Статті та доповіді РГФ

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 336
  • Документ
    Когнітивний підхід до мовного моделювання (на матеріалі англомовної офтальмологічної термінології)
    (ПолиПринт, 2020) Віт, Надія Петрівна; Vit, Nadiia P.
    Стаття присвячена вивченню англомовної офтальмологічної термінології з позицій когнітивної лінгвістики. Застосування методу когнітивно-мовного моделювання дало змогу виокремити еталонні когнітивні моделі, що структурують семантику терміноодиниць та їхню мовну форму.
  • Документ
    Типологія англомовних ідеонімів
    (ПолиПринт, 2020) Васильєва, Ольга Олександрівна; Vasylieva, Olga O.
    Статтю присвячено дослідженню денотатно-номінативної класифікації англомовних ідеонімів. Матеріалом дослідження було обрано тисячу англомовних ідеонімів за ступенем частотності використання в друкованих та електронних ЗМІ. Ідеоніми за своєю співвіднесеністю з денотатом розподілено на чотири класи: артіоніми, бібліоніми, гемероніми та комп’ютероніми, які мають подальшу специфікацію. Кожний з аналізованих підрозділів має свою специфіку функціювання – як структурну, так і семантичну, що і робить актуальними подальші розвідки в цьому напрямі.
  • Документ
    Вербалізований концепт як об’єкт наукового опису
    (ПолиПринт, 2020) Колегаєва, Ірина Михайлівна; Kolehaieva, Iryna M.
    Дослідження концепту в парадигмі лінгвокогнітивістики починається зі створення вербального/номінативного поля цього концепту. В стаатті висвітлено етапи побудови такого поля на матеріалі лексикографічного опису слова-назви концепту. Дефініційний аналіз надає верифікований матеріал для виокремлення в ньому набору дефініційних ознак – словосполучень словникової статті, що номінують семантичні ознаки (семи). Пропонується процедура поглибленого семного аналізу, за якої дефініційні ознаки аналізуються як вільні словосполучення, чиї дефініції, у свою чергу, також аналізуються. Це дає змогу уточнити набір сем і отримати ємне уявлення про семантичний складник вербалізованого концепту. Зональне структурування завершує створення вербального поля концепту, після чого можливий етимологічний аналіз ядрових конституєнтів поля, що надає науковому опису діахронний характер.
  • Документ
    Ергонімія: асоціативний аспект
    (ПолиПринт, 2020) Карпенко, Олена Юріївна; Дідур, Ю. І.; Karpenko, Olena Yu.; Didur, Yu. I.
    Статтю присвячено дослідженню асоціативного навантаження ергоніміконів трьох столиць – Києва, Лондона, Москви. За результатами вільного асоціативного експерименту встановлено домінувальні типи асоціативних реакцій інформантів на оніми-стимули, що уможливлює фасилітацію розуміння природи й особливостей організації ментальних картин світу трьох етносів.
  • Документ
    Особливості викладання англійської мови на технічних факультетах у сучасних умовах
    (Гельветика, 2024) Воробієнко, Петро; Кузнєцова, Галина Петрівна; Vorobienko, Petro; Kuznietsova, Galyna P.
    У статті узагальнено досвід упровадження системи оволодіння англійською мовою в Одеській національній академії зв’язку. Коротко наведено діяльність освітнього середовища, органів державної влади і зарубіжних організацій, яка спрямована на створення умов упровадження англійської мови в Україні. Приведено вимоги до системи оволодіння англійською мовою, яка впроваджена в Одеській національній академії зв’язку (ОНАЗ), а саме: створення англомовного середовища, викладання англійської мови і фахових предметів на високому рівні як із погляду мови, так і фаху, забезпечення повним набором навчальної літератури, стимулювання викладачів і студентів. Наведено заходи, за допомогою яких реалізуються вимоги. Англомовне середовище створювалося не лише за рахунок викладання англійської мови професійного спрямування, а й усіх предметів англійською мовою, малокомплектних груп, активної участі викладачів і студентів в організації міжнародних заходів, проведення студентських конференцій, конкурсів, хакатонів тощо, участі у програмах мобільності студентів та подвійних дипломів. Високий рівень викладання забезпечувався створенням якісного колективу викладачів за рахунок їх попередньої дворічної підготовки і залученням викладачів – носіїв англійської мови. Методичне забезпечення навчального процесу створювалося викладачами з використання сучасних зарубіжних методик. Використовувались усі види стимулювання викладачів і студентів: моральне, соціальне й матеріальне. Визначено деякі заходи, які необхідні для підвищення результативності оволодіння англійською мовою. Підкреслено необхідність вивчати і розвивати українську мову.
