Статті та доповіді ФПСР, Психологічні науки

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/36761

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 212

Танец как психокультурный феномен и средство социальной коммуникации
(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2008) Артюхина, Наталия Викторовна; Артюхіна, Наталія Вікторівна; Artiukhina, Nataliia V.
Статья посвящена вопросу рассмотрения танца в качестве знаково-символического явления культуры, особого психокультурного феномена, который, в силу своей полифункциональности, способен содействовать процессу социальной коммуникации в историко-культурном континууме.
Корекція емоційних станів у дівчаток в молодшому шкільному віці (арт-терапевтичний підхід)
(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2009) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Лопатіна, К. О.; Артюхина, Наталия Викторовна; Лопатина, К. А.; Artiukhina, Nataliia V.; Lopatina, K. A.
У статті обґрунтовується необхідність використання арт-терапевтичних методів у розробці ефективних технологій збереження здоров'я дітей молодшого шкільного віку.
Tolerance and intercultural competence: cross-cultural perspective.
(Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова, 2010) Dunaieva, Larysa M.; Smokova, Liudmyla S.; Смокова, Людмила Степанівна; Дунаєва, Лариса Миколаївна
Today, in the world of globalization and mass mobility, appears the increasing need to study intercultural effectiveness in terms of cross-cultural contact. It is of great importance to explore not only the process of entering into the new culture, the accessible opportunities and the choices that a person makes, but also the result of all this, i.e. the consequences.
Феномен татуювання як засіб самовизначення та самопрезентації особистості у юнацькому віці
(Херсонський державний університет, 2016) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Artiukhina, Nataliia V.
У статті наведені результати дослідження феномену татуювання як засобу самопрезентації та самовизначення особистості у юнацькому віці. Розглядається думка, що на відміну від традиційної, сучасна практика татуажу пов’язана з маркерами не групової, а особистісної ідентичності, а також із естетичними стереотипами, що є яскравим прикладом сучасних процесів всесвітньої економічної, політичної, культурної та релігійної інтеграції та уніфікації. Також аналізується думка про те, що ідея татуювань, яка охопила немаргінальні прошарки населення, може бути пов’язана з технічними досягненнями, які змінюють засіб передачі інформації, та стресами, що впливають на сучасну людину. Визначаються та аналізуються психологічні причини нанесення татуювань сучасними юнаками і дівчатами.
Влияние психологических особенностей на эффективность деятельности работников общественных организаций
(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2016) Симовоник, Алена Игоревна; Артюхина, Наталия Викторовна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Артюхіна, Наталія Вікторівна; Simovonyk, Alona I.; Artiukhina, Nataliia V.
В статье представлены результаты исследования, позволяющие рассмотреть влияние психологических особенностей личности на эффективность деятельности работников общественных организаций, а также выявить причины возникновения трудностей в работе объединения. Выявлено влияние лидерских качеств, коммуникативных и организаторских способностей работников общественной организации на эффективность их деятельности в ней. Рассмотрены перспективы дальнейшей работы с работниками общественной организации с целью повышения эффективности их деятельности.
Взаємозв’язок між життєвим сценарієм та спрямованістю особистості юнацького віку
(Херсонський державний університет, 2017) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Артюхина, Наталия Викторовна; Симовоник, Алена Игоревна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.
У статті наведено результати дослідження взаємозв’язку між життєвим сценарієм і спрямованістю особистості в юнацькому віці. Розглядається думка про те, що закладені ще з дитинства через традиційні історії (казки) основні напрями розвитку людини сприяють формуванню у неї певної спрямованості, яка зумовлює її подальшу діяльність. Також аналізується думка про те, що сценарій може бути зміненим через усвідомлення окремих його частин і формування нових більш дієвих способів взаємодії із людьми. Визначається, що юнацький вік є сензитивним для оптимізації процесу усвідомлення життєвого сценарію, пошуку та здобуття юнаками можливостей щодо його змін, побудови особистісної автономії. Стверджується, що необхідним для розуміння специфіки життєвого сценарію особистості юнацького віку є знання її життєвих цілей, інтересів, переконань, ставлень, переживань, тобто її спрямованості.
Розвиток життєтворчого потенціалу особистості юнацького віку
(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2017) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Артюхина, Наталия Викторовна; Artiukhina, Nataliia V.
