Статті та доповіді ФІФ

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 939
  • Документ
    Формування концепту космологічних моделей архітектури та містобудівництва у гуманітарних науках: філософські сенси
    (Грані, 2024) Мазур, Олена Пилипівна; Mazur, Olena P.
    Актуальність. У сучасній філософсько-гуманітарній думці відбувається просторовий поворот (spatial turn) і феномен простору і концепт «простору» досліджується у глибинному взаємозв'язку з іншими феноменами культури та буття. Саме на такому перетині виникає стійкий інтерес у міждисциплінарній площині гуманітаристики до «сакральних» просторів» і до одного з його різновидів - космологічного простору, що знайшло своє відображення в перших спорудах сакральної архітектури, план і форма яких відтворювала космічний небесний порядок. Метою дослідження є прослідкувати формування, генезу космологічних моделей архітектури та містобудування в теоретичній рецепції сучасної гуманітаристики. Результати. Зроблено аналіз етимології терміна «космологічні моделі архітектури та містобудування» у понятійно-категоріальному апараті світової та вітчизняної філософії та гуманітаристики. Висновки. Виявлено в міждисциплінарних дослідженнях космологічних моделей стародавньої архітектури глибоко архаїчне, але по суті універсальне загальнолюдське уявлення про світ, що додало дослідженням філософський потенціал. Застосувавши метод культурологічного підходу в історії філософії, встановлено в текстах філософсько значущі ідеї та філософсько навантажені терміни , які залучено для нашого філософського аналізу : «просторова чутливість» (“spatial sensibility”), «релігійна просторовість» (“spatialité religieuse”), семіотичні коди, фази космізації, umbilicus orbis, фокус, осі космосу, imago mundi, аxis mundi, domus, dominus, madonna, «святе місце», космізований простір, священний простір та інші. Знайти філософські відповіді або висунути філософські гіпотези - завдання майбутніх публікацій.
  • Документ
    Формування Другої республіки в Італії у контексті європейської інтеграції
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Самофатов, Михайло Ігорович; Samofatov, Mykhailo I.; Дьомін, Олег Борисович; Dyomin, Oleg B.
    Підписання Маастрихтського договору про створення ЄС в 1992 р. стало новим етапом у історії європейської інтеграції Італії. В тому ж 1992 р. в Італії вибухнув гучний корупційний скандал «Танджентополі», який невдовзі поховав стару політичну систему Першої республіки в Італії (1992–1994 рр.). Автор доводить існування логічного звязку між цими двома процесами та простежує вплив європейської інтеграції на формування Другої республіки (1994 – т. ч.).
  • Документ
    Роль Васила Левського в болгарській національно-визвольній боротьбі
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Єклема, Михайло; Петрова, Наталія Олександрівна; Petrova, Nataliia O.
    У цій статті автор розглядає діяльність революціонера Васила Левського в болгарській національно-визвольній боротьбі. Крім того, характеризується діяльність Внутрішнього революційного комітету (ВРК) та Болгарського революційного національного комітету (БРЦК). На основі історико- географічного методу зроблено висновок, що Васил Левський вніс великий внесок у звільненні Болгарії від османського панування.
  • Документ
    Розвиток «теорії фронтиру»
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шведов, Віталій; Чепіженко, Вадим Віталійович; Chepizhenko, Vadym V.
    В статті прослідковано розвиток «теорії фронтиру». Встановлено основні етапи формування теорії. Відзначено її вплив на подальші історичні дослідження.
  • Документ
    Чаклунство мовою мисливців на відьом: аналіз трактатів Метью Гопкінса та Джона Стерна
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Бойко, Сусанна; Чепіженко, Вадим Віталійович; Chepizhenko, Vadym V.
    В роботі розглядатимуться праці англійських мисливців на відьом Джона Стерна та Метью Гопкінса, що діяли в часи Англійської революції переважно в східних графствах Англії. Вивчатиметься практична складова ідей, що декларуються авторами трактатів.
  • Документ
    Чума Святого Карла у Венеції 1575–1577 рр.: структури, практики, репрезентації
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Лобачова, Тетяна; Чепіженко, Вадим Віталійович; Chepizhenko, Vadym V.
    Чума Святого Карла у Венеції 1575–1577 рр. є прикладом того, як влада намагалась врятувати місто і продовжувати економічні зв’язки. Наслідком цих дій стала епідемія чуми, що забрала 50 тис. людей, а це чверть населення усього міста. У шістнадцятому столітті Італія відносно мало страждала від чуми, і епідемія була головним чином міським явищем, що охоплювало обмежену територію. Завдані збитки були швидко усунуті завдяки наявності надлишку населення в сільській місцевості.
  • Документ
    Жанна Д’Арк: до проблеми формування іконографічного типу «національної героїні»
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Галигін, Олексій; Чепіженко, Вадим Віталійович; Chepizhenko, Vadym V.
    В даній статті буде розглянуто візуальні образи національної героїні Франції в обличчі Жанни д’Арк від першого зображення до сучасних. Ця тема зосереджується на еволюції сприйняття та інтерпретації образу Жанни д’Арк у контексті візуальних студій та аналізує вплив зазначеного вище образу на формування культурної пам’яті та ідентичності. Основна увага буде приділена образу у зображувальному мистецтві (будуть аналізуватися зображення Жанни д’Арк і вичленовуватися система візуальних образів національної героїні).
  • Документ
    Застосування просопографічного методу при аналізі політико-патронажних практик англійського короля Річарда II (на прикладі кооптації до Ордену Підв’язки)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Чепіженко, Вадим Віталійович; Chepizhenko, Vadym V.
    В статті представлено результати застосування просопографічного методу до аналізу політико-патронажних практик англійського короля Річарда ІІ на прикладі кооптації до Ордену Підв’язки. Засновуючись на інформації, наведеній в «Меморіалах Ордену Підв’язки», укладено просопографію рицарів Ордену Підв’язки за період 1348–1413 рр. В додатках наведені таблиці, що дозволяють визначити превалюючий вид кооптації; прослідкувати тенденції у віковій, становій, регіональній приналежності інкорпорованих рицарів та вказати на формування орденської аристократії. На основі отриманих даних розвінчено один з ланкастеріанських міфів про правління Річарда ІІ.
  • Документ
    Тексти «Деметрія Хронографа» як зразок культурної інтеграції євреїв до інтелектуального контексту Птолемеївського Єгипту наприкінці III-II ст. до н. е.
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Стебеляк, Ольга; Чепіженко, Вадим Віталійович; Chepizhenko, Vadym V.
    В дослідженні здійснена спроба дослідити тексти «Деметрія Хронографа» з позиції їхньої приналежності різним авторам. Вивчення та порівняння текстів засвідчило про спільні та відмінні риси інтегрованості авторів до інтелектуального контексту Александрії. «Деметрій 1» постає як історик-хроніст, який інтегрує біблійну хронологію до власного історичного часу; «Деметрій 2» постає як історик, езегет та апологет, і не поміщає біблійний матеріал у рамки зовнішнього історичного розрахунку. Спільним є використання інструментарію грецької історіографії з метою посилення біблійної традиції – осердя єврейської ідентичності.
  • Документ
    Образ Сократа у діалогах Платона
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Куліджанов, Вахтанг; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.
    Спираючись на діалоги Платона, нами був сформульований образ Сократа: деякі факти біографії, особливості протистояння із софістами, характерні риси сократичних діалогів. На матеріалі сюжетної послідовності діалогів («Евтифрон», «Апологія Сократа», «Крітон» та «Федон») були сформульовані життєві принципи Сократа, а також зроблено висновок про велике значення драматичного опису смерті Сократа Платоном.
  • Документ
    Тема насильства у ранній грецькій поезії
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шевцов, Сергій Павлович; Shevtsov, Serhii P.
    Поняття «насильство» – одно з тих, які важко визначити, з чим погоджуються майже всі дослідники. Його важко визначити в теоретичному плані, але, нажаль, воно є дуже вагомим у житті, настільки вагомим, що складно навіть уявити життя без нього. Тим не менш такі спроби завжди існували і існують сьогодні, більш того, в останні десятиліття їх все частіше намагаються позбавити статусу утопії. Цей розгляд присвячений спробі розглянути, як позначалася присутність насильства в іншій культурі.
  • Документ
    Зіммель про трагедію сучасної культури
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сумченко, Ірина В'ячеславівна; Sumchenko, Iryna V.
    Георг Зіммель – німецький філософ, культуролог, соціолог – увійшов в історію як виразник трагічних, кризових явищ своєї епохи. Він відчував пульс часу, а тому відгукувався на нові віяння, актуальні проблеми сучасного життя та культури. Ю. Хабермас зазначав, що Зіммель, незважаючи на свій вплив на філософію початку ХХ ст., особливо на німецьку та американську філософію в період її формування, був скоріше філософським діагностом часу з соціологічним ухилом, а не систематиком, міцно вкоріненим у наукові дослідження. Проте наукова ініціатива обговорення життєво важливих проблем зберігається саме за ним, і в цьому полягає значення його творчості.
  • Документ
    Категорії як тема філософування у сучасному гуманітарному дискурсі
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Старовойтова, Ірина Іванівна; Starovoitova, Iryna I.
    Сьогодні, у зв'язку з важливістю формування культури філософського категоріального мислення, інтенсивним осмисленням проблеми категорій світовою філософською думкою, понятійно-категоріальний апарат філософії перебуває в постійному розвитку і є актуальним для наукового дослідження у сучасному гуманітарному дискурсі. Як показує історія антропосоціогенезу розвиток мислення та ставлення людини до світу відбувається за допомогою та на основі формування гранично загальних понять (категорій) як форм відображення універсальних законів об’єктивного світу та їх інтерпретації.
  • Документ
    Марат Верников як вчений і людина
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Секундант, Сергій Григорович; Secundant, Serhii H.
    Проблема впливу особистості на творчість – одна з малодосліджених і, мабуть, найцікавіших і спірних проблем методології історії філософії. Без знання біографії та рис характеру людини часто важко зрозуміти творчість філософа. Тим, хто був особисто знайомий із самим філософом, про якого пише, можна вважати, пощастило. Нам, викладачам філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, дуже пощастило, коли наприкінці 90-х років у нас з’явився Марат Миколайович Верников. І не тільки тому, що саме йому ми завдячуємо створенням філософського факультету, якого, до речі, вже немає, але насамперед завдяки тій атмосфері творчості, яку він зміг створити на факультеті. Це не означає, що до нього ніхто не займався творчістю. На кафедрі філософії гуманітарних факультетів, яку очолювала Ірина Марківна Попова, працювало багато цікавих викладачів, які мали філософську освіту.
  • Документ
    A bizzare situation with laws of logics
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин Вільгельмович
    In January 2024, “The Journal of Symbolic Logic” published a paper by Benjamin M. Bumpus and Zoltan A. Kocsis, “Degree of Satisfiability in Heyting Algebras” [1]. Here, the authors prove that for finite Heyting algebras, more than two-thirds of all statements satisfy the law of the excluded third. The paper by Bumpus and Kocsis may prove to be sensational, as it may indicate either a crisis in current formal logic or a revolution in current formal logic. Why the paper should be sensational, I will show in these talking points.
  • Документ
    Мораль як фундаментальний аспект соціальної реальності
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Лопуга, Ореста Іванівна; Lopuha, Oresta I.
    За Гегелем мораль і моральність це дві категорії, які мають різні функції. Мораль – це духовна перевага, яка закладена в слові «дух», в душі людини, в особистісному переконанні і належить до  сфери індивідуального. Моральність – це дії людини, її особистий спосіб життя, який спрямований на підпорядкування інтересам держави, це відносини людини і суспільства і моральність належить до суспільної сфери. Мораль виступає як квінтесенція духовності, вона створює орієнтир людяності для підростаючого покоління. Мораль регулює поведінку людей, а також суспільства в цілому, а моральні цінності виступають центром духовного світу людини, суспільства і впливають на політичні, правові, релігійні, етичні погляди, позиції. В критичних, екстремальних ситуаціях мораль залишається єдиною опорою людини.
  • Документ
    Особливості репрезентації шоу-проектів у медіапросторі
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Ковальова, Наталія Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Levchenko, Viktor L.
    Сучасний медіапростір є єдиною онтологічною умовою доступу до реальності та її моделювання. Власне у таких умовах шоу-культура виступає як універсальна комунікативна практика сучасного суспільства. Вона виходить за традиційні рамки індустрії розваг та стає карнавалізованою формою культури. Таке явище в науковій літературі характеризується як шоутизація культури. Перетворення культури в тотальний ансамбляж шоу-проектів змінює конститутивні ознаки засадничих культурних феноменів. Серед  найбільш  виразних  рис  сучасної  культури,  що трансформуються під впливом медіа, визначимо наступні.
  • Документ
    Про систему загальнолюдських цінностей і відповідальність вченого за своє відкриття
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Готинян-Журавльова, Віталія Віталіївна; Hotynian-Zhuravlova, Vitaliia V.
    21 липня 2023 року у світовий прокат вийшов фільм режисера Крістофера Нолана «Оппенгеймер», присвячений видатному американському фізику-теоретику Роберту Оппенгеймеру. Часто Р. Оппенгеймера називають «батьком атомної бомби» через його активну участь в «Манггетенськом проєкті», результатом роботи якого стало виготовлення першої ядерної зброї, тих самих ядерних бомб, дві з яких були скинуті на японські міста Хіросімо та Нагасакі. Це бомбардування призвело до шаленої кількості загиблих, значних руйнувань, нанесло шкоду екології та залишилося величезною трагедією людства. А чи була доцільність застосування ядерних бомб? Історики, політологи, дослідники Другої світової війни сперечаються щодо доцільності застосування ядерної зброї: наскільки це пришвидшило закінчення війни і, головне, зменшило людські втрати. По суті, ці суперечки почалися одразу після застосування зброї. Не міг залишатися осторонь і Р. Оппенгеймер. Його називали «батьком атомної зброї», вважали героєм, зустрічали оваціями, а він сам вважав себе руйнівником світу, розуміючи, що запустив «ланцюгову реакцію» «гонитви озброєнь», яка тоді лише розпочиналась, а закінчилася зі розпадом СРСР, та чи закінчилася?
  • Документ
    “Universus mundum” П. Біціллі та універсалії культури О. Кирилюка: порівняльний аналіз
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Голубович, Інна Володимирівна; Golubovych, Inna V.
    Пошук інваріантних елементів культури, виділення універсалій культури – одна з головних проблем філософії культури, культурології, культурної антропології та інших міждисциплінарних напрямків Humanities. Мета даної публікації – представити дві версії репрезентації універсальних вимірів культури, які були створені в Одесі в різні епохи двома видатними вченими гуманитариями Петром Біциллі та Олександром Кирилюком.
  • Документ
    Біблійна теологія та екзегеза
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Бевзюк, Наталя Петрівна; Bevzyuk, Natalia P.
    Теологія – це результат певного церковного досвіду, містичного надхнення. Вона «дає відповіді на питання про людину, світ і Бога. Але дає їх, використовуючи не тільки розум, алей віру, оскільки теологія – все-таки частина релігійного світогляду». Біблійна теологія визначає загальну тематичну єдність на основі окремих уривків, вона показує розвиток ідей в процесі Божого одкровення і виявляє найважливіші істини на основі окремих висловлювань. Німецького екзегета І.-П. Габлера (1753–1826) вважають батьком біблійної теології.