  • Документ
    Вплив нових технологій на методику навчання англійської мови у вищій школі
    (Гельветика, 2023) Набока, Олена Миколаївна; Кузнєцова, Галина Петрівна; Яскевич, Ольга; Naboka, Olena M.; Kuznietsova, Galyna P.; Yaskevych, Olha
    Сучасний світ характеризується бурхливим розвитком технологій, які мають значний вплив на всі сфери суспільного життя, в тому числі і на освіту. Використання нових технологій у вищій школі має ряд переваг, які можуть сприяти підвищенню ефективності навчання англійської мови. Однією з основних переваг є розширення доступу до навчального матеріалу. Нові технології дозволяють викладачам і студентам використовувати широкий спектр навчального матеріалу, включаючи тексти, відео, аудіозаписів, а також інтерактивні програми та симуляції. Це дозволяє значно підвищити ефективність навчання, зробити його більш цікавим і захоплюючим. Іншою перевагою є можливість індивідуалізації навчання. Нові технології дозволяють викладачам створювати індивідуальні навчальні траєкторії для кожного студента, враховуючи його рівень підготовки, інтереси та потреби. Це сприяє підвищенню мотивації студентів до навчання і забезпечує більш якісне засвоєння матеріалу. Третя перевага полягає в посиленні комунікативної спрямованості навчання. Нові технології дозволяють студентам взаємодіяти з носіями мови з усього світу в реальному часі. Це сприяє розвитку комунікативних навичок, необхідних для успішної професійної діяльності. Використання нових технологій у вищій школі має ряд особливостей, які необхідно враховувати. По-перше, для ефективного використання нових технологій викладачі повинні мати необхідні знання та навички. По-друге, не існує єдиного підходу до вибору нових технологій для навчання англійської мови у вищій школі. Важливо враховувати специфіку навчального закладу, рівень підготовки студентів і цілі навчання. По-третє, для досягнення найкращих результатів важливо використовувати нові технології комплексно, поєднуючи їх з традиційними методами навчання. В цілому, використання нових технологій у вищій школі є необхідним для забезпечення ефективного навчання англійської мови. Нові технології дозволяють розширити доступ до навчального матеріалу, підвищити індивідуальну спрямованість навчання і посилити комунікативну спрямованість навчання.
  • Документ
    Метафоричне термінотворення в англійській термінології живопису
    (2022-02) Віт, Юлія Валеріївна; Хаджилій, Тетяна Олександрівна; Vit, Yuliia V.; Khadzhylii, Tetiana O.
    У статі розглянуто точки зору відомих лінгвістів на когнітивні можливості метафори та метафоризацію термінології. В ході дослідження англомовні метафоричні терміни живопису розподілено за тематичними групами та досліджено їх джерела метафоризації.
  • Документ
    Особливості становлення англійської термінології живопису
    (2022) Віт, Юлія Валеріївна; Хаджилій, Тетяна Олександрівна; Vit, Yuliia V.; Khadzhylii, Tetiana O.
    У статті розглянуто погляди лінгвістів на природу терміну та основні вимоги до нього, охарактеризовано особливості походження та утворення англомовних термінів живопису. Встановлено, що термінологічна система галузі живопису не є архаїчною, вона розвивається і поповнюється завдяки новим технологіям та технікам художнього мистецтва.
  • Документ
    Значення дотримання правил академічної доброчесності: сучасні реалії
    (Liha-Pres, 2024) Хаджилій, Тетяна Олександрівна; Khadzhylii, Tetiana O.
