Переглянути
Нові надходження
Документ Гібридні форми в космологічній архітектурі на прикладі Одеси(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Мазур, Олена Пилипівна; Mazur, Olena P.Термин «гибридність» широко застосовується численними сучасними академічними дисциплінами і є достатньо помітним в популярній культурі. Поняття гібридізації є все більш релевантним для опису сучасних соціогуманітарних, філософських, міждискурсивних міждисциплінарних взаємодій. Термін «гібридність», який спочатку розвивається як біологічний, такий, що означає схрещування двох окремих рас, рослин або культур, далі був використаний в лінгвістиці, в дискурсах про постколоніализм, ідентичність, мультікультурализм, глобалізацію тощо. Гібрид – це щось змішане, а гібридність – це просто суміш. Гібридність – це не нове культурне чи історичне явище. Це було характерною рисою всіх цивілізацій з незапам'ятних часів, від шумерів до єгиптян, греків і римлян, і до наших днів. Як стародавні, так і сучасні цивілізації за допомогою торгівлі і завоювань запозичили іноземні ідеї, філософії і науки, створюючи таким чином гібридні культури і суспільства. У нашому дослідженні під гібридними формами ми розуміємо змішання міфологічних образів, космологічних сакральних топосів і реального архітектурного простору тощо. Як приклад гібридного об’єкта ми розглядаємо космологічну архітектуру.Документ Філософські засади формування моделі геоцентричного всесвіту в космологічних моделях архітектури та містобудування на прикладі міста Одеси(Гельветика, 2024) Мазур, Олена Пилипівна; Mazur, Olena P.Актуальність теми. Містобудування та архітектура належать до мало досліджених областей наукової та соціокультурної діяльності людини. Величезна кількості свідчень підтверджують наявність філософських засад містобудування та архітектура, але й досі відсутня чітко розроблена методологія експлікації та філософського аналізу цих засад. Історичні, культурологічні, археологічні дослідження та наявність «сакрального» центру Одеси дають нам підстави розглянути космогонічний ритуал закладання міста Одеси, як центр геоцентричної космологічної моделі містобудування та архітектури, і виявити світоглядні та філософські засади архаїчної космологічної моделі геоцентричного всесвіту, яка зображувалась у загальній структурі більшості будівель та міст Стародавнього Світу. Мета дослідити філософські засади формування моделі геоцентричного всесвіту в космологічних моделях архітектури та містобудування на прикладі Одеси. Методи дослідження. У нашому випадку, коли для узагальнених викладів з філософії, хронологічне і текстологічне охоплення нестандартно широке, стає зрозумілим і виправданим запропонований Віленом Горським метод культурологічного підхода в історії філософії, до якого тяжіють все більше Авторів, знаходячи такім чином у нефілософських текстах філософськи значущі ідеї та залучаючи їх до історико-філософського викладу. Об'єктом дослідження є історичні, культурологічні, археологічні знахідки та дослідження, предметом дослідження – світоглядні та філософські засади моделей космологічного містобудування та архітектури. Результати дослідження. Розглянуто філософські засади формування моделі геоцентричного всесвіту в космологічних моделях архітектури та містобудування на прикладі Одеси. Зроблено висновки, що Одеса належить до центрів стародавньої культури, які брали участь у всесвітньому становленні людського світогляду. Космологія належить до фундаментальних знань про творіння, про будову світу. Геоцентрична космологічна модель архітектури та містобудування розглянута на прикладі Одеси символічними засобами доносить до людини світоглядний зміст, дозволяє зрозуміти невичерпне феноменологічне різноманіття світу, його фундаментальні константи. Дослідження мають великий потенціал.Документ Філософські засади космологічної моделі первинного священного простору(Грані, 2026) Мазур, Олена Пилипівна; Mazur, Olena P.Актуальність. Один із найбільш значущих сучасних філософсько-гуманітарних поворотів «Просторовий поворот» актуалізує переосмислення витоків поняття «священного простору» як простору спільного буття, в якому символічними методами кодується і передається майбутнім поколінням досвід сакрального устрою та космічного порядку. Ця стаття спирається на дослідження, розпочаті в наших попередніх публікаціях і показує, що незважаючи на просторове і часове розмаїття і величезну кількість сучасних міждисциплінарних підходів і методів, космологічні моделі архітектури і містобудування базуються на світоглядних засадах космологічної моделі первинного священного простору. Метою статті є виявлення та концептуальне обґрунтування філософських засад первинного священного простору. Результати. У ході дослідження отримано такі результати: 1) З'ясовано сутність поняття «священний простір». 2) Показано різницю між космізованим простором, моделлю та священним простором. 3) Розглянуто космологічну модель Світового Стовпа (лат. Axis mundi), як найбільш архаїчну і поширену модель космізації простору. Визначено її онтологічні, концептуальні засади. 4) Виявлено символічну функцію «священного простору». 5) Показано зв’язок космологічної моделі первинного священного простору з космологічними моделями архітектури і містобудування. Висновки. Філософські засади космологічної моделі первинного священного простору ґрунтуються на сакральному центрі, символічній інтерпретації космічного порядку як космічної триєдиності. Наша гіпотеза полягає в тому, що космологічна модель первинного священного простору – це архаїчна площинна двовимірна модель, яка є фундаментом світоглядних засад космологічних моделей архітектури і містобудування.Документ Філософські засади реконструкції витоків відображення космосу у космологічних моделях архітектури та містобудування у письменних джерелах давнини(Грані, 2024) Мазур, Олена Пилипівна; Mazur, Olena P.Актуальність. Містобудування та архітектура належать до тих областей наукової та соціокультурної діяльності людини, філософські та світоглядні засади яких ще мало досліджені. Незважаючи на наявність величезної кількості свідчень, що підтверджують наявність таких засад, відсутня чітко розроблена методологія експлікації та філософського аналізу цих засад. Просторове та тимчасове розмаїття цих джерел, а також різноманіття точок зору та методологічних підходів до їхнього дослідження ще більше ускладнює завдання пошуку цих засад. Об'єктом дослідження є архітектурні знахідки та письмові джерела давнини, предметом дослідження – світоглядні та філософські засади містобудування та архітектури стародавніх цивілізацій. Мета дослідження. Реконструювати космологічні моделі архітектури та містобудування в культурі Стародавнього Світу та виявити їхні філософські засади. Результати дослідження. Зроблено аналіз свідоцтв виникнення зв'язку космосу та архітектури і містобудування у письмових джерелах давнини. Висновки. В результаті проведеного дослідження були реконструйовані світоглядні та філософські засади архаїчної космологічної моделі геоцентричного всесвіту, яка зображувалась у загальній структурі будівель та міст Стародавнього Світу. У цій моделі є нерухомий центр та мінлива оболонка навколо, яка асоціювалася з небом, яким пливуть зірки, розміряючи тимчасові цикли. Ця модель наочно демонструвала, що треба розділяти «внутрішнє» – головне, непорушне, потаємне – і «зовнішнє» – минуще. Знайдені значущі філософські ідеї – це емпіричний матеріал для формулювання філософських засад космологічних моделей архітектури та містобудування у наших подальших дослідженнях.Документ Формування концепту космологічних моделей архітектури та містобудівництва у гуманітарних науках: філософські сенси(Грані, 2024) Мазур, Олена Пилипівна; Mazur, Olena P.Актуальність. У сучасній філософсько-гуманітарній думці відбувається просторовий поворот (spatial turn) і феномен простору і концепт «простору» досліджується у глибинному взаємозв'язку з іншими феноменами культури та буття. Саме на такому перетині виникає стійкий інтерес у міждисциплінарній площині гуманітаристики до «сакральних» просторів» і до одного з його різновидів - космологічного простору, що знайшло своє відображення в перших спорудах сакральної архітектури, план і форма яких відтворювала космічний небесний порядок. Метою дослідження є прослідкувати формування, генезу космологічних моделей архітектури та містобудування в теоретичній рецепції сучасної гуманітаристики. Результати. Зроблено аналіз етимології терміна «космологічні моделі архітектури та містобудування» у понятійно-категоріальному апараті світової та вітчизняної філософії та гуманітаристики. Висновки. Виявлено в міждисциплінарних дослідженнях космологічних моделей стародавньої архітектури глибоко архаїчне, але по суті універсальне загальнолюдське уявлення про світ, що додало дослідженням філософський потенціал. Застосувавши метод культурологічного підходу в історії філософії, встановлено в текстах філософсько значущі ідеї та філософсько навантажені терміни, які залучено для нашого філософського аналізу : «просторова чутливість» (“spatial sensibility”), «релігійна просторовість» (“spatialité religieuse”), семіотичні коди, фази космізації, umbilicus orbis, фокус, осі космосу, imago mundi, аxis mundi, domus, dominus, madonna, «святе місце», космізований простір, священний простір та інші .Знайти філософські відповіді або висунути філософські гіпотези - завдання майбутніх публікацій.Документ Проблема інтерпретації в контексті культурної антропології та філософії культури(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сумченко, Ірина В’ячеславівна; Sumchenko, Iryna V.Проблема інтерпретації посідає центральне місце в гуманітарних науках, зокрема у дослідженнях культури. Культура, будучи складною та динамічною системою знаків, символів, цінностей і практик, постійно потребує осмислення. Однак процес інтерпретації ніколи не є простим чи однозначним, адже кожен акт розуміння опосередковується різноманітними чинниками, що зумовлюють множинність можливих тлумачень одного й того ж культурного феномену. У цьому контексті культурна антропологія зосереджується на аналізі інтерпретації «чужих» культурних систем, тоді як філософія культури досліджує фундаментальні питання можливості об'єктивного розуміння культури та її глибинних сенсів. У сучасній культурології, що характеризується зростаючим інтерпретаційним розмаїттям, проблема інтерпретації набуває особливої актуальності. У культурологічному знанні інтерпретацію можна класифікувати за її кінцевим результатом, виокремлюючи повсякденну, теоретичну та художню форми. Повсякденна інтерпретація являє собою тривіальне осмислення нових явищ, інтеграцію їх у особисту картину світу та її відповідну корекцію, тісно пов’язану з комунікацією. Теоретична інтерпретація є результатом створення нових наукових, філософських або культурологічних концепцій, глибоким аналізом культурних явищ на абстрактному рівні. Художня інтерпретація, натомість, призводить до створення нових творів мистецтва, включаючи виконавське прочитання та міжмовні й міжсеміотичні переклади.Документ Вплив глобалізації на релігію (соціокультурний аспект)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сумченко, Ірина В’ячеславівна; Sumchenko, Iryna V.Релігія – соціальний і політичний феномен, що істотно визначає свідомість та поведінку людей різних країн та суспільств в умовах суперечливого за своїми проявами процесу глобалізації. Різні релігійні інститути та структури на національному та міжнаціональному рівнях відчутно впливають на поведінку своїх послідовників, формуючи їх стійкі уявлення. За останні кілька десятиліть відбулися великі зміни у географії релігій, змінилася релігійна структура населення світу, виникли небувалі раніше нові культи та поєднання нової релігії з традиційними віруваннями. Зберігається становище деяких релігій як державних у низці країн як Сходу, так і Заходу, у більшості країн релігійні громади та інститути, релігійні навчальні заклади отримують допомогу та підтримку від держави. Про роль і значення релігії точаться суперечки, і це саме по собі свідчить про реальність цього явища. Релігія жива всупереч сумнівам скептиків, запереченням її противників та ненависників, більше того, вона посилює свій авторитет та вплив у суспільстві.Документ Філософія діалогу у підставі розуміння сучасної релігійної ідентифікації: методологічний аналіз(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Старовойтова, Ірина Іванівна; Starovoitova, Iryna I.У динамічному за своїм розвитком суспільстві світогляд, вся система моральних і політичних переконань як засіб сприйняття соціальної реальності, перебувають у стані нестійкої динамічної рівноваги (біфуркації, за термінологією синергетики), що може породити соціальні наслідки у широкому, не передбачуваному діапазоні. В такі періоди питання «Хто Я?», «Де мое місце в цьому світі?», «Який мій особистий шлях?» для більшості людей, що опинились в ситуації злома особистих життєвостверджуючих структур, набувають особистого значення. Оскільки їх ідентифікації, як соціальні, так і особистісні, руйнуються, цим людям важливо й необхідно відтворити свій соціальний статус, зруйновані соціальні зв’язки, що неможливо поза реконструювання своєї соціальної ідентичності.Документ Протестантизм і німецький ідеалізм(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Секундант, Сергій Григорович; Sekundant, Sergii G.Заявлена в назві тема досить велика. Тому я обмежусь спробою показати лише вплив Лютера та протестантизму на формування німецького ідеалізму. Завдання, яке я поставив, не дуже просте, оскільки між німецьким класичним ідеалізмом та поглядами Лютера існують, здавалося б, очевидні розбіжності. Філософія німецького ідеалізму пройнята ідеалом розуму і свободи і в цьому її можна розглядати як продовжувача ідей Просвітництва, тоді як Мартін Лютер ставив віру вище за розум і виступав проти раціоналізму схоластики і, як це випливає з його полеміки з Еразмом Роттердамським, проти свободи волі.Документ Релігійний дискурс у художній літературі: структурно-функціональні аспекти(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Рижик, Марія; Ryzhik, MariaРелігійний дискурс – це об'єднання усіх мовленнєвих актів та текстів, які стосуються релігійної сфери, враховуючи контекст ситуації та культурні особливості, в яких вони виникають. Він включає обговорення та інтерпретацію релігійних текстів, доктрин, понять, обрядів і практик. Релігійний дискурс зустрічається у релігійних громадах, дискусіях, філософських обговореннях, академічних дослідженнях, літературі та звичайних розмовах.Документ Analogy, model, system, and grounding(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин ВільгельмовичDavid Godden and John Grey proposed the idea of reasoning by grounded analogy. Avenir Uyemov identified 51 types of analogical reasoning, among which there is, for example, causal analogy. A new type of reasoning by analogy can be added to Uyemov's list, namely, reasoning by grounded analogy proposed by Godden and Grey. Furthermore, Uemov argued that all modeling was based on reasoning by analogy. Since the concept of grounding has been used to analyze the relationship between truthmakers and truthbearers, it will be possible to connect the theories of reasoning by analogy, modeling, and parametric general systems theory with the theory of truthmakers through grounding in the future.Документ Досвід пластичного виразу архетипового конфлікту античної культури в трагедії Софокла «Едіп-цар»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Ковальова, Ніна Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Заблоцька, Валерія; Kovalova, Nina I.; Levchenko, Viktor L.Давньогрецька трагедія Софокла «Едіп-Цар» є однією з ключових компонент, що утворила загальносвітовий світоглядний ландшафт не тільки античної, а і всієї людської культури, набувши характеристик архетипу. Конфлікт між неминучістю долі та свободою людських вчинків, відповідальність за власні дії, неуникнений конфлікт між сакральним та профанним створює екзистенційне тло трагічної напруги, що ініціює драматичні варіації цих тем в різні епохи, в різних культурах та в різних видах мистецтва. Поєднання природної античної генези цього архетипового сюжету з мовою – тобто знаковим комплексом – іншої культури, дає нові можливості нарощення сенсів, що забезпечує діалог, додаючи багатство інтерпретацій та виразність прочитання.Документ Теологія: проблема раціональності віри(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Карпенко, Мирослава Вікторівна; Karpenko, Myroslava V.Один із напрямків середньовічної філософії, а саме схоластика, присвячений переважно розкриттю Одкровення, Слова Божого раціональним засобом, у формі теоретичного знання. Теоретичне знання про Бога називається теологією. Теологія виникла та існує у католиків і протестантів. У православ’ї немає теології як раціонального пізнання Бога, а є богослов’я. В богослов’і наголошується на містичній природі Слова Божого і виключається можливість його теоретичного витлумачення та розуміння.Документ Підручник з філософії в системі вищої освіти сучасної України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Голубович, Інна Володимирівна; Golubovych, Inna V.Яким має бути підручник/навчальний посібник з філософії в системі вищої освіти в сучасній Україні? Саме це питання стало темою Круглого столу, якій відбувся під час XIII-х Уйомовських читань 2025 року. Імпульсом для організації заходу стала необхідність осмислити досвід викладання філософії для студентів різних спеціальностей українських вишів та використання підручників з цієї дисципліни.Документ Народні релігія Німеччини і протестантська діалектика долі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Бевзюк, Наталя Петрівна; Bevzyuk, Natalia P.Німецький народ, який є народом поетів, мислителів мріяв про світ, в якому зможе розкрити свої потенційні можливості. Він мріяв про зірки, але ніколи не губив землю під ногами. А коли потреба і позбавлення наносили цьому народові нелюдську травму, тоді виростало бажання нового царства, а значить і нового життя.Документ До питання народження наукового знання(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Шевцов, Сергій Павлович; Shevtsov, Sergii P.Серед довгих сперечань щодо походження та формування науки основною складністю, основним каменем спотикання, що дивно і водночас цілком природно, виступає виокремлення рис, які визначають науковий погляд, тобто, так би мовити, «природу науки». Я хотів би звернути увагу на підхід, який за останні роки набуває все більшої ваги: інституціональні особливості наукової діяльності. І ці особливості слід виокремлювати, як на мою думку, не у сучасному науковому житті, а у ранній філософії, яка на той час і являла собою науку.Документ Культурфілософські та антропологічні засади урбаністичного проєкту та його презентація в історії культури(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сумченко, Ірина В’ячеславівна; Sumchenko, Iryna V.Підготовка урбаністичного проєкту передбачає врахування багатьох факторів, і тому його аналіз вимагає міждисциплінарного підходу. Традиційні підходи до вивчення міського розвитку часто обмежуються архітектурними, інженерними чи економічними аспектами, проте, на мою думку, суттєву роль у формуванні та розумінні міського простору відіграють також культурологія, філософія та антропологія.Документ The specific rationalism of Isaac Newton(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Raikhert, Kostiantyn V.; Райхерт, Костянтин ВільгельмовичEuropean philosophy of the 17th-18th centuries is characterized, among other things, by the efforts to find a solution to the scientific method problem. European philosophers and scientists attempted to solve this problem based on one of two strategies: 1) Empiricism (the philosophical idea that the only reliable source of scientific knowledge is experience). 2) Rationalism (the philosophical idea that the only reliable source of scientific knowledge is reason). Empiricism relies on observation and experiment as its scientific research methods (as evidenced by the research program of F. Bacon). The mathematics here is of secondary importance. Rationalism takes mathematics as a model of true knowledge, and it was in the 17th century that mathematics began to be used in the study of natural phenomena by people such as I. Kepler and G. Galileo. The field of mathematics, which began with obvious and indisputable truths, was recognized by the rationalists as the discipline most consistent with their own attitudes and, therefore, with the general method of knowledge. In this context, observation and experimentation played a pivotal role. There are two epistemological strategies to consider: empiricism and rationalism. I posed the question, «Which of these two strategies did Isaac Newton follow?»Документ Сецесіон як художній та дизайнерський стиль: український досвід(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Ковальова, Ніна Іванівна; Левченко, Віктор Леонідович; Kovalova, Nina I.; Levchenko, Viktor L.Традиційно у культурологічному дискурсі термін «сецесія» позначає австрійський варіант загальносвітового художнього та дизайнерського стилю модерн, що був естетською відповіддю на пануючи у мистецтві наприкінці ХIХ сторіччя неоісторіцизм та еклектику. Цей стиль вирізняється наступними рисами: використанням умисно примхливих хвилястих форм, орієнтацією на принципи асиметрії та вільного планування, новим індивідуалізованим відношенням до простору, підпорядкованістю єдиному образно-символічному задуму. Особливостями Віденської сецесії була не тільки відмова від традиційних консервативних академічних настанов, а і опора на багатий історичний досвід австрійського бароко. Цей досвід передбачав зменшення геометризму і збільшення елементів алегорії, декоративності та патетики.Документ Мультикультуралізм: від піднесення до розчарування(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Готинян-Журавльова, Віталія Віталіївна; Hotynian-Zhuravlova, Vitaliia V.Термін «мультикультуралізм» почали активно використовувати у другій половині минулого століття. Зазначається, що Е. Гаскел «вперше використав прикметник “мультикультурний” у 1941 р. у творі “Ланс: історія мультикультурного народу” в космополітичному значенні як змішування національностей та розширення ідентичностей. …, у 1957 р., під іменником “мультикультуралізм” розуміють різноманіття мов та культур (як мультилінгвізм), а з 1962 р. термін “мультикультурний” використовують для опису демографічної ситуації мегаполісів, населених людьми різного культурно-етнічного походження та матеріального достатку». В значені поважного ставлення більшості населення до меншин, надання однакового статусу різним культурам, культурним традиціям та у праві індивіда на свідомий вибір власної ідентичності, термін «мультикультуралізм» почав активно вживатися з вісімдесятих років двадцятого століття.