Репозитарій ОНУ імені І.І.Мечникова

Перегляд за Автор "Kolehaieva, Iryna M."

Зараз показуємо 1 - 20 з 46

Semiotic and communicative status of pictorial and verbal text (transformation, translation, coexistence)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Kolehaieva, Iryna M.; Колегаєва, Ірина Михайлівна; Колегаева, Ирина Михайловна
The article highlights the problem of inter-code relations and transformations of two different types of messages: verbal and pictorial. We presume that: first, both a picture and a verbal message are texts; second, they can share a common message either functioning by itself each, or citing each other, or translating each other; and third, a complete message can be a visual translation of a verbal message while a pictorial message can be verbally translated and incorporated into a verbal text only as a part of it. Narrative painting is treated as cases of visual translations, mainly of Biblical and mythological verbal texts. The opposite process of transforming a pictorial text into its verbal description is regarded on the material of museum catalogue articles and belles-lettres text with pictures as sources of plot development (such as J.Wilde’s “The Picture of Dorian Gray”). Coexistence of each of the discussed types of messages and their mutual impact upon the communicative result of polycode messages are analyzed on the material of illustrated texts, guide books, academic writing. The issue of addressee’s different activities in the abovementioned types of polycode messages is touched upon as well.
Академічна доброчесність: лінгво-комунікативний ракурс
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Колегаєва, Ірина Михайлівна; Колегаева, Ирина Михайловна; Kolehaieva, Iryna M.
Більшість повідомлень у повсякденному, художньому і науковому дискурсі є комунікативно первинними. Під цим розуміємо породження повідомлення адресантом від свого імені і передачу повідомлення безпосередньо адресату. Це схема умовно позначена як "я розмовляю з тобою".
Вербалізація емотивної невербалістики в англомовних словниках і текстах
(2012) Колегаєва, Ірина Михайлівна; Колегаева, Ирина Михайловна; Kolehaieva, Iryna M.
Стаття присвячена вивченню проблеми вербалізації емотивних жестових кінем у системі англійської мови та в англомовному художньому тексті.
Газетный текст как коммуникативное явление
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Колегаева, Ирина Михайловна; Колегаєва, Ірина Михайлівна; Kolehaieva, Iryna M.
Языковая деятельность, по Р. Якобсону, есть выбор языковых единиц на оси селекции и расположение их на оси комбинаторики. Обе эти оси (множество языковых единиц и моделей их сочетаемости в речи) способны удовлетворить любые "коммуникативные запросы" пользователей языка, появляющиеся при порождении различных типов сообщений, которые "производятся в соответствии с социальными конвенциями". Стилевые, жанровые, регистровые дифференциации речевых произведений обусловлены в том числе и социальными конвенциями.
Густаторный код культуры: прилагательные вкусовой семантики в украинском, русском и английском языках
(2020) Колегаева, Ирина Михайловна; Колегаєва, Ірина Михайлівна; Kolehaieva, Iryna M.
Выполненное исследование прилагательных вкусовой семантики базируется на выборке объемом 12 словарных статей английского, украинского и русского языков. Это густаторные номинации, а именно прилагательные вкуса: (1) bitter, гіркий, горький; (2) sweet, солодкий, сладкий; (3) sour, кислий, кислый; (4) salt, солоний, солёный.
Еще раз о роли сигнальных систем в познании и означивании мира, или почему текут слюнки при слове лимон
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Колегаева, Ирина Михайловна; Колегаєва, Ірина Михайлівна; Kolehaieva, Iryna M.
Статья посвящена вопросам соотношения первой и второй сигнальных систем в познании материального мира человеком и возможности использования его чувственного опыта в процессах вербального означивания окружающей действительности. Рассмотрены различные модальности, в рамках которых поступает сенсо́рная информация человеку-экспириенцеру. Уточняется роль второй сигнальной системы в становлении человеческой цивилизации. Анализируется важность формирования в памяти человека чувственного образа-эталона как совокупности всех сенсо́рных характеристик объекта, который номинируется словесным знаком. Утверждается, что наличие образа-эталона служит спусковым механизмом, запускающим условно- рефлекторные реакции на предъявляемый объект либо на словесный знак, номинирующий объект. Статья рассматривает сенсо́рную мотивацию семантических деривационных процессов в лексике английского, русского и украинского языков, а также роль культурных фильтров в формировании паремиологических единиц, основанных на сенсо́рных образах.
Интерпретация воспроизводимого дискурса как способ формирования коммуникативной компетентности филолога
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Колегаева, Ирина Михайловна; Колегаєва, Ірина Михайлівна; Kolehaieva, Iryna M.
Среди наиболее востребованных аспектов подготовки преподавателей-филологов в настоящее время всё чаще упоминается принцип интеграции различных подходов к формированию практических навыков культурно- коммуникативного характера [1; 2]. В курсах стилистики и теории коммуникации данный принцип может быть реализован на примере комплексного анализа воспроизводимого дискурса в художественной и нехудожественной коммуникации, предполагающего обращение к феномену коммуникативной вторичности. Суть последнего заключается в изображении, воспроизведении в сообщении (вербальном или иконическом) некоего референта, называемого нами протосообщением наосновании его знаковой природы и предшествующего (реального или фиктивного) функционирования в коммуникативном пространстве.
Когниция, семиозис, коммуникация: о чем думалось в минувшие 25 лет
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Колегаева, Ирина Михайловна; Колегаєва, Ірина Михайлівна; Kolehaieva, Iryna M.
Статья содержит обзор публикаций И.М. Колегаевой, вышедших в период 1991– 2016 г.г. и посвященных проблемам коммуникативной лингвистики, лингвокогнитивистики и семиозиса. Магистральными направлениями научного поиска оказались исследования коммуникативной структуры текста разных функциональных стилей и жанров, феноменов текстовой парадигмы и текстового семиозиса, а также изучение роли когниции в ономасиологических процессах формирования картины мира.
Коммуникативная вторичность текста: функционально-стилевая парадигма
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2010) Колегаева, Ирина Михайловна; Колегаєва, Ірина Михайлівна; Kolehaieva, Iryna M.
В статье рассмотрен феномен коммуникативной вторичности, т. е. воспроизведения протосообщений (цитат, персонажной внешней и внутренней речи) в научных и художественных текстах. Установлена корреляция интегральных и дифференциальных параметров протосообщений с функционально-стилевой принадлежностью текста.
Композиційно-мовленнєва структура англомовного тексту і дієслово
(Одеський державний університет імені І. І. Мечникова, 1999) Колегаєва, Ірина Михайлівна; Розанова, Олена Абрамівна; Калінюк, Олена Олексіївна; Калинюк, Елена Алексеевна; Kaliniuk, Olena O.; Колегаева, Ирина Михайловна; Kolehaieva, Iryna M.; Rozanova, Olena A.; Розанова, Елена Абрамовна
У статті досліджуються частотні і лексико-семантичні характеристики дієслів як мовних сигналів макрочленування тексту на композиційно-мовленнєві форми “опис”, “оповідь” і “роздум”
Комунікативна парадигма літературного твору: мегатекстова структура оригіналу та його іншомовного трансформу
(Астропринт, 2023) Колегаєва, Ірина Михайлівна; Kolehaieva, Iryna M.
Дослідження присвячено аналізу феномена комунікативної парадигми, тобто сукупності певного літературного твору і його комунікативного трансформу — перекладеної версії у єдності всіх наявних мегатекстових компонентів. Об’єктом співставного вивчення був мегатекст-еталон, що включав у себе основний текст монографії Ю. Харарі «Sapiens. A Brief History of Humankind» і його допоміжні текстові повідомлення: виноски, коментарі тощо, а також його комунікативний трансформ — мегатекстова українська версія Ю. Харарі «Sapiens. Людина розумна. Коротка історія людства» у сукупності основного і допоміжних комунікативних компонентів. Перелік цих останніх виявився неідентичним у тексті-еталоні і його комунікативному трансформі. Аналіз висвітив наявність двох протилежних тенденцій комунікативних трансформацій, що з’являються внаслідок залучення до комунікативного ланцюга адресант (автор)–текст оригіналу–адресат (читач) додаткових комунікативних фігур перекладача і редактора українського видання твору. Комунікація отримує видозмінену форму: адресант (автор)–текст оригіналу–перекладач/редактор–текст перекладу–(адресат) читач перекладу. З одного боку, трансформована версія демонструє звуження інформаційного обсягу мегатексту (за рахунок вилучення предметного покажчика і переліку джерел ілюстративних матеріалів, зменшення кількості піктографічних повідомлень). З іншого боку українська версія видання значно розширює обсяг відомостей, що передає мегатекст-трансформ, за рахунок коментарів просвітницького спрямування, що додаються перекладачем у посторінкових виносках. Читач перекладеної версії монографії Ю. Харарі отримує додаткові відомості стосовно предмету обговорення. Це можуть бути історичні довідки про культурні феномени, про які йдеться в оригіналі, або новітні дані, що з’явились за період часу, що минув між виданням оригіналу і появою його перекладеної версії. Україномовний читач мегатексту дізнається про нові ракурси обговорюваних проблем, а також отримує інформацію про появу дотичних до теми українських публікацій. Перекладач перебирає на себе функцію коментатора і тлумача, в чому яскраво проявляється саме просвітницька характеристика аналізованого дискурсивного феномена. Внаслідок зазначених мегатекстових і архітектонічних трансформацій констатуємо зміну образу гіпотетичного читача української версії мегатексту, аніж той, що був закладений у мегатексті-еталоні. Зокрема очікувані тезаурусні запаси українського читача виявляються меншими, ніж читача оригінального тексту, про що свідчить в тому числі розширена версія заголовку: в ньому з’являється пояснення латинського слова Sapiens. Людина розумна, аналога чого не спостерігаємо в оригінальній версії заголовку монографії. В підсумку висновуємо, що текст-еталон та його комунікативний трансформ — це близькі, але не ідентичні комунікативні феномени.
Конструювання номінативного поля концепту: етапи та одиниці
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Колегаєва, Ірина Михайлівна; Колегаева, Ирина Михайловна; Kolehaieva, Iryna M.
Статтю присвячено розглядові принципів конструювання номінативного поля вербалізованого концепту. Описуються п’ть етапів формування репрезентативної емпіричної бази для подальшого когнітивного дослідження концепту як такого. Першим етапом передбачається вилучення із тлумачних словників номінативних одиниць, семантично споріднених із ключовою лексемою-ім’ям концепту. Під номінативними одиницями розуміємо семеми разом із їхніми словниковими дефініціями, а також фразеологізми та паремії. На другому етапі виконується дефініційний аналіз, який результується укладанням номенклатури сем, вербалізованих низкою дефініційних ознак, яких через синонімію тлумачень виявляється більше аніж сем. Пропонується процедура поглибленого семного аналізу. На третьому етапі ключові для відповідного поля семи аранжуються за їхнім смисловим і словотвірним потенціалом:експлікується ЩО називається, ЯК характеризується, ЯКІ трансформації відбуваються з цими семами в межах досліджуваного поля. Постулюється необхідність четвертого і п’ятого етапів: структурування поля на ядро, медіальну зону і периферію та етимологічний аналіз ядерних семем.
Личность творца и ее отражение в триаде “автор-повествователь-персонаж” художественного текста
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2000) Колегаева, Ирина Михайловна; Колегаєва, Ірина Михайлівна; Kolehaieva, Iryna M.
Познание мира возможно различными путями, в том числе через его художественное восприятие и отражение. Как известно, художественному познанию в значительно большей степени, нежели какому-либо иному, свойствен личностный, субъективный характер, как самого процесса, так и результата. “Можно сказать, что искусство есть личность, отображенная в квазиобъектной форме”.
Літературний твір й іншомовна читацька аудиторія (комунікативні аспекти текстових трансформацій)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1996) Колегаєва, Ірина Михайлівна; Колегаева, Ирина Михайловна; Kolehaieva, Iryna M.
Літературний твір як і будь-який інший натурфакт чи артефакт існує у часі й просторі. Фіксованість повідомлення у письмовій формі надає можливості зберігати його у часі, неодноразово тиражувати його, а також переміщати його у просторі.
Музейный каталог как вид поликодового текста
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Колегаева, Ирина Михайловна; Колегаєва, Ірина Михайлівна; Kolehaieva, Iryna M.
Статья предлагает авторскую трактовку коммуникативного единства репродукции живописного полотна и текстовой аннотации к нему в музейном каталоге как разновидность поликодового текста. Рассматриваются вопросы кодовых переходов и коммуникативной вторичности сообщений иконического и языкового кодов. Коммуникативная деятельность пользователя каталога трактуется как транзитивность ролей адресата-читателя и адресата-зрителя.
Назви комунікативних дій в історичній перспективі: про що розкажуть словники
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Колегаєва, Ірина Михайлівна; Колегаева, Ирина Михайловна; Kolehaieva, Iryna M.; Строченко, Леся Василівна; Строченко, Леся Васильевна; Strochenko, Lesia V.
Стаття присвячена розглядові лексичних одиниць, що позначають різноманітні комунікативні дії. Матеріалом аналізу слугували тлумачні і двомовні словники англійської, української і російської мов. Предметом дослідження виступають семантичні процеси, які відбувались у аналізованих номінаціях з плином часу і при їх запозиченні із інших мов. В історичному ракурсі виявилось, що певні лексичні одиниці від початку не були назвами комунікативних дій як таких, а розвинули їх на основі семантичної деривації (symposium), у багатьох одиницях відбулися семантичні зсуви в бік уточнення характеру комунікативних дій: додались оцінні семи, як позитивні, так і негативні (panegyryc, epithet), уточнення стосовно усного/письмового модусу комунікативної дії (manifesto). Словникові джерела свідчать, що значна частка номінацій комунікативних дій мають характер інтернаціоналізмів, які при схожості форми мають і певні смислові нюанси, що відрізняють їх у різних мовах (наявність/відсутність оцінного компоненту, дискурсивні особливості функціонування). Не всі споріднені за своєю формою слова в різних мовах є назвами комунікативних дій, що коріниться в діахронічному шляху їх розвитку (negotiate = вести переговори VS негоціант = торговець). Продуктивність слова-джерела, яке запозичується різними мовами, може варіювати значною мірою: латинське loqui = говорити в англійській мові породило 7 споріднених слів, а в українській 2. Переважна більшість розглядуваних англомовних номінацій мають споріднені слова в українській і російській мовах. Але є і виключно англійські назви комунікативних дій, які не мають навіть однослівного українського/російського еквіваленту, а тільки фразовий (bromide = говорити банальності). Словникові дописи, що містять історичні довідки, слугують цікавим і цінним матеріалом для вивчення номінативних процесів на позначення різноманітних комунікативних дій. Отримані спостереження прислужаться у практиці викладання англійської мови і теорії комунікації студентам філологічного фаху.
Написання та оформлення курсових робіт
(Букаєв В. В., 2024) Бігунова, Наталя Олександрівна; Віт, Юлія Валеріївна; Карпенко, Олена Юріївна; Колегаєва, Ірина Михайлівна; Кравченко, Ніна Олександрівна; Хромченко, Олена Василівна; Bihunova, Natalia O.; Vit, Yuliia V.; Karpenko, Olena Yu.; Kolehaieva, Iryna M.; Kravchenko, Nina O.; Khromchenko, Olena V.
У методичних рекомендаціях представлено загальні положення, вказівки з написання та оформлення курсових робіт для здобувачів вищої освіти ІІІ року очної форми навчання та IV року заочної форми навчання спеціальності 035 Філологія спеціалізації 035.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша − англійська.
Нарис про комунікативну вторинність
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2003) Колегаєва, Ірина Михайлівна; Колегаева, Ирина Михайловна; Kolehaieva, Iryna M.
Що таке комунікативна вторинність повідомлення? Чим вона відрізняється від комунікативної первинності? Чи не означає вона другорядності, зменшеної інформативної вартості повідомлення? Taкi питання виникають вряди-годи під час лекції з теорії комунікації, під час наукових дебатів на аспірантських семінарах, а іноді i в розважній бесіді фахівців-науковців.
Нарис про комунікативну вторинність i вторинний семіозис
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2005) Колегаєва, Ірина Михайлівна; Попік, Ірина Петрівна; Колегаева, Ирина Михайловна; Kolehaieva, Iryna M.
Дана стаття є продовженням і подальшим розвитком теорії комунікативної вторинності, вперше сформульованої нами у 1991 р., розширеної у 1996 і 2003 рр. Нагадаємо, що комунікативна первинність/вторинність повідомлення залежить від типу його референтного простору, від характеру референтів, що означуються засобами чи то вербального чи то іконічного кодів
Неїстівний компонент в українських густаторних фразеологізмах: етнокультурний вимір
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Колегаєва, Ірина Михайлівна; Колегаева, Ирина Михайловна; Kolehaieva, Iryna M.
Статтю присвячено аналізу українських метафоричних фразеологізмів густаторної семантики, в яких опорний компонент ЇЖА вербалізується іменниками, що називають неїстівну субстанцію. Вихідною тезою виступає припущення, що філогенетично первинна потреба в їжі детермінує усвідомлення інших, у тому числі соціальних потреб людини крізь призму вгамування голоду, що зокрема відбивається в етнокультурній картині світу. Дослідження підтвердило нашу гіпотезу про те, що сприйняття та вербалізація реальності здійснюється через певну когнітивну призму. У нашому випадку такою лінзою стало бачення різних ситуацій людського буття в українському суспільстві через смакові образи годування та поїдання. Гіпотеза походить від теорії піраміди Маслоу, згідно з якою всі людські потреби розташовані ієрархічно від філогенетично найдавніших (потреби в їжі, пиття, сну) до більш пізніх (соціальних, а потім духовних) потреб. Потреба втамувати голод є базовою в цій ієрархії, а тому виступає певним тлом, на якому «вишивається» образна картина світу того чи іншого етносу.

Перегляд за Автор "Kolehaieva, Iryna M."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування