Вісник Одеського національного університету. Біологія

Постійне посилання зібрання

Галузь та проблематика: “Вісник ОНУ. Біологія” висвітлює експериментальні та теоретичні дані про особливості будови, розвитку та функціонування рослинних і тваринних організмів, флору і фауну України, біохімічні основи регуляції у клітинах і органах, досягнення генетики і біотехнології, проблеми екології та збереження біорізноманіття; історію біологічного факультету та Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. DOI 10.18524/2077-1746 Повні тексти видання доступні на сайті Нб за посиланням: http://lib.onu.edu.ua/ukrayinska-biologiya/

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 478
  • Документ
    Preference of molecular markers for detecting allelic variants of gliadins
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Popovych, Yuliia A.; Blagodarova, O. M.; Chebotar, Sabina V.; Попович, Юлія Андріївна; Чеботар, Сабіна Віталіївна
    The main method of studying allelic variants of gliadins is electrophoresis in acidic PAGE, which actually shows the phenotype determined by the set of genes of the gliadin-encoding locus. This method is difficult to use, because peptides encoded by all gliadin-encoding loci are present on one lane of the gel and may overlap. Therefore, there is a need for molecular markers that would allow the determination of allelic variants of gliadins using PCR. This will help to use gliadins for marker-asissted selection, to identify allelic variants of gliadins even before obtaining grain suitable for electrophoresis of storage proteins. In this regard, the aim of study was to analyze polymorphism of Gli‑1 loci using allele-specific molecular markers and microsatellites and find suitable molecular markers for detecting allelic variants of gliadins by PCR method.
  • Документ
    Антиоксидантна ефективність профілактичного комплексу з кверцетином у оваріоектомованих щурів
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Сідлецький, О. С.; Макаренко, Ольга Анатоліївна; Sidletskyi, O. S.; Makarenko, Olha A.
    Проведено дослідження щодо впливу оваріоектомії та неповноцінної за кальцієвим та білковим складом дієти на окремі показники антиоксидантно-прооксидантної системи організму щурів, а також визначення антиоксидантної ефективності профілактичного комплексу на основі кверцетину, вітамінів, макро- і мікроелементів у оваріектомованих самок з аліментарним дефіцитом білка і кальцію. З’ясовано, що за умови патології відбувалось пригнічення антиоксидантної системи захисту на тлі активації перекісного окиснення ліпідів. Застосування комплексу біологічно активних речовин ефективно попереджувало встановлені порушення.
  • Документ
    Гістоморфометрична оцінка змін структурних компонентів кістки у щурів з хронічним холестазом при корекції комплексом із гепатопротектора та сорбенту
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Рижко, Ірина Леонідівна; Косенко, Тетяна Василівна; Макаренко, Ольга Анатоліївна; Ryzhko, Iryna L.; Kosenko, Tetiana V.; Makarenko, Olha A.
    Проведено гістоморфометричну оцінку змін структурних компонентів стегнової кістки у щурів із модельованим хронічним холестазом та при корекції комплексом, який складався з гепатопротектора та сорбенту. Показано, що хронічний холестаз призводить до виражених патологічних змін основних компонентів кістки, а застосування комплексу ефективно усуває встановлені порушення, завдяки компонентам гепатопротектора (лецитину і кверцетину) та сорбенту (сорбент та джерело макро- і мікроелементів).
  • Документ
    Тваринні моделі in vivo для скринінгу потенційних протизапальних та знеболювальних засобів (огляд літератури)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Молодан, Ю. О.; Ларіонов, В. Б.; Борисюк, І. Ю.; Макаренко, Ольга Анатоліївна; Molodan, Yu. O.; Larionov, V. B.; Borysiuk, I. Yu.; Makarenko, Olha A.
    Дослідження на тваринних моделях є ключовим етапом у розробці нових лікарських препаратів. Незважаючи на різноманітність моделей in vivo, правильний вибір моделі є важливим етапом доклінічного дослідження потенційних сполук. Було розглянуто поширені моделі скринінгу потенційних протизапальних та знеболювальних засобів, надано їх переваги та обмеження, що є важливим визначальним чинником при виборі найбільш придатної стратегії для подальших досліджень.
  • Документ
    Molecular insights into propoxazepam interaction with TRPV1 receptors: a docking analysis
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Larionov, V. B.; Golovenko, M. Ya.; Akisheva, A. S.; Valivodz, I. P.; Borysiuk, I. Yu.; Molodan, Yu. O.; Makarenko, Olha A.; Ларіонов, В. Б.; Головенко, М. Я.; Акішева, А. С.; Валіводзь, І. П.; Борисюк, І. Ю.; Молодан, Ю. О.; Макаренко, Ольга Анатоліївна
    In this study, we used molecular docking modelling to investigate the interaction between propoxazepam (new analgesic), and the transient receptor potential vanilloid type 1 receptors. Propoxazepam has the necessary pharmacophoric features of the pharmacophore model of TRPV1 ligands. Propoxazepam creates hydrogen bond between TYR511 of the TRPV1 receptor as well as referent ligand SB‑366791.
  • Документ
    Перша знахідка виду Oecobius rhodiensis Kritscher, 1966 (Aranei: Oecobiidae) в Одеській області
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Делі, Ольга Федорівна; Трач, В'ячеслав Анатолійович; Підгорна, Світлана Яківна; Черничко, Катерина Йосипівна; Deli, Olha F.; Trach, Viacheslav A.; Pidhorna, Svitlana Ya.; Chernychko, Kateryna Y.
    Вперше в Одеській області та вдруге в Україні відмічений павук Оecobius rhodiensis Kritscher, 1966 з родини Oecobiidae. Павук реєструється на стінах будівель, в під’їздах житлових будинків та на підвіконнях у квартирах. Найбільшу кількість особин павуків було відмічено на стінах будівель. Статевозрілі особини павуків відмічались протягом червня–липня.
  • Документ
    Iсторія ботанічних досліджень району Тилігульського лиману
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Попова, Олена Миколаївна; Рогозін, С. Ю.; Popova, Olena M.; Rohozin, S. Y.
    Проведено аналіз 122 літературних джерел, що стосуються рослинного світу району Тилігульського лиману, від античного періоду до наших часів. Встановлено, що перші відомості про рослинний світ території з конкретною вказівкою місця та рослин датуються 1794 р. Загалом на території за літературними даними можна ідентифікувати трохи більше 400 видів рослин. Созофітна фракція виявленої флори складає 57 видів, з них 31 – з Червоної книги України. Підтверджено, що флора та рослинність району Тилігульського лиману комплексно не вивчалися, повного списку флори та созофітів не містить жодне літературне джерело.
  • Документ
    Ефективність препаратів цитокінінів для покращення калюсогенезу та фізіологічного стану щеп винограду (Vitis vinifera L.)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Артюх, М. М.; Якуба, Ірина Петрівна; Ружицька, Ольга Миколаївна; Назарчук, Юлія Сергіївна; Степаненко, Н. І.; Artyukh, M. M.; Yakuba, Iryna P.; Ruzhytska, Olha M.; Nazarchuk, Yuliia S.; Stepanenko, N. I.
    Досліджено дію препаратів з цитокінінами X–Cyte та MC Set на індукцію калюсогенезу та фізіологічні показники щеп винограду. Обробку препаратами здійснювали замочуванням чубуків та щеп перед посадкою у шкілку та обприскуванням рослин винограду у шкілці. Показано стимуляцію колюсогенезу та зростання компонентів щеп, органогенезу та приживлюваності щеп у шкілці. Обробка сприяла підвищенню вмісту хлорофілу, інтенсивності дихання листків, покращенню показників водного режиму листків та ростових показників рослин. Cаджанці містили більше запасних вуглеводів, вихід саджанців збільшився. Більшу ефективність проявив MC Set від Valagro із вмістом цитокінінів 0,06%.
  • Документ
    Життя та науково-педагогічна діяльність ботаніка, історика науки та педагога, професора Дмитра Олександровича Байкова (1818–1884)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Кузнєцов, Вячеслав Олександрович; Kuznietsov, Viacheslav O.
    Проблема. Професор зоології і ботаніки Д. О. Байков працював в декількох навчальних закладах м. Одеси: Одеський (Новоросійський) університет (1865- 1866) Рішельєвський ліцей, (1850-1865), Одеський інститут шляхетних дівчат (1854-1868), гімназія Рішельєвського ліцею (1850-1854), 2-е міське дівоче училище (1854-1868). Його життя та діяльність висвітлені у багатьох біографічних статтях, але в них наводиться велика кількість неточних і суперечливих даних. Жоден з авторів не наводить навіть дат і місця його народження, смерті і поховання. Мета. Метою нашого дослідження стало уточнення основних біографічних даних і результатів науково-педагогічної діяльності професора Д. О. Байкова. Основні результати. На підставі вивчення архівних та офіційних друкованих документів ХІХ – початку ХХ ст. встановлено основні дати життя та науково- педагогічної діяльності професора за кафедрою зоології та порівняльної анатомії Одеського (Новоросійського) університету Дмитра Олександровича Байкова. Показана його роль в розвитку і становленні вищої та жіночої освіти в м. Одесі у другій половині ХІХ ст. Висновки. Вперше документально установлено основні дати життя та науково-педагогічної діяльності професора Д. О. Байкова – 25 (13).10.1818 – 22 (10).09.1884; вперше введено в науковий обіг данні 12 одиниць зберігання трьох державних архівів та 9 друкованих документів, які раніше не були відомі біографам вченого та спеціалістам у галузі біографістики; надані аргументи для переосмислення деяких висновків щодо діяльності професора Д. О. Байкова у закладах освіти різних типів.
  • Документ
    Корекція порушень у травному тракті щурів з хронічним холестазом комплексом Леквін і Мінерол
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Макаренко, Ольга Анатоліївна; Могилевська, Тетяна Василівна; Makarenko, Olha A.; Mohylevska, Tetiana V.
    Проблема. Повне або часткове припинення надходження жовчі у дванадцятипалу кишку при холестазі не тільки погіршує всмоктування мікро- та макроелементів, жирів та жиророзчинних вітамінів у кишківнику, а і порушує мікробіоценоз у слизових оболонках травного тракту. Знання механізмів розладів у травному тракті, що викликані зниженням відтоку жовчі, є важливими для розробки ефективної патогенетичної терапії. Як такий профілактичний засіб можна розглядати препарат Леквін (лецитин та кверцетин), а також природний сорбент Мінерол. Мета. Дослідити стан слизових оболонок травного тракту щурів на тлі хронічного холестазу та оцінити ефективність профілактики комплексом Мінерол і Леквін. Методика. Дослідження проводили на щурах, яких розподілили на три групи: 1 група – інтактна, 2 група – щури, яким моделювали хронічний холестаз, 3 група – щури, яким на тлі холестазу вводили Леквін (500 мг/кг) та Мінерол (1 г/кг). Холестаз у щурів моделювали шляхом перев’язки загальної жовчної протоки під тіопенталовим наркозом. Препарати щурам 3-ої групи вводили щоденно перорально вранці натще на протязі 4-х місяців. Біохімічні дослідження проводили у сироватці крові (активність лужної фосфатази, аланінамінотрансферази, еластази), печінці (активність еластази, кислої фосфатази та вміст малонового діальдегіду) та слизових оболонках порожнини рота, тонкої і товстої кишки (активність еластази, кислої фосфатази та вміст малонового діальдегіду). Статистичне опрацювання отриманих результатів дослідження проводили за методом Ст’юдента-Фішера. Основні результати. Проведені дослідження встановили паренхіматозне ураження печінки та явища холестазу у щурів з перев’язкою загальної жовчної протоки, що підтверджено зниженням активності аланінамінотрансферази на 30,8% на тлі зростання активності еластази на 42,0% та активності лужної фосфатази на 43,6% в сироватці крові тварин. Хронічний холестаз у щурів призводив до розвитку запальних процесів у печінці: відбувалось підвищення активності еластази на 24,5%, активності кислої фосфатази на 29,8%, рівня малонового діальдегіду на 36,8% поряд зі зниженням антитоксичної функції печінки: відбувалось збільшення активності уреази 2,2 рази. Хронічний холестаз у щурів викликав розвиток запалення у слизових оболонках травного тракту: відбувалось збільшення активності еластази на 28,4–41,1%, активності кислої фосфатази на 19,3–45,6% та вмісту малонового діальдегіду на 55,7–127,0%. Щоденне профілактичне застосування комплексу препаратів Леквін і Мінерол в умовах хронічного холестазу у щурів запобігало руйнуванню гепатоцитів, розвитку холестатичних явищ, покращувало антитоксичну функцію печінки, ефективно попереджувало запальні процеси, активацію пероксидації ліпідів у слизових оболонках травного тракту тварин. Висновки. Встановленні розлади у слизових оболонках травного тракту щурів з холестазом викликані насамперед зниженням відтоку жовчі, яка має антимікробні властивості, внаслідок чого накопичуються токсичні жовчні кислоти у паренхімі печінки поряд з порушенням антитоксичної функції печінки. Профілактична ефективність препаратів проявилася завдяки гепатопротекторної, антиоксидантної, протизапальної та жовчорозріджувальної дії лецитину і кверцетину, що у поєднанні з сорбційними властивостями Мінеролу дозволило підтримати антитоксичну функцію печінки та її метаболічні функції в межах норми. Проведені дослідження можуть бути основою для застосування запропонованих препаратів у клініці лікування та профілактики холестазу.
  • Документ
    Особливості поведінкових реакцій щурів у лабіринті Барнса на тлі інтоксикації хлоридом алюмінію
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Кириленко, Наталія Анатоліївна; Тиняна, М. Ю.; Гладкій, Тетяна Володимирівна; Kyrylenko, Natalia A.; Tyniana, M. Y.; Gladkii, Tetiana V.
    Актуальність. Накопичення алюмінію в тканинах головного мозку негативно впливає на нервову систему, що згодом може призвести до порушень пам’яті, емоційної нестабільності, зниження рухової активності, а отже, і до різних нейродегенеративних захворювань. Метою роботи було оцінити особливості поведінкових реакції у щурів на тлі інтоксикації хлоридом алюмінію та їх корекції за допомогою профілактичних засобів. Матеріали та методи. Експеримент був проведений на 32 самцях білих щурів масою від 239 до 268 г, що були розділені на чотири групи: 1 група – інтактні тварини (n = 8); 2 група – введення 0,5 мл 12% розчину AlCl3×6H2O (80 мг Al/ кг) (n = 8); 3 група – введення профілактичного комплексу на тлі інтоксикації хлоридом алюмінію: «Леквін» (НПА «Одеська біотехнологія», Україна) у дозі 500 мг/кг, «Готу Кола» («Nature’s Answer», США) у дозі 300 мг/кг та «Склерозин» (ТОВ «ЕКОСВІТ ОЙЛ», Україна) у дозі 300 мг/кг (n = 8); 4 група – введення «Мінерола» (НВМП «ГОБОР», Україна) у дозі 1000 мг/кг маси тіла (n = 8). На 60 добу алюмінієвої інтоксикації вивчали особливості поведінкових реакцій щурів усіх груп у лабіринті Барнса із застосуванням сторонніх подразників (яскраве світло та гучний звук). Основні результати дослідження. Дослідження характеру поведінки щурів у лабіринті Барнса показало, що при виконанні завдання (пошук «рятувальної» лунки) тварини кожної із груп допускали помилки. Найбільша середня кількість помилок (10) спостерігалась у тварин з алюмінієвою інтоксикацією на 9-й день експерименту (р ≤ 0,05, Uемп=15,5) порівняно з контролем. У тварин, які на тлі інтоксикації приймали профілактичний комплекс та «Мінерол», середня кількіть помилок у цей період знизилась, порівняно з попередньою групою. Час проходження лабіринту (виконанная завдання) щурами контрольної групи порівняно з іншими був найменший протягом усього експерименту і від 5-го до 12 дня дослідження ще скоротився від 48 до 36 с відповідно, а у тварин з алюмінієвою інтоксикацією – найбільшим. Вживання і профілактичного комплексу, і «Мінерола» скорочувало час проходження лабіринту до кінця експерименту, але ці показники так і не сягнули значень контрольної групи. Самці контрольної групи у 65-75% випадків обирали пряму стратегію пошуку. Для тварин з алюмінієвою інтоксикацією характерна відмова від виконання завдання як на початку дослідження, так і в кінці.
  • Документ
    Зміни щільності і складу кісткової тканини та атрофії альвеолярної кістки у щурів при гіпотиреозі та корекції комплексом мінералів та вітамінів
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Задерей, О. В.; Ходаков, Ігор Володимирович; Zaderei, О. V.; Khodakov, І. V.
    Проблема. При захворюваннях щитоподібної залози доцільно використовувати замісну гормональну терапію. Проте відомі численні наслідки передозування препаратами L‑тироксину. Використання профілактичного комплексу на основі мінералів, вітаміну та кверцетину може виступати альтернативою замісній терапії для корекції наслідків порушень опорно-рухової системи при захворюваннях щитоподібної залози. Мета. Метою роботи є експериментальне дослідження остеопротекторної ефективності комплексу вітамінів та мінералів у щурів з гіпотиреозом. Методика. В експерименті було використано 36 щурів, яких поділили на три групи: 12 інтактних, 12 тварин, яким моделювали гіпотиреоз та 12 щурів, яким на тлі гіпотиреозу щоденно вводили профілактичний комплекс. Експеримент з моделювання гіпотиреозу та його профілактики тривав 4 місяці. Виділяли нижні щелепи, поперекові хребці та стегнові кістки щурів обох статей. В хребцях та стегнових кістках досліджували морфометричні показники: щільність, вміст мінерального та органічного компонентів кісткової тканини. В щелепах тварин визначали ступень атрофії альвеолярного відростку. Основні результати. Моделювання гіпотиреозу у щурів викликало достовірне зменшення щільності стегнових кісток у самців на 2,2% і у самок на 1,7%, не вплинуло на щільність поперекових хребців та суттєво збільшило атрофію альвеолярного відростку у самців на 22,2% і у самок на15,8%. Зниження щільності стегнової кістки сталося завдяки зменшенню вмісту мінерального компоненту кісткової тканини на 4,5–7,2%. Використання профілактичного комплексу, що містить вітаміни, мінерали та кверцетин, привело до збільшення щільності стегнових кісток до рівня здорових тварин, сприяло підвищенню щільності поперекових хребців на 2,2–3,1%, та зменшення атрофії альвеолярного відростку щелеп у самок на 21,5% і у самців на 31,4%. Погіршення якості кісткової тканини при тиреоїдної недостатності, а також остеотропна ефективність профілактичного комплексу в умовах гіпотиреозу була краще виражена у самців. Висновки. Проведені дослідження показали розвиток дистрофічних процесів у щелепах та стегнових кістках щурів на тлі дефіциту тиреоїдних гормонів та позитивний вплив профілактичного комплексу, який ефективно припиняв атрофію альвеолярного відростка щелеп та зниження щільності стегнових кісток, а також збільшував щільність поперекових хребців щурів з гіпотиреозом.
  • Документ
    Кореляція між показниками запалення в печінці та остеодистрофічними змінами в кістках щурів при гіпервітамінозі А
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Галкін, Борис Миколайович; Ходаков, Ігор Володимирович; Хромагіна, Лариса Миколаївна; Galkin, Borys M.; Khodakov, І. V.; Khromagina, L. M.
    Проблема. Тривала терапія ретинолом, особливо у випадках використання високих доз, може призводити до значного накопичення вітаміну А в організмі, наслідком чого є такі прояви ознак гіпервітамінозу А, як запалення й розвиток фіброзу печінки та активація деструктивних процесів у кістках. Вивчення кореляції між показниками стану печінки й кісткової системи може бути корисним для контролю стану кісток людини через печінкові показники за тривалого лікування вітаміном А, наприклад, стоматологічних захворювань різної етіології. Мета. Дослідити кореляцію між біохімічними показниками запалення й антиоксидантного захисту у печінці та щільністю й складом трубчастих кісток і хребців у щурів за умовами застосування високої дози вітаміну А на тлі вживання пародонтитогенної дієти. Методика. Експерименти проводили на самцях і самках білих щурів лінії Wistar віком 1 місяць. На першому етапі моделювали пародонтит пародонтитогенною дієтою та визначали вплив цієї дієти на щільність стегнових кісток. На другому етапі на тлі використання цієї дієти моделювали гіпервітаміноз А введенням ретинолу в дозі 8000 МО на 1 кг маси тіла протягом 56 діб. Визначали: ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп, щільність та вміст мінерального (МК) й органічного (ОК) компонентів стегнових кісток (СК) і поперекових хребців (ПХ), активність еластази, каталази, кислої фосфатази, уреази й вміст малонового діальдегіду (МДА) у тканинах печінки. Між показниками стану печінки та кісток обчислювали коефіцієнти кореляції Пірсона. Основні результати. Утримання щурів на пародонтитогенній дієті призвело до суттєвого підвищення щільності СК на 11,4–12,4%. Надлишкове надходження вітаміну А спричинило зниження щільності СК на 6,4–8,8%, ПХ на 9,1–9,2%, зниження вмісту МК у СК на 8,4–12,9%, у ПХ на 11,2–12,7%, підвищення ОК у СК на 3,5–7,8%, у ПХ на 5,2–5,5%. Формування гіпервітамінозу А призвело у тканях печінки до підвищення активності еластази на 39,9–51,3%, кислої фосфатази – на 23,0–23,2%, уреази – на 24,7–29,8%, вмісту МДА – на 34,6–63,7%, зниженню активності каталази на 3,1–3,8%. Найбільша кореляція з показниками стану кісток відзначена для активності еластази (r > 0,8) й вмісту МДА (r > 0,6) у тканях печінки в загалом для самців і самок. З щільністю і вмістом мінерального компоненту – кореляція негативна, з вмістом органічного компоненту – позитивна. Активність каталази печінки позитивно корелювала з щільністю кісток і вмістом мінерального компоненту (r > 0,7) тільки у самців. Активність кислої фосфатази печінки негативно корелювала з щільністю й вмістом мінерального компоненту стегнових кісток (r > 0,6) у самців. Висновки. Формування гіпервітамінозу А на тлі пародонтогенної дієти призводить до зниження щільності кісток внаслідок гальмування мінералізації й активації резорбції, до запалення й оксидативного навантаження тканин печінки. Виявлена кореляція між активністю еластази, вмістом МДА в печінці і показниками стану кісток у самців і самок. Активність каталази й кислої фосфатази в печінці корелювали з кістковим показниками тільки у самців.
  • Документ
    Панцирні кліщі (Oribatei) у складі мезофауни паркових зон міста Одеса (Україна)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Підгорна, Світлана Яківна; Делі, Ольга Федорівна; Черничко, Катерина Йосипівна; Pidhorna, Svitlana Ya.; Deli, Olha F.; Chernychko, Kateryna Y.
    Актуальність. В статті вперше наведені дані щодо мезофауни ґрунтів паркових зон м. Одеси. Мета. Вивчення видового складу та основних екологічних характеристик угруповань панцирних кліщів грунтів паркових зон міста Одеси. Методи. В ході дослідження використано загальноприйняті методи дослідження ґрунтових мікроатропод, а саме взяття ґрунтових зразків, екстракція мікроартопод у термоеклекторах, виготовлення постійних мікропрепаратів. Результати. За результатами дослідження показано, що мезофауна ґрунтів паркових зонах м. Одеси містить фононові групи безхребетних тварин: Enoplea, Malacostraca, Arachnida, Myriapoda, Entognatha, Insecta. За чисельністю у всіх досліджених біотопах переважали кліщі (Prostigmata, Mesostigmata, Astigmata) та ногохвістки (Collembola). Показано, що за вертикальним розподілом в ґрунті кліщі переважають у поверхневих шарах ґрунту (0–5 см), ногохвістки – у глибших (5–10 см). Визначено 18 видів панцирних кліщів, яким надано основні екологічні характеристики: життєві форми та структура домінування. Проведена оцінка навколишнього середовища за інтегральним показником угруповань панцирних кліщів. Висновки. За аналізом угруповань панцирних кліщів показано, що екологічний стан навколишнього середовища у парках міста Одеси оцінюється як «середній рівень відхилень від норми» у парку імені Т. Г. Шевченка та Молодіжного скверу та «незначні відхилення від норми» у дендропарку Перемоги.
  • Документ
    Рухова активність бичка-кругляка (Neogobius melanostomus Pallas, 1814) під впливом геомагнітних полів
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Караванський, Юрій Вікторович; Заморов, Веніамін Веніамінович; Швандт, М. А.; Karavanskyi, Yurii V.; Zamorov, Veniamin V.; Shvandt, M. A.
    Проблема. Поведінкові особливості риб є важливим проявом реакції на дію зовнішніх подразників. Рухова активність відображає вплив окремих чинників на поведінку риб і ту роль, яку вони відіграють в їх житті. Серед найменш досліджених факторів є коливання геомагнітного поля та його вплив на рухову активність бичка-кругляка Neogobius melanostomus Pallas, 1814. Мета. Метою роботи було вивчення впливу коливань геомагнітного поля на рухову активність промислового виду донної іхтіофауни Чорного моря бичка-кругляка Neogobius melanostomus Pallas, 1814. Методика. Іхтіологічний матеріал зібрано в прибережній акваторії Одеської затоки від мису Північний Одеський до мису Великий Фонтан при проведенні науково-дослідного лову Одеським національним університетом імені І. І. Мечникова (ОНУ). Лабораторні дослідження проводили в акваріальній кафедри гідробіології та загальної екології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. За результатами дослідження складали погодинний трафік змін рухової активності риб. За вказаний термін спостережень виділялися періоди підвищеної геомагнітної активності та порівнювалися з періодами, коли ця активність була в нормі. Для опрацювання візуальних даних була застосована оригінальна методика для трекінгу лабораторних тварин «Метод комп’ютерного зору». Основні результати. Максимальні величини геомагнітної активності в період спостережень, які класифікуються як магнітна буря першої інтенсивності класу G1 спостерігались 3 лютого 2022 р. з 6 до 12 години, 4 та 10 лютого 2022 р. з 15 до 21 години. При порівнянні величин рухової активності риб у ці часові проміжки з їх руховою активністю у ці ж часові проміжки в дні з мінімальним значенням геомагнітної активності (8, 9 та 15 лютого 2022 р.) можна побачити зниження рухової активності особин під час магнітних бур від 27 до 42%. Висновки. Коливання рухової активності бичка-кругляка під час підвищення геомагнітної активності до рівня магнітних бур свідчить про здатність цього виду сприймати магнітні поля та реагувати на зміну його властивостей. Зокрема, коли значення Kp-індексу відповідало геомагнітній бурі першої інтенсивності (G1), зафіксовано зниження рухової активності риб, порівняно з активністю в ті ж часові інтервали у дні з мінімальною геомагнітною активністю.
  • Документ
    Цитогенетичні ефекти поверхнево-активних речовин
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Штреблєва, Юлія Миколаївна; Омельченко, Ольга Романівна; Січняк, Олександр Львович; Shtrebleva, Yu. M.; Omelchenko, O. R.; Sichniak, Oleksandr L.
    Проблема. Широке застосування ПАР у господарській діяльності та побуті привело до забруднення, яке має глобальний характер. Виявлений негативний вплив ПАР на різноманітні характеристики живих організмів, що робить дослідження безпечності ПАР вкрай актуальними. Мета. Метою даної роботи було дослідження генотоксичного потенціалу аніонних та катіонної ПАР. Методика. Досліджували вплив аніонних (стеарат натрію і алкілбензолсульфо-кислота) та катіонної (Praepagen TQ) ПАР на величину мітотичного індексу, а також на регулярність мітозу та мейозу Triticum aestivum L. cv. Фантазія одеська за стандартними цитогенетичними методами. Основні результати. За дії ПАР в кореневій меристемі паростків достовірно знижувався мітотичний індекс та зростала кількість клітин, які містять хромосомні аберації. Серед аномалій на стадії ана-телофази спостерігали клітини з відставанням хромосом, фрагментами, утворенням хромосомних мостів, а також з комплексними порушеннями. Ці зміни відбувалися прямо пропорційно концентрації препаратів. Дія катіонного препарату була менш шкідливою, ніж дія обох аніонних препаратів. Обробка рослин ПАР привела до високо достовірного збільшення частки аномальних МКП як у першому, так і у другому поділі мейозу прямо пропорційно концентрації застосованих ПАР. Відмінностей між першим і другим мейотичним поділами за частотою утворення дефектних МКП не виявлено. Обидві аніонні ПАР мали більш жорстку дію, ніж катіонна; за застосування алкілбензолсульфокислоти ступінь порушень у мікроспороцитах був найбільшим. Висновки. Виявлене прямопропорційне концентрації ПАР достовірне зменшення мітотичного індексу та збільшення частки клітин, які містять хромосомні аберації в кореневій меристемі паростків, також достовірне збільшення частки аномальних МКП як у першому, так і у другому поділі мейозу. За усіма дослідженими показниками дія катіонного препарату «Praepagen TQ» була більш м’якою, ніж дія обох аніонних ПАР.
  • Документ
    Лікарські рослини дендрологічної колекції ботанічного саду ОНУ в освітній програмі «Фармація»
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Попова, Олена Миколаївна; Левчук, Людмила Володимирівна; Popova, Olena M.; Levchuk, Liudmyla V.
    Вступ. Якість результатів навчання з фармацевтичної ботаніки в Україні недостатня. Про це свідчать результати першого етапу Єдиного державного кваліфікаційного іспиту КРОК 1 останніх років. Підвищенню якості освіти сприятиме складання чіткого списку видів лікарських рослин, які здобувачі обов’язково мають вивчити, і знайомство майбутніх фармацевтів з живими рослинами, які зберігаються у колекціях, зокрема ботанічного саду Одеського університету. Мета. Метою роботи було виявити та охарактеризувати частину дендрологічної колекції відкритого ґрунту дендраріїв ботанічного саду ОНУ, важливу для вивчення у курсі фармацевтичної ботаніки здобувачами другого (магістерського) рівня освіти в межах ОПП «Фармація». Методика. Вперше досліджено дендрологічну колекцію відкритого ґрунту ботанічного саду на предмет видів, які використовуються в науковій медицині. З метою виявлення останніх проаналізовано рекомендовану МОЗ програму, базові підручники з фармацевтичної ботаніки, фармакогнозії, державний реєстр лікарських засобів України, 2-е видання Державної фармакопеї України. Аналіз видового списку проведено за традиційною флористичною методикою. Основні результати. В дендрологічній колекції ботанічного саду виявлено 123 види з 42 родин та 87 родів, які розглядаються у підручнику з фармацевтичної ботаніки. Серед них провідними родинами є Rosaceae, Pinaceae, Cupressaceae. Серед життєвих форм домінують дерева, їх у 2,3 рази більше, ніж кущів. Переважають рослини з Циркумбореальної, Середземноморської та Ірано-Туранської флористичних областей. Чотири види занесені до Червоної книги України (Juniperus excelsa, J. foetidissima, Sorbus aucuparia, Taxus baccata) та 8 потребують охорони у світовому масштабі (Abies numidica, A. pinsapo, Aesculus hippocastanum, Cedrus atlantica, C. libani, Eucommia ulmoides, Ginkgo biloba, Sequoiadendron giganteum), два до них наближаються (Platycladus orientalis, Pistacia vera). Половина з цих видів використовується у науковій медицині. Рослини для обов’язкового вивчення здобувачами нараховують 72 види з 58 родів та 34 родин, включають 11 голонісінних та 61 покритонасінну рослину. Серед них також переважають дерева, але їх більше, ніж кущів, тільки в 1,6 разів. Серед них 1 вид з Червоної книги України та 6 таких, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. На старій території ботанічного саду різноманіття деревних рослин, які вивчаються за ОПП «Фармація», дещо більше, ніж на новій. Коефіцієнт Жаккара становить 0,64. Виявлено офіцинальні деревні рослини, які відсутні у колекції ботанічного саду, але можуть тут зростати відповідно до вимог до оточуючого середовища. Для розширення колекції з метою більш повного забезпечення освітніх потреб здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Фармація» запропоновано 17 видів.
  • Документ
    Вплив тіаміну та його катаболітів на величину електрофоретичної рухливості та ζ-потенціалу дріжджів Saccharomyces cerevisiae
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Будняк, Олександр Костянтинович; Чернадчук, Сніжана Сергіївна; Сорокін, Андрій Вікторович; Петров, Сергій Анатолійович; Budniak, Oleksandr K.; Chernadchuk, Snizhana S.; Sorokin, Andrii V.; Petrov, Serhii A.
    Проблема. Вважається, що суспензії дріжджових клітин більш стабільні за умов збільшення негативного заряду їх клітинної поверхні, що може контролюватися рівнем ζ-потенціалу, або електрофоретичної рухливості. Відомо, що тіамін є стимулятором росту дріжджів, але вплив вітаміну В1 та його катаболітів на стан дріжджових мембран не досліджено. Мета. Визначити вплив різних концентрацій тіаміну, тіаміндисульфіду, 4-метил‑5-β-оксиетилтіазолу та тіохрому на величину ζ-потенціалу та електрофоретичну рухливість у Saccharomyces cerevisiae. Методика. Визначення електрофоретичної рухливості та ζ-потенціалу проводили за допомогою установки для мікроелектрофорезу, де за допомогою мікроскопу спостерігали рух дріжджових клітин уздовж камери Горяєва та визначали за який час (сек) клітини пройдуть шлях, рівний боку квадрата в камері. Параметри: напруга в ланцюзі – 100 В, відстань між електродами – 2 см, шлях, пройдений дріжджовими клітинами – 0,02 см (контрольна проба). В дослідні проби за 15 хвилин до вимірів до суспензії дріжджів додавали тіамін та його катаболіти у кінцевих концентраціях 1, 5, 10 мкмоль. Основні результати. Інкубація дріжджів із тіаміном, який додавали в середовище у концентраціях 5 та 10 мкмоль підвищувала показники ζ-потенціалу та електрофоретичної рухливості, відповідно, у 2,75 та 1,84 рази у порівнянні з контролем. Тіаміндисульфід у концентрації 10 мкмоль підвищував показники, що вивчалися, у 2,61 рази, а тіохром у концентрації 1 мкмоль – у 4,26 рази порівняно з контролем. Додання у середовище 4-метил‑5-β-оксиетилтіазолу у концентрації 1 та 5 мкмоль також викликало підвищення показників, відповідно, у 1,43 та 1,24 рази у порівнянні з контролем. Висновки. Тіамін і його метаболіти збільшували електрофоретичну рухливість і ζ-потенціал дріжджових клітин. Тіаміндисульфід і тіамін підвищували рівень показників, що вивчалися, при концентраціях, відповідно 10 мкмоль, та 5 і 10 мкмоль за рахунок підсилення окисних процесів у клітинах дріжджів, а тіохром і 4-метил‑5β-оксиетилтіазол діяли за концентрацій, відповідно, 1 мкмоль, та 1 і 5 мкмоль, очевидно, за рахунок взаємодії з гідрофобними кишенями білків.
  • Документ
    Bioinformatic analysis of nucleotide sequences of Gli‑1 loci of Triticum aestivum l.
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Popovych, Yuliia A.; Blagodarova, O. M.; Chebotar, Sabina V.; Попович, Юлія Андріївна; Благодарова, O. M.; Чеботар, Сабіна Віталіївна
    The wheat seed storage protein, gliadin, has immense and well studied polymorphism based on the multiple allelism at each of the six main Gli loci. Therefore, gliadin alleles provide a set of suitable genetic markers for the identification and comparison of wheat genotypes.
  • Документ
    Дослідження можливості профілактики Мінеролом токсичного ефекту йонів алюмінію на кісткову тканину щурів
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Ходаков, І. В.; Макаренко, Ольга Анатоліївна; Коломійчук, Тетяна Вікторівна; Соколов, Д. В.; Батурін, Д. С.; Khodakov, І. V.; Makarenko, Olha A.; Kolomiichuk, Tetiana V.; Sokolov, D. V.; Baturin, D. S.
    Введення щурам сорбційного препарату Мінерол в дозі 1 г/кг маси тіла на тлі тривалої (2 місяці) інтоксикації AlCl3∙6H2O (240 мг/кг маси тіла) призвело до підвищення атрофії альвеолярного відростку щелеп, зменшення щільності кісток за рахунок зменшення вмісту мінерального компонента та затримки росту маси тіла щурів. Мінерол сприяв зниженню накопичення алюмінію в стегнових кістках.