Діалог: Медіа-студії

Постійне посилання зібрання

Галузь і проблематика: видання присвячене дослідженню питань комунікації у політичній, соціальній та культурній сферах. Повні тексти видання доступні на сайті Нб за посиланням: http://lib.onu.edu.ua/dialog-media-studiyi-2/

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 265
  • Документ
    Документальний наратив комуніканта як спосіб осмислення та репрезентації воєнної реальності (на прикладі збірки Є. Шишацького «Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь»)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Червінчук, Аліна Олегівна; Chervinchuk, Alina O.
    У статті підкреслено, що сучасна українська воєнна документальна література розвивається швидкими темпами, це зумовлено сучасним соціальним контекстом через вторгнення РФ, – повномасштабною війною в Україні. Тривале перебування в умовах воєнного часу потребує осмислення, оцінювання подій, актуалізації та пояснення як для української аудиторії, так і закордонної, чим пояснюється інтерес авторів до такого способу віддзеркалення воєнної реальності. У дослідженні зосереджено увагу на виявленні потенціалу наративного способу організації матеріалу в документальних збірках про війну в Україні. Підкреслено, що специфіка осмислення воєнної реальності та її репрезентації авторами узалежнена від статусу комуніканта як автора-спостерігача за подіями та автора-учасника подій. Якщо автори-спостерігачі за подіями чітко усвідомлюють свої комунікаційні наміри для досягнення конкретних комунікаційних ефектів (зокрема впливу на громадську думку), то автори-учасники передусім прагнуть актуалізувати персональний пережитий досвід конкретних подій, осмислити його, поділитися з аудиторією, відрефлексувати. Виявлено, що збірка Є. Шишацького «Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь» у вигляді «щоденникових записів» демонструє суб’єктивний досвід автора, пережитий ним під час мандрівки до Маріуполя з волонтерською місією – допомогти своїм рідним та землякам. Здобутий досвід суттєво вплинув на ціннісні орієнтири автора, адже він ретроспективно розповів про перешкоди, з якими зіткнувся на своєму шляху та які йому не вдалося подолати, про особливості адаптації до нової реальності – воєнної.
  • Документ
    Антропологічна журналістика: до постановки проблеми
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Тхоржевська, Тетяна; Tkhorzhevskа, Tetiana
    Стаття присвячена останнім дослідженням і публікаціям, які стосуються внеску культурної антропології до сфери медіанауки, й має на меті постановку проблеми щодо застосування методів культурної антропології в журналістиці. Виходячи з цієї мети, у статті розглядаються наявні в науковій літературі, присвяченій соціальним комунікаціям, підходи до цієї проблематики. Також у праці розглянуті окремі приклади використання антропологічної методики в журналістиці. Останнє надає можливість у перспективі аналізувати окремі матеріали українського медіапростору з точки зору застосування антропологічної методики.
  • Документ
    «Розкол» Народного Руху України в 1999 році: ретроспективний аналіз
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Овсієнко, Станіслав Леонідович; Ovsiienko, Stanislav L.
    У статті зроблена спроба переосмислення такого явища, як «розкол» у Народному Русі України в 1999 р., його причин, перебігу подій на тлі загальнодержавних процесів, наслідків, висвітлення та аналізу в пресі, виходячи з викликів українського сьогодення. З’ясовано, що «розкол» НРУ був резонансною подією, яка стала предметом дослідження та об’єктом широкого висвітлення в мас-медіа, адже внутрішньопартійна криза охопила найбільшу націонал-демократичну партію на чолі з В. Чорноволом, від ситуації в якій залежав майбутній шлях розвитку країни. Визначено, що внаслідок «розколу» в 1999 р. на дві течії вплив Руху на процеси в країні послабився як на вищому, так і на місцевому рівнях, що змушувало націоналдемократів на початку ХХІ ст. об’єднуватися перед новим загрозами.
  • Документ
    Соціальні проблеми жіноцтва в СРСР (на матеріалі української дисидентської публіцистики)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Коваленко, Алла Федосіївна; Kovalenko, Alla F.
