Δόξα / Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/13198

Галузь і проблематика: сприяння розвиткові найширшого спектру сучасних підходів, активному їх упровадженню в дослідницьку практику та утвердженню високих стандартів університетського викладання різних дисциплін на основі досягнень сучасної філософії, філології та гуманітарних наук. Повні тексти видання доступні на сайті Нб за посиланням: http://lib.onu.edu.ua/doxa/

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 281

«Babi yar» in contemporary memory politics: philosophical and theoretical aspects
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Barinova, Yana; Барінова, Яна; Баринова, Яна
The article is considered to implementation of the project of Memorial Center for Holocaust victims “Babi Yar” which will not only change the historical consciousness of Ukraine, but, given the great interest and attention in the world to the problems of the Babi Yar, and it will become one of the significant events in the life of the international community .
Heuristics as a cognitive function
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин Вільгельмович; Райхерт, Константин Вильгельмович
The study conceptualizes science fiction as heuristics. To implement this conceptualization, a hybrid definition of science fiction is proposed: science fiction is a kind of fiction whose works can be characterized by secondary artistic conventionality, cognitive estrangement, and test of an intellectual idea or fantastic assumption. As an operational characterization of heuristics, V. Spiridonov’s concept of heuristics is used. Science fiction can be considered as a kind of heuristics under specific conditions, for example, when science fiction work contains the reflected-out heuristics or when heuristics are brought as science fiction work to stimulate the intuitive flash of the thought or insight. However, science fiction can only be regarded as heuristics with certain reservations: science fiction primarily solves artistic problems while heuristics primarily solve cognitive problems: and they can function independently of each other. But it shows that a heuristic function can be attributed to science fiction to solute a problem or to gain a piece of new knowledge (to make a discovery) in an intellectually and creative way.
Homo dicens и homo scribens
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Шевцов, Сергей Павлович; Шевцов, Сергій Павлович; Shevtsov, Serhii P.
Статья оформлена в виде диалога. Предметом рассмотрения выступает проблема истолкования. Возможность однозначного толкования определяется исходными характеристиками текста. Тексты различаются по возможности их соотнесения с понятием бытия. Письменный текст представлен как медиатор трансцендентного.
Logic, humor processing, expectation and scripts
(Акваторія, 2023) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин Вільгельмович
Дослідження фокусується на таких аспектах гуморного процесу, як скрипт і очікування, щоб по-новому вивчити логіку як процес. У дослідженні зроблено кілька припущень. Якщо розглядати логіку в поняттях теорії фреймів, то виявляється, що логіка працює зі скриптами, тобто з певним типом структури свідомості (або когнітивного апарату людини), який виконує особливі завдання під час оброблення природної мови, а саме опис знайомих ситуацій як стереотипних змін подій і, таким чином, функцію набору очікувань щодо того, що має статися далі в сприйнятій ситуації. Демонстративні міркування типу строгого дедуктивного виведення ґрунтуються на тому, що очікування гарантовано виправдовуються; а правдоподібні міркування ґрунтуються на тому, що немає гарантії, що очікування, закладені в засновках, виправдаються (те ж саме стосується і евристичних міркувань). Логіка (та, мабуть, евристика), розглянута крізь призму сценаріїв (і фреймів), вивчає можливості автоматизації певних когнітивних дій людини шляхом усунення вторинних ментальних подій для створення контрольованих ситуацій. Гуморний процес можна розглядати як свідоме порушення логіки в деяких контекстах, а так звані «логічні механізми» гуморного процесу можна розглядати як специфічні механізми порушення логіки.
M. Bakhtin’s biography theory and modern biographical strategies in Humanities
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Golubovych, Inna V.; Голубович, Інна Володимирівна; Голубович, Инна Владимировна
In my presentation I am going to describe briefly three points. 1. “Biographical turn” or “Biographical turns” in Humanities. 2. Fundamentals of the M. Bakhtin’s theory of biography:“new biographism”. 3. Biography theory and methodology of Jewish studies in the modern Ukrainian philosophy
Mythological images in modern Indian literature: philosophical analysis
(Акваторія, 2023) Ryzhik, Maria; Рижик, Марія
This article delves into the phenomenon of “new Indian mythmaking,” a term coined by us to describe the literary works by authors of the 21st century. Focusing on the reinterpretations of the “Ramayana” by prominent writers such as Kavita Kané, Amish Tripathi, and Devdutt Pattanaik, the analysis unravels the sociocultural functions of myth within the context of contemporary Indian literature. Despite providing material for reflection and analysis, “new Indian mythmaking” offers a pseudo-spiritual understanding of Hindu philosophical aspects and presents ancient values to a mass consumer audience in alignment with the needs of contemporary society.
Ontological drift of causes
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Shevtsov, Serhii P.; Шевцов, Сергій Павлович
Russia’s military aggression in Ukraine has given rise to much speculation about its causes and aims. The accessibility of the modern media allows to freely hear the voices of both sides which creates a unique situation in many ways. Among the many theories and hypotheses about the causes and goals of this war, there is no consensus for any of the warring parties. The options and hypotheses expressed differ noticeably from each other even within each of the countries. This article attempts to classify the expressed points of view on the causes and goals of the war for the Russian and Ukrainian sides. It is noted that Russia, having started the war, has a lot more versions than Ukraine. For the Ukrainian side, the war is predominantly perceived through the formula ‘we have been attacked and we defend ourselves, our land, and our way of life’. Meanwhile, the question of why Russia carried out the attack is much more difficult. In this article, the author identifies six levels of social existence, into which the suggested versions can be distributed. These six levels are: individual, group, political, ideological, geopolitical, and civilizational. The article suggests that the cause cannot be limited to one level, it is important for the aggressor to justify its actions on all six levels. It is noteworthy that for Russia the economic level is not significant, in fact, most of the Russian war opponents are at this level, while for Ukraine the economic level matters a lot. According to the author of the article, only religion can unite six such different levels. Therefore, he suggests, for Russia, this war is of religious nature although it is not connected with religion and does not have a religious form. The author finds this situation paradoxical and ugly.
Phenomenon of intellectual contraband: Bakhtin’s case
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Dovhopolova, Oksana A.; Довгополова, Оксана Андреевна; Довгополова, Оксана Андріївна
In this article I would like to raise an issue so called “intellectual contraband” in a context of M. Bakhtin’s heritage. The intellectual contraband is an essential phenomenon in history of spaces under ideological control. The notion of intellectual contraband is not widely used, so I’ll outline it briefly.
The question of the subject belonging of plausible reasoning
(Акваторія, 2023) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин Вільгельмович
The study questions the subject belonging of plausible reasoning. Traditionally, logic is considered the discipline concerned with plausible reasoning, including analogy and induction. Nevertheless, heuristics, probability theory, and heuristic logic as a hybrid of logic and heuristics also claim to study plausible reasoning. The claims of the four disciplines can be explained by the fact that there are no commonly agreed definitions of the concepts of “probability”, “logic”, and “heuristics” amongst scholars, scientists, and philosophers, and thereby no well-defined research domains to which these disciplines (probability theory, logic, and heuristics, respectively) are applied, given the lack of unity among scholars, scientists, and philosophers both within and outside their own disciplines. The lack of unity among scholars, scientists, and philosophers can be explained by the diversity of approaches, movements, schools, traditions, and trends, the vast amounts of data, and all sorts of expansions, interventions, and differentiations of disciplines.
Scenario building as a heuristic and logical procedure
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин Вільгельмович; Райхерт, Константин Вильгельмович
The study examines scenario building as the secondary procedure of the “heuristic logic”. Scenario building is the extreme case of heuristic and logical procedure. The procedure involves constructing certain sequences of fictional utterances to realize certain goals and tasks (in the case of heuristics and logic to solve cognitive problems). Fictional utterances constitute fictional worlds, which can include possible and impossible worlds. Scenario building is a creation of a fictional world, which evaluation as the possible or impossible world depends on the conditional denotation (matterobject or designation) of fictional utterances and the plausibility of relations between the conditional denotation and the fictional utterances. The plausibility of fictional utterances is characterized by such properties of fictional utterances as a possibility, credibility, and relevance. These properties are related to the concretizations of the selected types of plausibility (referential, logical, poetic, and topical) and the selection and combination of elements transferred from the actual world to the fictional world.
The destiny of language in the condition of exile (approaches to the problem)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Sobolevska, Olena K.; Соболевська, Олена Костянтинівна; Соболевская, Елена Константиновна
The article deals with exile as existential condition in its relationship with the language and the poet as the keeper of language. Based on Joseph Brodsky’s creative heritage, the author shows that exile for the poet is primarily expulsion from the native culture and the native language. The fate of exiled is not given to everybody. The exile is the ultimate lesson of linguistic humility. A person begins to feel himself «a grain of sand in the desert» and finds a special mode of measuring his creative powers - human infinity. Brodsky sees the fertile power of exile in an unprecedented and even lightning acceleration of professional escape into isolation, where a poet is left alone with the language. Moving forward through variety of language spheres and elements, the poet shows how things are there. In order to most closely reflect one or another state of the language, the poet’s soul must fall into that state, be in this state and capture it, perhaps against the personal will, but by the language’s will. The language is despotic; it prescribes what and how to speak. The poet’s craft is to allow the language to speak on its own. There are four modes of exile: initial exile, the birth into the material world as payment for original sin; real belonging to the Jewish, to the nation-exiled (or conscious identification with the Jews); exile from the motherland, or socio-political exile; exile as natural and at the same time - metaphysical condition of the poet. These states strengthen each other. The poet-exiled passes the way from the condition of groundlessness, from the being, lost its meaning, to the beingfulfilled, found its meaning. This way lies through the language, as the necessary purgatory and the only salvation. The ill-fate, a blind trick of fate, through free existential choice, through acceptance of the exile as a punishment and at the same time - as Divine gift transfigures into the destiny, foresight and foreknowledge, both for the poet, and for the language. The destiny of the poet becomes the destiny of the language, and vice versa.
The postmodern theology of “Neon Genesis Evangelion” as a criticism
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин Вільгельмович; Райхерт, Константин Вильгельмович
This study analyzes Japanese animation series ‘Neon Genesis Evangelion’ in the context of postmodern theology as a cultural analysis and criticism. My selection of the series as a research object is motivated by Hideaki Anno, the creator of the series, who used some Christian concepts, symbols and themes in ‘Neon Genesis Evangelion’. ‘Neon Genesis Evangelion’ in all its variations is a specific mythology of the beginning and ending of life on Earth. The life on Earth began accidentally, and it was caused by the representatives of the dying extraterrestrial race (so-called ‘First Ancestral Race’). The life on Earth can be ended by human beings due to the humans’ scientific curiosity – their desire to know everything based on the feeling of loneliness and separation from something coherent whole (it’s manifested in relying on someone else’s opinion). The mythology of ‘Neon Genesis Evangelion’ constitutes a postmodern theology which echoes mainly Judeo-Christians doctrines through the use of such words as ‘Adam’, ‘Lilith’, ‘Eva’, ‘Evangelion’, ‘Angel’, ‘Spear of Longinus’ et cetera; but, in fact, ‘Neon Genesis Evangelion’ turns out to be a criticism of the extreme enthusiasm of mankind about science and technology and the Japanese collectivism.
The social criticism of Australian roadkill culture in George Miller’s «Mad Max» series
(Одеський нац. ун-т, 2015) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин Вільгельмович; Райхерт, Константин Вильгельмович
Film series “Mad Max” is the George Miller’s social critical statement about the Australian car culture that is based on auto-fetishism. The Australian car culture is a kind of consumerism. The car murder culture, within what car is considered as a weapon of murder, is embedded into the Australian car culture.
Topos et utopos: до урбаністичного проектування
(Акваторія, 2023) Готинян-Журавльова, Віталія Віталіївна; Сумченко, Ірина В'ячеславівна; Hotynian-Zhuravlova, Vitaliia V.; Sumchenko, Iryna V.
Стаття присвячена дослідженню концепції topos та utopos в контексті урбаністичного проектування. Висвітлено їх історичний контекст, основні принципи та вплив на сучасну практику міського дизайну. Сучасне місто є не лише простором для життя та праці його мешканців, а й полем для реалізації урбаністичних проектів, котрі намагаються втілити у життя ідеї, які ще недавно здавалися утопічними. Досліджено приклади утопічних проектів та їх вплив на розвиток міських просторів, висвітлено можливості та виклики, які вони представляють для урбаністів і архітекторів.
Total Recall Пауля Верхувена: память, идентичность и эрозия реальности
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Райхерт, Константин Вильгельмович; Райхерт, Костянтин Вільгельмович; Raikhert, Kostiantyn V.
Нидерландский кинорежиссёр Пауль Верхувен создаёт кинофильм Total Recall как «текст-письмо», или «множественный текст» (в терминологии Ролана Барта), то есть как текст, который открыт для интерпретаций. Таким образом, ему удаётся показать «эрозию реальности», происходящую в разуме главного персонажа кинофильма, Дугласа Куэйда, в исполнении Арнольда Шварценеггера. Здесь эрозия реальности характеризуется как нарушение восприятия реальности по причине утраты метазнания, знания, которое сопровождает воспоминания, составляющие человеческую идентичность, и сообщает, какое воспоминание реально, а какое – нет.
Абсурд і оптика комічного в музичному театрі ХХ ст.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Ковальова, Ніна Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Kovalova, Nina I.; Levchenko, Viktor L.; Ковалева, Нина Ивановна; Левченко, Виктор Леонидович
В статті проаналізовано сучасна художня діяльність музичного театру, що базується на ідеї абсурду. Абсурдистська настанова розглядається як естетична позиція, що передбачає в якості невід’ємної складової іронічну компоненту. Досліджено актуальні мистецкі практики, що за допомогою трансгресії трансформують естетичні канони раціоналізму, ставлячи під сумнів засади традиційного конституювання глядацької ідентичності. Виявлено наслідки нової оптики комічного, що спричинена деконструкцією традиційного естетичного бинару «сміхове – серйозне». Аналіз зроблений на матеріалі актуальних музичніх вистав та композиторської творчості другої половини ХХ ст. та початку ХХІ ст.
Авангард и актуальное искусство: сопоставление взглядов на духовность
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Сапега, Валерия Валерьевна; Сапега, Валерія Валеріївна; Sapeha, Valeriia V.
В статье подвергается критическому анализу рассмотрение вопросов духовности современным искусством. Духовность является признаком зрелости личности, вышедшей за пределы своих узких интересов и преходящих ценностей. Обнаруживается, что в актуальном искусстве стоит задача обновить традицию авангарда. Целью современного искусства является направленное движение за пределы визуального опыта к опыту постижения истины.
АДАПТАЦІЯ РОМАННОГО СЮЖЕТУ В УКРАЇНСЬКІЙ МЕЛОДРАМІ КІНЦЯ ХІХ–ПОЧАТКУ ХХ ст.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2004) Малютіна, Наталя Павлівна
Характер адаптації сюжетних моделей авантюрно- сентиментального роману та романтично-сентиментальної повісті в українській драматургії порубіжного періоду впливав на ті жанрові стереотипи, які на той час склалися щодо мелодрами. Ця стаття має своїм завданням простежити певне „олітературнення” мелодрами, а внаслідок цього пародійну дотичність до сталих літературних форм через надбудову фарсового, трагедійного, трагіфарсового, героїчного, іронічного пафосу. Іронічно-пародійний дискурс „відчитувався” в українській мелодрамі„перехідної доби” внаслідок імплікованої в тексті полеміки з жанровими стереотипами, глядацькими або читацькими сподіваннями. Способом адаптації слугувала інсценізація романно-повістевого сюжету з імітацією або стилізацією фантастично-містичної умовності чи героїчного пафосу, театрально-фарсовим обіграванням сюжетних кліше, нарешті, пародійно-іронічним травестіюванням загальновідомих сюжетів.
Александро-Невская церковь Новороссийского университета: возвращение утраченной святыни
(Одеський нац. ун-т, 2015) Голубович, Инна Владимировна; Голубицкая, Анна; Голубович, Інна Володимирівна; Golubovych, Inna V.
Эту замечательную книгу – один из щедрих даров ученых Одессы к 150-летию основания Императорского Новороссийского университета, ныне Одесского национального университета имени И. И. Мечникова – я представляю с особым удовольствием и рекомендую с особой настойчивостью по нескольким соображениям.
Анекдот в системе дискурсной формации
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Бардина, Наталья Васильевна
Слово «анекдот» – греческого происхождения и буквально означает «неопубликованное». В современной коммуникации (с середины ХІХ века) обычно встречаются два его толкования: 1) рассказ о забавном или поучительном случае из жизни исторического лица или фольклорного героя; 2) краткий устный шуточный рассказ с остроумной концовкой [9, с. 38]. И в том и в другом случае значимыми оказываются три обязательных параметра анекдота: 1) событийная композиция, 2) забавность vs остроумие, 3) устная форма, – и один факультативный: использование известного лица в качестве персонажа повествования.

Переглянути

Перегляд Δόξα / Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування