Слов’янський збірник
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: у збірнику висвітлюється широке коло проблем лінгвістичної славістики – від питань історії, теорії та структури слов’янських мов до діалектології і методики їх викладання, досліджень в галузі культури слов’ян.
Сайт видання: http://slovzbir.onu.edu.ua/
Переглянути
Нові надходження
Документ Ґендерний стереотип фемінності в контексті ритуалів на різдвяні свята в українській традиційній культурі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Яковлєва, Ольга Василівна; Yakovlieva, Olha V.Відповідно до актуальних понять у межах лінгвістичної ґендерології – фемінна ґендерна поведінка і маскулінна – основна увага у статті приділяється проявам стереотипу фемінності у ритуальних магічних діях дівчат і жінок на різдвяні свята в Україні. Описані та проаналізовані символічні значення окремих предметів та магічних дій, які були обов’язковими напередодні Різдва. У представленій розвідці виділяються і пояснюються „нелогічності” у виконанні деяких магічних ритуалів, які у традиційній культурі вважаються суто жіночими, зокрема, долучення чоловіка до захисних магічних дій. Відмічається аксіологічний аспект у виконанні ритуалів на різдвяні свята, акцентується увага на елементах руйнації ґендерних стереотипів у наш час.Документ Гостинність в українській літературі першої половини ХIХ століття: ритуал – антропологічна модель – культурна універсалія(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Малиновський, Артур Тимофійович; Malynovskyi, Artur T.У статті розглянуто гостинність як різновид соціально-рольової поведінки і як тип комунікації в українській літературі першої половини ХIХ століття. Феномен гостинності постає реалізацією філософії діалогу, зустрічі Я з Іншим. Проаналізовано різноманітні прояви цієї комунікації в літературі, підкреслено питому вагу ритуалу, антропологічної моделі й культурної універсалії у творах. Простежено суміжні з гостинністю прояви побутової поведінки персонажів, різноманітні антропологічні коди, сценарії. Гостинність постає своєрідною антропотехнікою, що регулює повсякденне життя людини, ритуалізує її соціальні відносини, розподіляє статусні ролі.Документ Adam Mickiewicz: tożsamość na pograniczu kultur(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Malynovskyi, Artur T.; Malinowski, ArturPobyt w Odessie różni się od przyczynowo-skutkowej determinacji osobistego i twórczego kształtowania się polskiego romantyka. Ten kamień milowy, według poety, nie pozostawi niczego w jego pamięci i w żaden sposób nie wpłynie na jego przyszłość. Pożegnanie z Odessą wygląda jak swego rodzaju inwektywa, przepełniona głębokim sceptycyzmem i rozczarowaniem. Pasjonarność Odessy, która przyjęła, pochłonęła i później odrzuciła Mickiewicza, polega na tym, że miasto to mogło nie tylko zademonstrować uroki i wdzięk światowości, ale też mogło stać się swoistym punktem orientacyjnym lub nawet probierzem późniejszej oceny Petersburga jako antyprzestrzeni, niewolnej, zaplanowanej geometrycznie, wzniesionej na siłę.Документ Linguistic markers of auto- and heterostereotypes in a literary text(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Voytseva, Olena A.; Войцева, Олена АндріївнаThe article deals with ethnic anthropological stereotypes. They constitute the most important part of the worldview in a literary work. The subject of the investigation is linguistic markers of auto- and heterostereotypes in the discourse of the first part of the novel „Glory and praise” („Sława i chwała”) by an outstanding Polish writer Yaroslav Ivashkevich. The aim is to find linguistic markers of ethnic stereotypes of the Poles and other ethnic groups in the literary text. Among the ethnic stereotypes we distinguish between auto- and heterostereotypes. The former are steady and emotionally coloured opinions, judgements, ascribed to a certain ethnic group by its representatives. The latter are ascribed to some ethnic group by a diferent one. Forming auto- and heterostereotypes occurs on a general basis: the emphasis is placed on most prominent national traits, on the contrast between „a native” and „a stranger”. The image of „a stranger” is perceived through the prism of one's own system of values. The inherent attribute of the ethnic stereotype is evaluation which firstly exists in linguistic markers at the lexical level. Valuing is also present in the pragmatic lexical component of ethnonyms (Polak, Ukrainiec, Ros anin, Niemiec, Francuz, Żyd, Austriak), anthroponyms (Chopin, Sienkiewicz, Blok, Lermontow, Majakowski), toponyms (Polska, Ros a, Warsza a, Odessa, Ki , Winnica, Chark , Mosk a, Petersburg, Piotrogrod, Wiedeń, Magdeburg, Paryż). Secondly, at the morphological level evaluation is performed by personal pronouns (my / wy, nasza / wasza; „Kto nie z nami, ten przeci nam”), qualitative adjectives (na ybitnie szy, ielki, piękny, przysto ny). Thirdly, at the syntactic level evaluation is presented by attributive adjectival phrases polski, ukraiński, rosy ski, niemiecki, austriacki, żydo ski, francuski („T arz miał rzeczy iście bardzo polską”; nasze ukraińskie ziemiańst o; ymienił rosy skie naz isko; oficer niemieckich; piechota austriacka; parę żydo skich furmanek; francuskiego zapachu). And forthly, at the stylistic level stereotypes and peculiarities of characters' speech behaviour are described („galicy skie naleciałości pańskie mo y”; „Ni, ni – odparł Lewko – nam treba wertatysia...”; „ J zia uderzył piękny akcent francuski”). Conclusion. In the literary discourse under analysis ethnic stereotypes reflect the nation's attitude to their activity, to the surroundings. They contain various information on the typical traits of the Poles, Ukrainians, Russians, Germans, Jews, Americans, the French and other nationalities. The perspective of the further investigation is to analyse stereotypes of different ethnic groups in literary and spoken texts.Документ Семантична структура лексем-когнатів воля / воља в українській та сербській мовах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Новак, Ольга Миколаївна; Novak, Olga M.У статті представлений аналіз структури та обсягу значення лексеми „воля” в українській та сербській мовах в семасіологічному та перекладацькому аспектах. Об’єктом дослідження є когнати воля / воља. Предметом дослідження обрано семантичний обсяг лексем з коренем вол’-. Мета дослідження полягала у порівняльному аналізі структури та обсягу значення лексеми воля / воља та похідних від неї в українській та сербській мовах. Дослідженню підлягали різнорівневі мовні одиниці та явища, що пов’язані з лексикою, словотвором, фразеологією слов’янських мов, а також культурна конотація досліджуваних одиниць. Як матеріал дослідження використовувалися дані тлумачних та етимологічних словників. Висновки: здійснивши порівняльний аналіз семантичного обсягу когнату 'воля', ми виявили, що етимологічно тотожні слова з коренем вол’- в сучасних українській і сербській мовах мають різний семантичний і дериваційний потенціал, а також різні значення, що сформувалися в результаті дивергенції семантичної структури. Такі лексеми складають корпус міжмовних омонімів і паронімів, мають різну семантичну та стилістичну сполучуваність, а також різне конотативне значення. Хибні друзі перекладача – похідні лексеми з коренем вол- вимагають особливої уваги при навчанні слов’янських мов як іноземних. Практичне застосування результатів дослідження пов’язане з можливістю їх використання у практиці викладання сербської та інших слов’янських мов як іноземних в інослов’янскому оточенні та при перекладі.Документ Неозапозичення – назви осіб у сучасних ЗМІ: семантика та функції(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Мінкевич, Еріка Еразмусівна; Minkevych, Erika E.; Минкевич, Эрика ЭразмусовнаЗапозичення є продуктивним способом поповнення лексики сучасних мов. а назви осіб серед неологізмів, у тому числі серед неозапозичень, посідають важливе місце. В статті розглянуто семантику та функції зазначених лексем у текстах ЗМІ 2016–2019 рр., показано, що, крім невеликої групи екзотизмів, які в публіцистичному тексті стають для реципієнта маркерами чужої культури, неозапозичення – назви осіб виконують номінативну функцію, характеризуючи людину за характером діяльності, та експресивну функцію, характеризуючи її за особливостями поведінки та поглядів.Документ Місце сленгових номінацій особи у лексико-семантичній парадигмі української лінгвосвідомості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Дмитрiєв, Сергiй Вiкторович; Dmytriiev, Serhii V.Стаття присвячена проблемі дослідження багатомірності лексико-семантичного вираження сленгових номінацій особи в українській мові. На матеріалі українських урбанолектів здійснюється аналіз специфіки функціонування сленгових номінацій у лінгвокультурній картині світу сучасної України. Досліджуваний простір диференціюється у межах двох підсистем: молодіжний сленг та загальноміський сленг. Декларується динамічність і значна відкритість молодіжної підсистеми, яка реалізується в межах кількох концептуальних платформ. Загальноміський сленг відрізняється поліфунціональністю та віковою поліформатністю, відносною стійкістю семантичних полів. Дослідження дозволяє зробити висновок про те, що картини світу користувачів молодіжного та загальноміського сленгів – системне відображення загальноукраїнської моделі світу, якій чужі спонтанна немотивована агресія та жорстокість, ворожнеча і ненависть. У лексичних системах цих соціолектів домінують жартівливо-іронічна тональність, доброзичливість, висміювання та здоровий гумор.Документ Відтопонімні прізвища болгар Півдня України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Колєснік, Валентина Олександрівна; Колесник, Валентина Александровна; Koliesnik, Valentyna O.У статті досліджуються прізвища болгарських поселенців Півдня України, вмотивовані топонімами. Відтопонімні прізвища болгарських переселенців спроможні дати важливу інформацію про напрями та інтенсивність давніх міграційних процесів людності в Болгарії, про етногенез українських болгар. Таких прізвищ серед болгар досліджуваного регіону трохи більше 3 % загальної кількості. Серед них є субстантивні та ад’єктивні утворення з суфіксами -ли, -лия, -лиев, -ський, -цький, -ов, -єць, -ян, -ар, -жи. Вони засвідчують місцеві імена Східної Болгарії, утворені від ойконімів, які в Болгарії зосереджені на Південному Сході та на Півночі.Документ Перейменування в топонімії Одещини як наслідок декомунізації: результати й проблеми(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Касiм, Галина Юрiївна; Касим, Галина Юрьевна; Kasim, Halyna Yu.У статті аналізуються перейменування поселень Одещини, здійснені в межах закону про декомунізацію в 2016 р. Визначено шляхи вибору назви, введеної при перейменуванні (відновлення історичної назви; заміна старої назви іншою, взятою з місцевої топонімічної системи; трансформація старої назви таким чином, що втрачається її ідеологічний характер; утворення нової назви від слів, денотати яких оцінюються позитивно). Розглянуто також назви, запропоновані комісією з перейменувань, проте не прийняті, зокрема через критичну оцінку цих ойконімів мешканцями. Зазначений матеріал дає уявлення про сучасні топонімійні смаки мовців: помітна виразна тенденція відкидати пропозиції повернення історичної назви та заміни старої назви іншою, взятою з місцевої топонімічної системи, якщо пропонована назва є етимологічно неясною. Іноді в таких ситуаціях може використовуватися трансформація старої назви або ж створення нового ойконіма. Перейменування поселень Одещини певною мірою засвідчило прагнення обирати назви з прозорою мотивацією, уникаючи історичних назв поселень чи назв, узятих з місцевої топонімічної системи, якщо вони сприймаються як етимологічно непрозорі. При цьому неодноразово засвідчені випадки, коли ні номінаторів, ні мешканців не бентежила стандартність запропонованих назв та – як наслідок цієї стандартності – їх знижена диференційна потужність.Документ Србистика на Одеском универзитету(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Новак, Ольга Миколаївна; Novak, Olga M.Славістика, зокрема сербістика, в Одесі має давні традиції з перших років заснування в 1865 р. під назвою Імператорський Новоросійський університет (з 2000 р. Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Славістичні студії і досі залишаються одним із пріоритетних напрямків наукової роботи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Кафедра загального та слов’янського мовознавства активно співпрацює з філологічним факультетом Белградського університету та філософським факультетом Нови-Садського університету, а також з Міжнародним славістичним центром в Белграді, який постійно надає допомогу у підготовці та вдосконаленню фахівців з сербської мови та культури. Проте, на жаль, на сьогодні Одеса залишається на периферії україно-сербських міжкультурних зв’язків та подій, що організовуються дипломатичними установами в Києві. Вважаємо, що цю ситуацію можна було б змінити створенням в Одесі Сербського культурного центру.Документ Трикстерский потенциал образа Моцарта в лирике А. Ширяева. Диалог с кинематографической традицией(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Фокина, Светлана Александровна; Фокіна, Світлана Олександрівна; Fokina, Svitlana O.В статье проанализирована специфика проявления интермедиальной поэтики в стихотворении современного поэта Андрея Ширяева „Шарманка – от щеки до горизонта…”. Изучены факторы диалога ширяевского авторского сознания и широкой культурной традиции моцартианы. В качестве факторов, обусловивших трикстерский потенциал образа Моцарта в интерпретации А. Ширяева, выявлен ряд доминант. Важным для А. Ширяева стало переосмысление пушкинского решения темы „Моцарт и Сальери”, представлений о великом композиторе, сформированных воспоминаниями его современников, мифологем Серебряного века: „Моцарт-Орфей” и „Моцарт-Пушкин”, а также диалог с кинематографическим образом Амадея.