Переглянути
Нові надходження
Документ Наш Мечников (або післяслово)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Хмарський, Вадим Михайлович; Khmarskyi, Vadym M.Ця книжка задумувалась як запрошення до міркувань щодо ролі університету у долі людини та значенні людини для університету через оптику знакової для Одеського університету персони – Іллі Мечникова. В одному з розділів вже висловлювалась думка про те, що роки, які Ілля Мечников провів в Одесі, стали найбурхливішими у його довгому і сповненому подіями житті [15, с. 151], а от головним локусом тих років безсумнівно став для нього Одеський університет. Принагідно зазначимо, що хоч традиційно наприкінці монографій уміщуються висновки, але дозволимо собі зробити разом з ними ще низку фінальних міркувань як за допомогою сучасних нам науковців, так і сучасників Іллі Мечникова та й навіть і його самого, що мають доповнити (не)сказане раніше. Наша праця не є суто біографічним дослідженням. Втім, написати будь-яку біографію і просто, і непросто водночас. Здається, що запорукою якісного результату має стати вивчення репрезентативної вибірки джерел та оволодіння історіографічним доробком. Втім біографи зазвичай захоплені своїми персонажами і, навіть за умови виконання названих інтелектуальних процедур, завжди є небезпека схибити на глорифікацію свого героя і тоді вийде недосконала ікона. Можна, декларуючи об’єктивність, намагатись дотримуватись балансу у створенні образу, демонструвати не тільки перемоги, але й невдачі, не тільки позитивні, а й суперечливі риси свого героя з метою, врешті, показати його життя як драму. Але, вважаємо, і цього замало. Адже, зрештою, варто визнати, що будь-який життєпис – це проекція на певну особу очима сьогодення. І треба визнати, що ми звертаємось до минулого саме з метою відобразити своє осягнення сьогодення за допомогою того чи іншого об’єкту минулого, яким може бути і персона, і установа, і навіть ідея.Документ Філософсько-методологічні та світоглядні обрії науково-теоретичної спадщини та життєтворчості Іллі Мечникова(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Голубович, Інна Володимирівна; Шевцов, Сергій Павлович; Golubovych, Inna V.; Shevtsov, Sergii P.Звернення до корпусу філософсько-методологічних ідей та інтуїцій Іллі Мечникова, до характеристики його світогляду, картини світу, яку він створив та відстоював всім своїм життям, у повноті власної екзистенції здійснюємо за допомогою слова «життєтворчість» разом з усталеним і нейтральним терміном «спадщина». Адже І. Мечников, обґрунтовуючи майже кожну зі своїх базових ідей, «ставив на кін» власне життя у повній відповідності базовій настанові філософії, витоки якої знаходимо у давній античній традиції «любомудрія»: єдність мислі та життя (Logon-Ergon), актів думки та життєвих вчинків, синтез теоретичної та практичної філософії. В цьому сенсі він, безумовно, Філософ par exсellence.Документ Ілля Мечников в Одеському університеті: трансформація образу на сторінках університетських гранд-наративів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Хмарський, Вадим Михайлович; Khmarskyi, Vadym M.Особливе місце в політиці пам’яті Університету та доробку університетських істориків посідають узагальнюючі праці (гранд-наративи) з його історії, що втілюють певну авторефлексію — осмислення минулого й сьогодення, намагання пізнати себе. Очевидно, що персона І. Мечникова є знаковою для Університету, особливо у ту половину його історичного шляху, коли прізвище Нобелівського лауреата доповнило його назву. Тому перед тим як представити історію Університету в епоху І. Мечникова, розглянемо процес уявлення його образу на історіографічному тлі найстарішого закладу вищої освіти на Півдні України.Документ Мечниковознавство: загальний огляд(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Хмарський, Вадим Михайлович; Khmarskyi, Vadym M.Дослідницьку увагу до Іллі Мечникова окреслимо як «мечниковознавство», цілком усвідомлюючи штучність творення цього терміну. Але, гадаємо, що для даного дослідження подібний прийом є доречним, адже можна передбачити наявність праць про І. Мечникова як з історії його життя, так і історії його наукового доробку. У вступних зауваженнях вже йшлось про важливість формування образу Іллі Мечникова. Але навіть за невеликими за обсягом енциклопедичними статтями бовваніє цілковита дослідницька традиція. Осягнути її навряд чи можливо навіть у межах цілого розділу. Тому у даному разі можемо претендувати лише спробу загального огляду, причому зроблену у такому обсязі уперше.Документ Мечников – наш? (вступні міркування)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Хмарський, Вадим Михайлович; Khmarskyi, Vadym M.30 років тому, на шостому році існування незалежної України, в Одеському, тоді ще державному, університеті імені І. І. Мечникова відбулась наукова конференція «Ілля Мечников – великий син України та людства». Присутній на ній молодій і недосвідченій особі могло спасти на думку, що 150-літній ювілей видатного вченого – слушна нагода поговорити про нього та його спадщину, але чи можливе нове слово у мечниковознавстві з огляду на існуючу вже традицію? Таке запитання може видаватись ще більш слушним на 180-річчя Іллі Мечникова. Очевидно, що воно має риторичний характер. Втім, якщо читач знайомиться з цими рядками, то для авторів цієї книжки воно має ствердну відповідь.Документ Феномен біографії в культурі: інтеграція дослідницьких стратегій(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Голубович, Інна Володимирівна; Golubovych, Inna V.Сучасність – це доба біоґрафічного та автобіоґрафічного буму. Спостерігаємо, наприклад, певну експансію біоґрафічного / псевдобіоґрафічного у масовій культурі: численні «сповідальні» ток-шоу, «ґламурні» видання – «Біоґрафії», «Історії життя», «Караван історій» тощо. Проблематика, пов’язана з феноменами біоґрафії та автобіоґрафії, стає однією з центральних у гуманітарному знанні. А біоґрафічний підхід у різноманітності своїх проявів набув сьогодні статусу міждисциплінарного і зайняв постійну нішу в соціолоґії, психолоґії, літературознавстві, соціальній та культурній антрополоґії, історичній науці. З 1970–1980-х років йдеться про своєрідний «ренесанс» у галузі біоґрафічних досліджень, супроводжуваний зміною конце-птуальних засад, переорієнтацією на інтерпретативні стратеґії, концентрацією уваги на рівні суб’єктивно-особистісних значень і смислів, що організують біоґрафічні практики.Документ Вплив процесів інтеграції й диференціації в сучасному науковому знанні на зміну ціннісних орієнтацій дослідника(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Готинян-Журавльова, Віталія Віталіївна; Hotynian-Zhuravlova, Vitaliia V.Наукове знання постійно змінюється і оновлюється. В сучасній науці відбуваються процеси інтеграції та диференціації. Це неможливо, зокрема, без змін у методології дослідження. Так, якщо в науці домінують інтегративні процеси, то найчастіше розробляються і використовуються методи, які мають значення для багатьох наук. Одним з таких універсальних емпіричних методів є еталонне вимірювання. Еталонне вимірювання отримало таке широке застосування завдяки простоті процедури вимірювання і об’єктивності, не залежності від суб’єкта, який проводить вимірювання, отриманих результатів. Еталон є строго фіксованим єдиним міжнародним стандартом вимірюваної величини, тому науковці не припиняють повторювати, що числові результати, які були отримані саме завдяки еталонному вимірюванню мають універсальний об’єктивний характер, і саме тому їх можна піддавати математичній обробці.Документ Християнська етика господарської діяльності як основа інтеграції суспільства(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Бевзюк, Наталя Петрівна; Bevzyuk, Natalia P.Християнство як релігійна система, своїм вищим завданням вважає досконале буття людини в безпосередньому зв’язку цього буття з буттям Бога. Останнє є упорядкованим початком і джерелом соціально-етичних відношень, які визначають систему цінностей і соціальну поведінку. Екзістенціально-аксіологічні засади існування людини об’єктивно грають роль посередника між абсолютним і відносним. В самому цьому існуванні розкривається феномен любові, сповненої надії та віри, з притаманною тільки йому людяністю. Ця людяність лежить за межами раціональних мотивів. Вона – питання особистого досвіду, який виявляється в процесі соціалізації особистості, «обтяженої досвідом християнської церкви». Гуманізм, який виходить з віри, надії та любові дотримується критичної дистанції по відношенню до існуючого світу і його структур: державним, суспільним, економічним та ін.Документ Цільне життя: історія людства у світлі принципу всеєдності В. С. Соловйова(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Карпенко, Мирослава Вікторівна; Karpenko, Miroslava V.В. С. Соловйов створює своє філософське вчення на основі принципу всеєдності та доповнює його філософським спогляданням троїчності. Універсальність троїчності привноситься сюди через філософське тлумачення догмату троїчності. Томаш Шпідлік пише: «Святое Триединство лучше всего выражает воззрения русских мыслителей». Так, буття має три модуси (воля, уявлення, почуття), діяльність – три основні сфери (життя, знання, творчість) і навіть позитивна всеєдність, яка є сутністю Всеєдиного Сущого, має три образи: Благо, Істина, Краса. Звертаючи увагу на універсальний характер всеєдності, В. С. Соловйов пише, що «если в нравственной области (для воли) всеединством есть абсолютное благо, если в области познавательной (для ума) оно есть абсолютная истина, то осуществление всеединства (…) в области материального бытия есть абсолютная красота» .Документ П. О. Флоренський про особливості інтеграціійних процесів в культурі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Сумченко, Ірина В’ячеславівна; Sumchenko, Iryna V.Ключовим поняттям під час аналізу буття для П. О. Флоренського виступає категорія духовності. Передусім, мислитель підкреслює, що немає явищ поза духовних, є лише хибні духовні феномени. Духовність, на думку мислителя, являє собою незнищуваний фундамент, який стоїть за тимчасовим і тлінним матеріальним світом. Отже, все у навколишньому світі складається з двох сторін, які тісно і нерозривно пов’язані, але з яких тільки одна – матеріальна – є видимою. Вона приховує у собі відблиск іншого, недоступного для нашого безпосереднього бачення світу. П. О. Флоренський вважає, що так само і буття в цілому має дві сторони.Документ Процеси інтеграції й диференціації в сучасній антропології(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Петриківська, Олена Сергіївна; Petrykivska, Olena S.В роботах сучасних філософів та соціологів (Етьєна Балібара (Étienne Balibar), Гюнтера Гебауера (Gunter Gebauer), Жана-Франсуа Дортьєра (Jean-François Dortier), Бруно Латура, Михайла Мардера, Марка Оже та ін.) ми знаходимо твердження про проект філософської антропології як про виклик для думки 21-го століття. Знову помітно активне використання категорії «антропологія» незалежно від того, в якій парадигмі мислять філософи, обговорення актуального стану антропології як поля філософської рефлексії (як вже постантропологічно-філософської). Слово «антропологія» все частіше з'являється в назвах книг і наукових центрів. Інтрига знову стосується питання: чи може існувати загальна, систематична або інтегративна антропологія?Документ Вплив інтеграційних процесів на духовно-ціннісні орієнтації особистості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Лопуга, Ореста Іванівна; Lopuha, Oresta I.Духовність – найвищий стан свідомості особистості і суспільства, який орієнтує на загальнозначимі цінності. Біологічно людині дається тільки організм, в який закладено визначені функції, задатки тощо. І саме в процесі життєдіяльності людина формується як культурно-історична істота. Людське дитя, яке виросло поза людським спілкуванням, не зможе стати людиною, не зважаючи на всі свої фізичні дані. Чим більше духовності в людині, тим вище вона стоїть в людському суспільстві.Документ Інтеграція та диференціація суб’єкта пізнання: «розриви» колективної пам’яті та проблематика їхнього виявлення та лікування(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Довгополова, Оксана Андріївна; Dovhopolova, Oksana A.Будь-яка колективна пам’ять може існувати в декількох режимах – умовно «природному» (коли «пам’ять поколінь», тобто розповіді старших людей, підтверджує людині те, чого її навчили в школі та під час різних церемоній у «місцях пам’яті»), репресованому (коли пам’ять моєї соціяльної групи живе у суперечності з пам’яттю суспільства в цілому), розірваному (коли умови для підтримання пам’яті стають такими небезпечними, що вона переривається, про її існування можемо дізнатися з якихось джерел – а можемо не дізнатися зовсім). Парадокс полягає в тому, що загалом колективна пам’ять унаочнює своє існування саме коли з її функціонуванням щось не так, коли вона рветься.Документ Конциліаторика та еклектика: філософія на шляху до поняття відкритої системи(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Секундант, Сергій Григорович; Sekundant, Sergii G.Проблема системи та методу в філософії Нового часу займає одне з центральних місць. Це багато в чому пояснюється прагненням філософів того часу відшукати такий метод, який дозволив би подолати породжене схоластикою різноманіття точок зору у філософії, і цим досягти в ній не тільки якомога більшої достовірності, але й якомога більшої єдності знань. Френсіс Бекон і Рене Декарт були не єдиними і далеко не першими, хто докладав зусиль у цьому напрямку. Тенденція до єдності знання виявляється вже в епоху Відродження, але тільки в Новий час вона стає домінуючою. Та й досягнення філософії Нового часу в цій галузі не зводилися до відкриття наукової індукції та раціональної дедукції. Історія філософської методології цього часу значно багатша і виглядає зовсім не так, як це нам представляють традиційні підручники з історії філософії.Документ Щодо можливості двоїстого системного моделювання як методу дослідження інтеграції в сучасному науковому знанні(2022) Райхерт, Костянтин Вільгельмович; Raikhert, Kostiantyn V.Мета цього підрозділу – показати, яким насправді може бути двоїсте системне моделювання з огляду на параметричну загальну теорію систем. Словосполучення «двоїсте системне моделювання» можна зустріти у літературі, присвяченій параметричній загальній теорії систем. Уперше воно, ймовірно, було використано в статті представника Одеської школи системних досліджень, заснованої А. І. Уйомовим, Л. М. Терентьєвої «Індукція та дедукція в категоріях мови тернарного опису» [9] 2007 року та надалі набуло певного поширення серед системологів, наприклад, [3; 4; 6; 10].Документ Інтеграція vs. диференціація у сучасній філософії науки(2022) Шевцов, Сергій Павлович; Shevtsov, Sergii P.Сучасний стан науки отримує у філософів найсуперечливіші оцінки та характеристики при тому, що її роль у формуванні майбутнього людства незмінно оцінюється як дуже значна. Початок 21-го століття ознаменувався зростанням впливу на науку соціальної складової – від усвідомлення соціального характеру діяльності наукових інститутів до радикальної критики традиційної наукової практики з боку нових соціальних рухів – таких як енвайронменталізм, фемінізм та ін. Сфера сучасного наукового знання значною мірою визначає умови майбутнього людства, тому дослідження з філософії науки набувають надзвичайної гостроти та все частіше стають полем зіткнення різних підходів та принципів.Документ Логіко-системні підвалини моделювання процесів інтеграції та диференціації наукового знання(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Тихомірова, Фарiда Ахнявівна; Tykhomirova, Farida A.В різні історичні періоди в становленні та розвитку наукового знання відбувалась послідовна зміна процесів диференціації та інтеграції. Отже, дослідники акцентували увагу або на диференціації, або на інтеграції. Проблема диференціації та інтеграції наук неодноразово приймала форму проблеми класифікації наук. Класифікація дозволяла зафіксувати стан науки певного періоду.Документ Nuptiality among Greeks of Odessa in 1800–1920: Records from Registers of the Holy Trinity Greek Church(2021) Paradeisopoulos (Paradisopoulos), Sofronios; Парадісопулос, СофроніосThe term “marriage” is one of the most important categories for understanding the social structure of any society. Its historical and ethno-cultural variability gives an indication of philosophical notions of an elementary social organism – the family, which are implemented directly in the state of marriage typical of this society. Experts in historical demography say that “if the concept of marriage refers to a social institution, and the concept of getting married characterizes the individual act of creating a marriage alliance between a man and a woman, then the term nuptiality shall refer to a mass process of formation of married couples within the population as a combination of generations or within the generation as a set of people”.Документ Mortality in the Greek Community of Odessa in 1800–1920(2021) Paradeisopoulos (Paradisopoulos), Sofronios; Парадісопулос, СофроніосMortality is the second important demographic process after fertility. Studies in mortality as a constituent part of biometry focus on how deaths influence a population, its size and structure. Mortality is generally referred to as a process of extinction of a generation and perceived as a mass statistical process composed of a number of individual deaths coming at different ages and defining in their totality a sequence of extinction of a real or a conditional generation. As a category of historic demographic process it implies examination of “a mass process composed of a number of individual deaths coming at different ages and defining in their totality a sequence of extinction of a real or a conditional generation”1 or is referred to as “frequency of incidents of death in a social environment”.2 Together with fertility, mortality shapes natural movement (reproduction) of a population.Документ Діяльність православних архієреїв Херсонської єпархії (кінець XVIII – початок ХХ ст.)(2022) Діанова, Наталія Миколаївна; Dianova, Nataliia M.Монографія присвячена дослідженню діяльності архієпископів Херсонської єпархії наприкінці ХVІІІ – початку ХХ ст. У ній розглянуто церковно-релігійний та освітянський напрями просвітницької роботи ієрархів у контексті розбудови Херсонської єпархії. Робота розрахована на істориків, науковців, краєзнавців, студентів закладів вищої освіти й усіх, хто цікавиться історією Південної України.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »