Психологія та соціальна робота

Постійне посилання зібрання

Галузь і проблематика: оригінальні результати досліджень з різних розділів психології та науково-теоретичні та практичні матеріали з актуальних загальнотеоретичних та галузевих психологічних питань ISSN: 2707-0409 (Print); 2707-0417 (Online) DOI: 10.18524/2707-0409 Свідоцтво про державну реєстрацію: КВ №23942-13782ПР від 21.05.2019

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 492
  • Документ
    Принципи соціальної роботи з дітьми з особливими потребами в діяльності асистента вчителя
    (Гельветика, 2025) Сидун, Ірина Володимирівна; Ковальська, Марина Сергіївна; Sydun, Iryna V.; Kovalska, Maryna S.
    Статтю присвячено уточненню теоретичного та практичного змісту діяльності асистента вчителя з погляду принципів соціальної роботи. Автори окреслюють наявні розбіжності у сприйнятті та розумінні посади асистента вчителя. Досліджується сучасна нормативна база, що регулює діяльність соціальних працівників та асистентів учителя у контексті інклюзивної освіти. Авторами уточнюються функції асистента вчителя як члена команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП, розмежовується сфера застосування практичних методів та прийомів роботи, вказується на пріоритетні компоненти практичної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Визначено та запропоновано чотири ключові принципи соціальної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в діяльності асистента вчителя.
  • Документ
    Цифрове покоління як об’єкт соціального консультування (на прикладі моніторингового виміру)
    (Гельветика, 2025) Романенко, Світлана Володимирівна; Romanenko, Svitlana V.
    Постійне спостереження, вимір та вивчення підростаючого покоління – одне з головних завдань соціальних та поведінкових наук, яке закладає основу для формування стратегій соціального та психологічного консультування, напрямів раннього втручання для подолання більшості вікових криз. І в цьому спеціалісти Одеського національного університету імені І. І. Мечникова не відстають від своїх вітчизняних та закордонних колег. Мета статті – надати уявлення про основні здобутки чергового етапу моніторингового соціологічного дослідження «Старшокласник», що проводиться в Одесі з 1993 р. з інтервалом три роки. Репрезентативне опитування 2024 р. охоплювало учнів 10–11-х класів чотирьох міст різних регіонів України, а тому ці дані дають змогу краще зрозуміти сьогоднішнє покоління старшокласників, наших завтрашніх абітурієнтів та клієнтів, виміряти їх соціальне самопочуття та самовідчуття, ураховуючи реалії військового стану; співставити життєві плани, ціннісні орієнтації з планами та орієнтаціями попередників; оцінити особливості самоідентифікації підлітків у сучасній ситуації цифрової трансформації соціальної сфери; побачити цілісну картину трансформації інституту сім’ї та зміни поколінь в Одесі та Україні у цілому.
  • Документ
    Психолінгвістика тривожності: як воєнний стрес формує емоційні бар’єри в міжособистісному спілкуванні молоді
    (Гельветика, 2025) Порпуліт, Олена Олександрівна; Porpulit, Olena O.
    У контексті зростаючої соціальної нестабільності та тривалого воєнного конфлікту в Україні спостерігається суттєве підвищення рівня тривожності серед молоді, що безпосередньо впливає на якість міжособистісного спілкування. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю глибшого розуміння психолінгвістичних механізмів впливу тривожності на формування емоційних бар’єрів у комунікативній поведінці в умовах хронічного стресу. Метою статті є виявлення взаємозв’язку між рівнем тривожності (реактивної та особистісної) та труднощами встановлення міжособистісних контактів серед молоді в умовах воєнного стресу. Наукова новизна полягає у комплексному емпіричному аналізі впливу тривожних станів на мовленнєву поведінку підлітків з урахуванням соціального контексту війни як специфічного чинника комунікативних бар’єрів. Дослідження проводилося впродовж лютого 2024 – лютого 2025 р. на вибірці зі 148 учнів віком 15–18 років із застосуванням шкали Спілберга – Ханіна та методики діагностики труднощів у встановленні контактів В. Бойка. Результати засвідчили наявність статистично значущого зворотного зв’язку між рівнем тривожності та емоційними бар’єрами у спілкуванні. У підлітків із високим рівнем тривожності спостерігається тенденція до уникнення міжособистісної взаємодії, зниження рівня довіри та зменшення мовленнєвої активності. Отримані дані можуть бути основою для розроблення психолінгвістичних програм підтримки молоді в умовах тривалого соціального стресу.
