Від периферії до центру: амбівалентність європейського прикордоння
Вантажиться...
Дата
2022
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Стаття присвячена розгляду концептуальних підходів до аналізу внутрішніх політичних просторів Європи, які отримали характерні особливості
прикордонних та периферійних систем. Простежено причини та умови
концептуального переосмислення понять «периферії» та «центру» за умов
варіативності прикордонних систем на прикладі західноєвропейського та
східноєвропейського прикордоння. Пропонується аналіз найбільш прагматичних теорій прикордонного розвитку, застосованих до європейських прикордонних ландшафтів. Основна увага приділяється трьом моделям: 1) західноєвропейського прикордонного ландшафту, який сформувався поміж
імперських центрів за рахунок створення мережевої соціально-економічної
торговельної системи, забезпечуючи буферними політичними організаціями просторовий кордон, в межах якого функціонують малі, економічно
і політично ефективні держави офшорного типу; 2) східноєвропейського
прикордонного ландшафту, що сформувався в межах тримор’я, поміж центрів континентальних імперій, які маргіналізували прикордонний простір,
перетворивши його на конкурентну буферну зону мультикультурного типу;
3) моделі простору Європи в межах Європейського Союзу, який формується як мережева інституційована соціально-культурна система, де поетапно
відбувається процес відмови від універсальних територіально-політичних
систем на користь пост-національних, здатних враховувати множинність
індивідуальних та колективних ідентичностей. В центрі уваги знаходиться
проблема трансформації периферійних просторів ЄС, які осмислюються в
межах двох підходів: 1) як експансіоністська політична стратегія «розширення» Союзу, яка реалізується за рахунок стандартизації інститутів та
норм, а інтеграція периферійних територіально-політичних та локальних
акторів відбувається в межах «політики сусідства»; 2) як широке використання фронтирного дискурсу по відношенню до проекту розростання
політичного та географічного простору Європи. Проміжні прикордонні простори трансформуються в систему транскордонної взаємодії, що обумовлює
рух кордонів макрорегіонів.
The article is devoted to the consideration of conceptual approaches to the analysis of the internal political spaces of Europe, which have acquired characteristic features of the border and peripheral systems. The reasons and conditions of the conceptual reinterpretation of the concepts of «periphery» and «center» under the conditions of variable border systems are traced using the example of the Western European and Eastern European borders. An analysis of the most pragmatic theories of border development applied to European border landscapes is offered. The main attention is paid to three models: 1) the Western European border landscape, which was formed between imperial centers due to the creation of a network socio-economic trade system, providing a spatial border with buffer political organizations, within which small, economically, and politically effective states of the offshore type function; 2) the Eastern European border landscape, which was formed within the borders of the Three Seas, between the centers of continental empires, which marginalized the border space, turning it into a competitive multicultural buffer zone; 3) models of the space of Europe within the European Union, which is formed as a network institutionalized socio-cultural system, where the process of abandoning universal territorial and political systems in favor of post-national ones, capable of taking into account the plurality of individual and collective identities, is gradually taking place. The focus is on the problem of the transformation of the peripheral spaces of the EU, which are interpreted within the framework of two approaches: 1) as an expansionist political strategy of «enlargement» of the Union, which is implemented due to the standardization of institutions and norms, and the integration of peripheral territorial-political and local actors takes place within «neighborhood policies»; 2) as a wide use of frontier discourse in relation to the project of expanding the political and geographical space of Europe. The intermediate border spaces are transformed into a system of cross-border interaction, which determines the movement of the borders of macro-regions.
The article is devoted to the consideration of conceptual approaches to the analysis of the internal political spaces of Europe, which have acquired characteristic features of the border and peripheral systems. The reasons and conditions of the conceptual reinterpretation of the concepts of «periphery» and «center» under the conditions of variable border systems are traced using the example of the Western European and Eastern European borders. An analysis of the most pragmatic theories of border development applied to European border landscapes is offered. The main attention is paid to three models: 1) the Western European border landscape, which was formed between imperial centers due to the creation of a network socio-economic trade system, providing a spatial border with buffer political organizations, within which small, economically, and politically effective states of the offshore type function; 2) the Eastern European border landscape, which was formed within the borders of the Three Seas, between the centers of continental empires, which marginalized the border space, turning it into a competitive multicultural buffer zone; 3) models of the space of Europe within the European Union, which is formed as a network institutionalized socio-cultural system, where the process of abandoning universal territorial and political systems in favor of post-national ones, capable of taking into account the plurality of individual and collective identities, is gradually taking place. The focus is on the problem of the transformation of the peripheral spaces of the EU, which are interpreted within the framework of two approaches: 1) as an expansionist political strategy of «enlargement» of the Union, which is implemented due to the standardization of institutions and norms, and the integration of peripheral territorial-political and local actors takes place within «neighborhood policies»; 2) as a wide use of frontier discourse in relation to the project of expanding the political and geographical space of Europe. The intermediate border spaces are transformed into a system of cross-border interaction, which determines the movement of the borders of macro-regions.
Опис
Ключові слова
прикордоння, регіон, центр, периферія, фронтир, border area, region, center, periphery, frontier
Бібліографічний опис
Міжнародні та політичні дослідження = Іnternational and Political Studies