    У сучасному світі науковець, викладач, здобувач вищої освіти задається питаннями: Як дотримуватися правил академічної доброчесності? Що це таке і чи потрібно їх взагалі дотримуватися? Ми живемо в еру інформаційних технологій (англ. Digital Age), коли у будь-який час можна звернутися за допомогу до ChatGPT, Microsoft DialoGPT, BLOOM, BERT, ChatSonic тощо. Це найрозповсюдженіші приклади штучного інтелекту, які можна використовувати при вивченні іноземної мови, пошуку швидких відповідей на запитання, при координації маршруту під час подорожей тощо. Нові технології настільки вкорінилися у наші повсякденні реалії, що ми вже не уявляємо буденність без таких зручних програм. Справді, вони можуть полегшити нам життя, але водночас і завдати проблем. Це пов’язано з порушенням правил академічної доброчесності.
  • Документ
    Впровадження методу проєктного навчання у вищій освіті
    (ОДУВС, 2024) Хаджилій, Тетяна Олександрівна; Khadzhylii, Tetiana O.
    Метод проєктного навчання (англ. project-bаsed leаrning method) передбачає розвиток у здобувачів вищої освіти навичок проєктування завдяки постановці та вирішення проблеми практичним способом. Освітня цінність такого навчання полягає в тому, що МПН спрямований на розвиток творчої здатності здобувачів працювати над актуальними та важливими проблемами у невеликих групах (зазвичай по 2-4 людини) або самостійно (Boston University Center for Teаching & Leаrning). Це метод навчання, за допомогою якого студенти отримують необхідні знання та назвички, досліджуючи матеріали протягом тривалого часу з метою пошуку відповіді на складне питання чи проблему (The Buck Institute for Educаtion).
  • Документ
    Роль ономастики в сфері мовознавчих досліджень
    (Олді плюс, 2024) Хаджилій, Тетяна Олександрівна; Khadzhylii, Tetiana O.
    Статтю присвячено дослідженню ономастики як окремої науки, що вивчає власні назви. Метою статті є визначення ролі ономастики в сфері мовознавчих досліджень. Проведено аналіз різних підрозділів ономастики, а саме: теоретичної, описової, історичної, прикладної, практичної, художньої, поетичної, регіональної (ареальної), стилістичної, фольклорної та когнітивної.
  • Документ
    Терміни-інтернаціоналізми та терміни-орієнталізми в сфері природничих наук
    (2021) Скляренко, Ольга Миколаївна; Skliarenko, Olha M.
    The article analyzes the terms-internationalisms, which arise in the professional sphere and are used in a strictly terminological function. The use of existing foreign components in the language which create the new terms is also analyzed. The article provides examples for the general characteristics of the terms-orientalisms, which penetrated through Arabic texts and ethnic contacts with the peoples of North Africa and the Middle East into modern European languages. These lexemes with all the phonetic variants can be called interlinguisms, or diaglotisms.
  • Документ
    Коммуникативные тактики реализации стратегии уклонения от прямого ответа в англоязычном художественном дискурсе
    (2021) Деде. Юлия Владимировна; Деде, Юлія Володимирівна; Dede, Yuliia V.
    The article analyzes the communicative tactics realizing the communicative strategy of hedging. The material under analysis is represented by 145 speech episodes taken from English literary discourse in which characters avoid explicit answers to questions. A classification of ten communicative tactics realizing the communicative strategy of hedging has been offered.
  • Документ
    Tax control and the impact of tax authorities on business in the era of electronic information exchange
    (Олді+, 2023) Karavaieva, Tetiana L.; Tashchy, Emilia; Караваєва, Тетяна Леонідівна
    The modern world has entered a new stage of development associated with the digitalization of society. The application of new information technologies affects various fields of activity, influences economic and legal relations, and thus, contributes to the transformation of Ukraine’s existing tax system. Today, there is an understanding of the rapidly evolving processes of digitalization and their consequences, but there is still no complete clarity in understanding of the digital economy, with its developmental details remaining somewhat obscure. In the digital economy, the main factor of production becomes data in a digital form and their processing on a large scale. The application of the results of analyzing this data can enhance production efficiency and take it to a qualitatively new level.
  • Документ
    Покращення відносин між здобувачем ступеня PhD та науковим керівником як чинник якості української аспірантури
    (2022) Румянцева, Олена Анатоліївна; Rumiantseva, Olena A.
    Український інститут майбутнього у своєму аналітичному звіті «Україна 2022: Як не втратити свій шанс стати сильною державою» зазначає, що науку потрібно зробити об’єктом для інвестицій, засобом розширення можливостей і нарощування потенціалу суспільства. Для досягнення цієї мети потрібно налагодити співробітництво та взаємодовіру між науковцями та підприємцями, політиками та держслужбовцям.
  • Документ
    Впровадження ESP-тренінгу для формування професійних лексичних навичок в магістратурі
    (2023) Румянцева, Олена Анатоліївна; Вєйландє, Лілія Вольдемар-Вікторівна; Rumiantseva, Olena A.; Vieilandie, Liliia V.-V.
    Актуальність статті зумовлюється необхідністю впровадження сучасних методів навчання у магістратурі, які б дозволили синтезувати програмний лексичний матеріал і цілий пласт професійної лексики з англійської мови, володіння якої на рівні В2-В2+ характеризує наближення комунікативної компетенції магістрів-педагогів до компетенції освічених/професійних користувачів мови. Метою дослідження є аналіз досвіду використання ESP-тренінгу для формування лексичних навичок здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю освітні, педагогічні науки у процесі вивчення англійської мови. Методи: аналіз, синтез, порівняння як інструменти дослідження особливостей і специфіки існуючих визначень поняття тренінгу, його основних характеристик та реалізації у практиці; систематизація результатів з метою розробки стратегії ESP-тренінга. Результати: ESP-тренінг розглядається не тільки як інтерактивний метод навчання, а й як комбінація активних методів, що дозволяють реалізувати завдання навчального процесу, сформувати необхідні фахові компетенції та спрямувати активну пізнавальну діяльність студентів на формування професійно значущих якостей особистості. Висока освітня результативність ESP-тренінгу визначається тим, що він, будучи побудований на моделюванні реальних професійних ситуацій, вимагає від студентів активного залучення в процес спілкування і мобілізації інтелектуального і аналітичного потенціалу. Трирівнева модель навчання дозволяє швидко перейти до формування практичних навичок, усвідомлення власного лексичних ресурсів та напрямку подальшого самовдосконалення. Серед специфічних рис ESP-тренінгу розглядаються обов’язкові етапи заняття з використанням інтерактивних методів навчання. Надається аналіз досвіду використання ESP-тренінгу для формування лексичних навичок здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти з описом структури заняття та прикладами завдань для кожного з етапів за принципами комунікативно-когнітивного підходу навчання іноземної мови. Висновки: На підставі досвіду використання ESP-тренінгу для формування лексичних навичок у процесі вивчення англійської мови зроблено висновок про переваги даного підходу у процесі професійної підготовки, спрямування теоретичних знань у практичну площину використання.
  • Документ
    Розвиток дослідницької компетентності через навчання академічному читанню та письму
    (2023) Румянцева, Олена Анатоліївна; Rumiantseva, Olena A.
    Актуальність статті зумовлюється необхідністю вивчити взаємозв’язок дослідницької і комунікативної компетентностей, а саме навичками з академічного читання та письма в публікаціях іноземних дослідників з метою вдосконалення викладання на третьому (освітньо-науковому) рівні в українських ЗВО. Метою є визначення того, як два важливих елемента визначення якості вищої освіти, а саме дослідницька компетентність і навички з академічного читання та письма можуть бути пов’язані між собою; та чи може їх симбіоз призвести до створення інноваційних стратегій та методів навчання на третьому рівні вищої освіти. Методи: системний метод огляду літератури, аналіз та узагальнення поглядів щодо досліджуваної проблеми у закордонних наукових публікаціях з подальшим формулюванням дослідницьких питань; аналіз можливості реалізації результатів дослідження на практиці в українських ЗВО. Результати: аналіз сучасних публікацій іноземних дослідників дозволив зробити висновки стосовно нагальності розвитку симбіозу дослідницької компетентності, академічної грамотності і навичок академічного читання та письма на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти; виокремити чотири напрями цього взаємозв’язку, а саме створення: нового знання – дисципліни Англійська для наукових досліджень, нового процесу, нового продукту та нового типу освітніх послуг; дослідити чотири види інновацій з академічного читання та письма і з загального розвитку академічної грамотності, що були запропоновані у закордонних дослідженнях: поступові, систематичні, підривні/радикальні інновації, відкриті інновації; визначити та категоризувати рекомендації та припущення, які автори зробили стосовно подальших досліджень у напрямку розвитку дослідницьких навичок та академічної грамотності: комунікація, інформація, створення контенту, вирішення проблем; встановити виклики, з якими стикаються викладачі і PhD студенти, намагаючись розвинути навички з академічного читання та письма у симбіозі з дослідницькою компетентністю: співпраця, реалістичність, створення та розповсюдження знань, дослідницькі можливості, мотивація. Висновки: дослідницька компетентність визначається як ключовий елемент, який слід враховувати у процесі розвитку академічної грамотності. Академічна грамотність є фундаментальною частиною третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти. На думку дослідників, на сучасному етапі розвитку освіти вищого рівня, систематичні та поступові інновації є найбільш затребуваними типами інновацій для розвитку академічної грамотності. Важливими характеристиками вищезазначених інновацій є поступові зміни, безперервний ефективний розвиток симбіозу компетентностей PhD студентів: дослідницької та навичок з академічного читання та письма, що з високою ймовірністю може призвести до збільшення кількості якісних публікацій PhD студентів.
  • Документ
    Інтегративне навчання PhD студентів через підтримку у процесі викладання дисципліни «Академічне письмо іноземною мовою (англійською)»
    (2022) Румянцева, Олена Анатоліївна; Rumiantseva, Olena A.
    У цьому дослідженні описується процес розробки, обґрунтування та впровадження в навчальний процес симбіозу між двома сучасними теоріями – інтеграції навчання та підтримки/риштування – серед здобувачів третього рівня вищої освіти у рамках програми «Академічне письмо іноземною мовою (англійською)» в українському університеті. В дослідження розглядає інтеграції навчання як двостороннє поняття. Загалом, інтеграція навчання характеризується продемонстрованою здатністю зв’язувати різні навички та знання, отримані в різноманітних контекстах; у рамках викладання англійської мови за академічним спрямуванням інтеграція навчання також передбачає здатність зв’язувати, застосовувати та/або синтезувати інформацію послідовно з різних джерел для створення нових ідей, проведення власних досліджень, опису та публікації їх результатів. Термін підтримка/риштування походить від теорії соціального навчання Л. Виготського, згідно з якою навчання відбувається в соціальному середовищі через взаємодію членами групи та більш обізнаними людьми. З точки зору Л. Маріані, підтримка/риштування визначається як «серйозний виклик: значна підтримка» і розуміється як ефективний інструмент для підтримки PhD студентів, що дозволяє їм досягти кращих і швидших результатів порівняно з тими, яких вони могли б досягти самостійно. Хоча обидві теорії вважаються найбільш перспективними, особливо у сфері навчання та викладання англійської мови за академічним спрямуванням, їхня тісна взаємодія раніше не досліджувалася та не застосовувалася в практиці навчання та викладання академічного письма. Ми застосували аналіз результатів опитування, щоб обчислити загальне відсоткове співвідношення між роботою PhD студентів, яка виконувалася автономно та за підтримки викладача. Результати аналізу свідчать про те, що наприкінці навчання за курсом «Академічне письмо іноземною мовою (англійською)» PhD студенти вважали, що вони здатні самостійно виконувати майже всі поставлені завдання (92,8%), хоча протягом першого року навчання їм необхідно було працювати в команді та значною мірою покладатися на підтримку викладача (34%). Крім того, ми розробили послідовну схему для оцінювання навичок учителя та інтегративних методів викладання з метою покращення якості підтримки/риштування. Дослідження завершується висновками стосовно використання представленого аналізу та досвіду для сприяння інтеграції навчання через розуміння ефективних методів, за допомогою яких студенти об’єднують, застосовують і синтезують свої знання та досвід.
