Конструювання номінативного поля концепту: етапи та одиниці

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2018
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
Номер ISSN
Номер E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
Статтю присвячено розглядові принципів конструювання номінативного поля вербалізованого концепту. Описуються п’ть етапів формування репрезентативної емпіричної бази для подальшого когнітивного дослідження концепту як такого. Першим етапом передбачається вилучення із тлумачних словників номінативних одиниць, семантично споріднених із ключовою лексемою-ім’ям концепту. Під номінативними одиницями розуміємо семеми разом із їхніми словниковими дефініціями, а також фразеологізми та паремії. На другому етапі виконується дефініційний аналіз, який результується укладанням номенклатури сем, вербалізованих низкою дефініційних ознак, яких через синонімію тлумачень виявляється більше аніж сем. Пропонується процедура поглибленого семного аналізу. На третьому етапі ключові для відповідного поля семи аранжуються за їхнім смисловим і словотвірним потенціалом:експлікується ЩО називається, ЯК характеризується, ЯКІ трансформації відбуваються з цими семами в межах досліджуваного поля. Постулюється необхідність четвертого і п’ятого етапів: структурування поля на ядро, медіальну зону і периферію та етимологічний аналіз ядерних семем.
Статья посвящена рассмотрению принципов конструирования номинативного поля вербализованного концепта. Описываются пять этапов формирования репрезентативной эмпирической базы для дальнейшего когнитивного исследования как такового. Первым этапом предполагается выделение из толковых словарей номинативных единиц, семантически родственных ключевой лексеме-имени концепта. Под номинативными единицами понимаем семемы вместе с их словарными дефинициями, а также фразеологизмы и паремии. На втором этапе выполняется дефиниционный анализ, в результате которого составляется номенклатура сем, вербализованных рядом дефиниционных признаков, которых из-за синонимии толкований оказывается больше, чем собственно сем. Предлагается процедура углубленного семного анализа. На третьем этапе ключевые для соответствующего поля семы аранжируются по их смысловому и словообразовательному потенциалу: эксплицируется ЧТО называется, КАК характеризуется, КАКИЕ трансформации происходят с этими семами в рамках исследуемого поля. Постулируется необходимость четвертого и пятого этапов: структурирование поля на ядро, медиальную зону и периферию, а также этимологический анализ ядерных семем.
The article deals with the suggested methods of linguocognitive analysis of a concept, which necessarily is preceded with linguosemantic analysis of the verbal field nominating the concept. The principles of forming such nominative field are being discussed. We suggest that a fairly representative empirical basis for further cognitive analysis should be created in five separate consecutive stages. The first stage aims at selection from several concise dictionaries all the nominative units which are semantically cognate to the key lexeme – the name of the concept. The term nominative unit covers linguistic entities beginning with sememes via free and bound word combinations up to idioms and proverbs. The point is that sememes are selected together with their dictionary definitions which are regarded as independent verbal units participating in the field forming process. The second stage is connected with component analysis of all the nominative units. It results in a total compendium of semes – ideal, purely semantic entities, materialized in definition components – parts of dictionary definitions naming separate aspects of lexical meaning of a unit. Notably compendium of semes is smaller than that of definition components, as far as a single seme may be verbalized differently in different dictionary definitions. Seme proves to be the handiest operational unit in linguosemantic analysis. We suggest that seme may be subjected to a further, more profound analysis of the second or sometimes the third degree. Which means that the definition component naming a seme is treated as a free linguistic unit and is subjected to an independent definitional analysis. The tiniest particles of lexical semantic structure are thus explored. The third stage of forming nominative field of a verbalized concept aims at arranging the most valid semes as to their meaningful and word forming potential: the researcher finds out and explains WHAT is being named, HOW it is qualified, WHICH semantic transformations take place with the semes under analysis within the boundaries of the investigated field. The three abovementioned stages of analysis are exemplified with samples of suggested analytical procedures on the material of a verbalized concept FRUIT. The fourth and the fifth stages are postulated as structuring the field into nucleus, medial and peripheral zones(the fourth stage) as well as etymological analysis of nucleus sememes (the fifth one).
Опис
Ключові слова
сема, семема, дефініційна ознака, дефініційний аналіз, номінативна одиниця, номінативне поле, вербалізований концепт, дефиниционный признак, дефиниционный анализ, номинативная единица, номинативное поле, вербализованный концепт, seme, sememe, definition component, component analysis, nominative unit, nominative field, concept
Бібліографічний опис
Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philology
DOI
ORCID:
УДК