Мікробіологія і біотехнологія

Постійне посилання зібрання

Отрасль и проблематика: Освещение результатов научных исследований в области микробиологии и биотехнологии, объектами которых являются прокариотные (бактерии, архебактерии) и эукариотные (микроскопические грибы, микроскопические водоросли, простейшие) микроорганизмы, вирусы. DOI 10.18524/2307-4663 Сайт издания: http://mbt.onu.edu.ua/

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 194
  • Документ
    Характеристика представників роду Fusarium, що викликають захворювання зернових культур
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Андрющенко, О. В.; Страшнова, Ірина Валентинівна; Andriushchenko, О. V.; Strashnova, Iryna V.
    Охарактеризовано біологічні особливості, патогенез, методи виявлення, ідентифікації та контролю грибів роду Fusarium, що здатні викликати захворювання у рослин різних видів, зокрема ячменю та пшениці. Наведено інформацію про основні мікотоксини, що синтезують фузарії, а також способи зниження їх концентрації в ураженому зерні. Наголошено на необхідності розробки та впровадження біотехнологічних методів контролю збудників фузаріозу.
  • Документ
    Antimycotic activity of the isolates of lactobacteria from water and mussels of Black Sea
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Merlich, Andrii H.; Kimurzhyi, I. I.; Kovalchuk, R. R.; Shutylo, M. V.; Ivanytsia, Volodymyr O.; Мерліч, Андрій Геннадійович; Кімуржий, І. І.; Ковальчук, Р. Р.; Шутило, М. В.; Іваниця, Володимир Олексійович
    Determination of the presence of antimycotic activity and its level in thirteen lactobacteria isolates from Black Sea water and mussels. Methods. Antimycotic activity of lactic acid bacteria (LAB) isolates was tested by agar diffusion method in 24-well plates. To determine character of action the plates were incubated for 7 days at 25 °C. Results. For the first time antimycotic activity of marine LAB from Odesa coast was estimated. The majority of the tested isolates of lactobateria exhibited antimycotic activity of high level completely inhibiting (in 100%) as mycelium growth as well as spore formation of Penicillium expansum UKM F-575 and Aspergillus niger UKM F-16706 on second day of the study. Four isolates (M.5.1, M.5.2, M.7.1, M.7.2) showed lower antimycotic activity (from 0 to 75%). Eight LAB isolates from seawater (W.1.1, W.1.2, W.1.3, W.1.4, W.1.5, W.1.дк, W.2.3, W.2.4) and one isolate from mussel liquor (M4.1) completely inhibited mycelial growth and sporulation of P. expansum UКМ F-575 and A. niger UКМ F-16706 even within seven days indicating fungicidal character of action. Conclusions. The most of tested LAB isolates from Black Sea exhibited high antimycotic activity against P. expansum UКМ F-575 and A. niger UКМ F-16706 indicator strains. The most active lactobacteria isolates were W.1.1, W.1.2, W.1.3, W.1.4, W.1.5, W.1.дк, W.2.3, W.2.4 isolated from Black Sea water and M4.1 – from mussel liquor. The character of the revealed antimycotic activity was determined as fungicidal.
  • Документ
    The comparison of siderophores content in bacteria isolated from Black Sea mussels
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Martynenko, S. A.; Finohenova, Mariia O.; Semenets, Anastasiia S.; Galkin, Mykola B.; Мартиненко, С. А.; Фіногенова, Марія Олексіївна; Семенець, Анастасія Сергіївна; Галкін, Микола Борисович
    This research was carried out for determination of ability to produce siderophores by strains of Pseudomonas aeruginosa and Bacillus sp. isolated from Black Sea mussels and for studying characteristics of their synthesis at mono- and co-cultivation of researched strains. Materials and methods. In the study we used four strains of Pseudomonas aeruginosa and two strains of Bacillus sp. Monocultivation and co-cultivation were carried out with these strains on a LB medium. CAS (chrome azurol S) analysis was used to determine the content of synthesized siderophores, the measurement was carried out in spectrophotometer SmartSpec Plus at 630 nm. Conclusions. This study showed that marine strains of P. aeruginosa can produce more siderophores than marine strains of Bacillus sp. At monocultivation, strain P. aeruginosa М1 was able to produce the largest amount of siderophores with value of SU (siderophores units) 65 ± 4% and the smallest one strain B. atrophaeus МН4 with value of SU 21 ± 1%. Co-cultivation provides an increase in production of siderophores in each strain, that is the result of special interactions between different microorganisms. And through it, the combination B. subtilis MC3+P. aeruginosa M1 demonstrated the highest content of siderophores with value of SU 81 ± 6%, the lowest content was shown by combination B. atrophaeus МН4+P. aeruginosa M3 with value of SU 41 ± 4%. And such results showed that co-cultivation is the useful method for obtaining more content of siderophores from already famous strains.
