Переглянути
Нові надходження
Документ Дослідження антиексудативної активності рідкого спиртово-водного екстракту з трави вовчуга колючого (Ononis spinosa L.)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Чорна, Ольга СергіївнаДипломна робота була виконана на кафедрі фармакології та технології ліків факультету хімії та фармації Одеського національного університету імені І.І. Мечникова та була присвячена дослідженню поліфенольних сполук та встановленню антиексудативної активності рідкого спиртово-водного екстракту з трави Ononis spinosa L. У ході дослідження було проведено спектрофотометричне визначення вмісту поліфенольних сполук у екстракті Ononis spinosa L., що дозволило кількісно оцінити його фармакологічний потенціал. Було встановлено оптимальні умови екстрагування, зокрема – концентрацію екстрагенту, гідромодуль і ступінь подрібнення сировини, які забезпечували максимальний вихід біологічно активних речовин. Дослідження антиексудативної активності екстракту проводилися на трьох експериментальних моделях запалення: трипсиновій, зимозановій та алілізотіоціонатній. У всіх випадках мазі, виготовлені на основі екстракту Ononis spinosa L. у різних концентраціях, проявляли виражену антиексудативну дію, яка зростала із підвищенням концентрації екстракту. Найбільш ефективною виявилась мазь із вмістом 3,5 % екстракту, яка забезпечувала максимальне зменшення об’єму запального набряку та товщини уражених тканин. Проведені дослідження підтвердили перспективність використання Ononis spinosa L. як джерела біологічно активних речовин із протизапальними властивостями, а також доцільність подальшої розробки фітопрепаратів на його основі.Документ Дослідження вмісту біологічно активних речовин в екстрактах з листя та насіння Coriandrum sativum(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сабуні, СібаКваліфікаційну роботу виконано на кафедрі загальної та клінічної фармації факультету хімії та фармації Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Дослідження присвячено вивченню вмісту біологічно активних речовин в екстрактах зі свіжого листя та насіння Coriandrum sativum (коріандру) та оцінці їх фармакологічної активності. Метою роботи було встановити вплив умов екстракції на вилучення біологічно активних речовин із рослинної сировини коріандру, визначити оптимальні параметри для екстрагування зі свіжого листя та насіння коріандру, а також дослідити протизапальну та антиоксидантну активність отриманих екстрактів залежно від концентрації біологічно активних речовин.. За результатами проведеного дослідження були встановлені оптимальні умови екстракції фітокомпонентів з рослинної сировини Coriandrum sativum та виявлено вплив типу сировини, концентрації етанолу і температурного режиму на антиоксидантну активність отриманих екстрактів. Максимальна антиоксидантна активність була зафіксована в екстрактах з листя при використанні 70% ьетанолу без попереднього кип’ятіння. Для насіння найвищий рівень антиоксидантного захисту відзначався при мацерації з попереднім кип’ятінням також із застосуванням 70% етанолу. На моделі каррагінан- індукованого набряку було показано, що екстракти з листя та насіння Coriandrum sativum виявляють протизапальну активність, зменшуючи ширину та об’єм ураженої кінцівки в середньому на 20% порівняно з контрольною групою запалення. Також було запропоновано використовувати екстракт Coriandrum sativum як основу для виготовлення природного лосьйону з антиоксидантними та протизапальними властивостями.Документ Дослідження репаративної дії м'якої лікарської форми на основі екстракту Tanacetum vulgare L. на моделях асептичної площинної і лінійної різаної рани шкіри у щурів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Стрельникова, Влада ВолодимирівнаКваліфікаційна робота виконана на кафедрі загальної та клінічної фармації факультету хімії та фармації Одеського національного університету імені І.