Автореферати РГФ

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/4002

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Лексико-семантична група слів, які позначають колір у німецькій мові (діахронічне дослідження).
(Астропринт, 2002) Козак, Тетяна Борисівна; Kozak, Т. В.
Дисертаційне дослідження присвячене вивченню розвитку семантики і форм слів, які позначають колір, у давньо-, середньо- і ново- верхньонімецькій мові. В роботі для семантичного аналізу взято словоформи: schwarz ‘чорний’, weiß ‘білий’, rot ‘червоний’, grün ‘зелений’, gelb ‘жовтий’, blau ‘синій, блакитний’, braun ‘коричневий’. У дослідженні використано порівняльно-історичний метод, методи лінгвістичної реконструкції та ймовірнісно-статистичного аналізу, які дали можливість визначити характеристики функціонування досліджуваних мовних одиниць у різні періоди розвитку німецької мови. Аналіз виконано на матеріалі давньо- і середньоверхньонімецьких текстів (відповідно 550 тис. і 590 тис. слововживань) та даних міфологічних, тлумачних, етимологічних, двомовних і частотних словників німецької мови. Дослідження дало змогу визначити динаміку зміни форм і значень словоформ, які позначають колір. У результаті виділено діахронічні ознаки лексем, використані потім при реконструкції праформ і визначенні мотивації основних позначень кольору в німецькій мові.
Рівневе подання концепту часу в усному наративному дискурсі (на матерналі сучасної англійської мови)
(Астропринт, 2003) Бігунова, Наталя Олександрівна; Бигунова, Наталья Александровна; Bihunova, Natalia O.
Дисертація присвячена визначенню взаємодії засобів усіх рівнів мови при реалізації концепту часу. Було встановлено, що темпоральне значення забеспечується лексичним наповненням, цілеспрямовано аранжованим синтаксисом і набором просодичних факторів. У роботі вперше здійснено концептуальний аналіз усного наративного дискурсу. Результати проведеного дослідження показали, що темпорально забарвлені одиниці характеризуються просодичною маркованістю, в якій беруть участь усі компоненти інтонації.
Лексико-граматична група слів, яка виражає поняття viel 'багато'/ wenig 'мало' в німецькій мові (діахронічне дослідження)
(Астропринт, 2001) Слободцова, Ірина Віталіївна; Слободцова, Ирина Витальевна; Slobodtsova, Iryna Vitaliivna
Дана робота присвячена вивченню розвитку лексико-граматичної групи слів, які виражають поняття 'багато/мало' в німецькій мові. Особливості кожної мови обов'язково проявляються на лексичному рівні, формах побудови знаків, їхньої внутрішньої форми й функціонування. Особливо показові в цьому відношенні мікрополя якісної оцінки. В роботі аналізуються та описуються словоформи viel 'багато', mehr 'більш, ніж', manch 'деякий, інший', grofi 'великий', klein 'малий, мало', wenig 'мало', mihhil 'великий', luzzil 'мало, малий', fao 'мало, малий'; розглядається походження та функціонування: а) німецьких демінутивних суфіксів; б) суфіксів порівняння прикметників; в) суфікса -ег іменника множини. Дослідження словоформ, які виражають поняття 'багато/мало', дає змогу вивчити динаміку розвитку іх семантики й форми. На основі виділення діахронічних констант з загальним значенням 'багато/мало' реконструюються найдавніші форми та визначається мотивація значень. Реконструкція коренів слів, які виражають одне й те ж саме поняття, дає можливість звести іх до окремих праформ і визначити мотивацію найдавнішої номінації у мові. Одержані результати дають змогу глибше поглянути на розвиток семантичної структури слова і визначити іх зміни в німецькій мові.
Засоби інтеграції іншокодових повідомлень у текст (на матеріалі наукової та художньої англомовної прози)
(Астропринт, 2002) Степанюк, Неля Василівна; Stepaniuk, Nelia V.; Степанюк, Неля Васильевна
У дисертації проведено порівняльне дослідження іншокодових уключень, що функціонують у англомовних наукових та художніх творах. Описується зв'язок вербального тексту та іншокодових уключень за допомогою спільної змістовно-фактуальної інформації, теми, образу автора, концепту, художнього простору, часу та стилістичних засобів. Вивчаються формально-структурні зв'язки різнокодових повідомлень: їх змістовна, мовна зв'язність та візуальна співвіднесеність. При дослідженні змістовної зв'язності вербальних та іншокодових повідомлень використовуються поняття автосемантії та синсемантії складників полікодового тексту. Розглянуто фактори, які впливають на засоби інтеграції іншокодових фрагментів у цілісний текст. Виконане дослідження підтвердило вихідну гіпотезу роботи про вплив функціонального стилю твору, його жанрової специфіки й фактору адресата на типи іншокодових повідомлень, їх функції у комунікативній та мовній структурі цілого тексту, а також на засоби їх інтеграції у текст.
Хронологічно маркована лексика як фактор тексту в жанрі історичного роману (на матеріалі художньої прози В. Скотта)
(МПП "Стимул", 2002) Коваленко, Ольга Володимирівна; Kovalenko, O. V.
У роботі розглядається питання про вплив жанру літературного твору на його лексичний склад, вивчаються семантичні, функціональні, частотні, структурні, кількісні характеристики хронологічно маркованих лексем - історизмів та архаїзмів, аналізуються подібність і різниця функцій архаїзмів та історизмів у історичних романах В. Скотта. Виконане дослідження підтвердило вихідну гіпотезу роботи про жанрово детермінований характер лексичної структури історичного роману. Головна стабільна і об'єктивна ознака жанру історичного роману - це лексика, яка має у своїй семантичній структурі компонент "минуле", тобто архаїзми та історизми. Наявність цих жанрово маркованих одиниць, їх кількість, функціонування і частотність дають змогу говорити про цільність системи авторського бачення, про стабільність мовних комунікативно-прагматичних ознак історичного роману, про нерозривну єдність змісту й форми художнього тексту, в нашому випадку представленого жанром історичного роману.
Прагматичний аспект інтонації в реалізації іронії в англомовному художньому тексті (експериментально-фонетичне дослідження).
(Астропринт, 2003) Ланчуковська, Надія Володимирівна; Ланчуковская, Надежда Владимировна; Lanchukovska, Nadiia V.
Дисертація присвячена прагмалінгвістичному аналізу іронії, використовуваної в мові англійської й американської художньої літератури ХІХ-ХХ століть, а також експериментальному дослідженню інтонаційної структури різних типів іронії у звуковому мовленні. Удосконалена методика проведення фонетичного аналізу за допомогою сучасних електронно-обчислювальних машин дозволила виявити і наочно представити відмінності в частотній, енергетичній і темпоральній організації висловлень, які виражають різні типи іронії. Традиційний опис просодичного оформлення іронії одержав подальший розвиток у виді розробки інтонаційних портретів кожного з досліджених типів іронії - іронії нерелевантності, класичної іронії і глобалізуючої іронії.
Синергетична модель розвитку англійської мови
(КП "Одеська міська друкарня", 2013) Домброван, Тетяна Іванівна; Домброван, Татьяна Ивановна; Dombrovan, Tetiana I.
В дисертації розроблено принципово новий напрям дослідження проблем еволюції мови - діахронічну лінгвосинергетику, об’єктом вивчення якої є перехідні явища в мові, мовна система в стані критичності її розвитку, в так званому режимі з загостренням. У роботі окреслено предметну сферу діахронічної лінгвосинергетики і систему методологічних принципів дослідження, визначено категорійний апарат нової, процесуально зорієнтованої метамови аналізу. Розкрито й описано синергетичні властивості англійської мови. Доведено, що в основі мовної організації лежить фрактальний принцип формотворення, що забезпечує інтеграцію компонентів системи мови. Визначено та запропоновано для введення до наукового обігу поняття «фазовий простір мови», поняття «простір станів фонетичної системи». Залучення принципів синергетичного аналізу уможливило розбудову якісно нової концепції мовного розвитку. До механізмів еволюції англійської мови уналежнюємо зміну параметричного патерна мовної мегасистеми і синхронізацію темпів змін, що відбуваються у підсистемах мови.
Концепти-архетипи в прозі В. Голдінга
(Фенікс, 2013) Гринько, Ольга Сергіївна; Гринько, Ольга Сергеевна; Hrynko, Olha S.
В дисертації описано особливості вербалізації концептів-архетипів у прозі В. Голдінга. Предметом аналізу стала структура і взаємодія концептів-архетипів WATER, FIRE, AIR та EARTH у художньому прозаїчному тексті. В результаті дослідження доведено гіпотезу про те, що концепт-архетип є багаторівневим лінгвоментальним утворенням зі стійким ядром, сформованим з оцінно нейтральних одиниць, та з двома різновекторними периферіями, до складу яких входять відповідно негативно та позитивно забарвлені елементи. При цьому в художніх творах, які є віддзеркаленням індивідуальної свідомості автора, виявлено переломлення окремих сегментів, що входять до ключових семантичних компонентів вербалізованих концептів-архетипів. Таке переломлення пов’язане з особистим досвідом та етнічною належністю мовної особистості. Вербальна інтеграція концептів- архетипів першостихій, проаналізована на рівні сегментів кореляції, дала підстави розглядати їх у межах обсяжнішого лінгвоментального утворення - макроконцепту- архетипу ELEMENT.
РЕАЛІЗАЦІЯ КОНСОНАНТИЗМУ В АНГЛІЗМАХ ТА ГАЛЛІЦИЗМАХ У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ТЕЛЕДИСКУРСІ (інструментально-фонетичне дослідження)
(Одеська національна морська академія, 2013) Монастирська, Юлія Григорівна; Монастырская, Юлия Григорьевна; Monastyrska, Yuliia H.
Дисертаційну роботу присвячено вивченню реалізації консонантизму в процесі функціонування англізмів та галліцизмів у теледискурсі Німеччини на основі зіставлення підготовленого читання й підготовленого говоріння. Слуховий та інструментальний види аналізу консонантних сегментів в англізмах та галліцизмах у сучасному німецькомовному теледискурсі дав змогу виявити специфіку фонетичної адаптації системи консонантизму до німецької фонетико-фонологічної системи і встановити закономірності фонетичних асимілятивних процесів запозичених одиниць на рівні консонантизму у сучасній німецькій мові. Дослідження процесів адаптації консонантних сегментів до німецького вимовного стандарту у двох групах запозичень проведено з урахуванням генетичної спорідненості мови-донора та мови-реципієнта. У процесі зіставлення характеру та ступеня адаптації консонантизму у мовній дійсності з урахуванням фоностилістичних особливостей усного мовлення зафіксовано цілеспрямовану тенденцію до часткового й тотального онімечення. Це доводить припущення про те, що незважаючи на потужний вплив на мову з боку теледискурсу синергетична парадигма мови, яка визначає її розвиток і самоорганізацію, зберігає автентичні особливості мови-реципієнта.

Переглянути

Перегляд Автореферати РГФ за browse.metadata.dateaccessioned

Результатів на сторінці

Налаштування сортування