Психологія та соціальна робота

Постійне посилання зібрання

Галузь і проблематика: оригінальні результати досліджень з різних розділів психології та науково-теоретичні та практичні матеріали з актуальних загальнотеоретичних та галузевих психологічних питань ISSN: 2707-0409 (Print); 2707-0417 (Online) DOI: 10.18524/2707-0409 Свідоцтво про державну реєстрацію: КВ №23942-13782ПР від 21.05.2019

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 472
  • Документ
    Соціально-психологічні особливості адаптації внутрішньо переміщених осіб
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Михайлич, О. В.; Mykhailych, O. V.
    У статті розглянуто та проаналізовано особливості адаптації внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні. Автор аналізує психологічні та соціальні аспекти цього процесу, зосереджуючи увагу на конфліктах, які виникають у разі ухвалення рішення про вимушену зміну місця проживання та стресові ситуації, пов’язані з втратою стабільності й небезпекою. У статті розглядається процес адаптації та його взаємозв’язок з рішенням про переїзд, небезпекою і стресом, які впливають на психологічний стан внутрішньо переміщених осіб. Стаття акцентує увагу на важливості позитивного ставлення приймаючого населення до переселенців та підкреслює значення підтримки та уваги до індивідуальних потреб кожної особи для успішної адаптації. Дослідження відображає необхідність розвитку програм підтримки та розуміння впливу культурних та соціальних чинників на адаптацію внутрішньо переміщених осіб.
  • Документ
    Теорія соціальної роботи в сучасному українському контексті соціальної роботи та в перспективі переосмислення
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Варнава, Уляна Володимирівна; Varnava, Uliana V.
    Стаття присвячена аналізу сучасної теорії соціальної роботи в Україні та обговоренню перспектив її переосмислення у контексті воєнних дій, після війни. Автор розглядає історичний розвиток і сучасний стан соціальної роботи, її методологічну базу та теоретичні підходи, що застосовуються в різних сферах соціальної практики. В умовах воєнного конфлікту соціальна робота стикається з необхідністю адаптації до змінених соціальних умов і потреб населення. Автор визначає ключові засади для розробки нових теоретичних концепцій, що будуть відповідати викликам післявоєнного відновлення. Особлива увага приділяється необхідності інтеграції теорії кризового втручання, травмоцентрованих підходів та розвитку спільнот як основи для стабілізації та відновлення соціальної сфери. Окремий огляд надано якості життя українського суспільства в післявоєнний період, теоретичним та практичним змінам, здатним оперативно реагувати на суспільні виклики та сприяти соціальному зціленню нації.
  • Документ
    Емоційний інтелект як фактор успішної діяльності в соціальній сфері
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Кононенко, Оксана Іванівна; Kononenko, Oksana I.
    У статті розглядається роль емоційного інтелекту у соціальній сфері та його вплив на успішність професійної та особистісної діяльності. Автор розглядає поняття емоційного інте- лекту, його компоненти та важливість у взаємодії з оточенням. Особлива увага приділяється взаємозв’язку емоційного інтелекту з міжособистісними взаєминами, лідерством та спромож- ністю до ефективної комунікації. У статті також висвітлюються практичні аспекти розвитку емоційного інтелекту, наводячи приклади конкретних стратегій та тренувань, спрямованих на покращення цього аспекту осо- бистісного розвитку. Зазначається, що у сучасному соціумі, де висока емоційна інтелігентність стає ключовим елементом успішної взаємодії та досягнення поставлених цілей, розуміння та вдосконалення цього аспекту стає необхідністю для досягнення високого рівня професійного та особистісного росту. Наведено результати аналізу та розуміння важливості емоційного інтелекту у соціальній сфері, а також вказує на практичні імплікації для особистісного розвитку та досягнення успіху в різних сферах життя. У статті розкриваються основні аспекти впливу емоційного інтелекту на формування ефек- тивних міжособистісних відносин, розвиток лідерських якостей та вирішення конфліктів у соціальному середовищі. Автор досліджує методи та прийоми розвитку емоційного інтелекту та їх застосування для поліпшення якості професійної взаємодії у соціальних установах. Зазна- чаються переваги інтеграції емоційного інтелекту в практичну діяльність фахівців у галузі соціальних наук та соціальної роботи. Результати дослідження свідчать про важливість розу- міння та розвитку емоційного інтелекту для підвищення ефективності соціальних взаємодій та досягнення успіху у соціальній сфері.
  • Документ
    Емоційна компетентність як основа професійної успішності
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Чернявська, Тетяна Павлівна; Chernyavska, Tetyana P.
    У статті наведено результати теоретичного дослідження проблеми емоційної компетентності. Показано, що емоційна компетентність є важливим аспектом професійного успіху. Формування та розвиток емоційної компетентності фахівців дозволяє їм досягати успіхів у професійній сфері, а також дозволяє уникнути психоемоційних розладів та зберегти психічне здоров’я. Концепції компетентності головним чином зосереджені на розумових процесах, які лежать в основі діяльності, на знаннях, які виникають у результаті цих процесів та їх організації, на свідомій практиці або на таланті чи вроджених здібностях. До процесів, які відрізняють експерта від новачка, відносяться такі процеси: планування, відстеження, оцінка вирішення проблеми, прийняття рішень. Експерти та новачки подають інформацію по-різному; перші розробляють більш складні стратегії та моніторинг діяльності, ніж другі. Успішність професійної діяльності також залежить від особистісних якостей: стійкої та позитивної системи стосунків із власним внутрішнім та оточуючим світом, а також рівня сформованості та розвитку емоційного інтелекту; фахівці, які краще розуміють і керують власними емоціями, легше адаптуються до стресових і кризових умов, є більш ініціативними та відповідальними. Метою статті є дослідження проблеми емоційної компетентності як основи професійної успішності. На підставі вищевикладеного робимо висновок, що емоційну компетентність можна розглядати як психологічний феномен, який відображає емоційну зрілість особистості та узагальнює емоційний, інтелектуальний та регуляторний компоненти психіки, які беруть участь у процесі досягнення професійних та особистісних цілей. Емоційна компетентність має такий значний вплив на багато аспектів професійного життя та професійної діяльності людини. Дослідження цієї проблеми дозволяє виявити ключові механізми, що лежать в основі професійного успіху. Результати таких досліджень можуть бути використані для розробки навчальних і тренінгових програм, спрямованих на підвищення емоційної компетентності співробітників, а також для формування кращого розуміння того, наскільки важливо поєднувати професійні знання з навичками ефективного міжособистісного спілкування та взаємодії для досягти професійних успіхів.
  • Документ
    Місце часової компетентності в структурі особистості
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Полещук, Лілія Василівна; Poleshchuk, Liliia V.
    У статті розглянуті актуальні питання компетентнісного підходу до вивчення особистості та часової компетентності. Проаналізовано основні напрями застосування компетентнісного підходу: в освітній галузі, у спеціальній педагогіці та психології, в управлінській та правоохоронній діяльності. Розкрито роль часової компетентності в розвитку особистості. Репрезентовано частину емпіричного дослідження щодо онтогенетичної та професійної рефлексії як частини часової компетентності. Часова компетентність та її різновиди безпосередньо стосується кожної людини у будь-якому віці та її можна вважати однією з ключових компетентностей особистості. Серед численних видів компетентності (життєвої, психологічної, предметної, курікулярної, ситуативної, особистісної та компетентності саморозвитку та ін.) саме часова не тільки займає особливий статус в структурі особистості, але й є її важливою складовою, оскільки протягом життя людина має раціонально розпоряджатися відведеним часом, передбачати майбутні події свого життя, будувати часові перспективи своїх досягнень, рефлексувати набутий життєвий досвід та реалізовувати його в особистому та професійному житті. Часова компетентність не тільки допомагає передбачати усвідомлення часу, емоційне ставлення до нього, організацію часу в професійному та особистому житті, але й формування таких важливих характеристик особистості, як висока стресостійкість, емоційна стабільність, самореалізація, що дозволяє розглядати її як важливий елемент у структурі особистості. Важливість формування часової компетентності на різних етапах онтогенезу має спиратися на особливості особистості, темпераменту, попереднього життєвого досвіду тощо. Розглядаючи часову компетентність як важливий елемент особистості, особливу увагу необхідно приділити рефлексивним здібностям щодо аналізу становлення життєвого досвіду у часовій розгортці та щодо рефлексії професійної діяльності.
  • Документ
    Professional personality identity: theoretical review of modern research
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Kononenko, Anatoliy O.; Кононенко, Анатолій Олександрович
    The development of professional identity should take into account self-development, which is directly related to professional development. Self-esteem is self-understanding and conscious assessment of one's own personality qualities, thoughts, words, and actions. Thus, self-esteem affects the effectiveness of one's own activities and the activities of other people, as well as overcoming difficulties in solving the set tasks. Mastering the structure of students' professional motivation and perception of motivation allows you to reasonably solve promotion problems, correctly navigate the choice of specialty, build a professional career, study remotely, and obtain the necessary knowledge for future work. In conditions of instability, this significantly affects the responsibility and desire to acquire education. The purpose of the article is to conduct a theoretical and methodological review of the state of development of the problem of the professional identity of personality. The phenomenon of "professional identity" is quite new in psychology, its purposeful study began at the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries, when it became a question of a person's professional self-determination and the aspect of the attitude of the greatest was aimed at abilities, and not at the acquisition of knowledge. The personality goes through many stages of development and, accordingly, changes, both physiological and valuable, understands his abilities and chooses his profession more than once, which enables the personality to develop throughout his life. Each of these stages of personality development brings its own skills and understanding, forming a stable image of professional identity, i.e. the individual identifies himself with the future professional activity, sometimes changing the chosen profession radically, and this leads to the acquisition of new skills, but the process itself knowledge of personality, in our opinion, the most important process, especially in the current difficult time, almost every person is faced with a radical review of both his life and his professional activity.
  • Документ
    Психологічні особливості адаптації дітей в умовах війни та еміграції
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Кононенко, Оксана Іванівна; Григоращенко, Анжеліка Валеріївна; Kononenko, Oksana I.; Grigoraschenko, A. V.
    В статті зазначається, що не зважаючи на досить широке вивчення проблема дослідження особливостей психологічної адаптації дітей-емігрантів в сучасних умовах набуває особливої актуальності через війну, яка зараз триває в Україні. Міграційні процеси призводять до виникнення цілого комплексу проблем, що характеризуються певною специфікою та вимагають свого невідкладного та детального вирішення. У психологічній науці проблематика адаптації біженців і вимушених переселенців знайшла широке розповсюдження, але не зважаючи на досить широке вивчення проблема дослідження особливостей психологічної адаптації дітей-емігрантів в сучасних умовах набуває особливої актуальності. Мета статті – провести теоретичне та емпіричне дослідження психологічних особливостей адаптації дітей в умовах війни та еміграції. Адаптація дітей-емігрантів до умов нової країни залежить від різних факторів, таких як вік, стать, попередній досвід міжнародної мобільності, рівень підтримки від близьких та соціального середовища. На підставі проведеного дослідження, варто дійти висновку, що адаптація дітей в умовах еміграції є складним процесом, що вимагає спеціального уваги та підходу. Дослідження показали, що діти-емігранти мають свої унікальні психологічні особливості, пов'язані зі зміною середовища, культурного контексту та мовної ситуації. Важливо розробити методичні підходи та інструменти для вивчення та підтримки адаптації цих дітей, забезпечуючи їм психологічну підтримку та ресурси для успішної інтеграції. Порівняльний аналіз дітей-емігрантів та дітей, що навчаються на території України, дозволяє зрозуміти специфіку їхнього розвитку, виявити схожі та відмінні фактори адаптації, що можуть бути використані для побудови ефективних програм та підходів у сфері освіти та психологічної підтримки.
  • Документ
    Features of personal adaptation resources in conditions of the Russian-Ukrainian war
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Kolohryvova, Nadiia M.; Кологривова, Надія Михайлівна
    The article is devoted to the analysis and systematization of the concepts "personality adaptation", "personality adaptation resources", "viability", "adaptation potential" that exist in psychological literature. An analysis of options for personal adaptation in war conditions is given, as well as various classifications of personal resources, their criteria and properties. The individual's own approach to understanding the phenomena of personal adaptation in the conditions of military conflict and personal adaptive resources is indicated. Factors of adaptability and possibilities of maximum formation of personal resources in the conditions of martial law are considered. One of the most important issues not only for Ukraine, but also for the whole world based on the Ukrainian experience, is the research and development of adaptive resources of the individual in the conditions of martial law and in general in the conditions of the protection of Ukraine during the Russian-Ukrainian war and after it. Both domestic and foreign publications devoted to the topic of the analysis of the adaptive resources of the individual during the Russian-Ukrainian war are extremely few at the moment due to the lack of analogues of a similar situation in modern European life. That is why this issue is so unique both for the European space and for the entire international community. Both since 2014, and even more massively - since February 24, 2022, there is an incredible, very large, psychological and emotional burden not only on the entire Ukrainian society, but also on each individual person due to military actions on the territory of Ukraine. The main problem for every person in such conditions is the need to constantly strengthen personal resources in order to be able to adapt not only to rapidly changing socio-economic conditions, but also to compensate for the feeling of a threat to one's life and loved ones every moment. After all, if a person had to save himself and his family, then he needed to evacuate from the place of hostilities, leaving all his property, household, or move to the safest places in his native Ukraine (although there was still a periodic air raid and the threat of Russian missile strike) or emigrate to other countries that support Ukraine, or for some time be forced to live under conditions of temporary occupation by Russian troops.
  • Документ
    Проблеми соціально-психологічної адаптації безробітних в ситуації карантину
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Кантарьова, Наталія Василівна; Смокова, Людмила Степанівна; Дикіна, Лариса Василівна; Kantarova, Nataliia V.; Smokova, Liudmyla S.; Dykina, Larysa V.
    Запровадження режиму самоізоляції та перехід багатьох організацій та установ на дистанційну або дистанційну роботу похитнуло економічну ситуацію у світі, в тому числі в Україні. Перебування в ситуації невизначеності тривалий час стало викликом для багатьох людей, у тому числі для безробітних. Ми знаємо про епідемії та пандемії в історії людства. Однак психологічних досліджень у цій галузі мало. Тому вивчення проблем соціально-психологічної адаптації безробітних до нових умов життя та надання психологічних рекомендацій є особливо актуальним. Метою статті є дослідження деяких соціально-психологічних проблем адаптації безробітних в умовах карантину. Використовувалися такі методики: методика діагностики соціально-психологічної адаптації; тест смисложиттєвих орієнтацій; метод дослідження самоставлення. Результати дослідження свідчать про те, що внаслідок втрати роботи, особистісних особливостей, стресових факторів у безробітних спостерігаються порушення соціально-психологічної адаптації. Вони переживають кризу сенсу життя, причому у чоловіків вона проявляється гостріше. У ситуації безробіття особистість трансформується як суб'єкт як професійної діяльності, так і цілісної життєдіяльності. Виявлено, що втрата роботи сприймається не лише як розрив зв’язків із робочим середовищем, якого потребує професіонал, а й як втрата здатності будувати індивідуальний життєвий шлях. Досліджувана тема є досить новою та мало розробленою та потребує подальшого детального дослідження та вдосконалення методів психологічної корекції особистості безробітного.
  • Документ
    Прокрастинація як чинник емоційного ставлення до майбутнього
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Долгоносенко, Владислав Віталійович; Dolhonosenko, Vladyslav V.
    У зв’язку з розвитком та прискоренням науково-технічного прогресу виникає нагальна потреба у дослідженні такого виняткового на сьогодні явища, як прокрастинація. Також актуальності набуває і більш досконале вивчення причини виникнення даного феномену. Людина постійно перебуває в умовах виконання зобов'язань, які потребують дотримання термінів. Вищесказане формує високий інтерес наукової спільноти до вивчення феномену прокрастинації. У статті висвітлено феномен прокрастинації – великий психологічний феномен, який зосереджується не тільки в порушеннях емоційно-вольової сфери особистості або психологічних захистів. Також стаття наповнена змістовним аналізом видів прокрастинації (побутова, тобто щоденна; невротична; академічна; компульсивна) та розглядом їх специфічних особливостей. Розглянуто детермінанти прокрастинації та її серйозні наслідки, які простежуються як певний психологічний стан: стрес, сильне зниження мотивації, нав’язливе відчуття провини, втрата продуктивності, зниження самооцінки. Виявлено, що проблема полягає у негативних наслідках прокрастинації на професійну діяльність людини, на зниження особистої продуктивності, працездатності, що проявляється в гострому емоційному переживанні особистої невдачі та незадоволеності власною роботою, а також власними результатами у професійному середовищі.
  • Документ
    Ресурсність образу світу майбутнього у стратегіях подолання стресу та формуванні індивідуальної часової перспективи
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Добриніна, Ірина Вікторівна; Dobrynina, І. V.
    В статті надано результати емпіричного дослідження ресурсності образу світу майбутнього у стратегіях подолання стресу та формуванні індивідуальної часової перспективи. Описано особливості внутрішньої структури образу світу майбутнього, які може служити предиктором вибору особистістю способів стресреагування та орієнтації у темпоральній динаміці. Показано, що позитивне та активне ставлення до майбутнього дає можливість респондентам діяти стосовно майбутніх стресорів шляхом переоцінки ситуації, переведення фокусу уваги з негативних аспектів на позитивні, відходу від її небезпечного впливу. Визначено, що для того щоб орієнтація на майбутнє була виразною та реалізовувала цілеспрямованість особистості, необхідними складовими образу світу майбутнього виступає чіткість контурів майбутнього та активність зусиль з його відбудови. Показано, що важливим аспектом феномену образу майбутнього є його роль у подоланні стресу та формуванні індивідуальної часової перспективи. Розгортання повномасштабних бойових дій на території України призвело до того, що індивідуальний часовий горизонт особистого планування став короткостроковим. Люди перебувають у стані гострого стресу. Позитивне ставлення до майбутнього сприяє ефективності діяльності особистості та створює когнітивні, адаптаційні та контекстні ресурси. Це сприяє поліпшенню психічного здоров'я людини. Питання ресурсності позитивної репрезентації образу майбутнього в психологічній науці мало досліджене. Мета статті – представити результати емпіричного дослідження ресурсності образу майбутнього в стратегіях подолання стресу та формування індивідуальної часової перспективи. Результати дослідження. Особливості внутрішньої структури образу майбутнього визначаються через такі компоненти: Ясність майбутнього, Надійність Майбутнього, Позитивність Майбутнього та Активність Майбутнього. Показано, що компоненти образу майбутнього мають безпосередній вплив на копінг-стратегії: Розширення погляду на проблему, Пошук ресурсів, Зосередженість на позитиві та зворотній вплив на копінг-стратегію, Відмова від дії. Встановлено, що компоненти образу майбутнього мають прямий вплив на складову «Майбутнє» в часовій перспективі та зворотний вплив на складову «Майбутнє негативне» в часовій перспективі. Зроблено висновок, що позитивне та активне ставлення до майбутнього дає змогу респондентам діяти щодо майбутніх стресорів шляхом переоцінки ситуації, переміщення фокусу уваги з негативних аспектів на позитивні та відходу від її небезпечного впливу. Зазначається, що для того, щоб спрямованість у майбутнє була виразною та реалізовувала цілеспрямованість особистості, необхідна чіткість контурів майбутнього та активні зусилля щодо його перебудови. Перспективами подальших досліджень буде вивчення та виявлення конструкту «Типи копінгу в часовій перспективі», який можна визначити як взаємодію особистості зі стресом у часовому контексті.
  • Документ
    Феномен соціальної акомодації як предмет наукового аналізу
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Базиленко, Катерина Павлівна; Bazylenko, Kateryna P.
    В статті авторкою проведено теоретичний аналіз сучасної психологічної літератури з проблеми соціальної акомодації та визначено, що соціальна акомодація включає в себе різні психологічні складові, які впливають на спосіб, яким люди взаємодіють і адаптуються до інших у соціальних ситуаціях. Психологічні складові соціальної акомодації можуть варіювати від особистості до особистості, але розвиток і поліпшення цих навичок може сприяти покращенню соціальної акомодації та взаємодії з іншими людьми. Соціальна акомодація це процес, коли особистість змінює своє поведінку, мовлення або думки для відповіді на вимоги або очікування іншої особи або соціальної ситуації. Соціальна акомодація може бути свідомою або несвідомою, іноді вона використовується для зменшення конфлікту або забезпечення гармонійної соціальної взаємодії. Соціальна акомодація зазвичай має на меті забезпечити гармонійну соціальну взаємодію та уникнення конфліктів у конкретних ситуаціях. Мета статті – провести теоретичний аналіз сучасних досліджень психологічної науки та розкрити сутність феномену соціальної акомодації. Соціальна акомодація може бути важливим елементом соціальної адаптивності, проте важливо пам'ятати, що акомодація повинна бути балансованою, іноді її надмірне використання може призвести до втрати власного ідентитету або потреби. Дослідження соціальної акомодації в психології та інших соціальних науках є важливим і динамічним напрямком, оскільки перспективами подальших досліджень можуть бути вивчення впливу культурних факторів на соціальну акомодацію та дослідження соціальної акомодації, що може допомогти краще розуміти способи вирішення конфліктів і проведення ефективних перемовин, а також вплив соціальної акомодації на ставлення до себе та до інших тощо.
  • Документ
    Взаємозв’язок емоційної стійкості та психологічного благополуччя осіб періоду середньої дорослості
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Базика, Євгенія Леонідівна; Bazyka, Yevheniia L.
    Статтю присвячено вивченню проблеми психологічного благополуччя осіб у період середньої дорослості та представленню результатів дослідження співвідношення емоційної стійкості та психологічного благополуччя у людей віком від 40 до 60 років. Проаналізовано структурні характеристики психологічного благополуччя, психічного стану та досліджено їх взаємозв'язок. Використано теоретичні методи: аналіз наукових джерел для пошуку й ідентифікації сутності основних понять дослідження, синтез та узагальнення теоретико-методологічних підходів до проблеми психологічного благополуччя особистості. Емпіричні методи: психодіагностичні методи тестування, а саме: методика «Оцінка психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруги та комфортності» та «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріффа (адаптація Л.В. Жуковської, Є.Г. Трошихіної). Методи математичної статистики проводилися за допомогою програми SPSS, з використанням аналізу середніх величин, критерію узгодженості Пірсона (χ 2), статистичного критерію, кореляційного аналізу. Визначено, що респонденти які компетентні у різних галузях життєдіяльності, зокрема, у вибудовуванні позитивних відносин, почуваються комфортна і з піднятим настроєм. Доведено, що особистісне зростання і життєві цілі пов'язані з психічним станом, тобто люди можуть бути спрямовані на особистісне зростання та реалізацію цілей навіть за відсутності комфортного стану. Доведено, що у людей періоду середньої дорослості психологічне благополуччя та психічний стан тісно взаємопов'язані. Визначено, що велику роль у відчутті психологічного благополуччя грає особистісні параметри людини, а не ситуативний стан чи поточна ситуація. Встановлено суттєвий взаємозв'язок психологічного благополуччя та емоційної стійкості. Зроблено припущення, що дослідження в співвідношення тривожності, позитивних емоційних станів та психологічного благополуччя в різні вікові періоди та в різних життєвих ситуаціях дозволять виділити особливості властиві багатьом людям, які, так чи інакше, прагнуть досягнення успіхів у житті.
  • Документ
    Психічна нестабільність як категорія психологічної науки
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Коваль, Ганна Шамілівна; Koval, Hanna Sh.; Коваль, Анна Шамильевна
    У статті розглядається поняття «стан психічної нестабільності». Наголошується, що сукупного трактування цього терміну не існує. На підставі аналізу наукових джерел приводиться авторська інтерпретація даного терміна. Необхідність трактування даного поняття обумовлена пошуком його місця в кримінальній і юридичній психології, оскільки розкриття його специфічного змісту допоможе глибшому розумінню причинно-наслідкових зв’язків протиправних дій.
  • Документ
    Психологія праці та нженерно-психологічне забезпечення трудової діяльності робітників ДСНС Одеської області
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Пундєв, Володимир Васильович; Пундев, Владимир Васильевич; Pundev, Volodymir V.
    У роботі розглядається психологічне ставлення до трудової діяльності робітників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) з позицій соціальної, трудової та інженерної психології. Актуальний сучасний стан епідеміологічної, економічної та політичної сфер української дер- жави зумовлює нові соціальні проблеми у психології праці та інженерно-психологічного вивчення представників допоміжних і екстремальних професій, зокрема ДСНС. Створення умов для професійного становлення працівників ДСНС має поліпшити наявну ситуацію, коли все частіше виникає потреба у профілактиці та корекції негативних психічних станів, що виникають у фахівців-рятувальників під впливом ризиконебезпечних ситуацій службової діяльності. Для досягнення завдань були проведені дослідження індивідуальних психологічних особливостей працівників ДСНС Одеської області за допомогою індивідуально-типологічного опитувальника Л. М. Собчик, методики для визначення ймовірності розвитку стресу Т. А. Нємчина; опитувальника вольових якостей людини М. В. Чумакова та інших. Продемонстровано, що професійна діяльність фахівців технічно орієнтовна, це визначає інженерно-психологічний аспект супроводу діяльності. Крім того, працівник повинен мати необхідні базові якості, розвивати комплекс особистісних та професійно важливих якостей, на вивчення чого направлена психологія праці. Якісний паралельний психологічний супровід може бути основою покращення рівня професійної придатності працівників ДСНС.
  • Документ
    Current state of scientific views on the psychological well-being of personality
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Кононенко, Оксана Ивановна; Кононенко, Оксана Іванівна; Kononenko, Oksana I.; Григоращенко, А. В.; Grigoraschenko, A. V.
    Psychological well-being is traditionally considered in the context of the problem of quality of life as its subjective component, the systemic quality of a person, which it acquires in the process of life; generalized and relatively stable experience, which is of particular importance for the individual; a person’s own attitude to his personality, life and processes that are important to him in terms of learned normative ideas about the external and internal environment; tolerance, as an integral psychological indicator of human life, reflecting the value aspects of his attitude to various spheres of his life, through a meta-implicative model of motivation to choose, which includes ideas about the well-being of the individual in relationships with the environment; the complex interplay of cultural, social, psychological, physical, economic, and spiritual factors. Science has studied the social and ontogenetic aspects of subjective well-being. However, despite the importance of this issue, science lacks a theoretical understanding of the subjective well-being of future psychologists, the links between the internal components of subjective well-being and its main psychological determinants are not identified. Thus, the theoretical and empirical data accumulated by modern psychological science on the subjective well-being of the individual can serve as a starting point in the initiated research.
  • Документ
    Сучасні підходи до вивчення проблеми сексуальності
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Кононенко, Анатолій Олександрович; Kononenko, Anatoliy O.
    У статті аналізуються сучасні концептуальні підходи вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі психології до вивчення проблеми сексуальності людини. Мета статті полягає у виявленні, узагальненні та розкритті сучасних тенденцій та концептуальних підходів дослідження проблеми сексуальності людини. Представлено сучасні дослідження феномена сексуальності людини в зарубіжній і вітчизняній науковій літературі, в таких аспектах: філософському та соціокультурному; біологічному; медичному та сексологічному; загальнопсихологічному; статеві і гендерні відносини; сексуальні установки; сексуальності і любові. Показано, що існує певний дефіцит психологічних досліджень, присвячених феноменам сексуального здоров’я, сексуального задоволення особистості. Стверджується, що у загальнопсихологічному контексті сексуальність є складним, багатоаспектним, міждисциплінарним, унікальним для кожної людини утворенням, яке проявляється не тільки в міжстатевих відносинах і призначене не тільки для продовження роду, але сексуальність людини визначається як задоволення фізіологічних, соціальних, психологічних потреб людини. Важливими сучасними тенденціями в дослідженні сексуальності людини є те, що зміна ставлення до тіла в сучасних культурах у бік більшого інтересу до нього сприяє більшому інтересу до емоційності, що підвищує цінність саморозкриття і користь емоційної чутливості у міжособистісних відносинах; емансипація, зміни статево-рольових норм і ґендерних стереотипів роблять проблемними певні традиційні уявлення про природу сексуальності і в той же час сприяють розвитку різних стилів сексуального життя і розвитку індивідуальності особистості. Ключові слова: секс, сексуальність, сексуальна поведінка, сексуальні відносини, особистість, статеві і ґендерні відмінності, сексуальність і любов.
  • Документ
    Індивідуально-особистісні типи жінок періоду дорослості і особливості їх цілепокладання
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Кіреєва, Зоя Олександрівна; Киреева, Зоя Александровна; Kireieva, Zoia O.; Заболотна, О. С.; Заболотная, Е. С; Zabolotna, E. S.; Солієнко, Олена Юріївна; Солиенко, О. Ю.; Solienko, O. Yu.
    У статті встановлено індивідуально-особистісні типи жінок періоду дорослості і особливості їх цілепокладання. Продемонстровано, що у більшості жінок у віці дорослості превалює середній рівень індивідуально-особистісних властивостей. Показано статистичні відмінності за індивідуально-особистістими особливостями жінок різних груп. Зафіксовано, що жінки 20– 30 років є більш відповідальними і великодушними, ніж жінки 30–40 років, у жінок старших за 40 більш вираженими є два типи: впевнені і незалежні та емоційно нестійки, пасивні, покірні. Встановлено, що більшість досліджуваних жінок живуть сьогоденням або минулим, найбільша цілеспрямованість встановлена у жінок старших за 40. У жінок в періоді дорослості іс- нує зв’язаний образу часу, але майже третина жінок не мають темпорально-сенсовної єдності, тобто жінки, що функціонують у сьогоденні, не пов’язують власне минуле і майбутнє.Отримано розподіл життєвих цілей жінок, які відбивають ціннісно-смислове відношення до власного життя. Сфери, в яких розташовані цілі жінок, розподілено на демографічні, cоціоекономічні. Деякі з цілей можна віднести до функціонального аспекту образу майбутнього та до змістовного аспекту образу майбутнього. Продемонстровано наявність статистичних розбіжностей в глобальних цілях життя у жінок 20–40 років і старші за 40 (p <, 05). Встановлено фактори, які відбивають особливості цілепокладання жінок різних періодів дорослості з наявними у них типами індивідуально-особистісних особливостей.
  • Документ
    Етноспецифічні індикатори адаптації особистості у середовищі міжкультурної взаємодії
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Суслова, Валерія Олександрівна; Суслова, Валерия Александровна; Suslova, Valeriya O.
    Стаття доповнює існуючі кількісні та якісні дослідження у соціальній та кроскультурній психології про психологічні детермінанти міжкультурних відносин. Автор статті досліджує та пояснює, як типи етнічної ідентичності, аутота гетеро-стерео- типи пов’язані один з одним і як вони впливають на процес акультурації іноземних студентів в Україні, та на міжкультурну взаємодію. Результати показали, що іноземні студенти, які мають високий рівень позитивної етнічної ідентифікації, висловили сильну перевагу стратегіям інтеграції та низьку перевагу асиміляції та сепарації. У свою чергу, потужне почуття приналежності до етнічної групи та ставлення до інгрупи серед українських студентів сприяє стратегії сегрегації та відчуження іноземних студентів та сприяє акультураційному очікуванню — мультикультурності.
  • Документ
    Системні дослідження психіки особистості: досвід наукової школи «системне моделювання психологічних феноменів»
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Родіна, Наталія Володимирівна; Родина, Наталья Владимировна; Rodina, Nataliia V.
    У статті розглядаються основні досягнення наукової школи «Системне моделювання психологічних феноменів» у напрямку системних досліджень психіки особистості та перспективи подальших досліджень. Розглянуто досвід застосування у психологічних наукових дослідженнях якісного системного аналізу за допомогою загальної теорії систем одеської школи системології академіка А. І. Уйомова, яка розглядається автором як «м’яке» моделювання (Soft Systems Methodology), де опис забезпечується символами й/або словами. Докладно проаналізовано розуміння А. І. Уйомовим положень про системні параметри. Обґрунтовано використання у сучасних наукових дослідженнях кількісного системного аналізу Hard Systems Methodology («тверде» моделювання), де система описується числовими виразами. Основні здобутки системного моделювання психологічних феноменів представлені у дослідженнях послідовників наукової школи «Системного моделювання психологічних феноменів».