І. Мечникова і присвячена дослідженню репаративної дії м’якої лікарської форми на основі екстракту Tanacetum vulgare L. на експериментальних моделях асептичної площинної та лінійної різаної рани шкіри у щурів. У процесі виконання дослідження вивчено кількісний вміст поліфенольних сполук в екстракті Tanacetum vulgare L. методом Фоліна-Чокальтео. Окрему увагу приділено визначенню середньо летальної дози (ЛД₅₀) та токсичної дії (ТД₅₀) екстракту Tanacetum vulgare L. при нашкірному введенні in vivo. Було проведено оцінку репаративної активності м’якої лікарської форми з екстрактом на моделі асептичної лінійної та площинної рани у білих щурів. Експериментальні результати показали, що мазі з екстрактом Tanacetum vulgare L. сприяють скороченню термінів загоєння, зменшенню площі рани, активній грануляції та повній епітелізації. Найбільш виражену активність продемонстрували мазі з більшим вмістом екстракту. Ефективність репаративної активності на моделі площинної рани підтверджено нормалізацією гематологічних (лейкоцити, тромбоцити) і біохімічних (загальний білок) показників крові, що вказує на сприятливу динаміку репаративних процесів. Отримані дані свідчать про перспективність застосування екстракту Tanacetum vulgare L. у складі місцевих лікарських засобів із ранозагоювальною дією.Документ Розробка лікувально косметичних засобів на основі Amaranthus caudatus L.(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Степаненко, Вікторія СергіївнаРобота присвячена розробці лікувально косметичних засобів на основі Amaranthus caudatus L. В ході виконання роботи здійснено аналіз тематичної літератури та обґрунтовано доцільність аналізу рівня антиоксидантної та мембраностабілізуючої активності екстракту квітів амаранта хвостатого в дослідах in vitro. Встановлено, що антиоксидантна активність екстракту демонструє двофазну динаміку, що, ймовірно, зумовлено реакцією вторинних фенольних компонентів. Отримані результати вказують на наявність у складі екстракту різнопрофільних поліфенольних фракцій з пролонгованою антиоксидантною дією. Було визначено, що екстракт квітів амаранта хвостатого демонструє здатність знижувати осмотичний гемоліз, що свідчить про мембраностабілізуючу активність. При цьому, екстракт амаранта перевищує показники преперату-порівняння (токоферолу) Розроблено компонентний склад, прописано технологію та представлено технологічні схеми виготовлення лосьйону та емульсійного крему на основі рідкого та сухого екстракту квітів амаранту як активу з відсотковим вмістом – 46,5 та 3 %, відповідно, Для розроблених ЛКЗ було здійснено контроль якості і показано, що вони відповідають встановленим нормам, згідно НТД за органолептичними показниками (колір, запах, зовнішній вигляд) та за фізико-хімічними показниками (рН, термостабільність, колоїдна стабільність).Документ Дослідження фітохімічного складу екстрактів Eruca sativa залежно від стану сировини(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сабуні, СараКваліфікаційну роботу виконано на кафедрі загальної та клінічної фармації факультету хімії та фармації Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Робота присвячена дослідженню впливу умов екстракції та попередньої обробки сировини Eruca sativa на вміст біологічно активних речовин і фармакологічну активність отриманих екстрактів. Основна мета роботи полягала у визначенні оптимальних умов екстракції для максимального вилучення біологічно активних речовин, а також у дослідженні антиоксидантної та протизапальної активності екстрактів Eruca sativa. За результатами дослідження встановлено, що оптимальними умовами екстракції є використання 70–90 % етанолу: для листя — без попередньої обробки, для насіння — з попереднім кип’ятінням. Виявлено, що попереднє заморожування сировини призводить до зниження вмісту термолабільних сполук. Екстракти демонструють високу антиоксидантну активність: для листя – 92,27 % за DPPH реагентом та для насіння – 92,57 %, також виражену протизапальну дію на моделі трипсин-індукованого запалення кінцівки щурів, знижуючи набряк на 16–18 % відносно нелікованих тварин. Результати роботи свідчать про перспективність використання Eruca sativa для розробки фітопрепаратів з антиоксидантними та протизапальними властивостями, зокрема для місцевого застосування.