Статті та доповіді ФФ

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 475
  • Документ
    Одесса как зона импорта литературного дендизма в первой половине XIX века
    (2018) Малиновський, Артур Тимофійович; Malynovskyi, Artur T.
    Odessa as the city with unique creative energy has already become the object of aesthetic reception during its formation period. The free port status enabled the south town to adopt European culture and spheres of socio-economic life. Dandyism found a breeding ground here. It gained its local exotic flavorand authentic semantics in Odessa. In «Fragments from travel of Eugene Onegin» this historic cultural phenomenon has syncretic image. That is the secondary transplanted model of dandy in St. Petersburg imperial manner and the frontal view of European like fashionista emphasized in behavior and appearance details with Odessa exotica. There is no doubt that borders between them are quite comparativeas far as dandyism essence supposes instability and marginal social position. Obviously, this status enabled to observe the world closely. Text of «fragments» achieves integrity though not monolithic one, but «gathered» one, which is composed from heterogeneous, variegated patches of Odessa life. View of everyday business life and prosaically unpleasant street rubbish and «epicurean» sketch of coffee drinking against the background of awaking and flickering with exotic shine maritime city and sphere of «internal» life of hedonistic company of young people are equally presented but in varying degree of outline. All these play, shimmer with different colors, twinkle with kaleidoscopic shot change and polyphony in focus of author objective lens. Pictures are put in motion and joined with lorgnette. They are endued with quality of corporality, anthropologic codes and signals which a reader has to decipher. A definite structure forms and fits in genre frameworks of «physiology» of multifaced, multicultural, tolerant city.
  • Документ
    Нейропсихологічна діагностика і корекція порушень читання у дітей з вадами зору
    (2022) Кременчуцька, Маргарита Костянтинiвна; Кіпаренко, Олена Леонідівна; Чикур, Лілія Дмитрівна; Пундєв, Володимир Васильович; Добриніна, Ірина Вікторівна; Kremenchutska, Margaryta K.; Chykur, Liliia D.; Pundiev, Volodymyr V.; Kiparenko, Olena L.
    Вступ. Кожен рік кількість дітей з порушеннями навичок читання збільшується. У статті акцентовано увагу на нейропсихологічному підході до дослідження порушень оволодіння навичкою читання у дітей з вадами зору. Мета роботи. Дослідити впчив нейропсихологічних показників на порушення читання у дітей з вадами зору. Матеріали і методи. Вибірку дослідження склали 72 дитини віком від 8 до 12 років, з яких 36 дітей мат різні вади зору. В дослідженні використано батарею нейропсихологічних тестів О.Р. Лурії (дитяча версія Ж.М. Глозман). Статистичний аначіз проводився за допомогою IBM SPSS Statistics 23. Результати. Аналіз нейропсихологічних проб виявив достовірні відмінності (р<0,050) між експериментальною та контрольною групами. Нейропсихоло- гічний симптамокомплекс (кластер) для дітей з вадами зору містить певні маркери, що відповідають за регуляцію та контроль: незапам’ятовування послідовності елементів, незапам’ятовування смислових елементів тексту, не- сформованість холістичного читання, низький темп читання, неможливість скласти програму розв ’язання задачі, труднощі}’ знаходженні узагальненого поняття, конкретно-ситуативне узагальнення. Висновки. Встановлено, що на порушення читання у дітей з вадами зору вшиває рівень сформованості нейропсихологічних показників, а саме регуляторні механізми, яку руховій так й у інтелектуальній сферах. Розуміння нейропсихологічних механізмів порушень читання у дітей з вадами зору має вирішальне значення для диференціачьної нейропсихологічної діагностики та подальшого правильно збудованого корекційного маршруту роботи нейропсихолога.
  • Документ
    Індивідуальна робота зі студентами в режимі онлайн-навчання
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Яковлєва, Ольга Василівна; Yakovlieva, Olha V.