  • Документ
    Deepened genomics-metabolomics characteristics of the bacteria of the Bacillus genus isolated from deep-sea
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Subota, V. V.; Ostapchuk, Andriy M.; Shtenikov, Mykola D.; Субота, В. В.; Остапчук, Андрій Миколайович; Штеніков, Микола Дмитрович
    Marine bacteria from the genus Bacillus are attracting increasing attention as a source of large amounts of bioactive metabolites. The biosynthetic potential of marine bacteria from the genus Bacillus is not sufficiently studied. The previous study of authors could not give a complete result, so it was decided to reanalyze the metabolites not identified at that time, taking into account the development of existing databases. Therefore, the work aimed to reanalyze the metabolome already performed on Bacillus velezensis ONU 553, Bacillus pumilus ONU 554, and Bacillus subtilis ONU 559 strains isolated from the Black Sea sediments. Methods. The general genome identification was performed using the online version of the Dictionary of Natural Products database, and search for biosynthetic clusters in genome of Bacillus velezensis ONU 553 - with antiSMASH 7.0. Results and Conclusion. Genomic-metabolic profiling of strains led to the identification of several new biological compounds – 7 and 1 metabolites in Bacillus velezensis ONU 553 and Bacillus pumilus ONU 554 strains, respectively, and to identify biosynthetic clusters of iturin- and helipeptin-like peptides in Bacillus velezensis ONU 553 strain for the first time. A new biosynthetic cluster was found in the Bacillus velezensis ONU 553 strain.
  • Документ
    Morphological characteristics and cytotoxic activity of the Black Sea strain Streptomyces sp. Lim 10
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Gudzenko, Tetiana V.; Strashnova, Iryna V.; Horshkova, Olena H.; Lisiutin, G. V.; Shtenikov, Mykola D.; Sachkovska, V. I.; Гудзенко, Тетяна Василівна; Страшнова, Ірина Валентинівна; Горшкова, Олена Георгіївна; Лісютін, Г. В.; Штеніков, Микола Дмитрович; Сачковська, В. І.
    Aim. The aim of the work was to study the morphological characteristics and cytotoxic activity of the strain of actinobacteria Streptomyces sp. Lim 10 isolated from natural fouling of shell rock in the Odesa Bay of the Black Sea. Materials and methods. The object of the study was a strain of marine actinobacteria Streptomyces sp. Lim 10. The morphology and growth patterns were studied on the media of Gauze 2, Czapek, Eshbi, TSB and on the media of ISP (ISP-1–ISP- 7). SG medium was used to accumulate secondary metabolites of actinobacteria. Extraction of exometabolites from the culture liquid was carried out with ethyl acetate followed by dissolution in dimethyl sulfoxide (DMSO). The cytotoxic activity of exometabolites of actinobacteria strain Streptomyces sp. Lim 10 was studied on the model of cultures cells human - rhabdomyosarcoma (RD,) and of the laryngeal adenocarcinoma (Hep-2). The cytotoxic effect of exometabolites of the actinobacteria strain Streptomyces sp. Lim 10 was determined after 24 hours of incubation by microscopy. The degree of destruction of the monolayer was assessed by the number of viable cells in terms of optical density, which was measured using a spectrophotometer at a wavelength of 630 nm. The exometabolites of actinobacteria strain Streptomyces sp. Lim 10 were identified using LC-ESIMS. Results. Study of the morphological properties of the Black Sea strain of actinobacteria Lim 10 showed that it is characterized by pleomorphism. А high cytotoxic activity of exometabolites of the marine strain of actinobacteria Streptomyces sp. Lim 10 was established. The level of cytotoxic effect of metabolites of the strain of actinobacteria Streptomyces sp. Lim 10 on Hep-2 cell culture depended on their concentration. RD cell culture was more sensitive to the cytotoxic effect of exometabolites of Streptomyces sp. Lim 10 – at all tested concentrations of exometabolites (from 2.5 to 500.0 μg/ml), the number of viable cells in the RD monolayer decreased to 51.3 ± 3.0 – 63.7 ± 5.4%, compared to the control. This can be at least partially explained by action of apoptosis-inducing agent staurosporine, which is produced by strain Streptomyces sp. Lim 10 along with itsstructural homologs. Conclusion. Strain Streptomyces sp. Lim 10 is a promising producer of antitumor compounds and can be recommended for further more in-depth studies.
  • Документ
    Вплив комбінованої фармакопрофілактики інфекційних хвороб на стан шлунково-кишкового тракту лабораторних щурів
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Галкін, Борис Миколайович; Гладкій, Тетяна Володимирівна; Кириленко, Наталія Анатоліївна; Galkin, Borys M.; Gladkii, Tetiana V.; Kyrylenko, Natalia A.
    Метою роботи було дослідження можливості комбінованої фармакопрофілактики інфекційних захворювань при використанні антибіотиків у лабораторних тварин шляхом застосування комплексу препаратів, включаючи вітаміни та мінерали. Методи. Експеримент виконаний на 16-ти щурах віком 1,5 місяця: 8 – інтактні, 8 – фармакопрофілактика (Байтріл Байєр 10 мг/кг; аскорбінова кислота 2 г/л; розчин глюкози 50 г/л; Чіктонік 1мл/л; Байкокс 3 мл/л) впродовж 24 днів. Для біохімічних досліджень виділяли печінку, слизові оболонки шлунку, тонкої і товстої кишки, у яких визначали показники запалення (активність еластази та кислої фосфатази), стан неспецифічного антимікробного захисту (активність лізоциму), показник мікробного обсіменіння (активність уреази). Результати. Фармакопрофілактика за схемою у слизових оболонках травного тракту щурів призвела до підвищення маркерів запалення (активності кислої фосфатази та еластази), розвитку дисбіозу (підвищення активності уреази на тлі зменшення активності лізоциму). Більш значні зміни зареєстровано у слизовій оболонці товстої кишки. В печінці щурів встановлено збільшення активності еластази, кислої фосфатази та уреази поряд зі зниженням активності лізоциму, що вказує на наявність запалення та порушення антитоксичної та антимікробної функцій печінки. Висновок. Дослідження показало недостатність використання вітамінно-мінерального комплексу, аскорбінової кислоти та глюкози як захисних компонентів травного тракту від негативної дії антибіотиків. Це диктує необхідність пошуку більш ефективних протекторних засобів, здатних запобігати негативним наслідкам прийому антибіотиків.
  • Документ
    Удосконалення процесів мікроклонального розмноження Chrysanthemum × Koreanum Hort. з використанням Bacillus megaterium ONU500
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Теслюк, Наталія Іванівна; Зінченко, Оксана Юріївна; Галкін, Микола Борисович; Філіпова, Тетяна Олегівна; Tesliuk, Nataliia I.; Zinchenko, Oksana Yu.; Galkin, Mykola B.; Filipova, Tetiana O.
    Метою роботи було удосконалення процесів мікроклонального розмноження хризантеми в культурі in vitro з використанням бактерій штаму B. megaterium ONU500 під час постасептичної адаптації. Матеріали і методи. На первинних етапах мікроклонального розмноження було протестовано дві схеми поверхневої стерилізації експлантів хризантеми з використанням фунгіцидних препаратів. Визначали вплив концентрації агару у середовищі на розвиток та ріст експлантів. На етапі адаптації до умов ex vitro здійснювали інокуляцію коренів мікроклонів бактеріями штаму B. megaterium ONU500. Результати. Встановлено найбільш ефективну схему поверхневого знезараження рослинного матеріалу з використанням розчину фунгіциду Хінозол. Визначено, що використання живильного середовища Мурасіге та Скуга (МС) з 0,4% агару на етапі введення ініціальних експлантів хризантеми в культуру in vitro підвищувало приживлюваність на 9,3% та прискорювало проліферацію на 1 добу. Виявлено, що інокуляція ризосфери мікроклонів хризантеми позитивно впливала на ріст адаптованих мікросаджанців, підвищуючи їх приживлюваність у ґрунті на 20,4–22,2%, висоту надемної частини – на 1,8–1,9 см, середню кількість вузлів – на 2,0–2,2 вузли. Висновок. Було визначено дієвість використання фунгіцидів для обробки рослинного матеріалу хризантеми під час введення в культуру in vitro, та вплив консистенції живильного середовища на розвиток експлантів, що є новим та актуальним для підвищення ефективності мікроклонального розмноження цієї рослини. Також, вперше були здійснені експерименти з інокуляції мікроклонів хризантеми на етапі адаптації ex vitro, та показана позитивна дія такої інокуляції на морфометричні характеристики саджанців та їх приживлюваність. Надано рекомендації використовувати фунгіцид Хінозол для поверхневої стерилізації ініціальних експлантів хризантеми та проводити культивування на напіврідкому живильному середовищі МС із 0,4% агару. На етапі постасептичної адаптації мікроклонів доцільно проводити інокуляцію коренів бактеріями штаму B. megaterium ONU500 у концентраціях 108–109 КУО/мл.
  • Документ
    Antimicrobial activity of soil bacilli against phytopathogenic microorganisms isolated from affected cereal plants
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Strashnova, Iryna V.; Andriuschenko, O. V.; Страшнова, Ірина Валентинівна; Андрющенко, О. В.
    Aim of this study was to investigate the antagonistic effect of bacilli isolated from the surface of plants and the rhizosphere zone of the soil against pathogens of barley and wheat diseases. Materials and methods. The material for the study was affected barley and wheat samples used to isolate phytopathogenic microorganisms, as well as samples of healthy plants and the rhizosphere soil zone used to isolate bacteria of the genus Bacillus. Manipulations for the isolation and investigation the biological properties of both phytopathogens and bacilli were carried out by traditional microbiological methods. The antagonistic activity of the isolated strains of bacilli against phytopathogens was studied by the block method. Results. From samples of affected wheat and barley were isolated microorganisms identified on the basis of the studied biological properties as Fusarium oxysporum, Sclerotinia sclerotiorum, Xanthomonas arboricola and Pectobacterium carotovorum. The largest proportion of strains was represented by the micromycete Fusarium oxysporum – 53.9%. From samples of the rhizosphere soil zone and leaf-stem mass of healthy wheat and barley plants, 86 strains of bacteria of the genus Bacillus were isolated by microbiological methods. Antagonistic activity was inherent in 54 strains of bacilli against 25% of phytopathogens. All pathogenic microorganisms were inhibited with different intensity by 14 strains of bacilli. Conclusion. The most active bacillus strains (Bacillus spp. 6, 9, 13, 21, 50) were selected for further research.
  • Документ
    Вплив актинобактерій на адаптацію до умов ex vitro та ріст мікроклонованих рослин Rubus fruticosus L.
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Титаренко, Надія Володимирівна; Теслюк, Наталія Іванівна; Іваниця, Володимир Олексійович; Tytarenko, N. V.; Tesliuk, Nataliia I.; Ivanytsia, Volodymyr O.
    Мікроклонування є ефективним методом репродукції рослин, що активно розвивається в Україні для оздоровлення та масового розмноження таких цінних рослин, як Ожина звичайна. Проте, на стадії адаптації мікроклоно- ваних рослин до умов ex vitro часто виникає проблема втрати великої кілько- сті мікроклонів. Інокуляція ризосфери таких рослин потенційно корисними мікроорганізмами може позитивно вплинути на приживлюваність та зов- нішні характеристики адаптованих саджанців. Метою даного досліджен- ня було визначити вплив ізолятів морських актинобактерій на мікроклоно- вані рослини Ожини звичайної під час адаптації до умов ex vitro та встано- вити ріст-стимулювальний і захисний потенціал даних бактерій для рослин. Методи. У дослідженні використовували міцеліальні актинобактерії, ізо- льовані із зразків обростань природного черепашнику і бетонних поверхонь, зібраних в Одеській затоці Чорного моря та Куяльницькому лимані. Визна- чення антагоністичної активності дослідних мікроорганізмів проводили ме- тодом агарових блоків, і здійснювали інокуляцію коренів мікроклонів Ожини звичайної суспензіями бактерій перед висадкою у ґрунт. Результати. Вста- новлено наявність антагоністичних властивостей дослідних бактерій до фітопатогенних грибів P. expansum, P. variotii, A. niger, C. cladosporioides, F. oxysporum, A. alternata, R. cerealis та A. tenuissima. Виявлено позитивний вплив бактерій на мікроклоновані рослини ожини під час адаптації до умов ex vitro: підвищення приживлюваності мікроклонів у ґрунті до 34,8%, серед- ньої висоти новоутворених пагонів дослідних рослин – до 2,0 см, кількості вузлів – до 3,4 вузлів, площі листа – до 0,4 см2. Висновок. Ізоляти міцеліаль- них актинобактерій Lim4, Myt7ch, Conc32, Conc4 є перспективними для іно- куляції мікроклонованих рослин на етапі адаптації до умов ex vitro і можуть бути рекомендовані для подальших досліджень з метою встановлення кон- кретних механізмів взаємодії даних бактерій та рослин.
  • Документ
    Оптимізація живильного середовища для первинних етапів мікроклонального розмноження in vitro волоського горіху
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Теслюк, Наталія Іванівна; Литвин, Марина Леонідівна; Гудзенко, Тетяна Василівна; Tesliuk, Nataliia I.; Lytvyn, M. L.; Gudzenko, Tetiana V.
    Мета роботи: оптимізація процесів мікроклонального розмноження влоського горіху (Juglans regia) in vitro шляхом добору складу та консистенції живильного середовища. Матеріали і методи. У роботі використовували методи введення ініціальних експлантів в культуру in vitro і мікроклонального розмноження. Застосовували ініціальні експланти – частини стебла і бруньки молодих паростків волоського горіху, пророщені міні-тепличним методом з плодів Juglans regia. Для введення експлантів Juglans regia в культуру in vitro використовували живильні середовища Murashige&Skoog (MS) та Driver&Kuniyuki (DKW). Як желювальний агент використано агар (7 г/л – тверде середовище). До напіврідкого середовища додавали 3,5 г/л агару, рідке – без додавання агару. Всі дослідні варіанти середовищ модифікували додаванням фітогормону цитокінінового ряду 6-БАП. Контроль рН середовища здійснювали на рівні 7,1–7,2. Культивували введені у культуру експланти при температурі +25 оС, інтенсивності освітлювання 2500 лк, відносній вологості 56–70% та фотоперіоді 16 годин – день, 8 годин – ніч. На 3-й, 7-й, 11-й день враховували показники приживлюваності, росту та розвитку ініціальних експлантів. Результати. Встановлено, що оптимальним живильним середовищем для введення у культуру та культивування волоського горіху в умовах in vitro є середовище DKW, на якому спостерігався високий відсоток приживлюваності експлантів (80%), а також прискорене набу- хання бруньок та їх проліферація. Запропоновано використовувати напіврідкі живильні середовища для введення ініціальних експлантів волоського горіху в культуру in vitro. Застосування напіврідкого живильного середовища DKW для первинних етапів введення волоського горіху в культуру in vitro сприяло прискоренню процесів мікроклонального розмноження цієї культури на 2 дні і покращенню приживлюваності на 20 % у порівнянні з твердим середовищем. Висновок. Рекомендовано застосування напіврідкого живильного середовища DKW для введення у культуру та культивування волоського горіху в умовах in vitro для збільшення показників приживлюваності експлантів на 20%, а також прискореній активації бруньок (2 дні) та їх подальшої проліферації.
  • Документ
    Антагоністична активність чорноморських стрептоміцетів, виділених із обростань черепашнику і мідій
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Страшнова, Ірина Валентинівна; Потапенко, Катерина Сергіївна; Коротаєва, Надія Володимирівна; Лісютін, Г. В.; Метеліцина, І. П.; Strashnova, Iryna V.; Potapenko, K.S.; Korotaieva, Nadiia V.; Lisyutin, G. V.; Metelitsyna, I. P.
    Швидке набуття резистентності бактеріальними і грибковими патогенами є серйозною проблемою в системі охорони здоров’я, що зумовлює пошук в різних екологічних нішах нових перспективних продуцентів протимікробних природних продуктів. Мета. Визначити антагоністичну активність стрептоміцетів, виділених із біологічних обростань природного черепашнику і мідій Одеської затоки Чорного моря. Методи. Досліджено антагоністичну активність 19 і 14 штамів стрептоміцетів, виділених, відповідно, із обростань черепашнику і мідій Одеської затоки. Стрептоміцети попередньо культивували на агаризованих середовищах Гаузе 1, Гаузе 2 і вівсяному агарі з морською сіллю (2%) при температурі 30 °С протягом 10 днів. Антагоністичну активність щодо 12 тест-культур визначали методом агарових блоків. Результати. Усі виділені морські стрептоміцети є антагоністами хоча б до одного штаму індикаторного мікроорганізму. Антибіотична активність залежала від джерела виділення стрептоміцетів, середовища культивування і властивостей конкретних штамів продуцентів і тест-культур. Найкращу активність штами стрептоміцетів із черепашнику проявили після культивування на середовищі Гаузе 1, а стрептоміцети із мідій – після культивування на середовищі Гаузе 2. Зони відсутності росту чутливих індикаторів коливалися від 12,4±0,3 мм до 20,6±0,2 мм (під впливом стрептоміцетів із черепашнику) і від 12,4±0,2 мм до 39,7±0,2 мм (під впливом стрептоміцетів із мідій). Streptomyces sp. Lim 2.2 (штам із черепашнику) пригнічував ріст 8-ми тест-культур, а штами із мідій Streptomyces spр. Myt 4b і Myt 7ch – 10-и. Найчутливішими до усіх стрептоміцетів були індикаторні штами грампозитивних бактерій, зокрема найбільше пригнічувався метаболітами Streptomyces spр. Myt 12a і Myt 12b штам Staphylococcus aureus АТСС 25923. Висновки. Антагоністична активність стрептоміцетів, ізольованих із Чорного моря, залежала від джерела виділення, середовища попереднього культивування і властивостей штамів продуцентів і індикаторних мікроорганізмів. Найбільшу активність штами стрептоміцетів із черепашнику і мідій проявили після попереднього культивування, відповідно, на середовищах Гаузе 1 і Гаузе 2 щодо грампозитивних бактерій. Найкращий антибіотичний потенціал виявлено у штамів Streptomyces spр. Lim 2.2, Lim 4, Lim 5.1 і Lim 7.2, виділених із обростань черепашнику, і штамів Streptomyces spр. Myt 7b, Myt 7ch, Myt 12a і Myt 12b, виділених із мідій.
  • Документ
    Антагоністична активність морських бактерій родів Bacillus, Priestia і Paenibacillus різних термотипів
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Штеніков, Микола Дмитрович; Shtenikov, Mykola D.; Зінченко, Оксана Юріївна; Zinchenko, Oksana Yu.; Болдирєва, Валерія Володимирівна; Boldyreva, V. V.
    Мета. Дослідити антагоністичну активність бактерій родів Bacillus, Priestia і Paenibacillus за різних умов культивування. Методи. В роботі досліджували 25 штамів антагоністично активних споротвірних бактерій, ізольованих з глибоководних донних відкладень Чорного моря. Визначення термотипів проводилося за результатами аналізу параметрів жирнокислотного профілю. Антагоністична активність по відношенню до тестштамів умовно-патогенних бактерій виявлялася за методом агарових блоків на середовищах Гаузе № 1 та МПА за різних температур культивування. Результати. Аеробні бактерії родів Bacillus, Priestia та Paenibacillus всіх трьох термотипів – термотолерантні, мезофільні та психротрофні, в цілому демонструють нижчу антагоністичну активність за культивування при 37 °С, ніж за культивування при 30 °С на обох середовищах, за винятком помітної більш високої активності психротрофів при 37 °С на середовищі Гаузе № 1. Висновки. Встановлено, що приналежність до певного термотипу впливає на характер антагоністичної активності споротвірних бактерій. Антагоністична активність мезофільних та термотолерантних бактерій за більш високої температури культивування нижча, а у психротрофних бактерій за умов культивування при більш високій температурі на середовищі Гаузе № 1 вища.
  • Документ
    Чутливість до важких металів актинобактерій, виділених із біологічних обростань черепашнику і мідій Одеської затоки Чорного Моря
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Страшнова, Ірина Валентинівна; Strashnova, Iryna V.; Потапенко, Катерина Сергіївна; Potapenko, K.S.; Коротаєва, Надія Володимирівна; Korotaeva, Nadiya V.; Васильєва, Наталія Юріївна; Vasylieva, Natalia Yu.; Метеліцина, І. П.; Metelitsyna, I. P.
    Забруднення навколишнього середовища важкими металами є однією із найбільш важливих екологічних проблем, що зумовлює розробку стратегій біоремедіації і пошук біомаркерів для оцінки його стану. Мета. Визначити чутливість до важких металів актинобактерій, виділених із біологічних обростань природного черепашнику і мідій Одеської затоки Чорного моря. Методи. Використано 34 штами актинобактерій, ізольованих із обростань черепашнику і мідій Одеської затоки. Чутливість досліджуваних бактерій до катіонів важких металів визначали на крохмаль-казеїновому агарі диско-дифузійним методом. Використано диски, просочені розчинами солей Cu2+, Co2+, Ni2+, Cd2+, Zn2+ у концентраціях катіонів 0,001 моль/л, 0,01 моль/л, 0,05 моль/л, 0,1 моль/л, 0,5 моль/л і 1,0 моль/л. Результати. Досліджені актинобактерії проявили варіабельну чутливість до важких металів, яка залежала від джерела виділення, штаму, типу металу і його концентрації. Усі досліджені бактерії були найбільш чутливими до Cd2+ з мінімальною інгібуючою концентрацією (МІК) 0,001 моль/л, найбільш стійкими до Zn2+ (для більшості бактерій МІК була вищою 1,0 моль/л). У концентраціях, менших за МІК, цинк стимулював утворення повітряного міцелію бактерій майже всіх штамів, у деяких з них збільшувалося пігментоутворення. Чутливість до важких металів актинобактерій, виділених із черепашнику, знижувалася у такій послідовності: Cd2+>Cu2+>Cо2+>Ni2+>Zn2+, а у актинобактерій, ізольованих із мідій, – Cd2+>Cu2+>Ni2+>Cо2+>Zn2+. Висновки. Актинобактерії, ізольовані з мідій, є більш чутливими до кадмію, купруму, кобальту, нікелю і цинку ніж актинобактерії з черепашнику. Усі досліджені штами виявилися високочутливими до Cd2+ (МІК Cd2+ майже для усіх штамів склала 0,001 моль/л) і стійкі до Zn2+ у діапазоні концентрацій 0,001 моль/л– 0,5 моль/л.
  • Документ
    Біосурфактанти морських мікроорганізмів: ІII. Застосування у промислових технологіях
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Галкін, Борис Миколайович; Galkin, Borys M.; Фіногенова, Марія Олексіївна; Finohenova, Mariia O.; Галкін, Микола Борисович; Galkin, Mykola B.; Семенець, Анастасія Сергіївна; Semenets, Anastasiia S.; Філіпова, Тетяна Олегівна; Filipova, Tetiana O.
    Поверхнево-активні речовини (ПАР) та емульгатори завдяки здатності зменшувати міжфазне натягнення широко використовуються у різних галузях промисловості. Більшість ПАР, що застосовуються сьогодні, виробляється з невідновлюваних нафтохімічних сировинних ресурсів та є небезпечними для живих істот і довкілля. Біосурфактанти (Біо-ПАР) синтезуються мікроорганізмами з відновлюваних сировинних ресурсів, зокрема, з відходів харчової промисловості, є перспективною альтернативою хімічнім ПАР завдяки їх біологічній трансформації та екологічності. Перевагами Біо-ПАР, що продукуються представниками морської мікробіоти, є, що вони проявляють свою активність в широкому діапазоні температур, рН та солоності. Показано, що ці біосурфактанти крім поверхнево-активних властивостей часто чинять також інші види активності: антимікробну, протибіоплівкову, антиоксидантну. Встановлено, що біосурфактанти морських мікроорганізмів можуть широко використовуватися у таких галузях, як виробництво засобів гігієни, фармацевтиці, косметології, харчовій промисловості, сільському господарстві, біоремедіації, нафтовидобуванні.
  • Документ
    Aнтагоністична активність пробіотичних штамів лактобацил за сумісного культивування
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Страшнова, Ірина Валентинівна; Ямборко, Ганна Валентинівна; Васильєва, Наталія Юріївна; Strashnova, Iryna V.; Yamborko, Hanna V.; Vasylieva, Natalia Yu.
    Мета. Дослідити антагоністичні властивості поліштамових композицій і консорціумів, створених на основі пробіотичних штамів бактерій роду Lactobacillus. Методи. Біосумісність досліджували при сумісному культивуванні штамів лактобацил на щільному живильному середовищі MRS. Для створення композицій використовували окремо вирощені добові бульйонні культури у певних співвідношеннях, для створення консорціумів – штами лактобацил у відповідних співвідношеннях культивували разом у MRS бульйоні протягом доби. Антагоністичну активність створених комбінацій щодо 10 тест-культур визначали лунково-дифузійним методом. Результати. За результатами дослідження біосумісності були відібрані штами Lactobacillus spp. 175, М2 і М3, на основі яких створено 7 композицій та 7 консорціумів з певними співвідношеннями бульйонних культур цих штамів. Лактобацили у складі композицій дещо краще проявляють антимікробні властивості, у порівнянні з консорціумами. Найкращу антагоністичну активність щодо усіх тест-штамів мікроорганізмів проявила композиція Lactobacillus sp. М2 + Lactobacillus sp. М3 + Lactobacillus sp. 175 у співвідношенні 1 : 2 : 2. Висновки. Створені на основі пробіотичних штамів Lactobacillus spp. 175, М2 і М3 композиції і консорціуми є активними антагоністами про- та еукаріотичних тест-культур мікроорганізмів. Прояв активності залежить від способу поєднання штамів у комбінації, найкращий ефект досягається при вирощуванні кожного штаму окремо з подальшим змішуванням бульйонних культур. Найбільш антагоністично активною є композиція, створена на основі бульйонних культур Lactobacillus sp. М2 + Lactobacillus sp. М3 + Lactobacillus sp. 175 у співвідношенні 1 : 2 : 2.
