Монографії ФІФ

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/4766

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Mortality in the Greek Community of Odessa in 1800–1920
(2021) Paradeisopoulos (Paradisopoulos), Sofronios; Парадісопулос, Софроніос
Mortality is the second important demographic process after fertility. Studies in mortality as a constituent part of biometry focus on how deaths influence a population, its size and structure. Mortality is generally referred to as a process of extinction of a generation and perceived as a mass statistical process composed of a number of individual deaths coming at different ages and defining in their totality a sequence of extinction of a real or a conditional generation. As a category of historic demographic process it implies examination of “a mass process composed of a number of individual deaths coming at different ages and defining in their totality a sequence of extinction of a real or a conditional generation”1 or is referred to as “frequency of incidents of death in a social environment”.2 Together with fertility, mortality shapes natural movement (reproduction) of a population.
Nuptiality among Greeks of Odessa in 1800–1920: Records from Registers of the Holy Trinity Greek Church
(2021) Paradeisopoulos (Paradisopoulos), Sofronios; Парадісопулос, Софроніос
The term “marriage” is one of the most important categories for understanding the social structure of any society. Its historical and ethno-cultural variability gives an indication of philosophical notions of an elementary social organism – the family, which are implemented directly in the state of marriage typical of this society. Experts in historical demography say that “if the concept of marriage refers to a social institution, and the concept of getting married characterizes the individual act of creating a marriage alliance between a man and a woman, then the term nuptiality shall refer to a mass process of formation of married couples within the population as a combination of generations or within the generation as a set of people”.
Археографічна діяльність Одеського товариства історії і старожитностей
(“Астропринт”, 2002) Хмарський, Вадим Михайлович; Хмарский, Вадим Михайлович; Khmarskyi, Vadym М.
У монографії розглядається діяльність найстарішого на півдні України наукового історичного товариства — Одеського товариства історії і старожитностей — по пошуку, збиранню, збереженню, опису і публікації писемних пам’яток. Аналізуються література і джерела, наводиться загальна характеристика цієї наукової установи, простежуються основні етапи її археографічної діяльності. Для істориків, викладачів та студентів, усіх, хто цікавиться історією Південної України. Одеське товариство історії і старожитностей залишило нащадкам значну наукову спадщину, яка і у новому тисячолітті залишається затребуваною. Будь-який історик-початківець залучає її під час дослідження історії Південної України. На перший погляд, історія цієї наукової установи здається загальновідомою, а її науковий доробок — досконало вивченим і використаним. Та при більш детальному розгляді виявляється, що не так часто цей осередок історичної науки у краї ставав предметом вивчення істориків, а деякі напрямки його діяльності майже не досліджувались. Виникнення і діяльність Одеського товариства історії і старожитностей не можна розглядати відокремлено від контексту суспільних процесів, що відбувались в Російській імперії і в Україні у XIX — на початку XX ст. Разом з тим не можна і не враховувати особливостей історичної долі краю та унікальності міста, в якому виникла перша на півдні України наукова історична установа.
Археологічні пам’ятки Тилігуло- Куяльницького міжлимання
(1996) Смольянінова, С. П.; Островерхов, Анатолій Степанович; Кушнір, В'ячеслав Григорович; Кушнир, Вячеслав Григорьевич; Kushnir, Viacheslav H.
Робота є першою збіркою археологічних пам’яток Тилігуло - Куяльницького міжлимання на терені Комінтернівського району Одеської області, в якій подаються всі відомі літературні, архівні відомості та інформація про археологічні розвідки. Для археологів та істориків, викладачів і студентів гуманітарних факультетів, співробітників установ по охороні пам’яток історії і культури, учнів середніх шкіл, та широкого кола краєзнавців.
Архитектоника идентичности [монография]
(Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова, 2010) Худенко, Андрей Владимирович; Худенко, Андрій Володимирович; Khudenko, Andrii V.
Монография посвящена одной из актуальных проблем современного гуманитарного знания. В центре внимания исследование идентичности в ее разных измерениях. Собственный подход автора состоит, с одной стороны в артикуляции длительности пути, в котором чаянная идентичность нечто находится, с другой, в акцентировании внимания на чекане шагов, что мерно сменяют друг друга. Двойственность идентичности, развернутая как порядок различия (идентичность как равенства) и различие порядков (идентичность как мера уравнивания), не рассматривается как апология дуализма, но, напротив, анализируется как напряженный, драматичный процесс сопряжения. Этот процесс определяется как «диалог», и в этой связи говорится о «диалоговой конституции идентичности». Для философов.
