Переглянути
Нові надходження
Документ Терміни-інтернаціоналізми та терміни-орієнталізми в сфері природничих наук(2021) Скляренко, Ольга Миколаївна; Skliarenko, Olha M.The article analyzes the terms-internationalisms, which arise in the professional sphere and are used in a strictly terminological function. The use of existing foreign components in the language which create the new terms is also analyzed. The article provides examples for the general characteristics of the terms-orientalisms, which penetrated through Arabic texts and ethnic contacts with the peoples of North Africa and the Middle East into modern European languages. These lexemes with all the phonetic variants can be called interlinguisms, or diaglotisms.Документ Коммуникативные тактики реализации стратегии уклонения от прямого ответа в англоязычном художественном дискурсе(2021) Деде. Юлия Владимировна; Деде, Юлія Володимирівна; Dede, Yuliia V.The article analyzes the communicative tactics realizing the communicative strategy of hedging. The material under analysis is represented by 145 speech episodes taken from English literary discourse in which characters avoid explicit answers to questions. A classification of ten communicative tactics realizing the communicative strategy of hedging has been offered.Документ Tax control and the impact of tax authorities on business in the era of electronic information exchange(Олді+, 2023) Karavaieva, Tetiana L.; Tashchy, Emilia; Караваєва, Тетяна ЛеонідівнаThe modern world has entered a new stage of development associated with the digitalization of society. The application of new information technologies affects various fields of activity, influences economic and legal relations, and thus, contributes to the transformation of Ukraine’s existing tax system. Today, there is an understanding of the rapidly evolving processes of digitalization and their consequences, but there is still no complete clarity in understanding of the digital economy, with its developmental details remaining somewhat obscure. In the digital economy, the main factor of production becomes data in a digital form and their processing on a large scale. The application of the results of analyzing this data can enhance production efficiency and take it to a qualitatively new level.Документ Покращення відносин між здобувачем ступеня PhD та науковим керівником як чинник якості української аспірантури(2022) Румянцева, Олена Анатоліївна; Rumiantseva, Olena A.Український інститут майбутнього у своєму аналітичному звіті «Україна 2022: Як не втратити свій шанс стати сильною державою» зазначає, що науку потрібно зробити об’єктом для інвестицій, засобом розширення можливостей і нарощування потенціалу суспільства. Для досягнення цієї мети потрібно налагодити співробітництво та взаємодовіру між науковцями та підприємцями, політиками та держслужбовцям.Документ Впровадження ESP-тренінгу для формування професійних лексичних навичок в магістратурі(2023) Румянцева, Олена Анатоліївна; Вєйландє, Лілія Вольдемар-Вікторівна; Rumiantseva, Olena A.; Vieilandie, Liliia V.-V.Актуальність статті зумовлюється необхідністю впровадження сучасних методів навчання у магістратурі, які б дозволили синтезувати програмний лексичний матеріал і цілий пласт професійної лексики з англійської мови, володіння якої на рівні В2-В2+ характеризує наближення комунікативної компетенції магістрів-педагогів до компетенції освічених/професійних користувачів мови. Метою дослідження є аналіз досвіду використання ESP-тренінгу для формування лексичних навичок здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю освітні, педагогічні науки у процесі вивчення англійської мови. Методи: аналіз, синтез, порівняння як інструменти дослідження особливостей і специфіки існуючих визначень поняття тренінгу, його основних характеристик та реалізації у практиці; систематизація результатів з метою розробки стратегії ESP-тренінга. Результати: ESP-тренінг розглядається не тільки як інтерактивний метод навчання, а й як комбінація активних методів, що дозволяють реалізувати завдання навчального процесу, сформувати необхідні фахові компетенції та спрямувати активну пізнавальну діяльність студентів на формування професійно значущих якостей особистості. Висока освітня результативність ESP-тренінгу визначається тим, що він, будучи побудований на моделюванні