Перегляд за Автор "Korotaieva, Nadiia V."
Зараз показуємо 1 - 12 з 12
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Alcaligenes faecalis onu 452 as an agent of bacterial biocontrol against Rhizobium radiobacter c58(2015) Kruchanova, A.; Korotaieva, Nadiia V.; Limanska, Natalia V.Crown gall of dicotyledonous plants causes uncontrolled tumor formation, and is among the most damaging diseases to the rural economy. The main pathogens of the crown gall are bacteria Rhizobium vitis and R. Radiobacter. (Szegedi et al. 2005, Kawaguchi and Inoue 2009).Документ Biological properties of nitrogen-fixing bacteria isolated from rhizosphere(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Rudenko, A.; Korotaieva, Nadiia V.; Limanska, Natalia V.Nirogen-fixing bacteria were isolated from rhizosphere of grape and characterized by the main biological properties: morphology, ability to grow on nutrient media, fatty-acid analysis. Strain was identified as a candidate to Azotobacter sp.Документ EFFECT OF LACTOBACILLUS PLANTARUM ONU87 IN MIXTURE WITH AUTOLYSATE OF ERWINIAS ON FORMATION OF TUMORS CAUSED BY RHIZOBIUM RADIOBACTER C58(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Korotaieva, Nadiia V.; Kondratiuk, T. V.; Basiul, Olena V.; Krylova, K. D.; Yamborko, Hanna V.; Ivanytsia, Volodymyr O.; Limanska, Natalia V.; Коротаєва, Надія Володимирівна; Кондратюк, Тетяна В.; Басюл, Олена Владленівна; Крилова, К. Д.; Ямборко, Ганна Валентинівна; Іваниця, Володимир Олексійович; Ліманська, Наталія Вікторівна; Коротаева, Надежда Владимировна; Басюл, Елена Владленовна; Крылова, Е. Д.; Ямборко, Анна Валентиновна; Иваница, Владимир Алексеевич; Лиманская, Наталья Викторовна; Кондратюк, Татьяна В.The aim of the research was to investigate the effect of mixture of Lacto-bacillus plantarum ONU87 and autolysate of Erwinia carotovora ZM\ cells containing macromolecular bacteriocins and bacteriophages on the pathogenesis of the crown gall. Materials and Methods. As an infectious agent, a strain of Rhizobium radiobacter C58 characterized by its high virulence was chosen. As test-models, carrot roots (Daucuscarota subsp. sativus L.) and plants Ralanchoe daigremontiana Mill were used. Results. The effect of mixture of L. plantarum ONU87 and autolysate of E. carotovora ZM1 on survival of R. radiobacter C58 in vitro has been studied. Amount of vi¬able cells of plant pathogenic bacteria decreased after 4 hours of culturing. Treatment with a mixture of lactobacilli and autolysate of erwinias results in complete inhibition of crown gall pathogenesis on Ralanchoe plants. Treatment of carrot roots with an experimental mixture results in decrease of the amount of infected explants in 14.3%.The mentioned results enabled us to conclude that depending on the sensitivity of the test-objects, treatment with the mixture of L. plantarum ONU87 and autolysate of E. carotovora ZM1 results in complete inhibition of crown gall pathogenesis or decrease of its symptoms.Документ Fatty acids composition of microbacterium genus bacteria-destructors of oil hydrocarbons(2016) Horshkova, Olena H.; Korotaieva, Nadiia V.; Ostapchuk, A. M.; Voliuvach, Olha V.; Gudzenko, Tetiana V.; Волювач, Ольга В'ячеславівна; Волювач, Ольга Вячеславовна; Горшкова, Елена Георгиевна; Горшкова, Олена ГеоргіївнаTo conduct an identification of microorganisms – destructors of oil hydrocarbons – based on their fatty acid composition. This is one of the chemotaxonomic characteristics that correlate with bacterial molecular genetic features. Fatty acids analysis of cells of bacteria was carried out using automatic system of microorganisms’ identification MIDI Sherlock (MIDI, USA) based on gas chromatograph Agilent 7890. For fatty acids profiles test culture were characterized by С15:0 anteiso – 44.26–46.36 %, С17:0 anteiso – 27.04– 28.03 %, С16:0 iso – 14.49–16.9 %, С15:0 iso – 5.51– 8.58 %, С17:0 iso – 1.67–2.4 %. Isomers С13:0 anteiso, С14:0 iso, С18:0 iso, С19:0 anteiso identified smaller amounts and ranged from 0.05 to 0.72 % of the total peaks square. It demonstrates the presence of saturated isomers С14:0, С16:0, С17:0 and С18:0, which composition ranged from 0.05 to 1.02 %. By phenotypic characteristics and the composition of fatty acids investigated culture were assigned to type Microbacterium barkeri. Similarity index of fatty acid profiles of the library is 0.685 for strain Microbacterium barkeri ОZ-2 and 0.942, for strain Microbacterium barkeri ОZ-3.