Філологічний факультет
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Філологічний факультет за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 147
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Автор у києворуській літературі ХІ-ХІІ ст.: умови здійснення творчого процесу в агіографічних творах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Бурдіян, Катерина ОлександрівнаЛітература Київської Русі – підґрунтя літератури нової і новітньої, важливий етап становлення мистецтва слова України. Ця творчість, виняткова і самобутня, привертала і привертає увагу дослідників мистецтва слова, котрі, попри тривалість процесу, продовжують відкривати в ній усе нові й нові аспекти, котрі, безперечно, варті уваги медієвістів та й інших істориків літератури. Одним із таких аспектів наукового осмислення є категорія автора. Дослідження специфіки його втілення має свої нюанси, зумовлені, передусім, історичними обставинами епохи, в яку, власне, і створювався твір. Історія зберегла декілька імен києворуських авторів, які стали частиною української історії. Так, один із перших творів Києворуської держави літопис «Повість минулих літ» розпочав писати Нестор Літописець, чернець Києво-Печерської лаври, пізніше канонізований церквою. Відомий твір ораторського мистецтва «Слово про Закон і Благодать», виголошений на честь відкриття Софії Київської, приписують першому руському митрополиту Іларіону. Автор перлини києворуської літератури «Слово про похід Ігорів» невідомий, його імʼя, на жаль, не збереглося, однак численними версіями того, хто міг бути автором цього художнього твору, сповнені наукові праці від давнини до сучасності в багатьох країнах світу. Проте в більшості випадків автор твору в літературі Київської Русі анонімний. Разом із тим індивідуальність автора-творця твору тут вторинна, а первинною є його «збірна» природа. Як писав дослідник О. Александров, авторство в середньовічному тексті особливе: не анонімне, не індивідуальне, а винятково збірне, воно не передбачає момент завершеності, бо весь час підключає аспект змін, доповнень, читацького і редакторського впливу, тож реальний автор у цій ситуації перебуває в такій собі позиції позазнаходження» [2, с. 56]. Усі ці аспекти накладають особливу відповідальність дослідника-науковця, який береться їх вивчати. У нашій дипломній роботі ми будемо вивчати своєрідність категорії автора в агіографічних творах епохи Київської Русі, а саме житіях.Документ Авторська модальність у повісті Ф. М. Достоєвського "Село Степанчикове та його мешканці"(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Багнюк, Владислава ВіталіївнаФедір Михайлович Достоєвський – явище всесвітньої літератури. Він відкрив новий етап її історії і багато у чому визначив її обличчя, шляхи її подальшого розвитку. У його творчості, образах і художньому мисленні підсумовано присутня чи не уся світова культура.Документ Аксіологічні концепти в художньому творі та особливості їх перекладу (на матеріалі оригіналу та перекладу оповідань Данила Кіша)(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Швець, Ірина ГеннадіївнаСучасний стан розвитку лінгвістичної науки xарактеризується особливою увагою до такої галузі досліджень як когнітивна лінгвістика, що знаxодиться на перетині мовознавства, псиxології, та філософії.Документ Андрій Кузьменко (Кузьма Скрябін): поетика прози та поезії(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Пономарьова, Яна ЄвгенівнаПостмодернізм як явище літератури та культури в цілому є неохопним та різноманітним у своїх конкретних виявах. Це певний стан душі, який характеризується критичним і водночас іронічним поглядом на світ людей та природнє довкілля.Документ Антропоніми у романі І. Єфремова "Час бика" як засіб створення фантастичного(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Тімофєєв, Максим ОлексійовичЦю дипломну роботу присвячено дослідженню антропонімів у романі «Час Бика», автором якого є один ізнайпопулярнішихписьменників- фантастівдругоїполовини XX століття – Іван Антонович ЄфремовДокумент Асоціативний фон ключових слів комерційної реклами(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Трофимова, Надія ОлегівнаУ магістерському дослідженні ми визначили комерційну рекламу як найпоширеніший жанр рекламного мегадискурсу, основна мета якої полягає в збільшенні продажів рекламованих товарів. Цій меті підлягають і функційні, і структурні особливості створення комерційної реклами. Доведено, що функційний спектр комерційної реклами доволі широкий: виокремлюють інформувальну, мотивувальну, спонукальну, економічну, естетичну, соціальну, просвітницьку, а також маркетингову, виховну й навіть ідеологічну функції. Проте стрижневою функцією комерційної реклами (як і будь-якого іншого рекламного жанру) є впливова, або ж сугестійна функція, яка реалізується цілим комплексом різноманітних семіотичних систем (візуальною, аудіальною та ін.), але насамперед – завдяки мовному конструюванню, завдяки мовним засобам.Документ Асоціативні пріоритети сучасної реклами: експериментальне дослідження(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Лук'янчук, Наталя ВолодимирівнаАктуальність роботи зумовлена її орієнтацією на вивчення сугестійних елементів мови, представлених у сучасному медіапросторі як надпотужному сегменті комунікативного впливу. Сам феномен впливу як мовленнєвого, так і комунікативного сьогодні привертає увагу багатьох дослідників (М. Желтухіна, Й. Стернін, В. Різун, Н. Слухай, І. Сусов, Г. Франке, З. Харріс, І. Черепанова, І. Шкіцька), насамперед у просторі реклами (В. Зірка, Н. Кутуза, А. Ковалевська, Т. Ковалевська, Н. Кондратенко, І. Морозова, О. Олексюк, О. Семенюк, Н. Слухай, Л. Славова, Л. Хавкіна), витлумачуваної як «1. Заохочувальне оповіщення; популяризація товарів, видовищ, послуг і т. ін. з метою привертання уваги покупців, споживачів, глядачів, замовників і т. ін.; поширення відомостей про кого-, що-небудь для створення популярності. 2. Плакат, об’ява і т. ін., що використовують як засіб привертання уваги покупців, споживачів, глядачів, замовників і т. ін. 3. Намагання звернути увагу на когось або на себе (самореклама)» [57, с. 891]. Саме рекламу вважають дискурсом із максимальним сугестійним потенціалом як вітчизняні (І. Авдєєнко, Н. Кутуза, О. Попова, Т. Ковалевська, Л. Компанцева, О. Селіванова), так і зарубіжні (Б. Аренс, Дж. Барнетт, К. Бове [84], Ф. Дженкінс, О. Іссерс, Д. Коен, Н. Кокемуллер [91], В. Кробер-Риль, Дж. Майерс [98], Дж. Телліс, Дж. Худ, Р. Чалдіні) дослідники, оскільки саме вона «як соціально- психологічна реальність вагомо впливає на формування суб’єктивного досвіду, певних соціальних орієнтацій, відповідно до яких формуються певні ціннісні уявлення та схеми дій, що є насправді шаблонами, які пропонуються людині для рішення завдань і задовільнення потреб» [38, с. 198].Документ Астрономічний лінгвокультурний код у слов'янській і румунській фразеології(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Арікова, Наталя ІскандерівнаФразеологія – мовна та культурна скарбниця нації, джерело її невичерпного творчого потенціалу. Саме фразеологізми приховують у собі давні уявлення людини про навколишній світ. Дослідженням фразеологізмів у межах лінгвокультурних та етнокультурних кодів присвячено докторські дисертації таких вітчизняних науковців, як Л. В. Савченко [39], Н. Г. Арефьєва [4], Н. Д. Коваленко, яка виокремлює коди культури на широкому фразеологічному матеріалі територіального українського мовлення [19]; кандидатська дисертація І. С. Чибор [48]. Представлено дослідження фразеологізмів у межах окремих лінгвокультурних кодів на матеріалі різних мов, див., наприклад, статтю О. П. Матузкової і І. В. Дібрової [29].Документ Базові методи побудови і підтримки іміджу військового: комунікативний аспект(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Мороз, Анастасія СергіївнаНаразі Україна перебуває у стані гібридної війни із країною-агресором і максимальної ваги у науковому світі набувають дослідження, присвячені проблемам інформаційного протиборства та маніпуляцій (див. праці А. Ковалевської-Славової, Т. Ковалевської, О. Барда, Я. Зодерквіста та ін.). Принципово важливою складовою такої парадигми, яка, очевидно, є максимально сугестивною, тобто впливовою, є публічна комунікація (див. праці Р. Ділтса, Р. Бендлера, Дж. Гріндера, А. Ковалевської-Славової, Т. Ковалевської, Дж. О’Коннора, Дж. Сеймора, І. Шкіцької, О. Щербак, та ін.), а її невід’ємним компонентом, наряду із адресатом, власне повідомленням, каналом передачі інформації, фідбеком, бар’єрами та фільтрами комунікації, – адресант, або ж спікер, який транслює відповідні меседжі.