Структури та семантичні особливості британських топонімів
Вантажиться...
Дата
2024
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
2307-4604
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Астропринт
Анотація
Стаття присвячена огляду структурних та семантичних особливостей британських топонімів. Вивчення топонімів допомагає краще розуміти мовний образ світу, відтінюючи етнічний досвід і культуру. Топоніми мають важливе значення як засоби передачі історичної, культурної та іншої інформації через покоління, що робить їх дослідження актуальним у лінгвістиці. Власні назви британських територій є дуже різноманітними, оскільки країна протягом багатьох століть була місцем розвитку різних цивілізацій і народів, кожен з яких зробив свій внесок у мову через свої власні назви. У даній роботі було досліджено 200 топонімів з трьох регіонів Великої Британії. За походженням досліджені топоніми поділяються на власні та запозичені. Власні назви переважають у Англії, тоді як у північних регіонах та заході країни зустрічаються топоніми скандинавського походження. Уельс та Шотландія характеризуються переважно кельтськими назвами. Запозичені топоніми виокремлюються за чотирма мовними джерелами: кельтським, латинським, скандинавським і нормансько-французьким. Англійська мова містить більше запозичень, оскільки відкрита для прийому слів інших мов завдяки контактам з іншими культурами та колоніальній спадщині. Загалом, люди, які називали географічні об’єкти, керувалися особливостями ландшафту, де знаходився даний об’єкт. Ця категорія топонімів зустрічається у всіх трьох частинах Британії та має багато підгруп. Виникнення цієї групи є логічним наслідком того, що предки британців називали своє оточення відповідно до того, що бачили. При створенні та виборі топонімів можна спостерігати певну прагматичну спрямованість, яка залежить від різних чинників, таких як історичний контекст надання назв, рівень культурного розвитку, соціальні, політичні, релігійні або патріотичні мотиви осіб, які надають географічним об’єктам певні імена. Цей шар лексики викликає зацікавленість дослідників, оскільки він може збирати лінгвістичний, соціокультурний і історичний досвід.
The article is devoted to the review of structural and semantic features of British toponyms. The study of toponyms helps to understand the linguistic image of the world, highlighting ethnic experience and culture. Toponyms are important as means of transmitting historical, cultural, and other information across generations, which makes their study relevant in linguistics. The proper names of British territories are very diverse, as the country has been home to various civilizations and peoples for many centuries, each of which contributed to the language through their own names. In this work, 200 toponyms from three regions of Great Britain were investigated. According to the origin, the researched toponyms are divided into native and borrowed. Native proper names predominate in England, while toponyms of Scandinavian origin are found in the northern regions and the west of the country. Wales and Scotland are characterized mainly by Celtic names. Borrowed toponyms are distinguished according to four linguistic sources: Celtic, Latin, Scandinavian and Norman-French. English contains more loanwords because it is open to receiving words from other languages due to contact with other cultures and colonial heritage. In general, people who named geographical objects were guided by the features of the landscape where this object was located. This category of toponyms occurs in all three parts of Britain and has many subgroups. The emergence of this group is a logical consequence of the fact that the ancestors of the British named their surroundings according to what they saw. When creating and choosing toponyms, a certain pragmatic orientation can be observed, which depends on various factors, such as the historical context of naming, the level of cultural development, social, political, religious or patriotic motives of persons who give certain names to geographical objects. This layer of vocabulary is of great interest to researchers because it can collect linguistic, sociocultural and historical experience.
The article is devoted to the review of structural and semantic features of British toponyms. The study of toponyms helps to understand the linguistic image of the world, highlighting ethnic experience and culture. Toponyms are important as means of transmitting historical, cultural, and other information across generations, which makes their study relevant in linguistics. The proper names of British territories are very diverse, as the country has been home to various civilizations and peoples for many centuries, each of which contributed to the language through their own names. In this work, 200 toponyms from three regions of Great Britain were investigated. According to the origin, the researched toponyms are divided into native and borrowed. Native proper names predominate in England, while toponyms of Scandinavian origin are found in the northern regions and the west of the country. Wales and Scotland are characterized mainly by Celtic names. Borrowed toponyms are distinguished according to four linguistic sources: Celtic, Latin, Scandinavian and Norman-French. English contains more loanwords because it is open to receiving words from other languages due to contact with other cultures and colonial heritage. In general, people who named geographical objects were guided by the features of the landscape where this object was located. This category of toponyms occurs in all three parts of Britain and has many subgroups. The emergence of this group is a logical consequence of the fact that the ancestors of the British named their surroundings according to what they saw. When creating and choosing toponyms, a certain pragmatic orientation can be observed, which depends on various factors, such as the historical context of naming, the level of cultural development, social, political, religious or patriotic motives of persons who give certain names to geographical objects. This layer of vocabulary is of great interest to researchers because it can collect linguistic, sociocultural and historical experience.
Опис
Ключові слова
власні назви, етимологія, топоніми, топоніміка, система, proper names, etymology, toponyms, toponymy, system
Бібліографічний опис
Савранчук І. П. Структури та семантичні особливості британських топонімів / І. П. Савранчук, Н. М. Тхор // Записки з романо-германської філології : зб. наук. пр. – Одеса : Астропринт, 2024. – Вип. 1(52). – С. 171–179.
УДК
811.111’37