Історико-літературний журнал
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Історико-літературний журнал за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 318
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Конституция Филиппа Орлика — юридический памятник истории Украины(Одеський державний університет імені І. І. Мечнікова, 1995) Кивалов, Сергей Васильевич; Чернушенко, А. В.Филипп Орлик оставил большое по объему и источниковедческому значению публицистическое и литературное наследие. В статье рассматривается Договор с Орликом, который был составлен и подписан 5 апреля 1710 г. генеральной старщиной и запорожцами,без всякого давления с чьей бы то ни было стороны. Благодаря этому он получает особый интерес для истории государственной мысли на Украине.Документ Понятие «тип литературы» и «тип художественно-литературного сознания» как базовые понятия теории литератуpного процесса(Одеський державний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Черноиваненко, Евгений Михайлович; Черноіваненко, Євген Михайлович; Chernoivanenko, Yevhen M.В статье речь идет о становлении базовых понятий теории литературного процесса, изучении этапов литературного развитияДокумент Філософія естетичних поглядів Іллі Мечникова(Одеський державний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Паньков, Анатолій ІвановичСтаття присвячена естетичним поглядам І. І. МечниковаДокумент А. О. Скальковський і журнал «Киевская старина»(Одеський державний університет імені І. І. Мечнікова, 1995) Хмарський, Вадим Михайлович; Хмарский, Вадим Михайлович; Khmarskyi, Vadym М.Стаття присвячена Скальковському А. О., його співпраці з українознавчим журналом «Киевская старина».Документ Ритуальные мотивы в романе Ф. М. Достоевского "Преступление и наказание"(Одеський державний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Холодов, А. В.В статье описываются ритуальные и мифологические мотивы, которые используются Достоевским для мифологизации сюжета романа, для создания своеобразного мифологического подтекста. Эти мотивы, связывая произведение с мифом и ритуалом, придают универсальность единичному, на первый взгляд, случайному факту действительности, возвышают личную судьбу до судьбы человечества и возводят трагедию героя до вселенских масштабов.Документ Жанровые особенности "Жития Федора Васильевича Ушакова" А. Радищева(Одеський державний університет імені І. І. Мечнікова, 1995) Ростиянов, Б. Ю.Повести А. Радищева, и среди них «Житие Федора Васильевича Ушакова», являются произведениями смешанных жанров: лиро-эпических, художественно-публицистических, художественно-дидактических, художественно-философских. Эти жанры относятся к пограничной области литературы — они находятся на границе искусства и науки.Документ Образне i абстрактне в художній літературі(Одеський державний університет імені І. І. Мечнікова, 1995) В'язовський, Григорій АндрійовичВ статті мова йде про розуміння художнього образу, аналіз художньої образності в конкретному творі; розмежування і спільність між художньою літературою та наукою; співвідношення меж між художньою літературою і публіцистикою. Спостереження Гегеля можна підтвердити багатьма прикладами з художніх творів.Документ Задунайський запорожець полковник Йосип Білецький(Одеський державний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Бачинський, Анатолій ДіомидовичСтаття написана на біографічних матеріалах з російського державного військово-історичного архіву і присвячена задунайському полковнику Йосипу Білецькому.Документ До проблеми індивідуальної міфології Лесі Українки(Одеський державний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Мейзерська, Тетяна СеверинівнаУ статті характеризується індивідуальна міфологія Лесі Українки, автор визначає головні риси міфології Лесі Українки.Документ Английские писатели-неоромантики об искусстве рассказа(Одеський державний університет імені І. І. Мечникова, 1995) Цыбульская, В. В.В статье речь идет о творчестве неоромантиков и их мыслях об искусстве рассказа, теоретическом осмысление этого жанра в Англии. Становление рассказа как самостоятельного жанра в Англии происходит в 80-е годы XIX века, и этот процесс тесно связан с творчеством писателей-неоромантиков. тиковДокумент Роман "Серебряный голубь" Андрея Белого (аспекты архитектоники и художественного хронотопа)(Одеський державний університет імені І. І. Мечнікова, 1995) Ильев, Степан ПетровичАрхитектонически «Серебряный голубь» имеет два несовмещающихся в пространстве центра (главы IV и VII), которые символически указывают на гетерогенные явления, находящиеся в разных плоскостях повествования. Взаимообращаемость времени и пространства — явление художественного хронотопа.Документ О синтезе в прозе А. С. Пушкина и Н. В. Гоголя(Одеський державний університет імені І. І. Мечнікова, 1995) Слюсарь, Арнольд АлексеевичТенденции к синтезу присущи в той или иной мере любому жанру. Есть немало общего у пушкинского и гоголевского синтеза, объединяющего судьбы индивидуальности и нации, быт и историю, отражающего переход к новой целостности жизни, но это — две разные формы художественного освоения мира, обусловленные прежде всего характером представлений о его устройстве и путях развития.Документ Поетика кольору в романі В. Шевчука «Три листки...»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Борисенко, Наталія Миколаївна«Три листки...» В. Шевчука є одним з найкольоровіших романів прозаїка, отже благодатним об’єктом для вивчення поетики кольору, предмет дослідження, його методику й актуальність підказали текст твору, виключна авторська винахідливість у барвокористуванні і теоретичні та істори- ко-літературні досліди Валерія Шевчука в галузі вивчення вітчизняної і світової культури.Документ «Революціонери — люди кращі,... але не більше, ніж люди» (психологія суспільного обов’язку в новелах М. Коцюбинського)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Шляхова, Нонна МихайлівнаТрадиційно літературознавча наука високо підносила новелістику Михайла Коцюбинського, зокрема його твори «В дорозі», «Невідомий», де вперше в українській літературі виведено образ професійного революціонера, показано «його несхибну волю, спрямовану на здійснення завдань соціальної боротьби» [7, с. 19]. Сама ж типовість образу революціонера визначалася, зазвичай, не в процесі аналізу його художньої прикметності, а шляхом приписування йому офіційно схвалених рис соціального портрета: «вірність товаришам, революційним ідеям, громадському обов’язку, непохитність переконань».Документ Космос в поезії Т. Г. Шевченка(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Майстренко, Мирослава ІллівнаЗ давніх-давен мислення й мистецтво людини сповнені зоряної символіки, навіяної величними картинами денного й нічного неба. Символічну мову стародавнього мистецтва називають космічним метакодом або генетичним кодом літератури, тобто системою, що в художньому образі відтворює єдність людини та космосу, спільну для всіх часів у всіх існуючих ареалах культури. Основні закономірності метакоду, його художня мова формуються в фольклорний період і залишаються незнищенними протягом усього розвитку літератури. Генетичний код простежується у фольклорно-пісенній скарбниці кожного народу. Вся античність астрономічна. Астрономічний весь український фольклор.Документ Слово, текст, твір, жанр в трьох основних типах літератури(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Черноіваненко, Євген Михайлович; Chernoivanenko, Yevhen M.; Черноиваненко, Евгений МихайловичОдиницею літератури є літературний твір, тому наші знання про літературу — це перш за все знання про природу, структуру та функції літературних творів. Сумний парадокс літературознавчих штудій полягає в тому, що, вивчаючи особливості структури та функціонування тих чи інших творів, ми рідко замислюємось над тим, що ж являє собою літературний твір, якою є його природа. Найбільш виразно цей парадокс виявляється у вузівському літературознавстві, яке має властивість концентрувати в собі вади академічної науки.Документ Метафора в малярському мистецтві(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Жаборюк, Анатолій Андрійович; Жаборюк, Анатолий Андреевич; Zhaboriuk, Anatolii A.Термін «метафора» перенесений на грунт малярського мистецтва з художньої літератури, як, зрештою, і такі терміни, як «сюжет», «фабула», «сюжетно-композиційний центр» та інші терміни, котрі на кожному кроці зустрічаютсья на сторінках мистецтвознавчих праць. До речі, не менша, якщо не більша кількість мистецтвознавчих термінів («пейзаж», «портрет», «інтер’єр», «колорит» тощо) перейшла з малярського мистецтва в літературу. Явище це закономірне, оскільки обидва ці мистецтва давно взаємодіють між собою, взаємовпливають одне на одного і тим взаємозбагачуються.Документ Міфологічні персонажі в «Кобзарі» Т. Г. Шевченка(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Мусій, Валентина Борисівна; Мусий, Валентина Борисовна; Musiy, Valentyna B.З виникненням національної самосвідомості розвивається така риса літератури, як народність. Серед її проявів можна назвати інтерес письменників до національної культури, збирання й популяризацію фольклору, творче засвоєння письменниками образів, створених народною фантазією. Ці процеси знаходять вираження і в діяльності Т. Г. Шевченка, початок творчості якого «припадає на період зародження української фольклористики та етнографії, появи перших збірників народної поезії...»Документ Імпресіоністична новелістика 1920-х років у оцінках тогочасної критики(Одеський державний університет імені І. І. Мечникова, 1997) Ямчук, Павло МиколайовичНа початку 1920-х років щодо оцінки течії українського прозового імпресіонізму існувало розмаїття думок та поглядів: від досить критичного ставлення до майже цілковитої підтримки. Спільним у ставленні до імпресіоністичної течії було визнання її цілком самостійним та оригінальним явищем у новій українській літературі, підхід до аналізу надбань прозового імпресіонізму з естетичних засад.Документ Правда життєва і правда художня в українському романі про село(Одеський державний університет імені І. І. Мечникова, 1997) Пашковська, Ніна ФеофанівнаТема села найбільш вразлива з точки зору художньої правди, бо в ній перехрещувалися суперечності епохи, а життєва правда не завжди відповідала художньому відображенню. Митці змушені були вдаватися до напівправди, прихованої правди, окремих засобів умовчання.