  • Документ
    Фаги бактерій роду Bacillus, ізольованих з водного середовища
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Смальчук, Дар'я Сергіївна; Страшнова, Ірина Валентинівна; Іваниця, Тетяна Володимирівна; Smalchuk, D.S.; Strashnova, Iryna V.; Ivanytsia, Tetіana V.
    Незважаючи на те, що бактерії роду Вacillus, ізольовані з ґрунту, досліджуються вже протягом століття, на сьогоднішній день залишаються теми, що не висвітлені достатньо або потребують подальших досліджень. Частіше за все представників роду Вacillus ізолюють з ґрунту або харчових продуктів. В останні роки ці бактерії почали ізолювати з різноманітних водних біоценозів екосистем океанів, морів, лиманів, озер, річок. Дослідження таких ізолятів вказує на те, що бактерії майже всіх видів роду Вacillus інфіковані бактеріофагами порядку Саudovirales, які мають хвостові відростки, систему інтегрази та ексцизії, необхідні для лізогенного циклу розвитку. Незважаючи на те, що більшість знайдених бактеріофагів належать до порядку Caudovirales, вони мають широкий діапазон відмінностей, якими є відношення до температур і рН, вплив на метаболізм та споруляцію хазяїна. В огляді представлено дані сучасної літератури про бактеріофаги, які інфікують бактерії роду Bacillus, ізольовані з водних біоценозів, особливості їх будови, хімічного складу, структури геномів та взаємодії з клітиною хазяїна.
  • Документ
    Біосурфактанти морських мікроорганізмів: ІI. Потенційні можливості застосування в медицині
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Галкін, Микола Борисович; Фіногенова, Марія Олексіївна; Семенець, Анастасія Сергіївна; Галкін, Борис Миколайович; Філіпова, Тетяна Олегівна; Галкин, Николай Борисович; Финогенова, Мария Алексеевна; Семенец, Анастасия Сергеевна; Галкин, Борис Николаевич; Филиппова, Татьяна Олеговна; Galkin, Borys M.; Finohenova, Mariia O.; Semenets, Anastasiia S.; Galkin, Mykola B.; Filipova, Tetiana O.
    Морські мікроорганізми мають унікальні метаболічні та фізіологічні особливості і є важливим джерелом нових біомолекул, зокрема, таких як біосурфактанти. Деякі з поверхнево-активних сполук, синтезованих морськими мікроорганізмами, виявляють антимікробну, антиадгезивну та антибіоплівкову активність щодо широкого спектру патогенних мікроорганізмів, які резистентні до антибіотиків та протимікробних препаратів. Біоповерхнево-активні речовини (Біо-ПАР) виявляють протипухлинну активність, що можна розглядати як альтернативу традиційній терапії. У цьому огляді розглядаються найважливіші біосурфактанти, що виробляються морськими мікроорганізмами, які можуть застосовуватися у медицині, як альтернативи існуючим препаратам.
  • Документ
    Характеристика актинобактерій, ізольованих із Mytilus Galloprovincialis Одеської затоки Чорного Моря
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Коротаєва, Надія Володимирівна; Коротаева, Надежда Владимировна; Korotaieva, Nadiia V.; Страшнова, Ірина Валентинівна; Страшнова, Ирина Валентиновна; Strashnova, Iryna V.; Васильєва, Наталія Юріївна; Васильева, Наталья Юрьевна; Vasylieva, Natalia Yu.; Потапенко, Катерина Сергіївна; Потапенко, Е.С.; Potapenko, K.S.; Метеліцина, І. П.; Метелицина, И. П.; Metelitsyna, I. P.; Філіпова, Тетяна Олегівна; Филиппова, Татьяна Олеговна; Filipova, Tetiana O.; Іваниця, Володимир Олексійович; Иваница, Владимир Алексеевич; Ivanytsia, Volodymyr O.
    Сьогодні активно зростає як академічний, так і комерційний інтерес саме до морських актинобактерій, оскільки вони живуть в унікальному середовищі, що сприяє синтезу нових біологічно-активних метаболітів. Метою роботи була ізоляція, первинна ідентифікація та вивчення морфологічних, культуральних, фізіолого-біохімічних властивостей актинобактерій, виділених із мідій (Mytilus galloprovincialis) Одеської затоки Чорного моря. Методи. Матеріалом для ізоляції актинобактерій були зразки мідій, зібраних в прибережній зоні Одеської затоки. Ізоляцію актинобактерій та вивчення їх морфологічних, культуральних, фізіолого-біохімічних властивостей здійснювали традиційними мікробіологічними методами. Склад жирних кислот визначали на газовому хроматографі з полум’яно-йонізаційним детектором Agilent 7890 (Agilent Technologies, США), для ідентифікації досліджуваних штамів використовували бібліотеку Sherlock Microbial Identification System. Результати. Із проб мідій, зібраних у 2020 р. в районі Гідробіологічної станції ОНУ імені І.І. Мечникова, виділено 14 ізолятів актинобактерій, які було ідентифіковано за жирно-кислотними спектрами до роду Streptomyces. Ізоляти актинобактерій характеризуються плеоморфізмом колоній на різних живильних середовищах. Штами Streptomyces sp. Myt2, Myt6 та Myt7ch синтезували меланоїдні пігменти. Актинобактерії добре засвоюють більшість досліджуваних джерел карбону, крім штамів Streptomyces sp. Myt12a, Myt12b. Майже половина штамів має оксидазну активність та коагулює молоко. Висновки. Вперше ізольовано актинобактерії з мідій Одеської затоки Чорного моря, охарактеризовано їх морфологічні, культуральні і фізіолого-біохімічні властивості та визначено їх таксономічну приналежність за спектрами жирних кислот.
  • Документ
    Синтез біосурфактантів бактеріями Pseudomonas Aeruginosa, ізольованими з поверхні мушель мідій Чорного Моря
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Пріщенко, Іван Вікторович; Прищенко, И.В.; Prishchenko, I.V.; Фіногенова, Марія Олексіївна; Финогенова, Мария Алексеевна; Finohenova, Mariia O.; Галкін, Борис Миколайович; Галкин, Борис Николаевич; Galkin, Borys M.; Галкін, Микола Борисович; Галкин, Николай Борисович; Galkin, Mykola B.; Метеліцина, І. П.; Метелицина, И. П.; Metelitsyna, I. P.; Філіпова, Тетяна Олегівна; Филиппова, Татьяна Олеговна; Filipova, Tetiana O.; Семенець, Анастасія Сергіївна; Семенец, Анастасия Сергеевна; Semenets, Anastasiia S.; Калєва, Г.С.; Калева, А.С.; Kaleva, G.S.
    Мета. Встановлення здатності до синтезу поверхнево-активних сполук бактерій Pseudomonas aeruginosa, ізольованих з мушель чорноморських мідій. Методи. Під час досліджень було використано кілька штамів морських Pseudomonas spp, виділених із забруднених нафтовими вуглеводнями ділянок Чорного моря: P. aeruginosa M1, P. aeruginosa M4, та P. aeruginosa PA01 як референтний штам, які вирощували у суспензійних та біоплівкових культурах у середовищах LB та Гіса. Культивування штамів Pseudomonas aeruginosa проводили при 37 °C протягом 120 і 168 годин. Ріст планктонної культури визначали спектрофотометрично при довжині хвилі 600 нм. Масу біоплівки визначали спектрофотометрично при довжині хвилі 592 нм за допомогою CV-тесту. Наявність поверхнево-активних сполук оцінювали у дроп-тесті. Кількісний вміст рамноліпідів визначали за кольоровою реакцією рамнози з орцином. Результати. Штами P. aeruginosa M1 і M4, виділені з поверхонь чорноморських мідій, синтезують на 25% і 66% більше ПАР, ніж штам PA01. Усі штами в середовищі Гіса синтезували у 10–20 разів менше рамноліпідів ніж у середовищі LB. У біоплівкових культурах спостерігається така ж залежність синтезу біосурфактанта від складу живильного середовища, що й у суспензійних культурах. За інтенсивністю продукції рамноліпідів у біоплівкових культурах досліджувані штами можна розташувати таким чином: P. aeruginosa M4 > P. aeruginosa M1 >> P. aeruginosa PA01. Висновки. Штами P. aeruginosa, виділені з Чорного моря, є більш ефективними продуцентами рамноліпідів, ніж еталонний штам P. aeruginosa PA01; Інтенсивність синтезу біосурфактантів істотно залежить від складу живильного середовища та способу вирощування.
  • Документ
    Спектри жирних кислот актинобактерій з біологічних обростань Одеської затоки Чорного моря
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Коротаєва, Надія Володимирівна; Korotaieva, Nadiia V.; Потапенко, Катерина Сергіївна; Потапенко, Е.С.; Potapenko, K.S.; Іваниця, Володимир Олексійович; Ivanytsia, Volodymyr O.; Метеліцина, І. П.; Метелицина, И. П.; Metelitsyna, I. P.; Страшнова, Ірина Валентинівна; Strashnova, Iryna V.
    Мета. Визначення жирнокислотного складу актинобактерій, ізольованих з біологічних обростань Одеської затоки Чорного моря, та їх ідентифікація. Методи. Актинобактерії 31-го виділеного штаму вирощували у рідкому се- редовищі TSB за 28 °C та 150 об/хв упродовж 72 год. Метилові ефіри жир- них кислот досліджуваних штамів визначали згідно MIS Operating Manual на газовому хроматографі Agilent 7890, ідентифікацію проводили з викорис- танням системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock. Результа- ти. За допомогою хроматографічного аналізу жирних кислот встановле- но, що з 31 досліджуваного штаму актинобактерій 27 ідентифіковано до роду Streptomyces, а 4 – до роду Nocardiopsis. Встановлено, що у профілях досліджених актинобактерій роду Nocardiopsis переважали жирні кис- лоти:15:0 ANTEISO, 16:0 ISO, 17:0 ANTEISO,18:1 CIS 9, а у бактерій роду Streptomyces – 14:0 ISO, 15:0 ANTEISO, 16:0 ISO, 17:0 ANTEISO. Висновки. Актинобактерії з біологічних обростань Одеської затоки відносяться до родів Streptomyces та Nocardiopsis, а їх жирнокислотні профілі характери- зуються перевагою ізомерів розгалужених насичених жирних кислот.