Перегляд за Автор "Taranets, Valentyn H."
Зараз показуємо 1 - 16 з 16
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Energietheorie des Sprechens(Roderer, 1997) Taranets, Valentyn H.; Таранец, Валентин Григорьевич; Таранець, Валентин ГригоровичDie phonetischen Veranderungen, die sich in den verschiedenen Perioden der Sprachentwicklung abgespielt haben, ziehen immer wieder die Aufmerksam-keit der Forschung auf sich. Es ist eine reizvolle Aufgabe, zu erforschen, wel-che sprachlichen Zwecke mit der Veranderung phonetischer Eigenschaften im Laufe der Sprachentwicklung verbunden waren. Die Entdeckung der Gesetz-maBigkeiten und Tendenzen in der Entwicklung eines phonetischen Systems er-laubt uns, seinen vorhistorischen Zustand zu rekonstruieren und die zukiinftige Entwicklung zu prognostizieren. Ungeachtet der zahlreichen Untersuchungen, die seit dem vorigen Jahrhundert durchgefiihrt wurden, ist der Mechanismus der Lautveranderungen in den einzelnen Sprachen im Prinzip bis heute nicht be-kannt. In der vorliegenden Monographie wird der Versuch unternommen, auf der Basis der Ergebnisse komparativer Sprachuntersuchungen sowie der Ergeb-nisse anderer Grenzgebiete der Linguistik das Problem der Entwicklung der Sprecheinheiten zu losen, Untersuchungsobjekt ist in erster Linie das Material der germanischen und der slavischen Sprachen, deren phonetische Systeme bestimmte Besonderheiten in ihren vorhistorischen und historischen Entwick-lungsperioden aufweisen.Документ Nowa koncepcja pochodzenia етnоnімu polacy (aspekt historyczno-etymologiczny)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Taraniec, Walenty; Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.Виходячи із новітніх досліджень у статті пропонується більш глибока реконструкція етноніма поляки порівняно до існуючої у вигляді псл. *pol- ʻполеʼ. Давня консолідація польських (словʼянських) племен, що свідчиться у І ст. н. е. (пор. форманти Sla-, Skla- ʻсловʼяни/склавіни та Wi-sla, Wi-skla ʻсловʼянська (річка)ʼ, та прадавній вплив Трипільського субстрату дозволяють віднести корінь *pol- до іє. *kwel- у значенні ʻземлеробиʼ. Останнє мотивує прадавню семантику розглядуваного етноніма поляки.Документ Арії. Слов’яни. Руси: Походження назв Україна і Русь(Нац. акад. держ. управління при Президентові України, 2004) Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.У монографії розглядається походження назв Україна і Русь, визначається їх співвіднесеність з етнонімами, що характеризували окремі слов’янські племена – укри і руги (руси). Аналіз зроблено на фоні розвитку лексико-семантичних груп слів у праіндоєвропейській та праслов’янській мовах, глибокої реконструкції їх семантики і тенденцій розвитку. Результати дослідження засвідчують, що зазначені етноніми вийшли з єдиного індоєвропейського кореня зі значенням ‘арії-скотарі; воїни’. З цих же позицій подано походження етнонімів арії, слов’яни/склавіни, венети, анти, етимології деяких гідронімів і топонімів. Для філологів, істориків, соціологів, етнологів, державних службовців і всіх, хто цікавиться походженням та життям наших предків – слов’ян.Документ Велесова книга (історико-лінгвістичне дослідження)(КП ОМД, 2015) Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.У монографії розглядається проблема автентичності давньої пам’ятки «Влескниги» з позицій проявлення в ній системних особливостей слов’янських мов, зокрема їхніх фонетико-семантичних характеристик. Аналіз показав, що в пам’ятці наявна велика варіативність фонетичних реалізацій, зумовлена природою даного тексту, який представляє собою діалектну варіативність, засвідчену різними хронолого-лінгвістичними пластами усного походження, записаними автором пам’ятки Іларом Хоругіним. Дослідження показало, що «Влескнига» відображає в цілому вірно історичні події минулого, більше того, вносить у деякі із них уточнення, підтверджені лінгвістичним матеріалом. Аналіз мови пам’ятки відображає загальнослов’янські фонетико-семантичні закономірності, дає в окремих випадках додаткові свідчення щодо цих історичних процесів. Всебічний семантичний аналіз слів та словоформ виконано з урахуванням наявних результатів дослідження у слов’янських мовах, включаючи праці автора, що привело до підтвердження історико-етнографічних фактів та отримання додаткових свідчень, важливих при дослідженні етносу народів та їхньої мови. Статистичний аналіз «Влескниги» дозволяє передбачити її написання в ХІП ст. н. е. Резюмуючи викладене вище, «Влескнига» вважається надзвичайно важливою й цінною історично-лінгвістичною давньоукраїнською пам’яткою, написаною волхвом-язичником, яка відображає мову й життя простого народу, а не інтереси князівської верхівки, засвідчених зазвичаєм у літописах. Рекомендується філологам, історикам, етнографам, студентам гуманітарних спеціальностей, учням шкіл та всім, хто цікавиться життям давніх слов’янських народів та їхньою культурою.Документ Діахронія мови(Друкарський дім, 2008) Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.У науковій збірці проф. Таранця В.Г поміщені численні його статті, які вийшли у різних виданнях протягом 20 років. Всіх їх об’єднує одна тематика – дослідження в галузі діахронії, перш за все в германських та слов’янських мовах. Різноманітним є також предмет спостереження, який охоплює методологію і методи історичного дослідження, а також сфери фонетики, граматики та семантики. Лінгвальні екскурси в прадавні часи існування індоєвропейських мов проводяться також у тісному зв’язку з життям їх етносів, що дозволило розглянути спірні етимології слів. Для філологів – викладачів, аспірантів і студентів, а також для істориків, етнологів та соціологів і всіх, хто цікавиться життям та мовою наших предків.Документ Етнос і мовна домінанта (до витоків української мови)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.Автор стверджує, що наявність суттєвої мовної риси, її архаїчність та відмінність від інших мов може бути ознакою зароджуваної мови, а значить і витоків відповідного етносу. В українській мові такою ознакою є так звані протетичні приголосні, досить архаїчні і притаманні у такому вигляді перш за все цій мові. Одна ця ознака уже свідчить, що не пізніше IV тисячоліття до нашої ери жили предки української мовної спільноти, а значить і українського етносу.Документ Етруски й укри(2015) Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.Проблема походження етрусків існує давно, але до цього часу залишається невирішеною (Дж. Бонфанте, М. Паллоттіно, Г. Рікс, Є. В. Мавлєєв, О. І. Харсекін). Ґрунтуючись на відомих в літературі фактах перебування та міграції етрусків у Євразії, їхніх мовних свідченнях і наших власних спостереженнях, подаємо нижче у вигляді тез своє бачення шляхів розвʼязання зазначеної проблеми.Документ Зародження протиставлення "твердих / мʼяких" приголосних у словʼянських мовах (на фоні індоєвропейських мов)(Національний університет "Одеська юридична академія", 2013) Таранець, Валентин Григорович; Слободцова, Ірина Віталіївна; Черняєва, Ірина Анатоліївна; Таранец, Валентин Григорьевич; Слободцова, Ирина Витальевна; Черняева, Ирина Анатольевна; Taranets, Valentyn H.; Slobodtsova, Iryna V.; Cherniaieva, Irina A.Статтю присвячено дослідженню походження "твердих" і "мʼяких" приголосних у словʼянських мовах, витоки яких сягають індоєвропейської прамови. Розпад останньої привів у мовах до різного шляху розвитку первинних велярних і палатальних звуків, що проявилося у частковому переході останніх у свистячі передньоязикові, а згодом в окремих мовах (слов., балт.) і в фонемне протиставлення "твердих/мʼяких" приголосних.Документ Метод ретроспекції в діахронії(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2004) Таранець, Валентин Григорович; Слободцова, Ірина Віталіївна; Литвинова, Наталя Вікторівна; Таранец, Валентин Григорьевич; Слободцова, Ирина Витальевна; Литвинова Наталия Викторовна; Taranets, Valentyn H.; Slobodtsova, Iryna V.; Lytvynova, Natalia V.У статті обґрунтовується використання в діахронії методу ретроспекції, який базується на сукупності аксіоматичних знань, отриманих у дослідженнях. Зазначений метод, який проілюстровано у розгляді слів, що мають неясну етимологію, показує своє успішне використання.Документ Походження етносу українці та їхньої мови(2015) Таранець, Валентин Григорович; Taranets, Valentyn H.; Таранец, Валентин ГригорьевичУ статті розглянуто етимологію слова українці з позиції його прадавнього морфемного складу, що дало підстави відтворити вихідне префіксально-кореневе утворення *uker-. Ця форма ототожнюється зі слов’янським племенем укри, широко відомим серед західних слов’ян. Подальший аналіз терміна *uker привів до виділення префікса u- (з іє. *au-) ‘далеко’ та кореня *ker- ‘люди; земля’, що загалом засвідчує первісне ‘гірські люди (пастухи), горяни’, передбачуваних на терені Карпат.Документ Походження поняття числа i його мовної реалiзацiї (до витокiв iндоєвропейської прамови)(Астропринт, 1999) Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.Виходячи з фактів iндоєвропейських i iнших мов, у монографiї робиться спроба вирiшити проблему числа шляхом глибокої реконструкцiї. Використанi також результати досліджень в областi антропологiї, етнографiї, археологiї, математики. Завдання дослiдження дозволили торкнутися також проблеми первiсної номiнацiї. Як наслiдок, з нових позицiй розглянутi нумеративнi позначення i їх денотативна спiввiднесенiсть, а також етимологiя деяких слов’янських i германських слiв. Для фiлологiв - викладачiв, аспiрантiв i студентiв, а також усіх тих, хто цiкавиться питаннями походження мови та її розвитку, життям первiсної людини.Документ Слово Русь в індоєвропейському мовному контексті: 2. Індоєвропейці - скотарі — землероби(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.Реконструкція і аналіз індоєвропейських словоформ семантичного поля ‘арії’ показав, що індоєвропейці проживали в далеку давнину на високогір’ї. Етнографія первісних народів свідчить, що племена цього часу займалися полюванням та збиральництвом у лісах, скотарство та землеробство тільки зароджувалися і мали примітивний вигляд.Документ Трипільський субстрат: Походження давньоєвропейських мов(Одеського регіонального ін-ту держ. управління при Нац. акад. держ. управління при Президентові України, 2009) Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.У монографії розглядається проблема впливу Трипільського мовного субстрату на давньоєвропейські мови, носії яких, залишивши свою прабатьківщину в Анатолії на Близькому Сході, переселились зі сторони Східного Кавказу в південні степи Росії та України. Перебуваючи тривалий час на території Трипілля, арії разом з автохтонним неіндоєвропейським населенням пережили двомовність, у результаті якої останні асимілювались, а індоєвропейці, розпавшись на окремі етноси, утворили зі своїх діалектів окремі мови: індоіранські, слов’янські, балтійські, германські, італійські, кельтські, іллірійську та фракійську, в яких чітко засвідчено субстратний елемент. З кінця 3 тис. до н. е. зазначені етноси почали мігрувати в Європу, зазнавши різного ступеню впливу Трипільського субстрату. Найдовше знаходилися в Трипіллі слов’янські племена, а серед них і донині тут проживає український етнос, які зазнали найбільшої інтерференції мови-субстрату, і звідси українська мова зберегла найбільше архаїчних слов’янських та індоєвропейських рис. Результати дослідження ґрунтуються на лінгвістичному, історико-культурологічному аналізі давніх слів та свідчень археологічного, етнографічного і фольклорного матеріалу. Для філологів, істориків, соціологів, етнологів, державних службовців і всіх, хто цікавиться походженням наших предків – слов’ян та європейських народів.Документ Трипільський субстрат: фонетичні ознаки в давньоєвропейських мовах(Інститут української мови НАН України, 2011) Таранець, Валентин Григорович; Черняєва, Ірина Анатоліївна; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.Запропоновано порівняльне дослідження фонетичних явищ давньоєвропейських мов, результатом якого є узагальнення архаїчних рис, що зберігалися в українській мові під впливом трипільського субстрату, та на їх основі висунуто припущення про прабатьківщину давньоєвропейських мов.Документ Українці: етнос і мова(Нац. акад. держ. управління при Президентові України, Одеський регіональний ін-т держ. управління, 2013) Таранець, Валентин Григорович; Таранец, Валентин Григорьевич; Taranets, Valentyn H.Проблема походження українців розглядається в світлі слов’янського етногенезу, що дає можливість звернутися до витоків давнього українського етносу та його мови. В основі нашого розгляду знаходиться концепція конвергенційного розвитку народів, згідно з якою праслов’яни, витворившись із індоєвропейської спільноти, являли собою первісно гетерогенну етномовну сукупність, яка на базі територіальної та язичницької близькості сформувалась у відносно єдиний етнос та надмову (койне), що постала у вигляді слов’янської прамови. Дослідження у сфері славістики підтвердили реальність зазначеної гіпотези (І. О. Бодуен де Куртене, Ф. де Соссюр, В. Порціг, Г. П. Півторак, М. О. Трубачов, Ю. Шевельов), розуміння якої може бути продовжено на час формування окремих слов’янських субетносів та мов. Саме з цих позицій розглянуто нами проблему походження українського народу та його мови, які сформувалися в період існування праслов’янських племен та діалектів і, консолідуючись на основі суміжної близькості та близькості віри, привели поступово до утворення нації та літературної мови. Таке розуміння еволюції «українства» підтверджується нашим дослідженням та попередніми результатами вивчення історії українського народу та його мови. До останніх необхідно уналежнити праці провідних вчених, з-поміж них це – С. Смаль-Стоцький, Є. Тимченко, І. Огієнко, Ю. Шевельов, Г. П. Півторак, В. М. Русанівський, В. Д. Баран.Документ Шумери й Трипілля.(МГУ, 2014) Таранець, Валентин Григорович; Taranets, Valentyn H.; Таранец, Валентин ГригорьевичThe article focuses on the problem of the origin of the Sumerians and the linguistic affinity of their language. Departing ourselves from the cultural closeness of the Sumarians and the Trypillia people as well as the fact of the much higherantiquity (of more than a thousand years) of the latter we suppose the possible migration of the Sumerians onto to the region of Trypillia before the arrival there of the Aryans in the fourth millennium BC. The etymological analysis of the words: Sum. lu ‘man’, lugal ʻking’, the names of the dialects eme-gi7(r) ‘the king’s language’ and eme-sal ‘the women’s language’, Sum. dub-sar ‘clerk’, geonyms Sum. An, Enki, Enlil, Inanna and related to them Arian correspondences, proves our hypothesis about the neighbouring habitation of Sumerians and Arians in Middle East before their settling down in Trypillia.