Бакалаври ФГМЕ

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 80
  • Документ
    Аналіз агроекологічних умов вирощування соняшника (Helianthusаnnuus) в степовій зоні Одеської області
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Ширінова, Севіндж Манаф кизи
    Вирощування сільськогосподарських культур на півдні України, а саме соняшника в даний час все більше залежить від погоди і клімату. Тому актуальним постає порівняльна оцінка впливу минулих і майбутніх кліматичних і агроекологічних умов на продуктивність посівів соняшнику в південних регіонах, з тим щоб надавати фахівцям, що працюють в сфері рослинництва агропромислового комплексу, необхідну інформацію для прийняття обґрунтованих господарських рішень. Мета роботи – оцінити агроекологічні умови росту, розвитку і продуктивності посівів соняшнику в Одеській області, що розміщено в степовій зоні.
  • Документ
    Аналіз процесів утворення туманів на території України впродовж 2019 року
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шевченко, Дарина Валеріївна
    Україна, розташована в східній частині Європи, є країною з багатим природним спадком та різноманітним кліматичним режимом. Одним із характерних метеорологічних явищ, яке впливає на погодні умови в різних регіонах України, є тумани. Тумани – це атмосферне явище, що впливає на видимість та безпеку руху на дорогах, а також на аграрний сектор і різноманітні сфери життя населення.
  • Документ
    Агроекологічна оцінка умов вирощування люцерни (Medicago sativa) на Херсонщині
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шахмарзаде, Аміль Орудж оглу
    Люцерна посівна – одна з найбільш продуктивних і цінних кормових культур, яка здатна в більшості регіонів допомогти у вирішенні проблеми усунення дефіциту рослинного білка в раціоні тварин. Вона є найважливішим компонентом травосумішей зрошуваних культурних пасовищ у степових та сухостепових районах країни. Тому в даний час має велике значення стійкість її до стресових чинників, що актуально в посушливих умовах в Україні. Мета роботи – оцінити ріст, розвиток і продуктивність люцерни посівної в агроекологічних умовах Херсонської області.
  • Документ
    Агрометеорологічні умови вирощування жита озимого в Волинській області
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шапорєва, Олена Ігорівна
    У землеробстві ряду країн північної та центральної Європи культурі жита озимого приділяється особлива увага. Важко переоцінити значення цієї культури у розвитку агропромислового комплексу та в оздоровленні нації. Однак площі її посівів та обсяги валового виробництва зерна катастрофічно скорочуються, набагато нижчі від рекомендованої норми та споживання житнього хліба. Особливе занепокоєння викликає розвиток цих процесів у північних регіонах країни, де саме жито найбільш пристосоване до складних умов ведення землеробства.
  • Документ
    Оцінка агрометеорологічних умов вирощування картоплі в Тернопільській області
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Черняков, Максим Петрович
    Вирощування картоплі завжди було і залишається актуальною темою для населення України. Її вирощують в усіх грунтово-кліматичних зонах. Щорічне виробництво картоплі в останні роки становить 20-23 млн. т. Картопля є важливою продовольчою, кормовою і сировинною культурою і залишається «другим хлібом» при загальному споживанні на душу населення України близько 150 кг - одна з найпоширеніших і найважливіших сільськогосподарських культур у світі.
  • Документ
    Сучасний термічний режим Чорного моря
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Чередниченко, Дмитро Андрійович
    Сьогодні однією з найбільш актуальних проблем є зміна клімату. Особливості клімату Південно-східного регіону Європи значною мірою визначаються впливом Чорного моря. Відомо, що морський басейн, акумулюючи тепло в літній період, виділяє його взимку і в результаті згладжує перепади температури між морем і навколишніми районами суші. В цілому можна відмітити, що в південних районах Євразії, у тому числі в Чорноморському регіоні існує деяка невизначеність трендів кліматичних змін. Поєднання ефектів великомасштабної циркуляції з місцевими орографічними особливостями, а також з чинником зростання температури поверхні Чорного моря провокує мезомасштабні атмосферні процеси, що викликають комплекс небезпечних явищ погоди: передусім, екстремальні опади. Ще один важливий показник екстремальності і кліматичних умов Чорноморського регіону це вітровий режим і морське хвилювання.
  • Документ
    Культивування водоростей та основні напрямки їх використання
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Чемиртан, Костянтин Валерійович
    У сучасному світі проблема забруднення навколишнього середовища і змін клімату стає все більш актуальною. Одним із можливих шляхів розв’язання цих проблем є використання водоростей – древніх мікроскопічних організмів, які є виробниками кисню та базовим елементом акватичних екосистем. Культивування водоростей має великий потенціал як для екологічного відновлення, так і для створення нових продуктів і ресурсів у різних галузях промисловості і життєдіяльності людини. Водорості – це водні організми, які можуть виростати як в прісних, так і в солонуватих водоймах. Культивування водоростей передбачає систематичне вирощування цих мікроскопічних рослин в спеціально створених умовах для отримання максимального врожаю і використання їхніх корисних властивостей. Культивування водоростей є перспективним напрямком досліджень і розвитку. Використання водоростей може сприяти збереженню навколишнього середовища, поліпшенню якості життя людей і розвитку нових інноваційних продуктів. Однак для досягнення максимального потенціалу цього ресурсу необхідні подальші дослідження, розвиток технологій і створення сприятливих умов для його використання. [1].
  • Документ
    Аналіз просторово-часового розподілу сумарної радіації на території України
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Чеботарьова, Наталія Вячеславівна
    Основні проблеми, з якими людство ввійшло у XXI століття - це енергетика і екологія. Швидкий промисловий розвиток групи країн північної півкулі забезпечувався інтенсивним зростанням вироблення електричної і теплової енергії. За останні 150 років, з середини XIX століття, населення Землі зросло в 5 разів, а вироблення енергії в 21 раз. Головним чином це відбулось за рахунок зростання видобутку викопного палива до обсягів понад 8000 млн. т. в рік, що забезпечує 77% світового споживання енергії.
  • Документ
    Агроекологічна оцінка еталонних врожаїв кукурудзи в Миколаївській області
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Харченко, Дмитро Ігорович
    Міжнародні прогнози розвитку агропродовольчого сектору свідчать про подальше зростання світового агропродовольчого попиту, зокрема, на зернові, продовження підвищувальної динаміки світових цін та ускладнення ситуації на ринку зерна, у т.ч. під впливом спекулятивних факторів та збільшення попиту на зернові для виробництва біопалива [1, 2].
  • Документ
    Вплив часової еволюції нестійкості атмосфери на кількісні характеристики конвекції
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Фальчук, Юлія Вадимівна
    Атмосферна конвекція відіграє важливу роль в циркуляції енергії в атмосфері шляхом перенесення тепла, вологи та імпульсу від граничного шару до вільної атмосфери. Вертикальний перенос цих потоків (тепла та вологи) визначає еволюцію таких конвективних явищ як грози, град, торнадо тощо. Хоча їх часовий масштаб коливається від кількох хвилин до кількох годин, проте пов'язані з ними з катастрофічні наслідки мають вагоме соціально-економічне значення [15], а їх мінімізація є важливою задачею не лише оперативних метеопідрозділів, а й інших інфраструктурних служб.
  • Документ
    Радіоактивне забруднення риб в результаті аварії на ЧАЕС
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Токарчук, Вадим Русланович
    Радіонукліди чорнобильського викиду забруднили поверхневі водні системи не тільки в районах, прилеглих до майданчика реактора, але також і в багатьох інших частинах Європи. Забруднення водного середовища швидко знизилося протягом протягом кількох тижнів після викиду шляхом розбавлення, фізичного розпаду і поглинання радіонуклідів ґрунтами. Щодо озер і водосховищ осадження зважених частинок на дно також відігравало важливу роль у зниженні рівнів вмісту радіонуклідів у воді. Біонакопичення радіоактивного цезію у водному харчовому ланцюжку призвело до значних концентрацій радіонуклідів у рибі в найбільш постраждалих районах, а також у деяких озерах, розташованих на великій відстані, наприклад у Скандинавії та Німеччині. Хоча концентрації 137Cs і 90Sr у воді та рибі в річках, відкритих озерах і водосховищах наразі низькі, найзабрудненіші озера - це ті кілька озер з обмеженими підживлюючими та відвідними потоками ("закриті" озера) в Україні, в яких спостерігається нестача поживних мінеральних речовин. Концентрації 137Cs у рибі в деяких із цих озер збережуться протягом значних періодів часу і в майбутньому. Метою роботи було на основі даних про радіаційне забруднення водного середовища та наявних досліджень забруднення іхтіофауни проаналізувати вплив радіації на організм різних видів риб у різні періоди їх життя.
  • Документ
    Основні хвороби риб в індустріальних господарствах
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Тітєнькін, Юрій Анатолійович
    Водні біоресурси України є важливою частиною природних ресурсів держави і мають велике господарське значення. Процеси інтенсифікації рибництва неможливі без впровадження нових методів його ведення, таких як застосування полікультури, ущільнення посадок, впровадження і акліматизація нових об'єктів аквакультури, застосування високоякісних кормів та імуностимуляторів. [1-3]
  • Документ
    Агрокліматична оцінка еталонних врожаїв ячменю в Тернопільській області
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Суханов, Олексій Олегович
    Ярий ячмінь – друга зернова культура в Україні після озимої пшениці. Ячмінь – одна з найбільш стародавніх культур. Історія культури ячменю виходить з глибокої давнини. Деякі дослідники вважають, що саме ячмінь є першим окультуреним злаком. У районах Близького Сходу (Ірак, Сирія, Йорданія) ячмінь був відомий близько 8 тис. років до н. е., у Туркменістані – з V– IV, а в Закавказзі – з II тисячоліття до н. е. У Європу ячмінь завезено з Малої Азії в IV– III тисячолітті до н. е., а звідти приблизно в той самий час до Молдови та України [1, 2, 3].
  • Документ
    Морфофізіологічні індикатори стану звичайного окуня в природному середовищі мешкання і умовах аквакультури
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Степул, Руслан Сергійович
    Використання виловлених із природних водойм окунів у харчових цілях обмежується високою зараженістю круглими гельмінтами (еустронгілідами), тому для одержання екологічно чистої товарної продукції використовують технології індустріальної аквакультури - системи установки замкнутого водопостачання (УЗВ). Сучасна технологія забезпечує можливість цілорічного вирощування цих риб, гарантує виживання личинок, та легший контроль за їхнім ростом і розвитком, що виключає канібалізм, характерний для риб родини окуневих. На фізіологічні показники річкового окуня впливають такі чинники водного середовища, як температура води, вміст кисню, величина pH, сольовий склад, ступінь забрудненості водойми та ін.. Кров, як найбільш лабільна тканина, швидко реагує на вплив зовнішнього середовища, тому дослідження показників крові дає об'єктивні оцінки фізіологічного стану риб. Культивування риб містить у собі низку процесів, зокрема перевезення та контрольну обробку риб, які безпосередньо спричиняють певний стрес. Після стресу риба реагує по-різному, підтримуючи гомеостаз організму. Метою роботи був аналіз індикаторів морфофізіологічного стану звичайного окуня в природному середовищі існування і вирощуваного в штучних умовах
  • Документ
    Проблеми фізіологічного стану лососевих риб в аквакультурі
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сметана, Віктор Сергійович
    Лососеві риби роду Salmo є важливим об'єктом промислу, штучного розведення та спортивного рибальства. В останні роки все більший розвиток отримує індустріальне лососівництво, засноване на інтенсивних методах, при яких можна керувати якістю водного середовища та кормів, режимом годівлі, здійснювати контроль за фізіологічним станом та здоров'ям риб. Важливим аспектом, що впливає на фізіологічний стан риб є корми, що містять сировину рослинного походження. Метою роботи є аналіз фізіологічного стану лососевих риб. Враховуючи зростання попиту на товарну лососеву продукцію, одним із завдань рибогосподарської галузі є збільшення масштабів виробництва цих видів в аквакультурі. Ефективність товарного лососівництва багато в чому залежить від стану та якості молоді, що отримується, її життєстійкості та фізіологічної повноцінності. У зв'язку з цим актуальною проблемою є об'єктивна оцінка фізіологічного стану риби та розробка способів збереження та підвищення життєстійкості молоді, що вирощується. Один із напрямків вирішення цього комплексу вищевказаних проблем та удосконалення біотехніки розведення лососевих риб набуває розробка та впровадження біологічно активних препаратів, що стимулюють зростання, резистентність та інші аспекти життєдіяльності живих організмів.
  • Документ
    Рослиноїдні риби як фактор ефективного використання біоресурсів водойм півдня України
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сичов, Яків Володимирович
    В умовах сучасного розвитку рибного господарства та збереження екологічного балансу водойм, питання раціонального використання біологічних ресурсів набуває особливої важливості. Рослиноїдні риби, такі як товстолобик та білий амур, є перспективними об'єктами аквакультури завдяки їх здатності ефективно використовувати природні ресурси водойм. Вивчення ролі цих риб у біоценозах водойм півдня України є важливим завданням для забезпечення сталого розвитку рибного господарства регіону. Метою даної кваліфікаційної роботи бакалавра є оцінка ролі рослиноїдних риб у забезпеченні ефективного використання біоресурсів водойм півдня України та визначення оптимальних умов для їх вирощування з метою підвищення продуктивності рибного господарства.
  • Документ
    Вплив на атмосферне повітря підприємств харчової промисловості (на прикладі ВАТ «Жашківський маслозавод»)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Самур, Яна Віталіївна
    Одним з найактуальніших завдань, що стоять сьогодні перед Україною, є проблема збереження, поліпшення та відновлення, сприятливого для життя, стану атмосферного повітря. Серед пріоритетних завдань, які вирізняються в цьому контексті, є розв'язання проблем правової охорони атмосферного повітря. Атмосферне повітря, як природний компонент, має свої особливості, пов'язані водночас і з фізичними показниками, і з формами використання його людьми. Бувши основою для існування всього живого на Землі, воно виконує найважливіші екологічні функції: життєзабезпечуючі, кліматорегулюючі, захисні, теплорегулюючі, енергоресурсові тощо. Метою кваліфікційної роботи є оцінка впливу підприємств харчової промисловості на стан атмосферного повітря (на прикладі промислового підприємства ВАТ «Жашківський маслозавод»). Обєктом дослідження є атмосферне повітря м. Жашків Черкаської області.
  • Документ
    Європейський зелений курс – засади охорони довкілля України
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Самолевський, Владислав Олександрович
    В роботі розглянуто Європейський зелений курс – політичну ініціативу Європейської Комісії з амбітною метою зробити Європейський континент кліматично нейтральним до 2050 року. Проаналізовано сценарії викидів парникових газів залежно від кліматичних політик різних країн, їх національно- визначених внесків, впровадження сценаріїв «Енергоефективність, відновлювана енергетика, модернізація та інновації» в секторах «Енергетика» та «Промислові процеси». Актуальність теми полягає у тому, що залежність людства від викопних видів палива привела до потрапляння в атмосферу великої кількості парникових газів і, як наслідок, глобальної зміни клімату. Один із шляхів пом’якшення негативних наслідків зміни клімату є зменшення антропогенних викидів парникових газів. Перетворення Європи на кліматично нейтральний континент є головною ціллю Європейського зеленого курсу. Метою роботи є дослідження дієвості основних засад державної кліматичної політики України щодо реалізації європейського зеленого курсу.
  • Документ
    Пластикове забруднення – світова екологічна проблема
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сажаєва, Єлизавета Денисівна
    В роботі розглянуто види відходів пластику, їх вплив на довкілля, можливість їх переробки. Актуальність теми полягає у тому, що забруднення пластиком і, зокрема, морським пластиковим сміттям - це дуже складна та багатоаспектна проблема. Пластмаси залишаються в навколишньому середовищі протягом сотень років і можуть руйнуватися до мікро- та нанопластиків, які можуть поглинатися живими організмами та потрапляти у харчові ланцюги. Ще один аспект пластикового забруднення: компоненти токсичних хімічних речовин, що використовуються під час виробництва пластику, можуть залишатися в відходах та вивільнятися в навколишнє середовище.
  • Документ
    Іхтіопланктон Чорного моря як індикатор екологічного стану шельфових вод України
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Риков, Костянтин Вікторович
    В останні десятиліття XXI століття будівництво гідротехнічних споруд, зарегулювання стоку річок, інтенсифікація сільськогосподарського і промислового виробництва, зростання портових і курортних міст і збільшення морських вантажоперевезень, дампінг ґрунтів і лляльних вод, видобуток біоресурсів і корисних копалин, вселення нових видів гідробіонтів та інші чинники антропогенного навантаження призвели до деградації екосистем шельфу Чорного моря. Забруднення токсичними речовинами та біогенними елементами спричинили евтрофування значної акваторії шельфу, заморні явища в придонних горизонтах, деградацію бентосних біоценозів і порушення структури планктонних угруповань, до складу яких входять і планктонні стадії розвитку риб. Метою даної роботи вивчення видової структури іхтіопланктону шельфу України як показника екологічного стану навколишнього середовища. Масштаб і характер екологічних проблем Чорноморського басейну, безумовно, вимагають міждержавного співробітництва у сфері екологічного захисту морських екосистем. Основними екологічними проблемами, згідно міжнародних нормативно-правових документів є: проблема біогенного забруднення, забруднення морських вод патогенними мікроорганізмами, проблема хімічного забруднення та проблема "вселенців".