Переглянути
Нові надходження
Документ Феномен біографії в культурі: інтеграція дослідницьких стратегій(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Голубович, Інна Володимирівна; Golubovych, Inna V.Сучасність – це доба біоґрафічного та автобіоґрафічного буму. Спостерігаємо, наприклад, певну експансію біоґрафічного / псевдобіоґрафічного у масовій культурі: численні «сповідальні» ток-шоу, «ґламурні» видання – «Біоґрафії», «Історії життя», «Караван історій» тощо. Проблематика, пов’язана з феноменами біоґрафії та автобіоґрафії, стає однією з центральних у гуманітарному знанні. А біоґрафічний підхід у різноманітності своїх проявів набув сьогодні статусу міждисциплінарного і зайняв постійну нішу в соціолоґії, психолоґії, літературознавстві, соціальній та культурній антрополоґії, історичній науці. З 1970–1980-х років йдеться про своєрідний «ренесанс» у галузі біоґрафічних досліджень, супроводжуваний зміною конце-птуальних засад, переорієнтацією на інтерпретативні стратеґії, концентрацією уваги на рівні суб’єктивно-особистісних значень і смислів, що організують біоґрафічні практики.Документ Вплив процесів інтеграції й диференціації в сучасному науковому знанні на зміну ціннісних орієнтацій дослідника(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Готинян-Журавльова, Віталія Віталіївна; Hotynian-Zhuravlova, Vitaliia V.Наукове знання постійно змінюється і оновлюється. В сучасній науці відбуваються процеси інтеграції та диференціації. Це неможливо, зокрема, без змін у методології дослідження. Так, якщо в науці домінують інтегративні процеси, то найчастіше розробляються і використовуються методи, які мають значення для багатьох наук. Одним з таких універсальних емпіричних методів є еталонне вимірювання. Еталонне вимірювання отримало таке широке застосування завдяки простоті процедури вимірювання і об’єктивності, не залежності від суб’єкта, який проводить вимірювання, отриманих результатів. Еталон є строго фіксованим єдиним міжнародним стандартом вимірюваної величини, тому науковці не припиняють повторювати, що числові результати, які були отримані саме завдяки еталонному вимірюванню мають універсальний об’єктивний характер, і саме тому їх можна піддавати математичній обробці.Документ Християнська етика господарської діяльності як основа інтеграції суспільства(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Бевзюк, Наталя Петрівна; Bevzyuk, Natalia P.Християнство як релігійна система, своїм вищим завданням вважає досконале буття людини в безпосередньому зв’язку цього буття з буттям Бога. Останнє є упорядкованим початком і джерелом соціально-етичних відношень, які визначають систему цінностей і соціальну поведінку. Екзістенціально-аксіологічні засади існування людини об’єктивно грають роль посередника між абсолютним і відносним. В самому цьому існуванні розкривається феномен любові, сповненої надії та віри, з притаманною тільки йому людяністю. Ця людяність лежить за межами раціональних мотивів. Вона – питання особистого досвіду, який виявляється в процесі соціалізації особистості, «обтяженої досвідом християнської церкви». Гуманізм, який виходить з віри, надії та любові дотримується критичної дистанції по відношенню до існуючого світу і його структур: державним, суспільним, економічним та ін.Документ Цільне життя: історія людства у світлі принципу всеєдності В. С. Соловйова(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Карпенко, Мирослава Вікторівна; Karpenko, Miroslava V.В. С. Соловйов створює своє філософське вчення на основі принципу всеєдності та доповнює його філософським спогляданням троїчності. Універсальність троїчності привноситься сюди через філософське тлумачення догмату троїчності. Томаш Шпідлік пише: «Святое Триединство лучше всего выражает воззрения русских мыслителей». Так, буття має три модуси (воля, уявлення, почуття), діяльність – три основні сфери (життя, знання, творчість) і навіть позитивна всеєдність, яка є сутністю Всеєдиного Сущого, має три образи: Благо, Істина, Краса. Звертаючи увагу на універсальний характер всеєдності, В. С. Соловйов пише, що «если в нравственной области (для воли) всеединством есть абсолютное благо, если в области познавательной (для ума) оно есть абсолютная истина, то осуществление всеединства (…) в области материального бытия есть абсолютная красота» .Документ П. О. Флоренський про особливості інтеграціійних процесів в культурі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Сумченко, Ірина В'ячеславівна; Sumchenko, Iryna V.