Репозитарій ОНУ імені І.І.Мечникова

Перегляд за Автор "Koch, Svitlana V."

Зараз показуємо 1 - 20 з 71

Borderland groups between political centres: national influence and local practices and in Bessarabia
(2018) Koch, Svitlana V.; Коч, Світлана Вадимівна
The article considers the conditions, under which ethnic groups form the necessity in lobbying of group socio−economic and political interests. The attention is focused on the leading role of ethnic groups in the processes of integration and disintegration of the region, regional policy of national development. The process of acquisition of subjects` of socio−economic and political relations function by local ethnic groups both within the State and in the international arena is demonstrated on the example of ethnic groups of Bessarabia in Ukraine and Moldova. The paper illustrates the acquisition of active capacity by ethnic groups while protecting cultural and social rights, as well as participation in global international processes. This problem acquires the special relevance in regard with the developed institutional and integrational crisis in Ukraine at the end of 2013 − beginning 2014. The “Ethnic map” at this conjuncture acquired additional functions as by the side of ethnic groups and in the managerial political projects of leading geopolitical players in the region (Romania, Moldova, Ukraine, Russia, Turkey, etc.).
Decentralization vs centralization: scenarios of regional development of Ukraine in the context of internal stability establishment
(2020) Uzun, Yuliia V.; Koch, Svitlana V.; Узун, Юлія Вадимівна; Коч, Світлана Вадимівна
The work aims to analyze scenarios for the development of regional policy in Ukraine in conditions of decentralization and centralization trends confrontation in the country. The main problem is the establishment of structural completeness of the decentralization reform in Ukraine, which should involve the implementation of administrative-territorial, budgetary and political decentralization. An important task is also to determine the effectiveness of devolution, delegation, deconcentration, deregulation, and divestment, which are manifestations of the decentralization process and collectively determine the quality of reform. Based on the methodology of system analysis and the concept of “balance of relations,” as well as using a historical and comparative method in investigating the improvement of approaches to leading public policy, and a structural-functional method for analysis of territorial-political system as a decentralized and multi-level, the paper proposes an analysis of the balance of inter-level relations in the country, the effectiveness of reforms, decentralization and trends for further development. The work indicates that since 2014, administrative and territorial optimization and enlargement of communities have become the main result of the decentralization reform. The discussion of political decentralization remains extremely disturbing and is blocked as “separatism,” as well as attempts to resolve the conflict in the Donbas by political means through the adoption of the Steinmeier Formula are demurred as “capitulation.” The economic crisis, which coincided with the pandemic, can aggravate the negative perception of reform, the development of which remains possible within the framework of three development scenarios: “Euro-optimistic,” “inertial” and “blocking.”
Postsecular conflicts in the context of reconstruction of nationalisms in the states of the Baltic – Black Sea – Adriatic Triangle
(2022) Uzun, Yuliia V.; Koch, Svitlana V.; Узун, Юлія Вадимівна; Коч, Світлана Вадимівна
The article focuses on the main trends in the development of state-religion relations in the era of post-postmodernism as represented at the International Conference “Balkan and Baltic States in United Europe – History, Religion, and Culture IV: Religiosity and Spirituality in the Baltic and Balkan Cultural Space: History and Nowadays” (November 11–13, 2020). The article aims to define and analyse postsecular conflicts that are manifested in the construction of new nationalisms in the countries of the Baltic – Black Sea – Adriatic Triangle. The main problem is the ascertainment of the primary trend in transforming religion-state relations in the transition to post-postmodernity. The research methodology is the differentiation and systematisation of conflicts as markers that characterise the sociocultural crisis that erupted in the twentieth and twenty-first centuries. The concept of conflict is understood as a discrepancy, contradiction, and clash of positions that not only form new foundations of sociocultural and political discourse about the norm of religion-state relations but also influence the establishment of new trends in the formation of the legal basis for the statuses of religious organisations. As an empirical basis for the research, some countries’ regulatory legal acts in the region under study are used, along with data and maps of well-known research centres.