Бекир Чобан-Заде. Жизнь. Судьба. Эпоха
(2013) Урсу, Дмитрий Павлович; Урсу, Дмитро Павлович; Ursu, Dmytro P.
Книга является первой научной биографией профессора Бекира Чобан-заде, поэта-классика крымскотатарской литературы, видного ученого-тюрколога и общественного деятеля. Она создана на широкой базе документальных источников, главным образом архивных, снабжена приложениями и иллюстрирована оригинальными фотодокументами. 2-е издание посвящено 120-летию со дня рождения Бекира Чобан-заде. Расчитана на широкий круг читателей: преподавателей школ и вузов, студентов и учащихся старших классов, а также всех тех, кто интересуется историей, культурой, литературой Крыма.
Вплив процесів інтеграції й диференціації в сучасному науковому знанні на зміну ціннісних орієнтацій дослідника
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Готинян-Журавльова, Віталія Віталіївна; Hotynian-Zhuravlova, Vitaliia V.
Наукове знання постійно змінюється і оновлюється. В сучасній науці відбуваються процеси інтеграції та диференціації. Це неможливо, зокрема, без змін у методології дослідження. Так, якщо в науці домінують інтегративні процеси, то найчастіше розробляються і використовуються методи, які мають значення для багатьох наук. Одним з таких універсальних емпіричних методів є еталонне вимірювання. Еталонне вимірювання отримало таке широке застосування завдяки простоті процедури вимірювання і об’єктивності, не залежності від суб’єкта, який проводить вимірювання, отриманих результатів. Еталон є строго фіксованим єдиним міжнародним стандартом вимірюваної величини, тому науковці не припиняють повторювати, що числові результати, які були отримані саме завдяки еталонному вимірюванню мають універсальний об’єктивний характер, і саме тому їх можна піддавати математичній обробці.
Вплив інтеграційних процесів на духовно-ціннісні орієнтації особистості
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Лопуга, Ореста Іванівна; Lopuha, Oresta I.
Духовність – найвищий стан свідомості особистості і суспільства, який орієнтує на загальнозначимі цінності. Біологічно людині дається тільки організм, в який закладено визначені функції, задатки тощо. І саме в процесі життєдіяльності людина формується як культурно-історична істота. Людське дитя, яке виросло поза людським спілкуванням, не зможе стати людиною, не зважаючи на всі свої фізичні дані. Чим більше духовності в людині, тим вище вона стоїть в людському суспільстві.
Господарсько-побутова адаптація українців Південно-західного степу і Нижнього подунав'я (друга половина XIX - перша половина XX ст.)
(2012) Кушнір, В'ячеслав Григорович; Кушнир, Вячеслав Григорьевич; Kushnir, Viacheslav H.
У монографії розглядаються питання господарсько-побутової адаптації українців у природно-географічних умовах порубіжжя степу і лісостепу, південно-західної частини степової зони і дельти Дунаю. Визначаються чинники адаптаційного процесу та їхній вплив на трансформацію традиційного житла, основних і допоміжних видів господарської діяльності – хліборобства, вівчарства, ткацтва. Визначено Нижньодунайський варіант традиційної культури. Рекомендується етнологам та історикам, викладачам та студентам вищих навчальних закладів, краєзнавцям, поціновувачам етнографічної минувшини.
Дисциплинарный образ науки : подходы и понятия
(2019) Попова, Татьяна Николаевна; Попова, Тетяна Миколаївна; Popova, Tetiana M.
В книге Т. Н. Поповой, профессора Одесского национального универснтета имени И. И. Мечникова, рассматривается широкий круг проблем, по священных дисциплинарной организации науки. Проанализированы основные подходы в современной социогуманитарной историографии к осмыслению феномена дисциплинарности к оценке соотношения дисциплинарности и междисциплинарности. институционализации и дисциплинаризации: обозначены ведущие тенденции в изучении дисциплинарной истории, предложены инструментальные модели научной дисциплины и институционального анализа. «Дисциплинарный поворот» рассматривается как очередной в плеяде многочисленных «поворотов», отражающих эпистемологические поиски ученых на протяжении последней трети XX в. - первых десятилетий 2000-х гг.
Дунайське козацьке військо 1828-1868 рр.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1998) Бачинська, Олена Анатоліївна; Бачинская, Елена Анатольевна; Bachynska, Olena A.
У книзі на основі документальних джерел розповідається про створення та існування на Півдні України Дунайського козацького війська, його роль у заселенні та економічному освоєнні регіону, військові та культурні традиції. Розрахована на істориків-науковців, викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться історією України.
Діяльність православних архієреїв Херсонської єпархії (кінець XVIII – початок ХХ ст.)
(2022) Діанова, Наталія Миколаївна; Dianova, Nataliia M.
Монографія присвячена дослідженню діяльності архієпископів Херсонської єпархії наприкінці ХVІІІ – початку ХХ ст. У ній розглянуто церковно-релігійний та освітянський напрями просвітницької роботи ієрархів у контексті розбудови Херсонської єпархії. Робота розрахована на істориків, науковців, краєзнавців, студентів закладів вищої освіти й усіх, хто цікавиться історією Південної України.
Жизнеописание ученого-историка на перекрестке историографических традиций. Теория. Методология. Практика
(2017) Попова, Татьяна Николаевна; Попова, Тетяна Миколаївна; Popova, Tetiana M.
В книге Т.Н. Поповой, профессора Одесского национального университета имени И.И. Мечникова, рассмотрен широкий круг проблем теории, методологии и практики биографических исследований. Проанализированы интеллектуальные стратегии, заявленные в различных сферах социогуманитаристики и представляющие интерес для обновления биоисториографии (истории жизни и творчества историков) – раздела дисциплины историографии и одной из ветвей современного биографизма. Поставлен вопрос о симбиозе традиций в области категориального аппарата и исследовательского инструментария евроатлантического и восточноевропейского научных миров. Галерея портретов представителей ученого цеха историков Новороссийского университета (1865-1920) отражает авторский подход к интерпретации их личности и творческого наследия.
Историография, биоисториописание, бициллиеведение: теория, методология, практика
(2022) Попова, Татьяна Николаевна; Попова, Тетяна Миколаївна; Popova, Tetiana M.
Книга посвящена проблемам ведущих направлений научных интересов Т.Н. Поповой, профессора Одесского национального университета имени И.И. Мечникова; в трех разделах в форме отдельных статей представлены наиболее значимые итоги исследований за 1990-е – 2000-е годы по историографии, биоисториописанию и бициллиеведению; тексты включают теоретическую аналитику, методологические модели и портретную галерею – био-этюды А.Г. Брикнера, А.И. Маркевича, В.Э. Крусмана, Е.П. Трифильева, П.М. Бицилли, П.И. Вейнберга, а также просопографический эскиз кафедральной корпорации русистов в Новороссийском (Одесском) университете (1865-1920); в приложении – избранная биобиблиография; в дополнении – рецензии на монографии автора.
Козацтво в “післякозацьку добу” української історії (кінець XVIII-XIX ст.)
(2009) Бачинська, Олена Анатоліївна; Бачинская, Елена Анатольевна; Bachynska, Olena A.
Більшість з досліджень історії українського козацтва завершуються ліквідацією автономії Гетьманщини (1764 р.) та зруйнуванням Запорозької Січі (1775 р.), завершуючи тим самим “козацьку добу” 60-70-ми рр. XVIII ст. Як правило, при цьому дослідники віддають належне лише Чорноморському війську та задунайським запорожцям як продовжувачам козацьких звичаїв. Не заперечуючи даної тези зазначимо, що крім чорноморців і задунайців в українських землях проживала значна кітькість населення, яка пов’язувала своє існування з козацькими традиціями, як в господарюванні, світогляді, побуті, так і в інших сферах життя. Вивчення носіїв цих традицій активно розпочалось з 90-х рр. XX ст. і вже маємо чималу кітькість наукових статей, монографій та популярних публікацій, присвячених оіфемим козацьким формуванням кінця XVIII-XIX сх. Задунайській Січі, козацтву Лівобережної України. У монографії на основі документальних джерел розповідається про історію, долю, збереження традицій українського козацтва після ліквідації автономії Гетьманщини (1764 р.) та зруйнування Запорозької Січі (1775 р.) наприкінці ХУІІГ XIX ст. Книга призначена історикам, науковцям, студентам, краєзнавцям, викладачам ВНЗів, вчителям гімназій і шкіл, всім, хто цікавиться історією України в ціїому й зокрема козацтва.
Конциліаторика та еклектика: філософія на шляху до поняття відкритої системи
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Секундант, Сергій Григорович; Secundant, Serhii H.
Проблема системи та методу в філософії Нового часу займає одне з центральних місць. Це багато в чому пояснюється прагненням філософів того часу відшукати такий метод, який дозволив би подолати породжене схоластикою різноманіття точок зору у філософії, і цим досягти в ній не тільки якомога більшої достовірності, але й якомога більшої єдності знань. Френсіс Бекон і Рене Декарт були не єдиними і далеко не першими, хто докладав зусиль у цьому напрямку. Тенденція до єдності знання виявляється вже в епоху Відродження, але тільки в Новий час вона стає домінуючою. Та й досягнення філософії Нового часу в цій галузі не зводилися до відкриття наукової індукції та раціональної дедукції. Історія філософської методології цього часу значно багатша і виглядає зовсім не так, як це нам представляють традиційні підручники з історії філософії.
Крутянський ключ: нарис з історії Кодимського району
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2010) Аргатюк, Сергій Степанович; Кушнір, В'ячеслав Григорович; Кушнир, Вячеслав Григорьевич; Kushnir, Viacheslav H.
У книзі «Крутянський ключ: нарис з історії Колимського району» автори, використавши значний обсяг опублікованих і архівних джерел та документів, описують історію окремих населених пунктів краю, які, зокрема, у другій половині XVIII століття входили до Крутянського ключа князів Любомирських. Книга ілюстрована картами, планами та фотознімками, а також містить додатки з історії релігійного життя, документи та спогади очевидців різних років і мешканців Колимського району. Видання рекомендується історикам, краєзнавцям, учням, студентам, учителям шкіл і всім, хто цікавиться історією свого регіону
Крізь призму пам’яті і часу: Одеський Рішельєвський ліцей у спогадах сучасників
(2017) Синявська, Олена Олександрівна; Syniavska, Olena O.; Синявская, Елена Александровна
В книзі зібрані мемуари, присвячені Одеському Рішельєвському ліцею, за період з 1820-х років і до перетворення ліцею в університет. Спогади, які є цінним джерелом для вивчення історії навчального закладу, передають відчуття епохи, атмосферу ліцею, його колорит, специфіку, віддзеркалюють моральні установки, поведінку та суспільні погляди професорів, повсякдення ліцеїстів. Книга розрахована на науковців, істориків, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією Одеси.
Культура украинских философских сообществ: ситуация трансформации
(2020) Богатая, Лидия Николаевна; Голубович, Инна Владимировна; Райхерт, Константин Вильгельмович; Аляев, Геннадий Евгеньевич; Суходуб, Татьяна Дмитриевна; Иванова, Евгения Михайловна; Кирилюк, Александр Иванович; Мелков, Юрий Александрович; Петрушенко, Виктор Леонтьевич; Свириденко, Денис Борисович; Хоменко, Глеб Владимирович; Филипович, Людмила Александровна; Артеменко, Андрей Павлович; Афанасьев, Александр Иванович; Попова, Татьяна Николаевна; Донникова, Ирина Анатольевна; Добронравова, Ирина Серафимовна; Пролеев, Сергей Викторович; Цофнас, Арнольд Юрьевич; Богата, Лідія Миколаївна; Голубович, Інна Володимирівна; Райхерт, Костянтин Вільгельмович; Попова, Тетяна Миколаївна; Bohata, Lidiia M.; Golubovych, Inna V.; Rayhert, Konstantin V.; Popova, Tetiana M.
могут быть очень разными. Но в существовании украинских философских сообществ едва ли можно усомниться. Все те, кто пытаются заниматься философией в Украине (профессионально или непрофессионально) обязательно имеют опыт участия в работе того или иного философского сообщества. В монографии представлены две группы текстов. В первой собраны воспоминания непосредственных участников работы некоторых украинских философских школ (содружеств). Авторы второй группы текстов размышляют о том, как можно исследовать напластования национальных философских традиций. Книга адресована широкому кругу читателей, интересующихся процессами развития (трансформации) современной украинской философской культуры.
Логіко-системні підвалини моделювання процесів інтеграції та диференціації наукового знання
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Тихомірова, Фарiда Ахнявівна; Tykhomirova, Farida A.
В різні історичні періоди в становленні та розвитку наукового знання відбувалась послідовна зміна процесів диференціації та інтеграції. Отже, дослідники акцентували увагу або на диференціації, або на інтеграції. Проблема диференціації та інтеграції наук неодноразово приймала форму проблеми класифікації наук. Класифікація дозволяла зафіксувати стан науки певного періоду.

Переглянути

Перегляд Монографії ФІФ за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування