Переглянути
Нові надходження
Документ Суспільний вербальний імідж українських президентів: семантико-словотвірний аспект(Твори, 2024) Хрустик, Надія Михайлівна; Стрій, Людмила Іванівна; Кіщенко, Алла Миколаївна; Khrustyk, Nadiia M.; Strii, Liudmyla I.; Kishchenko, Alla M.Стаття присвячена дослідженню суспільного вербального іміджу українських Президентів. Йдеться про семантико-словотвірні засоби його вираження. Розглянуто й проаналізовано політичні прізвиська, перифрази, різні за своєю семантикою оказіональні утворення, які прямо або ж опосередковано характеризують особу або її діяльність. З’ясовано, як колективний суспільний розум оцінює кожного з політиків, його комунікацію з адресатами, суспільно-політичну діяльність, спосіб життя, особистісні риси, поведінку тощо. Дослідження вербальної суспільної характеристики українських політиків, репрезентованої семантико-словотвірними засобами, належної уваги серед мовознавців не знайшло. Звернення до цієї проблематики мають епізодичний та фрагментарний характер. Джерельною базою для написання статті послугувала лексикографічна праця «Словотворчість незалежної України. 2012–2016. Словник», а також матеріал, зібраний на основі наших власних спостережень у ЗМІ. У науковій розвідці схарактеризовано суспільний вербальний імідж 5 українських Президентів – Л. Кравчука, Л. Кучми, В. Ющенка, П. Порошенка, В. Зеленського, визначено й описано семантико-словотвірні засоби формування іміджу. З’ясовано, що вербальний імідж українських Президентів – це суспільна оцінка діяльності політиків, які в різний час були першими особами країни. Формуються вербальні образи українських Президентів на основі сприйняття їх суспільством як керівників країни і як особистостей на основі їх дій, окремих висловлювань, висловлювань одних політиків про інших. Важливе місце серед засобів суспільної вербальної оцінки українських президентів належить семантико-словотвірним засобам.Документ Графічні та орфографічні засоби вираження вербальної агресії в дискурсі соціальних мереж(Твори, 2024) Малишева, Марія Геннадіївна; Malysheva, Mariia G.Розвідку присвячено дослідженню виявів вербальної агресії в текстах соціальних мереж. Метою дослідження є фіксація та опис графічних та орфографічних засобів виражен ня вербальної агресії в мережевому дискурсі, а саме в українськомовному та іспанськомовному сегментах соціальної мережі Facebook. Об’єктом дослiдження є конфлiкт на взаємодiя користувачiв соцiальних мереж, а предметом – графічні та орфографічні вияви агресивної мовленнєвої поведiнки українськомовних та іспанськомовних комунiкантiв пiд час спiлкування в комунiкативному просторi соцiальної мережi Facebook. Джерельною базою для дослiдження слугував українськомовний та іспанськомовний сегмент соцiальної мережi Facebook. До аналiзу були залученi лише тексти коментарiв, iмена, прiзвища та iншi особовi данi не були взятi до уваги, окрiм випадкiв, коли вони траплялися в текстi. Задля досягнення мети дослідження потрактовано терміносполуку «вербальна агресія», виокремлено графічні та орфографічні вияви вербальної агресії в текстах дописів та коментарів користувачів українськомовного та іспанськомовного сегменту соціальної мережі Facebook; надано характеристику зафіксованим маркерам. Графічними й орфографічними засобами, що можуть маркувати вербальну агресію в українськомовному та іспанськомовному мережевому дискурсі, є: зловживання великими літерами, окличними й питальними знаками, подовження голосних і приголосних літер, апелятивація, вживання певних емодзі й зображень, графічне табуювання слів, що належать до мови ворожнечі. В українськомовному сегменті також частотним є навмисне передавання звуків однієї мови графічними засобами іншої мови, вживання закритої дужки (не є притаманним для іспанськомовного сегмента).Документ Концепти і наративи російської пропаганди в аспекті лінгвоекспертного аналізу(Твори, 2024) Завальська, Любов Володимирівна; Кондратенко, Наталія Василівна; Zavalska, Liubov V.; Kondratenko, Nataliia V.Дослідження містить результати розроблення алгоритму семантико-текстуального експертного аналізу текстів російської пропаганди. Визначено поняття пропаганди та розмежовано конструктивну і деструктивну пропаганду. Окреслено відмінності потрактування поняття пропаганди в українській і російській мовах. Схарактеризовано основні риси російської пропаганди та обґрунтовано необхідність виокремлення мовних маркерів у пропагандистських текстах. Проаналізовано відеоматеріали розмов українських журналістів з військовополоненими – російськими військовими, які брали участь у вчиненні збройної агресії в Україні. Здійснено зіставний аналіз телепрограм російських пропагандистів з наративами і концептами, що транслюють військовополонені та інші росіяни. На підставі зіставлення основних тем, термінів, настанов і змісту російських телепрограм політичної тематики, зокрема ток-шоу, і телеграм-каналів та інтернет-ЗМІ, виокремлено основні текстові й семантичні збіги щодо формування політичної реальності. Запропоновано оригінальну методику та алгоритм дій лінгвіста-експерта у дослідженні російської пропаганди та визначенні її мовних особливостей.Документ Проблеми семантичної деривації у сфері евфемістичної лексики польської мови(Твори, 2024) Войцева, Олена Андріївна; Voitseva, Olena A.У статті розглянуто евфемію як динамічне явище, зумовлене лінгвістичними і позамовними чинниками, на матеріалі польської мови. Встановлено, що заміна мовних табу евфемізмами спирається на процеси вторинної номінації з використанням вже наявних у мові номінативних засобів, які виступають в якості нових найменувань названих речей, процесів, явищ, дій. Творення евфемізмів спирається на процеси вторинної номінації, яка передбачає використання наявної в польській мові лексики, що функціонує в якості нових найменувань. Заміна мовних табу евфемістичними номінаціями здійснюється на основі метафоричних моделей, метонімії, функціональних перенесень і генералізації.Документ Комунікативно-функційний потенціал заголовків в есеїстичному тексті(Твори, 2024) Шевченко, Тетяна Миколаївна; Shevchenko, Tetiana M.У статті проаналізовано комунікативно-функційні можливості заголовків есеїстичних текстів О. Бойченко. На підставі аналізу його збірок есеїстики «Аби книжка*», «Більше / Менше», «Щось на кшталт Шатокуа», «Шатокуа плюс», «Мої серед чужих», «Країна за Збручем» тощо зроблено висновки про те, що заголовки привертають увагу нестандартністю, експресивністю, використанням маловідомих понять, креативністю графічного та пунктуаційного оформлення, навіть несподіваністю звучання, якщо читати назви вголос, адже заголовки сповнені звукових засобів виразності – асонансів, алітерацій навіть у таких ємких за обсягом словесних структурах. Наголошено, що комунікативна стратегія автора-есеїста спрямована на те, щоб привернути увагу читача неочікуваними образами, закинути орієнтири для осмислення і, сконденсовано представивши власні опінії з приводу сказаного, залучити реципієнтів до спів- / до-осмислення сказаного. Також зроблено висновок, що назвам есеїв О. Бойченка властива іронічна настанова, а також властиві елементи мовної гри, репрезентовані на різних рівнях мовної системи.Документ Промови Президента України В. Зеленського у перший місяць повномасштабної російсько-української війни: найпоширеніший інваріант звернень до аудиторії(Твори, 2024) Джиджора, Євген Володимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.У статті проаналізований такий елемент риторичної промови, як звернення комунікатора до аудиторії. У відеовиступах В. Зеленського у першій місяць повномасштабної російсько-української війни оформлюється певний інваріант звернення, утворений за схемою “Який народ якої країни”. У промовах Президента України в період з 14 лютого по 24 березня 2022 р. цей інваріант отримує тринадцять окремих втілень, деякі з яких реалізуються неодноразово. Структура вказаного інваріанту є сталою і включає дві пари словосполучень, побудованих як ад’єктив+номінатив, проте з деякими винятками. Натомість, семантика певних варіантів звернення змінюється, що дозволяє розподілити їх на дві групи. До першої групи можна віднести такі варіанти звернень, в яких промовець позначає велич української нації. До другої – варіанти звернень, в яких наголошується на силі українського спротиву. У першому й другому випадках заявлені у зверненнях до аудиторії концепти певною мірою розкриваються в основній частині самого виступу.Документ Лінгвокультурологічна інтерпретація лінгвоментальних складників фразеологізмів із густаторними маркерами (на матеріалі зразків української художньої літератури 18 – 21 ст.)(Назарчук С. Л., 2024) Швець, Юлія Вікторівна; Shvets, Yuliia V.У пропонованій статті проаналізовано фразеологізми з густаторним компонентом (лексикою на позначення їжі та питва), які виокремлено з контекстів творів української художньої літератури 18 – 21 ст. Класифіковано фразеологічні одиниці (ФО) з густаторним компонентом у групи з відповідною семантикою. Окреслено найчастотніші густаторні маркери у межах ФО і на основі отриманих характеристик ідентифіковано унікальні лінгвоментальні риси українців у лінгвокультурологічному аспекті.Документ Особливості мовлення хворих при параноїдній шизофренії: асоціативний аспект(ПолиПринт, 2020) Локота, Ігор Миколайович; Локота, Игорь Николаевич; Lokota, Ihor M.У статті описано результати асоціативного експерименту, проведеного з особами, які мають діагноз «параноїдна шизофренія», та психічно здоровими людьми. Виокремлено та пояснено характерні асоціативні реакції хворих на шизофренію.Документ Мультимодальне вираження вербальної агресії у мережевому дискурсі(Твори, 2022) Малишева, Марія Геннадіївна; Malysheva, Mariia G.Розвідку присвячено дослідженню вербальної агресії у дискурсі соціальних мереж. Метою дослідження обрано простеження реалізації агресивної мовленнєвої поведінки у мультимодальних текстах соціальних мереж. Для досягнення мети було розв’язано такі завдання: проаналізовано мультимодальні елементи у дискурсі соціальних мереж, простежено реалізацію вербальної агресії та надано комплексну характеристику виявлених маркерів. Джерельною базою слугував українськомовний сегмент соціальної мережі Facebook. Методом суцільного добору для подальшого аналізу відібрано 70 коментарів, що містять нетекстові елементи. До аналізу залучено не лише тексти коментарів, а й реакції на них (вподобання), утім особові відомості авторів не було взято до уваги. Усі тексти досліджено і подано із збереженням авторської орфографії та пунктуації. Встановлено, що широкий спектр технічних можливостей для самовираження у соціальних мережах дозволяє користувачам вільно висловлювати свої думки без втрати емоційної складової повідомлення з урахуванням цензури та загальноприйнятих правил поведінки на ресурсі. Серед нелітерних маркерів, що здатні позначати агресивну позицію комунікантів, виявлено емодзі, тобто піктограми, що їх вживають зокрема задля ілюстрації дій (напр., жестів або виразу обличчя) та емоційного стану мовця. На письмі агресивна мовленнєва поведінка може бути маркованою за допомогою зміни регістра тексту, зловживання знаками оклику або питання, кодифікації інвектив та словосполучень з інвективним потенціалом. Шифрування нецензурної лексики пов’язано із правилами спілкування у соціальних мережах, кодифіковані лексеми не втрачають свого агресивного значення, комуніканти, що володіють однією мовою, все ще здатні декодифікувати вислів, утім програмне забезпечення (фільтри, цензура тощо) не виявляє у цих елементах забороненого змісту.Документ Українське усне мовлення: психо- та соціофонетичний аспекти(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Дружинець, Марія Львівна; Druzhynets, Mariia L.Монографію присвячено комплексному аналізу українського усного мовлення у двох вимірах: психофонетичному (експериментальна верифікація психофоносемантичних особливостей звуків української мови, здійснена в зіставних аспектах) та соціофонетичному (визначення шляхом соцопитування рівня володіння орфоепічними нормами української літературної мови молоддю на теренах України та зарубіжжя). У дослідженні узагальнено теоретичні засади різноаспектного вивчення українського усного мовлення, подано діахронічну ретроспективу його опрацювання, у межах якої простежено історичне коріння кожної орфоепічної норми в писемних пам’ятках; схарактеризовано нормативну базу сучасного українського усного мовлення з наведенням критичних зауваг і коментарів; описано девіантні та деградаційні процеси сучасного українського усного мовлення у проекції на його психо та соціолінгвістичну специфіку, запропоновано шляхи підвищення рівня мовної культури, сформовано теоретичну базу нового напряму – синхронічнодіахронічної психосоціофонетики. Монографію адресовано спеціалістам у галузі лінгвістики, викладачам, аспірантам, студентам вищих закладів освіти, усім, хто цікавиться питаннями становлення і розвитку української літературної мови та прагне оволодіти її орфоепічними нормами.Документ Антропологія української прози першої половини XIX століття. Культурні трансфери(2022) Малиновський, Артур Тимофійович; Malynovskyi, Artur T.Монографію присвячено українській прозі першої половини XIX століття в антропологічному вимірі. Її осмислення під кутом зору «культурного» вибуху, мінливості канону, перехідності художньої системи спонукало автора до виходу за межі власне літературознавчої методології. Історико-міфологічні проєкції, міжнаціональні аналогії, мовно-етнічні екскурси потребують опертя на синергетичну концепцію культури. Застосування теорії культурного трансферу і тезаурусного підходу сприяє вивільненню української літератури із завузьких рамок етнографічного прочитання, з лабет старомодності, локальності, надмірної соціологізації, народницького пафосу. Принципово новий погляд на зародки українського письменства в контексті культурної історії літера-тури проливає світло на його модерність, зв’язок із процесами націєтворення в умовах гібридизації, розколотої ідентичності і «заблокованої культури». Наукове видання адресовано літературознавцям, мовознавцям, історикам, філософам, культурологам та усім зацікавленим стрімким розвитком сучасної гуманітарної думки.Документ Рецепція романтичної моделі «кохання-розриву» сучасним поетом-емігрантом О. Петровою(Твори, 2022) Фокіна, Світлана Олександрівна; Fokina, Svitlana O.Актуальність даного дослідження мотивована включенням до поля наукового пошуку сьогоднішньої філологічної думки феномена літературної діаспори та її спадщини, де особливе місце займає сучасна поезія. Вивчення комунікативної стратегії романтичного кохання-розриву, безсумнівно, вже має свої традиції. Новизна обумовлена увагою до лірики О. Петрової, чиї поетичні книги почали отримувати відгук у критиці, але мікропоетика її творів ще недостатньо вивчена. Метою статті є спроба проаналізувати включення до еротичного дискурсу О. Петрової романтичної любовної моделі. Тип комунікації як розриву пов'язаний з інтенціями романтизму, що продукує в розвитку ліричного сюжету активацію романтичних міфологем та емблематики. Кореляція ліричного сюжету А. Петрової з контекстом романтичної традиції висвічує тенденцію до прикордонності авторської свідомості.Документ Оповідання Джуліана Барнса «Безмовність»: структура дискурсу(2022) Мусій, Валентина Борисівна; Musiy, Valentyna B.Дослідження оповідання сучасного англійського письменника Джуліана Барнса «Безмовність» (частини книги «Лимонний стіл») у статті здійснено з урахуванням ідей теорії риторичної структури, запропонованої у 1980-і Вильямом Манном та Сандрой Томпсон. Художній твір розглянуто як суперструктуру, яка складається з двадцяти сьомі дискурсивних одиниць. Вони розрізняються за своїм об’ємом: десята, найменша, складається з одного речення; одна з найбільших, шістнадцята займає півтори сторінки. Дискурсивні одиниці розрізняються також своєю направленістю, того акта комунікації, який в кожній з них здійснено (інтерв’ю, дискусія, акт саморефлексії, обґрунтування думок і так інше). Але між окремими дискурсивними одиницями існують зв’язки. Перша, тринадцята та двадцять сьома пов’язані ситуацією очікування героєм зустрічі з журавлями, яки, як зізнається старіючий композитор, наново вчать його звучанню. Смерть є тим ядром, яке скріпляє дванадцяту, вісімнадцяту, двадцять другу та двадцять третю частини тексту. Усі дискурсивні одиниці скріплено у цілісність тою концепцією життя, яку втілено письменником у художній твір, герой якого все більше поглинається атмосферою мовчання, намагається пристосуватися до нього та виправдати його, але у той же самий час не може залишатися в самотині. Це, у свою чергу, мотивує оформлення внутрішнього монологу героя як його віртуального, уявного діалогу. Робиться висновок про те, що навіть на рівні форми явна цілісність дискурсу, як його когерентність, так і когезія.Документ Роль науково-дослідної діяльності студентів у ході формування їх вторинної мовленнєвої особистості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Мусій, Валентина Борисівна; Musiy, Valentyna B.; Мусий, Валентина БорисовнаУ розділі міститься інформація про курс “Слов’янство: матеріальна та духовна культура слов’ян”, який був розроблений кафедрою загального та слов'янського літературознавства для іноземних студентів першого курсу, котрі розпочинають навчання в університеті. Курс має пропедевтичну спрямованість. Він готує студентів до подальшого вивчення ними в першу чергу таких дисциплін, як «Усна народна творчість», «Історія літератури». З цим пов’язана опора на слово (вираз у ньому інформації історичного, етнічного, культурологічного, естетичного характеру). Водночас матеріали курсу не обмежені лише філологічною орієнтацією студентів. Вони можуть бути використані також у виховній роботі, чи не головним напрямком якої в аудиторії іноземних студентів є країнознавство. Запропоновано приклади організації занять з кількох тем.Документ Перспективы новейших технологий онлайн-обучения иностранным языкам(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Степанов, Евгений Николаевич; Степанова, Светлана Евгеньевна; Степанов, Євгеній Миколайович; Степанова, Світлана Євгеніївна; Stepanov, Ievgenii M.; Stepanova, Svitlana Ie.В разделе описаны современные подходы к новейшим технологиям онлайн-обучения иностранным языкам. Проанализированы теоретические исследования и практические разработки в области создания и усовершенствования данных технологий. Выявлены наиболее перспективные направления дальнейшей работы по решению указанной проблемы с целью создания интерактивных учебных пособий нового поколения и обучения преподавателей и учащихся работе с ними.Документ Риторична маніпуляція прихильністю аудиторії у виступах впізнаваних спікерів(Твори, 2022) Джиджора, Євген Володимирович; Dzhydzhora, Yevhen V.У статті розглядається феномен риторичного загравання з публікою у виступах відомих осіб. Увагу зосереджено на комунікаційному контексті та комунікаційному бекграунді як особливих формах публічної взаємодії впізнаваного спікера та його аудиторії. Також проаналізовано феномен інтригуючого виступу. Заінтригована публіка уважно придивляється до настрою та дій впізнаваного спікера на сцені, до його преамбульних зауважень та початку викладу основної суті. Відтак аудиторія перебуває під впливом як мовлення виступаючого, так і його паралінгвістичних засобів комунікації. Така риторична маніпуляція прихильністю налаштованої аудиторії розглядається на прикладі відомих промов Стіва Джобса на презентації I айфону (2007) та Марка Цукерберга перед випускниками Гарвардського університету (2017).Документ Сучасні проблеми методики викладання мов та навчання іноземців у закладах вищої освіти(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Арефьєва, Наталія Георгіївна; Бєлоброва, Тетяна Анатоліївна; Дащенко, Ольга Іванівна; Дерба, Світлана Миколаївна; Івлєва, Світлана Миколаївна; Іліаді, Олександр Іванович; Любецька, Вікторія Валеріївна; Мойсеєнко, Наталія Григорівна; Мусій, Валентина Борисівна; Панченко, Олена Іванівна; Ромащенко, Людмила Іванівна; Сосницький, Ігор Олександрович; Соценко, Наталія Федорівна; Степанов, Євгеній Миколайович; Степанова, Світлана Євгеніївна; Черновалюк, Iрина Володимирівна; Шахіна, Юлія Григорівна; Шепель, Юрій Олександрович; Arefieva, Nataliia G.; Liubetska, Viktoriia V.; Moiseienko, Nataliia H.; Musiy, Valentyna B.; Stepanov, Ievgenii M.; Chernovaliuk, Irina V.; Stepanova, Svitlana Ie.У колективній монографії, присвяченій 50-річчю кафедри мовної та загальногуманітарної підготовки іноземців та 30-річчю підготовчого відділення для іноземних громадян ОНУ імені І. І. Мечникова, представлено дослідження з актуальних теоретичних та прикладних проблем методики викладання мов та навчання іноземців у закладах вищої освіти. Розглянуто широке коло питань в руслі наступних напрямків: 1. Традиції та інновації в практиці викладання мов. 2. Лінгвокультурологічні аспекти викладання мов і проблеми міжкультурної комунікації. 3. Актуальні проблеми навчання іноземців на етапі довузівської підготовки. 4. Актуальні проблеми сучасної лінгвістики, літературознавства та перекладознавства.Документ Перформативні практики: досвід осмислення(Астропринт, 2021) Малютiна, Наталя Павлівна; Нечиталюк, Ірина Володимирівна; Nechytaliuk, Iryna V.У монографії подається спроба осмислення перформативних практик ХХ та початку ХХІ століть. У першому та другому розділах книги проаналізовано загальні процеси, що визначають культуро- логічне та літературознавче функціонування перформативних стра- тегій. Наступні розділи присвячено безпосередньому аналізу виявів перформативності у різних видах мистецтва на основі спостережень авторками явищ української, польської та російської культур у широ- кому цивілізаційному контексті. Книга розрахована на фахівців із сучасної культури та літератури, студентів, аспірантів та усіх, хто цікавиться актуальними проблемами сучасного літературознавства.Документ Есеїстика українських письменників як феномен літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст.(2019) Шевченко, Тетяна Миколаївна; Шевченко, Татьяна Николаевна; Shevchenko, Tetiana M.Монографію присвячено письменницькій есеїстиці в українській літературі кінця ХХ – початку ХХІ ст. Запропоновано її осмислення в ментативно-наративному дискурсі, окреслено її як продуктивну художньо-дискурсивну практику в письменстві сучасності. Проаналізовано форми ансамблевого обʼєднання есеїстики письменників, виявлено її сутність у контексті топологічного повороту в культурі. Монографію адресовано науковцям, викладачам, аспірантам і студентам філологічного фаху, а також широкому колу читачів, які цікавляться проблемами розвитку сучасної української літератури.Документ Авторская семантизация в художественном тексте(1996) Сапрыгина, Нина Вадимовна; Сапригіна, Ніна Вадимівна; Saprygina, Nina V.В книге кандидата филологических наук И.В.Сапрыгиной на материале произведений К.Г.Паустовского и М.А. Булгакова рассматривается проблема интерпретации художественного текста с опорой на лингвистические методы анализа. Предлагается принципиально новый подход к выявлению ключевых понятий в художественном тексте путем исследования текстовой единицы, обозначаемой Н.В.Сапрыгиной как "авторская семантизация". С помощью авторской семантизации (АС) можно найти и выделить ключевые слова, помогающие глубже проникнуть в смысл сказанного писателем. Углублению и уточнению представлений о семантике слова также способствует выдвигаемая автором исследования обобщенная семантическая классификация. Книга предназначена для филологов — языковедов и литературоведов, для преподавателей языка и литературы, студентов филологических факультетов, а также для читателей, интересующихся проблемами лингвистики и художественного слова.