Документ Мифопоэтическая основа произведений Божены Немцовой(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Мусий, Валентина Борисовна; Мусій, Валентина Борисівна; Musiy, Valentyna B.Цель статьи – выделить мифопоэтические мотивы, образы, символику в произведениях чешской писательницы XIX века Божены Немцовой и изучить их место в художественной системе этих произведений, в выражении с их помощью авторской концепции человека и действительности. Основное внимание сосредоточено на рассказах „Карла” и „Дикая Бара”, которые близки в жанровом отношении (это новеллы, заканчивающиеся пуантом), характерами центральных персонажей, их объединяет ряд общих сюжетных мотивов, и, что является самым важным, в основе каждого из них – архетипическая мифологическая ситуация.Документ Лексеми простір і місце (przestrzeń і мiejsce) у складі польських фразеологічних одиниць(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Яковенко, Людмила Іванівна; Yakovenko, Liudmyla I.У статті розглянуто лексеми p zestzeń і miejsce, а також з’ясовано їх роль у формуванні семантики польських фразеологічних одиниць. Показово, що книжна лексема p zestzeń, за деякими винятками, майже не входить до складу фразеологічних одиниць. Репрезентантом цього ключового поняття існування речей та явищ у фразеології є лексема miejsce. Ця особливість зумовлена побутовим потрактуванням простору через локальні характеристики предмета, що згодом відбилося також на певних соціальних та ментальних процесах і явищах. З п’ятдесяти проаналізованих польських фразеологічних одиниць з компонентом miejsce найбільша кількість ілюструє його значення „частина якогось простору”, при цьому у значній кількості одиниць воно безпосередньо реалізоване. Семантика аналізованих фразеологізмів здебільшого стосується окремої ділянки простору, пов’язана з уступанням чи заміщенням, з узагальненим позначенням певного положення чи посади, а також з відповідністю чи невідповідністю поведінки, посади, події тощо.Документ Графічно неадаптовані неозапозичення в сучасних українських ЗМІ(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Мінкевич, Еріка Еразмусівна; Минкевич, Эрика Эразмусовна; Minkevych, Erika E.В статті на матеріалі електронних ЗМІ України (2016–2018) розглянуто особливості графічно неадаптованих неозапозичень (ГНН) – їхню семантику, прийоми введення в текст, варіативність графічної форми. Досліджувані одиниці належать до різних рівнів мови (слова, словосполучення, іноді навіть речення) та є іншомовними украпленнями та варваризмами. Зазначені лексеми та звороти можуть уживатися текстах ЗМІ як без тлумачення значення (це стосується передусім тих одиниць, що мають відносно високу порівняно з іншими ГНН регулярність уживання в українському мовленні), так і з перекладом та / або семантизацією – тлумаченням значення. У випадку відсутності у ГНН точних еквівалентів в українській мові їхнє значення може описуватися в тексті, причому іноді досить розлого. Звісно, в групі ГНН, як і серед інших неозапозичень, абсолютну більшість становлять англіцизми, проте зрідка трапляються й запозичення з інших мов. Метою вживання ГНН у текстах сучасних ЗМІ є підкреслення їхньої іншомовності – щоб акцентувати інокультурність номінованої реалії або ж продемонструвати обізнаність автора тексту з англомовними виразами. В цілому ж більшість розглянутих неозапозичень отримала шанс проникнути в українське мовлення завдяки своїй семантичній наповненості та дії принципу економії.Документ Нові фемінітиви в сучасних українських ЗМІ(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Касiм, Галина Юрiївна; Kasim, Halyna Yu.; Касим, Галина ЮрьевнаНа сьогодні активне творення та вживання нових фемінітивів в українських електронних ЗМІ є яскравим виявом мовної політики, спрямованої на розширення лексико-семантичної групи фемінітивів. Фемінітиви в українській мові є важливою складовою репрезентативної лексико-семантичної групи „назви осіб”. Метою зазначеної статті є розгляд суфіксальних особливостей неофемінітивів, що активно вживаються у сучасних ЗМІ, на фоні словотвірної системи української мови. При творенні нових фемінітивів використовуються традиційні для української мови фемінні суфікси -к/а, -иц/я, -ин/я. Показано, що при творенні неофемінітивів спостерігається