Монографії ФІФ

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/4766

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 42

Археологічні пам’ятки Тилігуло- Куяльницького міжлимання
(1996) Смольянінова, С. П.; Островерхов, Анатолій Степанович; Кушнір, В'ячеслав Григорович; Кушнир, Вячеслав Григорьевич; Kushnir, Viacheslav H.
Робота є першою збіркою археологічних пам’яток Тилігуло - Куяльницького міжлимання на терені Комінтернівського району Одеської області, в якій подаються всі відомі літературні, архівні відомості та інформація про археологічні розвідки. Для археологів та істориків, викладачів і студентів гуманітарних факультетів, співробітників установ по охороні пам’яток історії і культури, учнів середніх шкіл, та широкого кола краєзнавців.
Дунайське козацьке військо 1828-1868 рр.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1998) Бачинська, Олена Анатоліївна; Бачинская, Елена Анатольевна; Bachynska, Olena A.
У книзі на основі документальних джерел розповідається про створення та існування на Півдні України Дунайського козацького війська, його роль у заселенні та економічному освоєнні регіону, військові та культурні традиції. Розрахована на істориків-науковців, викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться історією України.
Українці за Дунаєм
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002) Кушнір, В'ячеслав Григорович; Кушнир, Вячеслав Григорьевич; Kushnir, Viacheslav H.
Видання "Українці за Дунаєм" розповідає про запорозьких козаків і селян, які переселилися з України в південно-східну Добруджу (Румунія) в ХУІІІ-ХІХ ст. Книга знайомить читача з побутом, господарською діяльністю, родинною та календарною обрядовістю, сучасним станом традиційної культури задунайських українців. Для істориків, етнографів, краєзнавців, студентів гуманітарних вузів, широкого кола читачів
Археографічна діяльність Одеського товариства історії і старожитностей
(“Астропринт”, 2002) Хмарський, Вадим Михайлович; Хмарский, Вадим Михайлович; Khmarskyi, Vadym М.
У монографії розглядається діяльність найстарішого на півдні України наукового історичного товариства — Одеського товариства історії і старожитностей — по пошуку, збиранню, збереженню, опису і публікації писемних пам’яток. Аналізуються література і джерела, наводиться загальна характеристика цієї наукової установи, простежуються основні етапи її археографічної діяльності. Для істориків, викладачів та студентів, усіх, хто цікавиться історією Південної України. Одеське товариство історії і старожитностей залишило нащадкам значну наукову спадщину, яка і у новому тисячолітті залишається затребуваною. Будь-який історик-початківець залучає її під час дослідження історії Південної України. На перший погляд, історія цієї наукової установи здається загальновідомою, а її науковий доробок — досконало вивченим і використаним. Та при більш детальному розгляді виявляється, що не так часто цей осередок історичної науки у краї ставав предметом вивчення істориків, а деякі напрямки його діяльності майже не досліджувались. Виникнення і діяльність Одеського товариства історії і старожитностей не можна розглядати відокремлено від контексту суспільних процесів, що відбувались в Російській імперії і в Україні у XIX — на початку XX ст. Разом з тим не можна і не враховувати особливостей історичної долі краю та унікальності міста, в якому виникла перша на півдні України наукова історична установа.
Острів Зміїний. Історія та археологія
(2008) Сминтина, Валентин Андрійович; Сминтина, Олена Валентинівна; Охотніков, С. Б.; Smyntyna, Valentyn A.; Smyntyna, Olena V.; Okhotnikov, S. B.
Монографію підготовлено в рамках наукового проекту ОНУ імені І. І. Мечникова Острів Зміїний. У даній монографії узагальнені результати наземних та підводних досліджень археологічної та історико-культурної спадщини острова, яка дає неоціненну можливість пролити світло на особливості використання специфічної острівної екосистеми мешканцями Північно-Західного Причорномор'я від античності до наших днів та зрозуміти на цій підставі перспективи подальшого плідного практичного використання можливостей даного простору. В монографії запропонований новий теоретичний підхід до визначення культурної своєрідності культурного простору о. Зміїний, який базується на теорії жилого простору та на методиці моделювання його ментальної карти. В результаті стає можливим визначити відмінні риси в історії людностей, чиї історичні долі були повязані з островом, та виявити динаміку системи сприйняття острова населенням прилеглих територій від античності до наших днів.
У скорботних 1932-1933 роках (Миколаївський район Одеської області)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Кушнір, В'ячеслав Григорович; Петрова, Наталія Олександрівна; Поломарьов, Віктор Михайлович; Kushnir, Viacheslav H.; Petrova, Nataliia O.
У монографії зібрані розповіді свідків Голодомору 1932-1933 років в селах, які входять за сучасним адміністративним поділом до Миколаївського району Одеської області. У свідченнях міститься інформація про дії влади щодо «розкуркулення» селян, стану українського селянства, простежуються процес деформації в традиційній культурі українців
Традиційна весільна обрядовість українців Одещини (20-80-ті рр. XX ст.)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Кушнір, В'ячеслав Григорович; Петрова, Наталія Олександрівна; Kushnir, Viacheslav H.; Petrova, Nataliia O.
Монографія присвячена вивченню системи традиційного дошлюбного спілкування молоді та весільної обрядовості українців Одещини протягом 20 — 80-х років XX ст. З'ясовані форми дошлюбного спілкування молоді, висвітлені цикли весільної обрядовості - передвесільний, власневесільний і післявесільний. Визначені типологічні і структурні особливості обрядів, їх розвиток у поліетнічному середовищі, відображена локальна специфіка. Для істориків, етнографів, краєзнавців, студентів гуманітарних вузів, широкого кола читачів.
Козацтво в “післякозацьку добу” української історії (кінець XVIII-XIX ст.)
(2009) Бачинська, Олена Анатоліївна; Бачинская, Елена Анатольевна; Bachynska, Olena A.
Більшість з досліджень історії українського козацтва завершуються ліквідацією автономії Гетьманщини (1764 р.) та зруйнуванням Запорозької Січі (1775 р.), завершуючи тим самим “козацьку добу” 60-70-ми рр. XVIII ст. Як правило, при цьому дослідники віддають належне лише Чорноморському війську та задунайським запорожцям як продовжувачам козацьких звичаїв. Не заперечуючи даної тези зазначимо, що крім чорноморців і задунайців в українських землях проживала значна кітькість населення, яка пов’язувала своє існування з козацькими традиціями, як в господарюванні, світогляді, побуті, так і в інших сферах життя. Вивчення носіїв цих традицій активно розпочалось з 90-х рр. XX ст. і вже маємо чималу кітькість наукових статей, монографій та популярних публікацій, присвячених оіфемим козацьким формуванням кінця XVIII-XIX сх. Задунайській Січі, козацтву Лівобережної України. У монографії на основі документальних джерел розповідається про історію, долю, збереження традицій українського козацтва після ліквідації автономії Гетьманщини (1764 р.) та зруйнування Запорозької Січі (1775 р.) наприкінці ХУІІГ XIX ст. Книга призначена історикам, науковцям, студентам, краєзнавцям, викладачам ВНЗів, вчителям гімназій і шкіл, всім, хто цікавиться історією України в ціїому й зокрема козацтва.
Архитектоника идентичности [монография]
(Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова, 2010) Худенко, Андрей Владимирович; Худенко, Андрій Володимирович; Khudenko, Andrii V.
Монография посвящена одной из актуальных проблем современного гуманитарного знания. В центре внимания исследование идентичности в ее разных измерениях. Собственный подход автора состоит, с одной стороны в артикуляции длительности пути, в котором чаянная идентичность нечто находится, с другой, в акцентировании внимания на чекане шагов, что мерно сменяют друг друга. Двойственность идентичности, развернутая как порядок различия (идентичность как равенства) и различие порядков (идентичность как мера уравнивания), не рассматривается как апология дуализма, но, напротив, анализируется как напряженный, драматичный процесс сопряжения. Этот процесс определяется как «диалог», и в этой связи говорится о «диалоговой конституции идентичности». Для философов.
Крутянський ключ: нарис з історії Кодимського району
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2010) Аргатюк, Сергій Степанович; Кушнір, В'ячеслав Григорович; Кушнир, Вячеслав Григорьевич; Kushnir, Viacheslav H.
У книзі «Крутянський ключ: нарис з історії Колимського району» автори, використавши значний обсяг опублікованих і архівних джерел та документів, описують історію окремих населених пунктів краю, які, зокрема, у другій половині XVIII століття входили до Крутянського ключа князів Любомирських. Книга ілюстрована картами, планами та фотознімками, а також містить додатки з історії релігійного життя, документи та спогади очевидців різних років і мешканців Колимського району. Видання рекомендується історикам, краєзнавцям, учням, студентам, учителям шкіл і всім, хто цікавиться історією свого регіону
Формування етно-конфесійної структури населення міст Південної України (кінець XVIII — перша половина XIX ст.)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2010) Діанова, Наталія Миколаївна; Dianova, Nataliia M.
Монографія є спробою комплексного дослідження процесу формування етно-конфесійної структури населення міст південного регіону наприкінці XVIII — в першій половині XIX ст. Значна увага приділяється проблемі заснування та заселення південноукраїнських міст, утворення конфесійних і етнічних общин. Розглядаються питання взаємин між офіційною православною церквою та іншими релігійними конфесіями. Робота розрахована на істориків, краєзнавців, студентів вищих навчальних закладів і усіх, хто цікавиться релігійною та соціальною історією Південної України
Нариси традиційної культури українців Одещини
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2010) Кушнір, В'ячеслав Григорович; Петрова, Наталія Олександрівна; Поломарьов, Віктор Михайлович; Кушнир, Вячеслав Григорьевич; Kushnir, Viacheslav H.; Петрова, Наталия Александровна; Petrova, Nataliia O.
На сторінках видання узагальнено етнографічний матеріал, який репрезентує традиційну культуру українців Миколаївського району Одеської області. Аналізуються особливості житлобудування і облаштування побуту, висвітлюються звичаї і календарні обряди, одяг, народна кулінарія і ремесла, вірування. Книга рекомендується етнографам та історикам, краєзнавцям, студентам і учням загальноосвітніх шкіл.
Нижньодунайський рушник
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Кушнір, В'ячеслав Григорович; Kuşnir, Viacheslav G.; Kushnir, Viacheslav H.; Кушнир, Вячеслав Григорьевич
з 1997 року розпочалася українсько- румунсько-молдавська співпраця в рамках програми Єврорегіон «Нижній Дунай». З того часу дослідження історії і культури населення Нижнього Подунав’я стали регулярними. За цей період зібрано достатньо великий обсяг етнографічних свідчень, видано десятки статей і монографій, проведено декілька міжнародних наукових конференцій в Одесі, Галаці, Тульчі, Ізмаїлі і Кахулі, презентацій видань за участю науковців з України, Румунії та Молдови.
Господарсько-побутова адаптація українців Південно-західного степу і Нижнього подунав'я (друга половина XIX - перша половина XX ст.)
(2012) Кушнір, В'ячеслав Григорович; Кушнир, Вячеслав Григорьевич; Kushnir, Viacheslav H.
У монографії розглядаються питання господарсько-побутової адаптації українців у природно-географічних умовах порубіжжя степу і лісостепу, південно-західної частини степової зони і дельти Дунаю. Визначаються чинники адаптаційного процесу та їхній вплив на трансформацію традиційного житла, основних і допоміжних видів господарської діяльності – хліборобства, вівчарства, ткацтва. Визначено Нижньодунайський варіант традиційної культури. Рекомендується етнологам та історикам, викладачам та студентам вищих навчальних закладів, краєзнавцям, поціновувачам етнографічної минувшини.
Османські фортеці Буджака на межі XVІІІ – ХІХ ст.: залоги й їхній склад
(2013) Бачинська, Олена Анатоліївна; Bachynska, Olena A.; Бачинская, Елена Анатольевна
У виданні «Османські фортеці Буджака на межі XVІІІ–ХІХ ст.: залоги й їхній склад» на основі документальних джерел розповідається про історію, склад і долю залог османських фортець Бендери, Аккерман, Кілія, Ізмаїл та ін. напередодні та на початку російсько-турецької війни 1806–1812 рр., харак- теризується населення фортець, його міграція, ономастика. Подані в додат- ках документи дають можливість відтворити уявлення про населення Буджака (в межах сучасного півдня Одеської області) та навколишніх територій. Видання призначено історикам, науковцям, студентам, краєзнавцям, викладачам внз, вчителям гімназій і шкіл, всім, хто цікавиться історією України й Туреччини, а також історією Буджака зокрема.