реальних професійних ситуацій, вимагає від студентів активного залучення в процес спілкування і мобілізації інтелектуального і аналітичного потенціалу. Трирівнева модель навчання дозволяє швидко перейти до формування практичних навичок, усвідомлення власного лексичних ресурсів та напрямку подальшого самовдосконалення. Серед специфічних рис ESP-тренінгу розглядаються обов’язкові етапи заняття з використанням інтерактивних методів навчання. Надається аналіз досвіду використання ESP-тренінгу для формування лексичних навичок здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти з описом структури заняття та прикладами завдань для кожного з етапів за принципами комунікативно-когнітивного підходу навчання іноземної мови. Висновки: На підставі досвіду використання ESP-тренінгу для формування лексичних навичок у процесі вивчення англійської мови зроблено висновок про переваги даного підходу у процесі професійної підготовки, спрямування теоретичних знань у практичну площину використання.Документ Розвиток дослідницької компетентності через навчання академічному читанню та письму(2023) Румянцева, Олена Анатоліївна; Rumiantseva, Olena A.Актуальність статті зумовлюється необхідністю вивчити взаємозв’язок дослідницької і комунікативної компетентностей, а саме навичками з академічного читання та письма в публікаціях іноземних дослідників з метою вдосконалення викладання на третьому (освітньо-науковому) рівні в українських ЗВО. Метою є визначення того, як два важливих елемента визначення якості вищої освіти, а саме дослідницька компетентність і навички з академічного читання та письма можуть бути пов’язані між собою; та чи може їх симбіоз призвести до створення інноваційних стратегій та методів навчання на третьому рівні вищої освіти. Методи: системний метод огляду літератури, аналіз та узагальнення поглядів щодо досліджуваної проблеми у закордонних наукових публікаціях з подальшим формулюванням дослідницьких питань; аналіз можливості реалізації результатів дослідження на практиці в українських ЗВО. Результати: аналіз сучасних публікацій іноземних дослідників дозволив зробити висновки стосовно нагальності розвитку симбіозу дослідницької компетентності, академічної грамотності і навичок академічного читання та письма на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти; виокремити чотири напрями цього взаємозв’язку, а саме створення: нового знання – дисципліни Англійська для наукових досліджень, нового процесу, нового продукту та нового типу освітніх послуг; дослідити чотири види інновацій з академічного читання та письма і з загального розвитку академічної грамотності, що були запропоновані у закордонних дослідженнях: поступові, систематичні, підривні/радикальні інновації, відкриті інновації; визначити та категоризувати рекомендації та припущення, які автори зробили стосовно подальших досліджень у напрямку розвитку дослідницьких навичок та академічної грамотності: комунікація, інформація, створення контенту, вирішення проблем; встановити виклики, з якими стикаються викладачі і PhD студенти, намагаючись розвинути навички з академічного читання та письма у симбіозі з дослідницькою компетентністю: співпраця, реалістичність, створення та розповсюдження знань, дослідницькі можливості, мотивація. Висновки: дослідницька компетентність визначається як ключовий елемент, який слід враховувати у процесі розвитку академічної грамотності. Академічна грамотність є фундаментальною частиною третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти. На думку дослідників, на сучасному етапі розвитку освіти вищого рівня, систематичні та поступові інновації є найбільш затребуваними типами інновацій для розвитку академічної грамотності. Важливими характеристиками вищезазначених інновацій є поступові зміни, безперервний ефективний розвиток симбіозу компетентностей PhD студентів: дослідницької та навичок з академічного читання та письма, що з високою ймовірністю може призвести до збільшення кількості якісних публікацій PhD студентів.Документ Інтегративне навчання PhD студентів через підтримку у процесі викладання дисципліни «Академічне письмо іноземною мовою (англійською)»(2022) Румянцева, Олена Анатоліївна; Rumiantseva, Olena A.