Місце часової компетентності в структурі особистості
Вантажиться...
Дата
2022
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
У статті розглянуті актуальні питання компетентнісного підходу до вивчення особистості та часової компетентності. Проаналізовано основні напрями застосування компетентнісного підходу: в освітній галузі, у спеціальній педагогіці та психології, в управлінській та правоохоронній діяльності. Розкрито роль часової компетентності в розвитку особистості. Репрезентовано частину емпіричного дослідження щодо онтогенетичної та професійної рефлексії як частини часової компетентності.
Часова компетентність та її різновиди безпосередньо стосується кожної людини у будь-якому віці та її можна вважати однією з ключових компетентностей особистості. Серед численних видів компетентності (життєвої, психологічної, предметної, курікулярної, ситуативної, особистісної та компетентності саморозвитку та ін.) саме часова не тільки займає особливий статус в структурі особистості, але й є її важливою складовою, оскільки протягом життя людина має раціонально розпоряджатися відведеним часом, передбачати майбутні події свого життя, будувати часові перспективи своїх досягнень, рефлексувати набутий життєвий досвід та реалізовувати його в особистому та професійному житті. Часова компетентність не тільки допомагає передбачати усвідомлення часу, емоційне ставлення до нього, організацію часу в професійному та особистому житті, але й формування таких важливих характеристик особистості, як висока стресостійкість, емоційна стабільність, самореалізація, що дозволяє розглядати її як важливий елемент у структурі особистості.
Важливість формування часової компетентності на різних етапах онтогенезу має спиратися на особливості особистості, темпераменту, попереднього життєвого досвіду тощо. Розглядаючи часову компетентність як важливий елемент особистості, особливу увагу необхідно приділити рефлексивним здібностям щодо аналізу становлення життєвого досвіду у часовій розгортці та щодо рефлексії професійної діяльності.
The article discusses topical issues of the competence approach to the study of personality and temporal competence. The main areas of application of the competence approach are analyzed: in the field of education, in special pedagogy and psychology, in management and law enforcement activities. The role of temporal competence in personality development is revealed. Part of the empirical research on ontogenetic and professional reflection as a part of temporal competence is represented. Temporal competence and its varieties directly affect every person at any age and can be considered one of the key competences of the individual. Among the numerous types of competence (life, psychological, subject, curricular, situational, personal and self-development competence, etc.), it is time that not only occupies a special status in the structure of the personality, but is also an important component of it, since during life a person must rationally manage the allotted time , predict the future events of your life, build time perspectives of your achievements, reflect on the acquired life experience and implement it in your personal and professional life. Time competence not only helps to predict awareness of time, emotional attitude towards it, organization of time in professional and personal life, but also the formation of such important personality characteristics as high stress resistance, emotional stability, self-realization, which allows it to be considered as an important element in the personality structure. The importance of the formation of temporal competence at various stages of ontogenesis should be based on the characteristics of the personality, temperament, previous life experience, etc. Considering temporal competence as an important element of personality, special attention should be paid to reflective abilities regarding the analysis of the development of life experience in a temporal sweep and regarding the reflection of professional activity.
The article discusses topical issues of the competence approach to the study of personality and temporal competence. The main areas of application of the competence approach are analyzed: in the field of education, in special pedagogy and psychology, in management and law enforcement activities. The role of temporal competence in personality development is revealed. Part of the empirical research on ontogenetic and professional reflection as a part of temporal competence is represented. Temporal competence and its varieties directly affect every person at any age and can be considered one of the key competences of the individual. Among the numerous types of competence (life, psychological, subject, curricular, situational, personal and self-development competence, etc.), it is time that not only occupies a special status in the structure of the personality, but is also an important component of it, since during life a person must rationally manage the allotted time , predict the future events of your life, build time perspectives of your achievements, reflect on the acquired life experience and implement it in your personal and professional life. Time competence not only helps to predict awareness of time, emotional attitude towards it, organization of time in professional and personal life, but also the formation of such important personality characteristics as high stress resistance, emotional stability, self-realization, which allows it to be considered as an important element in the personality structure. The importance of the formation of temporal competence at various stages of ontogenesis should be based on the characteristics of the personality, temperament, previous life experience, etc. Considering temporal competence as an important element of personality, special attention should be paid to reflective abilities regarding the analysis of the development of life experience in a temporal sweep and regarding the reflection of professional activity.
Опис
Ключові слова
особистість, структура особистості, особистісний та професійний розвиток, компетентнісний підхід, часова компетентність, онтогенетична рефлексія, професійна рефлексія, ставлення до часу, стресостійкість, емоційна стабільність, personality, personality structure, personal and professional development, competence approach, temporal competence, ontogenetic reflection, professional reflection, attitude to time, stress resistance, emotional stability
Бібліографічний опис
Психологія та соціальна робота