Переглянути
Нові надходження
Документ Identification of PhD students’ subject specific and generic competences and their integration in EAP syllabus(2021) Rumiantseva, Olena A.; Румянцева, Олена АнатоліївнаThe aim of the paper is to provide an analysis of the most important subject specific and generic competences needed within a framework of EAP Syllabus for a successful implementation in the further PhDs students’ academic and professional life. Although some attempts have been made to address the issue, the previous investigations were not focused on EAP-related competences. From the quantitative and comparative analyses, there were identified basic competences. The pre-course and post-course surveys were carried out to compare the PhDs’ expectations with competences developed and implemented in real life situations. The study shows that PhDs are able to generate competences needed for the course, analyse them and assess own achievements in the process of learning.Документ Роль науково-дослідної діяльності студентів у ході формування їх вторинної мовленнєвої особистості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Мойсеєнко, Наталія Григорівна; Мойсеенко, Наталия Григорьевна; Moiseienko, Nataliia H.; Сосницький, Ігор ОлександровичОсновною метою даного дослідження є встановлення ролі науково- дослідної роботи студентів у процесі формування найвищого рівня їх комунікативної спроможності іноземною мовою, що охоплюється поняттям вторинної мовленнєвої особистості. Одним із завдань даної наукової розвідки є визначення змісту понять мовна особистість, мовленнєва особистість, вторинна мовна особистість, вторинна мовленнєва особистість. У ній також встановлюється кореляція між зазначеними поняттями та поняттям комунікативної компетенціїДокумент Идентичность и лингвокультура(2014) Матузкова, Елена Прокопьевна; Матузкова, Олена Прокопівна; Matuzkova, Olena P.Монография посвящена актуальной проблеме исследования идентичности как междисциплинарной лингвистической когнитивно-дискусивной категории. Рассматриваются хронологические этапы историко-понятийного становления идентичности, анализируются ее системно-структурные характеристики, освещается методология зарождающихся междисциплинарных подходов к ее изучению, обосновываются методологические принципы авторской теории лингвокультурной коллективной идентичности. Впервые в лингвистике конструируется лингвокультурный гиперконцепт «English Identity» и исследуется современный англоязычный дискурс идентичности как пространство его вербализации. Для филологов и специалистов в области лингвокультурологии, когнитивной лингвистики, коммуникативной лингвистики, дискурсологии, лингво- страноведения Великобритании.Документ Етнічна ономастика(2020) Скляренко, Олексій Михайлович; Скляренко, Алексей Михайлович; Skliarenko, Oleksii M.; Скляренко, Ольга Миколаївна; Скляренко, Ольга Николаевна; Skliarenko, Olha M.Люди живуть і діють у всесвіті, який постає для них у двох іпостасях: як зовнішній, об’єктивний світ і як внутрішній, суб’єктивний світ. Це різні виміри, але вони якнайтісніше пов’язані між собою: зовнішній світ, довкілля постає перед людиною лише через внутрішній світ, через суб’єктивне сприймання об’єктивного світу. Пізнання реалій об’єктивного світу, членування всесвіту відбувається як безпосередньо, інтуїтивно, так і опосередковано, за допомогою мови. Отже, сприйняття, осмислювання та оцінювання реальної дійсності має складний, суперечливий, амбівалентний характер. Мова не є для людини первинною, іманентною властивістю. Мова вторинна і виникла на певному етапі еволюційного становлення людини як специфічного біологічного феномену. Реальний, об’єктивно існуючий світ аж ніяк не відбивається передусім у людській мові, як це стверджують деякі дослідники. Первісні емоційна й інтелектуальна сфери людини мають позавербальний, домовний характер і лише згодом отримують словесне, мовне оформлення. Первісні емоції і думки передують мові, а не утворюються разом з нею. З огляду на вищесказане можна стверджувати, що відомий постулат В. фон Гумбольдта «людина думає, почуває й живе тільки в мові» [Гумбольдт : 378] є релевантним починаючи тільки з певного періоду еволюційного розвитку людини.Документ Синергійність англомовного релігійного дискурсу (теолінгвістичний підхід)(2017) Кравченко, Ніна Олександрівна; Кравченко, Нина Александровна; Kravchenko, Nina O.Монографію присвячено вияву синергійності релігійного (проповідницького і молитовного) дискурсу, реалізованої засобами лінгвального й екстралінгвального планів. Започатковано новий науковий напрям – теолінгвістика ритуального релігійного дискурсу, в межах якого здійснено теолінгвістичне комплексне дослідження лексичних, риторичних і просодичних особливостей англомовного релігійного дискурсу у новому, синергійному ракурсі, виявлено синергійну компоненту релігійного дискурсу на всіх мовних рівнях, виділено п'ять умов досягнення синергійності релігійного ритуалу. Для філологів, викладачів, студентів та аспірантів, а також для широкого кола читачів, які цікавляться функціонуванням та розвитком мови й мовлення.Документ Ономастические этюды : мифология сквозь призму ономастики(2018) Скляренко, Алексей Михайлович; Скляренко, Ольга Николаевна; Скляренко, Ольга Миколаївна; Skliarenko, Olha M.; Skliarenko, Oleksii M.; Скляренко, Олексій МихайловичМонография «Типологическая ономастика», книга пятая «Ономастические этюды: мифология сквозь призму ономастики» — новое научное направление, начатое украинскими ономатологами — кандидатами филологических наук, до- центами Алексеем Михайловичем и Ольгой Николаевной Скляренко. Книга посвящена типологическому исследованию мифонимов. Это пер- вое лингвистическое исследование, в котором различные мифологии мира рассматриваются в корреляции с именами богов, божеств, героев, титанов, демонических персонажей, различных сверхъестественных существ. В книге проводится мысль, что существует единая общечеловеческая ми- фология, репрезентируемая множеством конкретных мифологий, подобно тому, как единый человеческий язык реализуется во множестве национальных языков.Документ Університетська педагогічна освіта: історія, теорія і перспективи розвитку в умовах глобалізації(2018) Аннєнкова, Ірина Петрівна; Вєйландє, Лілія Вольдемар-Вікторівна; Железняк, Олексій Валерійович; Картель, Т. М.; Кузнецова, Н. В.; Нагорна, Наталія Володимирівна; Павлова, Валерія Валеріївна; Прокоф'єва, Любов Борисівна; Рябенко, Михайло Іванович; Цокур, Ольга Степанівна; Шуппе, Л. В.; Riabenko, Mykhailo I.; Цокур, Ольга Степановна; Tsokur, Olha S.; Prokofyeva, Lyubov B.; Nahorna, Nataliia V.; Pavlova, Valeriia V.; Vieilandie, Liliia V.У монографії представлено результати науково-дослідної роботи викладачів та пошукачів кафедри педагогіки ОНУ ім. I I. Мечникова, спрямованої на вияв особливостей сучасного стану та перспектив розвитку університетської педагогічної освіти в умовах глобалізації. Конкретизовано національні особливості прояву світових тенденцій щодо університетизації педагогічної освіти, встановлено спільні й відмінні тенденції в реалізації її сучасних моделей, з'ясовано інноваційно-технологічні засади моніторингу якості професійної діяльності викладачів. Обгрунтовано, що класичний університет є провідним учасником й організаційним посередником інтеграції освітніх і наукових структур із виробництвом, культурними установами, владними структурами, продемонстровано його соціальну місію і роль в процесі підготовки нового покоління науково-педагогічних кадрів через магістратуру Для науковців, докторантів, аспірантів, магістрів, професорсько-викладацького складу закладів вищої освіти з метою модернізації змісту, форм і методів професійно- педагогічної підготовки майбутніх фахівців сфери вищої освіти.Документ Позитивна оцінка: від когнітивного судження до комунікативного висловлювання(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Бігунова, Наталя Олександрівна; Бигунова, Наталья Александровна; Bihunova, Natalia O.За останні десятиріччя про феномен оцінки написано чимало як власне лінгвістами різних напрямів, так і психологами й філософами. Найбільше розробок присвячено структурі оцінки: її основам, темі, предмету, об'єкту; активно досліджуються мовні засоби передачі оцінки; аналізується співвідношення оцінки з емоційністю й експресивністю; вивчається оцінний фрейм. Незважаючи на це, шлях від мисленнєвого оцінного умовиводу до його комунікативного вияву й досі досліджений недостатньо. Безумовно, в живій комунікації вивчити цей шлях практично неможливо, проте в художньому літературному дискурсі думки й почуття персонажів-суб'єктів оцінки зображені автором та відбивають безліч комунікативних ситуацій, де оцінка (як і в житті) може бути щирою/нещирою, раціональною/перебільшеною/ невисловленою/вимушеною. В художньому кінодискурсі акторська гра, зміна крупних і загальних планів, кіномонтаж, сценографія, звукова доріжка сприяють вербальній та невербальній експлікації оцінки, роблять її розпізнаваною для глядача і надають змогу останньому безпомилково уналежнити її до того чи іншого виду оцінної діяльності персонажа.Документ Артикли в сфере ономастики. Функционирование ономастических артиклей(Астропринт, 2016) Скляренко, Олексій Михайлович; Скляренко, Ольга Миколаївна; Скляренко, Алексей Михайлович; Скляренко, Ольга Николаевна; Skliarenko, Olha M.; Skliarenko, Oleksii M.Монография «Типологическая ономастика», книга третья «Артикли в сфере ономастики», часть 2 «Функционирование ономастических артиклей» — новое научное направление, начатое одесскими ономатологами — кандидатами филологических наук, доцентами Алексеем Михайловичем Скляренко и Ольгой Николаевной Скляренко. В центре внимания исследования — основные проблемы типологической (теоретической) ономастики. Книга посвящена типологическому исследованию функционирования артиклей в ономастической сфере основных артиклевых языков европейской культуры. Исследование вскрыло многочисленные противоречия между нормами и правилами употребления артиклей с собственными именами и реальным использованием ономастических артиклей, что требует пересмотра всей современной артиклевой концепции.Документ Артикли в сфере ономастики. Теория ономастических артиклей.(Астропринт, 2015) Скляренко, Алексей Михайлович; Скляренко, Ольга Миколаївна; Скляренко, Олексій Михайлович; Skliarenko, Olha M.; Skliarenko, Oleksii M.; Скляренко, Ольга НиколаевнаМонография «Типологическая ономастика»: книга третья «Артикли в сфере ономастики»: часть 1. «Теория ономастических артиклей» — новое научное направление, начатое одесскими ономатологами — кандидатами филологических наук, доцентами Алексеем Михайловичем Скляренко и Ольгой Николаевной Скляренко. В центре внимания исследования — основные проблемы типологической ономастики (теоретической ономастики). В данной книге рассматриваются теоретические проблемы употребления артиклей в ономастической сфере на широком сравнительно‑типологическом фоне. Дифференцируются апеллятивные и ономастические артикли, подвергающиеся дальнейшей детализации и конкретизации. К исследованию привлечен ономастический материал из различных артиклевых языков, в том числе и иноструктурных.Документ Ономастичний словотвір у типологічному ракурсі(Астропринт, 2013) Скляренко, Олексій Михайлович; Скляренко, Ольга Миколаївна; Скляренко, Ольга Николаевна; Skliarenko, Olha M.; Скляренко, Алексей Михайлович; Skliarenko, Oleksii M.Монографія «Типологічна ономастика»: Книга друга «Ономастичний словотвір у типологічному ракурсі» — новий науковий напрям, започаткований одеськими фахівцями-ономастами — кандидатами філологічних наук, доцентами Олексієм Михайловичем Скляренком та Ольгою Миколаївною Скляренко. У центрі уваги дослідження — вузлові проблеми типологічної ономастики (теоретичної ономастики): визначення сутності пропріальних та апелятивних лексем, особливостей структурно-словотвірного складу та групування топонімів (ойконімів) в ономастиці України та США (й мов інших країн). Крім словотвірного виміру, дослідницький простір містить також інші виміри: соціально-функційний і когнітивно- психологічний. Обґрунтовані в монографії теоретичні положення та висновки мають важливе значення для славістики, германістики та романістики й можуть застосовуватися в курсах «Вступ до мовознавства», «Загальне мовознавство», спецкурсах із граматики, ономастики, когнітивної лінгвістики, етнолінгвістики та лінгвокраїнознавства.Документ Energietheorie des Sprechens(Roderer, 1997) Taranets, Valentyn H.; Таранец, Валентин Григорьевич; Таранець, Валентин ГригоровичDie phonetischen Veranderungen, die sich in den verschiedenen Perioden der Sprachentwicklung abgespielt haben, ziehen immer wieder die Aufmerksam-keit der Forschung auf sich. Es ist eine reizvolle Aufgabe, zu erforschen, wel-che sprachlichen Zwecke mit der Veranderung phonetischer Eigenschaften im Laufe der Sprachentwicklung verbunden waren. Die Entdeckung der Gesetz-maBigkeiten und Tendenzen in der Entwicklung eines phonetischen Systems er-laubt uns, seinen vorhistorischen Zustand zu rekonstruieren und die zukiinftige Entwicklung zu prognostizieren. Ungeachtet der zahlreichen Untersuchungen, die seit dem vorigen Jahrhundert durchgefiihrt wurden, ist der Mechanismus der Lautveranderungen in den einzelnen Sprachen im Prinzip bis heute nicht be-kannt. In der vorliegenden Monographie wird der Versuch unternommen, auf der Basis der Ergebnisse komparativer Sprachuntersuchungen sowie der Ergeb-nisse anderer Grenzgebiete der Linguistik das Problem der Entwicklung der Sprecheinheiten zu losen, Untersuchungsobjekt ist in erster Linie das Material der germanischen und der slavischen Sprachen, deren phonetische Systeme bestimmte Besonderheiten in ihren vorhistorischen und historischen Entwick-lungsperioden aufweisen.Документ Українці: етнос і мова(Нац. акад. держ. управління при Президентові України, Одеський регіональний ін-т держ. управління, 2013) Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.Проблема походження українців розглядається в світлі слов’янського етногенезу, що дає можливість звернутися до витоків давнього українського етносу та його мови. В основі нашого розгляду знаходиться концепція конвергенційного розвитку народів, згідно з якою праслов’яни, витворившись із індоєвропейської спільноти, являли собою первісно гетерогенну етномовну сукупність, яка на базі територіальної та язичницької близькості сформувалась у відносно єдиний етнос та надмову (койне), що постала у вигляді слов’янської прамови. Дослідження у сфері славістики підтвердили реальність зазначеної гіпотези (І. О. Бодуен де Куртене, Ф. де Соссюр, В. Порціг, Г. П. Півторак, М. О. Трубачов, Ю. Шевельов), розуміння якої може бути продовжено на час формування окремих слов’янських субетносів та мов. Саме з цих позицій розглянуто нами проблему походження українського народу та його мови, які сформувалися в період існування праслов’янських племен та діалектів і, консолідуючись на основі суміжної близькості та близькості віри, привели поступово до утворення нації та літературної мови. Таке розуміння еволюції «українства» підтверджується нашим дослідженням та попередніми результатами вивчення історії українського народу та його мови. До останніх необхідно уналежнити праці провідних вчених, з-поміж них це – С. Смаль-Стоцький, Є. Тимченко, І. Огієнко, Ю. Шевельов, Г. П. Півторак, В. М. Русанівський, В. Д. Баран.Документ Трипільський субстрат: Походження давньоєвропейських мов(Одеського регіонального ін-ту держ. управління при Нац. акад. держ. управління при Президентові України, 2009) Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.У монографії розглядається проблема впливу Трипільського мовного субстрату на давньоєвропейські мови, носії яких, залишивши свою прабатьківщину в Анатолії на Близькому Сході, переселились зі сторони Східного Кавказу в південні степи Росії та України. Перебуваючи тривалий час на території Трипілля, арії разом з автохтонним неіндоєвропейським населенням пережили двомовність, у результаті якої останні асимілювались, а індоєвропейці, розпавшись на окремі етноси, утворили зі своїх діалектів окремі мови: індоіранські, слов’янські, балтійські, германські, італійські, кельтські, іллірійську та фракійську, в яких чітко засвідчено субстратний елемент. З кінця 3 тис. до н. е. зазначені етноси почали мігрувати в Європу, зазнавши різного ступеню впливу Трипільського субстрату. Найдовше знаходилися в Трипіллі слов’янські племена, а серед них і донині тут проживає український етнос, які зазнали найбільшої інтерференції мови-субстрату, і звідси українська мова зберегла найбільше архаїчних слов’янських та індоєвропейських рис. Результати дослідження ґрунтуються на лінгвістичному, історико-культурологічному аналізі давніх слів та свідчень археологічного, етнографічного і фольклорного матеріалу. Для філологів, істориків, соціологів, етнологів, державних службовців і всіх, хто цікавиться походженням наших предків – слов’ян та європейських народів.Документ Діахронія мови(Друкарський дім, 2008) Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.У науковій збірці проф. Таранця В.Г поміщені численні його статті, які вийшли у різних виданнях протягом 20 років. Всіх їх об’єднує одна тематика – дослідження в галузі діахронії, перш за все в германських та слов’янських мовах. Різноманітним є також предмет спостереження, який охоплює методологію і методи історичного дослідження, а також сфери фонетики, граматики та семантики. Лінгвальні екскурси в прадавні часи існування індоєвропейських мов проводяться також у тісному зв’язку з життям їх етносів, що дозволило розглянути спірні етимології слів. Для філологів – викладачів, аспірантів і студентів, а також для істориків, етнологів та соціологів і всіх, хто цікавиться життям та мовою наших предків.Документ Походження поняття числа i його мовної реалiзацiї (до витокiв iндоєвропейської прамови)(Астропринт, 1999) Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.Виходячи з фактів iндоєвропейських i iнших мов, у монографiї робиться спроба вирiшити проблему числа шляхом глибокої реконструкцiї. Використанi також результати досліджень в областi антропологiї, етнографiї, археологiї, математики. Завдання дослiдження дозволили торкнутися також проблеми первiсної номiнацiї. Як наслiдок, з нових позицiй розглянутi нумеративнi позначення i їх денотативна спiввiднесенiсть, а також етимологiя деяких слов’янських i германських слiв. Для фiлологiв - викладачiв, аспiрантiв i студентiв, а також усіх тих, хто цiкавиться питаннями походження мови та її розвитку, життям первiсної людини.Документ Арії. Слов’яни. Руси: Походження назв Україна і Русь(Нац. акад. держ. управління при Президентові України, 2004) Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.У монографії розглядається походження назв Україна і Русь, визначається їх співвіднесеність з етнонімами, що характеризували окремі слов’янські племена – укри і руги (руси). Аналіз зроблено на фоні розвитку лексико-семантичних груп слів у праіндоєвропейській та праслов’янській мовах, глибокої реконструкції їх семантики і тенденцій розвитку. Результати дослідження засвідчують, що зазначені етноніми вийшли з єдиного індоєвропейського кореня зі значенням ‘арії-скотарі; воїни’. З цих же позицій подано походження етнонімів арії, слов’яни/склавіни, венети, анти, етимології деяких гідронімів і топонімів. Для філологів, істориків, соціологів, етнологів, державних службовців і всіх, хто цікавиться походженням та життям наших предків – слов’ян.Документ Велесова книга (історико-лінгвістичне дослідження)(КП ОМД, 2015) Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.У монографії розглядається проблема автентичності давньої пам’ятки «Влескниги» з позицій проявлення в ній системних особливостей слов’янських мов, зокрема їхніх фонетико-семантичних характеристик. Аналіз показав, що в пам’ятці наявна велика варіативність фонетичних реалізацій, зумовлена природою даного тексту, який представляє собою діалектну варіативність, засвідчену різними хронолого-лінгвістичними пластами усного походження, записаними автором пам’ятки Іларом Хоругіним. Дослідження показало, що «Влескнига» відображає в цілому вірно історичні події минулого, більше того, вносить у деякі із них уточнення, підтверджені лінгвістичним матеріалом. Аналіз мови пам’ятки відображає загальнослов’янські фонетико-семантичні закономірності, дає в окремих випадках додаткові свідчення щодо цих історичних процесів. Всебічний семантичний аналіз слів та словоформ виконано з урахуванням наявних результатів дослідження у слов’янських мовах, включаючи праці автора, що привело до підтвердження історико-етнографічних фактів та отримання додаткових свідчень, важливих при дослідженні етносу народів та їхньої мови. Статистичний аналіз «Влескниги» дозволяє передбачити її написання в ХІП ст. н. е. Резюмуючи викладене вище, «Влескнига» вважається надзвичайно важливою й цінною історично-лінгвістичною давньоукраїнською пам’яткою, написаною волхвом-язичником, яка відображає мову й життя простого народу, а не інтереси князівської верхівки, засвідчених зазвичаєм у літописах. Рекомендується філологам, історикам, етнографам, студентам гуманітарних спеціальностей, учням шкіл та всім, хто цікавиться життям давніх слов’янських народів та їхньою культурою.Документ Лексико-семантичні особливості онімного простору(Астропринт, 2012) Скляренко, Олексій Михайлович; Скляренко, Ольга Миколаївна; Скляренко, Ольга Николаевна; Skliarenko, Olha M.; Скляренко, Алексей Михайлович; Skliarenko, Oleksii M.Монографія «Типологічна ономастика»: Перша книга «Лексико-се-мантичні особливості онімного простору» — новий науковий напрям, започаткований одеськими фахівцями-ономастами канд. філол. наук Олексієм Михайловичем Скляренком та канд. філол. наук Ольгою Миколаївною Скляренко. В центрі уваги дослідження — вузлові проблеми типологічної ономастики (теоретичної ономастики). Порівняльне вивчення ономастичної сфери лексики у монографії відбувається за допомогою ономастичного мислення, ономастичних традицій і смаків, ономастичних ідей, які реалізуються, відбиваються в топонімії схожими або відмінними способами, підтверджують гіпотезу про ізоморфізм та аломорфізм у топонімії різних країн. Монографію побудовано на великому фактичному матеріалі сучасних географічних назв України, Росії, Білорусі, Великої Британії, США, Канади, Австралії, Німеччини, Франції, Італії та інших країн, що має важливе значення для славістики, романістики та германістики.