The comparison of the Great Depression on the territory of Ukraine and the USA
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Udis, Erika Ya.; Удіс, Еріка Янівна; Koch, Svitlana V.; Коч, Світлана Вадимівна; Коч, Светлана Вадимовна
The article is about problems that two countries had been solving during the Great Depression. The Great Depression had devastating effects in both rich and poor countries. Personal income, tax revenue, profits and prices dropped, while international trade fell by more than 50 %. Unemployment in the U.S. rose to 23% and in some countries rose as high as 33 %.The author emphasizes on comparison of these two situations.
The national self-determination projects of Greece and Bulgaria: the role of ethnic Bessarabian diasporas
(2018) Koch, Svitlana V.; Коч, Світлана Вадимівна
The article is devoted to an analysis of the roles of the Bulgarian and Greek diasporas in Bessarabia in achievement of the national self-determination projects of Greece and Bulgaria. Based on historical and ethnographic materials, the paper demonstrates the conditions under which ethnocultural groups became the nucleus of national liberation movements in the 19th century. Emphasis is placed on the fact that successful rebellion in Greece in 1821–1832 and the war in Bulgaria in 1876–1877 became possible due to the active position of ethnic diasporas in Odessa and Bessarabia. Their activities proceeded in several directions: emergence of the idea of national revival; financial support for the national struggle by Maecenas from diasporas; and formation of people’s militias that played the role of an advance detachment in national liberation wars.
Адаптационные стратегии этнических мигрантов в контексте реализации этносоциальных «моделей благополучия» (на примерах «старых» и «новых» диаспор юга Украины)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2011) Коч, Светлана Вадимовна; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
В докладе предпринята попытка анализа социально-экономических моделей адаптации различных групп этнических мигрантов в условиях сложной этноконтактной среды юга Украины на протяжении ХІХ–ХХ вв.
Асоціація України з ЄС : економічні наслідки та перспективи
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Сізокрилов, М. В.; Коч, Світлана Вадимівна; Коч, Светлана Вадимовна; Koch, Svitlana V.
Угоду про асоціацію України з ЄС було підписано в 2014 року При цьому, спочатку (21 березня) була підписана політична частина Угоди (її підписав тодішній прем’єр-міністр України А. Яценюк), а вже потім (27 червня) - економічна частина угоди, яку підписав тоді Президент України П. Порошенко. Угода про асоціацію вступила в силу 1 вересня 2017 року.
Афірмативна політика Болгарії щодо «зарубіжних болгар»
(ТОВ «РІК-У», 2023) Коч, Світлана Вадимівна; Узун, Юлія Вадимівна; Koch, Svitlana V.; Uzun, Yuliia V.
Формулюючи тези щодо афірмативних практик держав по відношенню до споріднених народів, втрачених співвітчизників та етнічних «своїх» груп за кордоном, слід зауважити що ці практики мають різні завдання та ефективність, але всі вони є інструментами сучасних глобальних перетворень політичного простору. Практики позитивної дискримінації орієнтовані на «споріднені» або «сусідські народи» (як в Туреччині) , «втрачені» співвітчизники (як в Румунії), етнічні «свої» (як в Болгарії, Польщі, Угорщині) .
Болгарська етнокультурна група Одеси: досвід соціокультурної адаптації
(2016) Коч, Світлана Вадимівна; Стоянова, Галина Миколаївна; Коч, Светлана Вадимовна; Стоянова, Галина Николаевна; Koch, Svitlana V.; Stoianova, Halyna M.
Предметом аналізу є особливості організації соціокультурного простору болгарської етнокультурної групи Одеси. Зазначено, що болгарське населения Одеської області, як традиційна етнокультурна група регіону, сформувалась упродовж XVIІI-XIX ст. Сталі соціальні повсякденні практики створили основу подальшої адаптації в середовищі полікультурного міста, дозволили групі виступити активним учасником соціального простору в мегаполici.
Взаємодія з органами державної влади
(2019) Узун, Юлія Вадимівна; Коч, Світлана Вадимівна; Узун, Юлия Вадимовна; Коч, Светлана Вадимовна; Uzun, Yuliia V.; Koch, Svitlana V.
Дисципліна «Взаємодія з органами державної влади» спрямований на вивчення основ політико-правових засад, форм та процедур взаємодії громадян та інститутів громадянського суспільства з органами державної влади. Дисципліна викладається на факультеті міжнародних відносин, політології та соціології студентам спеціальності «політологія» на першому курсі. Курс розрахований на один навчальний семестр, він включає 24 годин лекцій, 34 семінарських занять, 20 годин індивідуальної й 20 годин самостійної роботи студентів. Дисципліна є обов’язковою. Підсумкова фрома контролю – іспит. Особлива увага приділяється вивченню концептуально-теоретичним аспектам в аналізі походження держави та суспільства, владних та громадських інститутів, правових механізмів контролю публічної та приватної сфери. Держава вивчається як соціальний інститут, як політична, структурна, територіальна організація суспільства. Представлено процес взаємодії між інститутами держави і громадського суспільства, яке обмежує державу, як інститут примусу. Актуальним є вивчення сучасних підходів до інтерпретації механізмів взаємодії між державою та суспільством в ракурсі прав та обов’язків громадян. Представлено аналіз форм політичної участі, як право і як обов’язок в контексті права на аполітичність та абсентеізм. Мета дисципліни полягає у вивченні досвіду зарубіжних країн та України щодо реалізації системи демократичних взаємовідносин між суб’єктами громадсько-політичних відносин. Вивчення дисципліни спрямоване на формування компетентностей: КЗП-08.
Взаємодія між центром і регіонами: роль лобізму у формуванні політичних рішень та ресурсного розподілу
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Цвікілевич, Анастасія Дмитрівна; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Протягом останніх десятиліть ми можемо спостерігати в Європі на державному рівні певну тенденцію до децентралізації, що відбувалася паралельно з передачею частково суверенітету від національних урядів до наднаціональних інституцій. Тобто політичні рішення все частіше і частіше почали формуватися на загальноєвропейському рівні, що став більш привабливим політичним майданчиком для різноманітних груп інтересів, в тому числі і регіональних груп. До того ж багато рішень ЄС стосуються повноважень субнаціональних органів державної влади та потребують імплементації саме на регіональному рівні. Ці рішення можуть стосуватися питань освіти, навколишнього середовища, питань перерозподілу ресурсів у сфері транспорту та інфраструктури, тобто прямо або опосередковано впливати на економічну конкурентоспроможність регіонів. Так як наша країна знаходить на активному шляху до вступу до ЄС, я вважаю, що нам як науковцям, надзвичайно важливо дослідити в яких умовах нам доведеться функціонувати.
Від периферії до центру: амбівалентність європейського прикордоння
(2022) Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Стаття присвячена розгляду концептуальних підходів до аналізу внутрішніх політичних просторів Європи, які отримали характерні особливості прикордонних та периферійних систем. Простежено причини та умови концептуального переосмислення понять «периферії» та «центру» за умов варіативності прикордонних систем на прикладі західноєвропейського та східноєвропейського прикордоння. Пропонується аналіз найбільш прагматичних теорій прикордонного розвитку, застосованих до європейських прикордонних ландшафтів. Основна увага приділяється трьом моделям: 1) західноєвропейського прикордонного ландшафту, який сформувався поміж імперських центрів за рахунок створення мережевої соціально-економічної торговельної системи, забезпечуючи буферними політичними організаціями просторовий кордон, в межах якого функціонують малі, економічно і політично ефективні держави офшорного типу; 2) східноєвропейського прикордонного ландшафту, що сформувався в межах тримор’я, поміж центрів континентальних імперій, які маргіналізували прикордонний простір, перетворивши його на конкурентну буферну зону мультикультурного типу; 3) моделі простору Європи в межах Європейського Союзу, який формується як мережева інституційована соціально-культурна система, де поетапно відбувається процес відмови від універсальних територіально-політичних систем на користь пост-національних, здатних враховувати множинність індивідуальних та колективних ідентичностей. В центрі уваги знаходиться проблема трансформації периферійних просторів ЄС, які осмислюються в межах двох підходів: 1) як експансіоністська політична стратегія «розширення» Союзу, яка реалізується за рахунок стандартизації інститутів та норм, а інтеграція периферійних територіально-політичних та локальних акторів відбувається в межах «політики сусідства»; 2) як широке використання фронтирного дискурсу по відношенню до проекту розростання політичного та географічного простору Європи. Проміжні прикордонні простори трансформуються в систему транскордонної взаємодії, що обумовлює рух кордонів макрорегіонів.
Гетьманщина в умовах становлення Вестфальської системи міжнародіних відносин
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Хиля, Софія Артемівна; Khylia, Sofiia A.; Коч, Світлана Вадимівна; Коч, Светлана Вадимовна; Koch, Svitlana V.
Стаття присвячена аналізу процесів набуття соціально-політичної суб’єктності Гетьманщиною в умовах оформлення Вестфальської системи після 30-річної війни в Європі XVII століття.
Гуманітарна інтервенція: міжнародні та політико-правові аспекти
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Петриченко, Дар’я; Petrychenko, D. O.; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
У цій статті розглядається суперечливе питання про те, коли і як міжнародне співтовариство може виправдано втручатися у внутрішні справи держави. Розглянуто правові рамки гуманітарної інтервенції, спираючись на принципи міжнародного права, такі як суверенітет держав, принцип невтручання та відповідальність за захист і шкоду. Розглядаються політичні стратегії та виклики, пов'язані з реалізацією гуманітарних інтервенцій, з акцентом на роль міжнародних організацій, таких як ООН.
Диаспоры в миграционном процессе Европы
(2012) Коч, Светлана Вадимовна; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Современные миграционные процессы перестали быть просто фактором социально-экономического развития (как это происходило в ХVІ - ХХ вв. ), сегодня они обусловили появление новых субъектов социально-политического процесса – сообществ мигрантов. В лите- ратуре можно встретить мнение о формировании новых «наций» ми- грантов, которые «приростают» на новой почве без цели «растворе- ния» или приспособления к существующей среде, а приспосабливают эту новую среду под нужды своей собственной культуры. Современ- ная миграция приобретает чертры колонизационного процесса - за- хвата территорий, ресурсов, cохранения и в последствии насажде- ния елементов собственных социально-культурных предпочтений. В таких условиях значительно возросла роль этнических диаспор в со- временных миграционных процессах.
Диаспоры Юга Украины в системе региональных геополитических отношений
(2012) Коч, Светлана Вадимовна; Узун, Юлия Вадимовна; Коч, Світлана Вадимівна; Узун, Юлія Вадимівна; Koch, Svitlana V.; Uzun, Yuliia V.
Статья посвящена анализу развития диаспорных групп в условиях устойчивого культурно-политического пограничья. Рассмотрены особенности формирования социокультурного пространства на фоне геполитических трансформаций региона. На примере региональных диаспор Юга Украины показано воздействие геополитической ситуации на условия социально-культурной и экономической адаптации группы в регионе. Диаспора представлена как самостоятельный субъект национальных отношений, который способен влиять на выработку целевых направлений государственной национальной политики, региональных стратегий национальных отношений, а также и техник и технологий ситуативного этнополитического менеджмента.
Дипломатична та консульська служба
(2019) Коч, Світлана Вадимівна; Коч, Светлана Вадимовна; Koch, Svitlana V.
Курс «Дипломатична й консульська служба» є одним з обов'язкових курсів для підготовки студентів за фахом «Міжнародні економічні відносини». Він викладається студентам третього курсу денного відділення. Проблематика, що розглядається в рамках курсу, є предметом розгляду суміжних дисциплін і може розглядатися під різними кутами зору: історія дипломатії та історія міжнародних відносин, сучасна практика зовнішньої політики України та інших держав, державні інститути, право, соціальна психологія, етикет та протокол та ін. Отже формування комплексного уявлення про дипломатичну та консульську службу формується на основі міждисциплінарного підходу. Курс «дипломатична й консульська служба» ґрунтується на попередньому вивченні студентами теорії та історії міжнародних відносин. Курс розрахований на один навчальний семестр, він включає 16 годин лекцій, 14 семінарських занять, 15 годин індивідуальної й 15 годин самостійної роботи студентів. МЕТА дисципліни полягає в підвищити компетентність фахівців з міжнародної економіки в організаційних та адміністративних питаннях діяльності дипломатичних і консульських служб, ознайомлення студентів із правовими аспектами функціонування дипломатичної та консульської служб в Україні та інших країнах.
Електоральні технології: практики ефективного застосування
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Багіров, Мурад Сахібович; Bagirov, Murad S.; Коч, Світлана Вадимівна; Коч, Светлана Вадимовна; Koch, Svitlana V.
Стаття присвячена емпіричному аналізу дії класичних та новітніх електоральних технологій. У статті представлена характеристика структури класичних технологій залучення електорального ресурсу, визначена обмеженість традиційних методів політичної комунікації та еволюція сучасних методів отримання голосів на прикладі застосування нових технологій (заснованих на штучному інтелекті та аналізі Big data).
Кліважування простору Північного Причорномор’я: геополітичні суперечки в епоху пост-правди
(2018) Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Причорномор’я протягом століть залишається зоною геополітичного протистояння прикордонних держав: Болгарії, Росії, Румунії, Туреччини, України, Молдови та інших. Вибудовуючи свою геополітичну суб’єктність, кожне з них розглядає регіон як частину простору етногенезу, націогенезу і політогенезу. Сучасний регіоналізм в політичних практиках суміжних держав Причорномор’я став проявом різних процесів. В одному випадку, як механізм децентралізації та лібералізації в рамках глобальних інтеграційних тенденцій, а в другому – як практика реалізації постімперських геополітичних ідеологій. У цьому випадку він в кінцевому рахунку спрямований на руйнування територіального статус-кво. Такі процеси на стадії зародження та оформлення проявляться в вигляді політики «м’якої сили» і відбуваються під ширмою «відродження» нації і справедливості. Мета статті – продемонструвати специфіку Причорномор’я як прикордонного регіону та транскордонної системи та акцентувати увагу на нових якостях соціального і інформаційного просторів. Так, вихід на політичну арену нових акторів – регіональних спільнот і локальних етнокультурних і діаспорних груп, зумовило співіснування різних версій історичної «правди», політичної доцільності, соціальної справедливості в регіону. В статті продемонстровано, що інформаційний та комунікаційний простори стали ареною для політичних дій держав, які проводять в регіоні цілеспрямовану культурну та меморіальну політику. Метою таких заходів проголошується турбота та захист співвітчизників, збереження пам’яті про спільне минуле, створення умов для інтегрування регіону в семіотичну та інституційну систему держави. Зроблено висновок про те, що усі суб’єкти регіональних геополітичних відносин розглядають транскордоння Північного Причорномор’я як стратегічний простір для подальшого національного розвитку. При цьому відзначено, що національні стратегії на початку ХХI ст. були трансформовані за рахунок розширеного тлумачення «націй», які «вийшли» за державні кордони та «включили» у свій склад закордонних співвітчизників, які втратили громадянство, споріднені етнічні групи, а також історичні та етногенетичні простори, які в минулому належали державам і розуміються як «втрачені».
Коллективная память в процессе формирования идентификационной стратегии диаспоры в условиях адаптации к социально-политическим ирзменениям (на примере диаспорных групп Юго-Западного пограничья Украины)
(2011) Коч, Светлана Вадимовна; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Предметом анализа стали особенности функционирования коллективной памяти в этнических группах региона. Показано, что коллективная память способна влиять на эффективность адаптации группы к окружающей социально-политической среде, актуализируя нужные «отрезки» культурной традиции.

Перегляд за Автор "Koch, Svitlana V."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування