Кліважування простору Північного Причорномор’я: геополітичні суперечки в епоху пост-правди

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2018
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Причорномор’я протягом століть залишається зоною геополітичного протистояння прикордонних держав: Болгарії, Росії, Румунії, Туреччини, України, Молдови та інших. Вибудовуючи свою геополітичну суб’єктність, кожне з них розглядає регіон як частину простору етногенезу, націогенезу і політогенезу. Сучасний регіоналізм в політичних практиках суміжних держав Причорномор’я став проявом різних процесів. В одному випадку, як механізм децентралізації та лібералізації в рамках глобальних інтеграційних тенденцій, а в другому – як практика реалізації постімперських геополітичних ідеологій. У цьому випадку він в кінцевому рахунку спрямований на руйнування територіального статус-кво. Такі процеси на стадії зародження та оформлення проявляться в вигляді політики «м’якої сили» і відбуваються під ширмою «відродження» нації і справедливості. Мета статті – продемонструвати специфіку Причорномор’я як прикордонного регіону та транскордонної системи та акцентувати увагу на нових якостях соціального і інформаційного просторів. Так, вихід на політичну арену нових акторів – регіональних спільнот і локальних етнокультурних і діаспорних груп, зумовило співіснування різних версій історичної «правди», політичної доцільності, соціальної справедливості в регіону. В статті продемонстровано, що інформаційний та комунікаційний простори стали ареною для політичних дій держав, які проводять в регіоні цілеспрямовану культурну та меморіальну політику. Метою таких заходів проголошується турбота та захист співвітчизників, збереження пам’яті про спільне минуле, створення умов для інтегрування регіону в семіотичну та інституційну систему держави. Зроблено висновок про те, що усі суб’єкти регіональних геополітичних відносин розглядають транскордоння Північного Причорномор’я як стратегічний простір для подальшого національного розвитку. При цьому відзначено, що національні стратегії на початку ХХI ст. були трансформовані за рахунок розширеного тлумачення «націй», які «вийшли» за державні кордони та «включили» у свій склад закордонних співвітчизників, які втратили громадянство, споріднені етнічні групи, а також історичні та етногенетичні простори, які в минулому належали державам і розуміються як «втрачені».
The Black Sea Region, during the centuries, has been stayed as a zone of geopolitical confrontation between borderland states of Bulgaria, Russia, Romania, Turkey, Ukraine, Moldova and others. Each of them, building geopolitical capacity, considers the region as a part of space of ethnogenesis, natiogenesis and politogenesis.   The modern regionalism in political practices of the neighbouring states of the Black Sea Region has demonstrated different processes. In one case, it is the mechanism of decentralization and liberalization within global integrational tendencies, in other case – the practise of realization of Post-Imperial geopolitical ideologies. In such case, it is consequently directed to ruin territorial Status Quo. These processes on the stage of emergence and formation of the “soft power” policy have been developed in the form of “nation and justice revival” policy.  The aim of this paper is to demonstrate the features of the Black Sea Region as borderland region and trans-boundary system, and to focus on the new features of social and informational spaces. Thus, emergence of the new actors – regional societies and local ethnocultural and diasporal groups on the political stage caused co-existence of different versions of historical “truth”, political expediency, social justice in the region.  The paper demonstrates that informational and communicational spaces became the arena for political actions of the states that conduct purposeful cultural and memorial policy. The aim of such measures has been declared the care of compatriots, preservation of memory about common past, making conditions for integration of the region to the semiotic and institutional state system. It was concluded that all subjects of regional geopolitical relations consider the transboundation of the Northern Black Sea Region as a strategic space for further national development. It is noted that national strategies in the early twenty-first century were transformed to expanded interpretation of "nations" that "came out" along the state borders and "included" their compatriots who lost their citizenship, related ethnic groups, as well as historical and ethnogenetic spaces that in the past belonged to the states and are understood as "lost".
Опис
Ключові слова
транскордоння, кліважи, постправда, регіональна політика, політика щодо співвітчизникові, меморіальна політика, transboundary, cleavage, post-truth, regional policy, policy on compatriots, memorial policy
Бібліографічний опис
Політичне життя
ORCID:
УДК