Використання мікроорганізмів у біоремедіації грунтів, забруднених внаслідок бойових дій
Вантажиться...
Файли
Дата
2024
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
2076-0558
E-ISSN
2307-4663
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Внаслідок бойових дій у ґрунти потрапляють речовини з вибухівки та механізмів вогнепальної зброї, паливно-мастильні матеріали і важкі метали, які несуть згубний вплив на екосистеми. У статті проаналізовано основні способи біоремедіації такого ґрунту. Використання шламових реакторів, земельної обробки, компостування, біостимуляції, біозбагачення та імобілізованих мікроорганізмів дозволяє позбутися до 99% токсичних речовин за рахунок природної або привнесеної мікробіоти. Термін очищення коливається від декількох тижнів до декількох років залежно від способу ремедіації, кліматичних умов та рівня забруднення. Перспективними є використання комбінованих методів. Очищення здійснюється за різними механізмами, які полягають у повному або частковому розщепленні речовин з трансформацією їх у нетоксичні форми (вибухівка, нафтопродукти), біоакумуляції, біосорбції, біопреципітації та біовідновленні (важкі метали). У біоремедіації беруть участь як аеробні, так і анаеробні мікроорганізми, і найчастіше у літературі описано застосування представників таких родів як Pseudomonas, Clostridium, Bacillus, Serratia, Stenotrophomonas, Arthrobacter, Rhodococcus, Cellulomonas та інших. Необхідним є подальший пошук штамів, здатних до одночасного очищення грунту від декількох типів забруднювачів.
As a result of military activities, soils are contaminated with substances from explosives and firearm mechanisms, fuel, lubricants, and heavy metals, all of which have detrimental effects on ecosystems. This article analyzes the main methods of bioremediation for such contaminated soil. The use of soil slurry reactors, land farming technique, composting, biostimulation, bioaugmentation, and immobilized microorganisms can eliminate up to 99% of toxic substances through natural or introduced microbiota. The duration of the cleanup process ranges from several weeks to several years, depending on the remediation method, climatic conditions, and the level of contamination. The use of combined methods is promising. The remediation is achieved through various mechanisms, including the complete or partial breakdown of substances with their transformation into non-toxic forms (explosives, petroleum products), bioaccumulation, biosorption, bioprecipitation, and bioreduction (heavy metals). Both aerobic and anaerobic microorganisms participate in bioremediation, with representatives from the genera Pseudomonas, Clostridium, Bacillus, Serratia, Stenotrophomonas, Arthrobacter, Rhodococcus, Cellulomonas and others most frequently described in the literature. Further search for strains capable of simultaneously cleaning the soil from multiple types of pollutants is necessary.
As a result of military activities, soils are contaminated with substances from explosives and firearm mechanisms, fuel, lubricants, and heavy metals, all of which have detrimental effects on ecosystems. This article analyzes the main methods of bioremediation for such contaminated soil. The use of soil slurry reactors, land farming technique, composting, biostimulation, bioaugmentation, and immobilized microorganisms can eliminate up to 99% of toxic substances through natural or introduced microbiota. The duration of the cleanup process ranges from several weeks to several years, depending on the remediation method, climatic conditions, and the level of contamination. The use of combined methods is promising. The remediation is achieved through various mechanisms, including the complete or partial breakdown of substances with their transformation into non-toxic forms (explosives, petroleum products), bioaccumulation, biosorption, bioprecipitation, and bioreduction (heavy metals). Both aerobic and anaerobic microorganisms participate in bioremediation, with representatives from the genera Pseudomonas, Clostridium, Bacillus, Serratia, Stenotrophomonas, Arthrobacter, Rhodococcus, Cellulomonas and others most frequently described in the literature. Further search for strains capable of simultaneously cleaning the soil from multiple types of pollutants is necessary.
Опис
Ключові слова
забруднення ґрунту внаслідок бойових дій, біоремедіація, аеробні та анаеробні деструктори, виведення важких металів з ґрунту, contamination of soil due to military actions, bioremediation, aerobic and anaerobic decomposers, removal of heavy metals from soil
Бібліографічний опис
Галкін М. Б. Використання мікроорганізмів у біоремедіації грунтів, забруднених внаслідок бойових дій / М. Б. Галкін, І. В. Страшнова, А. В. Андрющенко // Мікробіологія і біотехнологія. – 2024. – № 2(61). – С. 28–55.
УДК
579.6:606+631/635