    У статті схарактеризовані особливості запровадження онлайн форми проведення занять, з якою вже другий рік поспіль час від часу стикаються викладачі українських вишів в умовах пандемії. Описані переваги онлайн-навчання, вказані й недоліки виключно такої, а також і змішаної форми занять. Авторкою наведені приклади з власного досвіду проведення синхронних занять дистанційно, проаналізовано досвід колег- викладачів з інших університетів. Основна увага у цій розвідці сфокусована на індивідуальній роботі зі студентами під час онлайн-навчання, зокрема на індивідуальних консультаціях фуркантів кафедри 2-3 курсів, які пишуть курсові роботи під керівництвом авторки. Особлива увага під час таких консультацій приділяється тлумаченню поняття «академічна доброчесність» у повному обсязі значення, що є на сьогодні актуальним в Україні як для викладачів вишів, так і для здобувачів вищої освіти. Наведені приклади компетентностей із академічної доброчесності, що мають набути студенти.
  • Документ
    Реализация инновационной деятельности в практике обучения иностранных студентов
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Черновалюк, Ирина Владимировна; Черновалюк, Iрина Володимирівна; Chernovaliuk, Irina V.
    Цель данной статьи заключается в рассмотрении особенностей онлайн-обучения иностранных студентов в вузе и эффективности использования инновационных технологий. Объектом исследования выступает процесс обучения иностранных студентов в вузе. Предметом исследования является содержание методики и организация процесса онлайн-обучения иностранных студентов. Методы решения поставленных задач включали анализ современной педагогической литературы, практического опыта организации онлайн-обучения иностранных студентов с учетом их профессиональной направленности; анализ содержания учебных программ по профилирующим дисциплинам и учебных планов подготовки иностранных студентов; беседы с участниками образовательного процесса. Научная новизна заключается в описании опыта использования информационно-коммуникационных технологий (ИКТ) в обучении и языковой подготовке иностранных студентов в условиях онлайн-обучения. Практическая значимость исследования заключается в разработке и обосновании педагогических путей совершенствования стратегий онлайн-обучения иностранных студентов и условий их реализации в образовательном процессе современного вуза, применении данных исследования в разработке учебно-методического обеспечения, онлайн-контенте и онлайн-курсах. Результаты исследования могут использоваться при создании учебно-методических материалов, направленных на формирование у иностранных учащихся языковых навыков и речевых умений в условиях онлайн-обучения, при решении вопросов, связанных с организацией учебного онлайн-занятия, при организации самостоятельной работы иностранных учащихся. В результате исследования даются рекомендации относительно возможностей использования информационно-коммуникационных технологий в обучении иностранных студентов. В работе сделаны выводы об эффективности применения новых современных технологий и информационно-коммуникационных технологий с целью развития и совершенствования системы языковой подготовки иностранных студентов.
  • Документ
    Проблеми взаємодії суб’єктів під час онлайн-навчання
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Стоянова, Дарина Федорівна; Stoianova, Daryna F.
    Статтю присвячено дослідженню основних проблем взаємодії суб’єктів освіти під час онлайн-навчання. Особливу увагу звернено на феномен спілкування між викладачами та студентами як основну і найважливішу форму успішної педагогічної взаємодії. Розглядаються різні види можливих ризиків, поява яких у ході освітнього процесу зумовлена раптовими та терміновими змінами сучасної освітньої системи, пов’язаними з розповсюдженням коронавірусної інфекції.
  • Документ
    Обзор проблем дистанционного онлайн-обучения иностранным языкам
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Степанов, Евгений Николаевич; Степанова, Светлана Евгеньевна; Степанов, Євгеній Миколайович; Степанова, Світлана Євгеніївна; Stepanov, Yevhenii M.; Stepanova, Svitlana Ye.
