Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Альтернативні способи вирішення спорів і право справедливості: між історичною аналогією та сучасною автономією ADR
(Гельветика, 2025) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia O.
У статті досліджується співвідношення альтернативних способів вирішення спорів (ADR) та права справедливості (equity) крізь призму історичного розвитку правових систем і сучасних теоретичних підходів до реформування правосуддя. Проаналізовано етимологічні та доктринальні засади формування права справедливості в англосаксонській правовій традиції, зокрема його виникнення як реакції на надмірний формалізм загального права (common law) і становлення як самостійної юрисдикції з обов’язковими та примусово виконуваними рішеннями.
Окрему увагу приділено генезі концепції ADR у другій половині ХХ століття, зокрема ідеям Ф. Сандера щодо «суду з багатьма дверима», підходам М. Ґалантера до правового плюралізму та реформам доступу до правосуддя, описаним М. Каппеллетті та Б. Ґартом. Показано, що розвиток ADR у різних правових системах був зумовлений кризою судоцентричного мислення, перевантаженістю судів і необхідністю врахування багатовимірної природи конфліктів.
Проаналізовано концепцію американського професора Томаса О. Мейна, який розглядає ADR як «нову форму права справедливості» або його «відродження» в сучасних умовах. Водночас у статті обґрунтовується критичний підхід до цієї ідеї. Доводиться, що, попри функціональні подібності між equity та ADR — гнучкість, індивідуалізований підхід і відхід від жорсткого формалізму, — ці явища істотно різняться за своєю правовою природою. ADR не є автономною юрисдикцією, ґрунтується переважно на добровільній згоді сторін, не спирається на державний примус і в окремих моделях може відходити від матеріально-правових стандартів юридичної справедливості.
Зроблено висновок, що ADR не може бути ототожнене з правом справедливості в доктринальному сенсі, а має розглядатися як самостійний, плюралістичний механізм врегулювання конфліктів, який співіснує із судовим правосуддям, але не замінює його.
Поняття оригінальності твору в українському законодавстві в контексті суб’єктивного підходу до оригінальності в країнах системи droit d’auteur
(Гельветика, 2025) Булат, Наталія Миколаївна; Bulat, Nataliia M.
Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 01.12.2022 вперше надає легальне визначення оригінальності твору, згідно з яким оригінальність твору має відображати творчі рішення, прийняті автором під час створення твору. Варто зауважити, що вимога творчої діяльності та творчих рішень є відображенням суб’єктивного підходу до оригінальності, який традиційно притаманний країнам системи droit d’auteur, що зазвичай реалізовано в країнах цивільного права, зокрема в Україні. Саме цей підхід свого часу став домінуючим у практиці ЄС. Поява легального визначення оригінальності в українському законодавстві зумовлює потребу в дослідженні цього поняття. Зокрема, варто звернути увагу на кожну з ознак, що випливає з легального визначення, розглянувши їх у контексті суб’єктивного підходу до оригінальності, що традиційно застосовується в країнах системи droit d’auteur. Метою статті є аналіз поняття оригінальності твору в українському законодавстві як відображення суб’єктивного підходу до оригінальності твору, що зазвичай застосовується в країнах системи droit d’auteur. Для досягнення цієї мети в роботі виявлено та розглянуто ознаки оригінальності твору, що випливають із легального визначення, а також проаналізовано виявлені ознаки в контексті суб’єктивного підходу до оригінальності твору, що притаманний країнам системи droit d’auteur, з урахуванням практики ЄС. За результатами аналізу легального визначення оригінальності твору в контексті суб’єктивного підходу до оригінальності в статті обґрунтовано висновок, що оригінальність характеризує твір як результат власної інтелектуальної творчої діяльності автора, тобто такої діяльності, що вимагає прийняття автором у процесі створення твору вільних і творчих рішень, що не продиктовані жодними чинниками, які не залишають місця для творчої свободи, враховуючи, що такі творчі рішення мають бути відображені у творі.
Право на кібербезпеку страхувальника: нові стандарти та їх вплив на страхові послуги
(Гельветика, 2025) Борщенко, Владлена Валеріївна; Borshchenko, Vladlena V.