У цьому дослідженні описується процес розробки, обґрунтування та впровадження в навчальний процес симбіозу між двома сучасними теоріями – інтеграції навчання та підтримки/риштування – серед здобувачів третього рівня вищої освіти у рамках програми «Академічне письмо іноземною мовою (англійською)» в українському університеті. В дослідження розглядає інтеграції навчання як двостороннє поняття. Загалом, інтеграція навчання характеризується продемонстрованою здатністю зв’язувати різні навички та знання, отримані в різноманітних контекстах; у рамках викладання англійської мови за академічним спрямуванням інтеграція навчання також передбачає здатність зв’язувати, застосовувати та/або синтезувати інформацію послідовно з різних джерел для створення нових ідей, проведення власних досліджень, опису та публікації їх результатів. Термін підтримка/риштування походить від теорії соціального навчання Л. Виготського, згідно з якою навчання відбувається в соціальному середовищі через взаємодію членами групи та більш обізнаними людьми. З точки зору Л. Маріані, підтримка/риштування визначається як «серйозний виклик: значна підтримка» і розуміється як ефективний інструмент для підтримки PhD студентів, що дозволяє їм досягти кращих і швидших результатів порівняно з тими, яких вони могли б досягти самостійно. Хоча обидві теорії вважаються найбільш перспективними, особливо у сфері навчання та викладання англійської мови за академічним спрямуванням, їхня тісна взаємодія раніше не досліджувалася та не застосовувалася в практиці навчання та викладання академічного письма. Ми застосували аналіз результатів опитування, щоб обчислити загальне відсоткове співвідношення між роботою PhD студентів, яка виконувалася автономно та за підтримки викладача. Результати аналізу свідчать про те, що наприкінці навчання за курсом «Академічне письмо іноземною мовою (англійською)» PhD студенти вважали, що вони здатні самостійно виконувати майже всі поставлені завдання (92,8%), хоча протягом першого року навчання їм необхідно було працювати в команді та значною мірою покладатися на підтримку викладача (34%). Крім того, ми розробили послідовну схему для оцінювання навичок учителя та інтегративних методів викладання з метою покращення якості підтримки/риштування. Дослідження завершується висновками стосовно використання представленого аналізу та досвіду для сприяння інтеграції навчання через розуміння ефективних методів, за допомогою яких студенти об’єднують, застосовують і синтезують свої знання та досвід.Документ Порівняльний аналіз вимог до здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в Україні та в країнах Європи і США(2021) Румянцева, Олена Анатоліївна; Rumiantseva, Olena A.Зміни, що відбулися в сучасній українській освіті за останні п’ять років, поряд зі зміною парадигми в під- готовці здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії викликають великий інтерес дослідників. В даній статті аналізується розбіжність у поняттях стосовно докторського ступеня в Україні та країнах Європи і США; досліджується типи докторських ступенів та вимоги щодо вступу на PhD-програми. Методи порівняльного та критичного аналізів були застосовані з метою оцінки та синтезу ідей та досвіду закордонних вищих навчальних закладів. На прикладі досвіду зарубіжних країн було виявлено позитивні чинники, які можуть призвести до поліпшення якості освіти в докторантурі України на початкових етапах, а саме при встановлені вимог до вступу на PhD-програми та на стадії відбору достойних здобувачів. Результати, отримані в процесі аналізу дозволяють припустити, що вимоги, що висуваються до кандидатів відносно вступу та навчання на PhD-програмах, поряд з формальними вступними іспитами, що діють в даний час в українських університетах, потребують переосмислення і вдосконалення. Проблему якості вищої освіти ступеня доктора філософії слід починати вирішувати з вдосконалення вимог пов’язаних із вступом та навчанням здобувачів третього рівня навчання, приймаючи до уваги наступні чинники: весь попередній академічний та професійний досвід здобувача; усвідомлення значення вибору напрямку і теми дослідження здобувача ступеня PhD; класифікація ступенів вищого рівня освіти за напрямками майбутньої діяльності здобувачів; усвідомлення важливості рівня володіння іноземною мовою здобувачем вищого наукового ступеня у професійній діяльності та дослідженнях; заочна та дистанційна форма навчання за PhD-програмами. У майбутньому досліджені може бути корисним вивчити можливі та сценарії розвитку масового навчання за PhD-програмами (якісний проти кількісного підходу), дистанційного навчання та тренінгу наукових керівників та викладачів, що навчають здобувачів ступеня PhD.Документ Підвищення стандартів вищої освіти: переорієнтація в напрямі досліджень викладача та здобувача третього рівня вищої освіти(2023) Румянцева, Олена Анатоліївна; Rumiantseva, Olena A.Актуальність статті зумовлюється необхідністю дослідження досвіду та розвідок закордонних ЗВО у сфері підвищення якості вищої освіти, що успішно реалізовуються в університетах країн ЄС, Великої Британії та США, для врахування позитивних аспектів з метою впровадження найкращих практик в Україні. Мета – на основі результатів дослідження визначити сучасні моделі підвищення якості вищої освіти через переорієнтацію напряму досліджень університетського викладача з професійної галузі в педагогічну сферу, а також вивчити можливості підготовки за PhD-програмою викладачів-дослідників SoTL в Україні. Методи: вивчення публікацій, емпіричних даних закордонних ЗВО; аналіз і синтез інформації стосовно досліджуваної проблеми для з’ясування переваг і недоліків проєкту SoTL; формування висновків та рекомендацій. Результати: на основі аналізу публікацій та емпіричних даних визначено (1) можливість переорієнтації певного відсотка університетських викладачів із професійної галузі у сферу практичної педагогіки з метою підвищення якості освіти за програмою SoTL; (2) можливість підготовки викладача-дослідника (PhD in Education) за PhD-програмою; з’ясовано позитивні та деякі негативні аспекти для впровадження існуючої практики SoTL у сферу вищої освіти України. Висновки: з’ясовано передумови впровадження в українських університетах проєкту з досліджень викладання та навчання за фаховими дисциплінами (SoTL) як одного з напрямів внутрішнього забезпечення якості вищої освіти з метою посилення кадрового потенціалу університету, покращення якості викладання та виявлення існуючих проблем; підтримку фундаментальних досліджень у галузі педагогіки вищої школи, реалізацію PhD-програми «Доктор філософії в галузі освіти».Документ Методика організації позааудиторної самостійної роботи студентів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Вєйландє, Лілія Вольдемар-Вікторівна; Vieilandie, Liliia V.-V.На сучасному ринку праці конкурентоспроможним може бути лише той випускник ЗВО, який здатен самостійно та швидко орієнтуватися в умовах постійних змін (виробництва, економічних соціальних та інших), здатен приймати нестандартні рішення базуючись на отриманих знаннях та вимогах швидкого досягнення результатів разом з мінімальними затратами ресурсів, здатен працювати у команді та виявляти лідерські якості. Все це потребує від майбутнього фахівця готовності приймати самостійні рішення, вміння аналізувати, робити висновки, презентувати результати власних рішень роблячи означені дії спираючись на високий рівень мотивації та усвідомлення. Саме самостійна робота як вид навчальної діяльності студента під час професійної підготовки дозволяє сформувати означені компетентності, долучитися до творчих видів діяльності та розвинути інтелектуальні здібності.Документ Щодо основних причин академічної недоброчесності в закладах вищої освіти(2020) Рябенко, Михайло Іванович; Riabenko, Mykhailo I.На сучасному етапі розвитку суспільства перед нашою країною постали багато проблем і викликів. Перехід від радянської системи до демократичного шляху розвитку система освіти не спромоглася, на наш погляд, перейти на необхідний якісно новий рівень стандартів організації та впровадження освітнього процесу.Документ Щодо основних причин корупційних правопорушень у закладах вищої освіти(2021) Рябенко, Михайло Іванович; Riabenko, Mykhailo I.На сьогодні заклади вищої освіти України відіграють одну з вирішальних ролей у формуванні майбутнього нашої країни. Адже на сьогодні, за офіційними даними Державної служби статистики в Україні, функціонує 281 заклад вищої освіти (університет, академія, інститут)? в яких навчається майже 1 млн 300 тисяч здобувачів вищої освіти.Документ Проблема академічної доброчесності в освітньому просторі закладів вищої освіти України(2019) Рябенко, Михайло Іванович; Riabenko, Mykhailo I.У відповідності до Закону України «Про освіту» освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту тощо. Тобто, держава визнає, що всебічний розвиток особистості є запорукою розвитку суспільства та держави. В той же час, з початку становлення української держави, особливо значущою для нашої країни постала проблема корупції. За даними, зокрема, неурядової організації «Transparency International Україна», за статистикою звернень, корупція в освіті лідирує серед інших галузей.Документ Заклад вищої освіти як центр формування академічної доброчесності(2022) Рябенко, Михайло Іванович; Riabenko, Mykhailo I.Стаття присвячена закладам вищої освіти як невід’ємного інституту суспільства та одного з основних осередків формування академічної доброчесності. Зокрема, висвітлено бачення основної місії університетів в розрізі часу, призначенні університетів як охоронців культурної спадщини та вплив університетів на розвиток суспільства та держави. Наголошено на масовості вищої освіти в Україні та наведені данні статистики щодо кількості закладів вищої освіти в України та чисельність осіб, що в них навчаються. Висвітлено основні складності з якими вимушені стикатися в своїй діяльності сучасні заклади вищої освіти України. Наголошено на проблемі недовіри до університетів, зокрема надано данні соціологічного опитування станом на вересень 2022 року щодо довіри до університетів серед населення України. Також підкреслено що переважна більшість працівників закладів освіти та науки є особами, які здобули свою освіту в закладах вищої освіти. Надано визначення академічній доброчесності як одного з основних складових академічної культури. Також надано визначення поняття «центр» та на прикладі Одеського національного університету імені І. І. Мечникова продемонстровані можливості стати необхідним місцем задля зосередження діяльності щодо формування стандартів академічної доброчесності. Визначено поняття формування академічної доброчесності в закладах вищої освіти. Зроблено акцент на питаннях щодо якостей, які повинні бути сформовані в учасників освітнього процесу закладу вищої освіти задля забезпечення дотримання академічної доброчесності. Наголошено на складності процесу формування академічної доброчесності, необхідних вимогах та особливостях його організації. Виявлені основні суб’єкти від яких залежить ефективний процес формування академічної доброчесності в закладі вищої освіти. Зокрема, проаналізована роль, повноваження та можливості Міністерства освіти і науки України, керівника закладу вищої освіти, науково-педагогічних працівників в цьому процесі. У ході дослідження було наголошено на важливості та необхідності присутності у відповідальних суб’єктів волі при досягненні мети формуванні академічної доброчесності в закладі вищої освіти та окреслені подальші дослідження щодо проблеми формування академічної доброчесності в закладах вищої освіти.Документ Причини правопорушень академічної доброчесності в закладах вищої освіти(2020) Рябенко, Михайло Іванович; Riabenko, Mykhailo I.Статтю присвячено проблемі правопорушень академічної доброчесності у закладах вищої освіти України. Зокрема, аналізуються основні причини, що спричиняють відповідне діяння. У статті висвітлено сутність поняття «академічна доброчесність» та відповідно те, що вважається порушенням академічної доброчесності та до якої відповідальності можуть притягнути основних учасників освітнього процесу у відповідності до чинного законодавства. Визначено сутність поняття «правопорушення» та тлумачення поняття «причина». У ході дослідження виявлено, що порушення норм академічної доброчесності в закладі вищої освіти являють собою складний причинний комплекс, що включає безліч різноманітних за змістом, характером, часом і місцем тощо чинників. Проаналізовані основні суб’єктивні та об’єктивні чинники, що спонукають учасників освітнього процесу до порушення правових норм щодо дотримання стандартів академічної доброчесності під час навчальної та наукової діяльності у закладі вищої освіти. До суб’єктивних чинників належать обставини, що залежать від учасників освітнього процесу закладу вищої освіти: духовно-моральний рівень, мотиви зайняття відповідною діяльністю, небажання працювати, низький рівень правосвідомості, невміння провадити наукові дослідження тощо. До об’єктивних чинників належать обставини, які не залежать від учасників освітнього процесу: відповідні суперечності в колективі, соціальне становище, незадовільний рівень матеріально-технічного забезпечення тощо. Чинники об’єктивно-суб’єктивного характеру, які лише певною мірою залежать від конкретного учасника освітнього процесу: внутрішня дисципліна, відсутність належного відбору на посади наукових та науково-педагогічних працівників, зокрема щодо етичного рівня, недостатня поінформованість учасників освітнього процесу щодо вимог норм чинного законодавства щодо стандартів академічної доброчесності, неналежний контроль керівництва відповідних підрозділів та органів управління закладом вищої освіти, вимога формальних кількісних показників (публікацій, методичного забезпечення тощо).Документ Органи управління закладом вищої освіти як суб’єкти профілактики порушень академічної доброчесності(2020) Рябенко, Михайло Іванович; Riabenko, Mykhailo I.Статтю присвячено вирішенню проблеми академічної недоброчесності в закладах вищої освіти. Акцент зроблено на питаннях профілактики порушень академічної доброчесності, зокрема ролі основних органів управління закладу вищої освіти як суб’єктів запобігання порушень академічної доброчесності. Зроблено аналіз поняття «академічна доброчесність». Визначено, що є порушенням академічної доброчесності. Проаналізо- вано чинні нормативно-правові акти, присвячені регулюванню діяльності основних органів управління закладом вищої освіти. Визначено основні повноваження кожного органу управління як суб’єкта профілактики порушень академічної доброчесності в освітньому процесі закладу вищої освіти. Зокрема, розглянуто можливості Кабінету Міністрів України в забезпеченні реалізації стандартів академічної доброчесності; Міністерства освіти і науки України як центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки, який розробляє та затверджує стандарти освітньої діяльності, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти тощо. Особливу увагу присвячено повноваженню та можливостям безпосередньо керівництва закладу вищої освіти: керівника закладу вищої освіти, керівника факультету, кафедри тощо. Виокремлено роль Вченої ради закладу вищої освіти як основного колегіального органу управління закладу вищої освіти й інших робочих та дорадчих органів у забезпеченні дотримання стандартів академічної доброчес- ності в освітньому процесі. Серед основних суб’єктів профілактики порушень академічної доброчесності висвітлена роль органів студентського самоврядування закладу вищої освіти, наукових товариств студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених, профспілкових організацій тощо. У ході дослідження було наголошено на важливості виконання кожним органом управління безпосередніх обов’язків як суб’єктів профілактики порушень академічної доброчесності своїх повноважень та взаємоконтролю задля забезпечення довіри до освітнього процесу закладу вищої освіти.Документ Духовність як передумова формування академічної доброчесності суб’єктів освітніх відносин у закладах вищої освіти(2019) Рябенко, Михайло Іванович; Riabenko, Mykhailo I.Стаття присвячена проблемі формування академічної доброчесності основних суб’єктів освітніх правовідносин у закладі вищої освіти. Розглянуто заклад вищої освіти як активного учасника суспільних відносин та одного з провідних центрів формування всебічного розвитку особистості, одними з основних завдань яких є збереження та примноження моральних, культурних, наукових цінностей і досягнень суспільства тощо. Зроблено всебічний аналіз поняття «академічна доброчесність». Визначено, що є порушенням академічної доброчесності. Висвітлено важливість дотримання стандартів академічної доброчесності науково-педагогічними працівниками та здобувачами вищої освіти, зокрема, з метою забезпечення довіри до закладів вищої освіти взагалі, а також упевненості в чесності та правоті основних учасників освітніх відносин. Розглянуто погляди видатних діячів сучасності та минулого щодо сутності людини як, перш за все, духовної особи. Проаналізовано дослідження щодо сутності поняття «духовність». Показано затребуваність формування духовності, перш за все, учасників навчально-виховного процесу закладу вищої освіти. Визначено сутність і специфіку суб’єктів освітніх відносин у закладах вищої освіти. З’ясовано основні вимоги щодо претендентів на посади науково-педагогічних працівників. Охарактеризовано нормативно-правові акти, що регулюють діяльність закладів вищої освіти щодо наявності норм і правил, присвячених питанням духовності та дотриманню принципів академічної доброчесності в освітньому процесі. Під час дослідження було виявлено важливість посилення стандартів щодо морально-духовних якостей науково-педагогічного працівника вищої школи як основного організатора освітнього процесу, необхідність у взаємодії всіх зацікавлених (ЗМІ, представників громадськості, державних діячів тощо) щодо подолання академічної недоброчесності в закладах вищої освіти, а також підвищення рівня духовності в суспільстві взагалі та суб’єктів освітнього процесу зокрема.Документ Суб’єкти формування академічної доброчесності в закладах вищої освіти(2019) Рябенко, Михайло Іванович; Riabenko, Mykhailo I.Статтю присвячено актуалізації проблеми академічної доброчесності, наслідкам для суспільства та держави бездіяльності щодо порушення академічної доброчесності в сучасних умовах діяльності системи вищої освіти України та проголошеної європейської інтеграції. Розглянуто дослідження та роботи науковців, присвячені проблемі боротьбі з академічною недоброчесністю. У сучасній педагогічній науці тримається науковий інтерес навколо наслідків порушення норм академічної доброчесності. Визначено основні суб’єкти формування академічної доброчесності в закладах вищої освіти. Проаналізовано основні можливості учасників освітнього процесу та органів управління вищою школою щодо попередження порушення етичних принципів та правових норм в освітньому процесі та формування академічної доброчесності в закладах вищої освіти. Зазначено, що особливу увагу необхідно приділити умовам прийому на посади науково-педагогічних працівників, зокрема вимоги щодо відповідного рівня морального розвитку, необхідності всебічного роз’яснення особам, які навчаються в закладах вищої освіти, основ академічного письма та наслідків порушення норм академічної доброчесності. Серед основних суб’єктів виокремлено роль органів управління закладом вищої освіти у формуванні академічної доброчесності, зокрема: Кабінету Міністрів, Міністерства освіти і науки України, засновника закладу вищої освіти, Національної академії наук України, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, керівника закладу вищої освіти, керівника факультету (інституту), Вчених рад закладів вищої освіти, Наглядової ради, ректоратів, приймальної комісії, науково-педагогічних працівників, органів громадського самоврядування, студентського самоврядування, профспілкових організацій, осіб, які навчаються в закладах вищої освіти тощо. В процесі дослідження було виявлено, що саме взаємодія всіх суб’єктів освітніх відносин є запорукою високого рівня сформованості академічної доброчесності закладу вищої освіти.Документ Особливості та принципи освіти дорослих(2020) Прокоф'єва, Любов Борисівна; Prokofyeva, Lyubov B.На сучасному етапі освіта виступає таким соціальним інститутом, через який здійснюється трансляція і втілення базових цінностей суспільства. У ст. 18 Закону України «Про освіту» 2017 р. зазначається, що освіта дорослих є складовою освіти впродовж життя, яка спрямована на реалізацію права кожної повнолітньої особи на безперервне навчання з урахуванням її особистісних потреб, пріоритетів суспільного розвитку та потреб економіки.Документ Духовна спадщина Григорія Сковороди(2022) Прокоф'єва, Любов Борисівна; Prokofyeva, Lyubov B.Спадщина Григорія Сковороди належить до визначних надбань вітчизняної культури, а його ім’я зайняло почесне місце в ряду видатних діячів минулого, які збагатили філософську та педагогічну думку України. У свідомості сучасників та нащадків Сковорода постає як мандрівний філософ-вільнодумець, вчитель, педагог, який прокладав людям шлях до життя. Григорій Сковорода залишив нащадкам величезну духовно- педагогічну та філософську спадщину, яка на сучасному етапі залишається актуальною, бо не втрачає свого унікального пізнавального, етико-виховного, естетичного значення і сьогодні, у період боротьби за українську державу, нову освіту, право бути вільними та незалежними. Адже для створення умов для гармонійного розвитку особистості та можливостей її самореалізації у суспільстві, у контексті застосування положень філософського вчення Сковороди, повинні бути створені відповідні підходи до розуміння шляхів взаємодії людини, природи, суспільного середовища. Саме на виховання особистості, самодостатньої та щасливої, що має духовну свободу, спрямована його педагогічна думка.