У статті наведено результати дослідження розвитку життєтворчого потенціалу особистості юнацького віку засобами арт-терапії. Розглядається думка про те, що життєтворчість, як діяльність особистості, що спрямована на проектування, планування, програмування і творче здійснення людиною свого індивідуального життя, має велике значення щодо розвитку й формування розвиненої індивідуальності, об’єктом творчих діянь якої є її власне буття. Також роздивляється думка про те, що творчий підхід до формування й розвитку підростаючого покоління робить актуальними ці питання у юнацькому віці, оскільки саме в ньому відбуваються різкі, якісні зміни, які торкаються усіх боків розвитку особистості, формується її самосприйняття й самовідношення, на підставі яких у подальшому формуються особистісні відносини зі світом. Аналізується думка про те, що позитивно напрацьовані простори буття у юнацькому віці у подальшому можуть стати формою дії особистості – засобами творчої побудови і здійснення нею свого життя.
Вплив значущих осіб на розвиток й формування емоційно-поведінкових особливостей підлітків
(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Пуленко, Олена Владиславівна; Artiukhina, Nataliia V.; Pulenko, Olena V.
У статті представлені результати емпіричного дослідження впливу значущих осіб на розвиток й формування емоційно-поведінкових особливостей підлітків. Пропонується комплексний розгляд відносин міжособистісної значущості підлітка з його найближчим оточенням як єдиної системи, що включає основні компоненти, так званої тріади: «підліток – підліток», «підліток – учитель» і «підліток – батько» та сприяє розвитку й формуванню його емоційно-поведінкових особливостей. Вказується, що хоча у психології накопичено великий потенціал наукових досліджень, які розкривають важливі аспекти відносин значущості, а також активно ведеться пошук ефективних засобів гармонізації особистісного і групового розвитку підлітків у період отроцтва, різні сторони соціальної взаємодії підлітка з його найближчим оточенням та вплив значущого оточення на його емоційно-поведінкові особливості залишаються недостатньо вивченими. Визначається, що розвиток й формування особистості підлітка – процес динамічний та неоднозначний, а тому й не відбувається без ускладнень й суперечностей. Доведено, що проблеми у взаєминах зі значущим довкіллям (однолітками, батьками та вчителями) є типовим явищем для підлітків, проте сила, частота, різкість проявів багато у чому залежать насамперед від позиції значущих дорослих, від стилю сімейного виховання, від уміння реалізувати щодо поведінки підлітка поважну, але не тактику потурання, наставників. З’ясовуються переваги й недоліки виховного процесу, які призводять до виникнення певних емоційно-поведінкових особливостей підлітків. Підкреслюється, що для конструктивного подолання наявних суперечностей у поглядах підлітків й значущого оточення необхідно створення спільності в їхньому житті, змістовних контактів, розширення сфери співробітництва, взаємодопомоги й довіри. Як наслідок, передбачається, що у ході виконання такої сумісної діяльності будуть виникати спільні переживання, почуття, настрої, наміри, що зумовлять емоційну та духовну близькість, позитивно впливаючи на емоційно-поведінкові особливості підлітків.
Історико-психологічний аналіз феномена межі як межового прояву існування людини: до постановки проблеми
(Херсонський державний університет, 2018) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Artiukhina, Nataliia V.
У статті подано історико-психологічний аналіз динаміки філософсько-антропологічного дискурсу про межі людини в культурно-історичній перспективі. Межа розглядається як межовий прояв існування людини, як простір породження нових сенсів, акумуляції і збільшення ціннісного досвіду людства. Зв’ясовуються обставини можливого розмикання меж і його наслідків. Підкреслюється, що звернення до історичного досвіду людства дає можливість не тільки розставити акценти у ставленні до меж людини, а й виявити їх необхідність для продуктивного розвитку і становлення особистості в культурно-історичному континуумі.
Базові складові життєтворчості особистості
(Класичний приватний університет, 2019) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Артюхина, Наталия Викторовна; Artiukhina, Nataliia V.
У статті представлено дослідження базових складових життєтворчості особистості, а саме особливостей її життєстійкості, психологічного благополуччя, психологічних меж та суверенності психологічного простору у юнацькому віці. Підкреслюється, що саме ці психологічні показники особистості сприяють можливості успішної адаптації до навколишнього світу, практичного оволодіння ним та здійсненню життя як індивідуально-особистісного творчого проекту. З’ясовуються, що сучасні студенти потребують корекційно-розвивальних вправ щодо покращення дії базових складових їхньої можливості самостійно творити своє життя. В якості підтримання й розвитку потенціалів життєтворчості юнаків рекомендується звернутися до арт-терапії.
Психологічні межи та механізми захисту як адаптивний потенціал особистості
(Класичний приватний університет, 2019) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Бадо, О. А.; Artiukhina, Nataliia V.