Статтю присвячено дослідженню цивільно-правової природи морського судна як об’єкта права власності в умовах оновлення цивільного законодавства України. Актуальність теми зумовлена процесами рекодифікації Цивільного кодексу України, які передбачають переосмислення базових категорій речового права, зокрема поняття речі, структури права власності, меж здійснення правомочностей власника та ролі публічних інтересів у приватноправовому регулюванні. Морське судно належить до об’єктів цивільних прав зі складним правовим режимом, що поєднує приватноправові та публічно-правові елементи, зумовлені специфікою морської діяльності, міжнародним характером судноплавства та підвищеними вимогами до безпеки й охорони довкілля.
У статті проаналізовано сутність цивільно-правової природи морського судна як об’єкта права власності з урахуванням положень Концепції рекодифікації цивільного законодавства України, а також узгодження відповідних теоретичних підходів із нормами Кодексу торговельного мореплавства України та Закону України «Про морські порти України».
Обґрунтовано, що відсутність універсального нормативного визначення поняття «судно» зумовлює потребу у його цивілістичній кваліфікації як індивідуально визначеної рухомої речі зі спеціальним правовим режимом, який за рівнем формалізації та публічності наближається до режиму нерухомого майна.
Доведено, що публічно-правові обмеження, встановлені морським і портовим законодавством та міжнародними конвенціями, не змінюють цивільно-правової природи судна, а визначають межі здійснення права власності, реалізуючи його соціальну функцію.
Сформульовано концептуальні принципи цивільно-правового статусу морського судна, які можуть бути використані для подальшого вдосконалення речового права України, та запропоновано визначення цивільно-правової природи морського судна на засадах основних принципів речового права, запропонованих у Концепції рекодифікації цивільного законодавства, а саме: принцип приватноправової природи морського судна, принцип спеціального речового режиму морського судна, принцип публічності речових прав на морське судно, принцип соціальності права власності на морське судно, принцип системної узгодженості цивільного та морського законодавства.
Фактори прискорення трансформації фінансового права в сучасних умовах
(Гельветика, 2025) Гаран, Ольга Володимирівна; Haran, Olha V.
У статті розглянуто фактори прискорення трансформації фінансового права в сучасних умовах. Звертається увага, що фінансове право як галузь публічного права, що регулює суспільні відносини щодо формування, розподілу та використання централізованих і децентралізованих грошових фондів, переживає період фундаментальної трансформації. До ключових факторів прискорення змін належать: глибока інтеграція та дерегуляція фінансових ринків, розвиток цифрових технологій (FinTech, RegTech, SupTech), посилення впливу міжнародних стандартів пруденційного нагляду та фінансової безпеки (AML/ CFT), а також періодичні системні кризи та макроекономічна нестабільність.
Зазначено, що науковий аналіз цих факторів стикається з низкою методологічних та концептуальних викликів. По-перше, це проблема нелінійної взаємодії та синергії трансформаційних детермінантів (глобалізація, цифровізація тощо), що ускладнює ізоляцію впливу окремого чинника. По-друге, гострою залишається структурна асинхронність між динамікою інновацій (наприклад, блокчейн, криптоактиви) та правотворчим процесом, що веде до регуляторного вакууму. По-третє, для України особливо актуальною є проблема багаторівневої гармонізації законодавства в умовах євроінтеграції та імплементації acquis communautaire ЄС. По-четверте, існує фрагментарність наукового дискурсу, що потребує комплексного міждисциплінарного підходу.
За результатами дослідження виокремлено основні чинники прискорення трансформації фінансового права: цифровізація суспільства; макроекономічна нестабільність; інтеграція ESG-принципів; високий розмір державного боргу України. Зазначено, що цифровізація трансформує фінансове право, породжуючи нові явища (криптоактиви тощо), які не відповідають класичним правовим конструкціям. Це потребує адаптації його інститутів до електронних платіжних систем, державних реєстрів та інноваційних інструментів. Глобалізація фінансових ринків зумовлює необхідність гармонізації національних прав із міжнародними стандартами (наприклад, FATF, Базельські угоди, директиви ЄС) і породжує виклики, зокрема у сфері протидії відмиванню коштів. Інтеграція ESG-принципів може стати чинником глибинної трансформації через розширення предмета регулювання, формування нових інструментів та посилення прозорості. Макроекономічна нестабільність і високий державний борг прискорюють зміни, змушуючи розробляти антикризові інструменти, реформувати бюджетне й податкове право та вдосконалювати управління боргом. Запропоновано рекомендації для законодавчої політики, спрямованої на підвищення ефективності й адаптивності фінансово-правового регулювання.