Документ Розробка комбінованого седативного засобу для кореляції та терапії синдрому тривоги(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Прутіян, Дмитро ГригоровичКваліфікаційна робота виконана на кафедрі загальної та клінічної фармації факультету хімії та фармації Одеського національного університету імені І.І. Мечникова і присвячена розробці комбінованого седативного засобу на основі рослинної сировини Tussilago farfara, Bidens tripartita та Crataegus coccinea, які поширені на території України, з метою корекції та терапії синдрому тривоги. Метою роботи було дослідження токсикологічної безпеки та седативного потенціалу водно-спиртових екстрактів Tussilago farfara, Bidens tripartita та Crataegus coccinea, а також створення комбінованого засобу з вираженою анксіолітичною та антидепресивною активністю. У межах дослідження було обґрунтовано метод та оптимальні умови екстрагування біологічно активних ьречовин із вказаної сировини з урахуванням забезпечення їхньої хімічної стабільності. Встановлено, що екстракти Tussilago farfara та Bidens tripartita мають малу токсичність (IV клас небезпеки), а екстракт Crataegus coccinea не виявляє летальної дії навіть у високих дозах (до 1000 мг/кг). У тесті «відкрите поле» найбільш виражений стреспротективний ефект продемонстрував екстракт Tussilago farfara, що проявлялось у зменшенні дефекації, рухової активності та підвищенні грумінгу. У тесті Порсолта було встановлено значну антидепресивну дію екстракту Tussilago farfara, а також помірну – для Bidens tripartita та Crataegus coccinea. Водний лабіринт Морріса показав, що екстракти Tussilago farfara та Bidens tripartita сприяють покращенню коротко- та довготривалої просторової пам’яті у щурів. Розроблений комбінований засіб на основі екстрактів Tussilago farfara та Bidens tripartita виявив достовірну анксіолітичну, стреспротективну та антидепресивну активність, що зберігалася як після одноразового введення, так і при курсовому застосуванні.Документ Створення емульсійного крему на основі екстрактів з авокадо сорту Hass(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Подкопаєва, Владіслава ГеннадіївнаДипломна робота була виконана на кафедрі загальної та клінічної фармації факультету хімії та фармації Одеського національного університету імені І.І. Мечникова та присвячена створенню емульсійного крему на основі екстрактів з авокадо сорту Hass. В роботі було визначено кількісний вміст біологічно активних сполук в екстрактах з кісточки, шкірки та м’якоті плоду авокадо Hass, виготовлених методом мацерації з використанням 70 % етанолу та гексану. Була досліджена антиоксидантна активність екстрактів, в ході якої було встановлено, що максимальною активністю володіють етанольно-водні екстракти з кісточки та насіння авокадо Hass та гексановий екстракт з м’якоті плоду. Було досліджено, що оброблені екстракти в складі м’якої лікарської форми (6 % мазь) надають протизапальну дію на моделі аллілізотіоционат-індукованного набряку. Таким чином, для створення емульсійного крему було обрано 3 екстракти різних частин авокадо Hass та запропоновано дві рецептури крему, які відрізнялись між собою співвідношенням жирної та водної фаз, також використаними емульгаторами. Зразки двох емульсійних кремів відповідають вимогам органолептичних та фізико-хімічних властивостей косметичних кремів. Крем з більшим вмістом олійної фази краще застосовувати для сухої шкіри, крем з меншою кількістю олійної фази краще застосовувати для жирної шкіри. Також можна застосовувати обидві креми для лікування акне та як засіб з протизапальною дією. Наявність рослинного гліполіпідного емульгатора, у тому числі Montanov L, додатково збільшує вологозбереження для сухої шкіри