Психологія та соціальна робота

Постійне посилання зібрання

Галузь і проблематика: оригінальні результати досліджень з різних розділів психології та науково-теоретичні та практичні матеріали з актуальних загальнотеоретичних та галузевих психологічних питань ISSN: 2707-0409 (Print); 2707-0417 (Online) DOI: 10.18524/2707-0409 Свідоцтво про державну реєстрацію: КВ №23942-13782ПР від 21.05.2019

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 481
  • Документ
    Психологічне благополуччя як предиктор професійної успішності
    (Гельветика, 2024) Чернявська, Тетяна Павлівна; Chernyavska, Tetyana P.
    У статті наведено результати теоретичного дослідження проблеми емоційного благополуччя як предиктора успішності професійної діяльності. Показано, що емоційний інтелект, стресостійкість і життєстійкість та психосоціальні аспекти – це ключові чинники, які сприяють покращенню психологічного благополуччя людини і, у свою чергу, її успішності в роботі, у професійній діяльності. Мета статті полягає в дослідженні проблеми психологічного благополуччя як предиктора професійної успішності. Дослідження цієї проблеми може висвітлити ключові аспекти, які допоможуть розробити ефективні підходи до формування та розвитку емоційного інтелекту, стресостійкості, життєстійкості, ефективної психосоціальної взаємодії та підвищення загальної задоволеності працівників своєю роботою, що може позитивно вплинути на професійні досягнення, результативність і ефективність організації загалом. На підставі вищевикладеного матеріалу робимо висновок, що психологічне благополуччя має значний вплив на багато аспектів професійної діяльності людини. Результати дослідження дозволяють виявити ключові механізми, що лежать в основі професійної успішності.
  • Документ
    Теоретико-методологічні моделі передачі трансгенераційного травматичного досвіду: теоретичний огляд
    (Гельветика, 2024) Терещенко, О. О.; Tereshchenko, O. O.
    У статті розглянуто сучасні підходи до визначення трансгенераційної травми та проаналізовано теоретико-методологічні моделі передачі трансгенераційного травматичного досвіду другому та наступним поколінням. Перші дослідження, присвячені впливу подій Другої світової війни на наступні покоління, розпочалися наприкінці 60-х років, більш масштабно тема розроблялася після 90-х років, коли було остаточно доведено, що нащадки людей, які пережили масовий чи індивідуальний травматичний досвід, можуть відчувати його наслідки в сьогоденні. Розуміння шляхів передачі трансгенераційного досвіду є важливим складником упровадження нових моделей психологічної допомоги всім, хто її потребує, зокрема постраждалим від військових дій, які відбуваються в України. Також стаття акцентує увагу на важливості подальшого вивчення цієї проблеми та необхідності адаптації існуючих моделей до сучасних умов.
  • Документ
    Психологічний аспект дослідження інтуіції у процесі ухвалення рішень
    (Гельветика, 2024) Теліпко, Н. О.; Telipko, N. O.
    У статті наведено результати теоретичного дослідження психологічного аспекту вивчення інтуїції у процесі ухвалення рішень. Вивчається взаємозв’язок між різними аспектами інтуїції й іншими поняттями, як-от суб’єктивна й об’єктивна істина, почуття та факт, інтуїція та раціональна логіка, свідоме та несвідоме, а також між інтуїцією та реальністю. Учені розглядають різні можливості використання інтуїції, зокрема її як засіб пізнання, зв’язок з інтелектом, вплив усвідомленого та неусвідомленого досвіду, роль у творчій діяльності й у процесі ухвалення рішень. Проте дослідники висловлюють занепокоєння щодо хибних уявлень і можливих спотворень в інтерпретуванні психічних реакцій, власних почуттів, емоцій і вчинків. Мета статті полягає у вивченні психологічних особливостей проблеми інтуїції у процесі ухвалення рішень. Дослідження психологічного аспекту інтуїції у процесі ухвалення рішень може пролити світло на важливі моменти, які можуть стати основою для розроблення нових методів вирішення проблем з використанням інтуїтивного мислення, інтуїтивної діяльності, особливо корисних у контексті науки, творчості, бізнесу й управління. У сфері бізнес-діяльності й управління часто постає необхідність швидкого ухвалення рішень в умовах невизначеності та непередбачуваності. Водночас використання інтуїції може стати ключовим аспектом в ухваленні таких рішень, що наголошує на важливості розуміння її ролі для успішного функціонування як окремих фахівців, так і всієї організації. Лідери та менеджери часто вдаються до використання інтуїції під час ухвалення стратегічних і тактичних рішень. Розуміння механізмів функціонування інтуїції та методів її розвитку може сприяти підвищенню їхньої ефективності в лідерстві над підлеглими й управлінні компанією загалом. Подальше психологічне дослідження інтуїції у процесі ухвалення рішень може розкрити важливі аспекти, які можна використовувати для розроблення ефективних стратегій психологічної підготовки персоналу в різних сферах діяльності. Це, у свою чергу, може сприяти покращенню професійних результатів фахівців та загальної продуктивності організації.
  • Документ
    Емоційна компетентність як феномен сучасної психології
    (Гельветика, 2024) Рибко, А. П.; Rybko, A. P.
    На основі теоретичного аналізу сучасної наукової психологічної літератури із проблеми емоційної компетентності уточнено сутність поняття «емоційна компетентність особистості», визначено вимоги, які висуває суспільство до здійснення професійної діяльності в соціономічній сфері. У статті наводяться новітні досягнення в галузі нейронаук, зокрема й дослідження, пов’язані з особливостями емоцій, розуму та функціонуванням мозку, що сприяють розвитку теорії емоцій. Це, у свою чергу, дозволяє глибше вивчати когнітивні процеси та механізми мозку, водночас розкривати нові аспекти людської емоційності. Сучасні вчені стверджують, що емоції формуються завдяки складній взаємодії різних систем усього мозку, що цей процес може змінюватися під впливом навчання та життєвого досвіду людини протягом усього її життя. Мета статті полягає у вивченні проблеми емоційної компетентності як феномену сучасної психології. Розглядаються основні аспекти проблеми емоційної компетентності й емоційного інтелекту як чинники успішності, підвищення продуктивності, покращення якості життя та функціонування в суспільстві. Емоційна компетентність визначається як здатність усвідомлювати свої емоції й емоційні стани інших людей. Рівень цієї компетентності може бути показником якості емоційного життя. Вона включає вміння, необхідні для адекватної реакції на різні ситуації на основі всебічного аналізу інформації. Емоційна компетентність збагачує особистий досвід, сприяє швидкому аналізу складних емоційних ситуацій і є ключовим чинником успіху в різних галузях життєдіяльності. Майбутні наукові дослідження в галузі емоційної компетенції можуть привести до вироблення нових методів і стратегій для формування та покращення емоційної сфери особистості, зокрема й управління емоціями. Отримані результати можуть виявити важливі аспекти, які можна використовувати під час створення ефективних програм психологічної підготовки працівників у різних галузях діяльності. Це, своєю чергою, може сприяти підвищенню професійної компетентності фахівців.
  • Документ
    Особливості мотиваційно-ціннісного ставлення правників до професійної діяльності та задоволеності нею на різних етапах кар’єри
    (Гельветика, 2024) Петрушенко, Владислав Вікторович; Petrushenko, Vladyslav V.
    Стаття присвячена дослідженню мотиваційно-ціннісного ставлення правників до своєї професійної діяльності та суб’єктивної задоволеності нею на різних етапах кар’єрного зростання. Емпірично підтверджено, що на початкових етапах кар’єрного розвитку це ставлення не є досить сформованим. З досвідом і професійним зростанням це ставлення змінюється та покращується. Після проведення аналізу цих результатів можна зробити висновок про полімотивацію діяльності правника, яка зумовлена різними мотивами, що поступово ієрархізуються й утворюють систему мотивації до професійної діяльності.
  • Документ
    Резильєнтність: основні концептуальні етапи становлення, сутність та перспективи
    (Гельветика, 2024) Мельник, Оксана Анатоліївна; Melnyk, Oksana A.
    У статті розглянуто та проаналізовано еволюційний екскурс до питання становлення та розвитку феномену резильєнтності, розглянуто основні теоретичні погляди й описано основні етапи формування та розвитку концепції резильєнтності у процесі розвитку науки та методології, зазначено передумови та джерела походження терміна у психології. Під час проведення аналізу наявних наукових досліджень закордонних і українських науковців було описано п’ять основних етапів розвитку поняття резильєнтності. Описовий етап пов’язаний з визначенням рис і властивостей особистості, яка успішно подолала важкі життєві обставини, другий етап – етап дослідження процесу взаємодії чинників ризику з факторами захисту, третій етап пов’язано з вивченням вродженості рис і здібностей, четвертий етап – дослідження можливостей набуття навичок, умінь, як ресурсів, які у процесі життя допомагають особистості позитивно взаємодіяти із чинниками ризику, та п’ятий, сучасний, етап – пошук дієвих інструментів і психотехнологій формування та розвитку резильєнтної особистості з подальшим посттравматичним зростанням. Наведено визначення поняття резильєнтності різними авторами, приділено увагу розмаїттю поглядів і термінів-аналогів, які використовуються щодо феномену. Надано власне визначення поняття та запропоновано процес пошуку засобів і механізмів розвитку резильєнтності розглядати як перспективу для подальших досліджень.
  • Документ
    Порушення настрою в пацієнтів із постковідним синдромом
    (Гельветика, 2024) Кантарьова, Наталія Василівна; Дикіна, Лариса Василівна; Климець, Г. В.; Kantarova, Nataliia V.; Dykina, Larysa V.; Klymets, G. V.
    Стаття присвячена вивченню проблеми порушення настрою в пацієнтів із постковідним синдромом. Порушення нервової системи, що розвинулися під час COVID-19, не минають безслідно, можуть тривати невизначено довгий час, що зумовлено структурними змінами головного мозку, які виникають унаслідок вірусу SARS-CoV-2. Постковідний синдром виявляється більш ніж у 30% пацієнтів, які перенесли COVID-19. Серед основних наслідків COVID-19 розглядають проблеми психічного здоров’я. Мета статті – проаналізувати й емпірично дослідити порушення настрою, що асоційовані з постковідним синдромом, на підставі аналізу доступних наукових джерел і власних даних. За даними результатів емпіричного дослідження визначено, що пацієнти з постковідним синдромом мали схильність до депресивних переживань, а також до різних психічних і психологічних порушень як у процесі лікування, так і протягом тривалого часу після гострої фази хвороби. Встановлено, що середній і високий рівні тривоги також більш характерні для жінок. Соціальна активність в осіб із постковідним синдромом збережена. Зворотний кореляційний зв’язок визначається зі ступенем тривожності та рівнем депресії, а прямий – з показником життєвої активності. Наприкінці статті зроблено висновки та надано рекомендації для запобігання появі порушень настрою в цієї категорії пацієнтів.
  • Документ
    Психологічні причини агресії підлітків в умовах війни
    (Гельветика, 2024) Архипова, Тетяна Миколаївна; Arkhypova, Tetiana M.
    У статті висвітлено результати дослідження психологічних причин агресії підлітків старшого шкільного віку в умовах війни. У дослідженні взято групу підлітків 9–10 класів міста Подільська. Загальну вибірку даного дослідження становлять 180 осіб віком від 14 до 16 років. Дослідження проводилося за допомогою таких методик, як: тест А. Баса й А. Дарки, тест К. Леонгарда та Г. Шмішека, методика Ч.Д. Спілбергера в адаптації Ю.Л. Ханіна. Проєктивні методи. Під час констатувального етапу дослідження за допомогою статистичного аналізу доведено, що величина коефіцієнта кореляції у хлопчиків високої сили та статистично значущою є між такими параметрами, як: ригідність і педантичність (r = 0,411; p ≤ 0,001); тривожність і збудливість (r = 0,437; p ≤ 0,001); фізична агресія та дратівливості (r = 0,43; p ≤ 0,001). Величина коефіцієнта кореляції була середньої сили та статистично значущою між такими параметрами, як: вербальна агресія та ригідність (r = 0,267; p > 0,01); циклотимність (r = 0,293; p > 0,001); демонстративність (r = 0,261; p > 0,01). Величина коефіцієнта кореляції в дівчат була високої сили та статистично значущою між такими параметрами, як: фізична агресія та непряма агресія (r = 0,524; p ≤ 0,001); вербальна агресія та циклотимність (r = 0,461; p ≤ 0,001). Коефіцієнти свідчать про прямий зв’язок між цими параметрами.
  • Документ
    Вплив соціальних мереж на розвиток я-концепції сучасної молоді
    (Гельветика, 2024) Амплєєва, Ольга Михайлівна; Бехтольд, Д. О.; Amplieieva, Olha M.; Bechtold, D. O.
    У статті розглянуто та проаналізовано особливості розвитку Я-концепції сучасної молоді під впливом соціальних мереж. Зазначено, що соціальні мережі несуть у собі як позитивний, так і негативний вплив на всі аспекти життя молоді. З одного боку, вони є основним засобом комунікації із друзями, близькими та знайомими людьми, сприяють розвитку соціальних навичок і забезпечують можливості для самовираження та власного розвитку, виступають джерелом інформації, починаючи з орієнтування в політичних новинах і закінчуючи модними трендами. Але, з іншого боку, соціальні мережі негативно впливають на фізичне та психологічне здоров’я молоді. Значну увагу варто звернути саме на психологічне здоров’я, адже від постійного перегляду публікацій у соціальних мережах насамперед страждає самооцінка, а разом із нею й інші сфери психологічного благополуччя. Також соціальні мережі можуть призводити до залежності, порушень у взаєминах з іншими людьми. Безкінечний потік ідеальних фото та відео може спричинити відчуття невдачі або неповноцінності порівняно з іншими. Важливо сприймати контент на платформі здоровою дозою та пам’ятати, що життя не відображається цілковито через фільтр соціальних мереж, вміти використовувати їх із розумінням і не занадто поглиблюватися в цей віртуальний світ, забуваючи про реальність. У статті визначено поняття та структуру Я-концепції особистості. Проаналізовано результати емпіричного дослідження впливу соціальних мереж на розвиток Я-концепції сучасної молоді та запропоновано рекомендації щодо зниження їхнього деструктивного впливу на розвиток Я-концепції сучасної молоді.
  • Документ
    Соціально-психологічні особливості адаптації внутрішньо переміщених осіб
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Михайлич, О. В.; Mykhailych, O. V.
    У статті розглянуто та проаналізовано особливості адаптації внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні. Автор аналізує психологічні та соціальні аспекти цього процесу, зосереджуючи увагу на конфліктах, які виникають у разі ухвалення рішення про вимушену зміну місця проживання та стресові ситуації, пов’язані з втратою стабільності й небезпекою. У статті розглядається процес адаптації та його взаємозв’язок з рішенням про переїзд, небезпекою і стресом, які впливають на психологічний стан внутрішньо переміщених осіб. Стаття акцентує увагу на важливості позитивного ставлення приймаючого населення до переселенців та підкреслює значення підтримки та уваги до індивідуальних потреб кожної особи для успішної адаптації. Дослідження відображає необхідність розвитку програм підтримки та розуміння впливу культурних та соціальних чинників на адаптацію внутрішньо переміщених осіб.
  • Документ
    Теорія соціальної роботи в сучасному українському контексті соціальної роботи та в перспективі переосмислення
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Варнава, Уляна Володимирівна; Varnava, Uliana V.
    Стаття присвячена аналізу сучасної теорії соціальної роботи в Україні та обговоренню перспектив її переосмислення у контексті воєнних дій, після війни. Автор розглядає історичний розвиток і сучасний стан соціальної роботи, її методологічну базу та теоретичні підходи, що застосовуються в різних сферах соціальної практики. В умовах воєнного конфлікту соціальна робота стикається з необхідністю адаптації до змінених соціальних умов і потреб населення. Автор визначає ключові засади для розробки нових теоретичних концепцій, що будуть відповідати викликам післявоєнного відновлення. Особлива увага приділяється необхідності інтеграції теорії кризового втручання, травмоцентрованих підходів та розвитку спільнот як основи для стабілізації та відновлення соціальної сфери. Окремий огляд надано якості життя українського суспільства в післявоєнний період, теоретичним та практичним змінам, здатним оперативно реагувати на суспільні виклики та сприяти соціальному зціленню нації.
  • Документ
    Емоційний інтелект як фактор успішної діяльності в соціальній сфері
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Кононенко, Оксана Іванівна; Kononenko, Oksana I.
    У статті розглядається роль емоційного інтелекту у соціальній сфері та його вплив на успішність професійної та особистісної діяльності. Автор розглядає поняття емоційного інте- лекту, його компоненти та важливість у взаємодії з оточенням. Особлива увага приділяється взаємозв’язку емоційного інтелекту з міжособистісними взаєминами, лідерством та спромож- ністю до ефективної комунікації. У статті також висвітлюються практичні аспекти розвитку емоційного інтелекту, наводячи приклади конкретних стратегій та тренувань, спрямованих на покращення цього аспекту осо- бистісного розвитку. Зазначається, що у сучасному соціумі, де висока емоційна інтелігентність стає ключовим елементом успішної взаємодії та досягнення поставлених цілей, розуміння та вдосконалення цього аспекту стає необхідністю для досягнення високого рівня професійного та особистісного росту. Наведено результати аналізу та розуміння важливості емоційного інтелекту у соціальній сфері, а також вказує на практичні імплікації для особистісного розвитку та досягнення успіху в різних сферах життя. У статті розкриваються основні аспекти впливу емоційного інтелекту на формування ефек- тивних міжособистісних відносин, розвиток лідерських якостей та вирішення конфліктів у соціальному середовищі. Автор досліджує методи та прийоми розвитку емоційного інтелекту та їх застосування для поліпшення якості професійної взаємодії у соціальних установах. Зазна- чаються переваги інтеграції емоційного інтелекту в практичну діяльність фахівців у галузі соціальних наук та соціальної роботи. Результати дослідження свідчать про важливість розу- міння та розвитку емоційного інтелекту для підвищення ефективності соціальних взаємодій та досягнення успіху у соціальній сфері.
  • Документ
    Емоційна компетентність як основа професійної успішності
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Чернявська, Тетяна Павлівна; Chernyavska, Tetyana P.
    У статті наведено результати теоретичного дослідження проблеми емоційної компетентності. Показано, що емоційна компетентність є важливим аспектом професійного успіху. Формування та розвиток емоційної компетентності фахівців дозволяє їм досягати успіхів у професійній сфері, а також дозволяє уникнути психоемоційних розладів та зберегти психічне здоров’я. Концепції компетентності головним чином зосереджені на розумових процесах, які лежать в основі діяльності, на знаннях, які виникають у результаті цих процесів та їх організації, на свідомій практиці або на таланті чи вроджених здібностях. До процесів, які відрізняють експерта від новачка, відносяться такі процеси: планування, відстеження, оцінка вирішення проблеми, прийняття рішень. Експерти та новачки подають інформацію по-різному; перші розробляють більш складні стратегії та моніторинг діяльності, ніж другі. Успішність професійної діяльності також залежить від особистісних якостей: стійкої та позитивної системи стосунків із власним внутрішнім та оточуючим світом, а також рівня сформованості та розвитку емоційного інтелекту; фахівці, які краще розуміють і керують власними емоціями, легше адаптуються до стресових і кризових умов, є більш ініціативними та відповідальними. Метою статті є дослідження проблеми емоційної компетентності як основи професійної успішності. На підставі вищевикладеного робимо висновок, що емоційну компетентність можна розглядати як психологічний феномен, який відображає емоційну зрілість особистості та узагальнює емоційний, інтелектуальний та регуляторний компоненти психіки, які беруть участь у процесі досягнення професійних та особистісних цілей. Емоційна компетентність має такий значний вплив на багато аспектів професійного життя та професійної діяльності людини. Дослідження цієї проблеми дозволяє виявити ключові механізми, що лежать в основі професійного успіху. Результати таких досліджень можуть бути використані для розробки навчальних і тренінгових програм, спрямованих на підвищення емоційної компетентності співробітників, а також для формування кращого розуміння того, наскільки важливо поєднувати професійні знання з навичками ефективного міжособистісного спілкування та взаємодії для досягти професійних успіхів.
  • Документ
    Місце часової компетентності в структурі особистості
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Полещук, Лілія Василівна; Poleshchuk, Liliia V.
    У статті розглянуті актуальні питання компетентнісного підходу до вивчення особистості та часової компетентності. Проаналізовано основні напрями застосування компетентнісного підходу: в освітній галузі, у спеціальній педагогіці та психології, в управлінській та правоохоронній діяльності. Розкрито роль часової компетентності в розвитку особистості. Репрезентовано частину емпіричного дослідження щодо онтогенетичної та професійної рефлексії як частини часової компетентності. Часова компетентність та її різновиди безпосередньо стосується кожної людини у будь-якому віці та її можна вважати однією з ключових компетентностей особистості. Серед численних видів компетентності (життєвої, психологічної, предметної, курікулярної, ситуативної, особистісної та компетентності саморозвитку та ін.) саме часова не тільки займає особливий статус в структурі особистості, але й є її важливою складовою, оскільки протягом життя людина має раціонально розпоряджатися відведеним часом, передбачати майбутні події свого життя, будувати часові перспективи своїх досягнень, рефлексувати набутий життєвий досвід та реалізовувати його в особистому та професійному житті. Часова компетентність не тільки допомагає передбачати усвідомлення часу, емоційне ставлення до нього, організацію часу в професійному та особистому житті, але й формування таких важливих характеристик особистості, як висока стресостійкість, емоційна стабільність, самореалізація, що дозволяє розглядати її як важливий елемент у структурі особистості. Важливість формування часової компетентності на різних етапах онтогенезу має спиратися на особливості особистості, темпераменту, попереднього життєвого досвіду тощо. Розглядаючи часову компетентність як важливий елемент особистості, особливу увагу необхідно приділити рефлексивним здібностям щодо аналізу становлення життєвого досвіду у часовій розгортці та щодо рефлексії професійної діяльності.
  • Документ
    Professional personality identity: theoretical review of modern research
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Kononenko, Anatoliy O.; Кононенко, Анатолій Олександрович
    The development of professional identity should take into account self-development, which is directly related to professional development. Self-esteem is self-understanding and conscious assessment of one's own personality qualities, thoughts, words, and actions. Thus, self-esteem affects the effectiveness of one's own activities and the activities of other people, as well as overcoming difficulties in solving the set tasks. Mastering the structure of students' professional motivation and perception of motivation allows you to reasonably solve promotion problems, correctly navigate the choice of specialty, build a professional career, study remotely, and obtain the necessary knowledge for future work. In conditions of instability, this significantly affects the responsibility and desire to acquire education. The purpose of the article is to conduct a theoretical and methodological review of the state of development of the problem of the professional identity of personality. The phenomenon of "professional identity" is quite new in psychology, its purposeful study began at the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries, when it became a question of a person's professional self-determination and the aspect of the attitude of the greatest was aimed at abilities, and not at the acquisition of knowledge. The personality goes through many stages of development and, accordingly, changes, both physiological and valuable, understands his abilities and chooses his profession more than once, which enables the personality to develop throughout his life. Each of these stages of personality development brings its own skills and understanding, forming a stable image of professional identity, i.e. the individual identifies himself with the future professional activity, sometimes changing the chosen profession radically, and this leads to the acquisition of new skills, but the process itself knowledge of personality, in our opinion, the most important process, especially in the current difficult time, almost every person is faced with a radical review of both his life and his professional activity.
  • Документ
    Психологічні особливості адаптації дітей в умовах війни та еміграції
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Кононенко, Оксана Іванівна; Григоращенко, Анжеліка Валеріївна; Kononenko, Oksana I.; Grigoraschenko, A. V.
    В статті зазначається, що не зважаючи на досить широке вивчення проблема дослідження особливостей психологічної адаптації дітей-емігрантів в сучасних умовах набуває особливої актуальності через війну, яка зараз триває в Україні. Міграційні процеси призводять до виникнення цілого комплексу проблем, що характеризуються певною специфікою та вимагають свого невідкладного та детального вирішення. У психологічній науці проблематика адаптації біженців і вимушених переселенців знайшла широке розповсюдження, але не зважаючи на досить широке вивчення проблема дослідження особливостей психологічної адаптації дітей-емігрантів в сучасних умовах набуває особливої актуальності. Мета статті – провести теоретичне та емпіричне дослідження психологічних особливостей адаптації дітей в умовах війни та еміграції. Адаптація дітей-емігрантів до умов нової країни залежить від різних факторів, таких як вік, стать, попередній досвід міжнародної мобільності, рівень підтримки від близьких та соціального середовища. На підставі проведеного дослідження, варто дійти висновку, що адаптація дітей в умовах еміграції є складним процесом, що вимагає спеціального уваги та підходу. Дослідження показали, що діти-емігранти мають свої унікальні психологічні особливості, пов'язані зі зміною середовища, культурного контексту та мовної ситуації. Важливо розробити методичні підходи та інструменти для вивчення та підтримки адаптації цих дітей, забезпечуючи їм психологічну підтримку та ресурси для успішної інтеграції. Порівняльний аналіз дітей-емігрантів та дітей, що навчаються на території України, дозволяє зрозуміти специфіку їхнього розвитку, виявити схожі та відмінні фактори адаптації, що можуть бути використані для побудови ефективних програм та підходів у сфері освіти та психологічної підтримки.
  • Документ
    Features of personal adaptation resources in conditions of the Russian-Ukrainian war
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Kolohryvova, Nadiia M.; Кологривова, Надія Михайлівна
    The article is devoted to the analysis and systematization of the concepts "personality adaptation", "personality adaptation resources", "viability", "adaptation potential" that exist in psychological literature. An analysis of options for personal adaptation in war conditions is given, as well as various classifications of personal resources, their criteria and properties. The individual's own approach to understanding the phenomena of personal adaptation in the conditions of military conflict and personal adaptive resources is indicated. Factors of adaptability and possibilities of maximum formation of personal resources in the conditions of martial law are considered. One of the most important issues not only for Ukraine, but also for the whole world based on the Ukrainian experience, is the research and development of adaptive resources of the individual in the conditions of martial law and in general in the conditions of the protection of Ukraine during the Russian-Ukrainian war and after it. Both domestic and foreign publications devoted to the topic of the analysis of the adaptive resources of the individual during the Russian-Ukrainian war are extremely few at the moment due to the lack of analogues of a similar situation in modern European life. That is why this issue is so unique both for the European space and for the entire international community. Both since 2014, and even more massively - since February 24, 2022, there is an incredible, very large, psychological and emotional burden not only on the entire Ukrainian society, but also on each individual person due to military actions on the territory of Ukraine. The main problem for every person in such conditions is the need to constantly strengthen personal resources in order to be able to adapt not only to rapidly changing socio-economic conditions, but also to compensate for the feeling of a threat to one's life and loved ones every moment. After all, if a person had to save himself and his family, then he needed to evacuate from the place of hostilities, leaving all his property, household, or move to the safest places in his native Ukraine (although there was still a periodic air raid and the threat of Russian missile strike) or emigrate to other countries that support Ukraine, or for some time be forced to live under conditions of temporary occupation by Russian troops.
  • Документ
    Проблеми соціально-психологічної адаптації безробітних в ситуації карантину
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Кантарьова, Наталія Василівна; Смокова, Людмила Степанівна; Дикіна, Лариса Василівна; Kantarova, Nataliia V.; Smokova, Liudmyla S.; Dykina, Larysa V.
    Запровадження режиму самоізоляції та перехід багатьох організацій та установ на дистанційну або дистанційну роботу похитнуло економічну ситуацію у світі, в тому числі в Україні. Перебування в ситуації невизначеності тривалий час стало викликом для багатьох людей, у тому числі для безробітних. Ми знаємо про епідемії та пандемії в історії людства. Однак психологічних досліджень у цій галузі мало. Тому вивчення проблем соціально-психологічної адаптації безробітних до нових умов життя та надання психологічних рекомендацій є особливо актуальним. Метою статті є дослідження деяких соціально-психологічних проблем адаптації безробітних в умовах карантину. Використовувалися такі методики: методика діагностики соціально-психологічної адаптації; тест смисложиттєвих орієнтацій; метод дослідження самоставлення. Результати дослідження свідчать про те, що внаслідок втрати роботи, особистісних особливостей, стресових факторів у безробітних спостерігаються порушення соціально-психологічної адаптації. Вони переживають кризу сенсу життя, причому у чоловіків вона проявляється гостріше. У ситуації безробіття особистість трансформується як суб'єкт як професійної діяльності, так і цілісної життєдіяльності. Виявлено, що втрата роботи сприймається не лише як розрив зв’язків із робочим середовищем, якого потребує професіонал, а й як втрата здатності будувати індивідуальний життєвий шлях. Досліджувана тема є досить новою та мало розробленою та потребує подальшого детального дослідження та вдосконалення методів психологічної корекції особистості безробітного.
  • Документ
    Прокрастинація як чинник емоційного ставлення до майбутнього
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Долгоносенко, Владислав Віталійович; Dolhonosenko, Vladyslav V.
    У зв’язку з розвитком та прискоренням науково-технічного прогресу виникає нагальна потреба у дослідженні такого виняткового на сьогодні явища, як прокрастинація. Також актуальності набуває і більш досконале вивчення причини виникнення даного феномену. Людина постійно перебуває в умовах виконання зобов'язань, які потребують дотримання термінів. Вищесказане формує високий інтерес наукової спільноти до вивчення феномену прокрастинації. У статті висвітлено феномен прокрастинації – великий психологічний феномен, який зосереджується не тільки в порушеннях емоційно-вольової сфери особистості або психологічних захистів. Також стаття наповнена змістовним аналізом видів прокрастинації (побутова, тобто щоденна; невротична; академічна; компульсивна) та розглядом їх специфічних особливостей. Розглянуто детермінанти прокрастинації та її серйозні наслідки, які простежуються як певний психологічний стан: стрес, сильне зниження мотивації, нав’язливе відчуття провини, втрата продуктивності, зниження самооцінки. Виявлено, що проблема полягає у негативних наслідках прокрастинації на професійну діяльність людини, на зниження особистої продуктивності, працездатності, що проявляється в гострому емоційному переживанні особистої невдачі та незадоволеності власною роботою, а також власними результатами у професійному середовищі.
  • Документ
    Ресурсність образу світу майбутнього у стратегіях подолання стресу та формуванні індивідуальної часової перспективи
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Добриніна, Ірина Вікторівна; Dobrynina, І. V.
    В статті надано результати емпіричного дослідження ресурсності образу світу майбутнього у стратегіях подолання стресу та формуванні індивідуальної часової перспективи. Описано особливості внутрішньої структури образу світу майбутнього, які може служити предиктором вибору особистістю способів стресреагування та орієнтації у темпоральній динаміці. Показано, що позитивне та активне ставлення до майбутнього дає можливість респондентам діяти стосовно майбутніх стресорів шляхом переоцінки ситуації, переведення фокусу уваги з негативних аспектів на позитивні, відходу від її небезпечного впливу. Визначено, що для того щоб орієнтація на майбутнє була виразною та реалізовувала цілеспрямованість особистості, необхідними складовими образу світу майбутнього виступає чіткість контурів майбутнього та активність зусиль з його відбудови. Показано, що важливим аспектом феномену образу майбутнього є його роль у подоланні стресу та формуванні індивідуальної часової перспективи. Розгортання повномасштабних бойових дій на території України призвело до того, що індивідуальний часовий горизонт особистого планування став короткостроковим. Люди перебувають у стані гострого стресу. Позитивне ставлення до майбутнього сприяє ефективності діяльності особистості та створює когнітивні, адаптаційні та контекстні ресурси. Це сприяє поліпшенню психічного здоров'я людини. Питання ресурсності позитивної репрезентації образу майбутнього в психологічній науці мало досліджене. Мета статті – представити результати емпіричного дослідження ресурсності образу майбутнього в стратегіях подолання стресу та формування індивідуальної часової перспективи. Результати дослідження. Особливості внутрішньої структури образу майбутнього визначаються через такі компоненти: Ясність майбутнього, Надійність Майбутнього, Позитивність Майбутнього та Активність Майбутнього. Показано, що компоненти образу майбутнього мають безпосередній вплив на копінг-стратегії: Розширення погляду на проблему, Пошук ресурсів, Зосередженість на позитиві та зворотній вплив на копінг-стратегію, Відмова від дії. Встановлено, що компоненти образу майбутнього мають прямий вплив на складову «Майбутнє» в часовій перспективі та зворотний вплив на складову «Майбутнє негативне» в часовій перспективі. Зроблено висновок, що позитивне та активне ставлення до майбутнього дає змогу респондентам діяти щодо майбутніх стресорів шляхом переоцінки ситуації, переміщення фокусу уваги з негативних аспектів на позитивні та відходу від її небезпечного впливу. Зазначається, що для того, щоб спрямованість у майбутнє була виразною та реалізовувала цілеспрямованість особистості, необхідна чіткість контурів майбутнього та активні зусилля щодо його перебудови. Перспективами подальших досліджень буде вивчення та виявлення конструкту «Типи копінгу в часовій перспективі», який можна визначити як взаємодію особистості зі стресом у часовому контексті.