Філологічний факультет

Постійне посилання на фонд

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/37461

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 40

Лексико-семантичне хроматонімів у романі Ліни Костенко "Маруся Чурай"
(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Олійник, Юлія Вячеславівна
Проблема виявлення семантичної структури слова в художньому тексті, актуалізація одного із значень – один із важливих аспектів вивчення системних зв’язків у лексиці.
Формування говірок чийшийського типу на Півдні України
(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Плеханова, Марина Іванівна
Актуальність роботи. Збереження мовного розмаїття належить до ключових проблем міжнаціональної політики в поліетнічному просторі. Відповідно до Закону України про національні меншини етнічним спільнотам, які проживають на території нашої держави, гарантовано підтримку та розвиток мовної і культурної ідентичності.
Андрій Кузьменко (Кузьма Скрябін): поетика прози та поезії
(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Пономарьова, Яна Євгенівна
Постмодернізм як явище літератури та культури в цілому є неохопним та різноманітним у своїх конкретних виявах. Це певний стан душі, який характеризується критичним і водночас іронічним поглядом на світ людей та природнє довкілля.
"Щоденник" та "Щоденникові записи" Олександра Довженка: проблематика, образ автора, стиль
(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Романенко, Анастасія Олександрівна
Актуальність дослідження. В укрaїнській літературі пyблікація щоденників – це неaбияка рідкість, тому цей факт завжди сприймається як екстраординарний, майже знаковий.
Жанрові особливості роману "Анна Київська - королева Франції" В. Черемиса
(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Рибак, Ганна Сергіївна
Актуальність дослідження. Концепція розвитку української літератури, інтегрованої у світовий культурний простір, на ХХ-ХХІ ст. висуває потребу конструктивного переосмислення минулого. Саме тому на сьогодні історична проза по-новому інтерпретує вітчизняну історію та її ключові постаті.
Мотив відкладеного пострілу у творах О. С. Пушкіна та О. М. Сомова
(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Ся Тін
В центрі нашої уваги твори двох письменників, творчість яких належить дуже складний, і в той же час важливій стадії розвитку російської літератури, першої половини ХІХ століття.
Система персонажів у романі І. О. Гончарова "Обломов"
(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Татаркевич-Коваль, Мілена Олегівна
Інтерес до творчості І. О. Гончарова у літературознавстві є цілком закономірним. Виявлений в історико-літературній перспективі, він заявляє про себе насамперед на рівні аналізу жанрової специфіки романів цього письменника.
Методика викладання основ літературознавства в аудиторії студентів-іноземців
(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Томбулатова, Іраїда Ігорівна; Tombulatova, Iraida I.
Актуальність дослідження. Питання інтеграції до системи світової освіти на гідному рівні передбачає співпрацю у секторі забезпечення навчанням іноземних студентів.
Функціювання інтернет-мемів у сучасному комунікативному просторі
(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Цеван, Олександр Олександрович
Досить стійка, хоч і помітно вдосконалена еволюційна теорія в біології пояснює механізми виживання, міжвидового та внутрішньовидового відбору, дозволяє зрозуміти, як відсіваються ті чи інші ознаки.
Жанри літературної казки в російській літературі перших десятиліть XX століття (Ф. Сологуб, Л. Чарська, М. Горький, Є. Шварц)
(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Цюцзюй Ван
Будь-якій людині властиво сподіватися на диво, чекати на зустріч з ним. Тому без казок, у яких героїв очікує несподіване, дивовижне, чарівне, і, що не менш важливо, завжди перемагає добро, важко уявити собі коло читання людей з самого їхнього дитинства і до похилого віку.
Концепт "увічливість" в мовній картині світу українців (на матеріалі сучасного українського медійного дискурсу)
(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Йожиця, Анастасія Олександрівна
У центрі уваги сучасного мовознавства знаходяться проблеми по’вязані з відображенням національної культури у мові.
Комунікативні стратегії ведучих історико-краєзнавчих російськомовних теплограм міста Одеси
(Одеській національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Завальська, Любов Володимирівна
Актуальність магістерської роботи. Домінування у мовознавстві останніх десятиліть антропоцентричного підходу зумовило актуалізацію комунікативно скерованих наукових розвідок, що висвітлюють різні типи дискурсу.
Есеїстичні техніки І. Лучука (за матеріалами збірки "Сумніви сорокалітнього")
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Грибкова, Ірина Іванівна
Актуальність роботи. Художня творчість – один із способів, за допомогою якого людина пізнає та засвоює дійсність. В основі художньої творчості лежить принцип естетики: мистецтво є пізнавально-оцінним відображенням дійсності. Художній образ – одне з найбільших досягнень суспільної сутності мови, що дозволяє більш ефективно та емоційно-експресивно передати їх задум і своє ставлення до зображуваного.
Частиномовна сугестія в рекламних текстах
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Андрієнко, Нателла Сергіївна
Стрімке зростання кількості різноманітних компаній та пропонованих ними товарів і послуг зумовило пошуки шляхів ефективного їх просування на споживацькому ринку та пошуку оптимальних стратегій рекламної комунікації з використанням методів впливу. Сучасні дослідники засобів масової інформації (ЗМІ) Д. Маклюен (2003), Н. Непийвода (2001) виокремлюють впливову функцію, притаманну всім жанрам медіа і, насамперед, рекламі. Т. Ковалевська стверджує, що «реклама як креолізований текст на сьогодні виступає доволі потужним індуктором модифікації складних психічних утворень і «здатна моделювати свідомість людей у відповідності до цілей і потреб рекламодавців та змінювати сторіччями усталені звички, соціальні норми і культурні традиції… за порівняно короткий період часу" [Ковалевська, 2008, С. 217].
Лексико-семантичний та асоціативний аспекти глютонімів (на матеріалі говірок смт Арбузинка і Костянтинівка Арбузинського р-ну Миколаївської області)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Андронатій, Анна Едуардівна
Актуальність обраної теми полягає в тому, що лексика на позначення страв і напоїв є невід’ємним складником мовної картини світу. Важливим завданням сучасного мовознавства залишається дослідження говіркової лексики, яка відтворює архетипні уявлення нації, нашарування культур та епох, зміни в побуті народу.
Композиція та образна система збірки С. Процюка "Гіркий світ, солодкий світ"
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Балдіна, Антоніна Борисівна
Творчість Степана Процюка, лауреата премії «Журнал Кривбасу», премії «Благовіст», премії імені Івана Франка є знаковою в сучасній українській літературі. «Проза письменника репрезентує особливий вияв неомодерного дискурсу, зберігаючи структурні особливості постмодерних текстів: формально уможливлюючи розмову про постмодерний роман, у якому здійснено відхід від центризмів, змістово тексти Степана Процюка демонструють орієнтованість на психологізм та внутрішню аксіологію, які становлять ядро ідейно-тематичних пошуків художнього мислення автора» [47, с. 6], – писав про нього Богдан Стрільчик. Неперевершений майстер психологічної та автобіографічної прози, Степан Процюк відомий також як автор есеїстичних текстів, нарисів тощо. Крім того, митець часто дає інтервʼю, котрі за своєю суттю є гібридними творами, адже в них потужне есеїстичне начало [див. 57]. Саме есеїстичні збірки активно друкувалися вітчизняними видавництвами в останні роки, привертаючи увагу шанувальників творчості іванофранківського митця і дослідників сучасної літератури загалом. Збірки «Канатоходці», «Аналіз крові», «Гіркий світ, солодкий світ», «Відкинуті і воскреслі», «Тіні зʼявляються на світанку» – ось далеко не повний перелік книг есеїстики С. Процюка, котрі побачили світ в Україні останнім часом.
Мотив двійництва в "Двоє на березі" В. Шевчука
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Безрук, Марія Володимирівна
Активізація інтересу науковців до проблеми двійництва (про що свідчить поява значної кількості наукових публікацій саме за цією проблематикою) обумовлена перш за все тим антропологічним зворотом, котрий є однією з головних ознак сучасної науки (і не тільки гуманітарної спрямованості). Звернення до феномену двійництва у художній літературі провокує постановку таких питань, як «а що таке дійсність і чи є вона взагалі?», «у якому просторі ми знаходимось, і чи є якісь інші простори, де також існує хтось схожий на нас», «хто такий Я і як сприймають інші моє Я?». Таким чином звернення до вивчення феномену двійництва в літературі (в тому числі й сюжетного мотиву зустрічі двійників) виводе на новий рівень осмислення проблем не тільки суто літературознавчого характеру, але й психологічного, феноменологічного, культурологічного.
Емоційно-експресивна лексика як засіб увиразнення індивідуальної мовної картини світу М. Коцюбинського (на матеріалі новел "Цвіт яблуні"), "На камені", "Інтермеццо"
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Бондаренко, Анастасія Миколаївна
Мовлення та художня література неможливі без емоцій. Саме тому слова перебирають на себе емоції, які вони позначають і про які інформують. В українській мові є лексика, призначена для вираження емоції, в першу чергу, прикметники і прислівники, які виявляють різнобарвніст емоційної семантики. Емоція представлена в різноманітних логічних і емоційних реакціях людини, які виникають при порівнянні оточуючої дійсності з ідеалізованою моделлю світу. Основою лінгвістичних досліджень, без сумніву, мають бути психологічні критерії характеристики й класифікації емоцій. Хоч, звичайно, повна одностайність психологів у розмежуванні почуттів за певними групами відсутня. Зокрема, це стосується проблеми віднесення емоцій до позитивних чи негативних.
Автор у києворуській літературі ХІ-ХІІ ст.: умови здійснення творчого процесу в агіографічних творах
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Бурдіян, Катерина Олександрівна
Література Київської Русі – підґрунтя літератури нової і новітньої, важливий етап становлення мистецтва слова України. Ця творчість, виняткова і самобутня, привертала і привертає увагу дослідників мистецтва слова, котрі, попри тривалість процесу, продовжують відкривати в ній усе нові й нові аспекти, котрі, безперечно, варті уваги медієвістів та й інших істориків літератури. Одним із таких аспектів наукового осмислення є категорія автора. Дослідження специфіки його втілення має свої нюанси, зумовлені, передусім, історичними обставинами епохи, в яку, власне, і створювався твір. Історія зберегла декілька імен києворуських авторів, які стали частиною української історії. Так, один із перших творів Києворуської держави літопис «Повість минулих літ» розпочав писати Нестор Літописець, чернець Києво-Печерської лаври, пізніше канонізований церквою. Відомий твір ораторського мистецтва «Слово про Закон і Благодать», виголошений на честь відкриття Софії Київської, приписують першому руському митрополиту Іларіону. Автор перлини києворуської літератури «Слово про похід Ігорів» невідомий, його імʼя, на жаль, не збереглося, однак численними версіями того, хто міг бути автором цього художнього твору, сповнені наукові праці від давнини до сучасності в багатьох країнах світу. Проте в більшості випадків автор твору в літературі Київської Русі анонімний. Разом із тим індивідуальність автора-творця твору тут вторинна, а первинною є його «збірна» природа. Як писав дослідник О. Александров, авторство в середньовічному тексті особливе: не анонімне, не індивідуальне, а винятково збірне, воно не передбачає момент завершеності, бо весь час підключає аспект змін, доповнень, читацького і редакторського впливу, тож реальний автор у цій ситуації перебуває в такій собі позиції позазнаходження» [2, с. 56]. Усі ці аспекти накладають особливу відповідальність дослідника-науковця, який береться їх вивчати. У нашій дипломній роботі ми будемо вивчати своєрідність категорії автора в агіографічних творах епохи Київської Русі, а саме житіях.
Інтертекстуальність роману "Перстень Ганни Барвінок" І. Корсака
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Чигиринський, Артем Валентинович
Актуальність дослідженння полягає в комплексності жанрових виявів сучасної історико-біографічної романістики. Вона має перед собою завдання висвітлити знакових в історії постатей із наданням їм певної образної характеристики, зумовленої візією автора. Художня своєрідність цього жанру залежить від особливостей компіляції документального матеріалу та творчого їх доопрацювання для створення окремого світу твору. Така композиційна єдність здатна найточніше відтворити риси характеру, мотиви діяльності, особисті переживання та світогляд певної персоналії. Разом з тим, багатоплановість твору потребує вивчення, оскільки одиниці змістоформальної єдності можуть бути як домисленими, так і включеними із документальних, культурних джерел відтвореної в романі епохи. Таким чином інтертекстуальний аналіз виявляється необхідним для розкриття значення .

Переглянути

Перегляд Філологічний факультет за browse.metadata.dateaccessioned

Результатів на сторінці

Налаштування сортування