Бекир Чобан-Заде. Жизнь. Судьба. Эпоха
(2013) Урсу, Дмитрий Павлович; Урсу, Дмитро Павлович; Ursu, Dmytro P.
Книга является первой научной биографией профессора Бекира Чобан-заде, поэта-классика крымскотатарской литературы, видного ученого-тюрколога и общественного деятеля. Она создана на широкой базе документальных источников, главным образом архивных, снабжена приложениями и иллюстрирована оригинальными фотодокументами. 2-е издание посвящено 120-летию со дня рождения Бекира Чобан-заде. Расчитана на широкий круг читателей: преподавателей школ и вузов, студентов и учащихся старших классов, а также всех тех, кто интересуется историей, культурой, литературой Крыма.
«Понемногу приспособляюсь к „независящим обстоятельствам“». П. М. Бицилли и семья Флоровских в первые годы эмиграции
(2015) Голубович, Инна Владимировна; Golubovych, Inna V.; Голубович, Інна Володимирівна; Галчева, Таня Неделчева
В сборнике впервые публикуются неизвестные архивные источники — пись- ма замечательного историка и культуролога Петра Михайловича Бицилли к членам семьи Флоровских: Клавдии Васильевне, Антонию Васильевичу и Георгию Васильевичу. Все материалы относятся к наименее изученному периоду их жизни в эмиграции — с 1920 по 1923 гг. Последний раздел книги посвящен анализу неизвестной рукописи «Историческая философия Дани- левского», списки которой обнаружены в личных архивах кн. Андрея Пав- ловича Мещерского и о. Георгия Васильевича Флоровского.
М. Я. Ґрот у стінах Новоросійського університету
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Хмарський, Вадим Михайлович; Музичко, Олександр Євгенович; Хмарский, Вадим Михайлович; Khmarskyi, Vadym М.; Muzychko, Oleksandr Ye.; Музычко, Александр Евгеньевич
У лютому 1883 р. до Одеси надійшли дві телеграми з Києва від одного й того адресанта – декана історико-філологічного факультету університету Св. Володимира видатного історика-україніста професора Володимира Боніфатійовича Антоновича. Торкались вони однієї особи – Миколи Яковича Ґрота. Перша з них, від 11 лютого, на ім’я професора імператорського Новоросійського університету (далі – ІНУ) Олександра Олександровича Кочубинського («Диспут Ґрота закінчено. Визнано доктором»). Друга, від 28 лютого, на ім’я ректора ІНУ Семена Петровича Ярошенка («Засвідчую, що рада університету Св. Володимира визнала ступінь доктора філософії професора Ніжинського інституту Миколи Ґрота»)1. Як виявилось, пов’язане це було з інтересом ІНУ до особи молодого й здібного науковця.
Жизнеописание ученого-историка на перекрестке историографических традиций. Теория. Методология. Практика
(2017) Попова, Татьяна Николаевна; Попова, Тетяна Миколаївна; Popova, Tetiana M.
В книге Т.Н. Поповой, профессора Одесского национального университета имени И.И. Мечникова, рассмотрен широкий круг проблем теории, методологии и практики биографических исследований. Проанализированы интеллектуальные стратегии, заявленные в различных сферах социогуманитаристики и представляющие интерес для обновления биоисториографии (истории жизни и творчества историков) – раздела дисциплины историографии и одной из ветвей современного биографизма. Поставлен вопрос о симбиозе традиций в области категориального аппарата и исследовательского инструментария евроатлантического и восточноевропейского научных миров. Галерея портретов представителей ученого цеха историков Новороссийского университета (1865-1920) отражает авторский подход к интерпретации их личности и творческого наследия.
Крізь призму пам’яті і часу: Одеський Рішельєвський ліцей у спогадах сучасників
(2017) Синявська, Олена Олександрівна; Syniavska, Olena O.; Синявская, Елена Александровна
В книзі зібрані мемуари, присвячені Одеському Рішельєвському ліцею, за період з 1820-х років і до перетворення ліцею в університет. Спогади, які є цінним джерелом для вивчення історії навчального закладу, передають відчуття епохи, атмосферу ліцею, його колорит, специфіку, віддзеркалюють моральні установки, поведінку та суспільні погляди професорів, повсякдення ліцеїстів. Книга розрахована на науковців, істориків, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією Одеси.

Переглянути

Перегляд Монографії ФІФ за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування