Перегляд за Автор "Druzhynets, Mariia L."
Зараз показуємо 1 - 20 з 35
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Ukrainian oral speech on the diachronic level: orthoepy of the first-printed sources of the 19th century(2017) Druzhynets, Mariia L.; Дружинець, Марія ЛьвівнаThe article is devoted to the problems of Ukrainian verbal broadcasting, including the establishment of standards of Ukrainian orthoepy. G. Kvitka-Osnovyanenko, P. Gulaka-Artemowskiy, Ye. Hrebinka played an important role in the normalization of the Ukrainian language. Orthographic system of Kharkov writers' incunabula was built mostly on phonetic principles, that's why due to the peculiarities of spelling, and often in spite of it, pronounced features were reflected, most of which became the orthoepical norm of modern literary Ukrainian.Документ Бізнес-лінгвістика [Електронний ресурс](2023) Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.У методичних рекомендаціях до практичних занять висвітлюються основні положення курсу «Бізнес-лінгвістика», сформульовано предмет, мету, завдання, представлено зміст курсу, подано рекомендовану літературу, перелік питань для підсумкового контролю та колоквіуму, завдання для практичних занять і контрольної роботи, ІСЗ, форми оцінювання. Увагу приділено розвитку практичних навичок ефективної комунікації в бізнес-середовищі, що базується на концепціях і поняттях теорії управління, управління людськими ресурсами. Методичні рекомендації розраховані на здобувачів денної / заочної форми навчання спеціалізації «Українська мова та література» другого (магістерського) рівня вищої освіти та допоможуть при підготовці до практичних занять, при самостійному виконанні завдань.Документ Вимова звукосполук українськими респондентами ПМР: норма та девіації(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Дружинець, Марія Львівна; Дружинец, Мария Львовна; Druzhynets, Mariia L.У статті зроблена спроба виявлення, аналізу та опису девіацій, що виникають у результаті порушення норм орфоепії, зокрема спрощення в групах приголосних, вимови шиплячих, перед свистячими та навпаки, а також передньоязикових звуків [д], [т] перед ними. На основі соцопитування (запис на аудіоносіі) виокремлено стійкі та слабкі норми вимови, вказано важливі вимовні проблеми та їх органічність, що засвідчена історією. Содопитування проведено в Придністровському державному університеті імені Т. Г. Шевченка (м. Тирасполь, Придністровська Молдавська Республіка).Документ Вимова приголосних звуків українськими респондентами ПМР: норма та девіації(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Дружинець, Марія Львівна; Дружинец, Мария Львовна; Druzhynets, Mariia L.У статті зроблена спроба виявлення, аналізу та опису девіацій, що виникають у результаті порушення норм орфоепії, зокрема вимови дзвінких перед глухими та в кінці слова, глухих перед дзвінкими, префіксів роз-, без-, з- перед глухими (крім шиплячих), [в], [й] на початку слова перед приголосним, у кінці слова після голосного та в середині слова після голосного перед приголосним, [д̑з] та [д͡ж]. На основі соцопитування (запис на аудіоносії) виокремлено стійкі та слабкі норми вимови, вказано важливі вимовні проблеми та їх органічність, що засвідчена історією. Соцопитування проведено в Придністровському державному університеті імені Т. Г. Шевченка (м. Тирасполь, ПМР).Документ Відбиття двох законів орфоепії у мовленні українських респондентів діаспори : норма та девіації(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Дружинець, Марія Львівна; Дружинец, Мария Львовна; Druzhynets, Mariia L.Стаття присвячена усному мовленню молоді української діаспори (Америка, Канада, Італія, Чехія, Польща, Німеччина, Молдова, Придністровська Молдавська Республіка) на синхронному рівні, зокрема вимовним особливостям української мови. На основі соцопитування доведено нормативність, історичну органічність; указано вимовні проблеми та орфоепічні девіації; визначено відсотковий рівень володіння орфоепією шиплячих перед свистячими та навпаки у широкій локальній та соціальній представленості зарубіжжя.Документ Відбиття особливостей української народної вимови у пам’ятках староукраїнської літературної мови(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Дружинець, Марія Львівна; Дружинец, Мария Львовна; Druzhynets, Mariia L.Стаття присвячена вимовним особливостям української мови, зафіксованим у писемних пам’ятках староукраїнської літературної мови. Писемні джерела фіксують ті зміни, які відбувалися у мовленні людей і які становлять тепер орфоепічну норму.Документ Генеза української літературної мови у гіпотезах та концепціях Ю. Карпенка(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.Праця присвячена пам’яті визначного вченого, філолога, засновника Одеської ономастичної школи – заслуженого діяча науки і техніки України, члена-кореспондента Національної академії наук України, академіка Академії наук вищої школи України, доктора філологічних наук, професора Юрія Олександровича Карпенка і його дослідженням актуальної проблеми – походження, зародження і розвитку української мови, періодизації історії української літературної мови, зокрема хронологічним етапам поділу історії української літературної мови. Мета розвідки – подати концепції історичного розвитку української мови провідних науковців, найважливіші періодизації учених-славістів, конкретизувати та увиразнити засади періодизації та періоди історії укра-їнської літературної мови. Об’єктом дослідження є гіпотези історичного розвитку української мови провідних науковців, хронологічні етапи поділу історії української літературної мови. Предметом – зміни хронологічних меж етапу НУМ і увиразнення його підперіодів. Попередниками у до- слідженні окремих питань проблеми – передусім періодизації історії української літературної мови – можна назвати С. Хваткову, Г. Онуфрієнко. Основою ПІУЛМ, безперечно, є концепції походження української мови. Звернено увагу на дві основні концепції зародження і розвитку української мови, подано гіпотези історичного розвитку української мови провідних науковців, найважливіші періодизації учених-славістів. Проведене дослідження свідчить про зміну хронологічних меж етапу НУМ і про його козацьку, новоукраїнську та сучасну добу. Нова українська мова, вважаємо, розпочинається з канцелярії Богдана Хмельницького, адже мова ділової документації, в основі якої лежить південно-східний діалект, близька до народнорозмовної. Листи-універсали – це неперевершені зразки української мови: всього 3% лексики становлять церковнослов’янізми, 7 % – полонізми і 90% – українські слова. Історія української літературної мови давня і надзвичайно цікава історичними витоками, прадавніми коренями з праслов’янської мови, але як об’єктивна система українська мова почала інтенсивно формуватися з IX cт. Глибинною і науково обгрунтованою є 5-ти етапна класифікація на основі фонологічних змін Ю. О. Карпенка, яка починається з праслов’янської мови і закінчується новою українською мовою (ХІХ–ХХ ст.).Документ Динаміка найуживаніших особових імен м. Тирасполя(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Дружинець, Марія Львівна; Щербина, Валентина Іванівна; Дружинец, Мария Львовна; Щербина, Валентина Ивановна; Druzhynets, Mariia L.; Scherbina, V. I.Статтю присвячено вивченню чоловічих та жіночих особових імен, які функціонували в іменнику м. Тирасполя ПМР з 1950 по 1974 р. і входять до так званої першої десятки. Простежується якісний та кількісний склад найпопулярніших антропонімів,а також особливості їх функціонування в іменних системах територій України.Документ Дистанційне навчання студентів-філологів: позитивні та негативні чинники(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.Стаття присвячена викликам сьогодення, зокрема дистанційному викладанню філологічних дисциплін у вищій школі. Мета статті – з’ясувати позитивні і негативні чинники використання дистанційних технологій у навчанні дисциплін на філологічному факультеті. Акцентовано увагу на темах філологічних дисциплін, при викладанні яких дистанційне навчання має багато переваг чи, навпаки, недоліків, схарактеризовано дидактичні принципи організації навчання в дистанційному форматі, дотримання яких сприяє ефективності та якості дистанційних курсів.Документ Екологія українського усного мовлення: вимова голосних звуків(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.Стаття присвячена українському усному мовленню на синхронному рівні, зокрема вимовним особливостям української мови. На основі соцопитування зроблено спробу виявлення, аналізу та опису девіацій, що виникають у результаті порушення нестійких норм орфоепії голосних – ненаголошених [о], [е], [и], наголошеного початкового [і] залежно від сфери діяльності респондентів, регіону України (Північна, Південнна, Західна, Східна, Центральна). Указано важливі вимовні проблеми та їх органічність, що засвідчена історією.Документ Екологія українського усного мовлення: вимова приголосних звуків(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Дружинець, Марія Львівна; Дружинец, Мария Львовна; Druzhynets, Mariia L.Стаття присвячена українському усному мовленню на синхронному рівні, зокрема вимовним особливостям української мови. На основі соцопитування доведено нормативність, указано орфоепічні девіації, визначено відсотковий рівень володіння нормами вимови приголосних, зокрема вимовою дзвінких та глухих приголосних звуків: [в] як [ў], [з] у складі префіксів роз-, без-, префіксів з-, об-, над-, під-, від-, африкатів [д з], [д ж] залежно від сфери діяльності респондентів, регіону України (Північна, Південнна, Західна, Східна, Центральна). Обґрунтовано орфоепічні проблеми та вимовну органічність, що засвідчена історією.Документ Комбінаторні зміни консонантів [д] [т] перед шиплячими: соціофонетичний та гендерний аспекти(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Урсул, Ангеліна; Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.У статті подано соціофонетичний опис мовлення, зокрема дотримання норм вимови консонантів [д], [т] перед шиплячими, та з’ясовано на основі наукових досліджень, як ці норми відбиті в мовленні представників різних гендерних типів.Документ Орфоепічні девіації в мовленні українців: голосні звуки(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Тичина, Крістіна; Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.У статті подано соціофонетичний опис мовлення, зокрема дотримання норм вимови голосних респондентами Західної України, та з’ясовано, на основі наукових досліджень, як ці норми відбиті у писемних пам’ятках, в основі яких лежить фонетичний принцип правопису.Документ Психофоносемантика та кольорові асоціації українських та польських сонорних звуків(2012) Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.Стаття присвячена актуальному й новому напрямку в мовознавчій науці - вивченню фонетичного змісту та кольорових асоціацій українських та польських сонорних звуків. На основі експериментів комплексно досліджено кольорову гаму сонорних звуків указаних мов, їх фонетичний зміст та доведено помітний зв’язок між ними, а також підтверджено вплив на них артикуляційно-акустичних особли-востей.Документ Психофоносемантика та кольорові асоціації українських та польських сонорних звуків(2013) Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.Стаття присвячена актуальному й новому напрямку в мовознавчій науці – вивченню фонетичного змісту та кольорових асоціацій українських та польських сонорних звуків. На основі експериментів комплексно досліджено кольорову гаму сонорних звуків указаних мов, їх фонетичний зміст та доведено помітний зв’язок між ними, а також підтверджено вплив на них артикуляційно-акустичних особливостей.Документ Психофоносемантичний потенціал жіночого імені: алгоритм атрибутивного ступенювання(Назарчук С. Л., 2024) Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.Стаття присвячена вивченню психофоносемантики жіночого іменника за авторським алгоритмом. Мета розвідки — з’ясувати функції звукопису жіночих імен за алгоритмом ступенювання на основі фонетичного змісту та кольорових асоціацій голосних звуків. Завдання дослідження: подати психофоносемантику голосних звуків за експериментальними дослідженнями; обґрунтувати фонетичний зміст жіночого іменника за атрибутивним алгоритмом ступенювання: імена зі статусом «дуже», «більш», «найбільш»; представити кольорову гаму досліджуваного жіночого іменника на основі наголошеного (всіх) голосного (голосних); з’ясувати роль та функції психофоносемантики жіночого іменника. Об’єктом дослідження є звукова організація жіночих імен. Предметом дослідження є фонетичний зміст і кольорове забарвлення найпопулярніших імен. Фактичним матеріалом дослідження послужили дані Міністерства юстиції, де зазначено найпопулярніші жіночі імена. Новизна розвідки полягає в тому, що вперше вивчено фонетичний зміст жіночих імен на основі голосних звуків за авторським алгоритмом атрибутивного ступенювання та досліджено кольорову гаму жіночого іменника на основі всіх голосних звуків імені. Переважно всі імена мають статус «дуже», тільки два імені мають статус «найбільш» (Анастасія, Таїсія). Щодо кольорових асоціацій, то в жіночих іменах переважає червоний колір та фіолетовий відтінок. Спільне атрибутивне значення гарний у всіх жіночих іменах може бути пов’язане з фонетичними властивостями голосних або, можливо, історичними асоціаціями, які мають ці імена. Різниця в інших асоціаціях та ознаках може бути зумовлена іншими фонетичними деталями імені. Аналіз кольорових асоціацій та семантики імен з різними голосними, але з ненаголошеним [і], заслуговує на увагу. Звук [і] може мати різні співвідношення з кольорами, які виникають в результаті фонетичних особливостей. Оніми за наявністю голосних мають широкий спектр кольорів. Психофоносемантика особового іменника відіграє важливу роль у сприйнятті імен, визначає, які асоціації, враження та емоції викликають жіночі імена. Фонетичний зміст імен є суб’єктивним і може різнитися в залежності від сприйняття індивіда. Власне ім’я, крім своїх фонетичних властивостей, завжди несе в собі особисту ідентичність та історію людини, котра його носить, і це також важливий аспект його семантики. Перспективи подальшого студіювання заявленої проблеми вбачаємо в ґрунтовному дослідженні психофоносемантики чоловічого та жіночого іменника на основі фонетичного змісту та кольорових асоціацій голосних і приголосних звуків за алгоритмом атрибутивного ступенювання.Документ Репрезентація діалектизмів у прозі Ю. Винничука: фонетичні елементи(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Дружинець, Марія Львівна; Генова, Олена Віталіївна; Druzhynets, Mariia L.; Genova, O. V.Статтю присвячено дослідженню наддністрянських діалектних одиниць, зокрема вивченню їхньої індивідуально-авторської специфіки у художній творчості. Метою розвідки є обгрунтування специфіки наддністрянських діалектних одиниць та їхніх локальних фонетичних рис у прозовій творчості Ю. Винничука. Завдання студіювання: висвітлити специфіку роботи письменника з діалектними одиницями; схарактеризувати фонетичні особливості наддністрянського діалекту та його номінацію; сформувати корпус використаних письменником наддністрянських говіркових одиниць на фонетичному рівні; виявити та схарактеризувати специфіку репрезентації діалектних елементів у прозових творах Ю. Винничука за фонетичним рівнем мовної структури. Об’єктом дослідження є мова прозових творів Ю. Винничука, у яких представлені діалектні елементи. Предмет дослідження – наддністрянські лексичні діалектизми (зокрема їхні фонетичні особливості) в художніх творах зазначеного письменника. Джерельною базою слугували романи Ю. Винничука «Танґо смерті», «Мальва Ланда» та збірка оповідань «Вікна застиглого часу». Дослідження фактичного матеріалу проведене в аспекті синхронії на основі загальнонаукового методу спостереження й опису мовних явищ. Застосовано прийоми зовнішньої та внутрішньої інтерпретацій. Специфіку наддністрянських лінгвальних елементів встановлено за допомогою зіставного методу, метод контекстуального аналізу дозволив зафіксувати говіркові риси на всіх мовних рівнях і встановити значення певної лексеми в певному контексті. Сформовано корпус використаних письменником наддністрянських говіркових одиниць та виокремлено фонетичні одиниці наддністрянського говору (у суфіксі -ськ- звук [с′] переходить у [с]; випадки апокопи; наявність алегроформ; чергування [о] з [і] та [о] з нулем звука; перехід у ненаголошеній позиції [е] в [и]; асиміляція за м’якістю передньоязикових зубних твердих приголосних; регресивна суміжна дисиміляція за способом творення: [чт] > [шт]; перехід [а] в [е] після м’яких і шиплячих приголосних; вживання на початку слова перед голосними протетичних [г], [в]; перехід ненаголошеного [о] в [у]; відсутність вставного [л] після губних; депалаталізація [р]; вживання замість мй мн). Доведено, що використані фонетичні лінгвальні елементи достатньо репрезентують наддністрянський говір. Виділені фонетичні діалектизми є категорією стилістичною, їхнє використання підпорядковується художнім установкам – відтворенню природного мовлення героя, вказівці на його приналежність до певної етнографічної групи. Перспективи подальшого студіювання заявленої проблеми вбачаємо у ґрунтовному дослідженні діалектних одиниць у сучасній художній прозі, зокрема наддністрянського говору, оскільки він є одним із найменш досліджуваних у цьому аспекті. Ключові слова: діалектні елементи, наддністрянські діалектизми, Ю. Винничук, локативні фонетичні одиниці, художній текст.Документ Соціофонетика [Електронний ресурс](2023) Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.У методичних рекомендаціях і матеріалах до практичних занять висвітлюються основні положення робочої програми курсу «Соціофонетика», сформульовано предмет, мету, завдання, представлено зміст курсу, подано рекомендовану літературу, перелік питань для підсумкового контролю та колоквіуму, завдання для практичних занять і контрольної роботи, ІСЗ, форми оцінювання. Увагу приділено нормативності та історичній органічності орфоепічної системи українського усного мовлення в діахронії (від перших писемних пам’яток) та синхронії (регіональне мовлення сучасної української молоді в Україні та зарубіжжі). Методичні рекомендації розраховані на здобувачів денної / заочної форми навчання спеціалізації «Українська мова та література» другого (магістерського) рівня вищої освіти та допоможуть при підготовці до практичних занять, при самостійному виконанні завдань.Документ Соціофонетичне дослідження: вокальна орфоепія у мовленні респондентів України та зарубіжжя(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.Соціофонетичний опис мовлення сучасної молоді України, зокрема особливостей її вимови – проблема центральна і надактуальна (адже з усіх норм сучасної української літературної мови найменш засвоєними практично є орфоепічні). Проблему мовних девіацій, помилок та їх прагматичну сутність сьогодні розробляють такі відомі науковці, як Ю. Апресян, Ф. Бацевич,Т. Булигіна, І. Кобозева, Т. Космеда, О. Кубрякова, О. Кукушкіна, Н. Лауфер, Н. Бабич, М. Волощак.Документ Соціофонетичний опис українського мовлення сучасної молоді (шиплячі – свистячі, їх пре- та постпозиція)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Дружинець, Марія Львівна; Дружинец, Мария Львовна; Druzhynets, Mariia L.У статті зроблена спроба виявлення, аналізу та опису девіацій, що виникають у результаті порушення норм орфоепії, зокрема вимови шиплячих перед свистячими та навпаки, а також передньоязикових звуків [д],[т] перед ними. На основі соцопитування (запис на аудіоносії) виокремлено стійкі та слабкі норми вимови, вказано важливі вимовні проблеми.