Документ Lactobacillus plantarum from berries of grape cultivated in the South of Ukraine(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Merlich, Andrii H.; Ivanytsia, Volodymyr O.; Korotaieva, Nadiia V.; Zlatogurska, M. A.; Vasylieva, Nataliia Yu.; Babenko, Dmytro O.; Limanska, Natalia V.; Мерліч, Андрій Геннадійович; Іваниця, Володимир Олексійович; Коротаєва, Надія Володимирівна; Златогурська, M. A.; Васильєва, Наталія Юріївна; Бабенко, Дмитро Олександрович; Ліманська, Наталія Вікторівна; Мерлич, Андрей Геннадиевич; Иваница, Владимир Алексеевич; Коротаева, Надежда Владимировна; Златогурская, М. А.; Васильева, Наталья Юрьевна; Бабенко, Дмитрий Александрович; Лиманская, Наталья ВикторовнаThe aim of the investigation was the isolation of Lactobacillus plantarum from berries of grape and the study of their genetic diversity. Materials and Methods. Lactic acid bacteria were isolated from berries of 14 grape cultivars grown in the south of Ukraine. PCR-assay and RAPD-PCR were used for L. plantarum Identification and the study of their diversity. The reconstruction of phylogenetic tree of the studied strains was carried out with Matlab 7.0 program. Results. Lactobacilli have been isolated from 7 samples of must among 14 of the tested grape cultivars. 80% of the studied strains belonged to L. plantarum species. Groups of genetic similarity between L. plantarum strains have been revealed. In the phylogenetic tree four clusters of the strains grouped by their similarity were formed. The mentioned results allowed to conclude that L. plantarum strains from must of grape of different cultivars and territories of grape cultivation could show the genetic similarity. Opposite, some L. plantarum strains from one source of origin could demonstrate the genetic diversity.Документ Антагоністична активність чорноморських стрептоміцетів, виділених із обростань черепашнику і мідій(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Страшнова, Ірина Валентинівна; Потапенко, Катерина Сергіївна; Коротаєва, Надія Володимирівна; Лісютін, Г. В.; Метеліцина, І. П.; Strashnova, Iryna V.; Potapenko, K.S.; Korotaieva, Nadiia V.; Lisyutin, G. V.; Metelitsyna, I. P.Швидке набуття резистентності бактеріальними і грибковими патогенами є серйозною проблемою в системі охорони здоров’я, що зумовлює пошук в різних екологічних нішах нових перспективних продуцентів протимікробних природних продуктів. Мета. Визначити антагоністичну активність стрептоміцетів, виділених із біологічних обростань природного черепашнику і мідій Одеської затоки Чорного моря. Методи. Досліджено антагоністичну активність 19 і 14 штамів стрептоміцетів, виділених, відповідно, із обростань черепашнику і мідій Одеської затоки. Стрептоміцети попередньо культивували на агаризованих середовищах Гаузе 1, Гаузе 2 і вівсяному агарі з морською сіллю (2%) при температурі 30 °С протягом 10 днів. Антагоністичну активність щодо 12 тест-культур визначали методом агарових блоків. Результати. Усі виділені морські стрептоміцети є антагоністами хоча б до одного штаму індикаторного мікроорганізму. Антибіотична активність залежала від джерела виділення стрептоміцетів, середовища культивування і властивостей конкретних штамів продуцентів і тест-культур. Найкращу активність штами стрептоміцетів із черепашнику проявили після культивування на середовищі Гаузе 1, а стрептоміцети із мідій – після культивування на середовищі Гаузе 2. Зони відсутності росту чутливих індикаторів коливалися від 12,4±0,3 мм до 20,6±0,2 мм (під впливом стрептоміцетів із черепашнику) і від 12,4±0,2 мм