Δόξα / Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології
Постійне посилання зібрання
Галузь і проблематика: сприяння розвиткові найширшого спектру сучасних підходів, активному їх упровадженню в дослідницьку практику та утвердженню високих стандартів університетського викладання різних дисциплін на основі досягнень сучасної філософії, філології та гуманітарних наук.
Повні тексти видання доступні на сайті Нб за посиланням:
http://lib.onu.edu.ua/doxa/
Переглянути
Нові надходження
Документ Основи історії його розвитку. Розділ VII. Походження метафізики (Переклад з німецької Сергія Шевцова)(Акваторія, 2023) Єгер, Вернер; Yaeger, Werner; Шевцов, Сергій Павлович; Shevtsov, Serhii P.У сьомому розділі Вернер Єгер розглядає історію створення Арістотелевої Метафізики. Автор наполягає на тому, що Метафізика не є єдиним твором, який автор творив і останні роки життя і не встиг закінчити. Він проголошує, що Метафізика – це збірка текстів різних років, різних періодів життя Арістотеля, об’єднаних редакторами за змістом. Тобто Метафізика складається з певних шарів, які можливо розподілити за хронологією та висловленою в них філософською позицією. Автор робить ретельний текстовий та змістовний аналіз для доведення свого ствердження. Він припускає, що сам Арістотель міг використовувати свої ранні нотатки в пізній період та включати їх в корпус своїх пізніх лекцій з Метафізики. Разом з тим, корпус сучасної Метафізики містить частини, які аж ніяк не належать самому Арістотелю.Документ Передмова до перекладу розділу VII книги Вернера Єгера Арістотель. Основи історії його розвитку(Акваторія, 2023) Шевцов, Сергій Павлович; Shevtsov, Serhii P.Книга Вернера Єгера Арістотель. Основи історії його розвитку стала значною подією у історії дослідження Арістотеля. Ця книга визначила загальний хід розвитку та напрямок пошуку дослідників Арістотеля та стародавньої грецької філософії на сто років. Дана публікація представляє переклад сьомого розділу цієї книги, присвяченій історії створення Арістотелем свого найбільш вагомої роботи – Метафізики. Автор показує, що Арістотель, спочатку вважав себе платоніком та послідовником Платона і перший варіант Метафізики був присвячений уточненню низки положень платонізму. Пізній варіант носив інший характер, в ньому Арістотель вже свідомо протиставляв власний погляд як філософії Платона, так і його спадкоємцям по Академії.Документ Філософія часу у «Сковородіані» Олександра Кирилюка(Акваторія, 2023) Голубович, Інна Володимирівна; Golubovych, Inna V.Ця публікація присвячена «Сковородіані» відомого українського філософа Олександра Кирилюка (Одеса), який створив цілий корпус робіт на теми творчості українського «мандрівного філософа». В центрі уваги творчо реконструйована нашим сучасником філософія часу Григорія Сковороди, яка представлена в монографії «Християнська філософія вічності та часу у творах Григорія Сковороди» та інших публікаціях. Експлікується оригінальна типологія часів, синтезована автором на підставі аналізу творів Сковороди: життєвий час, час світла і час пітьми, сакральний час, есхатологічний час, час-руйнівник, еталонний астрономічний час, час видимої та час невидимої натур тощо. Темпоральна модель, яку репрезентує О. Кирилюк, співвідноситься з його новаторською ідеєю про те, що у вченні Григорія Сковороди міститься не «три світи», а набагато більше. Сучасний філософ співвідносить вчення Сковороди з полімондіалізмом, принципом множинності світів.Документ Mythological images in modern Indian literature: philosophical analysis(Акваторія, 2023) Ryzhik, Maria; Рижик, МаріяThis article delves into the phenomenon of “new Indian mythmaking,” a term coined by us to describe the literary works by authors of the 21st century. Focusing on the reinterpretations of the “Ramayana” by prominent writers such as Kavita Kané, Amish Tripathi, and Devdutt Pattanaik, the analysis unravels the sociocultural functions of myth within the context of contemporary Indian literature. Despite providing material for reflection and analysis, “new Indian mythmaking” offers a pseudo-spiritual understanding of Hindu philosophical aspects and presents ancient values to a mass consumer audience in alignment with the needs of contemporary society.Документ Концепт культурної політики у нормативно-правовому полі України (філософські виміри)(Акваторія, 2023) Міхейцева-Цінгрош, Катерина Олександрівна; Mikheitseva-Tsinhrosh, Kateryna O.Стаття аналізує концепт культурної політики в нормативно-правовому полі України, визначаючи важливість формування та розвитку правових засад у сфері культури. Досліджується хронологічний розвиток законодавства в цій галузі, виділяючи три ключові етапи. Робота також підтверджує гіпотезу щодо періодизації трансформацій нормативно-правового корпусу, який формує засади культурної політики в Україні. Для кращого виявлення асинхронності пропонується використовувати хронологічно-дискурсивну модель синхронізації, що враховує запізнення нормативно-правових процесів порівняно з актуальними подіями та тенденціями реальності, яку висвітлює культурна політика.Документ Topos et utopos: до урбаністичного проектування(Акваторія, 2023) Готинян-Журавльова, Віталія Віталіївна; Сумченко, Ірина В'ячеславівна; Hotynian-Zhuravlova, Vitaliia V.; Sumchenko, Iryna V.Стаття присвячена дослідженню концепції topos та utopos в контексті урбаністичного проектування. Висвітлено їх історичний контекст, основні принципи та вплив на сучасну практику міського дизайну. Сучасне місто є не лише простором для життя та праці його мешканців, а й полем для реалізації урбаністичних проектів, котрі намагаються втілити у життя ідеї, які ще недавно здавалися утопічними. Досліджено приклади утопічних проектів та їх вплив на розвиток міських просторів, висвітлено можливості та виклики, які вони представляють для урбаністів і архітекторів.Документ Сучасний музей як комунікативний простір: концепція радикальної музеології Клер Бішоп(Акваторія, 2023) Ковальова, Ніна Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Kovalova, Nina I.; Levchenko, Viktor L.Стаття присвячена вивченню динамічних змін у сучасної музеології щодо основних функцій, структури, комунікаційних аспектів, концептуального та змістовного наповнення сучасних музеїв. Автори особливу увагу звертають на концепцію радикальної музеології сучасної британсько-американської мистецтвознавиці та культурологині Клер Бішоп. Вона виокремлює три існуючі моделі музеїв, остання з яких і є радикальною моделлю. Радикальна модель відрізняється від двох інших інтерпретацією та використанням терміну «сучасність». Сучасне вказує не тільки на стиль або період, скільки на ствердження теперішнього моменту. В музейної практики принциповим є протиставлення термінів «modern art» і «contemporary art». Останнє на відміну від концепту «modern art» стверджувало значущість актуального моменту. У статті приділено значну увагу застосуванню імерсивних технологій у сучасній музейній роботі; розглядаються різні нові музейні практики, де присутні риси радикального ставлення до формування сучасних експозицій. Демонструється суттєва близькість концептів «колекціонер» у філософії культури Вальтера Беньяміна та «куратор» в теорії радикальної музеології Клер Бішоп.Документ Карл Барт: етика свободи перед Богом(Акваторія, 2023) Бевзюк, Наталя Петрівна; Bevzyuk, Natalia P.Етика Карла Барта є своєрідною етикою божого наказу. Його основна передумова полягає в тому, що Слово Боже через Одкровення і Ісуса Христа є наказом Бога людині щодо шляху свободу. К. Барт наголошує на «безкінечній якісній відмінності» між Богом і людиною, але одночасно, підкреслює «людяність Бога» в Ісусі Христі, через якого людина спроможна досягти такої свободи. Людська свобода – це не вибір життєвої альтернативи, а вибір вдячності і підпорядкування Богові. Свобода людини означає для К. Барта перебування у суверенній свободі Бога. Бог не тільки джерело людської свободи, але одночасно об’єкт і мета людини. Природня свобода людини, яка була загублена через гріх, віддаляє людину від Бога і від самої себе. Тому свобода людини поставлена К. Бартом у залежність від віри в Бога і слідування Ісусу Христу: людина не може мати природньої свободи і духовності, не маючи божественного Духа. Християнська віра – це відповідь на вирок Бога. Вільна людина – це творіння і партнер Бога, і несе відповідальність перед Богом за свою свободу. Така відповідальність має виражатися у любові до Бога і ближнього, і набувати риси людяності, тієї людяності, яку мав Ісус Христос. Людина отримує справжню свободу лише через благодать, від вільного людяного Бога в Ісусі Христі. К. Барт відкидає модерністську тенденцію зводити Бога до інструменту самореалізації людини, навпаки, визнається абсолютна дія Бога в здобутті свободи людини.Документ Баєсова статистика в гуманітаристиці XXI століття(Акваторія, 2023) Золотарьова, Крістіна Сергіївна; Zolotarova, Kristina S.В даній статті розглядається взаємодія точних наук з сучасною гуманітаристикою на прикладі використання баєсової статистики для вирішення складних та об’ємних завдань, що постають перед філософами, культурологами, культурними антропологами та археологами. Окреслено межі, напрямки та тенденції розвитку сучасних досліджень, підкреслена актуальність та відзначені перспективи баєсової статистики в дослідженнях буддистської сакральної пластики.Документ The question of the subject belonging of plausible reasoning(Акваторія, 2023) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин ВільгельмовичThe study questions the subject belonging of plausible reasoning. Traditionally, logic is considered the discipline concerned with plausible reasoning, including analogy and induction. Nevertheless, heuristics, probability theory, and heuristic logic as a hybrid of logic and heuristics also claim to study plausible reasoning. The claims of the four disciplines can be explained by the fact that there are no commonly agreed definitions of the concepts of “probability”, “logic”, and “heuristics” amongst scholars, scientists, and philosophers, and thereby no well-defined research domains to which these disciplines (probability theory, logic, and heuristics, respectively) are applied, given the lack of unity among scholars, scientists, and philosophers both within and outside their own disciplines. The lack of unity among scholars, scientists, and philosophers can be explained by the diversity of approaches, movements, schools, traditions, and trends, the vast amounts of data, and all sorts of expansions, interventions, and differentiations of disciplines.Документ Коли буддистська пластика посміхається(Акваторія, 2023) Левченко, Віктор Леонідович; Золотарьова, Крістіна Сергіївна; Levchenko, Viktor L.; Zolotarova, Kristina S.Зображальна традиція буддистської сакральної пластики є багаторівневою та має свою специфіку, що відображає стилістику та культурно-історичні контексти регіонів її поширення. Адаптація нових течій, розвиток у альтернативній площині та перетворення в оригінальні культурні артефакти супроводжує філософські засади буддизму на всьому шляху пілгримажу. Посмішка є унікальним атрибутом та феноменом буддистських зображень, маркером змін та трансформаційною відповіддю на виклики часу. В цій статті ми розглянемо яскраві приклади таких адаптацій та змін, специфіку сакральної буддистської пластики, поширення посмішки в зображальній традиції (під впливом різноманітних чинників) та характерні «ознаки часу», що реалізувались в мистецтві та культурах регіонів її універсалізації.Документ Герменевтика радості в посланні апостола Павлі до филип’ян(Акваторія, 2023) Бевзюк, Наталя Петрівна; Bevzyuk, Natalia P.Стаття є спробою здійснення герменевтичного аналізу біблійного тексту Послання апостола Павла до Филип’ян. Стаття є також часткою розвитку біблійної герменевтики в Україні. Основна увага приділена поняттю «радість» як основної константи та смислоутворюючої основи розуміння смислу життя людини. «Радість» розглядається не як почуття, а як дія, завдяки якої людина визначає основні цінності свого існування: віра, служіння Богові і людям, розуміння і прийняття слабкості і нерішучості у важкі часи, прийняття страждань як форми зміцнення своїх переконань, і, в решті решт, велику довіру до Бога. Такі властивості людини, про які говорить апостол Павло, формують цілісність духовного світу, самодисципліну і наповнюють життя. Одночасно вони є основою для сприйняття світу у радості, бо які б досягнення або помилки не спіткали людину, у неї завжди є привід радіти – шлях до Бога веде людину до спасіння, наголошує апостол Павло.Документ Сміх крізь час: народження та смерть в обрядових практиках традиційної культури(Акваторія, 2023) Готинян-Журавльова, Віталія Віталіївна; Сумченко, Ірина В'ячеславівна; Hotynian-Zhuravlova, Vitaliia V.; Sumchenko, Iryna V.Стаття присвячена аналізу ролі сміху в церемоніях народження та смерті в різних традиційних культурах. Аналізуються різноманітні форми та прояви сміху в ритуальному контексті, а також його вплив на формування та зміну культурних норм і цінностей. Розглянуто багатогранну природу сміху, підкреслено його здатність виступати механізмом соціальної адаптації, засобом подолання страху перед невідомим і способом вираження спільної солідарності. Висвітлено історичну еволюцію сміху в ритуальному контексті, зосереджено увагу на його символічному значенні та впливі на формування культурної ідентичності.Документ Фрагмент іронії: неіронічні сперечання стосовно іронії Сократа(Акваторія, 2023) Шевцов, Сергій Павлович; Shevtsov, Serhii P.Стаття розглядає теорії сократичної іронії, представлені за останні роки. Більшість цих теорій з'явилися як відповідь на теорію іронії, яку запропонував американський дослідник античної філософії Грегорі Властос у своїй останній роботі про філософію Сократа у 1991 році. Теорія Властоса викликала багато критичних зауважень і великий інтерес до цієї проблеми. Хоча більшість дослідників не поділяють його погляд, саме його рішення залишається в центрі дискусії. Увага автора статті зосереджена на теоріях природи та функцій іронії. Аналіз цих теорій демонструє, що іронія є складним явищем, котре існує в декількох вимірах. Автор статті виділяє наступні аспекти, на яких ґрунтується розуміння сократівської іронії: семантичний (лінгвістичний), дискурсивний, міжособистісний, метанаративний. Крім того, вважає автор, іронія передбачає певний рівень розуміння як аудиторії, так саме й читача. Цей рівень погано піддається виміру. Усе це робить феномен іронії у сократівських діалогах недоступним формалізації сьогодні.Документ Logic, humor processing, expectation and scripts(Акваторія, 2023) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин ВільгельмовичДослідження фокусується на таких аспектах гуморного процесу, як скрипт і очікування, щоб по-новому вивчити логіку як процес. У дослідженні зроблено кілька припущень. Якщо розглядати логіку в поняттях теорії фреймів, то виявляється, що логіка працює зі скриптами, тобто з певним типом структури свідомості (або когнітивного апарату людини), який виконує особливі завдання під час оброблення природної мови, а саме опис знайомих ситуацій як стереотипних змін подій і, таким чином, функцію набору очікувань щодо того, що має статися далі в сприйнятій ситуації. Демонстративні міркування типу строгого дедуктивного виведення ґрунтуються на тому, що очікування гарантовано виправдовуються; а правдоподібні міркування ґрунтуються на тому, що немає гарантії, що очікування, закладені в засновках, виправдаються (те ж саме стосується і евристичних міркувань). Логіка (та, мабуть, евристика), розглянута крізь призму сценаріїв (і фреймів), вивчає можливості автоматизації певних когнітивних дій людини шляхом усунення вторинних ментальних подій для створення контрольованих ситуацій. Гуморний процес можна розглядати як свідоме порушення логіки в деяких контекстах, а так звані «логічні механізми» гуморного процесу можна розглядати як специфічні механізми порушення логіки.Документ Музей і війна. Нотатки про долю культурної спадщини(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Левченко, Віктор Леонідович; Ковальова, Ніна Іванівна; Levchenko, Viktor L.; Kovalova, Nina I.Стаття присвячена дослідженню діалектики відношень між такими важливими соціальними феноменами як війна та музей. Розглядаються особливості та проблеми цих відношень на різних етапах історії людства – Давній світ, Античність, Середньовіччя, епоха Модерна. Автори пропонують таки основні орієнтації в ставленні до культурної спадщини Іншого – з одного боку, на знищення, з іншого – на присвоєння та поглинання. Останнє мало на меті позбавлення ворога символічного капіталу, знешкодження його сакрального ядра. В статті акцентується особливості існування музейної справи та її соціокультурних функцій в контексті різних тоталітарних режимів. Найбільшу увагу звернено на аналіз трансформації статусу та ролі музею в умовах російсько- української війні.Документ Концепт «потойбіччя» у давніх міфологічних системах: уявлення та роль у культурі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Сумченко, Ірина В'ячеславівна; Sumchenko, Iryna V.У статті досліджуються уявлення про потойбічний світ, що склалися в архаїчну епоху та в культурах давнього Єгипту, Месопотамії та давньої Греції. Аналізуються відмінні та спільні риси поглядів на загробний світ у цих культурах, визначається роль концепту «потойбіччя» у відповідних культурних контекстах. Розкривається значення інтерпретацій міфологічних наративів та релігійних ритуалів у формуванні концепту про потойбічний світ. Зокрема, особлива увага приділяється ролі заупокійних практик у створенні цих уявлень.Документ Мультикультуралізм як ключовий параметр аналізу соціальних і культурних явищ і процесів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Готинян-Журавльова, Віталія Віталіївна; Hotynian-Zhuravlova, Vitaliia V.Ми живемо різноманітному мультикультурному світі. Сьогодні мультикультуралізм є залишається актуальною проблемою для дослідження. Найчастіше його розуміють не лише як терпимість культурного розмаїття, а, в першу чергу, як вимога визнання на законодавчому рівні прав різних расових, релігійних, культурних груп задля спокійного і щасливого їх співіснування в одній державі. Питання мультикультуралізму має особливе значення і для сучасної України, яка є складно за своєю етнічною структурою, складною із соціокультурної точки зору державою, оскільки її регіони мають різне історичне минуле, різне бачення майбутнього. Крім того, історичні обставини розвитку країни привели до того, що на території сучасної України проживають різні національні меншини, які мають власні традиції, культуру, звичаї.Документ Парадокс насильства(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Шевцов, Сергій Павлович; Shevtsov, Serhii P.У статті порушується питання про постійні насильницькі дії, насамперед військових, незважаючи на їхнє давнє загальне засудження. Це повертає нас до проблеми онтології насильства. Автор пропонує підхід, заснований на розумінні насильства як праці із надмірним застосуванням сили. Це є розумінням сили як істини. Таким чином, для архаїчного розуму сила (і насильство), священне та істина були різними проекціями-реалізаціями однієї сутності. Цивілізаційна модель світу містить у своїй основі не принципи єдиної істини, а принципи співробітництва та співіснування різних позицій замість підкорення одній єдності. Стара модель насильства як способу причетності до істини об’єкта та підтвердження сакрального статусу суб’єкта залишається дієвою. На думку автора, насильство має онтологічний вимір у старій моделі єдиної істини, але не може мати його в рамках цивілізаційного підходу.Документ Філософські евристики Я. Гартмана та Я. Гнатюка(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Райхерт, Костянтин Вільгельмович; Raikhert, Kostiantyn V.Продовжується огляд філософської евристики. Розглядаються концепції філософської евристики Я. Гартмана та Я. Гнатюка. Філософська евристика Я. Гартмана вивчає філософію з огляду на її евристичність. Філософська евристика Я. Гнатюка є методологією, орієнтованою на вивчення творчості філософів.