виразна експансія форманта -ин/я, який за своєю продуктивністю випереджає у цій групі слів навіть такий традиційно продуктивний у мові фемінітивний суфікс, як -к/а. При тому, що серед традиційних фемінітивів номінацій із суфіксом -к/а у 50 разів більше, ніж номінацій із суфіксом -ин/я, серед обстежених неофемінітивів утворених за допомогою форманта -ин/я трохи більше, ніж утворених за допомогою форманта -к/а. Це безперечно засвідчує потужні преференції сучасних мовців щодо форманта -ин/я при творенні неофемінітивів. А стимулом такої експансії форманта -ин/я є як семантичні обертони (асоціація з традиційними номінаціями жінок з цим суфіксом, що мають „високу” семантику), так і відсутність комбінаторних і структурних обмежень (пор. обов’язкову кореляцію неофемінативів на -иц/я з іменниками на -ець). Усі обстежені неофемінітиви виконують номінативну, а не експресивну функцію та виступають не як оказіональні слова, призначені для увиразнення конкретного тексту, а як номінації осіб жіночої статі. Винятком є лексикалізація форманта -их/а, що виступає оказіоналізмом у значенні „жінка середнього чи старшого віку, що не належить до найвищих соціальних верств”.Документ Парфумерно-косметична термінологія української мови та її походження(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Войцева, Олена Андріївна; Войцева, Елена Андреевна; Voytseva, Olena A.Статтю присвячено термінології української мови, що відбиває сучасний стан і поняттєвий апарат галузей парфумерії і косметики. Розвиток парфумерно-косметичної термінології знаходиться в тісній кореляції з референтною сферою, в підсистемі взаємозалежних і взаємопов’язаних між собою мовних елементів. Походження, специфіка і розвиток парфумерно-косметичної термінології в українській мові викликають зацікавлення вчених і зумовлюють актуальність обраної теми. Метою дослідження є аналіз ґенези парфумерно-косметичної термінології сучасної української мови. Зібраний матеріал свідчить, що у складі термінології парфумерії та косметики питомі за походженням терміни становлять лише 5, 6 % від зібраних лексем (без урахування похідних слів). З індоєвропейського лексичного фонду успадковано слова вода, сіль, з праслов’янської мови – духи, мило, віск. Унаслідок контактів між східнослов’янськими мовами та власного розвитку української мови виникли такі номінації, як піна, свічка, пробник, освітлювач,білила та ін. Запозичення домінують у корпусі термінології косметичних і парфумерних засобів української мови (вони становлять 45, 6 % від загального числа досліджених нами термінів), що можна пояснити загальнотермінологічною тенденцією до інтернаціоналізації фахової лексики та міжнародним характером парфумерно-косметичної індустрії. Прямі або опосередковані етимологічні запозичення з грецької (аромат, крем), латинської (гель, концентрат), французької (помада, одеколон), англійської мов (спрей, коректор, тонік) зазнають на ґрунті приймаючої української мови фонетичної, лексико-семантичної, граматичної адаптації.Документ Активні процеси словотворення в сучасній українській мові: динаміка словотвірного гнізда з префіксоїдом вело-(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Хрустик, Надія Михайлівна; Хрустык, Надежда Михайловна; Khrustyk, Nadiia M.Стаття присвячена дослідженню активних процесів словотворення в сучасній українській мові. На матеріалі лексикографічних праць розглядається з’ява та динаміка розвитку словотвірного гнізда з префіксоїдом вело-. Приблизно за 150 років функціонування в українській мові досліджуваного словотвірного гнізда у словниках відбито 33 його лексеми. У статті фіксуються також та аналізуються деривати цього словотвірного гнізда, які з’явилися за останні два роки в ЗМІ. З’ясовано, що за цей короткий період часу словотвірне гніздо з вершиною вело- поповнилося лексемами втричі. Визначаються й обґрунтовуються причини активного творення його дериватів. Робиться висновок, що висока динаміка розвитку словотвірного гнізда з префіксоїдом вело- є результатом взаємодії мови, зокрема її словотвірної системи, з особливостями розвитку і потребами українського суспільства на сучасному етапі. Лексеми, утворені префіксоїдами, поруч зі складними словами (юкстапозитами, композитами) завдяки особливостям своєї семантико-словотвірної структури здатні оперативно й максимально адекватно номінувати всі ті нові явища і процеси, які з’являються.Документ Типология гнёзд как способ прогнозирования лексического состава языка (на материале болгарского, русского и украинского языков)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Горбань, Виктория Владимировна; Горбань, Вікторія Володимирівна; Horban, Viktoriia V.Одно из ведущих направлений современной лингвистики – сопоставительное изучение языков. Рост интереса к сопоставительным исследованиям связан с потребностью выявления универсальных черт языкового материала, стремлением описать национальную картину мира носителей разных языков; интересом к изучению национальной специфики семантики и к специфике языкового мышления; расширением сферы преподавания иностранных языков. Язык, осознаваемый как этноспецифическое явление, интересно рассмотреть на разных уровнях. Наша статья посвящена выявлению национально-специфических особенностей словообразовательных гнёзд родственных языков – болгарского, русского, украинского.Документ До питання про ґенезу чишийських говірок(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Колесник, Валентина Александровна; Koliesnik, Valentyna O.; Колєснік, Валентина ОлександрівнаУ статті досліджуються основні фонетичні, морфологічні та лексичні риси говірки с. Городнє (стара назва Чийшия), Болградського району Одеської області, раритетні особливості чийшийської говірки, що дозволяють визначити її ґенезу та місце серед інших болгарських переселенських говірок в Україні та в метрополії. Метою дослідження є визначення корпусу фонетичних, морфологічних та лексичних рис, які уможливлюють встановлення типу говірки. Об’єктом дослідження є болгарські переселенські говірки Півдня України, предметом дослідження – говірка с. Городнє (Чийшия). Матеріал зібрано під час експедицій в с. Городнє та зі словника с. Калчево, де теж мешкають носії чийшийської говірки. Основними методами дослідження стали описовий, порівняльний та семантико-етимологічний аналіз досліджуваних лексем. У результаті дослідження було з’ясовано, що найбільшу кількість спільних рис у фонетичній та лексичній системі чийшийська говірка має з південно-східними говірками метрополії. Практичне впровадження результатів дослідження можливе при укладенні словника болгарських переселенських говірок в Україні та словника балканізмів. Висновки. Чийшийська говірка не належить до північно-східних болгарських говірок, вона є мішаною, в ній зафіксована низка рис балканських ъ-говорів, південно-східних болгарських говірок і навіть південно-західних. Найбільшу кількість фонетичних, граматичних і лексичних сходжень фіксуємо в рупських, деяких родопських та південно-західних болгарських говірках. Яскравим прикладом цьому є наявність ітеративних дієслів, зафіксованих болгарськими діалектологами переважно в південно-західних говірках. Ітеративні дієслівні форми – одна з характерних рис і рупських говірок. Вони зафіксовані у східномакедонських говірках і в солунських. Архаїчні типи ітеративних дієслівних форм утворені за типом старих інфінітивних основ -ова-, -иева, тобто з суф. -ова- (в діалектах -ува-): казовам, видьовам, пцовам (псувам), плодновам, празновам, легновам. Деякі з них існували ще в староболгарській мові. М’якість приголосних л’ та н’ (шел’чи, казан’чи, мийун’чи, мъл’ч’ешна вудъ, гъл’чъ та ін.) в чийшийських говірках і стабільність консонанта в є також характерними рисами південнозахідних болгарських говірок та деяких рупських. Визначення ареалів диференційних ознак – одна з актуальних проблем болгарської діалектології. Необхідне подальше дослідження лексики болгарських переселенських говірок у плані лінгвогеографії та історії, щоб визначити їхні давні й більш пізні зв’язки з іншими південнослов’янськими говірками та діалектами інших балканських народів, установити хронологію спільних елементів.Документ К вопросу о диагностирующих диалектных маркерах бессарабских болгарских говоров(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2005) Георгиева, Светлана ИвановнаThe diagnostic dialect markers of the Bulgarian dialects in Bessarabia, in fact, have not been researched at all. The preparation of a complete markers’ list from the different language levels is vital for determination the genetic propinquity of the researched settler’s dialects. The concept “diagnostic dialect markers” is examined in the presented article. In this paper are also analyzed problems, which arise when the defining of the mentioned concept takes place. Considering the elements of the dialect of the village of Zarya, the following linguistic patterns refer to th e diagnostic dialect markers: Reflexion of the vowel J a t'; presence/absence of - I> -U labialization; stability/instability of the phoneme /x / ; presence/absence of hyperism forms; presence/absence of the j> v mutation, etc.