Діалог: Медіа-студії
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: видання присвячене дослідженню питань комунікації у політичній, соціальній та культурній сферах.
Повні тексти видання доступні на сайті Нб за посиланням:
http://lib.onu.edu.ua/dialog-media-studiyi-2/
Переглянути
Нові надходження
Документ Фіксація та репрезентація воєнних злочинів російської армії на території України: досвід українських журналістів(Назарчук С. Л., 2023) Червінчук, Аліна Олегівна; Chervinchuk, Alina O.У статті підкреслено, що журналісти відіграють важливу роль у процесі фіксації воєнних злочинів та у подальшому опрацюванні зібраного матеріалу для репрезентації в конкретних жанрових форматах, доступних для сприймання аудиторією. Висвітлення воєнних злочинів російських військових, з одного боку, проблематизує кровопролитну російсько-українську війну, відображаючи той трагічний досвід, який наразі проживає українське суспільство, та водночас – фіксує доказову базу щодо ігнорування рф міжнародних конвенцій, зокрема загальних правил та звичаїв ведення війни, а також у контексті захисту цивільного населення під час війни, поводження з військовополоненими тощо. Ця проблема потребує фіксації, осмислення, оцінювання, актуалізації та пояснення як для української аудиторії, так і світової спільноти, чим пояснюється професійний інтерес з боку українських та закордонних журналістів, швидке зростання кількості публікацій на цю тему. Підкреслено, що журналісти повинні мати спеціальну підготовку, тобто базове уявлення про Міжнародне гуманітарне право, міжнародні конвенції, а також вільно орієнтуватися в рекомендаціях щодо висвітлення історій постраждалих та загиблих від воєнних злочинів.Документ Сенситивна журналістика як технологія врегулювання конфліктів(Назарчук С. Л., 2023) Тхоржевська, Тетяна Вікторівна; Tkhorzhevskа, Tetiana V.Стаття присвячена можливостям сенситивної журналістики щодо запобігання або припинення конфліктів. Розглядаються існуючі пропозиції, які спираються на міжнародний досвід, щодо застосування сенситивної журналістики як способу запобігання та припинення конфліктів: необхідність дослідити структурне й культурне насильство щодо певних груп; виявити всі групи, які є учасниками конфлікту; окреслити реальні інтереси цих груп; стати діалоговим майданчиком для конфліктуючих сторін. Окреслюються можливості використання технології сенситивної журналістики в сучасному українському контексті.Документ Сценарій як структурний компонент творчої роботи режисера в сучасному кінематографі(Назарчук С. Л., 2023) Подосян, Арсен; Podosian, ArsenЦя наукова робота спрямована на глибоке та всебічне вивчення сценаріїв та ролі режисера у сучасному кінематографічному процесі з метою розкриття системи їх взаємодії та впливу на створення творів кіномистецтва. Треба дослідити сценарій як структурну компоненту творчої роботи режисера. При вивчені проблематики необхідно проаналізувати важливість історії як фундаментального аспекту фільму та ключового структурного елементу в творчій роботі кінорежисера. У цьому контексті ретельно розглянути, як сценарій сприяє еволюції персонажів, визначає сюжетну лінію та впливає на емоційний спектр глядачів. Приділити увагу також ролі сценаріїв та взаємодії між сценаристом та режисером у процесі створення кінофільму.Документ Проблематика фінансування ЗМІ під час воєнного стану та шляхи її вирішення(Назарчук С. Л., 2023) Мірошниченко, Вікторія; Miroshnychenko, ViktoriiaСтаття присвячена висвітленню проблематики фінансування медійної галузі під час криз та війн. Вивченню питання, з якими основними труднощами зустрілися Українські засоби масової інформації, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України. Аналізу фінансових інструментів, які використовуються для виживання та розвитку ЗМІ.Документ Методи підвищення популярності онлайн ЗМІ: сучасні виклики та потреби ринку(Назарчук С. Л., 2023) Милимко, Тетяна; Mylymko, TetianaУ сучасному цифровому світі конкуренція серед онлайн-ЗМІ стає все більш жорсткою. Аби вирізнятися та привернути увагу аудиторії, журналістам та редакторам необхідно постійно розвивати та вдосконалювати свої стратегії підвищення популярності видання. Українські ЗМІ активно застосовують різноманітні методи для досягнення цієї мети. У статті пропонуються до розгляду варіанти та приклади того, як, зважаючи на виклики часу, можна вивести онлайн-ЗМІ на високий рівень.Документ Протидія Російській дезінформації та пропаганді в українському інформаційному просторі (на прикладі електронного ресурсу Центру протидії дезінформації при РНБО України)(Назарчук С. Л., 2023) Ковальський, Станіслав Валентинович; Kovalskyi, Stanislav V.У статті здійснено аналіз практичних заходів боротьби з російською дезінформацією в інформаційному просторі України. На прикладі діяльності електронного ресурсу Центру протидії дезінформації при РНБО України розглянуті нормативні принципи та прикладні інструменти реалізації Стратегії інформаційної безпеки України. Виокремлені три напрями роботи ЦПД при РНБО у сфері виявлення, аналізу й спростування дезінформації та пропагандистських повідомлень, що несуть пряму загрозу національній безпеці України. ЦПД при РНБО зробив значний внесок у вивчення методів та технік пропаганди, шляхів розповсюдження дезінформації тощо. Накопичення досвіду боротьби із ворожим інформаційним впливом, формування цілісної картини дієвих засобів протидії неможливе без врахування досвіду спеціалізованих державних установ, таких як ЦПД при РНБО.Документ Проблеми колабораціонізму та російської пропаганди в освіті на тимчасово окупованих територіях під час російсько-української війни (за матеріалами українських ЗМІ)(Назарчук С. Л., 2023) Коваленко, Алла Федосіївна; Kovalenko, Alla F.У статті осмислено сучасні рефлексії в науці щодо поняття та явища колабораціонізм. Вивчено особливості освітнього індивідуального колабораціонізму, причини його виникнення в умовах російсько-української війни. Проблема пособництва в українських ЗМІ постає як багатоаспектний феномен у контексті незавершеності війни, пасивності МОН, недосконалості судової практики та юридичних норм щодо мотивації та умов співпраці з ворогом, матеріальної та ідеологічної (пропагандистської) складової тощо. У ході порівняльного аналізу з’ясовано, що фахові видання майже не приділяють увагу освітньому колабораціонізму, натомість подекуди транслюють контрпропагандистський наратив про героїв-учителів, патріотів у матеріалах сторітелінгового характеру, які продовжують бути для своїх учнів захисниками України і прикладом для наслідування. Загальнополітичні видання порушують різні аспекти проблеми співпраці з окупантом в освіті в інформаційних та аналітичних жанрах, виконуючи просвітницьку, адвокатську функції і водночас функції превенції та критики цього суспільного явища й сприяють його запобіганню.Документ Жанрові особливості сучасної літератури нон-фікшн (на прикладі книги «Мрія про Антарктиду» Маркіяна Прохаська)(Назарчук С. Л., 2023) Іщенко, Олена Сергіївна; Ishchenko, Olena S.Кінець ХХ – початок ХХІ століття характеризується тим, що у цю епоху активно починає зростати інтерес до літератури non fiction – особливого літературного жанру документальної прози, який будується на реальних подіях, без вимислу чи домислу. Факти подаються через образне сприйняття світу автором твору, тому цей жанр, на нашу думку, ще можна назвати «документальною публіцистикою життя». Особливої популярності non fiction набув протягом останніх декількох років. Пов’язано це з подіями, які відбуваються, а саме: з повномасштабним вторгненням рф на територію України. Друком виходять збірки книжок про війну на Донбасі, Майдан, Революцію Гідності, а також книги, що стали бестселерами у світі психології, тревел-журналістики, літератури. У статті досліджено питання жанрових особливостей книги «Мрія про Антарктиду», що є прикладом сучасної літератури non fiction. З’ясовано, чому дифузія жанрів складає частину аналізованої книги, та як автор поєднує в одному творі риси інших жанрів.Документ Моніторингові дослідження в системі наук про соціальні комунікації(Назарчук С. Л., 2023) Іванова, Олена Андріївна; Ivanova, Olena A.У статті осмислюються і систематизуються уявлення про моніторинг як метод дослідження у сфері наук про соціальні комунікації задля вирішення традиційних питань журналістикознавчої науки та увиразнюються перспективи його застосування з огляду на актуальні питання медіазнавства, які вводять у дослідницьке поле новітні тенденції розвитку системи масмедіа, характерні для нинішнього етапу розгортання інформаційного суспільства. Наукова цінність моніторингу як методу дослідження невіддільна від його здатності бачити масмедіа як складний різнорідний системний об‘єкт та забезпечувати систематичність спостережень за цим об‘єктом. Важливо також усвідомлювати необхідність бачення підґрунтя як теоретичної основи для тлумачення моніторингових даних. Самодостатні, самоцінні емпіричні моніторингові дослідження – це накопичення емпіричного матеріалу для масштабних дослідницьких проєктів у царині соціальних комунікацій як синхронічного, так і діахронічного типу. Проте, лише якісні дані