до 39,7±0,2 мм (під впливом стрептоміцетів із мідій). Streptomyces sp. Lim 2.2 (штам із черепашнику) пригнічував ріст 8-ми тест-культур, а штами із мідій Streptomyces spр. Myt 4b і Myt 7ch – 10-и. Найчутливішими до усіх стрептоміцетів були індикаторні штами грампозитивних бактерій, зокрема найбільше пригнічувався метаболітами Streptomyces spр. Myt 12a і Myt 12b штам Staphylococcus aureus АТСС 25923. Висновки. Антагоністична активність стрептоміцетів, ізольованих із Чорного моря, залежала від джерела виділення, середовища попереднього культивування і властивостей штамів продуцентів і індикаторних мікроорганізмів. Найбільшу активність штами стрептоміцетів із черепашнику і мідій проявили після попереднього культивування, відповідно, на середовищах Гаузе 1 і Гаузе 2 щодо грампозитивних бактерій. Найкращий антибіотичний потенціал виявлено у штамів Streptomyces spр. Lim 2.2, Lim 4, Lim 5.1 і Lim 7.2, виділених із обростань черепашнику, і штамів Streptomyces spр. Myt 7b, Myt 7ch, Myt 12a і Myt 12b, виділених із мідій.Документ Біологічна різноманітність бактерій грунту батіалі та поверхневих вод Чорного моря(Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2015) Іваниця, Володимир Олексійович; Боброва, Олександра Євгенівна; Остапчук, А. М.; Крістофферсен, Й. Б.; Коротаєва, Надія Володимирівна; Лісютін, Г. В.; Чабан, Микола Миколайович; Штенніков, М.; Иваница, Владимир Алексеевич; Боброва, Александра Евгеньевна; Остапчук, А. М.; Кристофферсен, Й. Б.; Коротаева, Надежда Владимировна; Лисютин, Г. В.; Чабан, Николай Николаевич; Штенников, М.; Ivanytsia, Volodymyr O.; Bobrova, Oleksandra Ye.; Ostapchuk, A. M.; Kristoffersen, Jon Bent; Korotaieva, Nadiia V.; Lisiutin, H. V.; Chaban, Mykola M.; Shtennikov, Mykola D.Метагеномний аналіз морської води Одеського прибережжя виявив наявність представників 1006 оперативних таксономічних одиниць (OTO) 8 основних філюмів домену Bacteria. Встановлено співвідношення функціональних кластерів груп генів метагеному, що відповідають за біологічні процеси, молекулярно-біологічні функції та синтез клітинних компоненти. ПЛР-аналіз виявив присутність в пробах морського ґрунту унікальні специфічні послідовності нуклеотидів для представників анаммоксбактерій родів Candidatus Brocadia и Candidatus Kuenenia, Scalidua wagneri і Scalidua sorokinii. Вперше у зразках глибоководного ґрунту сірководневої батіалі Чорного моря виявлено аеробні мікроорганізми, притаманні для поверхневих вод у кількості до 104 КУО. За результатами аналізу жирно-кислотного складу та ПЛР-аналізу досліджувані штами віднесені до 15 видів спороутворювальних аеробних бактерій.Документ Виживання лактобацил і агробактерій, інтродукованих у філосферу рослин(2015) Коротаєва, Надія Володимирівна; Ліманська, Наталія Вікторівна; Басюл, Олена Владленівна; Сергєєва, Жанна Юріївна; Іваниця, Володимир Олексійович; Korotaieva, Nadiia V.; Limanska, Nataliia V.; Basiul, Olena V.; Serhieieva, Zhanna Yu.; Ivanytsia, Volodymyr O.; Коротаева, Надежда Владимировна; Лиманская, Наталья Викторовна; Басюл, Елена Владленовна; Сергеева, Жанна Юрьевна; Иваница, Владимир АлексеевичДосліджено виживання бактерій Lactobacillus plantarum ОНУ12 на поверхнях листя каланхое Kalanchoe daigremontiana Mill., зелених стебел винограду Vitis vinifera L. сорту Піно чорний, стебел рослин томату Lycopersicon esculentum Mill сорту Балада, а також збереження життєздатності L. plantarum ОНУ12 і фітопатогенних бактерій R. radiobacter C58 за сумісного нанесення на неушкодженому листі каланхое. З’ясовано, що молочнокислі бактерії виживали на стеблах томатів і винограду до 30 днів, а на листі каланхое – понад 30 діб. Встановлено, що бактерії R. radiobacter C58 за будь-якого сумісного способу нанесення з лактобацилами зникали з поверхні рослин уже на третій день експерименту. Молочнокислі бактерії L. plantarum ONU 12 у разі нанесення одночасно з клітинами фітопатогена виділяли з поверхні рослин упродовж 8 діб, а за умов нанесення до чи після суспензії фітопатогена – протягом 14 діб. Доведено захисну дію молочнокислих бактерій у пригніченні бактеріального раку на тест-рослинах. Молочнокислі бактерії L. plantarum ОNU 12 виявилися перспективними мікроорганізмами для біологічного захисту роcлин від інфекції, спричиненої фітопатогенними Rhizobium radiobacter та R. vitis.Документ Склад жирних кислот бактерій штаму Enterococcus italicus ОНУ547(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Мерліч, Андрій Геннадійович; Коротаєва, Надія Володимирівна; Мерлич, Андрей Геннадиевич; Коротаева, Надежда Владимировна; Merlich, Andrii H.; Korotaieva, Nadiia V.Мета. Визначення складу жирних кислот бактерій штаму E. italicus ОНУ547 продуцента бактеріоцину та його попередньої ідентифікації. Методи. У роботі використовували штам E. italicus ОНУ547, який було виділено з ферментованої капусти з Таїланду. Бактерії культивували на 1,5% агаризованому середовищі de Man, Rogosa and Sharpe (MRS). Жирнокислотний склад бактерій штаму E. italicus ОНУ547 визначали за допомогою газового хроматографа Agilent 7890, оснащеного колонкою Ultra 2 (25 м х 0,2 мм) (Agilent Technologies, Санта-Клара, Каліфорнія, США) з використанням автоматичної системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock. Результати. Вперше показано, що домінуючими жирними кислотами бактерій штаму E. italicus ОНУ547 є октадеценові кислоти (61,52%). Гексадеканова кислота також присутня у відносно високій концентрації та складала 26,41% від загальної кількості. Інші виявлені жирні кислоти (С17:0, С20:1w7c, С12:0, С19:0 цикло w8c, С18:0, С14:0, С16:1) присутні в значно менших кількостях, та складали від 0,18% до 6,30%. Висновки. У складі ліпідів досліджуваних бактерій переважають ненасичені жирні кислоти. За спектром жирних кислот досліджувані бактерії віднесено до виду E. italicus.Документ Спектри жирних кислот актинобактерій з біологічних обростань Одеської затоки Чорного моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Коротаєва, Надія Володимирівна; Korotaieva, Nadiia V.; Потапенко, Катерина Сергіївна; Потапенко, Е.С.; Potapenko, K.S.; Іваниця, Володимир Олексійович; Ivanytsia, Volodymyr O.; Метеліцина, І. П.; Метелицина, И. П.; Metelitsyna, I. P.; Страшнова, Ірина Валентинівна; Strashnova, Iryna V.Мета. Визначення жирнокислотного складу актинобактерій, ізольованих з біологічних обростань Одеської затоки Чорного моря, та їх ідентифікація. Методи. Актинобактерії 31-го виділеного штаму вирощували у рідкому се- редовищі TSB за 28 °C та 150 об/хв упродовж 72 год. Метилові ефіри жир- них кислот досліджуваних штамів визначали згідно MIS Operating Manual на газовому хроматографі Agilent 7890, ідентифікацію проводили з викорис- танням системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock. Результа- ти. За допомогою хроматографічного аналізу жирних кислот встановле- но, що з 31 досліджуваного штаму актинобактерій 27 ідентифіковано до роду Streptomyces, а 4 – до роду Nocardiopsis. Встановлено, що у профілях досліджених актинобактерій роду Nocardiopsis переважали жирні кис- лоти:15:0 ANTEISO, 16:0 ISO, 17:0 ANTEISO,18:1 CIS 9, а у бактерій роду Streptomyces – 14:0 ISO, 15:0 ANTEISO, 16:0 ISO, 17:0 ANTEISO. Висновки. Актинобактерії з біологічних обростань Одеської затоки відносяться до родів Streptomyces та Nocardiopsis, а їх жирнокислотні профілі характери- зуються перевагою ізомерів розгалужених насичених жирних кислот.Документ Характеристика актинобактерій, ізольованих із Mytilus Galloprovincialis Одеської затоки Чорного Моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Коротаєва, Надія Володимирівна; Коротаева, Надежда Владимировна; Korotaieva, Nadiia V.; Страшнова, Ірина Валентинівна; Страшнова, Ирина Валентиновна; Strashnova, Iryna V.; Васильєва, Наталія Юріївна; Васильева, Наталья Юрьевна; Vasylieva, Natalia Yu.; Потапенко, Катерина Сергіївна; Потапенко, Е.С.; Potapenko, K.S.; Метеліцина, І. П.; Метелицина, И. П.; Metelitsyna, I. P.; Філіпова, Тетяна Олегівна; Филиппова, Татьяна Олеговна; Filipova, Tetiana O.; Іваниця, Володимир Олексійович; Иваница, Владимир Алексеевич; Ivanytsia, Volodymyr O.Сьогодні активно зростає як академічний, так і комерційний інтерес саме до морських актинобактерій, оскільки вони живуть в унікальному середовищі, що сприяє синтезу нових біологічно-активних метаболітів. Метою роботи була ізоляція, первинна ідентифікація та вивчення морфологічних, культуральних, фізіолого-біохімічних властивостей актинобактерій, виділених із мідій (Mytilus galloprovincialis) Одеської затоки Чорного моря. Методи. Матеріалом для ізоляції актинобактерій були зразки мідій, зібраних в прибережній зоні Одеської затоки. Ізоляцію актинобактерій та вивчення їх морфологічних, культуральних, фізіолого-біохімічних властивостей здійснювали традиційними мікробіологічними методами. Склад жирних кислот визначали на газовому хроматографі з полум’яно-йонізаційним детектором Agilent 7890 (Agilent Technologies, США), для ідентифікації досліджуваних штамів використовували бібліотеку Sherlock Microbial Identification System. Результати. Із проб мідій, зібраних у 2020 р. в районі Гідробіологічної станції ОНУ імені І.І. Мечникова, виділено 14 ізолятів актинобактерій, які було ідентифіковано за жирно-кислотними спектрами до роду Streptomyces. Ізоляти актинобактерій характеризуються плеоморфізмом колоній на різних живильних середовищах. Штами Streptomyces sp. Myt2, Myt6 та Myt7ch синтезували меланоїдні пігменти. Актинобактерії добре засвоюють більшість досліджуваних джерел карбону, крім штамів Streptomyces sp. Myt12a, Myt12b. Майже половина штамів має оксидазну активність та коагулює молоко. Висновки. Вперше ізольовано актинобактерії з мідій Одеської затоки Чорного моря, охарактеризовано їх морфологічні, культуральні і фізіолого-біохімічні властивості та визначено їх таксономічну приналежність за спектрами жирних кислот.Документ Характеристика молочнокислих бактерій губок Чорного моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Страшнова, Ірина Валентинівна; Ковтун, І. О.; Коротаєва, Надія Володимирівна; Страшнова, Ирина Валентиновна; Ковтун, И. О.; Коротаева, Надежда Владимировна; Strashnova, Iryna V.; Kovtun, I. O.; Korotaieva, Nadiia V.Мета. Виділити молочнокислі бактерії з губок Чорного моря та дослідити їх основні біологічні властивості. Методи. Виділення штамів лактобацил та визначення їх чисельності у губках проводили, використовуючи середовища MRS і GYPB. Морфологію колоній та клітин, тінкторіальні властивості, каталазну та оксидазну активності, здатність до утворення індолу, сірководню, нітратредукції, окиснення/ферментації глюкози вивчали за загальноприйнятими методиками. Виділення метилових ефірів жирних кислот проводили відповідно до стандартного протоколу Sherlock Microbial Identification System. Ідентифікацію штамів за жирнокислотним складом проводили методом газової хроматографії з використанням автоматичної системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock (база даних бібліотеки RTSBA 6 версія 6.2). Стійкість до морської солі визначали за інтенсивністю росту у MRS-бульйоні. Кислотоутворення визначали за активною і титрованою кислотністю у молоці. Результати. Кількість представників молочнокислих бактерій в досліджених чорноморських губках коливалася від 1,87 × 105 до 1,4 × 109 КУО/г залежно від губки. Серед жирних кислот бактерій, віднесених до видів Lactobacillus vaccinostercus, L. parabuchneri та L. bifermentans, переважали гексадеканова, нондеценова і 9-октадеценова кислоти. Оптимуми концентрації морської солі для росту досліджених штамів визначені у межах 2,5–5,0%. Через 24 год культивування титрована кислотність 74,5% штамів становила 26–46 °Т, а через 48 год 6,4% штамів демонстрували кислотність від 20 до 30 °Т, 78,6% – від 30 до 90 °Т, а 15,0% – більш, ніж 90 °Т. Більшість штамів закислювали середовище до pH 4,0– 4,5. Висновки. При дослідженні молочнокислих бактерій чорноморських губок Haliclona sp. виявлено наявність в них представників роду Lactobacillus: L. vaccinostercus, L. parabuchneri і L. bifermentans та вивчено основні біологічні характеристики виділених бактерій.