  • Документ
    Емоційний інтелект у психології управління: міфи та реальність м’яких навичок для лідерів
    (Гельветика, 2025) Полещук, Лілія Василівна; Poleshchuk, Liliia V.
    У статті розглядається роль емоційного інтелекту (EІ) у психології управління, зокрема його значення для ефективного лідерства. Аналізуються поширені міфи та реальні аспекти розвитку м’яких навичок, які допомагають керівникам краще розуміти та керувати емоціями власними й підлеглих. Підкреслюється, що EІ є динамічним набором навичок, які можна розвивати, і що його високий рівень сприяє покращенню прийняття рішень, зниженню конфліктів і підвищенню продуктивності команд. Метою статті є дослідження ролі емоційного інтелекту в психології управління, розвінчання поширених міфів щодо м’яких навичок лідерів та визначення реальних аспектів їх розвитку. Стаття прагне підкреслити значення EІ як ключового чинника ефективного лідерства, а також окреслити перспективи подальшого вдосконалення навичок емоційного інтелекту з урахуванням сучасних технологічних та управлінських викликів. Наукова новизна роботи полягає у систематизації міфів і реалій щодо ролі емоційного інтелекту як ключового м’якого навику для лідерів у психології управління. Обґрунтовано вплив EІ на підвищення ефективності управлінських процесів і формування лідерських компетенцій у сучасних організаційних умовах. Результати дослідження свідчать про те, що емоційний інтелект суттєво підвищує ефективність лідерства, допомагаючи керівникам краще управляти власними емоціями та розуміти емоції підлеглих. Лідери з високим рівнем EІ здатні створювати позитивний емоційний клімат у команді, що сприяє зниженню конфліктів, підвищенню мотивації та покращенню прийняття рішень.
  • Документ
    Гетерогенність підходів до визначення сексуальної норми та девіацій у психологічному дискурсі
    (Гельветика, 2025) Меджибовський, Святослав Олегович; Гудімова, Алісар Халєдівна; Medjibovskyi, Sviatoslav O.; Hudimova, Alisar Kh.
    Актуальність дослідження зумовлена необхідністю глибшого розуміння, як люди сприймають і розрізняють парафілічні та нормофільні сексуальні інтереси. Це особливо важливо для розвитку сучасних моделей сексуальності, удосконалення психологічної практики, здійснення якісної судово-медичної експертизи та ефективної системи охорони психічного й фізичного здоров’я. Проблематика виходить далеко за межі дихотомії «нормапатологія», особливо в контексті соціально-психологічних чинників, індивідуального досвіду, впливу культури, процесів соціалізації, етичних уявлень та суб’єктивного сприйняття. Мета дослідження – теоретично вивчити чинники, що впливають на ставлення до сексуальних інтересів, зокрема парафілічних. Для реалізації цієї мети було поставлено завдання – проаналізувати поняття парафілії та нормофілії, вивчити уявлення про ці інтереси та поведінку. Методологічний апарат дослідження включав теоретичний аналіз літератури.
  • Документ
    Особливості формування академічної прокрастинації студентів в умовах дистанційного навчання
    (Гельветика, 2025) Зірчак, Ганна Петрівна; Зірчак, Ольга Петрівна; Zirchak, Hanna P.; Zirchak, Olha P.
    У статті проаналізовано особливості формування академічної прокрастинації серед студентів в умовах дистанційного навчання. Розглянуто психологічні чинники, що сприяють зволіканню з виконанням навчальних завдань, зокрема знижену мотивацію, недостатній самоконтроль, порушення тайм-менеджменту та підвищену тривожність. Зосереджено увагу на ролі середовища дистанційного навчання як каталізатора прокрастинаційної поведінки, адже саме ізоляція, відсутність безпосереднього контролю та розмитість меж між навчальною та особистою діяльністю часто спричиняють зниження навчальної активності. Представлено результати емпіричного дослідження, що підтверджують збільшення рівня прокрастинації серед студентів під час онлайн-навчання, а також виявлено відмінності у проявах прокрастинації залежно від індивідуально-психологічних особливостей. У статті обґрунтовано необхідність цілеспрямованого розвитку навичок саморегуляції, а також надано рекомендації щодо організації ефективного дистанційного навчального процесу з урахуванням впливу факторів, що сприяють прокрастинації.
  • Документ
    Регуляція емоцій як фактор підвищення ефективності творчої діяльності
    (Гельветика, 2025) Андронова, Анна Іванівна; Кононенко, Оксана Іванівна; Andronova, Anna I.; Kononenko, Oksana I.
    У статті розглянуто актуальні проблеми впливу емоційного стану на творчі процеси. На основі огляду наукової літератури проводиться аналіз класифікації емоцій та різноманітних методів їх регуляції. У наш час, коли стрес і напруження стали звичними, важливо мати ефективні інструменти для підтримки емоційного балансу та продуктивної діяльності. У цій роботі визначено можливі причини, що блокують творчу енергію, заважаючи почати і завершити необхідну роботу, та методи, які допомагають налаштуватися на творчий процес. Розглянуто можливості поєднання методів медитації, аутотренінгу та візуалізації не тільки для досягнення емоційної стабільності, зниження стресу і покращення самопочуття, а і для налаштування на творчу роботу, підвищення рівня креативності, ефективності творчої діяльності.
  • Документ
    Соціальна інклюзія в контексті цифровізації: можливості та ризики для соціальної держави
    (Гельветика, 2024) Хлівнюк, Тетяна Петрівна; Кіріяк, А. І.; Khlivniuk, Tetiana P.; Kiriіak, A. I.
    У статті розглядається вплив цифровізації на соціальну інклюзію в Україні, аналізуються можливості та ризики, які виникають у процесі інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у соціальні послуги. Цифровізація має потенціал для розширення доступу до інформації та соціальних ресурсів, що є особливо важливим для вразливих груп населення. Проте існує загроза цифрового розриву, який поглиблює нерівність у доступі до технологій. Досліджуються результати актуальних українських та міжнародних досліджень, що підкреслюють необхідність комплексного підходу до забезпечення соціальної інклюзії в умовах цифровізації. У статті також наводяться рекомендації щодо підвищення доступності цифрових технологій та розробки освітніх програм для вразливих груп населення.
  • Документ
    Квадробери та сучасні тренди молодіжних субкультур: особливості сприйняття й соціально-педагогічного супроводу
    (Гельветика, 2024) Романенко, Світлана Володимирівна; Romanenko, Svitlana V.
    Останнім часом серед молоді та підлітків набувають популярності одразу декілька видів анімалістичних субкультур, одна з яких, квадробери, викликала дуже активні обговорення в мережі протягом минулого місяця. Метою статті було познайомитися з цими субкультурами, з’ясувати соціальні витоки їх появи та запропонувати способи взаємодії з представниками нових субкультур, співставляючи соціальні причини їх виникнення з можливими наслідками для суспільства. Головними трендами, що могли вплинути на стрімке поширення такого виду субкультур, з нашої точки зору, є зміна соціального статусу тварин в сучасному світі, соціальна інфантилізація та гостре відчуття глобальних загроз людству в цілому. Тому крім традиційних способів взаємодії з представниками різних субкультур, що накопичені в соціальних науках, пропонується звернути увагу на зняття гостроти відчуття та переживання цих трендів сучасного світу, що може бути корисним як в індивідуальному консультуванні представників субкультур та їх батьків, так і в напрямках виховної роботи з підростаючим поколінням.
  • Документ
    Вплив соціальних мереж на світогляд людини та міжособистісні стосунки
    (Гельветика, 2024) Полещук, Лілія Василівна; Poleshchuk, Liliia V.
    У сучасному світі соціальні мережі стали невід’ємною частиною повсякденного життя, впливаючи на різні аспекти людської діяльності. Вони змінюють способи комунікації, формують нові соціальні зв’язки та впливають на світогляд особистості. Метою даної статті є дослідження впливу соціальних мереж на формування світогляду людини та міжособистісні стосунки. Автор прагне виявити як позитивні, так і негативні наслідки використання соціальних платформ у контексті соціальної взаємодії. Наукова новизна роботи полягає в комплексному аналізі впливу соціальних мереж на психологічний стан особистості та їх роль у трансформації традиційних форм спілкування. Дослідження включає емпіричні дані, отримані через діагностику соціальних ролей та зв’язків, що дозволяє глибше зрозуміти зміни у міжособистісних стосунках. Результати дослідження свідчать про те, що соціальні мережі значно впливають на формування світогляду, сприяючи як розвитку нових форм комунікації, так і виникненню соціальної ізоляції. Важливо усвідомлювати ці зміни для ефективного використання соціальних платформ у повсякденному житті.
  • Документ
    Особливості соціальної акомодації вимушених переселенців
    (Гельветика, 2024) Базиленко, Катерина Павлівна; Bazylenko, Kateryna P.
    Стаття присвячена вивченню особливостей деяких психологічних складових вимушених переселенців. Вимушена міграція часто супроводжується втратою матеріальних ресурсів, соціальних ролей, звичного оточення, що може викликати серйозні зміни в емоційній та когнітивній сферах особистості. Вивчення цих змін дозволяє краще зрозуміти, які ресурси допомагають переселенцям зберегти стійкість, відновити соціальну активність та інтегруватися в нове суспільство. Крім того, актуальність дослідження особистості вимушених переселенців підкріплюється потребою в розробці ефективних програм психологічної підтримки та соціальної інтеграції. Дослідження цього феномену дозволяє визначити найбільш уразливі групи переселенців, а також ті чинники, які сприяють або перешкоджають успішній адаптації. Розуміння особистісних і соціокультурних детермінант допомагає розробляти стратегії підтримки, що базуються на особистісних ресурсах, досвіді та потребах переселенців. Упоратися з цими викликами можливо через впровадження нових наукових категорій, які дозволяють глибше зануритися у дане проблемне поле. Такою інноваціною категорією є соціальна акомодація вимушених переселенців з України під час війни. Вона є складним та тривалим процесом, що вимагає комплексної підтримки з боку держави, міжнародних організацій та місцевих громад. Успішна соціальна акомодація залежить від багатьох факторів, серед яких вирішальними є доступ до ресурсів, психологічна підтримка та створення сприятливих умов для соціальної інтеграції. Важливими психологічними складовими соціальної акомодації виступають соціально-психологічна адаптація та емоційний стан людей, які потрапили в ситуацію вимушеного переселення. Констатовано, що попри державну та суспільну підтримку, українці відчувають недостатній рівень адаптації. Серед основних проблем часто згадуються соціальна ізоляція, обмеженість можливостей для спілкування з однодумцями, мовний бар’єр, а також недостатнє почуття безпеки. Аналіз отриманих даних виявив наступні психологічні особливості серед вимушених українських переселенців: емоційний дискомфорт, труднощі в сприйнятті інших, амбівалентне ставлення до нового середовища, низький рівень енергії, значну втому, а також високий рівень тривоги та занепокоєння.Вимушені переселенці як головні психологічні проблеми констатують у себе дефіцит уваги, порушення пам'яті та емоційні упередження. Попри це, деякі з них виявляють здатність до саморозвитку та ефективного подолання стресових ситуацій. Стресовими факторами для вимушено переміщених осіб є непередбачуваність, спонтанність, невизначеність та травма, пов’язані з міграцією через російське вторгнення.
  • Документ
    Психологічне благополуччя як предиктор професійної успішності
    (Гельветика, 2024) Чернявська, Тетяна Павлівна; Chernyavska, Tetyana P.
    У статті наведено результати теоретичного дослідження проблеми емоційного благополуччя як предиктора успішності професійної діяльності. Показано, що емоційний інтелект, стресостійкість і життєстійкість та психосоціальні аспекти – це ключові чинники, які сприяють покращенню психологічного благополуччя людини і, у свою чергу, її успішності в роботі, у професійній діяльності. Мета статті полягає в дослідженні проблеми психологічного благополуччя як предиктора професійної успішності. Дослідження цієї проблеми може висвітлити ключові аспекти, які допоможуть розробити ефективні підходи до формування та розвитку емоційного інтелекту, стресостійкості, життєстійкості, ефективної психосоціальної взаємодії та підвищення загальної задоволеності працівників своєю роботою, що може позитивно вплинути на професійні досягнення, результативність і ефективність організації загалом. На підставі вищевикладеного матеріалу робимо висновок, що психологічне благополуччя має значний вплив на багато аспектів професійної діяльності людини. Результати дослідження дозволяють виявити ключові механізми, що лежать в основі професійної успішності.