    Цель данного обзора – определить основные векторы исследований в области методики и технологий дистанционного онлайн-обучения иностранным языкам учащихся разных уровней и выявить перспективы работы учёных, методистов и преподавателей-практиков в этом направлении. Объект изучения – теоретические работы последних 15–20 лет, посвящённые дистанционному онлайн-обучению иностранным языкам, а также учебные материалы, используемые при такой форме обучения. Предмет исследования – специфика методов и технологий дистанционного онлайн-обучения иностранным языкам на современном этапе. В результате исследования были проанализированы теоретические исследования и практические разработки специалистов, занимающихся разными аспектами онлайн- преподавания иностранных языков (английского, французского, немецкого, испанского, русского), и сделаны некоторые выводы. Современная «онлайн-технологизация» образовательного процесса является вынужденной адаптивной реакцией общества на неожиданно возникшие угрозы его безопасности. Системная разработка эффективных технологий онлайн-обучения иностранным языкам, в целом, находится на начальной, прагматической стадии. Однако некоторые коллективы авторов, создающих учебные материалы для онлайн-обучения, проявляют глубокое понимание проблемы и путей её решения. Изучение этих проблем сводится к шести исследовательским направлениям: 1) определение места и роли онлайн-обучения в образовательном кластере общества; 2) интеграция наиболее ценных традиционных методик и технологий обучения иностранным языкам в новейшие процессы диджитализации; 3) поиск новых технологических возможностей дистанционного обучения на онлайн-платформах; 4) содержание и способы повышения квалификации специалистов для овладения новейшими технологиями онлайн-обучения иностранным языкам; 5) выявление, изучение и мониторинг приёмов оптимизации процессов усвоения учащимися новейших технологий и попытки стандартизировать их; 6) создание и научно-методический анализ обучающих систем, учебников, пособий и комплексов, используемых в онлайн-обучении иностранным языкам. Исследования актуальных вопросов дистанционного онлайн- преподавания иностранных языков создают перспективу успешного создания оптимально необходимых учебных материалов для этой формы обучения.
  • Документ
    Модель проведення заняття в онлайн-режимі (лекційний курс «Усна народна творчість» в групі студентів-русистів)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Мусій, Валентина Борисівна; Musiy, Valentyna B.
    Автор враховує досвід on-line роботи своїх попередників, оцінки ними негативних і позитивних сторін on-line діалогу «викладач-студент» та виходить з визнання необхідності подальшого вдосконалення і розвитку системи викладання в on-line режимі. Пропонується приклад проведення заняття на платформі Zoom з курсу «Російська усна народна творчість». Об’єкт – лекція на тему «Народний театр» в курсі «Усна народна творчість». Предмет – комп'ютерні засоби активізації уваги студентів і поєднання науковості і наочності учбового заняття в он-лайн режимі. Мета – ознайомити з досвідом проведення лекційної роботи із студентами в он-лайн режимі, запропонувати можливі варіанти діалогу із студентською аудиторією в процесі проведення заняття. В результаті автор приходить до висновку про те, що позитивний ефект роботи в on-line режимі обумовлений технічними можливостями, які дає використання Інтернет ресурсів на платформі Zoom (дошка, демонстрація екрану як з відео- так і аудіо-матеріалами), можливість для викладача робити записи, що пояснюють окремі моменти лекції в міру необхідності в ході заняття, демонструвати заздалегідь приготовані матеріали.
  • Документ
    Роль дистанційного навчання в освоєнні антропологічної проблематики української літератури
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Малиновський, Артур Тимофійович; Malynovskyi, Artur T.
    У статті йдеться про один із «харківських» текстів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка «Татарские набеги». Розглянуто актуальну з точки зору національної ідентичності, становлення української державності проблему фронтиру як виразного втілення етнокультурного, геополітичного, територіального пограниччя. Мета дослідження – з’ясувати механізм сполучення категорії історичної пам’яті з реконструюванням фронтиру, міжнаціонального прикордоння та етнокультурної розмаїтості слобожанського регіону. Методологія дослідження пов’язана з обґрунтуванням поняття фронтирного тексту як крос-культурного утворення на помежів’ї антропології, геопоетики, постколоніальної теорії та ін. При цьому фронтир постає надто рухливою категорією, пов’язаною із просуванням углиб степу, освоєнням Дикого поля, перетворенням стихійних поселень на цивілізаційніоази. Наукова новизна полягає в тому, що вперше простежено зв’язок між просторовим пограниччям і текстовою структурою, зроблено висновок про можливість категоризації так званого тексту фронтирного типу. Такий тип кореляції між об’єктним і суб’єктним планами створює особливе напруження, своєрідне «мерехтіння» кордонів, зону відчутної сенситивності, яку читач пізнає крізь призму історичної пам’яті, зафіксованих в усній або писемній традиціях національних наративах. Зосереджено увагу на кшталтуванні кордонів Слобожанщини як поліетнічного регіону України, якому притаманні ознаки культурної відкритості, семантичної продуктивності, діалогічності. Наголошено на важливості номадизму як специфічного концепту етнокультурного пограниччя та потужного євразійського чинника української історії. Простежено вплив кочівницького національно-етнічного компоненту на становлення української ментальності, з’ясовано механізми перетину кордонів як надзвичайно продуктивних з точки зору державотворення культурних акцій. Уведено поняття культурного тигля як культурної та етнічної мішанини, відтвореної в межах художності першої половини XIX століття. Висновки. Проблему фронтиру розглянуто в інтердисциплінарній площині, отже, людина лімінального типу або певний хронологічний проміжок, відрізок життя розкриваються повніше під кутом зору національної психології, історії, соціокультурних обставин.
  • Документ
    Дистанційне навчання студентів-філологів: позитивні та негативні чинники
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.
    Стаття присвячена викликам сьогодення, зокрема дистанційному викладанню філологічних дисциплін у вищій школі. Мета статті – з’ясувати позитивні і негативні чинники використання дистанційних технологій у навчанні дисциплін на філологічному факультеті. Акцентовано увагу на темах філологічних дисциплін, при викладанні яких дистанційне навчання має багато переваг чи, навпаки, недоліків, схарактеризовано дидактичні принципи організації навчання в дистанційному форматі, дотримання яких сприяє ефективності та якості дистанційних курсів.
  • Документ
    Презентація як спосіб представлення філологічного знання: функції, структурна організація, особливості впровадження
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Войцева, Олена Андріївна; Voytseva, Olena A.
    Статтю присвячено проблемі використання презентацій у навчальній діяльності, узагальнено їхні типи, функції, структурні особливості. Розкрито специфіку презентації як одного з сучасних та ефективних методів змішаного орієнтовно-особистісного навчання у вищій школі. Проаналізовано впровадження презентацій до навчального процессу зі студентами гуманітарних спеціальностей. Підкреслено, що при розробці, репетиції та апробації створеної мультимедійної презентації застосовується навчально-творчий підхід. Критерії оцінювання якості створеної презентації містять, як правило, декілька параметрів, найважливішими з яких є ідея, мета, їх розкриття та дизайн. За умови використання мультимедійних презентацій як одного зі способів представлення філологічних знань у студентів підвищується мотивація до навчання, формується медіакомпетентність, активізуються різні види сприймання, відбувається взаємодія зорових, слухових, рухових аналізаторів, створюється комунікативна ситуація спільної активності у навчальній діяльності.
  • Документ
    Візуалізація інформації за допомогою інтелект-карт у процесі викладання філологічних дисциплін
    (2023) Бойко, Ольга Олексіївна; Boiko, Olha O.
    The purpose of the article is to analyze the possibilities of cloud services for the creation of intelligence maps in order to use them in classes in philological disciplines «Academic Writing and Fundamentals of Academic Integrity» and «Actual Problems of Linguistics». The subject of consideration are the services MindMup2 for Google Drive, Miro, Coggle, MindMeister, during their study we used the empirical method, using pre-created or during the development of the map problem, and the comparative method, comparing technical capabilities relevant to teaching educational components «Academic Writing and Fundamentals of Academic Integrity» and «Actual Problems of Linguistics» for students of the educational and professional program «Applied Linguistics» specialty 035 Philology, specialization 035.10 Applied Linguistics. The result of studying this problem is to prove that mental maps are a relevant and effective way to visualize educational information of theoretical and applied nature, they can be used in preparation for lectures and seminars and directly in the classroom: students can collaborate by adding online elements to folders. This can be useful in the process of brainstorming, work on a course and qualification project, preparation of individual projects, etc. Practical value: the results can be used to develop educational and methodological complexes for teaching philological disciplines in the field of literary studies, linguistics, translation studies and applied aspects of philological science. Conclusions: Intelligence maps help to enhance memory, creativity and student activity. Prospects for the study are to analyze the possibilities of creating video content for classes, scribing (presentations), podcasts that will be useful for students with visual impairments.
  • Документ
    Сковорода у науковому і літературному дискурсі Валерія Шевчука
    (2022) Борисенко, Наталія Миколаївна; Саєнко, Валентина Павлівна; Saienko, Valentyna P.
    Наділений від природи значним духовним потенціалом, В. Шевчук досяг великих успіхів і в мистецтві Слова, і в науці, і у власній життєдіяльності. Ще замолоду, захопившись ідеями і творчістю Г. Сковороди, увібравши їх зміст і форму, письменник В. Шевчук доклав максимум зусиль, щоб якомога більше актуалізувати філософське й культурне надбання великого співвітчизника в іншому часі – у XX столітті, межі тисячоліть і 2020-х роках XXI віку.