Документ Вербальна репрезентація іміджу волонтера в ЗМІ і соцмережах(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Оніщенко, Олена ОлегівнаЗасоби масової інформації демонструють загальні тенденції до оновлення лексичного складу мови, зокрема і на рівні актуалізації значень у словах, що давно ввійшли до системи мови. Насамперед це відбувається під дією екстралінгвальних чинників, серед яких чільне місце посідають політичні процеси, події та явища в державіДокумент Вербальні формули магічних закликань у романах Дж. Роулінг: проблеми перекладу українською мовою(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Верзілова, Єлизавета ФедорівнаАктуальність теми обумовлена надзвичайною популяризацією фентезійних текстів в умовах зростаючого попиту кіноіндустрії та стрімкого технологічного прогресу. Фентезійна література набула великої популярності в усьому світі, завдяки цьому питання перекладу таких текстів також популяризується та розповсюджується серед науковців.Документ Вербалізація пейзажу в романі "Майстер корабля" Ю. Яновського(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Бабенко, Лариса ЕдуардівнаЮрій Яновський – відомий український письменник, представник модернізму, один із засновників українського кіно. Зарекомендував себе як неоромантик. Неоромантизму як літературному напряму притаманна увага до незвичайних особистостей, сильних пристрастей та всього загадкового й фантастичного.Документ Використання лінгвістичних знань у виявленні та розслідуванні злочинів(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Аркуша, Лариса ІгорівнаВ умовах реформування правоохоронних органів, постійних змін діючого законодавства, певних ускладнень в усіх сферах суспільного життя (політичній, економічній, соціальній, культурній тощо) в Україні відмічають зменшення кількості зареєстрованих правопорушень (у 2020 році обліковано 784096 кримінальних правопорушень проти 840447 у 2019 р.).Документ Вимова голосних сучасною молоддю Одещини: нормативність та девіації(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Кузьмінецька, Тетяна ЮріївнаУ суспільстві з високим рівнем освіти й культури неодмінно культивується висока оцінка зразкової літературної мови. Літературна мова, при всій своїй різноманітності, є, безумовно, чимось єдиним, проте цього ніяк не можна сказати про вимову, де зазвичай спостерігаються різні варіанти, які не виходять, за межі норми. Однією із основних комунікативних ознак мовлення є правильність, тобто визначальна ознака культури мовлення, яка полягає у відповідності його літературним нормам, що діють у мовній системі. ...Особливо підвищився інтерес до мовної культури в роки незалежності України. З утвердженням української мови як державної на території України розширилася сфера її використання. Це спричинило появу чималої кількості помилок і знизило рівень мовної культури, тому опис мовлення сучасної молоді, зокрема особливостей її вимови – проблема центральна і свідчить про актуальність теми дослідження.Документ Візіонерство як репрезентація культурних архетипів та символів (на матеріалі творчості Генрі Лайона Олді та Марини і Сергія Дяченків)(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Кравченко, Юлія ВіталіївнаПоняття «візіонерство» в українському літературознавстві на поточний час майже не розроблене. Під ним розуміють сни, або інакше візії, які в художньому творі покликані розкрити читачу певні події, що вплинули або вплинуть на героя. Сни, зображені в літературі, відрізняються від снів, що відбуваються у реальності: так, в елітарному творі вони виступають засобом вираження внутрішнього світу героя, подальшого розвитку сюжетних ліній, образів-символів тощо.Документ Гендерна проблематика в есеїстиці Є. Кононенко(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Тарасенко, Валерія ОлександрівнаАктуальність дослідження. Період кінця ХХ − початку ХХІ ст. позначений розвитком ґендерної проблематики в науці, культурі, побуті українського суспільства. Була та існує нині думка, що українським жінкам не місце в політиці, у науці, у творчості шляхом самореалізації.Документ Гендерні стереотипи свекрухи і невістки в українській та німецькій народній традиції: семантико-словртвірний, зіставний і психолінгвістичний аспекти(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Миндру, Анна ІгорівнаАктуальність дослідження. На сьогодні гендерна лінгвістика є надзвичайно актуальною галузю мовознавчого дослідження. Таким чином, з’являються нові ідеї, розробки для подальшого вивчення.Документ Гіпнотичні ознаки рекламного дискурсу (на прикладі телевізійної реклами)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Фоломієва, Альона СтаніславівнаРеклама як різновид масової комунікації міцно увійшла у життя сучасної людини. На сьогодні, коли наявна безліч рекламних повідомлень і потенційний споживач вже не реагує на ці рекламні тексти, рекламіст змушений звертатися до сугестивних та гіпнотичних технік навіювання, впливаючи переважно на підсвідомість, бо раціональне сприйняття таких контекстів зазнає повного краху. Тому застосування технік нейролінгвістичного програмування, яке першочергово виконувало функцію оптимізації спілкування, а тепер використовується із сугесто-маніпулятивною метою, вимагає ретельного вивчення. Конструювання таких комерційних рекламних дискурсів із вмонтованими гіпнотичними техніками, шаблонами тощо призводить до того, що реципієнт за їх допомогою занурюється у транс і отримує команду виконувати саме ті дії, які потрібні рекламісту, думаючи, що усі дії, виводи, рішення, прагнення тощо є його власними. Звичайно ці дискурси є вкрай небезпечними, а застосування таких технік некоректним, тому знання та віднайдення їх у рекламному дискурсі є вельми потрібним, оскільки в такому разі дає змогу їх знівелювати, не даючи маніпулювати собою. Загалом проблема комунікативного впливу та протидії йому стає більш актуальною останнім часом. Зокрема, цим обумовлено й етичним аспектом, проте рекламісти не дуже звертають на це увагу, оскільки скеровані на результат. Найскладнішою для конструювання та найвпливовішою на сьогодні визнана телевізійна реклама, незважаючи на те, що її витісняють соціальні мережі, тому боротьба за увагу потенційного споживача дедалі стає ще більш «жорсткою», а засоби впливу стають украй небезпечними. Телевізійна реклама, маючи усі можливості, активно застосовує й гіпнотичні методики, що стає украй небезпечним для реципієнта. У зв’язку з цим знання гіпнотичних методик впливу, вміння їх розпізнавати й нейтралізувати набуває неабиякої ваги, в чому й полягає актуальність нашої магістерської роботи.Документ Дискурс інтертекстуальності в сучасній українській літературі (на матеріалі текстів "Амулет Паскаля" Ірен Роздобудько, "Ключ" Василя Шкляра, "Танго смерті" Юрія Винничука)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Оріненко, Ірина МиколаївнаСучасна українська література являє собою багатогранний простір, у якому наявні різні культурні коди, історичні реалії та філософські осмислення дійсності. Одним із ключових аспектів літературного аналізу сьогодні є дослідження інтертекстуальності – явища, яке дозволяє розкрити взаємодію текстів, їхній зв’язок із культурною та історичною пам’яттю. Такі твори як «Ключ» Василя Шкляра, «Амулет Паскаля» Ірен Роздобудько та «Танґо смерті» Юрія Винничука демонструють, як інтертекстуальність збагачує літературний текст, перетворюючи його на простір діалогу між різними епохами, жанрами та традиціями.Документ Дослідження нейронної активності мозку реципієнта при сприйнятті реклами: психолінгвістичний аспект(2020) Пастух, Анастасія ОлександрівнаВ умовах надмірного інформаційного навантаження споживача вагома частина рекламного потоку фізично та візуально наявна, проте не усвідомлюється. Психіку людини від перевантаження захищають як механізми психологічного захисту, так і фільтр асоціативних потреб, що здатний обмежити доступ інформації та її аналіз. Одна з проблем рекламного впливу міститься в тому, що вагома частина споживачів не мають потреби сприймати рекламну інформацію, акуратно її аналізувати й оцінювати. Сьогодні, коли людина буквально «завалена» різноманітними рекламними повідомленнями, особливо актуальним постає питання віднайдення ефективного інструментарія для конструювання таких рекламних звернень, які б стовідсотково впливали на реципієнта. Вивчається впливовість та ефективність рекламних повідомлень за допомогою різноманітних експериментально-психологічних досліджень, які є досить популярними.