Космос в поезії Т. Г. Шевченка
Вантажиться...
Дата
1996
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
З давніх-давен мислення й мистецтво людини сповнені зоряної символіки, навіяної величними картинами денного й нічного неба. Символічну мову стародавнього мистецтва називають космічним метакодом або генетичним кодом літератури, тобто системою, що в художньому образі відтворює єдність людини та космосу, спільну для всіх часів у всіх існуючих ареалах культури. Основні закономірності метакоду, його художня мова формуються в фольклорний період і залишаються незнищенними протягом усього розвитку літератури. Генетичний код простежується у фольклорно-пісенній скарбниці кожного народу. Вся античність астрономічна. Астрономічний весь український фольклор.
Опис
Ключові слова
мислення, мистецтво, український фольклор, художня мова
Бібліографічний опис
Історико-літературний журнал