, можливо констатувати належність англіканської та лютеранської проповідей до одного типу проповідницького дискурсу.Документ Роль просодії в реалізації стратегії прямого опитування у мовленні сищика-персонажа кінодискурсу(Астропринт, 2023) Косовець, Маргарита Валеріївна; Kosovets, Marharyta V.У статті висвітлено результати експериментально-фонетичного дослідження, яке має на меті виявлення просодичних характеристик мовленнєвих реалізацій стратегії прямого опитування. В дослідженні з’ясовано та зіставлено особливості просодичної організації комунікативних тактик опитування, використаних поліцейським детективом та детективом-аматором в детективному кінодискурсі. Найважливішу роль при визначенні комунікативних стратегій та тактик, що застосовуються, відіграють частотні засоби, оскільки найбільшою варіативністю під час проведення аудиторського аналізу відзначається саме мелодійний компонент інтонації. На підставі аудитивного аналізу були виявлені просодичні закономірності. Так, результати інструментального аналізу мовлення поліцейського детектива та детектива-аматора показали, що найширший діапазон ЧОТ маркує комунікативну тактику уточнення у мовленні поліцейського детектива та комунікативну тактику вимоги говорити по суті або перебивати в мовленні детектива-аматора. Найвужчий діапазон ЧОТ характеризує комунікативну тактику безпосереднього запитання в мовленні поліцейського детектива та тактику уточнення в мовленні детектива-аматора. Загалом було встановлено, що діапазон ЧОТ реалізацій комунікативних тактик у мовленні детектива-аматора є ширшим у порівнянні з мовленням поліцейського детектива. Результати аналізу локалізації максимумів ЧОТ у різних частинах синтагми в мовленні обох детективів показали, що коливання максимумів ЧОТ у шкалі в мовленнєвих реалізаціях усіх чотирьох типів тактик є незначними та свідчать про експресивне забарвлення найбільш значущих лексем у мовленні обох детективів.Документ Комунікативна парадигма літературного твору: мегатекстова структура оригіналу та його іншомовного трансформу(Астропринт, 2023) Колегаєва, Ірина Михайлівна; Kolehaieva, Iryna M.Дослідження присвячено аналізу феномена комунікативної парадигми, тобто сукупності певного літературного твору і його комунікативного трансформу — перекладеної версії у єдності всіх наявних мегатекстових компонентів. Об’єктом співставного вивчення був мегатекст-еталон, що включав у себе основний текст монографії Ю. Харарі «Sapiens. A Brief History of Humankind» і його допоміжні текстові повідомлення: виноски, коментарі тощо, а також його комунікативний трансформ — мегатекстова українська версія Ю. Харарі «Sapiens. Людина розумна. Коротка історія людства» у сукупності основного і допоміжних комунікативних компонентів. Перелік цих останніх виявився неідентичним у тексті-еталоні і його комунікативному трансформі. Аналіз висвітив наявність двох протилежних тенденцій комунікативних трансформацій, що з’являються внаслідок залучення до комунікативного ланцюга адресант (автор)–текст оригіналу–адресат (читач) додаткових комунікативних фігур перекладача і редактора українського видання твору. Комунікація отримує видозмінену форму: адресант (автор)–текст оригіналу–перекладач/редактор–текст перекладу–(адресат) читач перекладу. З одного боку, трансформована версія демонструє звуження інформаційного обсягу мегатексту (за рахунок вилучення предметного покажчика і переліку джерел ілюстративних матеріалів, зменшення кількості піктографічних повідомлень). З іншого боку українська версія видання значно розширює обсяг відомостей, що передає мегатекст-трансформ, за рахунок коментарів просвітницького спрямування, що додаються перекладачем у посторінкових виносках. Читач перекладеної версії монографії Ю. Харарі отримує додаткові відомості стосовно предмету обговорення. Це можуть бути історичні довідки про культурні феномени, про які йдеться в оригіналі, або новітні дані, що з’явились за період часу, що минув між виданням оригіналу і появою його перекладеної версії. Україномовний читач мегатексту дізнається про нові ракурси обговорюваних проблем, а також отримує інформацію про появу дотичних до теми українських публікацій. Перекладач перебирає на себе функцію коментатора і тлумача, в чому яскраво проявляється саме просвітницька характеристика аналізованого дискурсивного феномена. Внаслідок зазначених мегатекстових і архітектонічних трансформацій констатуємо зміну образу гіпотетичного читача української версії мегатексту, аніж той, що був закладений у мегатексті-еталоні. Зокрема очікувані тезаурусні запаси українського читача виявляються меншими, ніж читача оригінального тексту, про що свідчить в тому числі розширена версія заголовку: в ньому з’являється пояснення латинського слова Sapiens. Людина розумна, аналога чого не спостерігаємо в оригінальній версії заголовку монографії. В підсумку висновуємо, що текст-еталон та його комунікативний трансформ — це близькі, але не ідентичні комунікативні феномени.Документ Частотні та темпоральні особливості мовлення тинейджерів у британській і американській англійській(Астропринт, 2023) Григораш, Вікторія Сергіївна; Труханова, Н. Л.; Hryhorash, Viktoriia S.; Troukhanova, N. S.Статтю присвячено дослідженню просодичних особливостей мовлення британських та американських тинейджерів. Поняття віку є основою соціального буття та має культурну специфіку. Вік визначає місце людини в суспільстві та трудовому колективі. Досягнення певних вікових позначок призводить до нових зобов’язань, прав та соціальних ролей. Вікові характеристики людини відображають її рух за індивідуальною життєвою траєкторією та відповідність соціальним нормам. Мовлення тинейджерів має певні інтонаційні особливості та своєрідну акцентуацію. Його просодичними особливостями є: посилення африкату, розтягування голосних, зміни в інтонації на певних ділянках синтагми. Дослідження мовлення молоді показують, що відступи від нормативних «еталонних» варіантів інтонаційних моделей стають досить поширеним явищем. У роботі використано комплексну методику аналізу та обробки мовного матеріалу, що включає метод інтонування, інструментально-фонетичний аналіз, статистичний метод обробки отриманих даних. Матеріалом дослідження слугували аудіозаписи спонтанного мовлення 24 тинейджерів, з яких 12 британських і 12 американських хлопців та дівчат віком від 14 до 17 років. Загальна тривалість аудіозаписів склала 33 хвилини. Встановлено спільні і відмінні частотні та темпоральні характеристики, які маркують мовлення двох груп тинейджерів. Мовлення британських тинейджерів маркується: ширшим діапазоном ЧОТ, повільнішим темпом мовлення, тобто меншою швидкістю мовлення та артикуляції, більшою паузальною насиченістю та середньою тривалістю пауз, превалюванням коротких пауз та пауз середньої тривалості. Мовлення американських тинейджерів детермінується: вужчим діапазоном ЧОТ, швидшим темпом мовлення, тобто більшою швидкістю мовлення та артикуляції, меншою паузальною насиченістю, більшою кількістю надкоротких пауз у порівнянні з мовленням британських тинейджерів.Документ Фреймова структура концепту «secret» у художньому англомовному дискурсі(Астропринт, 2023) Грігорян, Анна Ігорівна; Grigorian, Anna I.Стаття присвячена дослідженню фреймової структури концепту «secret» на матеріалі англомовних художніх творів. Центральним поняттям у когнітивній лінгвістиці є концепт. Концепт — це ментальна репрезентація знання про певний об’єкт, явище, властивість чи дію. Існують різні типи структур представлення знань: уявлення, схема, картина, фрейм, сценарій, гештальт. Саме фрейми дозволяють когнітивно представляти знання про світ. Фрейм є структурою даних для представлення стереотипної ситуації, тому дана розвідка зосереджена саме на фреймовій репрезентації досліджуваного концепту. Аналіз словникових дефініцій концепту секрет дозволив виокремити такі концептуальні ознаки як відомість вузькому колу, конфіденційність (вербалізується лексемами known by few people; shared confidentially with a few; should not be told to others; kept hidden); метод досягнення мети/успіху (method for doing sth well; best way of achieving something); щось таємниче, незрозуміле/те, що складно пояснити (mystery; cannot be explained/understood; unrevealed). Різноманітні аспекти концепту «секрет» репрезентовані предметними фреймами (наявність свого або чужого секрету; приховування або розголошення секрету; існування секрету в певному соціальному середовищі; обговорення секрету; секрет у якості сюрпризу, або, навпаки, ганебної інформації), акціональними фреймами (повідомляти про секрет; приховувати секрет; вимагати розкрити секрет; обіцяти зберегти секрет), а також посесивними фреймами (володіти секретом). У результаті аналізу персонажного мовлення англомовних романів, було виділено такі фреймові вузли концепту «секрет»: з боку агенса: збереження секрету (необхідність зберігати секрет, захист секрету через брехню) та розкриття секрету (через ситуативну необхідність, власну емоційність, бажання вихвалитися власною обізнаністю, випадкове розкриття секрету, використання «секретного» знання як натяків або застережень), з боку пацієнса: вимога розкрити секрет (випитування секрету у співрозмовника та вимога уникати секретів) та обіцянка зберігати секрет.Документ Поняття «англійськість» як складова національної ідентичності у наукових розвідках(Астропринт, 2023) Войтенко, Л. І.; Богуславський, Сергій Сергійович; Voitenko, L. I.; Bohuslavskyi, Serhii SerhiiovychУ статті аналізується поняття англійськості у наукових розвідках зарубіжних та вітчизняних дослідників. Англійськість визначається як складова національної ідентичності. Поняття англійськості досліджується з різних підходів. На соціальному рівні за форми втілення англійськості відповідає інтелігенція, яка організовує суспільство у «модерному» поступі. Етно-культурний підхід формує перші уявлення про природу національного, які визначено як примордіальні, тому органістичний підхід до проблем національного формує уявлення, що нація та національна ідентичність є феноменами, даними народу «від природи», вони залежні від існування національної держави. Поняття національної ідентичності, в такий спосіб, стає головною складовою етно-культурного підходу. Модерністський підхід, оформляється в середині ХХ століття. Він акцентується на політичній природі національного, стверджується, що нації виникають за певних соціальних умов, а з часом зникають, минає епоха національних держав, а зміна історичних умов веде до трансформації національних держав у космополітичну загальну державу. 80–90-ті роки ХХ століття — це поява постмодерністської концепції національного, яка, на відміну від політикоцентризму попередньої теорії, постає як культуроцентрична, а нація в ній трактується як «винайдене», «уявне» поняття. При цьому важливим є не прагнення створити цілісну концепцію нації, а вивчення різних форм маргіналізації, гібридизації, що характеризують сучасну «постнаціональну» епоху. Національні спільноти характеризуються за такими ознаками: здійснюють спільну діяльність, яка полягає в інтерпретації відмінностей, формування кордонів, пошук традицій, створення співтовариств, конструювання інтересів. «Англійськість» відокремлюється від поняття націоналізму, його вивчення торкається соціокультурної сфери; в межах даного типу досліджень розглядаються особливості національної поведінки та способу мислення.Документ Проблематика та класифікація сучасної антиутопії (українська та світова літератури)(Астропринт, 2023) Андрейчикова, О. А.; Andreichykova, О. A.У статті досліджуються специфічні ознаки сучасної антиутопії, тематика та проблематика жанру. Об’єкт дослідження — сучасні антиутопічні романи світової та української літератури. На противагу ХХ століттю, у літературознавчий обіг дослідників антиутопії XXI століття увійшли поняття критичної, феміністичної, цифрової, національної (у контексті мультикультуралізму) антиутопії. Виокремлюються специфічні групи та їх жанрові підвиди. У статті також зазначається, що актуальність антиутопії насамперед пов’язана з соціокультурними та геополітичними катастрофами та руйнівними устроями: війни, жорстка влада, тиранічні імперії, авторитаризм і тоталітаризм — все це ламає утопічну свідомість. І хоча мрія, співзвучна утопії, органічна для людини, як виявилося, вона є неприйнятною для сучасного світопорядку.Документ Становлення орфографічної норми в німецькій мові(Астропринт, 2023) Янер, Оксана Сергіївна; Кулина, Ірина Георгіївна; Yaner, Oksana S.; Kulyna, Iryna G.Стаття присвячена становленню орфографічної норми в німецькій мові, починаючи з XVII ст. і до сьогодення. Розглядаються етапи формування орфографічної норми німецької мови з описом основних характерних рис кожного з них. На основі дослідження праць видатних вітчизняних і зарубіжних мовознавців та документів конференцій, що пов’язані зі становленням і кодифікацією загальновизнаної орфографічної норми в німецькій мові (Standarddeutsch), починаючи з XVII ст. і до сьогодення, виявлено спрощення певних правил правопису у сучасній німецькій мові та більш послідовне дотримання етимологічного принципу правопису. Метою праці є опис процесів становлення орфографічної норми в німецькій мові. Об’єктом дослідження є орфографічні особливості німецької писемної мови XVII–XXI ст. Предметом дослідження стали орфографічні зміни у німецькій мові XVII–XXI століть. Матеріалом дослідження слугували праці видатних вітчизняних і зарубіжних мовознавців та документи конференцій, що пов’язані зі становленням і кодифікацією загальновизнаної орфографічної норми в німецькій мові (Standarddeutsch), починаючи з XVII ст. і до сьогодення. Дослідження, яке було нами проведено, виявило шляхи становлення орфографічної норми в німецькій мові. Безумовно, що усі автори різноманітних орфографічних реформ керувалися найкращими спонуканнями удосконалювати німецьку орфографію, щоб відповідати завданням у сфері культури німецької мови на кожному етапі її розвитку. Але наскільки нові правила полегшують завдання писемного використання німецької мови, покаже життя. На наш погляд, автори останньої реформи уникали радикального реформування, чим пояснюється, наприклад, збереження написання іменників в німецькій мові з великої літери. Результати дослідження можуть бути корисними в курсі лекцій з «Історії німецької мови», «Історичної фонетики німецької мови», а також при викладанні та вивченні практичного курсу німецької мови.Документ Особливості темпу та паузації англомовної проповіді у зображувальному художньому дискурсі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Шевченко, С. С.; Shevchenko, S. S.Статтю присвячено дослідженню особливостей темпоральної (темпу та паузації) організації висловів монологічного типу персонажів-проповідників в англомовних художніх фільмах. Оскільки риторичні дії проповідника реалізуються не тільки під час ритуальної церковної проповіді з амвону, а передбачають ситуативні виступи поза межами храму та приватні бесіди з парафіянами на духовні теми, у статті розглянуто темпоральну організацію саме цих трьох видів мовленнєвої діяльності проповідника, оскільки вони є складовою мовленнєвої поведінки священика в різноманітних комунікативних ситуаціях. Розгляд особливостей релігійного дискурсу з точки зору прагмасемантики дозволив сконцентруватися на базовому концепті цього особливого дискурсу — концепті «віра», оскільки він є не тільки одиницею ментального лексикону, а й тією духовної опорою, що відбиває особливості духовного менталітету релігійної людини. Матеріал дослідження, який складали усні англомовні проповіді, промови та бесіди, вилучені з п’ятьох сучасних англомовних кінофільмів, був підданий перцептивному, аудиторському та інструментальному аналізу. Комплексний слуховий та інструментальний аналіз темпоральних характеристик мовлення проповідників дозволяє зробити висновок про наявність кореляції між змінами темпу мовлення проповідника та його оцінкою комунікативно-прагматичної цінності власного висловлювання. Окреме дослідження функціонування пауз різних видів (структурних, риторичних та пауз хезітації) у мовленнєвому матеріалі, що вивчався, довело великий прагматичний потенціал цього інтонаційного параметру у виконанні комунікативної задачі усного релігійного дискурсу.Документ Сучасні технології у навчанні англійської мови(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Тхор, Неоніла Максимівна; Tkhor, Neonila M.Стаття присвячена огляду сучасних мобільних додатків, які використовуються у навчанні англійської мови. Застосунки дозволяють студентам мати доступ до різноманітних навчальних матеріалів, таких як відеоуроки, аудіофайли, текстові матеріали та інше, які можуть бути використані для покращення навичок читання, письма, аудіювання та говоріння. Багато застосунків використовують ігрові елементи, викликаючи більше зацікавлення та мотивацію до навчання. Крім цього, застосунки дозволяють студентам вивчати мову відповідно до своїх потреб та рівня володіння. Переваги застосування додатків у навчанні англійської мови включають зручність і доступність (додатки мож- на використовувати на смартфонах, планшетах та комп’ютерах, що дозволяє вчитися в будь-який зручний для вас час і в будь-якому місці), різноманітність матеріалів (застосунки надають доступ до відео, аудіо, текстів, граматичних вправ та інше. Це допомагає розширити словниковий запас, покращити навички читання, слухання та мовлення), аутентичний матеріал (відео з реальними викладачами та носіями мови, що допомагає студентам підвищити своє розуміння реальної англійської мови та практикувати свої навички слухання), адаптивний підхід (багато додатків пропонують персоналізовані курси в залежності від вашого рівня вивчення та цілей. Ви можете вибрати тематику, яка вам цікава, або скласти свій власний набір матеріалів), інтерактивність (застосунки пропонують різні інтерактивні вправи, ігри та виклики, які роблять процес навчання цікавим, що сприяє більш ефективному засвоєнню матеріалу), фідбек та корекція помилок (деякі додатки надають можливість отримувати фідбек та корекцію помилок від викладачів або носіїв мов).Документ Основи наукових досліджень як обов’язковий компонент в освітніх програмах з філології(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Савранчук, Ірина Петрівна; Savranchuk, Iryna P.Стаття присвячена огляду завдань дисципліни «Основи наукових досліджень» як обов’язкового компонента освітніх програм з філології. Головними завданнями курсу «Основи наукових досліджень» у сфері вищої освіти є ознайомлення з засадничими поняттями та принципами наукових досліджень. Курс має на меті ознайомити студентів з засадничими поняттями та принципами наукових досліджень, такими як формулювання дослідницького запиту, розробка гіпотези, вибір методів дослідження, збір та аналіз даних та інше. Це допоможе студентам зрозуміти процес проведення наукового дослідження та вміти його застосовувати; вивчення методології наукових досліджень. Курс також має на меті ознайомити студентів з основними методологічними підходами до наукових досліджень, такими як квалітативний та кількісний підходи, експериментальні та кореляційні дослідження та інше. Це допоможе студентам вибрати найбільш відповідний методологічний підхід для своїх досліджень; розвити навички наукового письма та презентації. Курс спрямований на розвиток навичок наукового письма, включаючи написання наукових статей, доповідей та презентацій. Студенти будуть навчатися форматуванню та оформленню наукових робіт, а також актуальним правилам цитування та посилання на літературні джерела; вивчення етичних аспектів наукових досліджень. Курс має на меті ознайомлення студентів з етичними аспектами наукових досліджень, такими як дотримання конфіденційності, поважання прав учасників досліджень, уникання плагіату та фабрикації даних. Це допоможе студентам розуміти важливість етичних норм у науковій діяльності та дотримуватися їх. Академічна доброчесність є основою довіри до наукових досліджень та наукового співтовариства в цілому. Вивчення цієї теми допомагає забезпечити якість та надійність наукових публікацій, що в свою чергу підвищує довіру до науки і допомагає залучати фінансування та підтримку для подальших досліджень.Документ Композиція та архітектоніка твору як ознака авторського стилю. Дж. Чосер «Кентерберійські оповідання»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Романець, Валентина Михайлівна; Подковирофф, Нанушка Тетяна; Romanets, Valentyna M.; Podkovyroff, Nanushka TetianaУ статті розглядаються проблеми композиції та архітектоніки художнього твору. Досліджується співвідношення цих понять. Проведено аналіз типів композиційної організації художнього твору. Зазначено, що проблема композиції художнього твору має досить давню традицію. Її розглядав свого часу ще у IV ст. до н. е. Аристотель, при цьому наголошував на тому, що досконалість твору можна забезпечити вмотивованим відбором і поєднанням окремих елементів у цілісність, яка становитиме певну гармонію. Проведено дослідження теоретичних аспектів поняття «композиція», розмежування із подібними йому значеннями «структура» та «архітектоніка», опис композиційних прийомів, які увиразнюють функції композиції в художньому творі. У статті розглядаються особливості композиції та архітектоніки «Кентерберійських оповідань» («The Canterbury Tales») — твору Джеффрі Чосера, що був написаний наприкінці XIV століття середньоанглійською мовою, але залишився незавершеним. Літературна майстерність Чосера проявляється, наприклад, в тому, що в оповіданнях відображені індивідуальні риси та манера оповіді героїв. Автор малює широке полотно англійської дійсності сучасної йому доби. Книга складається з «Прологу», двадцяти двох віршованих та двох прозових оповідань, які зв’язані інтер-людіями. Обрамляючі оповідання повідомляють про розвиток дії. Запозичивши сюжети багатьох оповідань у інших авторів, Чосер ускладнює фабулу, насичує її реалістичними деталями. Динаміку дії автор поєднує з психологічним аналізом. Наголошено на тому, що композиція художнього твору структурується з таких основних елементів: сюжет — черга подій, що відбуваються в творі; конфлікт — зіткнення характерів та обставин, поглядів і принципів життя, які покладені в основну дії. Конфлікт може відбуватися між особистістю і суспільством чи між персонажами. А у свідомості він може бути явним, прихованим чи уявним. Елементи сюжету відтворюють ступені розвитку конфлікту; пролог — своєрідний вступ до твору, в якому розповідається про події минулого, він емоційно налаштовує читача на сприйняття твору; експозиція — введення в основну дію, показ умов і обставин, які були до початку дії (розгорнута, нерозгорнута, цілісна і «розірвана», розташована на початку, в середині чи наприкінці твору); ознайомлення з персонажами твору, обставинами та хронологією, на тлі яких відбувається дія; зав’язка — початок руху сюжету (подія, з якої починається конфлікт, розвиваються подальші дії); розвиток дії — система подій, які стають наслідком зав’язки, конфлікт загострюється, а суперечності проявляються ясніше і гостріше; кульмінація — момент найвищої напруги дії, вершина конфлікту — після кульмінації відбувається послаблення дії; розв’язка — вирішення конфлікту або вказівка на можливі шляхи його вирішення. Це заключний момент дії художнього твору. На цьому етапі композиції показане чи вирішення, чи неможливість його розв’язати; епілог — заключна частина твору, в якій позначається напрям подальшого розвитку подій і долі героїв. Коротка розповідь про те, що сталося з дійовими особами твору, після закінчення основної сюжетної дії. В дослідженні розглянуто варіанти сюжету: сюжет може викладатися в прямій послідовності подій з відступами у минуле — «ретроспективами». Крім того, сюжет може зображувати екскурси в майбутнє чи навмисно змінено послідовність подій. Несюжетними елементами вважаються: вставні епізоди, авторські відступи. Таким чином, слід зазначити, що основною функцією сюжету є відображення позиції автора. У творі можуть бути відсутні окремі елементи сюжету, а іноді є кілька сюжетних ліній. Прийоми архітектоніки, використані автором, створюють особливий неповторний авторський стиль. І саме автор сам обирає провідні композиційні принципи. Так композиція твору може бути багатоплановою, лінійною, кільцевою, «ниткою з намистинами». Майстерна архітектоніка — це не просто єдність складових частин твору, це — самобутність конкретного твору, його краса й унікальність. Зазначено, що суттєвою якістю композиції твору Чосера є її логічна послідовність. Саме за допомогою композиції можна вирізнити, що в «Кентерберійських оповіданнях» центром подій є подорож пілігримів до святого місця. Архітектоніка, тобто співвідношення між собою частин твору, наприклад, пролог і епілог традиційно невеликі, розташовуються на початку — пролог і наприкінці — епілог твору. А розділи більшого розміру розташовані між прологом і епілогом. У «Кентерберійських оповіданнях» Дж. Чосера подієвий тип композиції має хронологічну форму. Між окремими діями є часові відстані, але порушення природної послідовності в часі відсутні.Документ Prosodische Miittel in der modernen Deutschen interaktion(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Nykyforenko, Iryna V.; Никифоренко, Ірина ВалеріївнаDer Beitrag befasst sich mit Fragen von prosodischen Mitteln in der modernen deutschen Interaktion. Prosodische Mittel lassen sich als abstrakte Größen unter phonologischem Gesichtspunkt definieren oder als artikulatorische, akustische und auditive Parameter beschreiben. Diskurspartikeln bieten ein optimales lautliches Material für die Erforschung der allgemeinen Funktionen von Prosodie, auch in Bezug auf fremdsprachliche Kommunikationsfähigkeit. In dieser Studie wird daher mittels Perzeptionsund Produktionstests der Fragestellung nachgegangen, ob sich auf Diskurspartikeln sprachübergreifende prosodische Muster identifizieren lassen und welche Formen und Funktionen diese haben. Es wird der Versuch unternommen, Inventare an Diskurspartikeln verschiedener Sprecher zu erheben, sie phonetisch zu messen und anschließend zu vergleichen. Es wird außerdem untersucht, ob und wie weit die Stellung der Diskurspartikeln durch prosodische Gegebenheiten gesteuert wird. Partikeln verdeutlichen mit entsprechenden sprachlichen Mitteln unter den gegebenen Bedingungen die Funktion des Sprechaktes, drücken Annahmen, Bewertungen oder Erwartungen bezüglich der Reaktion des Gesprächspartners, im Hinblick auf die Interaktion aus. Für den DaFUnterricht ist es zu bemerken, dass gerade Wörter wie Partikeln den Deutschlernern besonders große Schwierigkeiten bereiten. Es soll betont werden, dass die Grundbedeutung der Diskurspartikeln immer von den Faktoren der gegebenen Sprechsituation abhängig ist. Diskurspartikeln bilden eine funktionale Gruppe, da sie interaktionale Kategorien und kontextuelle Informationen bzw. Relationen in einer vagen und besonders sprachökonomischen Weise ausdrücken. Prosodische Markierung wird als typisch für deutsche Diskurspartikeln gesehen. Unsere Studie über den aktuellen Stand der Erforschung von prosodischen Mitteln in der modernen deutschen Interaktion am Beispiel der Diskurspartikelforschung hat gezeigt, dass noch zahlreiche Fragen nicht oder erst in Ansätzen beantwortet wurden.Документ Відтворена іншомовна комунікація як елемент реалістичного зображення фанстастичного світу Дж. Толкіна(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Мешкурова, А. О.; Meshkurova, A. O.Cтаття присвячена аналізу зображеної іншомовної комунікації у романі «Володар перснів» відомого письменника Дж. Р. Р. Толкіна. Стаття акцентує увагу на тому, що персонажне мовлення є ключовим елементом, який допомагає автору створити «живих» і переконливих персонажів у фантастичному світі. Вона розглядає роль мовлення персонажів у розкритті їхніх характерів, думок, емоцій та взаємодії з оточуючим середовищем. Особлива увага приділяється використанню штучно створеної письменником ельфійської мови, яка надає унікальний колорит та глибину фантастичному світу. Наша розвідка показала, що проаналізовані мовні елементи сприяють зануренню читача у світ персонажів і допомагають розуміти їхні ментальні характеристики. Ельфійська мова, створена Толкіном, є однією з найбільш розвинених штучних мов у світі фантастичної літератури і має власну граматику, словник та писемність. Семантика ельфійської мови також пов’язана з її культурним та історичним контекстом. Толкін створив багатий світ Середзем’я, де ельфи були одним з основних народів. Його мови відображали особливості ельфійської культури, її цінності, світогляд та спосіб мислення. Таким чином, семантика ельфійської мови виражала не лише лексичне значення слів, але й глибше розуміння світу ельфів. Загалом, семантика ельфійської мови Толкіна була детально продумана та відтворювала багатство значень та контекстуальних нюансів. Вона стала не просто окрасою у фантастичному романі, але й важливим елементом, який допомагав поглибити розуміння та переживання читачів. Ця наукова стаття є внеском у вивчення іншомовної комунікації в літературі і розкриває важливі аспекти роману «Володар перснів» з точки зору мовознавчого аналізу. Результати цього дослідження мають значний потенціал для подальших наукових досліджень у галузі філології та літературознавства.Документ Взаємодія мови і культури з погляду сучасної лінгвокультурології(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Матузкова, Олена Прокопівна; Коваленко, Ольга Володимирівна; Matuzkova, Olena P.; Kovalenko, O. V.У пропонованій статті досліджуються особливості динамічної, синергійної взаємодії мови і культури в лінгвокультурологічному теоретико-методологічному аспекті. Метою роботи є опис механізму взаємодії зазначених фундаментальних категорій крізь призму сучасної лінгвокультурології. Поставлена мета зумовила виконання низки завдань, у межах яких було уточнено категорійний апарат сучасної лінгвокультурології, висвітлено механізм безперервного динамічного процесу поєднання мови і культури, визначено терміни «лінгвокультурологія», «мова культури», «лінгвокультура». У роботі уточнено квінтесенцію понять «культура» і «мова», релевантну для розуміння механізму взаємодії мови і культури та актуальну для сучасної лінгвокультурології. Також вперше обґрунтовано визначення лінгвокультури — ключового терміна сучасної лінгвокультурології — як комплексу мовних одиниць, що заповнюють ціннісно-смисловий простір мови певного етнокультурного співтовариства в результаті синергійного сполучення мови і культури, зафіксованого й освоєного певною етномовною свідомістю. У статті зазначається, що мова і культура перебувають у відносинах двоспрямованої, паритетної взаємозалежності та взаємовпливу. Мова не може існувати поза культурою, так само як і культура не може існувати поза мовою, вони складають нероздільне ціле, будь-яка зміна однієї складової призводить до зміни іншої. По-перше, мова, як вид людської діяльності, дійсно є складовою культури, але як засіб спілкування вона перебуває на одному рівні з культурою. По-друге, з погляду структури мови, її функціонування та способу опанування нею (як рідною так і іноземною), культура, радше соціокультурний шар, або компонент культури, є частиною мови або тлом її реального існування. Проте взаємодія мови і культури не означає їх тотожності, оскільки це насамперед різні семіотичні системи. Культура не ізоморфна мові, але структурно подібна їй.Документ Мультикультурний контекст творчості Й. Тавади (на прикладі творів «Де починається Європа», «Підозрілі пасажири твоїх нічних потягів», «Мемуари білих ведмедів)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Ланова, Вікторія Володимирівна; Lanova, Viktoriia V.Стаття присвячена дослідженню стилістичних та філософсько-естетичних особливостей прози сучасної японсько-німецької письменниці Й. Тавади. Унікальне становище, яке в літературному просторі посіла авторка, дозволяють нам розглядати її творчість в контексті теорій мультикультуралізму та постколоніалізму. Знаходячись поміж двох протилежних культурних парадигм та літературних традицій — східною та західноєвропейською — письменниця не вписується в жодну з них. Така позиція впливає на формування унікальної авторської точки зору на такі типові для мультикультурної літератури проблеми, як пошук ідентичності, формування власного «я» в поліфонічному глобалізованому світі, переживання стану культурної дислокації та бездомності. Особлива увага в нашій розвідці приділяється дослідженню образу мультикультурного письменника як такого, що знаходиться на культурному перехресті та є номадом в широкому сенсі слова. В результаті було встановлено, що формування нової ідентичності в творах Й. Тавади відбувається в так званому третьому або «проміжному просторі» — місці зустрічі двох протилежних світоглядів. Лінгвістичні експерименти та унікальне ставлення до універсальних мовних кодів як засобів міжкультурної комунікації є домінантою авторського стилю. Пошук втраченої ідентичності письменниця здійснює за рахунок творчих пошуків протагоністів, які страждають від травматичного досвіду та переживають втрату власного коріння. У творах письменниці прослідковується вплив японської літературної традиції. Зокрема Й. Тавада звертається до жанру моногатарі, типового для східної літератури. Поетикальні особливості прози авторки аналізуються у статі на прикладі повісті «Де починається Європа», а також романів «Підозрілі пасажири твоїх нічних потягів» та «Мемуари білих ведмедів».Документ Табуювання прикметника «link» в німецькій мові (діахронічне дослідження)(Астропринт, 2023) Кулина, Ірина Георгіївна; Kulyna, Iryna G.Пропонована стаття присвячена висвітленню поняття «табу» та причин його існування в німецькій мові, починаючи з давнини і до сьогодення. Метою роботи є дослідження прикметника «link» (лівий) та його табуювання у німецькій мові в діахронічній площині. Об’єктом дослідження обрано прикметник «link» та його табуювання в діахронічній перспективі становлення та функціонування в німецькій мові. Предметом дослідження є лінгвістичні особливості прикметника «link» та засоби його табуювання у німецькій мові з давнини і до сьогодення. Матеріалом дослідження слугували давні та сучасні словники В. В. Левицького, К. Дудена, Р. Шютцайхеля, Б. Хенніг, Г. Варіга. У роботі використано дескриптивний та порівняльно-історичний методи дослідження. В результаті проведеного дослідження виявлено, що прикметник «link» (лівий) мав у німецький мові протягом багатьох століть у більшості випадків негативну конотацію, тому був табуйованим і замінювався певними мовними евфемізмами. Отримані дані щодо появи і розвитку цього прикметника мають певне значення для вивчення та викладання «Історії німецької мови», «Вступу до германської філології», «Лексикології німецької мови» а також практичного курсу німецької мови.