моніторингових досліджень можуть у подальшому бути адекватно використані і продуктивно включені в масштабні наукові проєкти, де передбачається співставлення даних, поєднання різнорідного емпіричного матеріалу з іншими аналітичними даними. Моніторингові дослідження масмедіа – це перспектива використання накопичення емпіричного матеріалу для медіакритичних студій та надання рекомендацій і практичних порад для здійснення масмедійної, що створює додаткові умови для прийняття ефективних управлінських рішень у системі масмедіа. Серед новітніх медіафеноменів, що можуть стати матеріалом для моніторингових досліджень, автор статті бачить перш за все конструктивну журналістику (журналістику рішень) та бренд-журналістику. Моніторинг забезпечує можливість перевірити через спостереження широкого емпіричного матеріалу теоретичні твердження науковців щодо вимог до конструктивної журналістики та бренд-журналістики, які формулюються на підставі побудови концептуальної моделі такого типу масмедійної роботи. Завдяки моніторингу можливе вивчення цих медіафеноменів в аспекті застосовування ними форм подачі інформації, специфіки адресного звертання до вузьких цільових сегментів масової аудиторії, технологій утримування уваги реципієнта тощо. Отримані у ході моніторингу дані можуть бути використані у компаративному дослідженні, що може суттєво розширити уявлення сучасної науки про ці новітні явища, які поки що важко вписати в межі наукових тлумачень.Документ «Маршрути пам’яті»: реалії та перспективи внутрішнього туризму України в об’єктиві ЗМІ(Назарчук С. Л., 2023) Задорожня, Аліна Григорівна; Zadorozhnia, Alina H.Стаття присвячена темі меморіалізації місць, які стали доказами героїчного спротиву українського народу та злочинів російських військових у період їх повномасштабного вторгнення на територію України. В матеріалі йдеться про міста, села, вулиці, на яких пролилася кров військових та цивільних від рук окупантів. На деяких з них пропонується створити «маршрути пам’яті». Усі вони мають увійти до загальнонаціональних туристичних шляхів. У такий спосіб українці віддаватимуть шану пам’яті полеглим землякам та будуть демонструвати іноземним відвідувачам незламність одного народу й свідчити про злочинні дії іншого, щоб історія не повторилася. Публікація являє собою аналіз журналістських матеріалів, у яких йдеться про ініціативу створення «маршрутів пам’яті» та вказуються місця жорстокого знищення населення України, описується нинішній стан об’єктів та представлено важливі фотодокази.Документ Ознаки конструктивної журналістики в українських ЗМІ(Назарчук С. Л., 2023) Житнікова, Ангеліна Віталіївна; Zhytnikova, Anhelina V.У статті осмислюється питання щодо впровадження конструктивної журналістки як нової медіапрактики в український медіапростір. Сьогодні використання конструктивного підходу традиційними медіа вказує на спробу змінити спосіб подачі інформації, підсилити позитивні сторони, сприяти побудові рішення-орієнтованих матеріалів, які не акцентують увагу на проблемах та конфліктах. Для українських ЗМІ конструктивна журналістика – нова медіапрактика, до якої вони тільки адаптуються, проте сьогодні вже можна зафіксувати їхні спроби створювати контент, який сприяє позитивній динаміці та розв’язанню проблем, а не лише їхньому визначенню. Поширення практики конструктивного підходу для українського медіапростору, який переповнений запитами на вирішення питань, спричинених суспільними кризами та перманентними конфліктами, сприятиме формуванню світогляду, побудованому на взаємодопомозі, підтримці та порозумінні, тому аналіз ознак конструктивної журналістики, що втілені в матеріалах українських ЗМІ, є суттєвим для вивчення потенціалу нового напряму.Документ Соціальні комунікації місцевої влади у воєнний час (на прикладі Одеської міської ради)(Назарчук С. Л., 2023) Блінов, Євген Миколайович; Blinov, Yevhen M.У статті досліджено соціальні комунікації Одеської міської ради під час повномасштабної агресії Російської Федерації проти України. Визначено проблему обмеження прав громадян на отримання інформації від органів публічного управління в умовах воєнного стану. Наведено думки експертів із соціальних комунікацій щодо обмеження вільного доступу до електронних ресурсів влади на загальнодержавному та місцевому рівнях. Проаналізовано способи комунікації Одеської міської ради, її посадових та службових осіб із громадянами. Особливу увагу приділено інтернетресурсам, за допомогою яких орган місцевого самоврядування здійснює комунікацію із суспільством: офіційний сайт міста Одеси, офіційні сторінки Одеської міської ради в соціальних мережах Facebook, Telegram, YouTube. Визначено перспективи подальших досліджень.Документ Сучасні онлайнові конструктори крос-медійних історій: різновиди, інструментарій та особливості застосування(Назарчук С. Л., 2023) Азєєв, Сергій Володимирович; Орлова, Олена Миколаївна; Azieiev, Serhii V.; Orlova, Olena M.Явище сторітелінгу не нове в глобальному інформаційному середовищі, але воно значно змінило свою сутність у часи цифрової трансформації світу. До того ж стрімкий розвиток мережевих технологій, паралельно з тотальною цифровізацією суспільства, перетворив сторітелінг в унікальну медійну формацію з потужним синергетичним ефектом, отриманим шляхом злиття крос-медійних складників. У цьому дослідженні закцентовано увагу на інструментарії сучасного сторітелінгу, зокрема на онлайнових ресурсах для створення крос-медійних історій. Розглянуто різновиди таких конструкторів, причому в контексті функціонування саме української медіасфери. Описано особливості застосування окремих найпопулярніших багатофункціональних онлайнових засобів сторітелінгу в журналістському вимірі, для створення таких крос-медійних продуктів, як, наприклад, лонгріди, мультимедійні тексти тощо. Відображено рівень присутності питання конструювання крос-медійних історій у дослідницькому полі сучасних науковців.Документ Документальний наратив комуніканта як спосіб осмислення та репрезентації воєнної реальності (на прикладі збірки Є. Шишацького «Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь»)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Червінчук, Аліна Олегівна; Chervinchuk, Alina O.У статті підкреслено, що сучасна українська воєнна документальна література розвивається швидкими темпами, це зумовлено сучасним соціальним контекстом через вторгнення РФ, – повномасштабною війною в Україні. Тривале перебування в умовах воєнного часу потребує осмислення, оцінювання подій, актуалізації та пояснення як для української аудиторії, так і закордонної, чим пояснюється інтерес авторів до такого способу віддзеркалення воєнної реальності. У дослідженні зосереджено увагу на виявленні потенціалу наративного способу організації матеріалу в документальних збірках про війну в Україні. Підкреслено, що специфіка осмислення воєнної реальності та її репрезентації авторами узалежнена від статусу комуніканта як автора-спостерігача за подіями та автора-учасника подій. Якщо автори-спостерігачі за подіями чітко усвідомлюють свої комунікаційні наміри для досягнення конкретних комунікаційних ефектів (зокрема впливу на громадську думку), то автори-учасники передусім прагнуть актуалізувати персональний пережитий досвід конкретних подій, осмислити його, поділитися з аудиторією, відрефлексувати. Виявлено, що збірка Є. Шишацького «Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь» у вигляді «щоденникових записів» демонструє суб’єктивний досвід автора, пережитий ним під час мандрівки до Маріуполя з волонтерською місією – допомогти своїм рідним та землякам. Здобутий досвід суттєво вплинув на ціннісні орієнтири автора, адже він ретроспективно розповів про перешкоди, з якими зіткнувся на своєму шляху та які йому не вдалося подолати, про особливості адаптації до нової реальності – воєнної.Документ Антропологічна журналістика: до постановки проблеми(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Тхоржевська, Тетяна Вікторівна; Tkhorzhevskа, Tetiana V.Стаття присвячена останнім дослідженням і публікаціям, які стосуються внеску культурної антропології до сфери медіанауки, й має на меті постановку проблеми щодо застосування методів культурної антропології в журналістиці. Виходячи з цієї мети, у статті розглядаються наявні в науковій літературі, присвяченій соціальним комунікаціям, підходи до цієї проблематики. Також у праці розглянуті окремі приклади використання антропологічної методики в журналістиці. Останнє надає можливість у перспективі аналізувати окремі матеріали українського медіапростору з точки зору застосування антропологічної методики.Документ «Розкол» Народного Руху України в 1999 році: ретроспективний аналіз(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Овсієнко, Станіслав Леонідович; Ovsiienko, Stanislav L.У статті зроблена спроба переосмислення такого явища, як «розкол» у Народному Русі України в 1999 р., його причин, перебігу подій на тлі загальнодержавних процесів, наслідків, висвітлення та аналізу в пресі, виходячи з викликів українського сьогодення. З’ясовано, що «розкол» НРУ був резонансною подією, яка стала предметом дослідження та об’єктом широкого висвітлення в мас-медіа, адже внутрішньопартійна криза охопила найбільшу націонал-демократичну партію на чолі з В. Чорноволом, від ситуації в якій залежав майбутній шлях розвитку країни. Визначено, що внаслідок «розколу» в 1999 р. на дві течії вплив Руху на процеси в країні послабився як на вищому, так і на місцевому рівнях, що змушувало націоналдемократів на початку ХХІ ст. об’єднуватися перед новим загрозами.Документ Соціальні проблеми жіноцтва в СРСР (на матеріалі української дисидентської публіцистики)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Коваленко, Алла Федосіївна; Kovalenko, Alla F.У статті здійснено аналіз публіцистики українських жінок-дисиденток на предмет порушення в них соціальних проблем жіноцтва в СРСР. Встановлено, що промови, нариси, статті документи демонструють конфлікт двох ідеологічних дискурсів: радянського патріархального маскулінного та фемінного в межах опозиційного дисидентського інформаційного потоку та виводять його у світовий інформаційний простір. Виявлено, що закріплене юридично «рівноправ’я» оберталось у соціумі для жінок пропорційно негативним ефектом: безправ’ям жінки. Завдяки маніпуляціям, перекрученням та продукуванням стереотипів у ЗМІ радянським офіційним режимом відбувались обмеження для жінок їхніх соціальних ролей, прав і свобод. З’ясовано, що публіцистика Н. Світличної та Н. Строкатої відбиває боротьбу дисиденток як за права усіх радянських жінок, так і за власні, спротив знущанням та психологічним експериментам під час слідства, обмеженням їхніх прав на захист і несправедливим вирокам.Документ Інформаційний вимір конфліктів на Близькому Сході(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Ковальський, Станіслав Валентинович; Kovalskyi, Stanislav V.Стаття присвячена проблемам конфліктів на Близькому Сході з точки зору розвитку інформаційного суспільства та збільшенню впливу цифрових технологій. У фокусі уваги автора знаходиться проблема пропаганди, цензури та розвитку вільної преси в зонах близькосхідних конфліктів. Детально розглядається проблема «інформатизації» регіональних конфліктів та феномен «інформаційний мур». У висновках зазначено, що ступінь інформатизації суспільств Близького Сходу безпосередньо впливає на інтенсивність конфліктів та визначає їх результат.Документ Концепції ускладненого конфліктного ландшафту як розширення термінологічного інструментарію міжнародної проблематики в журналістиці(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Ковальська, Марина Сергіївна; Kovalska, Maryna S.Стаття присвячена вивченню можливостей розширення термінологічного аспекту міжнародної проблематики ЗМІ завдяки вживанню актуальних понять та термінів наукової літератури щодо міжнародних відносин. Увага автора зосереджується на концепціях та підходах, що осягають ускладнений конфліктний ландшафт сучасності. Детально розглядається проблема визначення «сірої зони» та можливості вживання відповідних термінів у журналістському тексті при аналізі сучасних міжнародних конфліктів. Запропоновано поглибити рівень аналізу феноменів гібридної війни за рахунок використання журналістами, які пишуть на міжнародну тематику, термінів «ускладнений конфліктний ландшафт»/«сіра зона»/«сіра стратегія».Документ Репрезентація іміджу ведучого новин на сучасному українському телебаченні (на прикладі ведучих «ТСН» Святослава Гринчука та Наталії Островської)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Іщенко, Олена Сергіївна; Ishchenko, Olena S.У сучасному інформаційному просторі важливу роль відіграють телевізійні новини, які є найзатребуванішою формою поширення інформації, а відтак, важливе місце займають ведучі новин. Адже телеведучі прямо чи опосередковано мають вплив на глядача та виступають посередниками між аудиторією та журналістами. Дослідник М. Маргалик писав: «У випуску новин ми разом з новинами отримуємо деяку психологічну підтримку, чи навпаки, відчуваємо її відсутність. Ведучий – це таке обличчя, на яке хочеться дивитися ще раз» [5]. Реципієнт, у свою чергу, споживає ту ключову інформацію, яку подає ведучий через екран телевізора. Цей ланцюг, на нашу думку, є безперервним, особливо зараз, коли аудиторія потребує оперативної інформації від ведучих про головне, що відбувається в країні. У статті досліджено образ ведучого новин, його манеру викладу інформації, її доступність, а головне – особливості побудови іміджу. Було досліджено імідж Святослава Гринчука та Наталії Островської, які є одними з найупізнаваніших ведучих інформаційних новин на каналі «1+1», з метою кращого сприймання інформації, що носить новинний характер.