    У статті здійснено аналіз публіцистики українських жінок-дисиденток на предмет порушення в них соціальних проблем жіноцтва в СРСР. Встановлено, що промови, нариси, статті документи демонструють конфлікт двох ідеологічних дискурсів: радянського патріархального маскулінного та фемінного в межах опозиційного дисидентського інформаційного потоку та виводять його у світовий інформаційний простір. Виявлено, що закріплене юридично «рівноправ’я» оберталось у соціумі для жінок пропорційно негативним ефектом: безправ’ям жінки. Завдяки маніпуляціям, перекрученням та продукуванням стереотипів у ЗМІ радянським офіційним режимом відбувались обмеження для жінок їхніх соціальних ролей, прав і свобод. З’ясовано, що публіцистика Н. Світличної та Н. Строкатої відбиває боротьбу дисиденток як за права усіх радянських жінок, так і за власні, спротив знущанням та психологічним експериментам під час слідства, обмеженням їхніх прав на захист і несправедливим вирокам.
  • Документ
    Інформаційний вимір конфліктів на Близькому Сході
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Ковальський, Станіслав Валентинович; Kovalskyi, Stanislav V.
    Стаття присвячена проблемам конфліктів на Близькому Сході з точки зору розвитку інформаційного суспільства та збільшенню впливу цифрових технологій. У фокусі уваги автора знаходиться проблема пропаганди, цензури та розвитку вільної преси в зонах близькосхідних конфліктів. Детально розглядається проблема «інформатизації» регіональних конфліктів та феномен «інформаційний мур». У висновках зазначено, що ступінь інформатизації суспільств Близького Сходу безпосередньо впливає на інтенсивність конфліктів та визначає їх результат.
  • Документ
    Концепції ускладненого конфліктного ландшафту як розширення термінологічного інструментарію міжнародної проблематики в журналістиці
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Ковальська, Марина Сергіївна; Kovalska, Maryna S.
    Стаття присвячена вивченню можливостей розширення термінологічного аспекту міжнародної проблематики ЗМІ завдяки вживанню актуальних понять та термінів наукової літератури щодо міжнародних відносин. Увага автора зосереджується на концепціях та підходах, що осягають ускладнений конфліктний ландшафт сучасності. Детально розглядається проблема визначення «сірої зони» та можливості вживання відповідних термінів у журналістському тексті при аналізі сучасних міжнародних конфліктів. Запропоновано поглибити рівень аналізу феноменів гібридної війни за рахунок використання журналістами, які пишуть на міжнародну тематику, термінів «ускладнений конфліктний ландшафт»/«сіра зона»/«сіра стратегія».
  • Документ
    Репрезентація іміджу ведучого новин на сучасному українському телебаченні (на прикладі ведучих «ТСН» Святослава Гринчука та Наталії Островської)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Іщенко, Олена Сергіївна; Ishchenko, Olena S.
    У сучасному інформаційному просторі важливу роль відіграють телевізійні новини, які є найзатребуванішою формою поширення інформації, а відтак, важливе місце займають ведучі новин. Адже телеведучі прямо чи опосередковано мають вплив на глядача та виступають посередниками між аудиторією та журналістами. Дослідник М. Маргалик писав: «У випуску новин ми разом з новинами отримуємо деяку психологічну підтримку, чи навпаки, відчуваємо її відсутність. Ведучий – це таке обличчя, на яке хочеться дивитися ще раз» [5]. Реципієнт, у свою чергу, споживає ту ключову інформацію, яку подає ведучий через екран телевізора. Цей ланцюг, на нашу думку, є безперервним, особливо зараз, коли аудиторія потребує оперативної інформації від ведучих про головне, що відбувається в країні. У статті досліджено образ ведучого новин, його манеру викладу інформації, її доступність, а головне – особливості побудови іміджу. Було досліджено імідж Святослава Гринчука та Наталії Островської, які є одними з найупізнаваніших ведучих інформаційних новин на каналі «1+1», з метою кращого сприймання інформації, що носить новинний характер.
  • Документ
    Конструктивність конструктивної журналістики в конфліктогенному соціальнокомунікаційному середовищі
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Іванова, Олена Андріївна; Ivanova, Olena A.
    У статті осмислюються потенційні комунікаційні можливості такого нового медіафеномену, як конструктивна журналістика щодо його впливу на рівень конфліктогенності соціальнокомунікаційного простору. Також аналізуються перспективи конструктивної журналістики в питанні подолання конкуренції класичної журналістики із соціальними медіа та виходу з кризи традиційного журналізму. Роздуми щодо потенціалу традиційної журналістики в аспекті зниження рівня конфліктогенності соціальнокомунікаційного середовища в статті розгортаються на тлі уявлень про рецептивні запити сучасної медіааудиторії на якісну, перевірену, ексклюзивну й корисну інформацію та видаються виправданими й актуальними в контексті аналізу комунікаційного потенціалу конструктивної журналістики / журналістики рішень як нового медіафеномену. Розширення досвіду конструктивної журналістики в інформаційному просторі, поступове масштабування такого підходу до інформаційної діяльності, а можливо й домінування відповідних медіапроєктів сприятиме формуванню картини світу окремої людини й громадськості загалом на засадах взаємодопомоги, згуртованості, порозуміння, адже в медіатизованому світі вплив журналістики є надзвичайно суттєвим.
  • Документ
    Тревел-журналістика в Одесі під час російсько-української війни: патріотичне виховання чи терапія
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Задорожня, Аліна Григорівна; Zadorozhnia, Alina H.
    Стаття присвячена тревел-журналістиці в Одесі під час війни. Розглянуто особливості підготовки представниками ЗМІ матеріалів про подорожі, питання щодо проведення екскурсій у цей час та перспектив їх розвитку. В матеріалі йдеться про те, як Одеса потрапила до рейтингів про подорожі, зокрема до списку найкращих міст для відвідування в 2022 році (за версією британського інтернет-видання «the Independent»), і як російська атака вплинула на туризм у відомому курортному місті. Зрештою, Одещина стала прихистком більш ніж для сотні тисяч українців зі східних регіонів країни.
  • Документ
    Комунікаційний потенціал журналістики рішень в Україні
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Житнікова, Ангеліна Віталіївна; Zhytnikova, Anhelina V.
    У статті проблематизується питання нової трансформації традиційних медіа, адже в зв’язку з розвитком цивілізації в полі журналістики з’явилися нові форми та практики, зокрема журналістика рішень (Solutions Journalism). Solutions Journalism як новий напрям журналістики не ігнорує нормативні ролі традиційної журналістики, а лише доповнює їх конструктивністю, яка збалансовує потік негативних новин за допомогою позитивних змін у вигляді інструкційних шляхів вирішення соціальної проблеми з метою каталізування потенційної взаємодії аудиторії з останньою. На відміну від традиційної, журналістика рішень змінює акцент у порядку денному з висвітлення проблеми на оприлюднення її шляхів вирішення, тим самим трансформуючи позицію журналіста від спостерігача до «агента змін», так званого, конструктивного журналіста. В українському інформаційному просторі Solutions Journalism тільки набуває популярності, орієнтуючись на впровадження медіапрактики за кордоном.
  • Документ
    Наслідки війни для довкілля України
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Брошкова, Світлана Леонідівна; Broshkova, Svitlana L.
    Статтю присвячено одній із головних проблем сьогодення, проблемі збереження навколишнього природного середовища, впливу та наслідкам війни в Україні. Висвітлення цієї інформації в ЗМІ є необхідним та доцільним. Саме чутливість засобів масової інформації до проблем наслідків війни для довкілля в змозі донести до людства увесь жах дій знищення біорізноманіття та нового вибуху зниклих захворювань або появі нових. Токсичні викиди від будь-яких видів озброєння та наслідків їх роботи здатні підвищувати ризик онкологічних захворювань зокрема. Екологічна проблематика в журналістиці – це журналістика участі, а журналіст – ретранслятор та безпосередній учасник, який намагається захистити тих, хто опинився в складній ситуації через зміну самої ситуації, вирішення конфлікту та висловлення власної думки.
  • Документ
    Тематика і проблематика сучасних українських видань на Балканах (на прикладі часописів «Нова думка» і «Рідне слово»)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Блінов, Євген Миколайович; Blinov, Yevhen M.
    У статті досліджено матеріали часописів «Нова думка» (Хорватія) та «Рідне слово» (Сербія) за 2021 і 2022 роки. Проаналізовано коло тем та проблем, які висвітлювалися на шпальтах видань, визначено поступову асиміляцію як один із найактуальніших викликів для національних меншин. Особливу увагу приділено зв’язкам із Україною. Висвітлено питання взаємовідносин української та русинської спільнот. Досліджено жанровий інструментарій, який використовували дописувачі зазначених масмедіа. Визначено спільні риси та відмінності обидвох часописів. Проаналізовано реакцію влади та громадянського суспільства Хорватії та Сербії, а також редакцій «Нової думки» та «Рідного слова» на трагічні події, що сталися в нашій державі внаслідок повномасштабної російської агресії у 2022 році. Визначено перспективи подальших досліджень обраної тематики.
  • Документ
    Діяльність соціальних мереж факультету журналістики, реклами та видавничої справи
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Андрейчук, Валерія Василівна; Andreychuk, Valeria V.