Недоліки сучасної теорії суб’єктів адміністративного права
(Гельветика, 2025) Миколенко, Олександр Іванович; Mykolenko, Oleksandr I.
У статті здійснено критичний аналіз сучасних підходів до системи та класифікації суб’єктів адміністративного права, що представлені в навчально-методичній літературі. Наголошено, що ґрунтовні змістовні зміни адміністративного права як галузі національного права, які відбулися на матеріальному (об’єктивному) та світоглядному (суб’єктивному) рівнях в Україні, потребують інших підходів до визначення таких важливих галузевих інститутів і категорій, як адміністративна правосуб’єктність, адміністративно-правовий статус, компетенція, повноваження та суб’єкти адміністративного права. Зроблено висновок, що теорія адміністративного права з питань визначення системи суб’єктів адміністративного права чомусь загальмувала й не розвивається суттєво останнім часом, що негативно позначається на розвитку науки адміністративного права, національного законодавства, освітнього процесу в закладах вищої освіти юридичної спрямованості та на практиці діяльності суб’єктів публічного адміністрування й адміністративних судів. Перспективним бачиться розвиток не тільки теорії публічного адміністрування, принципів адміністративного права та публічно-сервісної складової діяльності владних суб’єктів, а й теорії суб’єктів адміністративного права, без якої неможливо побудувати цілісну й узгоджену між собою систему знань про адміністративне право та інші адміністративно-правові явища в Україні і світі.
Особливості реалізації принципу рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом на стадії відкриття провадження
(Гельветика, 2025) Куля, Володимир Сергійович; Kulia, Volodymyr S.
У статті здійснено ґрунтовний аналіз особливостей реалізації фундаментального принципу рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом саме на початковій стадії відкриття провадження. Наведено негативні факти реалізації цього принципу під час дії воєнного стану та поширення спорів, пов’язаних із проходженням військової служби, зокрема: прояви надмірного формалізму судів під час вирішення питання про відкриття провадження (що підтверджується позицією ЄСПЛ та практикою Верховного Суду); дискримінація за категоріями справ, що проявляється в необґрунтованому затягуванні відкриття провадження (особливо у справах військовослужбовців); невизначеність законодавства щодо застосування строків звернення до суду для похідних позовних вимог і дискримінаційна вимога сплати судового збору військовослужбовцями у справах, пов’язаних із виконанням військового обов’язку (на прикладі відшкодування неотриманого речового забезпечення). Запропоновано шляхи розв’язання виявлених недоліків як на теоретичному, так і на практичному рівні.
Податкові правовідносини і відносини адміністративних зобов’язань: доктринальні питання зв’язку та взаємоузгодження
(Гельветика, 2025) Білик, Павло Петрович; Bilyk, Pavlo P.
У статті здійснено теоретичний аналіз підстав та обґрунтування можливості трансформації державно-владної діяльності з упорядкування суспільних відносин у виконавчо-розпорядчий спосіб із державно-управлінських засад на публічно- адміністративні. Наголошено, що, попри наявність окремих теоретичних напрацювань, на сьогодні відчувається брак комплексних досліджень, які б розглядали податкові правовідносини саме як відносини адміністративних зобов’язань, що унеможливлює відповідні трансформації чинного податкового законодавства, де органи адміністрування податків, виконуючи роль органу публічно-сервісного обслуговування платників податків, повинні стати органами забезпечення належного виконання приватними особами їх податкового обов’язку. Це зумовлює потребу в подальшому системному осмисленні категорії «адміністративні зобов’язання» в податковому праві з урахуванням нових викликів і завдань правової реальності в Україні. Критичному аналізу були піддані підстави визначення переваг публічного адміністрування перед державним управлінням, а також проаналізовано публічні правовідносини з огляду можливості їх розуміння як відносин адміністративних зобов’язань. Податкові правовідносини досліджено як двосторонній юридичний зв’язок адміністративно-зобов’язального характеру. Обґрунтовано необхідність подальшої розробки та впровадження публічно- адміністративних і зобов’язальних засад у практику вдосконалення правового регулювання відносин оподаткування.