шляхом зменшення трансепідермальної втрати води та підтримує зволоженість шкіри протягом кількох годинДокумент Фітохімічне дослідження коренів та листя Rubus caesius(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Піштіган, Марія ВладиславівнаДипломна робота виконана на кафедрі загальної та клінічної фармакології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова і присвячена комплексному дослідженню впливу концентрації етанолу на вміст біологічно активних речовин у екстрактах коріння і листя Rubus caesius. Основним завданням дослідження є визначення оптимальних параметрів екстракції на основі кількісного аналізу біологічно активних сполук, отриманих із кореневої та листкової сировини Rubus caesius, а також оцінка їх антиоксидантної активності. За результатами експериментальних досліджень встановлено, що для забезпечення максимального вилучення біологічно активних компонентів оптимальними є концентрації етанолу 70% для листя та 50% для коріння цієї рослини. Було продемонстровано, що екстракти як із листя, так і з коренів характеризуються помірною концентрацією сапонінів і середнім рівнем піноутворення. Виявлено, що найвищий рівень антиоксидантної активності листкових екстрактів спостерігається при використанні 70% водно-етанольного розчину, тоді як максимальна активність кореневих екстрактів досягається за концентрації етанолу 50%. Отримані дані свідчать про значний потенціал листя та коренів Rubus caesius як перспективної лікарської рослинної сировини, що обґрунтовує доцільність подальших фармакологічних і фармацевтичних досліджень.Документ Аналгетична активність екстрактів родини Polygonaceae на термічних та хімічних моделях болю(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Пилипчук, Юлія ОлександрівнаКваліфікаційна робота була виконана на кафедрі загальної та клінічної фармації факультету хімії та фармації Одеського національного університету імені І.І. Мечникова і була присвячена дослідженню поліфенольних сполук в рослинних екстрактах родини Polygonaceae та встановленню їх аналгетичної активності на різних моделях болю. В ході виконання роботи було проведено спектрофотометричний аналіз поліфенольних сполук у екстрактах Persicaria maculosa, Polygonum aviculare, Rheum palmatum, вивчено анальгетичний ефект мазевих форм різної концентрації, що містять ці екстракти, на термічних моделях болю та оцінено знеболювальну дію мазей на хімічно індукованих моделях болю. Проведено аналіз впливу концентрації мазевих препаратів на інтенсивність анальгетичного ефекту з урахуванням потенційних механізмів дії. У результаті дослідження встановлено, що кореневища Rheum palmatum містять найбільшу кількість поліфенольних сполук серед досліджених зразків. Екстракт Rheum palmatum у складі 8 % мазі продемонстрував найвищу анальгетичну активність у термічних тестах, досягаючи ефективності анестезину. Найбільш виражену периферичну аналгезію в умовах моделі "гаряча вода" показала 8 % мазь з екстрактом Polygonum aviculare. Аналгетичні властивості досліджуваних екстрактів проявляють фазоспецифічність, що дозволяє розглядати Rheum palmatum як засіб для зменшення запального болю, а Persicaria maculosa та Polygonum aviculare — як потенційні місцеві знеболювальні препарати.Документ Спектрофлуориметричне визначення алімемазину тартрату з оксоном в лікарських препаратах(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Міненок, Аліна ЯрославівнаПредставлену кваліфікаційну роботу на здобуття ступеня вищої освіти «магістр» за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» виконано на базі кафедрі аналітичної та токсикологічної хімії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова та присвячено розробці методики спектрофлуориметричного визначення алімемазину тартрату. Представлена кваліфікаційна робота є частиною досліджень, які виконуються в межах науково-дослідної теми кафедри № 323 «Розробка та удосконалення комбінованих методів контролю якості фармацевтичних препаратів, продуктів харчування та об'єктів навколишнього середовища» (№ держ. реєстрації 0122U00230). Мета роботи: розробка нової простої та чутливої методики спектрофлуориметричного визначення алімемазину тартрату в фармацевтичних препаратах. В результаті даної роботи розроблено методику спектрофлуориметричного визначення алімемазину тартрату в фармацевтичних препаратах. Можлива область застосування: нові аналітичні методики контролю якості фармацевтичних препаратів.Документ Фітохімічний та фармакологічний аналіз екстракту Helichrysum arenarium(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Леоненко, Катерина ІгорівнаКваліфікаційна робота здійснена в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, на кафедрі загальної та клінічної фармації, факультету хімії та фармації, і зосереджена на аналізі хімічного складу та фармакологічній активності екстракту Helichrysum arenarium. За результатами проведеного дослідження показано, що квіти цмину піщаного є багатим джерелом поліфункціональних біологічно активних сполук, зокрема поліфенолів (13,8 мг/г у перерахунку на галову кислоту), флавоноїдів (30,7 мг/г у перерахунку на рутин), антоціанів (0,86 мг/г у перерахунку на ціанідин-3,5-диглікозид), гідроксикоричних кислот (1,1мг/г у перерахунку на хлорогенову кислоту), дубильних речовин (7,9 мг/г у перерахунку на танін), органічних кислот (9,5 мг/г у перерахунку на яблучну кислоту), вітаміну С (11,25 мг/г у перерахунку на яблучну кислоту), вітаміну К 1,59 мг/г у перерахунку на вікасол). Проведене дослідження підтвердило високий рівень гемостатичної активності водно-спиртового екстракту квіток Helichrysum arenarium. За умов in vivo та in vitro моделювання встановлено достовірне зниження протромбінового часу (ПЧ) на 16,7–23,8% та скорочення активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ) на 25,3–36,4% відносно контрольної групи. Це свідчить про активацію як зовнішнього, так і внутрішнього шляхів згортання крові під впливом екстракту, що пов’язано з наявністю у його складі флавоноїдів, дубильних речовин, поліфенолів і вітаміну K₁.Документ Порівняльний фітохімічний аналіз вмісту біологічно активних речовин в деяких представників родини Rosaceae за різних методів та умов екстрагування(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Дробот, Ольга ОлександрівнаДипломна робота виконана на кафедрі загальної та клінічної фармації факультету хімії та фармації Одеського національного університету імені І. І. Мечникова і присвячена дослідженню фітохімічного складу та порівняльній характеристиці біологічно активних сполук у екстрактах представників родини Rosaceae, а саме плодів Crataegus microphylla (глід дрібнолистий), Aronia melanocarpa (горобина чорноплідна), Rosa canina (шипшина собача) та коренів Potentilla erecta (перстач прямостоячий). Метою роботи було визначення та порівняльний аналіз вмісту поліфенольних сполук, флавоноїдів за різних умов та методів екстрагування. А також дослідження вмісту вільних органічних кислот, аскорбінової кислоти та пігментного складу (хлорофілів а та b, каротиноїдів) у екстрактах досліджуваних рослин родини Rosaceae. В результаті проведених досліджень було встановлено значні відмінності у вмісті екстрактів досліджуваних рослин. Найвищі концентрації поліфенолів зафіксовано в плодах Rosa canina (2,87 мг/г) та Aronia melanocarpa (3,65 мг/г). Визначено, що вміст флавоноїдів варіюється, досягаючи 0,68 мг/г у Aronia melanocarpa та 0,39 мг/г у Crataegus microphylla. Оптимальним екстрагентом обрано 50 % спирт етиловий при використанні методів ультразвукової обробки та мацерації. Було виявлено, що плоди Aronia melanocarpa також вирізняються високим вмістом хлорофілу b (5,09 мг/л) та каротиноїдів (1,15 мг/л), тоді як вміст вільних органічних кислот коливається від 0,14 мг/100 г у Crataegus microphylla до 0,71 мг/100 г у Aronia melanocarpa. При цьому, лідером за концентрацію аскорбінової кислоти були плоди Rosa canina (23,52 мг/100 г).