Ускладнене речення як індикатор інтелектуального рівня віртуального мовця
Вантажиться...
Дата
2024
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
2307-4604
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Астропринт
Анотація
Представлене дослідження присвячено проблемі взаємозв’язку когнітивних процесів, що мають місце у свідомості людини, із синтаксисом її мовлення. Мовлення індивіда є дзеркалом його мислення, і це один зі способів, за допомогою якого він пізнає своє оточення, набуваючи когнітивного досвіду у відтворенні власної картини світу. Протягом комунікації та завдяки цьому процесу відбувається становлення людини як особистості з певним ментальним рівнем.
У фокусі роботи — синтаксичні особливості генерування англомовних вербальних повідомлень в залежності від інтелектуального рівня віртуального мовця, Актуальність теми наукової розвідки вбачаємо у лінгво-гносеологічній потребі проникнення у когнітивно-комунікативну сутність процесів генерування повідомлень, а також у відсутності серйозних досліджень цієї проблеми. Метою роботи є виявлення об’єктивного критерію для визначення інтелектуального рівня віртуального мовця в аспекті синтаксичної побудови притаманних йому речень. Відправною точкою наукового пошуку слугувало припущення, що існує певна кількість типологічно різних структурних моделей речень, яким віддають перевагу представники певної психологічної групи особистостей. У наших попередніх розробках встановлено, що у діалогічному спілкуванні прості речення превалюють серед інших структурних типів, складні посідають третє місце за частотністю використання практично у всіх мовців, незалежно від рівня освіти, соціального статусу та когнітивних здібностей. Разючий контраст, за нашими спостереженнями, вбачається у використанні носіями мови ускладнених речень, граматичний статус яких окреслено в граматиці недостатньо повно. У проведеному дослідженні конкретизовано поняття ускладненого речення та шляхом компаративного аналізу віртуального мовлення героїв трьох англомовних романів у різні періоди їхнього життя цей тип речення визначено як індикатор когнітивних особливостей мовців на рівні синтаксису. Зроблено припущення, що, на відміну від поверхових, глибинні структури організації мовлення людини співвідносяться з глибинними структурами її мисленнєвої діяльності.
Звідси високий інтелект індивіда віддзеркалюється не тільки на рівні адекватності сприймання інформації, але й на рівні форми репрезентації і генерування повідомлень, а саме переважно конструкціями з прихованою глибинною структурою предикації.
The paper looks at the problem of correlation of cognitive processes taking place in the person’s cognition with the syntactic organization of their speech. The speech of any individuum mirrors their thinking, and this is one of the ways they come to know their environment, acquire cognitive experience for building up their own picture of the world. In the process and due to communication, a human is shaped as an individual with a certain intellectual level of mind. The presented work is focused on syntactic peculiarities of the English-language verbal message, produced depending on the intellectual level of the virtual speaker. The topicality of the conducted scientific research consists in lingual and gnoseological need to penetrate into the cognitive-communicative essence of the processes of generating messages, and is motivated by the lack of serious scientific research of this problem. The objective of this paper consists in singling out a scientifically valid criterion for determining the intellectual level of a virtual speaker in the aspect of syntactic construction of sentences inherent to him. The starting point of this research was an assumption that there are certain typologically different structural sentence models, preferred by representatives of a certain psychological group of individuals. In our previous studies, it was established that in dialogue communication, simple sentences prevail among other structural types, while complex sentences take the third place in terms of use frequency with almost all speakers, regardless of their education level, social status, and cognitive abilities. According to our observations, a striking contrast can be seen in the native speakers’ use of complicated sentences, the grammatical status of which is not fully specified in grammar. The carried-out research specifies the concept of “complicated sentence”, and by means of comparative analysis of speech samples provided by the protagonists’ of three English novels captured at different stages of their lives, this type of sentence is determined as an indicator of the speakers’ cognitive peculiarities at the level of syntax. It is suggested that, in contrast to the surface representation, deep structures of human speech organization correlate with deep structures of human thought activity. Hence, a high intelligence level of an individuum is reflected not only at the level of adequacy of information perception, but also in the form of message representation and generation, namely, mainly in the constructions with a hidden deep structure of predication.
The paper looks at the problem of correlation of cognitive processes taking place in the person’s cognition with the syntactic organization of their speech. The speech of any individuum mirrors their thinking, and this is one of the ways they come to know their environment, acquire cognitive experience for building up their own picture of the world. In the process and due to communication, a human is shaped as an individual with a certain intellectual level of mind. The presented work is focused on syntactic peculiarities of the English-language verbal message, produced depending on the intellectual level of the virtual speaker. The topicality of the conducted scientific research consists in lingual and gnoseological need to penetrate into the cognitive-communicative essence of the processes of generating messages, and is motivated by the lack of serious scientific research of this problem. The objective of this paper consists in singling out a scientifically valid criterion for determining the intellectual level of a virtual speaker in the aspect of syntactic construction of sentences inherent to him. The starting point of this research was an assumption that there are certain typologically different structural sentence models, preferred by representatives of a certain psychological group of individuals. In our previous studies, it was established that in dialogue communication, simple sentences prevail among other structural types, while complex sentences take the third place in terms of use frequency with almost all speakers, regardless of their education level, social status, and cognitive abilities. According to our observations, a striking contrast can be seen in the native speakers’ use of complicated sentences, the grammatical status of which is not fully specified in grammar. The carried-out research specifies the concept of “complicated sentence”, and by means of comparative analysis of speech samples provided by the protagonists’ of three English novels captured at different stages of their lives, this type of sentence is determined as an indicator of the speakers’ cognitive peculiarities at the level of syntax. It is suggested that, in contrast to the surface representation, deep structures of human speech organization correlate with deep structures of human thought activity. Hence, a high intelligence level of an individuum is reflected not only at the level of adequacy of information perception, but also in the form of message representation and generation, namely, mainly in the constructions with a hidden deep structure of predication.
Опис
Ключові слова
речення, ускладнене речення, діалог, модель, картина світу, англомовний роман, когнітивний процес, sentence, complicated sentence, dialogue, model, picture of the world, English-language novel, cognitive process
Бібліографічний опис
Морозова І. Б. Ускладнене речення як індикатор інтелектуального рівня віртуального мовця / І. Б. Морозова // Записки з романо-германської філології : зб. наук. пр. – Одеса : Астропринт, 2024. – Вип. 1(52). – С. 103–115.
УДК
801.561.3:811.111’23’367