    У сучасному світі соціальні мережі відіграють важливу роль для постійної комунікації з користувачами інформаційного простору. Крім того, вони виконують такі функції, як інформування, формування громадської думки, просування, нагадування, піар та реклама. Соціальні мережі є найважливішою платформою та невіддільною частиною в побудові особистого бренду, зокрема й бренду факультету журналістики, реклами та видавничої справи. Наразі жодна компанія, медіахолдинг та навіть державна установа не можуть якісно комунікувати зі своїми клієнтами без власних акаунтів у соціальних мережах. Адже сучасний користувач інформаційного простору першочергово здобуває інформацію про будь-який продукт з інтернету, а не з газети, як це було на початку 2000-х років. Сьогодні соціальні мережі стали основним комунікаційним інструментом мережевого суспільства й особливо активно використовуються в системі маркетингових комунікацій [7, 147]. У статті досліджено важливість соціальних мереж у XXI столітті, вміння використовувати інструменти соціальних мереж для якісної комунікації з користувачами, підтримання іміджу, а також для залучення нових користувачів, а у випадку з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи – майбутніх абітурієнтів, студентів.
  • Документ
    Експансія «цифри» як засіб досягнення успіху у воєнних протистояннях та акціях громадянської активності сучасності
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Азєєв, Сергій Володимирович; Орлова, Олена Миколаївна; Azieiev, Serhii V.; Orlova, Olena M.
    Реалії новітніх цифрових технологій у крос-медійному світовому інформаційному середовищі – одна з найактуальніших тем сьогодення. З огляду на воєнні події, у своїй статті ми здійснили спробу виокремити та описати найголовніші аспекти цифровізації через призму воєнних протистоянь сучасності, зокрема російськоукраїнської війни, та світових виявів громадянської активності. Так, у дослідженні закцентовано на окремих розробках та інноваціях, які дозволяють продемонструвати вплив тенденцій диджиталізації як на українську протидію загарбникові, так і на перебіг інших світових воєнних конфліктів та акцій громадянського супротиву. З цією метою розглянуто технології, пов’язані з інструментарієм, що використовується в стратегії протидії ворогові, зокрема новітні системи виробництва, пошуку, отримання й обробки інформаційного контенту та обміну ним, його аналізу, перевірки на достовірність і візуалізації. Описано окремі інноваційні цифрові розробки для успішного ведення воєнних дій, надійної обороноздатності в час воєнних протистоянь, а також цифрові комунікаційні інструменти та засоби, що дають можливість убезпечити життя людини в таких умовах. Показано рівень відображення вищеозначених аспектів у працях вітчизняних та зарубіжних дослідників.
  • Документ
    Інтерв’ю в сучасній українській журналістиці: способи оформлення та репрезентації (на прикладі видань «Українська правда» та «The Ukrainians»)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Червінчук, Аліна Олегівна; Червинчук, Алина Олеговна; Chervinchuk, Alina O.
    Інтерв’ю широко використовується журналістами та набуває нових форм і способів реалізації свого комунікаційного потенціалу. У статті досліджено специфіку оформлення та репрезентації інтерв’ю в сучасних українських виданнях. Авторську увагу зосереджено на способах організації матеріалу. Підкреслено, що робота журналістів узалежнена від редакційної політики видання, і тому авторські підходи до планування, ведення розмови та організації отриманого матеріалу в журналістський текст відповідають поставленим авторським завданням: проінформувати, роз’яснити (забезпечити цілісне розгортання історії), привернути увагу. Виявлено, що журналісти видання «Українська правда» використовують інтерв’ю здебільшого для роз’яснення вже актуалізованої в інформаційному просторі теми або для розкриття історії конкретного героя. Автори видання «The Ukrainians» активніше послуговуються цим жанром та наповнюють відповідну рубрику матеріалами, що характеризується різноплановою проблематикою. Підкреслено, що залежно від намірів та тематики інтерв’ю, журналісти здебільшого використовують такі способи оформлення матеріалу, як Q&A (питання-відповідь), тематично структурований монолог. Виходячи з проаналізованих матеріалів, журналісти вдаються до демонстрації власних запитань у випадках, коли важливою є демонстрація бекґраунду, або для того, щоб краще розкрити особистість інтерв’юйованого, підкреслити його фаховість чи особистісні риси.