Ключовим поняттям під час аналізу буття для П. О. Флоренського виступає категорія духовності. Передусім, мислитель підкреслює, що немає явищ поза духовних, є лише хибні духовні феномени. Духовність, на думку мислителя, являє собою незнищуваний фундамент, який стоїть за тимчасовим і тлінним матеріальним світом. Отже, все у навколишньому світі складається з двох сторін, які тісно і нерозривно пов’язані, але з яких тільки одна – матеріальна – є видимою. Вона приховує у собі відблиск іншого, недоступного для нашого безпосереднього бачення світу. П. О. Флоренський вважає, що так само і буття в цілому має дві сторони.Документ Процеси інтеграції й диференціації в сучасній антропології(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Петриківська, Олена Сергіївна; Petrykivska, Olena S.В роботах сучасних філософів та соціологів (Етьєна Балібара (Étienne Balibar), Гюнтера Гебауера (Gunter Gebauer), Жана-Франсуа Дортьєра (Jean-François Dortier), Бруно Латура, Михайла Мардера, Марка Оже та ін.) ми знаходимо твердження про проект філософської антропології як про виклик для думки 21-го століття. Знову помітно активне використання категорії «антропологія» незалежно від того, в якій парадигмі мислять філософи, обговорення актуального стану антропології як поля філософської рефлексії (як вже постантропологічно-філософської). Слово «антропологія» все частіше з'являється в назвах книг і наукових центрів. Інтрига знову стосується питання: чи може існувати загальна, систематична або інтегративна антропологія?Документ Вплив інтеграційних процесів на духовно-ціннісні орієнтації особистості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Лопуга, Ореста Іванівна; Lopuha, Oresta I.Духовність – найвищий стан свідомості особистості і суспільства, який орієнтує на загальнозначимі цінності. Біологічно людині дається тільки організм, в який закладено визначені функції, задатки тощо. І саме в процесі життєдіяльності людина формується як культурно-історична істота. Людське дитя, яке виросло поза людським спілкуванням, не зможе стати людиною, не зважаючи на всі свої фізичні дані. Чим більше духовності в людині, тим вище вона стоїть в людському суспільстві.Документ Інтеграція та диференціація суб’єкта пізнання: «розриви» колективної пам’яті та проблематика їхнього виявлення та лікування(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Довгополова, Оксана Андріївна; Dovhopolova, Oksana A.Будь-яка колективна пам’ять може існувати в декількох режимах – умовно «природному» (коли «пам’ять поколінь», тобто розповіді старших людей, підтверджує людині те, чого її навчили в школі та під час різних церемоній у «місцях пам’яті»), репресованому (коли пам’ять моєї соціяльної групи живе у суперечності з пам’яттю суспільства в цілому), розірваному (коли умови для підтримання пам’яті стають такими небезпечними, що вона переривається, про її існування можемо дізнатися з якихось джерел – а можемо не дізнатися зовсім). Парадокс полягає в тому, що загалом колективна пам’ять унаочнює своє існування саме коли з її функціонуванням щось не так, коли вона рветься.Документ Конциліаторика та еклектика: філософія на шляху до поняття відкритої системи(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Секундант, Сергій Григорович; Secundant, Serhii H.Проблема системи та методу в філософії Нового часу займає одне з центральних місць. Це багато в чому пояснюється прагненням філософів того часу відшукати такий метод, який дозволив би подолати породжене схоластикою різноманіття точок зору у філософії, і цим досягти в ній не тільки якомога більшої достовірності, але й якомога більшої єдності знань. Френсіс Бекон і Рене Декарт були не єдиними і далеко не першими, хто докладав зусиль у цьому напрямку. Тенденція до єдності знання виявляється вже в епоху Відродження, але тільки в Новий час вона стає домінуючою. Та й досягнення філософії Нового часу в цій галузі не зводилися до відкриття наукової індукції та раціональної дедукції. Історія філософської методології цього часу значно багатша і виглядає зовсім не так, як це нам представляють традиційні підручники з історії філософії.Документ Щодо можливості двоїстого системного моделювання як методу дослідження інтеграції в сучасному науковому знанні(2022) Райхерт, Костянтин Вільгельмович; Raikhert, Kostiantyn V.Мета цього підрозділу – показати, яким насправді може бути двоїсте системне моделювання з огляду на параметричну загальну теорію систем. Словосполучення «двоїсте системне моделювання» можна зустріти у літературі, присвяченій параметричній загальній теорії систем. Уперше воно, ймовірно, було використано в статті представника Одеської школи системних досліджень, заснованої А. І. Уйомовим, Л. М. Терентьєвої «Індукція та дедукція в категоріях мови тернарного опису» [9] 2007 року та надалі набуло певного поширення серед системологів, наприклад, [3; 4; 6; 10].Документ Інтеграція vs. диференціація у сучасній філософії науки(2022) Шевцов, Сергій Павлович; Shevtsov, Serhii P.Сучасний стан науки отримує у філософів найсуперечливіші оцінки та характеристики при тому, що її роль у формуванні майбутнього людства незмінно оцінюється як дуже значна. Початок 21-го століття ознаменувався зростанням впливу на науку соціальної складової – від усвідомлення соціального характеру діяльності наукових інститутів до радикальної критики традиційної наукової практики з боку нових соціальних рухів – таких як енвайронменталізм, фемінізм та ін. Сфера сучасного наукового знання значною мірою визначає умови майбутнього людства, тому дослідження з філософії науки набувають надзвичайної гостроти та все частіше стають полем зіткнення різних підходів та принципів.Документ Логіко-системні підвалини моделювання процесів інтеграції та диференціації наукового знання(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Тихомірова, Фарiда Ахнявівна; Tykhomirova, Farida A.В різні історичні періоди в становленні та розвитку наукового знання відбувалась послідовна зміна процесів диференціації та інтеграції. Отже, дослідники акцентували увагу або на диференціації, або на інтеграції. Проблема диференціації та інтеграції наук неодноразово приймала форму проблеми класифікації наук. Класифікація дозволяла зафіксувати стан науки певного періоду.Документ Nuptiality among Greeks of Odessa in 1800–1920: Records from Registers of the Holy Trinity Greek Church(2021) Paradeisopoulos (Paradisopoulos), Sofronios; Парадісопулос, СофроніосThe term “marriage” is one of the most important categories for understanding the social structure of any society. Its historical and ethno-cultural variability gives an indication of philosophical notions of an elementary social organism – the family, which are implemented directly in the state of marriage typical of this society. Experts in historical demography say that “if the concept of marriage refers to a social institution, and the concept of getting married characterizes the individual act of creating a marriage alliance between a man and a woman, then the term nuptiality shall refer to a mass process of formation of married couples within the population as a combination of generations or within the generation as a set of people”.Документ Mortality in the Greek Community of Odessa in 1800–1920(2021) Paradeisopoulos (Paradisopoulos), Sofronios; Парадісопулос, СофроніосMortality is the second important demographic process after fertility. Studies in mortality as a constituent part of biometry focus on how deaths influence a population, its size and structure. Mortality is generally referred to as a process of extinction of a generation and perceived as a mass statistical process composed of a number of individual deaths coming at different ages and defining in their totality a sequence of extinction of a real or a conditional generation. As a category of historic demographic process it implies examination of “a mass process composed of a number of individual deaths coming at different ages and defining in their totality a sequence of extinction of a real or a conditional generation”1 or is referred to as “frequency of incidents of death in a social environment”.2 Together with fertility, mortality shapes natural movement (reproduction) of a population.Документ Діяльність православних архієреїв Херсонської єпархії (кінець XVIII – початок ХХ ст.)(2022) Діанова, Наталія Миколаївна; Dianova, Nataliia M.Монографія присвячена дослідженню діяльності архієпископів Херсонської єпархії наприкінці ХVІІІ – початку ХХ ст. У ній розглянуто церковно-релігійний та освітянський напрями просвітницької роботи ієрархів у контексті розбудови Херсонської єпархії. Робота розрахована на істориків, науковців, краєзнавців, студентів закладів вищої освіти й усіх, хто цікавиться історією Південної України.Документ Историография, биоисториописание, бициллиеведение: теория, методология, практика(2022) Попова, Татьяна Николаевна; Попова, Тетяна Миколаївна; Popova, Tetiana M.Книга посвящена проблемам ведущих направлений научных интересов Т.Н. Поповой, профессора Одесского национального университета имени И.И. Мечникова; в трех разделах в форме отдельных статей представлены наиболее значимые итоги исследований за 1990-е – 2000-е годы по историографии, биоисториописанию и бициллиеведению; тексты включают теоретическую аналитику, методологические модели и портретную галерею – био-этюды А.Г. Брикнера, А.И. Маркевича, В.Э. Крусмана, Е.П. Трифильева, П.М. Бицилли, П.И. Вейнберга, а также просопографический эскиз кафедральной корпорации русистов в Новороссийском (Одесском) университете (1865-1920); в приложении – избранная биобиблиография; в дополнении – рецензии на монографии автора.Документ Петр Михайлович Бицилли: портрет в манере «сфумато»(2021) Попова, Татьяна Николаевна; Popova, Tetiana M.; Попова, Тетяна МиколаївнаНовая книга Т.Н. Поповой посвящена Петру Михайловичу Бицилли (1879-1953), профессору Новороссийского (Одесса) и Софийского университетов. выдающемуся историку с широчайшим диапазоном гуманитарного знания, на судьбу которого трагически повлияла геополитическая катастрофа начала XX века. Автор предлагает собственную версию персональной истории ученого и его наследия с акцентом на проблемы Источниковой базы, стереотипы в трактовке ряда вопросов и ошибки фактографии в современной литературе. Основное внимание уделено четырем блокам проблем: генеалогия и семейная история; наставники и школа; эволюция структуры научных исследований; теоретико-методологическое кредо. Фокус авторской интерпретации - историографический.Документ Крізь призму пам’яті і часу: Одеський Рішельєвський ліцей у спогадах сучасників(2017) Синявська, Олена Олександрівна; Syniavska, Olena O.; Синявская, Елена АлександровнаВ книзі зібрані мемуари, присвячені Одеському Рішельєвському ліцею, за період з 1820-х років і до перетворення ліцею в університет. Спогади, які є цінним джерелом для вивчення історії навчального закладу, передають відчуття епохи, атмосферу ліцею, його колорит, специфіку, віддзеркалюють моральні установки, поведінку та суспільні погляди професорів, повсякдення ліцеїстів. Книга розрахована на науковців, істориків, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією Одеси.Документ Методология современной гуманитаристики: некоторые направления развития(2020) Богата, Лідія Миколаївна; Богатая, Лидия Николаевна; Bohata, Lidiia M.Монография, которую Автор решается предать публичному обозрению, представляет собой своеобразную научную хронику. Под единым заглавием собраны тексты, которые были написаны за последние восемь лет. Эти тексты в виде статей, небольших тезисов разбросаны по различным специальным журналам, материалам к тем или иным конференциям. Подобное рассеивание информации на определенных этапах исследований является чрезвычайно важным, ибо позволяет осуществлять апробацию новых идей, получать первые отклики коллег. Однако со временем столь же очевидной видится и необходимость обозрения того, что было написано в едином исследовательском полотне. В монографиях, собранных подобным образом, происходит «склеивание», соединение того, что было разделено. Слова, мысли, разбросанные во времени и пространстве, соединяются в единое текстуальное целое. Естественно, собирать монографию подобного типа можно разными способами. В данном случае предлагается метод «грубой сборки». При подобном подходе все объединяемые тексты практически не подвергаются специальной корректировке. Вполне возможно, что подобный прием может показаться «грубым», в некоторой степени усложняющим чтение. Читателям предлагают знакомство с нерафинированным продуктом, своеобразным домотканным текстовым полотном. В таком полотне при внимательном просмотре видны отдельные «несостыковки». Как показывает практика любых научных исследований, далеко не все предлагаемые новации выдерживают испытание временем. То, что Автору на определенном этапе исследований виделось интересным и перспективным, могло быть отнесено временем в лакуны маргинальных текстовых напластований. Возможно, так и формируется своеобразный «интеллектуальный гумус», являющийся питательной почвой для будущих разработок.Документ Культура украинских философских сообществ: ситуация трансформации(2020) Богатая, Лидия Николаевна; Голубович, Инна Владимировна; Райхерт, Константин Вильгельмович; Аляев, Геннадий Евгеньевич; Суходуб, Татьяна Дмитриевна; Иванова, Евгения Михайловна; Кирилюк, Александр Иванович; Мелков, Юрий Александрович; Петрушенко, Виктор Леонтьевич; Свириденко, Денис Борисович; Хоменко, Глеб Владимирович; Филипович, Людмила Александровна; Артеменко, Андрей Павлович; Афанасьев, Александр Иванович; Попова, Татьяна Николаевна; Донникова, Ирина Анатольевна; Добронравова, Ирина Серафимовна; Пролеев, Сергей Викторович; Цофнас, Арнольд Юрьевич; Богата, Лідія Миколаївна; Голубович, Інна Володимирівна; Райхерт, Костянтин Вільгельмович; Попова, Тетяна Миколаївна; Bohata, Lidiia M.; Golubovych, Inna V.; Rayhert, Konstantin V.; Popova, Tetiana M.могут быть очень разными. Но в существовании украинских философских сообществ едва ли можно усомниться. Все те, кто пытаются заниматься философией в Украине (профессионально или непрофессионально) обязательно имеют опыт участия в работе того или иного философского сообщества. В монографии представлены две группы текстов. В первой собраны воспоминания непосредственных участников работы некоторых украинских философских школ (содружеств). Авторы второй группы текстов размышляют о том, как можно исследовать напластования национальных философских традиций. Книга адресована широкому кругу читателей, интересующихся процессами развития (трансформации) современной украинской философской культуры.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »