Sacred texts as a source of the Buddhist visual tradition: the Japanese iconometric corpus
Альтернативна назва
Сакральні тексти як джерело буддистської зображальної традиції: японський іконометричний корпус
Вантажиться...
Дата
2024
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
2410-2601
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Акваторія
Анотація
Buddhist sacred sculpture is based on classical sacred Buddhist texts that have a history of hundreds of years of existence and transformation. The need to create such instructional texts was dictated by the necessity to preserve and transmit tradition and craftsmanship (waza no denshō, 技の伝承), including the reproduction of the ritual for creating images (sacred sculptures), from master to disciple (shishi sōjō, 師資相承). Iconometric texts are present in the cultures of most countries where Buddhism was widespread, but due to their large number and content, it is more appropriate to study them according to their country of dissemination. In this case (the first publication in a series), the focus is on the Japanese corpus, which includes: Shosetsu fudōki (諸説不同記, IXth–Xth c.), Jikkanshō (十巻抄, XIIth c.), Besson zakki (別尊雑記, XIIth c.), Kakuzenshō (覚禅抄, XIIth–XIIIth c.), and Asabashō (阿娑縛抄, XIIIth c.).
Буддистська сакральна пластика базується на класичних священних текстах буддизму, які налічують сотні років свого існування та трансформацій. Потреба у створенні таких текстів-інструкцій була продиктована необхідністю зберегти й передати традицію та майстерність (waza no denshō, 技の伝承), зокрема й для відтворення ритуалу створення образів (сакральних скульптур), від вчителя до учня (shishi sōjō, 師資相承). Іконометричні тексти присутні в культурах більшості країн, де був поширений буддизм, але через їхню велику кількість та зміст доречніше досліджувати їх відповідно до країни поширення. У даному випадку (в першій публікації із серії) – це японський корпус, до якого входять: «Сьосецу фудокі» (諸説不同記, IX–X ст.), «Дзюккансьо» (十巻抄, XII ст.), «Бессон дзаккі» (別尊雑記, XII ст.), «Какудзенсьо» (覚禅抄, ХІІ-XIII ст.) та «Асабасьо» (阿娑縛抄, ХІІІ ст.).
Буддистська сакральна пластика базується на класичних священних текстах буддизму, які налічують сотні років свого існування та трансформацій. Потреба у створенні таких текстів-інструкцій була продиктована необхідністю зберегти й передати традицію та майстерність (waza no denshō, 技の伝承), зокрема й для відтворення ритуалу створення образів (сакральних скульптур), від вчителя до учня (shishi sōjō, 師資相承). Іконометричні тексти присутні в культурах більшості країн, де був поширений буддизм, але через їхню велику кількість та зміст доречніше досліджувати їх відповідно до країни поширення. У даному випадку (в першій публікації із серії) – це японський корпус, до якого входять: «Сьосецу фудокі» (諸説不同記, IX–X ст.), «Дзюккансьо» (十巻抄, XII ст.), «Бессон дзаккі» (別尊雑記, XII ст.), «Какудзенсьо» (覚禅抄, ХІІ-XIII ст.) та «Асабасьо» (阿娑縛抄, ХІІІ ст.).
Опис
Ключові слова
Japanese Buddhist art, sacred sculpture, Esoteric Buddhism (Mikkyō), iconometric texts, iconography, zuzōshō (図像抄), Shingon school (Tōmitsu), Tendai school (Taimitsu), Heian period, Kamakura period, mandala, hibutsu (秘仏), сакральна скульптура, езотеричний буддизм (Міккьо), іконометричні тексти, іконографія, дзудзосьо (図像抄), школа Сінгон (Томіцу), школа Тендай (Тайміцу), період Хейан, період Камакура, мандала, хібуцу (秘仏)
Бібліографічний опис
Zolotarova K. Sacred texts as a source of the Buddhist visual tradition: the Japanese iconometric corpus / K. Zolotarova // Δόξα / Докса : зб. наук. пр. з філософії та філології / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Одес. гуманіт. традиція. – Одеса : Акваторія, 2024. – Вип. 2(42) : Кантіана: критика та доля філософування. – С. 148–164.
УДК
130.2+730+242