  • Документ
    Європейський мультикультуралізм та специфіка сучасних міжнаціональних комунікацій (на прикладі есеїв Карла-Маркуса Гаусса «Європейська абетка»)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Чабанова, Ольга; Chabanova, Olha
    Сучасна есеїстика покликана змінювати світ, надихати до нових дій та переосмислення поведінки. Теми мультикультурності, космополітизму та рівності все більше й більше з’являються в сучасних європейських й українських есеїстів. Яскравим прикладом таких творів є збірка Карла-Маркуса Гаусса «Європейська абетка» (1997). Це «доросла абетка» про національну нерівність, економічний расизм, міграцію, політику мультикультурності. Стаття присвячена питанню мультикультурності європейського континенту, досягненню порозуміння між різними національностями, важливості міжкультурної комунікації як науки й одвічним міжкультурним конфліктам на прикладі есеїв збірки Карла Маркуса-Гаусса «Європейська абетка».
  • Документ
    Зміни в етнічних стереотипах у контексті соціальної міфології
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Тхоржевська, Тетяна; Тхоржевская, Татьяна; Tkhorzhevskа, Tetjana
    Статтю присвячено проблемі трансформації етнічних стереотипів. Створення стереотипів, зокрема етнічних, є окремим випадком міфологічного світосприйняття. Дослідження «сталого ядра» та «змінних суджень» у структурі стереотипів дає можливість отримати приклад того, у який спосіб конструюється ідентичність. Здійснено порівняння двох опитувань, проведених серед студентської молоді міста Одеси в 2006 – 2007 та 2016–2017 рр. В обох дослідженнях використовувалися однакові методи: метод проективного малюнка, метод відкритого запитання, метод ранжування етнічних груп (шкала Богардуса), метод асоціацій.
  • Документ
    Особливості висвітлення європейських питань кінця ХІХ ст. на шпальтах газети «Киевлянин»
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Сидун, Ірина Володимирівна; Сидун, Ирина Владимировна; Sydun, Iryna V.
    У статті досліджено матеріали київської газети «Киевлянин» щодо європейських проблем кінця ХІХ ст. Роль періодичної преси як головного каналу поширення інформації та формування громадської думки наприкінці ХІХ ст. була ключовою. Виявлено основні проблеми, яківисвітлювалися нашпальтах тогочасних київських видань. Проаналізовано частоту висвітлення міжнародних питань, форми подачі інформації, джерела інформації, місце таких публікацій на шпальтах газети «Киевлянин». Показано, що видання є важливим історичним джерелом досліджуваного періоду щодо міжнародних відносин. З’ясовано, що актуальні події в країнах Європи кінця ХІХ ст. через призму преси не були предметом наукових пошуків українських дослідників.
  • Документ
    «Технологічний патерналізм»: сучасні тенденції у вітчизняній журналістиці даних
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Полюга, Василь Андрійович; Полюга, Василий Андреевич; Poliuha, Vasyl A.
    У статті досліджується подальше зростання ролі великих даних у суспільстві, широке розповсюдження нових практик і методів отримання інформації, таких, як профілювання поведінки споживачів інформації, біометрія, автоматизація тощо, нові можливості створення репортажів новин. Ґрунтуючись на якісному статистичному аналізі новинних сайтів, розглянуто те, як журналістика даних працює в рамках циклу новин професійних редакцій. Крім того, в публікації окреслюються інновації, які журналістика даних вносить у розповідь історій, збирання та розповсюдження новин.
  • Документ
    Питання геополітики та національної ідеї в публіцистиці Гната Хоткевича (за матеріалами дилогії «Два гетьмани»)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Лаврик, Оксана; Lavryk, Оksana
    У статті здійснено спробу окреслити питання геополітики та національної ідеї в публіцистичній дилогії Г. Хоткевича «Два гетьмани». Доведено, що образи Богдана Хмельницького та Івана Мазепи цікавили автора передусім як носії певної суми індивідуально-психологічних та індивідуально-національних рис. Невдачі українського державотворення Г. Хоткевич вбачав у відсутності в українстві внутрішнього стрижня (стабільної моноетнічної свідомості), що зумовила появу комплексу меншовартості й наклала фатальний відбиток на доленосні вчинки не лише Б. Хмельницького та І. Мазепи, але й багатьох їхніх наступників. Саме у відсутності національної стійкості Г. Хоткевич бачив головну причину внутрішніх суперечностей українців, нереалізованість їхньої національної ідеї, бездержавне існування українського народу. Наскрізним у світоглядній публіцистиці Г. Хоткевича став концепт, який, на переконання автора, мав формувати простір для національного руху початку ХХ століття: Україна здатна на самостійний історичний розвиток без сторонньої підтримки.