Δόξα / Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології

Постійне посилання зібрання

Галузь і проблематика: сприяння розвиткові найширшого спектру сучасних підходів, активному їх упровадженню в дослідницьку практику та утвердженню високих стандартів університетського викладання різних дисциплін на основі досягнень сучасної філософії, філології та гуманітарних наук. Повні тексти видання доступні на сайті Нб за посиланням: http://lib.onu.edu.ua/doxa/

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 290
  • Документ
    У моції у процесах пізнання: концепція Дж. Метьюза
    (Акваторія, 2024) Москвін, Ілля Олегович; Moskvin, Illia O.
    Комплексний підхід дослідження Дж. Метьюза розглядає сучасний спосіб вивчення емоцій у сфері когнітивної психології. Освітлюються передові новації та висновки одразу різних галузей дослідження емоцій у пізнанні. Стаття розглядає новітні підходи до розгляду природи емоційних станів та їхнього взаємозв’язку з такими складовими як: характер, темперамент, пізнання, особистість та вплив процесу вибору на формування емоцій. Увага зосереджується на аналізі двох підходів, зазначених Дж. Метьюзом – нейрозбудження та дизайну, ілюструючи сучасний стан проблематики як структурно-функціональний.
  • Документ
    Татуювання: культурологічне значення
    (Акваторія, 2024) Сечко, Андрій; Sechko, Andrii
    Тату є невід’ємною частиною людської культури: одним з перших проявів креативу та творчих зусиль у людини як виду; воно мало і має провідне місце в багатьох традиціях народів світу. Але зараз, ставлення суспільства до татуювання та людей, які мають малюнки на тілі – негативне, як до маргінального та антисоціального явища. Це пов’язано із тим, що татуювання, дійсно, довгий час не сприймалося, через своєрідні естетичні переконання та релігійні заборони.
  • Документ
    Сакральне чи декоративне? (Зміна функцій буддистської пластики в XVII столітті)
    (Акваторія, 2024) Золотарьова, Крістіна Сергіївна; Zolotarova, Kristina S.
    Одними з контроверзійних для атрибуції культурних артефактів буддистського мистецтва є сакральна пластика XVII століття. Саме в цей час у країнах Східної Азії, незважаючи на різні соціально-історичні та світоглядні процеси, буддистське мистецтво стає значно більш декоративним і доступним для більшої кількості людей. Сакральна пластика виглядає сакральною, але перестає бути уніфікованим, храмовим елементом буддистського мистецтва. Її іконографія майже наслідує закриту для загалу систему канонів, але її функції все більше зміщуються в площину декоративного, у сферу краси. У цьому дослідженні запропоновано новий етап диференціації буддистського мистецтва, що дозволить у майбутньому краще зрозуміти структуру його безмежного універсуму і потенційно вплинути на незаконну торгівлю творами мистецтва.
  • Документ
    Українське образотворче мистецтво у сучасному виставковому проекті: досвід спротиву
    (Акваторія, 2024) Ковальова, Ніна Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Kovalova, Nina I.; Levchenko, Viktor L.
    У статті розглянуто репрезентування українського мистецтва у сучасному світовому музейному просторі. Особливу увагу автори звертають на художні практики останнього століття. Важливою є ідея поєднання художніх та соціально-історичних трансформацій. На думку авторів, українське образотворче мистецтво виступає як своєрідний «архів» епохи, що фіксує та реагує на карколомні історичні події та зміни. Показовою для артикуляції зазначених ідей була виставка «Калейдоскоп історій. Українське мистецтво 1912–2023», що відбулася у дрезденському музею Альбертінум влітку 2023 року. Мистецьке дзеркало дало можливість залучити глядачів до міркувань про складні шляхи формування української ідентичності. При зіткненні з непроговореним та складним саме мистецтво запрошує глядача пройти шлях зібраних по крихтці досвідів та історій, що описують різноманітну, але спільну історію України.
  • Документ
    Діалектична теологія Карла Барта: трансцендентне і іманентне
    (Акваторія, 2024) Бевзюк, Наталя Петрівна; Bevzyuk, Natalia P.
    Трансцендентність – це філософська і теологічна концепція кінцевого, яка відділена онтологічним розривом (diastasis) від того, що вона звільнює від себе і приводить у буття. Зазвичай цей термін використовують як різницю між надприроднім і особистим буттям. Те, що є трансцендентним, не може бути під чимось контролем, тобто трансцендентність не дозволяє навіть визначити себе. Протилежністю трансцендентності є концепція іманентності. Іманентність описує ситуацію, яка розглядається як та, що знаходиться в межах можливого досвіду і знання. Трансцендентність – це той «потойбічний» принцип, який, завдяки людині, виходить за межі своєї природи. Це називається трансцендуючим актом. Не існує повністю трансцендентного або іманентного. У статті проводиться аналіз онтологічних засад взаємодії трансцендентного і іманентного в теології Карла Барта як необхідної умови формування віруючої особистості. Людина розглядається як місце зустрічі трансцендентного і іманентного, як система об’єктивного духу, яка безпосередньо пов’язана з актуальною необхідністю людської самості, вираженої в епістемологічній системі рефлексуючої особистості. Трансцендентне розглядається як акт віри, який впливає на духовний світ людини.
  • Документ
    Погляд на насильство у еко-просторі
    (Акваторія, 2024) Шевцов, Сергій Павлович; Shevtsov, Serhii P.
    Будь-яка істота, здатна поставити перед собою питання про власну природу (така, яка потребує самопізнання, або така, яка шукає підтвердження внутрішнього переконання), змушена шукати вирішення цього питання у своєму ставленні до зовнішніх предметів. Сукупність зовнішніх об’єктів, взяту у тому відносинах одне одному, можна позначити як простір (матеріальний, соціальний, символічний). Формою самоствердження у разі виявляється оволодіння цим зовнішнім простором. Первинною, тобто примітивною, прямою та грубою формою такого оволодіння простором є захоплення, яке передбачає насильство. Таким чином, пробудження самосвідомості та потреба в ідентифікації потребує агресивних дій по відношенню до зовнішнього світу. Насильство веде до порушення існуючого еко-простору та здійснює його реорганізацію, і за рахунок цього одночасно затверджує статус того, хто його здійснює. Як правило, воно веде до створення центрованої системи, яка постійно потребує вживання сили для її підтримки. Такий погляд дозволяє визначити, які існують форми пізнання чи утвердження суб'єктом своєї сутності, а також визначити функціонування насильства та альтернативи йому.
  • Документ
    Концепт «Середньовіччя» в культурології: тематизація та особливості інтерпретації
    (Акваторія, 2024) Сумченко, Ірина В'ячеславівна; Готинян-Журавльова, Віталія Віталіївна; Sumchenko, Iryna V.; Hotynian-Zhuravlova, Vitaliia V.
    У статті досліджується поняття Середньовіччя як специфічної епохи в історії європейської цивілізації та його відображення в культурологічній думці. Розглядаються різні підходи до вивчення Середньовіччя, які сформувалися в культурології, а також способи інтерпретації цієї епохи у зв’язку з її релігійною, соціальною та інтелектуальною спадщиною. Особлива увага приділяється динаміці уявлень про Середньовіччя, його впливу на сучасну культуру та проблематиці осмислення його місця в загальноісторичному контексті. Порушується питання міфологізації Середньовіччя та виникнення нових інтерпретацій цього періоду в сучасному культурологічному аналізі.
  • Документ
    Філософська біографістика в сучасній Україні: теорія та практики
    (Акваторія, 2024) Голубович, Інна Володимирівна; Golubovych, Inna V.
    Представлена спроба реконструкції становлення філософської біографістики в сучасній Україні, починаючи з 1990-х років. Доведено, що саме у вітчизняній філософській традиції плідно розвивається даний напрямок як на теоретично-концептуальному рівні, так і в розмаїтті практичних проектів, що реалізуються в науковому та публічному просторах.
  • Документ
    Logic, rhetoric, and heuristic as argumentation theories: an outline
    (Акваторія, 2024) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин Вільгельмович
    The study speculates about logic, rhetoric and heuristics as kinds of argumentation theory. Contemporary argumentation theories are informal logics, and it takes work to distinguish between them. The ultimate aim of traditional formal logic is to study proofs and refutations as logical forms, i.e., argumentation, so traditional logic can be seen as an argumentation theory. Classical and non-classical formal logics have traditional formal logic at their core. It allows them to be seen as argumentation theories. Rhetoric uses argumentation as a means of persuasion, and argument is understood much more broadly in rhetoric than in logic, leading to the practical indistinguishability of rhetoric and argumentation theory. In R. Inhetveen’s conception of heuristics, heuristics is understood as argumentation, which allows us to present heuristics (as a specific scientific discipline) as a theory of argumentation.
  • Документ
    Основи історії його розвитку. Розділ VII. Походження метафізики (Переклад з німецької Сергія Шевцова)
    (Акваторія, 2023) Єгер, Вернер; Yaeger, Werner; Шевцов, Сергій Павлович; Shevtsov, Serhii P.
    У сьомому розділі Вернер Єгер розглядає історію створення Арістотелевої Метафізики. Автор наполягає на тому, що Метафізика не є єдиним твором, який автор творив і останні роки життя і не встиг закінчити. Він проголошує, що Метафізика – це збірка текстів різних років, різних періодів життя Арістотеля, об’єднаних редакторами за змістом. Тобто Метафізика складається з певних шарів, які можливо розподілити за хронологією та висловленою в них філософською позицією. Автор робить ретельний текстовий та змістовний аналіз для доведення свого ствердження. Він припускає, що сам Арістотель міг використовувати свої ранні нотатки в пізній період та включати їх в корпус своїх пізніх лекцій з Метафізики. Разом з тим, корпус сучасної Метафізики містить частини, які аж ніяк не належать самому Арістотелю.
  • Документ
    Передмова до перекладу розділу VII книги Вернера Єгера Арістотель. Основи історії його розвитку
    (Акваторія, 2023) Шевцов, Сергій Павлович; Shevtsov, Serhii P.
    Книга Вернера Єгера Арістотель. Основи історії його розвитку стала значною подією у історії дослідження Арістотеля. Ця книга визначила загальний хід розвитку та напрямок пошуку дослідників Арістотеля та стародавньої грецької філософії на сто років. Дана публікація представляє переклад сьомого розділу цієї книги, присвяченій історії створення Арістотелем свого найбільш вагомої роботи – Метафізики. Автор показує, що Арістотель, спочатку вважав себе платоніком та послідовником Платона і перший варіант Метафізики був присвячений уточненню низки положень платонізму. Пізній варіант носив інший характер, в ньому Арістотель вже свідомо протиставляв власний погляд як філософії Платона, так і його спадкоємцям по Академії.
  • Документ
    Філософія часу у «Сковородіані» Олександра Кирилюка
    (Акваторія, 2023) Голубович, Інна Володимирівна; Golubovych, Inna V.
    Ця публікація присвячена «Сковородіані» відомого українського філософа Олександра Кирилюка (Одеса), який створив цілий корпус робіт на теми творчості українського «мандрівного філософа». В центрі уваги творчо реконструйована нашим сучасником філософія часу Григорія Сковороди, яка представлена в монографії «Християнська філософія вічності та часу у творах Григорія Сковороди» та інших публікаціях. Експлікується оригінальна типологія часів, синтезована автором на підставі аналізу творів Сковороди: життєвий час, час світла і час пітьми, сакральний час, есхатологічний час, час-руйнівник, еталонний астрономічний час, час видимої та час невидимої натур тощо. Темпоральна модель, яку репрезентує О. Кирилюк, співвідноситься з його новаторською ідеєю про те, що у вченні Григорія Сковороди міститься не «три світи», а набагато більше. Сучасний філософ співвідносить вчення Сковороди з полімондіалізмом, принципом множинності світів.
  • Документ
    Mythological images in modern Indian literature: philosophical analysis
    (Акваторія, 2023) Ryzhik, Maria; Рижик, Марія
    This article delves into the phenomenon of “new Indian mythmaking,” a term coined by us to describe the literary works by authors of the 21st century. Focusing on the reinterpretations of the “Ramayana” by prominent writers such as Kavita Kané, Amish Tripathi, and Devdutt Pattanaik, the analysis unravels the sociocultural functions of myth within the context of contemporary Indian literature. Despite providing material for reflection and analysis, “new Indian mythmaking” offers a pseudo-spiritual understanding of Hindu philosophical aspects and presents ancient values to a mass consumer audience in alignment with the needs of contemporary society.
  • Документ
    Концепт культурної політики у нормативно-правовому полі України (філософські виміри)
    (Акваторія, 2023) Міхейцева-Цінгрош, Катерина Олександрівна; Mikheitseva-Tsinhrosh, Kateryna O.
    Стаття аналізує концепт культурної політики в нормативно-правовому полі України, визначаючи важливість формування та розвитку правових засад у сфері культури. Досліджується хронологічний розвиток законодавства в цій галузі, виділяючи три ключові етапи. Робота також підтверджує гіпотезу щодо періодизації трансформацій нормативно-правового корпусу, який формує засади культурної політики в Україні. Для кращого виявлення асинхронності пропонується використовувати хронологічно-дискурсивну модель синхронізації, що враховує запізнення нормативно-правових процесів порівняно з актуальними подіями та тенденціями реальності, яку висвітлює культурна політика.
  • Документ
    Topos et utopos: до урбаністичного проектування
    (Акваторія, 2023) Готинян-Журавльова, Віталія Віталіївна; Сумченко, Ірина В'ячеславівна; Hotynian-Zhuravlova, Vitaliia V.; Sumchenko, Iryna V.
    Стаття присвячена дослідженню концепції topos та utopos в контексті урбаністичного проектування. Висвітлено їх історичний контекст, основні принципи та вплив на сучасну практику міського дизайну. Сучасне місто є не лише простором для життя та праці його мешканців, а й полем для реалізації урбаністичних проектів, котрі намагаються втілити у життя ідеї, які ще недавно здавалися утопічними. Досліджено приклади утопічних проектів та їх вплив на розвиток міських просторів, висвітлено можливості та виклики, які вони представляють для урбаністів і архітекторів.
  • Документ
    Сучасний музей як комунікативний простір: концепція радикальної музеології Клер Бішоп
    (Акваторія, 2023) Ковальова, Ніна Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Kovalova, Nina I.; Levchenko, Viktor L.
    Стаття присвячена вивченню динамічних змін у сучасної музеології щодо основних функцій, структури, комунікаційних аспектів, концептуального та змістовного наповнення сучасних музеїв. Автори особливу увагу звертають на концепцію радикальної музеології сучасної британсько-американської мистецтвознавиці та культурологині Клер Бішоп. Вона виокремлює три існуючі моделі музеїв, остання з яких і є радикальною моделлю. Радикальна модель відрізняється від двох інших інтерпретацією та використанням терміну «сучасність». Сучасне вказує не тільки на стиль або період, скільки на ствердження теперішнього моменту. В музейної практики принциповим є протиставлення термінів «modern art» і «contemporary art». Останнє на відміну від концепту «modern art» стверджувало значущість актуального моменту. У статті приділено значну увагу застосуванню імерсивних технологій у сучасній музейній роботі; розглядаються різні нові музейні практики, де присутні риси радикального ставлення до формування сучасних експозицій. Демонструється суттєва близькість концептів «колекціонер» у філософії культури Вальтера Беньяміна та «куратор» в теорії радикальної музеології Клер Бішоп.
  • Документ
    Карл Барт: етика свободи перед Богом
    (Акваторія, 2023) Бевзюк, Наталя Петрівна; Bevzyuk, Natalia P.
    Етика Карла Барта є своєрідною етикою божого наказу. Його основна передумова полягає в тому, що Слово Боже через Одкровення і Ісуса Христа є наказом Бога людині щодо шляху свободу. К. Барт наголошує на «безкінечній якісній відмінності» між Богом і людиною, але одночасно, підкреслює «людяність Бога» в Ісусі Христі, через якого людина спроможна досягти такої свободи. Людська свобода – це не вибір життєвої альтернативи, а вибір вдячності і підпорядкування Богові. Свобода людини означає для К. Барта перебування у суверенній свободі Бога. Бог не тільки джерело людської свободи, але одночасно об’єкт і мета людини. Природня свобода людини, яка була загублена через гріх, віддаляє людину від Бога і від самої себе. Тому свобода людини поставлена К. Бартом у залежність від віри в Бога і слідування Ісусу Христу: людина не може мати природньої свободи і духовності, не маючи божественного Духа. Християнська віра – це відповідь на вирок Бога. Вільна людина – це творіння і партнер Бога, і несе відповідальність перед Богом за свою свободу. Така відповідальність має виражатися у любові до Бога і ближнього, і набувати риси людяності, тієї людяності, яку мав Ісус Христос. Людина отримує справжню свободу лише через благодать, від вільного людяного Бога в Ісусі Христі. К. Барт відкидає модерністську тенденцію зводити Бога до інструменту самореалізації людини, навпаки, визнається абсолютна дія Бога в здобутті свободи людини.
  • Документ
    Баєсова статистика в гуманітаристиці XXI століття
    (Акваторія, 2023) Золотарьова, Крістіна Сергіївна; Zolotarova, Kristina S.
    В даній статті розглядається взаємодія точних наук з сучасною гуманітаристикою на прикладі використання баєсової статистики для вирішення складних та об’ємних завдань, що постають перед філософами, культурологами, культурними антропологами та археологами. Окреслено межі, напрямки та тенденції розвитку сучасних досліджень, підкреслена актуальність та відзначені перспективи баєсової статистики в дослідженнях буддистської сакральної пластики.
  • Документ
    The question of the subject belonging of plausible reasoning
    (Акваторія, 2023) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин Вільгельмович
    The study questions the subject belonging of plausible reasoning. Traditionally, logic is considered the discipline concerned with plausible reasoning, including analogy and induction. Nevertheless, heuristics, probability theory, and heuristic logic as a hybrid of logic and heuristics also claim to study plausible reasoning. The claims of the four disciplines can be explained by the fact that there are no commonly agreed definitions of the concepts of “probability”, “logic”, and “heuristics” amongst scholars, scientists, and philosophers, and thereby no well-defined research domains to which these disciplines (probability theory, logic, and heuristics, respectively) are applied, given the lack of unity among scholars, scientists, and philosophers both within and outside their own disciplines. The lack of unity among scholars, scientists, and philosophers can be explained by the diversity of approaches, movements, schools, traditions, and trends, the vast amounts of data, and all sorts of expansions, interventions, and differentiations of disciplines.
  • Документ
    Коли буддистська пластика посміхається
    (Акваторія, 2023) Левченко, Віктор Леонідович; Золотарьова, Крістіна Сергіївна; Levchenko, Viktor L.; Zolotarova, Kristina S.
    Зображальна традиція буддистської сакральної пластики є багаторівневою та має свою специфіку, що відображає стилістику та культурно-історичні контексти регіонів її поширення. Адаптація нових течій, розвиток у альтернативній площині та перетворення в оригінальні культурні артефакти супроводжує філософські засади буддизму на всьому шляху пілгримажу. Посмішка є унікальним атрибутом та феноменом буддистських зображень, маркером змін та трансформаційною відповіддю на виклики часу. В цій статті ми розглянемо яскраві приклади таких адаптацій та змін, специфіку сакральної буддистської пластики, поширення посмішки в зображальній традиції (під впливом різноманітних чинників) та характерні «ознаки часу», що реалізувались в мистецтві та культурах регіонів її універсалізації.