Принцип цифрової доступності правосуддя
(Гельветика, 2025) Степанова, Тетяна Валеріївна; Stepanova, Tetiana V.
У статті досліджується принцип доступності правосуддя, а також обґрунтовується потреба у виділенні принципу цифрової доступності правосуддя як окремого самостійного принципу судочинства. Підкреслено, що принципи правосуддя є фундаментальними засадами судової діяльності, які визначають її зміст, мету та межі, забезпечують законність, справедливість, ефективність і довіру суспільства до судової системи.
Окремо розглядається сутність цифрової доступності як закономірного результату розвитку судової системи та трансформації суспільства в інформаційну епоху. Цифрова доступність правосуддя формується під впливом об’єктивних соціальних і технологічних змін, що характеризуються глобалізацією, підвищеною мобільністю громадян, збільшенням обсягу правових спорів та появою нових правових ризиків, зокрема кіберзлочинів і цифрових правопорушень. У статті показано, що цифрова доступність правосуддя забезпечує оперативний і безперешкодний доступ до судових послуг, що передбачає можливість подання позовних заяв, скарг та інших процесуальних документів в електронній формі, отримання своєчасної інформації про стан справи та результати розгляду. Вона сприяє персоналізації процесуальної інформації, надаючи кожному учаснику процесу змогу отримувати дані, що стосуються саме його справи, у зручному форматі та з урахуванням індивідуальних особливостей і потреб.
Крім того, цифрова доступність стимулює індивідуалізацію процесуальної діяльності, даючи змогу суду й учасникам процесу оперативно узгоджувати строки, подавати документи та брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференцій незалежно від їхнього географічного положення чи фізичних обмежень. Вона забезпечує чітке визначення та дотримання процесуальних прав учасників та суду, зменшуючи ризик порушень і забезпечуючи прозорість і контроль на всіх стадіях процесу. Цифрові інструменти, як-от електронні кабінети, автоматизовані системи повідомлень, відеоконференції та Єдина судова інформаційно-комунікаційна система, не лише сприяють реалізації цих функцій, але й підвищують ефективність, оперативність та відкритість судового процесу, забезпечуючи одночасно стандартизовану організацію документообігу та можливість адаптації процедур під конкретні обставини справи.
Доводиться, що цифрова доступність правосуддя не є частиною загального принципу доступності, а виступає самостійним принципом судочинства, що відповідає сучасним тенденціям розвитку правової системи, технологічному прогресу та новим соціальним викликам.
Estimation of the extent of marine pollution as a consequence of the Kakhovka reservoir dam destruction based on simulation results
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Tuchkovenko, Yurii S.; Kushnir, Dmytro V.; Тучковенко, Юрій Степанович; Кушнір, Дмитро Валентинович
Problems Statement and Purpose. In June 2023, as a result of the Kakhovka reservoir dam destruction, pollutants from the Dnipro River entered the Black Sea. This paper discusses the problem of determining the possible accumulation zones of these pollutants in the bottom sediments of the north-western Black Sea water area. The urgency of the problem is determined by the fact that these accumulation zones are potential long-term sources of secondary pollution of the marine environment. Preliminary identification of these zones is necessary for assessing damage done to the natural resources of the sea, as well as for the preparation of marine environment monitoring after the end of military operations. Numerical modelling is used to determine zones of marine pollution, since contact studies in the open sea and in the coastal areas are currently impossible. The hypothesis is accepted that the zones of pollutant accumulation in bottom sediments correspond to those sea areas where the concentration of conservative spill of neutral buoyancy was high in the bottom water layer.
Data and Methods. The numerical hydro- and thermodynamic model Delft3D Flow Flexible Mesh (D-Flow FM), developed by an independent institute for applied research Deltares (Delft, the Netherlands), was used to solve the above problem. The distribution of conservative spill of neutral buoyancy and mineral suspended matter coming with polluted transitional waters from the Dnipro-Bug estuary during June 2023 was modelled. Near the mouth of the Dnipro River an open lateral boundary was set in the model. Based on the data from the hydro-meteorological station “Port Kherson”, boundary conditions in the form of water level time-series were imposed. During the simulation, the concentration of the conservative spill of neutral buoyancy was assumed to be equal to 1 conditional unit at the open boundary. The mineral suspended matter concentration was set equal to 100 conventional units. The gravitational settling velocity of suspended particles was assumed to be 5 × 10⁻⁵ m s⁻¹. The variability of meteorological parameters (zonal and meridional components of wind speed, atmospheric pressure reduced to mean sea level, air temperature, relative air humidity, percentage of total cloudiness) was set at the upper boundary of the computational domain based on data from the forecast archive of the global weather model GFS (Global Forecast System).
Results and Discussion. The simulation results allowed us to estimate the spatial extent and relative level of pollution of the sea water in the north-western Black Sea area both in the surface and near the seabed. This estimation would not be possible using remote sensing methods only. Areas with possible significant level of sediment contamination and potential sources of secondary marine pollution (due to resuspension) were highlighted. It is recommended to conduct a verificatory monitoring of water and sediment contamination levels for these areas after the end of military operations.
Сучасний водний стік великих річок України, які впадають у північно-західну частину Чорного моря
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025) Овчарук, Валерія Анатоліївна; Ovcharuk, Valeriya A.
У контексті сучасних кліматичних змін та зростання антропогенного навантаження прогнозування стану прибережних вод Чорного моря потребує достовірної оцінки водності великих річок України, від стоку яких залежить формування термо-халінної структури та динаміки вод Північно-західної частини Чорного моря. Метою дослідження є аналіз сучасних тенденцій водного стоку в пригирлових ділянках Дніпра, Південного Бугу, Дністра й Дунаю для подальшого уточнення граничних умов числових гідротермодинамічних моделей та надання даних для системи кліматично-розумних рішень, що сприяє досягненню ЦСР-6 (чиста вода та санітарія) та ЦСР-13 (дії щодо зміни клімату), підтримуючи прийняття обґрунтованих рішень у водокористуванні та управлінні ризиками. Використано багаторічні гідрологічні ряди спостережень (1981–2021 рр.) та оперативні дані до 2024 року, що зберігаються в лабораторії гідрологічної інформації ОНУ та надаються Українським гідрометцентром. Застосовано гідролого-генетичний аналіз часових рядів, статистичні методи, побудову різницевих інтегральних кривих та визначення типових внутрішньорічних розподілів стоку для характерних за водністю років. Показано, що всі досліджувані річки перебувають у фазі тривалої маловодності, проте її початок і вираженість різняться. Для Південного Бугу після 2010 року зафіксовано різке й стійке зменшення стоку, який у 2024 р. становить лише третину середнього багаторічного значення. На Дніпрі тривала маловодна фаза спостерігається з 2010-х років, двічі (2015, 2020 рр.) досягаючи історичних мінімумів. Стік Дністра та Дунаю також характеризується циклічною мінливістю з домінуванням маловодних періодів упродовж останнього десятиліття. Для кожної річки визначено внутрішньорічні розподіли стоку для багатоводних, середньоводних і маловодних років, що є критично важливим для коректного завдання граничних умов у моделях D-Flow FM. Усі великі річки України, що впадають у Чорне море, нині перебувають у фазі стійкого маловоддя, що суттєво впливає на обсяги надходження прісної води до Північно-західної частини моря та має бути враховано під час гідродинамічного моделювання. Для сучасних умов рекомендаційно використовувати типові схеми маловодних років із урахуванням можливих відхилень у межах фактичних багато-водних сценаріїв. Результати дослідження можуть слугувати основою для розробки та впровадження ЦСР у межах ЦСР-6 і ЦСР-13, що забезпечують адаптивне управління водними ресурсами та підтримку рішень у боротьбі зі зміною клімату.