  • Документ
    Порівняльний аналіз вимог до здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в Україні та в країнах Європи і США
    (2021) Румянцева, Олена Анатоліївна; Rumiantseva, Olena A.
    Зміни, що відбулися в сучасній українській освіті за останні п’ять років, поряд зі зміною парадигми в під- готовці здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії викликають великий інтерес дослідників. В даній статті аналізується розбіжність у поняттях стосовно докторського ступеня в Україні та країнах Європи і США; досліджується типи докторських ступенів та вимоги щодо вступу на PhD-програми. Методи порівняльного та критичного аналізів були застосовані з метою оцінки та синтезу ідей та досвіду закордонних вищих навчальних закладів. На прикладі досвіду зарубіжних країн було виявлено позитивні чинники, які можуть призвести до поліпшення якості освіти в докторантурі України на початкових етапах, а саме при встановлені вимог до вступу на PhD-програми та на стадії відбору достойних здобувачів. Результати, отримані в процесі аналізу дозволяють припустити, що вимоги, що висуваються до кандидатів відносно вступу та навчання на PhD-програмах, поряд з формальними вступними іспитами, що діють в даний час в українських університетах, потребують переосмислення і вдосконалення. Проблему якості вищої освіти ступеня доктора філософії слід починати вирішувати з вдосконалення вимог пов’язаних із вступом та навчанням здобувачів третього рівня навчання, приймаючи до уваги наступні чинники: весь попередній академічний та професійний досвід здобувача; усвідомлення значення вибору напрямку і теми дослідження здобувача ступеня PhD; класифікація ступенів вищого рівня освіти за напрямками майбутньої діяльності здобувачів; усвідомлення важливості рівня володіння іноземною мовою здобувачем вищого наукового ступеня у професійній діяльності та дослідженнях; заочна та дистанційна форма навчання за PhD-програмами. У майбутньому досліджені може бути корисним вивчити можливі та сценарії розвитку масового навчання за PhD-програмами (якісний проти кількісного підходу), дистанційного навчання та тренінгу наукових керівників та викладачів, що навчають здобувачів ступеня PhD.
  • Документ
    Підвищення стандартів вищої освіти: переорієнтація в напрямі досліджень викладача та здобувача третього рівня вищої освіти
    (2023) Румянцева, Олена Анатоліївна; Rumiantseva, Olena A.
    Актуальність статті зумовлюється необхідністю дослідження досвіду та розвідок закордонних ЗВО у сфері підвищення якості вищої освіти, що успішно реалізовуються в університетах країн ЄС, Великої Британії та США, для врахування позитивних аспектів з метою впровадження найкращих практик в Україні. Мета – на основі результатів дослідження визначити сучасні моделі підвищення якості вищої освіти через переорієнтацію напряму досліджень університетського викладача з професійної галузі в педагогічну сферу, а також вивчити можливості підготовки за PhD-програмою викладачів-дослідників SoTL в Україні. Методи: вивчення публікацій, емпіричних даних закордонних ЗВО; аналіз і синтез інформації стосовно досліджуваної проблеми для з’ясування переваг і недоліків проєкту SoTL; формування висновків та рекомендацій. Результати: на основі аналізу публікацій та емпіричних даних визначено (1) можливість переорієнтації певного відсотка університетських викладачів із професійної галузі у сферу практичної педагогіки з метою підвищення якості освіти за програмою SoTL; (2) можливість підготовки викладача-дослідника (PhD in Education) за PhD-програмою; з’ясовано позитивні та деякі негативні аспекти для впровадження існуючої практики SoTL у сферу вищої освіти України. Висновки: з’ясовано передумови впровадження в українських університетах проєкту з досліджень викладання та навчання за фаховими дисциплінами (SoTL) як одного з напрямів внутрішнього забезпечення якості вищої освіти з метою посилення кадрового потенціалу університету, покращення якості викладання та виявлення існуючих проблем; підтримку фундаментальних досліджень у галузі педагогіки вищої школи, реалізацію PhD-програми «Доктор філософії в галузі освіти».