  • Документ
    Теоретико-методологічні моделі передачі трансгенераційного травматичного досвіду: теоретичний огляд
    (Гельветика, 2024) Терещенко, О. О.; Tereshchenko, O. O.
    У статті розглянуто сучасні підходи до визначення трансгенераційної травми та проаналізовано теоретико-методологічні моделі передачі трансгенераційного травматичного досвіду другому та наступним поколінням. Перші дослідження, присвячені впливу подій Другої світової війни на наступні покоління, розпочалися наприкінці 60-х років, більш масштабно тема розроблялася після 90-х років, коли було остаточно доведено, що нащадки людей, які пережили масовий чи індивідуальний травматичний досвід, можуть відчувати його наслідки в сьогоденні. Розуміння шляхів передачі трансгенераційного досвіду є важливим складником упровадження нових моделей психологічної допомоги всім, хто її потребує, зокрема постраждалим від військових дій, які відбуваються в України. Також стаття акцентує увагу на важливості подальшого вивчення цієї проблеми та необхідності адаптації існуючих моделей до сучасних умов.
  • Документ
    Психологічний аспект дослідження інтуїції у процесі ухвалення рішень
    (Гельветика, 2024) Теліпко, Наталія Олександрівна; Telipko, Nataliia O.
    У статті наведено результати теоретичного дослідження психологічного аспекту вивчення інтуїції у процесі ухвалення рішень. Вивчається взаємозв’язок між різними аспектами інтуїції й іншими поняттями, як-от суб’єктивна й об’єктивна істина, почуття та факт, інтуїція та раціональна логіка, свідоме та несвідоме, а також між інтуїцією та реальністю. Учені розглядають різні можливості використання інтуїції, зокрема її як засіб пізнання, зв’язок з інтелектом, вплив усвідомленого та неусвідомленого досвіду, роль у творчій діяльності й у процесі ухвалення рішень. Проте дослідники висловлюють занепокоєння щодо хибних уявлень і можливих спотворень в інтерпретуванні психічних реакцій, власних почуттів, емоцій і вчинків. Мета статті полягає у вивченні психологічних особливостей проблеми інтуїції у процесі ухвалення рішень. Дослідження психологічного аспекту інтуїції у процесі ухвалення рішень може пролити світло на важливі моменти, які можуть стати основою для розроблення нових методів вирішення проблем з використанням інтуїтивного мислення, інтуїтивної діяльності, особливо корисних у контексті науки, творчості, бізнесу й управління. У сфері бізнес-діяльності й управління часто постає необхідність швидкого ухвалення рішень в умовах невизначеності та непередбачуваності. Водночас використання інтуїції може стати ключовим аспектом в ухваленні таких рішень, що наголошує на важливості розуміння її ролі для успішного функціонування як окремих фахівців, так і всієї організації. Лідери та менеджери часто вдаються до використання інтуїції під час ухвалення стратегічних і тактичних рішень. Розуміння механізмів функціонування інтуїції та методів її розвитку може сприяти підвищенню їхньої ефективності в лідерстві над підлеглими й управлінні компанією загалом. Подальше психологічне дослідження інтуїції у процесі ухвалення рішень може розкрити важливі аспекти, які можна використовувати для розроблення ефективних стратегій психологічної підготовки персоналу в різних сферах діяльності. Це, у свою чергу, може сприяти покращенню професійних результатів фахівців та загальної продуктивності організації.
  • Документ
    Емоційна компетентність як феномен сучасної психології
    (Гельветика, 2024) Рибко, Аліса Павлівна; Rybko, Alisa P.
    На основі теоретичного аналізу сучасної наукової психологічної літератури із проблеми емоційної компетентності уточнено сутність поняття «емоційна компетентність особистості», визначено вимоги, які висуває суспільство до здійснення професійної діяльності в соціономічній сфері. У статті наводяться новітні досягнення в галузі нейронаук, зокрема й дослідження, пов’язані з особливостями емоцій, розуму та функціонуванням мозку, що сприяють розвитку теорії емоцій. Це, у свою чергу, дозволяє глибше вивчати когнітивні процеси та механізми мозку, водночас розкривати нові аспекти людської емоційності. Сучасні вчені стверджують, що емоції формуються завдяки складній взаємодії різних систем усього мозку, що цей процес може змінюватися під впливом навчання та життєвого досвіду людини протягом усього її життя. Мета статті полягає у вивченні проблеми емоційної компетентності як феномену сучасної психології. Розглядаються основні аспекти проблеми емоційної компетентності й емоційного інтелекту як чинники успішності, підвищення продуктивності, покращення якості життя та функціонування в суспільстві. Емоційна компетентність визначається як здатність усвідомлювати свої емоції й емоційні стани інших людей. Рівень цієї компетентності може бути показником якості емоційного життя. Вона включає вміння, необхідні для адекватної реакції на різні ситуації на основі всебічного аналізу інформації. Емоційна компетентність збагачує особистий досвід, сприяє швидкому аналізу складних емоційних ситуацій і є ключовим чинником успіху в різних галузях життєдіяльності. Майбутні наукові дослідження в галузі емоційної компетенції можуть привести до вироблення нових методів і стратегій для формування та покращення емоційної сфери особистості, зокрема й управління емоціями. Отримані результати можуть виявити важливі аспекти, які можна використовувати під час створення ефективних програм психологічної підготовки працівників у різних галузях діяльності. Це, своєю чергою, може сприяти підвищенню професійної компетентності фахівців.
  • Документ
    Особливості мотиваційно-ціннісного ставлення правників до професійної діяльності та задоволеності нею на різних етапах кар’єри
    (Гельветика, 2024) Петрушенко, Владислав Вікторович; Petrushenko, Vladyslav V.
    Стаття присвячена дослідженню мотиваційно-ціннісного ставлення правників до своєї професійної діяльності та суб’єктивної задоволеності нею на різних етапах кар’єрного зростання. Емпірично підтверджено, що на початкових етапах кар’єрного розвитку це ставлення не є досить сформованим. З досвідом і професійним зростанням це ставлення змінюється та покращується. Після проведення аналізу цих результатів можна зробити висновок про полімотивацію діяльності правника, яка зумовлена різними мотивами, що поступово ієрархізуються й утворюють систему мотивації до професійної діяльності.
  • Документ
    Резильєнтність: основні концептуальні етапи становлення, сутність та перспективи
    (Гельветика, 2024) Мельник, Оксана Анатоліївна; Melnyk, Oksana A.
    У статті розглянуто та проаналізовано еволюційний екскурс до питання становлення та розвитку феномену резильєнтності, розглянуто основні теоретичні погляди й описано основні етапи формування та розвитку концепції резильєнтності у процесі розвитку науки та методології, зазначено передумови та джерела походження терміна у психології. Під час проведення аналізу наявних наукових досліджень закордонних і українських науковців було описано п’ять основних етапів розвитку поняття резильєнтності. Описовий етап пов’язаний з визначенням рис і властивостей особистості, яка успішно подолала важкі життєві обставини, другий етап – етап дослідження процесу взаємодії чинників ризику з факторами захисту, третій етап пов’язано з вивченням вродженості рис і здібностей, четвертий етап – дослідження можливостей набуття навичок, умінь, як ресурсів, які у процесі життя допомагають особистості позитивно взаємодіяти із чинниками ризику, та п’ятий, сучасний, етап – пошук дієвих інструментів і психотехнологій формування та розвитку резильєнтної особистості з подальшим посттравматичним зростанням. Наведено визначення поняття резильєнтності різними авторами, приділено увагу розмаїттю поглядів і термінів-аналогів, які використовуються щодо феномену. Надано власне визначення поняття та запропоновано процес пошуку засобів і механізмів розвитку резильєнтності розглядати як перспективу для подальших досліджень.
  • Документ
    Порушення настрою в пацієнтів із постковідним синдромом
    (Гельветика, 2024) Кантарьова, Наталія Василівна; Дикіна, Лариса Василівна; Климець, Г. В.; Kantarova, Nataliia V.; Dykina, Larysa V.; Klymets, G. V.
    Стаття присвячена вивченню проблеми порушення настрою в пацієнтів із постковідним синдромом. Порушення нервової системи, що розвинулися під час COVID-19, не минають безслідно, можуть тривати невизначено довгий час, що зумовлено структурними змінами головного мозку, які виникають унаслідок вірусу SARS-CoV-2. Постковідний синдром виявляється більш ніж у 30% пацієнтів, які перенесли COVID-19. Серед основних наслідків COVID-19 розглядають проблеми психічного здоров’я. Мета статті – проаналізувати й емпірично дослідити порушення настрою, що асоційовані з постковідним синдромом, на підставі аналізу доступних наукових джерел і власних даних. За даними результатів емпіричного дослідження визначено, що пацієнти з постковідним синдромом мали схильність до депресивних переживань, а також до різних психічних і психологічних порушень як у процесі лікування, так і протягом тривалого часу після гострої фази хвороби. Встановлено, що середній і високий рівні тривоги також більш характерні для жінок. Соціальна активність в осіб із постковідним синдромом збережена. Зворотний кореляційний зв’язок визначається зі ступенем тривожності та рівнем депресії, а прямий – з показником життєвої активності. Наприкінці статті зроблено висновки та надано рекомендації для запобігання появі порушень настрою в цієї категорії пацієнтів.
  • Документ
    Психологічні причини агресії підлітків в умовах війни
    (Гельветика, 2024) Архипова, Тетяна Миколаївна; Arkhypova, Tetiana M.
    У статті висвітлено результати дослідження психологічних причин агресії підлітків старшого шкільного віку в умовах війни. У дослідженні взято групу підлітків 9–10 класів міста Подільська. Загальну вибірку даного дослідження становлять 180 осіб віком від 14 до 16 років. Дослідження проводилося за допомогою таких методик, як: тест А. Баса й А. Дарки, тест К. Леонгарда та Г. Шмішека, методика Ч.Д. Спілбергера в адаптації Ю.Л. Ханіна. Проєктивні методи. Під час констатувального етапу дослідження за допомогою статистичного аналізу доведено, що величина коефіцієнта кореляції у хлопчиків високої сили та статистично значущою є між такими параметрами, як: ригідність і педантичність (r = 0,411; p ≤ 0,001); тривожність і збудливість (r = 0,437; p ≤ 0,001); фізична агресія та дратівливості (r = 0,43; p ≤ 0,001). Величина коефіцієнта кореляції була середньої сили та статистично значущою між такими параметрами, як: вербальна агресія та ригідність (r = 0,267; p > 0,01); циклотимність (r = 0,293; p > 0,001); демонстративність (r = 0,261; p > 0,01). Величина коефіцієнта кореляції в дівчат була високої сили та статистично значущою між такими параметрами, як: фізична агресія та непряма агресія (r = 0,524; p ≤ 0,001); вербальна агресія та циклотимність (r = 0,461; p ≤ 0,001). Коефіцієнти свідчать про прямий зв’язок між цими параметрами.
  • Документ
    Вплив соціальних мереж на розвиток я-концепції сучасної молоді
    (Гельветика, 2024) Амплєєва, Ольга Михайлівна; Бехтольд, Д. О.; Amplieieva, Olha M.; Bechtold, D. O.
    У статті розглянуто та проаналізовано особливості розвитку Я-концепції сучасної молоді під впливом соціальних мереж. Зазначено, що соціальні мережі несуть у собі як позитивний, так і негативний вплив на всі аспекти життя молоді. З одного боку, вони є основним засобом комунікації із друзями, близькими та знайомими людьми, сприяють розвитку соціальних навичок і забезпечують можливості для самовираження та власного розвитку, виступають джерелом інформації, починаючи з орієнтування в політичних новинах і закінчуючи модними трендами. Але, з іншого боку, соціальні мережі негативно впливають на фізичне та психологічне здоров’я молоді. Значну увагу варто звернути саме на психологічне здоров’я, адже від постійного перегляду публікацій у соціальних мережах насамперед страждає самооцінка, а разом із нею й інші сфери психологічного благополуччя. Також соціальні мережі можуть призводити до залежності, порушень у взаєминах з іншими людьми. Безкінечний потік ідеальних фото та відео може спричинити відчуття невдачі або неповноцінності порівняно з іншими. Важливо сприймати контент на платформі здоровою дозою та пам’ятати, що життя не відображається цілковито через фільтр соціальних мереж, вміти використовувати їх із розумінням і не занадто поглиблюватися в цей віртуальний світ, забуваючи про реальність. У статті визначено поняття та структуру Я-концепції особистості. Проаналізовано результати емпіричного дослідження впливу соціальних мереж на розвиток Я-концепції сучасної молоді та запропоновано рекомендації щодо зниження їхнього деструктивного впливу на розвиток Я-концепції сучасної молоді.