Перегляд за Автор "Koliesnik, Valentyna O."

Зараз показуємо 1 - 20 з 48
  • Ескіз
    Документ
    Балканские черты в антропонимии болгарских поселенцев Юга Украины
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Колесник, Валентина Александровна; Колєснік, Валентина Олександрівна; Koliesnik, Valentyna O.
    В статье исследуется специфика и способы образования фамилий болгарских поселенцев Юга Украины, которые употребляются и в других балканских языках и поэтому принадлежат к балканизмам. К антропонимическим балканизмам следует отнести прежде всего фамилии, содержащие турецкие корни, они образованы: а) от названий по роду занятий (Арабаджи, Гайдаржи, Дерменжи, Терзи), б) от аппелятивов, обозначающих качество, особенности внешности или характера (Узун, Кичук, Кыса, Кара, Топал), в) от этнонимов (Арнаут, Греков). К балканизмам принадлежат также и фамилии, содержащие корень „железо” (Демиров, Желязков, Жеков), и образованные от календарных имен Георги, Димитр, Тодор.
  • Ескіз
    Документ
    Бессарабия в воспоминаниях академика Александра Теодорова-Балана (к 140-летию со дня рождения)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1999) Колесник, Валентина Александровна; Koliesnik, Valentyna O.; Колєснік, Валентина Олександрівна
    История Болгарии конца XIX — начала XX века невозможна без имен сотен бессарабских болгар, которые стали создателями болгарской культуры, науки, индустрии, армии, политики. Это генералы болгарской армии, первые профессора университетов, первые артисты, врачи, художники, юристы.
  • Ескіз
    Документ
    Болгарин: в зеркале классиков болгарской литературы
    (2013) Колесник, Валентина Александровна; Колєснік, Валентина Олександрівна; Koliesnik, Valentyna O.
    Национальный характер и картина мира определяются прежде всего социально-культурными, биологическими факторами, условиями жизни народа, в том числе и природными. Равнинный степной характер наложил отпечаток на историю России – равнина не терпит ничего, что могло бы подняться над ней. И широта русской души, и ее противоречивость объясняются также огромными просторами, неисчерпаемыми багатствами русской земли. Исследуя особенности русской души Ф.М. Достоевский писал: «Русский человек слишком широк, не мешало бы его сузить, так как в нем одновременно уживаются и самые высокие и самые низкие желания». Что касается Болгарии, то ее территория примечательна в вертикальном отношении.
  • Ескіз
    Документ
    Болгарські говірки в Україні = Българските говори в Украйна : у 20 т. Т. 8: Говірка болгар с. Городнього (Чийшія), Бессарабія : словник = Говорът на българите в c. Городне (Чийшия), Бесарабия
    (2019) Колєснік, Валентина Олександрівна; Колесник, Валентина Александровна; Koliesnik, Valentyna O.
    Словник чийшійської говірки є відображенням основного лексичного складу однієї з найцікавіших і найархаїчніших болгарських переселенських говірок Півдня України. Село Городнє (до 1946 р. Чийшія) — одне з найбільших сіл в Одеській області, яке було засноване болгарськими переселенцями на початку XIX ст. Мешканці села і нині користуються рідним словом, виховалися на народному мовленні, на його формальних і значеннєвих системах. Робота є продовженням досліджень болгарських переселенських говірок серії «Болгарські говірки в Україні» викладачами філологічного факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Реєстр словника включає найбільш уживану частину словникового складу говірки, у ньому відбито багатство чийшійської лексики і словотвору. Реєстрове слово подано в болгарській літературній транслітерації (а не у фонетичній транскрипції), однак із збереженням основної діалектної фонетичної структури слова (вудъ́, вальо́сувъм та ін.). Усі реєстрові слова, крім односкладових, подаються з наголосами — одним або двома. Наголос ставиться у вихідній (реєстровій) словоформі. Два наголоси поставлено на одному слові в тому випадку, коли зафіксовано два акцентні його варіанти (пра́ба́ба). Якщо лексема має кілька варіантів вимови, першою подається найбільш вживана лексема (къ́ту, къ́то, кът спол. като ‘як; що’, лèтен, лèтян прикм. летен ‘літній’).
  • Ескіз
    Документ
    Вестонимы в произведениях классиков болгарской литературы
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Колєснік, Валентина Олександрівна; Колесник, Валентина Александровна; Koliesnik, Valentyna O.
    В статье рассматривается роль вестонимов — названий одежды (риза ‘рубаха’ и гащи ‘брюки, штаны’) в произведениях классиков болгарской литературы. Вестонимы в болгарской этнокультуре обладают максимальной информацией в семиотическом аспекте. Они выполняют в художественном произведении прагматическую, эстетическую и обрядовую функции.
  • Ескіз
    Документ
    Вживання артикля з власними іменами у переселенських болгарських говірках
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2005) Колєснік, Валентина Олександрівна; Koliesnik, Valentyna O.; Колесник, Валентина Александровна
    у досліджуваних болгарських переселенських говірках артикль з власними імена­ми як і з загальними назвами, вживався частіше, ніж у літературній болгарській мові особливо в атрибутивних сполученнях, тобто, говірки більш балканізовані, фіксуючи стан болгарської мови ХУШ-Х1Х ст.
  • Ескіз
    Документ
    Видове хляб и техните названия в делжилерския говор
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2010) Місержи, Лілія; Колесник, Валентина Александровна; Koliesnik, Valentyna O.; Колєснік, Валентина Олександрівна
    Хлябът е земята, нивата, зърното, храната. Култът към хляба е израз «на зависимостта на човека от природата, от полето «хлебородно», от плодородието и неурожая...Той не казва «ям», а «ям хляб», «изкарвам хляба». Хлябът е свещен, на хляба се кълне селянинът, като на най-свято нещо, «на хляба се кръсти и една трохичка не смее да настъпи» [7: 72].
  • Ескіз
    Документ
    Відтопонімні прізвища болгар Півдня України
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Колєснік, Валентина Олександрівна; Колесник, Валентина Александровна; Koliesnik, Valentyna O.
    У статті досліджуються прізвища болгарських поселенців Півдня України, вмотивовані топонімами. Відтопонімні прізвища болгарських переселенців спроможні дати важливу інформацію про напрями та інтенсивність давніх міграційних процесів людності в Болгарії, про етногенез українських болгар. Таких прізвищ серед болгар досліджуваного регіону трохи більше 3 % загальної кількості. Серед них є субстантивні та ад’єктивні утворення з суфіксами -ли, -лия, -лиев, -ський, -цький, -ов, -єць, -ян, -ар, -жи. Вони засвідчують місцеві імена Східної Болгарії, утворені від ойконімів, які в Болгарії зосереджені на Південному Сході та на Півночі.
  • Ескіз
    Документ
    Віхи розвитку одеської болгаристики
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Колєснік, Валентина Олександрівна; Колесник, Валентина Александровна; Koliesnik, Valentyna O.
    У статті розглянуто етапи розвитку та становлення болгаристики як науки в Одеському університеті у різні періоди його існування — у Рішельєвському ліцеї, Новоросійському університеті, Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова
  • Ескіз
    Документ
    Грамматическая компрессия при образовании некоторых глагольных форм в болгарских говорах диаспоры
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2001) Колесник, Валентина Александровна; Koliesnik, Valentyna O.; Колєснік, Валентина Олександрівна
    Стремление к экономии языковых средств — одна из причин эволюции языка, первопричина языковых изменений. Известный русский языковед Е. Д. Поливанов рассматривал язык как трудовую деятельность, осуществляющую процесс общения между людьми.
  • Ескіз
    Документ
    Демонология и митични персонажи на чийшийците (караконджол, басматарки)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Чепразова, Евеліна; Колесник, Валентина Александровна; Колєснік, Валентина Олександрівна; Koliesnik, Valentyna O.
    Магия – церемонии, свързани с вярата в способността на човека в свръхестествено засягане на хора, животни, природни феномени и въображаеми богове. Учените казват, че основната функция на магията, нейната основа - е винаги вярата в свръхестествените сили и способността на лицето, което използва тези сили, за да контролира света около нас
  • Ескіз
    Документ
    Диагностирующие черты болгарского говора с. Большой Буялык (Благоево)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Колесник, Валентина Александровна; Колєснік, Валентина Олександрівна; Koliesnik, Valentyna O.
    В статье исследуются основные фонетические, морфологические и лексические маркеры говора села Большой Буялык (старые названия: Кошково, Благоево), который относится к юго-восточным болгарским говорам фракийского типа. Черты юго-восточных болгарских говоров фиксируем на всех уровнях.
  • Ескіз
    Документ
    Диалектология культуры и этнокультурные границы болгарских говоров
    (2012) Колесник, Валентина Александровна; Колєснік, Валентина Олександрівна; Koliesnik, Valentyna O.
    К проблемам разработки диалектологии культуры древнейших славян неоднократно обращался О.Н. Трубачев, считавший, что этой теме в славистике уделяется слишком мало внимания. Особого внимания в его работах заслуживают замечания о «культурных ареалах» и «культурных ландшафтах» в центрально-европейских, придунайских районах.
  • Ескіз
    Документ
    До питання про запозичення з турецької мови в болгаських переселенських говірках півдня Укнаїни
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Колесник, Валентина Александровна; Koliesnik, Valentyna O.; Колєснік, Валентина Олександрівна
    Вже понад 200 років на Півдні України проживають болгари-переселенці і функціонують переселенські болгарські говірки. Українське і російське мовне оточення щодо граматичної будови відрізняється від болгарських говірок, які в цілому зберігають балканський граматичний тип.
  • Ескіз
    Документ
    До питання про класифікацію болгарських переселенських говірок
    (2007) Колесник, Валентина Александровна; Колєснік, Валентина Олександрівна; Koliesnik, Valentyna O.
    Стаття присвячена проблемі класифікації болгарських переселенських говірок Півдня України. Відмінності між діалектами виявляються на всіх мовних рівнях і релевантні особливостям у культурі.
  • Ескіз
    Документ
    До питання про сербську мову як периферійну зону БМС (іменна система)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2005) Колєснік, Валентина Олександрівна; Koliesnik, Valentyna O.; Колесник, Валентина Александровна
    У статті досліджуеться особливості граматичної системи сербької мови - граматичні баланізми (означений артикль, граматичний статус лексеми един, редуплікація) у порівнянні з болгарською, яка належить до Балканського мовного союзу.
  • Ескіз
    Документ
    До питання про стабільність діалектної системи (на матеріалі болгарських говірок)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2005) Колєснік, Валентина Олександрівна; Колесник, Валентина Александровна; Koliesnik, Valentyna O.
    Різні ділянки граматичної системи неоднаковою мірою зазнають редукції. Найвідчутніших змін зазнає іменник. Слабкими ділянками є слова з чисто граматичними функціями — сполучники, прийменники, займенники, артиклі; внаслідок інтерференції першими зазнають змін категорії пізнього періоду формування, зокрема артикль у болгарській мові.
  • Ескіз
    Документ
    До питання про ґенезу чишийських говірок
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Колесник, Валентина Александровна; Koliesnik, Valentyna O.; Колєснік, Валентина Олександрівна
    У статті досліджуються основні фонетичні, морфологічні та лексичні риси говірки с. Городнє (стара назва Чийшия), Болградського району Одеської області, раритетні особливості чийшийської говірки, що дозволяють визначити її ґенезу та місце серед інших болгарських переселенських говірок в Україні та в метрополії. Метою дослідження є визначення корпусу фонетичних, морфологічних та лексичних рис, які уможливлюють встановлення типу говірки. Об’єктом дослідження є болгарські переселенські говірки Півдня України, предметом дослідження – говірка с. Городнє (Чийшия). Матеріал зібрано під час експедицій в с. Городнє та зі словника с. Калчево, де теж мешкають носії чийшийської говірки. Основними методами дослідження стали описовий, порівняльний та семантико-етимологічний аналіз досліджуваних лексем. У результаті дослідження було з’ясовано, що найбільшу кількість спільних рис у фонетичній та лексичній системі чийшийська говірка має з південно-східними говірками метрополії. Практичне впровадження результатів дослідження можливе при укладенні словника болгарських переселенських говірок в Україні та словника балканізмів. Висновки. Чийшийська говірка не належить до північно-східних болгарських говірок, вона є мішаною, в ній зафіксована низка рис балканських ъ-говорів, південно-східних болгарських говірок і навіть південно-західних. Найбільшу кількість фонетичних, граматичних і лексичних сходжень фіксуємо в рупських, деяких родопських та південно-західних болгарських говірках. Яскравим прикладом цьому є наявність ітеративних дієслів, зафіксованих болгарськими діалектологами переважно в південно-західних говірках. Ітеративні дієслівні форми – одна з характерних рис і рупських говірок. Вони зафіксовані у східномакедонських говірках і в солунських. Архаїчні типи ітеративних дієслівних форм утворені за типом старих інфінітивних основ -ова-, -иева, тобто з суф. -ова- (в діалектах -ува-): казовам, видьовам, пцовам (псувам), плодновам, празновам, легновам. Деякі з них існували ще в староболгарській мові. М’якість приголосних л’ та н’ (шел’чи, казан’чи, мийун’чи, мъл’ч’ешна вудъ, гъл’чъ та ін.) в чийшийських говірках і стабільність консонанта в є також характерними рисами південнозахідних болгарських говірок та деяких рупських. Визначення ареалів диференційних ознак – одна з актуальних проблем болгарської діалектології. Необхідне подальше дослідження лексики болгарських переселенських говірок у плані лінгвогеографії та історії, щоб визначити їхні давні й більш пізні зв’язки з іншими південнослов’янськими говірками та діалектами інших балканських народів, установити хронологію спільних елементів.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження граматики українських новожитніх говірок полілінгвального ареалу
    (Астропринт, 2015) Колєснік, Валентина Олександрівна; Koliesnik, Valentyna O.; Колесник, Валентина Александровна
    Рец. на моногр.: Колесников А. О. Морфологія українських південнобесарабських говірок :генеза і динаміка : [монографія] / Андрій Олександрович Колесников. — Ізмаїл : СМИЛ, 2015. — 676 с.
  • Ескіз
    Документ
    Заемки от Турски в един Съртски говор в Бесарабия
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Колесник, Валентина Александровна; Колєснік, Валентина Олександрівна; Koliesnik, Valentyna O.
    В статията се изследват заемки от турски в говора на село Криничное (старото название Чушмелия,Чушмелий), който се отнася към така наречените съртски български говори (по название на областта Сърта в България) и е екзотичен на фона на другите български преселнически говори в Украйна, Уникалните са и названията на дрехите, те не са фиксирани в други български диалекти в Бесарабия, Значителната част от заемките от турски интегрирана в българската диалектна система, Заемките от турски са неутрални и изпълняват номинативна функция, често преминават в пасивната лексика,Тези, които изпълняват пейоративна функция,се срещат по-често, в изследвания говор заемките от турски изпълняват предимно пейоративна функция.