У статті наведено результати дослідження психологічних меж особистості її механізмів захисту та адаптаційного потенціалу у юнацькому віці. Розглядається думка про те, що сьогодні особливого значення набувають дослідження, що стосуються наукових пошуків для створення засобів активного, продуктивного існування людини у швидких, мінливих умовах сьогодення. Виділяється думка про те, що особливо це стосується стану нашого суспільства, де ситуація розвитку особистості характеризується крайньою нестабільністю, пов’язаною з постійними соціально-економічними й політичними змінами. Вказується, що в такій ситуації розвитку постійно існує незадоволеність потреб на всіх рівнях розвитку особистості, яка у свою чергу, обумовлює постійне існування людини на межі власних можливостей, коли рівень сприйняття перевищує нескінченний потік не завжди екологічної для людини інформації, бо містить в собі все більше агресивних й негативних посилань. Також розглядається думка про те, що все, що окреслюється власними психологічними межами особистості, а саме тіло, здатність тримати фізичну та емоційну дистанцію, власні обмеження, час, потреба у взаєминах, емоції, почуття, установки та переконання, поведінка, вибір, система цінностей, таланти та здібності, думки, бажання – все це переживає постійну трансформацію, зменшуючи час на її осмислення й прийняття. Вказується, що все це істотно впливає на адаптивні можливості особистості, її самозахист, відношення до життя та пошук альтернативних засобів адаптації. Також вказується, що вагома чисельність наукових робіт з психології присвячена саме проблемам дослідження адаптивності людини, як міри покращення власного самовідчуття й підвищення соціального статусу, вивчення дії захисних психологічних механізмів, як засобів убезпечення самооцінки й зменшення психологічного навантаження особистості, а також її психологічних меж, як здатності до вираження себе у світі та відповідальності за свої дії. Однак, поза увагою дослідників залишилося інтегроване в одному дослідженні вивчення саме особливостей взаємозв’язку між психологічними межами, механізмами психологічного захисту та адаптивністю особистості. Визначаються та аналізуються особливості взаємозв’язку між психологічними межами, механізмами психологічного захисту та адаптивністю особистості.
Окремі аспекти кризи у жінок зрілого віку, що впливають на соціальну компетентність і соціально-психологічну адаптованість
(2020) Ворнікова, Людмила Костянтинівна; Vornikova, Liudmyla K.; Родіна, Наталія Володимирівна; Rodina, Nataliia V.
Суспільна значущість і складність життя сучасних жінок у зрілому віці при зіткненні із соціально-економічними та психологічними проблемами адаптації апелює до індивідуально- психологічних особливостей особистості.Протиріччя й кризи, успіхи й невдачі, надії та розчарування, почуття провини та сумніви, відчуття втрати сенсу життя та пошук нового сенсу, оптимістична і песимістична життєва позиція – усе це властиво жінкам зрілого віку. Об’єктивні причини перебігу кризи життя зрілого віку, зумовлюють перебудову особистості з урахуванням зміни статусу у житті жінок.
Емпіричне вивчення індивідуально-психологічних особливостей жінок у період вікових змін
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Ворнікова, Людмила Костянтинівна; Vornikova, Liudmyla K.
Соціальна важливість і склaдність життя сучасних жінок у зрілому віці (у період клімактерію) під час актуалізації вікових проблем апелює до індивідуально- психологічних особливостей особистості. До теперешнього часу індивідуально-психологічні особливості жінок у період вікових змін організму (клімактерію) залишаються майже невивченими. Організм кожної жінки індивідуальний, але існують медичні критерії, коли чекати "золоту осінь". У українських жінок норма настання клімактерію від 45 до 52 років.
Психологічне здоров’я жінок у період вікових змін
(2020) Ворнікова, Людмила Костянтинівна; Vornikova, Liudmyla K.
У даний час проблема психологічного здоров'я жінок набула великого значення. З огляду покладених на них функцій (соціальних, трудових, сімейних) сучасні жінки все частіше піддаються наростаючому впливу інтелектуальних і соціальних навантажень, які призводять до афективних нападів, стресів, різних психічних розладів і психосоматичних захворювань. У зв'язку з цим дослідження психологічного здоров'я жінок набуває важливе наукове та практичне значення.
Механізм маркетингового мислення в ефективному бізнесі
(Національний авіаційний університет, 2020) Чернявська, Тетяна Павлівна; Chernyavska, Tetyana P.
У статті описано теоретико-методологічне дослідження маркетингового аспекту бізнес-діяльності на прикладі вітчизняних менеджерів виробничо-комерційного підприємства. Мета статті полягає в розкритті специфічних особливостей маркетингового мислення як психологічних факторів ефективної бізнес-діяльності, таких як: пошуковий стиль мислення і орієнтація на актуальні потреби клієнтів; розробки механізму маркетингового мислення особистості у контексті бізнес-середовища. Для проведення діагностичного дослідження автором використано: опитування (інтерв'ю-бесіда по певному плану), вільне інтерв'ю без строгої деталізації за загальною програмою; анкети самооцінок, експертна оцінка топ менеджерами ефективності діяльності менеджерів середньої ланки; інтроспективне опитування з подальшим структурованим опитуванням і детальним записом відповідей. Розроблено і представлено схему механізму маркетингового мислення в ефективному бізнесі. У основі механізму маркетингового мислення менеджерів лежить відчуття необхідності змін, пов'язаний з цим відчуттям пошук і знаходження нових економічних можливостей та ресурсів. З цих можливостей суб'єкт вибирає життєздатні і оптимальні в умовах конкретного бізнес середовища і розробляє декілька альтернативних варіантів рішень з врахуванням актуальних потреб (дійсних вигод, цінностей) клієнтів. Теоретичне значення дослідження полягає в розробці і обґрунтуванні можливості підвищення ефективності бізнес-діяльності менеджерів за допомогою формування і розвитку їх маркетингового мислення і підприємницьких ціннісних орієнтацій за допомогою внутрішньофірмового навчання, а саме соціально-психологічного тренінгу. Актуальним напрямком подальших досліджень є розробка: методики, направленої на формування істотних специфічних поєднань компонентів маркетингового мислення і ціннісних орієнтацій, що оптимізують бізнес-діяльність менеджерів, бізнесменів; розробка, упровадження і розвиток в напряму творчому і пошуковому коректувально-розвиваючої програми маркетингового мислення менеджерів, яка буде сприяти розвитку їх ефективній бізнес-діяльності.
Вплив самоусвідомлення студентів-психологів як суб’єктів власної життєтворчості на міжособистісні стосунки та емоційне вигорання
(Гельветика, 2020) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.
У статті представлено дослідження впливу самоусвідомлення студентів-психологів як суб’єктів власної життєтворчості на їхні міжособистісні стосунки та емоційне вигорання в процесі навчання. Указується, що життєтворчість – це процес, який передбачає розвинуту здібність особистості до рефлексії, до самоусвідомлення, до роздумів над своїм життям і його побудови на основі власного світогляду. Підкреслюється, що недостатнє самоусвідомлення особистістю своїх психологічних особливостей може призводити до неадекватної витрати власних ресурсів та «емоційного вигорання», що, у свою чергу, негативно позначається на процесі життєтворчості студентів-психологів як суб’єктів власної життєдіяльності. Зазначається, що ці обставини вимагають своєчасного, профілактичного сканування психологічного клімату навчального колективу на всіх рівнях з метою виявлення стану емоційного перенапруження в ньому. Підкреслюється, що, оскільки втілення власного проекту життя відбувається через вирішення низки послідовних життєвих завдань, до яких належить і поява нових соціальних ролей, зокрема ролі студента, завдання збереження психологічного здоров’я стає актуальним уже в процесі набуття вищої освіти, на етапі професійної підготовки студентів до майбутньої фахової діяльності. Наголошується, що для студентів-психологів, які за родом своєї майбутньої діяльності повинні вміти справлятися з емоційним навантаженням, мати добре розвинені навички психоемоційної саморегуляції, усвідомленого ставлення до цілей життя, черговості їх виконання, а також до способів вирішення й використання власних ресурсів, ця проблема має особливе значення. Рекомендується, як заходи психопрофілактики й психокорекції емоційного вигорання на різних курсах навчання студентів-психологів використовувати різні арттерапевтичні технології, які будуть сприяти не тільки покращенню психоемоційного стану студентів, а і їхньому вільному саморозкриттю, підвищенню самоусвідомлення, розвитку творчих здібностей, придбанню навичок продуктивної міжособистісної взаємодії й усвідомленню можливості керувати своїм життям як свідомий суб’єкт власної життєтворчості.
Особливості взаємозв’язку між самодетермінацією, самоставленням та авторським життєвим вибором як показниками життєтворчості особистості
(2020) Артюхіна, Наталія Вікторівна; Сімовоник, Альона Ігорівна; Artiukhina, Nataliia V.; Simovonyk, Alona I.
У статті наведено результати дослідження особливостей взаємозв’язку між самодетермінацією, самоставленням та авторським життєвим вибором як показниками життєтворчості особистості. Розглядається думка про те, що в сучасній психології особливе значення має проблема реалізації людиною власних сутнісних сил, вдосконалення власного процесу життєтворчості. Вказується, що на шляху дослідження життєтворчих показників особистості особливого значення набувають питання самодетермінації та самоставлення. Виділяється думка про те, що без свідомого самоставлення не можливо самовдосконалення. Визначаються та аналізуються особливості взаємозв’язку між самодетермінацією, самоставленням та авторським життєвим вибором.
Ґендерні особливості лідерів бізнесу
(Гельветика, 2020) Чернявська, Тетяна Павлівна; Єрмакова, А. С.; Chernyavska, Tetyana P.
У статті аналізуються теоретичні підходи та емпіричні дослідження гендерних особливостей лідерів бізнесу на прикладі менеджерів вітчизняного виробничо-комерційного підприємства. Мета статті полягає в розкритті специфічних особистісних особливостей топменеджерів і менеджерів середньої ланки (чоловіків і жінок). Емпіричне діагностичне дослідження проводилося з використанням таких методів, як інтерв’ю-бесіда; анкета самооцінок, експертна оцінка топменеджерами ефективності діяльності менеджерів середньої ланки; багатофакторний опитувальник особистості Р. Кеттелла 16-PF (A). Результати емпіричного дослідження щодо відмінностей управлінців (чоловіків і жінок) показали, що для менеджерів-жінок характерні більш високі показники факторів загальнолюдського вектору лідерства в управлінні, такі як інтелектуальність, домінантність, сміливість, упевненість, радикалізм, самоконтроль. Отже, щоб жінкам довести чоловікам свою професійну спроможність, їм необхідно бути більш сміливими, активними, підприємливими. Показано, що вказані показники вищі в жінок-топменеджерів, ніж у жінок-менеджерів середньої ланки. Це пояснюється тим, що топменеджерам доводиться вирішувати проблеми пошуку та знаходження нових можливостей, від яких безпосередньо залежить конкурентоспроможність їхніх компаній на ринку, а отже, і сам факт існування їхніх компаній. Виявлено, що показники нормативності поведінки, чутливості, підозрілості, дипломатичності також вищі в жінок-менеджерів, ніж у чоловіків-менеджерів. Це пов’язано з тим, що топменеджери-жінки на досліджуваному нами підприємстві були керівниками комерційного, фінансового, бухгалтерського, рекламного підрозділів, де працювала більшість підлеглих жінок. Можливо припустити, що жінка-топменеджер більш адекватно, більш чутливо може оцінювати й компетентніше вирішувати проблеми співробітниць-жінок. Це підтверджує, що лідерство в жінок-менеджерів має й власне жіночий вектор. Отже, можливість використання загальнолюдського та жіночого векторів лідерства в управлінні дає змогу жінкам-менеджерам бути гнучкими в ситуаціях, які вимагають відповідної спрямованості лідерського керівництва, і знаходити моделі поєднання загальнолюдського та жіночого векторів лідерства в управлінні.
Окремі аспекти кризи у жінок зрілого віку, що впливають на трудові відносини у колективі (гендерний аспект)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Ворнікова, Людмила Костянтинівна; Vornikova, Liudmyla K.
Суспільна значущість і складність життя сучасних жінок у зрілому віці при зіткненні із соціально-економічними та психологічними проблемами трудових відносин у колективі апелює до індивідуально-психологічних особливостей особистості. Протиріччя й кризи, успіхи й невдачі, надії та розчарування, почуття провини та сумніви, відчуття втрати сенсу життя та пошук нового сенсу, оптимістична і песимістична життєва позиція – усе це властиво жінкам зрілого віку та впливає на якість трудових відносин у колективі.
Соціальні, психологічні та соматичні складові здоров'я жінок зрілого віку в період вікових змін
(2021) Ворнікова, Людмила Костянтинівна; Vornikova, Liudmyla K.
Зміни демографічної структури суспільства в останні роки призвели до збільшення долі жінок зрілого віку. За даними ВООЗ, на початку століття середня тривалість життя жінки після 50 років коливається від 27 до 32 років, тобто приблизно третину свого життя кожна жінка перебуває в гіпоестрогенному стані . За прогнозами ВООЗ, в світі до 2030 року в періоді постменопаузи перебуватиме 1,2 млрд жінок, що становитиме приблизно шосту частину населення планети. Тому питання дослідження соціальних, психологічних та соматичних складових здоров’я жінок зрілого віку набуває значущості.

Переглянути

Перегляд Статті та доповіді ФПСР, Психологічні науки за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування