Чорноморська минувшина
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: на сторінках збірника публікуються різноманітні джерела і дослідження з історії краю, починаючи з заселення його людиною, що зумовлено тим геополітичним, комунікативним, економічним й військово-стратегічним значенням, яке мав чорноморський регіон в історії.
Переглянути
Перегляд Чорноморська минувшина за Автор "Honcharuk, Taras H."
Зараз показуємо 1 - 20 з 23
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ To the problem of the authorship and the identification of the circle of the persons probably involved in publication of the first ukrainian book in Odesa «Marusia. Kazka» 1834(2019) Honcharuk, Taras H.; Гончарук, Тарас Григорович; Гончарук, Тарас Григорьевич; Sorokina, Kseniia; Сорокіна, КсеніяIn the article the authors discuss the versions about authorship of the first Ukrainian-language book published in Odessa in 1834 – «Marusia. Kazka». The deficiencies of the widespread thesis about Platon Lukashevych as the probable author of this book are indicated. The authors express the opinion about connection of the author of the «Marusia. Kazka» with Slobozhanshchyna and acquaintance with H. Kvitka-Osnovianenko.It is assumed that the author of this book could be Kvitka-Osnovianenko himself. The circle of persons probably involved in the publication of the «Marousia. Kazka» in Odesa, in particular, the censor M. Kurliandtsev and the mayor O. Lovshyn is characterized.Документ To the question about the localization of the places and the celebration of the memory of the victories of the troops of Semen Palii on the territory of modern Odesa region(2019) Honcharuk, Taras H.; Гончарук, Тарас Григорович; Гончарук, Тарас ГригорьевичThe problem of the localization of places of Cossack military operations of the XVI – XVIII centuries on the territory of modern Odesa region is discussed in this article. The difficulty of the determining the exact location of the battles according to the hydronyms mentioned in the documents is indicated. The author also proves the reasonableness of the location of the memorials erected on the places of the victories of the Cossacks led by the Fastovskyi colonel Semen Palii on the Kodyma River 1693 and on the modern Odesa region – Peresyp 1691. In the first case, due to the fact that the Kodyma battle was quite large and covered a huge territory, in the second – due to the ability to exactly localize the place of events. The failure of the attempts to search the «Peresyp», on which S. Palii won the victory, outside of modern Odesa, is revealed. The necessity of erecting the memorials in the honor of other victories of S. Paliy, such as, in the Udobnoe village of Belgorod-Dniester district of Odesa region, is underlined.Документ Бартоломій Галера та його проект розвитку торгівлі Хаджибея (Одеси ) 1793 р.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2007) Гончарук, Тарас Григорович; Honcharuk, Taras H.; Гончарук, Тарас ГригорьевичПублікується переклад з французької мови нотатків генуезького дворянина та негоціанта Бартоломія Галери 1793 р., щодо поліпшення стану чорноморської торгівлі. Нотатки є одним з перших документів, що звертають увагу на блискучі перспективи розвитку торгівлі через порт Хаджибей (Одеса).Документ Будівлі османського Хаджибея (Одеси) 1760 – 1780-х рр.: за матеріалами опублікованих джерел та вітчизняної історіографії(Бондаренко М.О., 2015) Гончарук, Тарас Григорович; Honcharuk, Taras H.; Гончарук, Тарас ГригорьевичВ статье расcматривается вопрос о сухопутных и морских походах казаков Украинского гетманата в Северное Причерноморье и Крым в 1684-1699, роль в организации и осуществлении этих походов гетмана Ивана Мазепы. Выяснено, что в русско-турецкой войне 1686-1700 гг., в которой были заинтересованы и соседние страны - Речь Посполитая, Австрийская империя и другие, казаки сыграли одну из ведущих ролей, а европейские монархи оценили Ивана Мазепу, как выдающегося полководца конца XVII века. в войне с Османской империей. Важность этих достижений становится особенно актуальной накануне Великой Северной войны 1700-1721 гг.Документ Всеукраїнська наукова конференція «Українське серце Одеси: Михайло Комаров (Комар) – громадський діяч, просвітянин, бібліограф». 23 січня 2024 р., Одеса(ФОП Бондаренко М. O., 2024) Гончарук, Тарас Григорович; Honcharuk, Taras H.23 січня 2024 р. в досить зручній залі Музею української книги Комунальної установи «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С. Грушевського» та в онлайнрежимі відбулася всеукраїнська наукова конференція «Українське серце Одеси: Михайло Комаров (Комар) – громадський діяч, просвітянин, бібліограф». Конференція відбулася в день, коли визначному українському бібліографу, письменнику, історику, публіцисту, громадському та політичному діячу, провіднику одеської «Громади» та «Просвіти» Михайлу Комарову (1844–1913 рр.) виповнилося 180 років.Документ Вшанування пам’яті видатного історика-козакознавця Михайла Слабченка(Бондаренко М.О., 2015) Гончарук, Тарас Григорович; Honcharuk, Taras H.; Гончарук, Тарас ГригорьевичДокумент До історії вивчення Куяльницького (Сотниківського) кладовища м. Одеси(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Гончарук, Тарас Григорович; Honcharuk, Taras H.; Гончарук, Тарас ГригорьевичДо уваги читачів запропоновано інформацію про історіографію вивчення кладовища передмістя Куяльник, що розташоване в межах міста Одеси й містить надгробки (хрести) подібні до нагробків запорозьких козаків. В замітці доводиться правильність датування найстаршого підписаного надгробку кладовища 1791 р., що свого часу стверджував дослідник Роман Шувалов. Висувається версія, що поховані на кладовищі могли бути колишніми чорноморськими козаками та їхніми нащадками, які пішли працювати до каменоломень Одеси. Вказується, що на кладовищі поховані в тому числі й родичі тих каменярів, які здобували каміння для спорудження сучасного символу Одеси – Потьомкінських сходів.Документ До історії пароплавства на Дунаї: “Шханечні журнали” пароплава “Сулин” 1852 – 1855 рр., як історичне джерело (за матеріалами Державного архіву Одеської області)(СПД-ФО Бровкін О.В., 2011) Гончарук, Тарас Григорович; Honcharuk, Taras H.; Гончарук, Тарас ГригорьевичВперше публікуються документи з Державного архіву Одеської області про діяльність пароплава-буксира “Сулин” на нижньому Дунаї протягом 1852-1855 рр. Документи показують роль та значення цього параплава в мирний час та під час Східної війни 1853-1856 рр., розкривають невідомі сторінки історії параплавства на Дунаї.Документ Документи Держаного архіву Одеської області про долю “козака−купця” Дмитра Потилиці(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2007) Гончарук, Тарас Григорович; Шершун, Тетяна Михайлівна; Honcharuk, Taras H.; Shershun, Tetiana M.; Шершун, Татьяна Михайловна; Гончарук, Тарас ГригорьевичПублікуються два документи про одеського міщанина та купця козацького походження Дмитра Потилицю, на долю якого звернув увагу відомий історик О.Маркевич. Документи свідчать, що за намагання отримати звання “військового товариша” Усть-Дунайського Буджацького козацького війська Дмитро Потилиця та його дружина були заслані до Сибіру.Документ Документи про перенесення поміщиком С. Достаничем ділянки чумацької дороги з Одеси до Тирасполя в районі села Степанівки в кінці 1830-х – на початку 1840-х рр.(СПД-ФО Бровкін О.В., 2012) Гончарук, Тарас Григорович; Honcharuk, Taras H.; Гончарук, Тарас ГригорьевичВперше публікуються документи з Державного архіву Одеської області складені на початку 1840-х рр. про перенесення ділянки дороги, на шляхах пов’язаних з торгівлею Одеси. Документи свідчить про стан і напрямок так званих «чумацьких шляхів» у Херсонській губернії.Документ Дії англо-французького флоту в Одеській затоці в квітні 1854 р.: факти та міфи імперської пропаганди(ФОП Бондаренко М. O., 2023) Гончарук, Тарас Григорович; Honcharuk, Taras H.В статті розглядаються військові дії англофранцузького флоту в Одеській затоці під час Східної війни (1853 – 1856 рр.) у квітні 1854 р. Визначено головні твердження та оцінки щодо вказаних подій в російській, радянській і сучасній українській літературі та електронних ЗМІ. Відзначається, що починаючи від російської преси 1854 р., вищезгадані дії англо-французького флоту оцінювалися, як підступні, жорстокі й такі, що не мали успіху. Союзників звинувачували в тому, що вони влаштували провокацію в затоці, щоб потім обстріляти та захопити мирне місто. Аналізуючи факти та свідчення сучасників, в статті доводиться, що англо-французький флот не мав на меті захоплювати Одеси та обстрілювати місто. Стверджується, що цілями союзників були: помститися за обстріл росіянами парламентерського човна та знищити англійські, французькі та російські торговельні судна в Одеській затоці (видачу яких до того вимагали союзники). Цілі ці були загалом досягнуті. Тому, на думку автора статті, дії вказаного флоту 10 (22) квітня 1854 р. в Одеській затоці слід вважати не поразкою, а успіхом (хоча і незначним). Робиться висновок про недоцільність вживання досить поширених на сьогодні термінів «оборона Одеси» та «бомбардування Одеси» щодо подій квітня 1854 р. в Одеській затоці. Зазначається, що дотепер вказаним подіям в історико-краєзнавчій літературі приділялося забагато уваги, хоча на хід подій Східної війни (1853 – 1856 рр.) вони істотного впливу не мали. В статті також зроблено рекомендації щодо перенесення та зміни надписів на монументах пов’язаних з подіями квітня 1854 р. в Одесі (трофейної гармати та пам’ятника архієпископу Інокентію), які треба вчинити в рамках деколонізації.Документ Земля завжди є цінністю(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Гончарук, Тарас Григорович; Гончарук, Тарас Григорьевич; Honcharuk, Taras H.Рец. на: Блануца А. Земельна політика Яґеллонів на українських теренах Великого князівства Литовського (1440-1572 рр.) / Відп. ред. П. Сас. НАН України. Інститут історії України. ‒ К.: Інститут історії України, 2017. ‒ 423 с.]Документ Коцюбієв, Качибей чи Кочубієв? Яку назву доцільніше вживати щодо Одеси у XV – XVI ст.(2022) Гончарук, Тарас Григорович; Honcharuk, Taras H.В повідомленні розглянуто історію поширення в історичній літературі ХІХ – ХХ ст. версії про заснування міста Кочубіїва (Одеси) шляхтичом Б.Коцюбою- Якушинським й походження назви «Коцюбіїв», яку подекуди вживають стосовно Одеси XV – XVI ст. в літературі й в мережі інтернет. Робиться висновок про ймовірну хибність вказаної версії походження міста та недоречність вживання назви «Коцюбіїв».Документ Кошторис вартості необхідних робіт на чумацьких шляхах, пов’язаних з торгівлею Одеси 1840 р., як історичне джерело(Фенікс, 2009) Гончарук, Тарас Григорович; Honcharuk, Taras H.; Гончарук, Тарас ГригорьевичНаведений документ складений у березні 1840 р. є кошторисом необхідних робіт на шляхах пов’язаних з торгівлею Одеси. Документ свідчить про стан і напрямок так званих “чумацьких шляхів” у Херсонській губернії.Документ Листи до одесита Михайла Комарова з Петербургу, Москви, Кубані та інших регіонів Російської імперії поза межами України, як прояв консолідації національного руху на зламі ХІХ та ХХ ст.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Гончарук, Тарас Григорович; Honcharuk, Taras H.; Гончарук, Тарас ГригорьевичВ публікації розглядаються листи до одеського бібліографа, письменника та громадського діяча Михайла Комарова (1844 – 1913 рр.) зі збірки, що міститься у рукописному фонді Одеської національної наукової бібліотеки. Аналізуються ті листи, що були написані авторами зі земель поза межами України в її сучасних кордонах, але в межах теренів тодішньої Російської імперії. Зокрема, розглядаються листи написані з Петербургу та Москви. В тому числі такими відомими вченими та культурними діячами, як Д. Яворницький, Д. Мордовець, О. Лотоцький, П. Стебницький та ін. Розглядаються листи написані до М. Комарова з теренів Кубані, зокрема, Я. Бігдая, М. Дикаріва, В. Скидана та ін. Також листи написані авторами з Воронезької губернії – Б.Познанським, Рязанської губернії – Г. Мачтетом, Молдови – К. Шрамом, Сибіру – А. Фісуном та ін. Наголошується, що важливими факторами для комунікації між українськими культурними діячами на межі ХІХ та ХХ ст. були співпраця щодо обміну друкованою продукцією та сприянню виходу в світ україномовних та українознавчих видань в різних регіонах країни попри цензурні заборони. До статті подано тексти чотирнадцяти листів до М. Комарова від тринадцяти діячів з різних регіонів імперії. Тексти вказаних листів свідчать, що одну з провідних тем у видавничій та інших сферах культурницького національного українського руху в Російській імперії вказаного періоду займало вивчення та популяризація історії українського козацтва та постатей його провідників. В розвідці робиться висновок про необхідність якнайскорішої публікації, з відповідними коментарями, усього масиву листів до М. Комарова з рукописного фонду ОННБ – близько 1000 аркушів – для надання ширшому колу дослідників можливостей комплексного та всебічного аналізу їхнього змісту.Документ Оренбурзькі Козаки на кордоні Одеського порто-франко (1819 – 1820 рр.)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Гончарук, Тарас Григорович; Honcharuk, Taras H.; Гончарук, Тарас ГригорьевичУ статті на основі архіних й опублікованих документів досліджено місце козаків 4-го Оренбурзького козацького полку в складному процесі формування митного кордону навколо одеського порто-франко у 1819-1820 рр.Документ Про використання праці арештантів на будівництві Бульварних (Потьомкінських) сходів 1837-1842 рр. (за матеріалами Державного архіву Одеської області)(СПД-ФО Бровкін О.В., 2010) Гончарук, Тарас Григорович; Honcharuk, Taras H.; Гончарук, Тарас ГригорьевичНаведений документ складений в жовтні 1841 р. є звітом про будівництву Потьомкінських сходів. Документ свідчить, що на цих роботах активно використовували працю арештантів.Документ Про роль нащадків української козацької старшини в історії Одеси кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2006) Гончарук, Тарас Григорович; Гончарук, Тарас Григорьевич; Honcharuk, Taras H.У статті висвітлюється роль нащадків козацької старшини Лівобережної України в історії Одеси кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Згадуються ті нащадки, які обіймали високі посади у місцевих органах влади, належали до економічної та культурної еліти міста та суттєво сприяли розвиткові Одеси.Документ Проблематика українського козацтва у колекціях краєзнавця Тараса Івановича Максим’юка(СПД-ФО Бровкін О.В., 2013) Гончарук, Тарас Григорович; Мисечко, Анатолій; Honcharuk, Taras H.; Mysechko, Anatoliy; Гончарук, Тарас ГригорьевичСтаття присвячена відомому одеському колекціонеру та краєзнавцю Тарасу Максим’юку, якому 2013 р. виповнилося 70 років. В ній подано короткий біографічний нарис Т. Максим’юка й охарактеризовано головні напрямки його наукової та популяризаторської діяльності. Особливу увагу приділено виставкам експонатів та публікаціям Т. Максим’юка, присвяченим історії українського козацтва. Зокрема, дослідження та видання Т. Максим’юком листівок А. Ждахи, автографа Д. Яворницького та ін.Документ Публікації на захист економічних інтересів Наддніпрянщини діячів товариства сільського господарства Південної Росії 1830-х – 1840-х рр.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Гончарук, Тарас Григорович; Гончарук, Тарас Григорьевич; Honcharuk, Taras H.В статті аналізуються публікації членів Товариства сільського господарства Південної Росії (засновано в Одесі 1828 р.) та пов’язаних з цим товариством діячів, і розміщувалися на сторінках “Листков” та пізніше “Записок” вказаного товариства та газети “Одесский вест ник” у 1830-х – 1840-х рр. Зазначається, що автори вказаних публікацій належали до різних економічних течій від консервативних до помірковано ліберальних. Вказується на поширення серед діячів товариства ідей “фізіократів”, що ними самими розумілися, як визнання пріоритету сільського господарства,як визнання пріоритету сільського господарства, над усіма іншими заняттями людини. Розглядаються публікації автори яких наполягали на необхідності негайних заходів уряду щодо покращення транспортних сполучень, передусім, запровадження залізниць та покращення річкових перевезень необхідних для розвитку сільськогосподарського експорту. Розглядаються аргументи членів товариства в їхній полеміці з авторами петербурзької “Земледельческой газеты”, що піддавали необґрунто- ваній критиці традиційні форми українського господарювання та звинувачували українських селян у природній “ліні”. Проаналізовано публікації членів товариства фритредерського спрямування. Робиться висновок, що незалежно від загальних економічних поглядів діячі вказаного товариства здебільшого гуртувалися навколо захисту економічних інтересів українських земель. Ключові слова: сільськогосподарське товариство, фізіократи, фритредери.