Документ Оптимізація екстракції біологічно активних речовин з насіння Cucurbita(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Мєржан, Анастасія ВіталіївнаКваліфікаційна робота виконана на кафедрі загальної та клінічної фармації факультету хімії та фармації Одеського національного університету імені І.І. Мечникова і присвячена дослідженню впливу природи розчинника на вміст біологічно активних речовин в екстрактах з насіння Cucurbita pepo. Основна мета роботи була спрямована на визначення оптимальної суміші розчинників для отримання відповідних біологічно активних речовин, які є відповідальними за антиоксидантні та протизапальні властивості екстрактів на основі насіння Cucurbita pepo. За отриманими даними були обрані екстракти з насіння Cucurbita pepo на основі суміші розчинників: етилацетат/етанол, етилацетат/етанол/вода та на основі гексану, які мали найвищу кількість поліфенольних сполук та жирних кислот. Відзначені екстракти з насіння Cucurbita pepo виявляли відносно високу антиоксидантну активність. Отримані екстракти були оброблені та включені до м’якої лікарської форми, з метою отримання 6 % мазі, яка продемонструвала протизапальний ефект на моделі АІТЦ-індукованого набряку.Документ Вплив умов екстракції та стану сировини на вилучення БАР з різних частин Artemisia absinthium(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Кретова, Катерина ОлегівнаКваліфікаційна робота виконана на кафедрі загальної та клінічної фармації факультету хімії та фармації Одеського національного університету імені І.І. Мечникова і присвячена дослідженню біологічно активних речовин в екстрактах з різних частин Artemísia absínthium. Основна мета роботи була спрямована на визначення поліфенольних сполук, каротиноїдів, органічних кислот в екстрактах з листя, насіння, стебла та коріння Artemísia absínthium та дослідження впливу концентрації етанолу та стану сировини на кількісний вміст фітокомпонентів. Було показано, що найбільша кількість біологічно активних речовин відповідає екстрактам з листя та насіння Artemísia absínthium, при використанні свіжої сировини та 70 % етанолу в якості екстрагента. Було встановлено, що вміст біологічно активних речовин в екстрактах корелює з їх здатністю знешкоджувати DPPH реагент, отже максимальною антиоксидантною дією володіють екстракти з листя (91,06 %) та насіння (87,22 %) Artemísia absínthium. Було досліджено, що обрані екстракти в складі мазі (5 %) володіють анальгетичною активністю, збільшуючи час перебування тварин на гарячий пластині в два рази, але дещо поступаються дії референт-препарату ібупрофену.Документ Особливості використання 12-молібдофосфорної та 18-молібдофосфорної кислот для визначення фенольних сполук(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Іванова, Інна ІванівнаКваліфікаційну роботу для здобуття ступеня вищої освіти «магістр» зі спеціальності 102 Хімія виконано на кафедрі аналітичної та токсикологічної хімії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова й присвячено вивченню умов взаємодії гетерополікомплексів з аскорбіновою кислотою та флавоноїдами. Дана кваліфікаційна робота є частиною досліджень, які провадяться за науково-дослідною темою кафедри №323 "Розробка та удосконалення комбінованих методів контролю якості фармацевтичних препаратів, продуктів харчування та об'єктів навколишнього середовища". Номер державної реєстрації 0122U002302. Мета роботи: вивчення взаємодії 12-МФК та 18-МФК з аскорбіновою кислотою, кверцетином та морином та розробка відповідної спектрофотометричної методики їх визначення. В результаті даної роботи розроблено спектрофотометричні методики для визначення аскорбінової кислоти та кверцетину з 18-МФК. Запропоновані спектрофотометричні методики були апробовані при аналізі фармацевтичних препаратів. Можлива область аналіз фармацевтичних препаратів.Документ Фітохімічний аналіз шавлії та розробка мазі на її основі з ранозагоювальною активністю(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Зварич, Анастасія ОлегівнаМагістерська робота присвячена пошуку та аналізу тематичної наукової літератури для обґрунтуваня актуальності дослідження лікарської рослини – Шавлії лікарської. В межах виконання роботи одержано екстракт листя Шавлії лікарської шляхом екстракції в апараті Сокслета протягом 5 годин, використовуючи 50 % спирт як розчинник при співвідноненні сировини до екстрагенту як 1:10 та визначено, що в одержаному екстракті вміст поліфенольних сполук складає 5,42%. Після цього було отримано густий екстракт шляхом упарювання на вакуумному випаровувачі до одержання показників залишкової вологи – 25%, вміст поліфенольних сполук склав 17,5 мг/г густого екстракту. Технологічно обґрунтовано склад та алгоритм виготовлення лікарської форми на основі густого екстракту Шавлії лікарської, стандартизованого за вмістом ПФС, при їх концентрації в складі мазі 0,5%. Було визначено, що розроблена лікарська форма на основі екстрактивних речовин шавлії показує високий рівень ранозагоювальної активності, оскільки під час досліду відмінність між показниками зменшення довжини ран між контрольною та дослідною групою була статистично значимою (при р<0,05) на користь дослідної групи, а термін одужання (коли довжина струпу після рани не перевищує 5% від початкової довжини) дослідної групи склав 13 діб, проти контролю – 17 діб. Встановлено, що «коефіцієнт швидкості зменшення рани» та «відсоток зменшення довжини рани за добу» дослідної групи значно переважають аналогічні показники контрольної групи та мають тенденцію до збільшення протягом досліду.Документ Способи зниження токсичної дії газоподібних шкідливих речовин на організм людини(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Загоруй, Андрій ОлексійовичКваліфікаційна робота виконана на кафедрі неорганічної хімії та хімічної освіти Одеського національного університету імені І.І. Мечникова і присвячена пошуку способів зниження токсичної дії газоподібних токсикантів, а саме фосфіну. У роботі представлені результати досліджень закономірності хемосорбційно-каталітичного окиснення РН3 в присутності композицій на основі сполук паладію(ІІ), купруму(ІІ) і меркурію(ІІ), закріплених на синтетичному носій силікагелі SiO2 (МСМ) (мілкозернистий силікагель мілкопористий) та модифікованому природному трепелі марки ТЗК-М. Проаналізовано фізико- хімічні характеристики синтетичних носіїв різного походження. Встановлено що природа носія суттєво впливає на активність хлоридних біметалокомплексних сполук Cu(II)-M(II)/S̅ (M(II) = Pd (II), Hg(II)), що обумовлена різним складом хлоридних комплексів купруму(ІІ). У разі трепелу (ТЗК-М), який слабко знижує активність адсорбованої води, домінують ненасичені хлорид-іонами комплекси (CuCl2, СuCl−), на силікагелі (МСМ), який суттєво знижує активність адсорбованої води, формується насичені хлорид-іонами комплекси СuCl−, 2−СuCl4.Документ Ідентифікація поліфенольних сполук в екстракті Gnaphalium uliginosum L. та прогнозування фармакологічних властивостей методом in silico(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Єроменко, Альона МиколаївнаКваліфікаційна робота виконана на кафедрі загальної та клінічної фармації, факультету хімії та фармації, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова та присвячена ідентифікації поліфенольних сполук в екстракті Gnaphalium uliginosum L. та прогнозуванню фармакологічних властивостей методом in silico. Основною метою даної роботи було визначення оптимальних умов екстракції, які б забезпечували максимально ефективне вилучення поліфенольних сполук із плодів Gnaphalium uliginosum L. при мінімальних економічних витратах. Одним із ключових завдань стало дослідження сумарного вмісту поліфенолів та проведення якісної ідентифікації індивідуальних сполук за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Також виконувалося прогнозування фармакологічної активності виявлених біологічно активних речовин за допомогою комп’ютерного моделювання, що дозволяє