  • Документ
    Важлива віха в пізнанні поетичного універсуму Ліни Костенко. [Саєнко В. Поезія Ліни Костенко: традиція, контекст, художня своєрідність]
    (2020) Фокіна, Світлана Олександрівна; Fokina, Svitlana O.
    Монографія Валентини Саєнко стала важливою віхою в україністиці. Новаторство праці зумовлене своєрідністю авторського погляду на поетичний феномен видатної мисткині. Актуальність наукової концепції в розкритті творчої оригінальності Ліни Костенко підтверджують структура і зміст книжки, а також завершальна її частина — осяжна бібліографія праць, яка налічує 2353 позиції.
  • Документ
    Промови Президента України Володимира Зеленського у перші місяці російсько-української війни: форми саркастичної риторики
    (2022) Джиджора, Євген Володимирович; Мельник, Світлана Михайлівна; Dzhydzhora, Yevhen V.; Melnyk, Svitlana M.
    У статті проаналізовано форми саркастичної риторики в промовах Президента України Володимира Зеленського у перші два місяці російсько-української війни 2022 р. Серед таких виділено в’їдливе глузування над комунікативним адресатом, колективне та персональне кепкування з внутрішнього або зовнішнього ворога, глумливе насміхання над певними об’єктами обговорення. Усі форми саркастичної комунікації розглядаються в контексті ведення інформаційної війни. Крім того, береться до уваги візуальний ефект виступів В. Зеленського: риторична жестикуляція, міміка, особливості інтонування, тощо. До ілюстративного матеріалу входять такі резонансні відеовиступи В. Зеленського, в яких піднімалися теми про бомбардування маріупольської дитячої лікарні, затримання В. Медведчука, блукання російських військових, які приїхали в Україну «на навчання», мовчазна згода білорусів з тим, що її територію використовують для нападу на Україну та інші.
  • Документ
    "Осіння" проза Бориса Нечерди: роман "Квадро"
    (2022) Саєнко, Валентина Павлівна; Saienko, Valentyna P.
    Актуальність статті зумовлена гострою необхідністю дослідити роман-прозріння, роман-передбачення «Квадро» лауреата Шевченківської премії , шістдесятника Бориса Нечерди. Метою дослідження є аналіз пізньої прози письменника у контексті одеської літературної школи. Предметом дослідження є жанрові та стильові параметри творів, зокрема роману «Квадро», спостереження про які становлять новизну дослідження. У результаті дослідження за допомогою герменевтичного методу доведено кількісну і якісну значущість прози митця на підставі комплексного дослідження роману «Квадро» як вершини творчості письменника. Проведене дослідження дає підстави визначати «Квадро» як філософськии постмодернии роман, втілении у гостросюжетну форму. Роман має такі якості притчі, як апеляція до позачасового характеру вічних проблем, філософськии характер ї х обґрунтування, широке використання бібліи ного інтертексту, моральна настанова, афористичність мови, узагальненість та метафоричність естетичного мислення. Водночас твір містить характерні риси пригодницького, детективного жанру, хоч і не ґрунтується на детективніи фабулі. Синтетичнии характер жанру дозволяє автору залучати в текст ліричні мініатюри, есеї , памфлетні елементи. Ці жанрові особливості спонукають розглядати роман у контексті постмодерністської манери письма, яка у творчості Бориса Нечерди проявляється через інтертекстуальність, образи-архетипи, у поданні твору як своєрідного художнього коду, що потребує розшифрування через полісемію символів та синкретизм метафор і асоціаціи . Перспективами дослідження є аналіз рецепції пізньої творчості Бориса Нечерди в сучасності. Своєю формулою «Замовте за мене золоте слово», увиразненою в «Останніи книзі» «осіннього» періоду, автор вказав на один зі шляхів вивчення и ого місця в украї нськіи культурі. Нечерді присвячено чимало творів, и ого образ відбито у полотнах художників, зокрема славнозвісного Юрія Коваленка, що був прототипом герої в и ого прози.
  • Документ
    Літературна спадщина хіпі-масона, або як зловити Григорія Сковороду
    (2022) Коробкова, Наталія Костянтинівна; Korobkova, Nataliia K.
    Мета дослідження полягає в окресленні тих ракурсів вивчення літературної спадщини Сковороди, які в практичній площині сприятимуть як цілісному науковому аналізу творів, так і творчому підходу до організації процесу навчання.
  • Документ
    Лінгвістичні та мовні конфлікти: глобальні та локальні тренди
    (2022) Яроцька, Галина Сергіївна; Яроцкая, Галина Сергеевна;; Yarotska, Galyna S.
    У статті здійснено спробу типологізації лінгвістичних конфліктів в Україні. Надано характеристику глобальних конфліктогенних трендів, що обговорюються в соціальних мережах та у медіапросторі: дописи в соціальних мережах стають матеріалом досліджень для лінгвістів та конфліктологів. Висвітлено ознаки найбільш поширених конфліктогенних ситуацій в українському середовищі. Визначено особливості сучасних лінгвістичних конфліктів, які зазвичай спричинені нововведеннями на законодавчому рівні щодо мовної політики в країні. Лінгвістичні конфлікти є гібридними, бо містять багато складників та зумовлені різними причинами, але тісно пов’язаними між собою. Лінгвістичними конфліктами ми вважаємо конфлікти, об’єктом яких стає саме мовна політика, зокрема реформування мови, правове врегулювання лінгвістичної проблематики, на відміну від мовних (мова як засіб ескалації конфлікту) та комунікативних (розуміння та інтерпретації) конфліктів. Типологія таких конфліктів може виглядати умовно як така, що містить перелік найбільш нагальних лінгвістичних питань, що обговорюються в соціальних мережах та масмедіадискурсі. Серед таких конфліктів можна виокремити орфографічні, орфоепічні, стилістичні, етикетні, аксіологічні та ідеологічні, між якими дуже часто важко зробити чітку межу, адже гібридність їх виявляється також у додаванні до головного предмету конфліктного обговорення інших питань. На відміну від мовних конфліктів, де саме певні мовні засоби та стратегії є причиною ескалації конфлікту та проявів агресії, в лінгвістичних конфліктах ми маємо справу з суперечкою, об’єктом якої постають лінгвістичні проблеми, як-от: фемінітиви, правопис, вибір мови спілкування, вимова тощо. Нейтралізувати такі конфлікти може допомогти, як продумана мовна політика, так і узгоджені дії щодо примирення всіх сторін, пошуки консенсусу, бо саме такі методи є спільними для всіх різновидів конфліктів.
  • Документ
    Концептуальна опозиція щастя/нещастя в ідіолекті М. М. Жванецького
    (2022) Шевчук, Лариса Василівна; Шевчук, Лариса Васильевна; Shevchuk, Larysa V.
    У статті моделюється когнітивна структура концептів ЩАСТЯ та НЕЩАСТЯ як ключових у концептосфері М. М. Жванецького. Висунуто гіпотезу, що збіг елітарної мовної особистості М. М. Жванецького та мовної особистості одесита найбільш віддзеркалюється в лінгвокультурному типажі «бонвіван». Джерельною базою дослідження послугували 579 творів М. М. Жванецького зі збірника «Собрание произведений в пяти томах», що містить мініатюри та монологи від шістдесятих років двадцятого століття до сучасного періоду. Аналіз концептуальної опозиції ЩАСТЯ/НЕЩАСТЯ здійснено з урахуванням її взаємозв’язків з іншими концептами. Виявлено, що до зони ближньої периферії концепту ЩАСТЯ в ідіолекті М. М. Жванецького входять концепти ЖИТТЯ, ЗАДОВОЛЕННЯ (НАСОЛОДА), ТВОРЧІСТЬ, СВОБОДА СЛОВА, ІНТЕРЕС, РОЗУМІННЯ, ГУМОР, ДРУЖБА, ВИПАДОК, ЛЮДИНА та концепт Я. Асоціативний зв'язок із концептом ЩАСТЯ мають концепти ЖІНКА, БАТЬКИ І ДІТИ, САМОТНІСТЬ, ОДЕСА, УКРАЇНА, ЇЖА, НАПОЇ. Концепт НЕЩАСТЯ корелює з такими ментальними одиницями, як ЖИТТЯ, НЕРОЗУМІННЯ, БЕЗКУЛЬТУР’Я, НЕРОБСТВО, БЕЗДАРНІСТЬ, ЗАБОРОНИ, ХВОРОБА, БІДНІСТЬ, ВЛАДА, МАСМЕДІА, ОДЕСА, ЄВРЕЙ та Я-концепт. Множинність стійких мовних реалізацій досліджуваних концептів свідчить про їх високий ступінь значущості в індивідуальній мовній картині світу автора. З’ясовано динаміку змін в когнітивносемантичній структурі індивідуального концепту ЩАСТЯ від юнацького максималізму щастя до мінімалізму щастя зрілого автора. Обгрунтовано, що в системі ціннісних орієнтирів Жванецького-письменника, представника соціолекту Одеси, феліцитарна ідея тісно пов’язана із гедонізмом, що є специфічною рисою лінгвокультурного типажу «одесит». Аналіз досліджуваного фрагмента концептосфери М. М. Жванецького підтверджує ціннісну специфіку мовної свідомості письменника як носія одеської субкультури.
  • Документ
    Самоідентифікація і самопрезентація в есеїстичному тексті (за матеріалами збірки Р. Іваничука «Серед повені книг»)
    (2022) Шевченко, Тетяна Миколаївна; Shevchenko, Tetiana M.; Шевченко, Татьяна Николаевна
    У статті проаналізовано техніки самоідентифікації і самопрезентації в есеїстичному тексті з огляду на збірку «Серед повені книг» Р. Іваничука. Вибір збірки є невипадковим: вона є останнім прижиттєвим виданням митця, її можна вважати своєрідним заповітом письменству і читацькій спільноті про сутність літературної справи і книги в житті людини минулого й сучасності. На підставі аналізу збірки, присвяченій домашній бібліотеці романіста і роздумам про письменницьку справу, доведено, що самоідентифікація і самопрезентація митця в есеїстичному тексті є компонентами ширшої категорії адресованості художнього твору, невідʼємною частиною авторського ідіостилю. Вони впливають на сприйняття тексту, спрямовуючи читача в інтерпретації твору, побудованого на особистісних авторських ментативах і рефлексіях про книгу і письменницьку справу як таку. Зроблено висновок, що автор пише про себе винятково як про автора історичної прози, людини з багатим письменницьким, літературно-критичним і читацьким досвідом, він ділиться цим досвідом з іншими. З огляду на збірку, есеїст позиціонує себе винятково як письменник, людина творчого обдарування, наділена особливим даром світосприйняття. Проаналізовано техніки самопортретування в книзі, зроблено висновок, що йдеться винятково про психологічне портретування, зіткане з деталей, фрагментів, несистемних описів. Установлено, що підґрунтям портретування постає феномен книги, котрий віддзеркалює свідомість Р. Іваничука, його ставлення до трагічної української історії, справжній письменницький талант, літераторів старого й нового поколінь, академічне літературознавство й критику, чинники національного виховання. Мозаїчні техніки власного портретування дають можливість читачеві укласти їх у цілісність про автора як книголюба і книгознавця, шанувальника історії і художньої творчості водночас. Загалом самопрезентація і самоідентифікація автора дозволяють вивести своєрідний код українського митця-інтелігента, який повністю себе присвятив літературній справі. Також дотично проаналізовані автобіографічні і автотематичні техніки Р. Іваничука-есеїста.
  • Документ
    Рецепція романтичної моделі «кохання-розриву» сучасним поетом-емігрантом О. Петровою
    (2022) Фокіна, Світлана Олександрівна; Fokina, Svitlana O.; Фокина, Светлана Александровна
    Актуальність даного дослідження мотивована включенням до поля наукового пошуку сьогоднішньої філологічної думки феномена літературної діаспори та її спадщини, де особливе місце займає сучасна поезія. Вивчення комунікативної стратегії романтичного кохання-розриву, безсумнівно, вже має свої традиції. Новизна обумовлена увагою до лірики О. Петрової, чиї поетичні книги почали отримувати відгук у критиці, але мікропоетика її творів ще недостатньо вивчена. Метою статті є спроба проаналізувати включення до еротичного дискурсу О. Петрової романтичної любовної моделі. Тип комунікації як розриву пов'язаний з інтенціями романтизму, що продукує в розвитку ліричного сюжету активацію романтичних міфологем та емблематики. Кореляція ліричного сюжету А. Петрової з контекстом романтичної традиції висвічує тенденцію до прикордонності авторської свідомості.