ефективно оцінити потенціал природних компонентів ще на доклінічному етапі. У ході дослідження встановлено, що найефективніше вилучення поліфенольних сполук з екстракту Gnaphalium uliginosum L. досягається при використанні 75 % водно-етанольної суміші за гідромодуля 1:10 та зменшення розміру частинок до 5 мм. Найвищий вміст поліфенолів зареєстровано у зразках з Тернопільської області. За даними високоефективної рідинної хроматографії загальний вміст поліфенольних сполук у досліджуваному екстракті становив 1406,82 мкг/мл. Результати in silico моделювання засвідчили широкий спектр біологічної активності дослідженого екстракту Gnaphalium uliginosum L.Документ Спектрофотометричне визначення Кармоазину та Понсо 4R після їх міцелярно-екстракційного концентрування(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Гребенюк, Денис РуслановичКваліфікаційну роботу для здобуття ступеня вищої освіти «магістр» зі спеціальності 102 Хімія виконано на базі кафедрі аналітичної та токсикологічної хімії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова й присвячено дослідженню умов міцелярно-екстракційного концентрування та фотометричного визначення харчових азобарвників кармоазину та понсо 4R. Дана кваліфікаційна робота є частиною досліджень, які провадяться за науково-дослідною темою кафедри № 620 "Нові "зелені" комбіновані спектроскопічні методи аналізу та їх аналітичне застосування" (№ держ. реєстрації 0125U000871). Мета роботи: оптимізація умов міцелярно-екстракційного вилучення у фазу неіоногенної ПАР Тритону Х-100 іонних асоціатів азобарвників кармоазину та понсо 4R з катіонними ПАР. В результаті даної роботи досліджено процес міцелярної екстракції синтетичних харчових азобарвників кармоазину та понсо 4R. Встановлено оптимальні умови їх міцелярно-екстракційного концентрування та розраховані основні аналітичні характеристики запропонованої методики. Розроблена методика спектрофотометричного визначення кармоазину та понсо 4R після їх міцелярно-екстракційного концентрування, яка є простою, чутливою та екологічно безпечною. Можлива область визначення мікрокількостей синтетичних харчових барвників.Документ Дослідження біологічно активних речовин в екстрактах Hibiscus sabdariffa L. залежно від умов екстракції(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Бачуріна, Марія ОлександрівнаКваліфікаційну роботу виконано на кафедрі загальної та клінічної фармації факультету хімії та фармації Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Експериментальна робота присвячена дослідженню антоціанів в спиртово-водних екстрактах Hibiscus sabdariffa залежно від використаної кислоти, а також вмісту біологічно активних речовин в екстрактах залежно від концентрації етанолу, умов екстрагування та умов зберігання протягом двох років. Метою роботи було встановлення оптимальних умов екстракції біологічно активних фітокомпонентів з чашечок Hibiscus sabdariffa та визначенню умов зберігання екстрактів та їх фармакологічної дії. За отриманими даними, було показано, що оптимальним підкислювачем екстрагенту для вилучення антоціанів з Hibiscus sabdariffa є лимонна кислота. Найбільш стабільними екстрактами за вмістом фітокомпонентів є екстракти Hibiscus sabdariffa, які містять лимонну або саліцилову кислоту в умовах зберігання при 5 ℃. Було показано, що оптимальним екстрагентом є 70 % етанол з вмістом лимонної кислоти за допомогою якого вилучається найбільша кількість фітокомпонентів. Антиоксидантна активність є максимальною для даного екстракту і складає 82,44 % за DPPH реагентом. Попереднє кип’ятіння екстрактів призводить до зниження рівня термолабільних сполук, якими виступають антоціани. На моделі трипсин-індукованого запалення була досліджена протизапальна активність екстракту Hibiscus sabdariffa. Було запропоновано дві рецептури лосьйонів лікувальної дії на основі екстрактів Hibiscus Sabdariffa для жирної та комбінованої шкіри обличчя, які володіють антиоксидантною та протизапальною активністю.