Бакалаври ФГМЕ

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/38978

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 80

Оцінка шкоди від бойових дій окремим об’єктам природно-заповідного фонду Херсонської області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Гаражанкіна, Ірина Сергіївна
В сучасних умовах проблема впливу бойових дій від збройної агресії Російської Федерації на довкілля та природно-заповідний фонд України набуває надзвичайно особливого значення. Природно-заповідний фонд страждає від бомбардувань та мінувань територій, будівництва фортифікаційних споруд, пожеж, руйнувань водної інфраструктури та підтоплення земельних угідь. Актуальність дослідження. Природні ресурси Херсонської області зазнали суттєвого негативного впливу від війни починаючи з 2022 року. Тому важливим є дослідження та аналіз значної шкоди та збитків його екосистемам для подальшого його відновлення. Метою дослідження є оцінка шкоди, завданої об’єктам природно-заповідного фонду Херсонської області внаслідок бойових дій.
Особливості морфологічного складу побутових відходів міст України
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Микитась, Павло Павлович
Актуальність теми обумовлена необхідністю вирішення проблеми побутових відходів в рамках європейського курсу сталого розвитку України. Метою роботи є аналіз морфологічного складу побутових відходів міст України. Задачі дослідження: 1) визначити основні характеристики морфологічного складу ТПВ та проаналізувати вплив факторів на склад відходів; 2) сформувати загальну оцінку морфологічного складу ТПВ міст України; 3) дослідити мінливість морфологічного складу відходів міст України; 4) охарактеризувати склад основних компонентів ТПВ міст України. Об’єкт дослідження – побутові відходи регіонів України. Предмет дослідження – морфологічний склад побутових відходів окремих міст України за різні роки. Результати дослідження: проаналізовано вплив факторів на морфологічний склад побутових відходів, проведена оцінка просторово- часової та компонентної мінливості морфологічного складу ТПВ, охарактеризовані основні групи відходів у складі ТПВ.
Вплив бойових дій на екосистему Кінбурнської Коси
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Федоров, Микита Юрійович
В сучасних умовах проблема впливу бойових дій від збройної агресії Російської Федерації на довкілля та природно-заповідний фонд України набуває особливого значення. Природні ресурси страждають від бомбардувань та мінувань територій, будівництва фортифікаційних споруд, пожеж, руйнувань водної інфраструктури та підтоплення земельних угідь. Актуальність дослідження. Екосистема Кінбурнської косизазнала суттєвого негативного впливу від бойових дій починаючи з 2022року. Тому важливим є дослідження та аналіз значної шкоди та збитків природній екосистемі для подальшого її відновлення. Метою дослідження є оцінка шкоди та збитків , завданихекосистемі Кінбурнської коси внаслідок бойових дій. Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:фізико-географічна характеристика Кінбурнської коси, стуктура природно-заповідного фондурайону досліджень, аналіз шкоди від бойових дій на його окреміскладові та проведення оцінки збитків з метою визначення компенсаційних заходів. Об’єктом дослідження є негативний вплив бойових дій на екосистему Кінбурнської коси.Предмет дослідженняоцінка шкоди та збитків від бойових дій об’єктам ПЗФ Кінбурнської коси. Методи дослідження включають аналіз спутнікових знімків постраждалих територій Кінбурнської коси, сучасні методики оцінки збитків від бойових дій природно-заповідним територіям. В роботі використані матеріали про стан навколишнього природногосередовища на території Кінбурнської коси за 2022- 2023 роки. Результати дослідження: виконана оцінка екологічних та економічних збитків від бойових дій окремим окремим складовим екосистеми Кінбурнської коси, розглянуто напрями для відновлення та збереження природно-заповідного фонду регіону.
Оцінка рівня озеленення окремих районів міста Одеси та їх впливу на стан урбоекосистеми
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Дубас, Альбіна Володимирівна
Зелені насадження є невід'ємною частиною сучасного міста. Стан міських зелених насаджень – це одна з найгостріших екологічних проблем. Вирубування лісів, знищення зелені в містах можуть спричинити руйнівні наслідки. Зростання кількості автотранспорту призводить до збільшення в повітряному середовищі різних шкідливих домішок, і рослинність, відповідно, схильна до негативних впливів техногенного характеру та постійних стресів.
Екологічні чинники формування смертності населення Одеської області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Коваленко, Микита Володимирович
Протікання життя людини та його закінчення – один з важливіших аспектів існування. Широко відомо, що на смертність людини суттєво впливають умови, в яких вона знаходиться. Але ряд джерел вказують, що на динаміку показників смертності можуть впливати й інші зовнішні фактори, наприклад, природного або техногенного походження. І вивчення таких факторів є вкрай важливим. Метою дослідження є виявлення й оцінка зв’язків між показниками смертності й екологічними умовами природного, техногенного й соціального характеру на прикладі Одеської області. Об'єктом дослідження з одного боку є показники смертності населення Одеської області, а з іншого – екологічні умови регіону. Предметом дослідження є зв’язки між смертністю населення Одещини та екологічними умовами його існування, у тому числі їх кількісні показники. Вихідними даними для виконання роботи послужили матеріали Головного управління статистики в Одеській області щодо смертності населення і деяких інших показників, пов’язаних з нею, за період 1990-2021 років, а також матеріали Головного управління статистики й інших джерел щодо метеорологічних й біокліматичних факторів за переважну частину періоду пандемії коронавірусу, а також значення кількості днів із кількістю днів з магнітними штормами (1990-2021 роки), кількістю сонячних спалахів й днів без сонячних плям (1997-2021 роки). Також, використовувалися значення викидів в атмосферне повітря, впливу на водні ресурси й характеристики розміщення відходів і деякі показники соціальних умов протягом різних періодів років. Методи. У дослідженні використані методи графічного надання інформації, метод накладання вершин, а також кореляційний аналіз. Практичне значення результатів роботи полягає у потенційній їх можливості у плануванні заходів щодо зниження смертності населення.
Текстильні відходи як вторинний ресурс і джерело впливу на довкілля
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Ліпман, Анастасія Сергіївна
Актуальність теми обумовлена необхідністю використання ресурсного потенціалу текстильних відходів та зменшення впливу на довкілля. Метою роботи є оцінка впливу текстильних відходів на довкілля та аналіз можливостей використання ресурсного потенціалу таких відходів. Задачі дослідження: 1) охарактеризувати склад текстильних відходів; 2) визначити вплив текстильних відходів на довкілля; 3) оцінити потенціал текстилю у складі твердих побутових відходів України; 4) визначити основні напрямки використання ресурсного потенціалу таких відходів. Об’єкт дослідження – текстильні відходи. Предмет дослідження – ресурсний потенціал текстильних відходів та оцінка впливу на довкілля. Результати дослідження: проведена кількісна та якісна оцінка текстильних відходів у складі побутових відходів; охарактеризований вплив відходів на довкілля, в т.ч. при захороненні на звалищах і полігонах; визначені основні напрямки повторного використання, рециклінгу та відновлення текстильних відходів.
Екологічна оцінка якості вод річки Когильник
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кохановський, Олександр Іванович
Басейн р. Когильник знаходиться на території Північно-Західного Причорномор'я. Річка бере початок у Молдові на південній околиці Південно-Молдавської височини (Кодри), впадає у водосховище Сасик, пов'язаний з Чорним морем. Оскільки якість вод річки Кучурган впливає на стан якості вод Сасика, котрий являється складовою частиною водно-болотних угідь міжнародного значення та входить до Смарагдової мережі України, то дана робота має актуальне значення. Мета роботи полягає в оцінці якості вод р.Когильник в двох пунктах спостереження для визначення можливості їх використання в рибогосподарських цілях та збереження доброго екологічного стану Об’єкт досліджень – води річки Когильник в двох пунктах спостереження за якістю вод: с. Серпневе та с.Новоолексіївка. Предмет досліджень – зміна якості вод річки Когильник в двох пунктах спостереження за період 2016-2020 рр. Результати дослідження. В пункті р.Когильник -с.Новоолексіївка інтегральний індекс за середніми значеннями відповідав III класу якості: в 2016 році - 5-й категорії (вода «задовільна» за класом «посередня» категорією за станом вод, або «забруднена» - «помірно забруднена» відповідно за класом та категорією за ступенем чистоти); в 2017 році – 4-й категорії (вода “задовільна” за класом та категорією за станом, або “забруднена” за класом та “слабко забруднена” за категорією за ступенем чистоти). В створі р.Когильник -с.Серпневе інтегральний індекс відповідав ІІІ класу 4-й категорії в 2016-2017 та 2019 рр., а ІІІ класу 5-й категорії – в 2018 та 2020 рр. За найгіршими показниками якість вод річки Когильник в межах обох створів за інтегральним індексом належала до V класу 7-ої категорії, тобто вода була «дуже поганою» (за класом та категорією) за станом вод або «дуже брудною» (за класом та категорією) за ступенем чистоти. Тільки в 2020 році якість води в межах с.Серпневе покращилась до 6-ої категорії і вода була «поганою» за станом або «брудною» за ступенем чистоти. Теоретичне та практичне значення. Отримані дані можуть бути використані при вирішенні проблем покращення вод річки Когильник та інших народногосподарських задач.
Аналіз стану забруднення атмосферного повітря Одеси фенолом
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Гасанова, Саміра Гурбат кизи
Актуальність теми дослідження. Атмосферне повітря – найважливіший для усього живого природний ресурс. Зростаюче антропогенне навантаження призводить до негативного впливу забрудненого повітря на здоров’я населення. У зв’язку з цим, оцінка якості атмосфери великих промислових міст, яким є Одеса, являється актуальною проблемою сьогодення. Мета і задачі дослідження. Мета роботи – аналіз якості атмосферного повітря м. Одеса з урахуванням вмісту фенолу за 2017 - 2019 рр. Для цього необхідно: навести характеристику фенолу як джерела забруднення довкілля, провести аналіз повноти вихідної інформації, провести розрахунок та аналіз середньомісячних концентрацій на пунктах, дослідити тенденції зміни ІЗА протягом трирічного періоду. Об’єктом дослідження є якість атмосферного повітря міста Одеса. Предметом дослідження є оцінка ступеня забруднення атмосферного повітря м. Одеса фенолом у 2017 - 2019 рр. Методика дослідження. Для аналізу характеристик рівня забруднення атмосфери були виконані стандартні розрахунки згідно «Керівництву по контролю забруднення атмосфери» та РД 211.0.8.107-05 «Методичні рекомендації з питань створення систем моніторингу довкілля регіонального рівня». Результати дослідження. Територію міста Одеса можна поділити на дві частини - район розташування ПСЗ№8, де атмосферу можна вважати чистою та вся інша територія міста (ПСЗ№10,15,16,18,19,20), де повітря було забруднено. Ступінь забруднення змінювалося у досить вузькому діапазоні від 0,004 мг/м3(1.3ГДКсд) до максимального 0,006 мг/м3 (2ГДКсд). Аналіз взаємних змін рівнів забруднення виявив, що у 2017 році загальна тенденція – це невелике збільшення вмісту фенолу від початку до кінця року та на більшості стаціонарних постів співпадають тенденції зміни рівнів забруднення протягом року. У 2018 та 2019 році ступінь забруднення змінювалася з невеликою амплітудою і тенденції зміни рівнів забруднення між пунктами загалом не співпадають. ІЗА протягом всього трирічного періоду змінювалися від 1,36 до 2,30 ( в 1.7 рази), тобто атмосфера була забруднена.
Аналіз забруднення довкілля регіонів України в умовах військового стану
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Комашко, Оксана Вікторівна
Оцінка стану і якості складових довкілля є актуальною задачею для всіх регіонів України. У зв’язку зі збройною агресією РФ у лютому 2022 р. рівень техногенного навантаження в окремих областях суттєво збільшився. Тому роботи щодо оцінки стану довкілля у період військових дій на даному етапі є важливою задачею. Метою виконаної кваліфікаційної роботи бакалавра є оцінка та аналіз сучасного стану і якості довкілля регіонів України. Об’єктом дослідження є стан довкілля України у період військових дій, предметом дослідження – показники якості складових довкілля в регіонах України. В якості вихідних даних в роботі використані матеріали літературних джерел інформації, а також матеріали Національних доповідей про стан навколишнього природного середовища України у довоєнний період, Оглядів ЦГО ім. Б. Срезневського про стан довкілля у період 2021 – І півріччя 2023 рр.
Оцінка шкоди від бойових дій окремим об’єктам природно-заповідного фонду Харківської області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Губар, Іван Олександрович
В сучасних умовах проблема впливу бойових дій від збройної агресії Російської Федерації на довкілля та природно-заповідний фонд України набуває особливого значення. Природні ресурси страждають від бомбардувань та мінувань територій, будівництва фортифікаційних споруд, пожеж, руйнувань водної інфраструктури та підтоплення земельних угідь. Актуальність дослідження. Природно-заповідний фонд Харківської області зазнав суттєвого негативного впливу від бойових дій починаючи з 2022року. Тому важливим є дослідження та аналіз значної шкоди та збитків його екосистемам для подальшого його відновлення. Метою дослідження є оцінка шкоди, завданої об’єктам природно-заповідного фонду Харківської області внаслідок бойових дій. Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання: вивчення стану природно-заповідного фонду Харківської області, аналіз шкоди від бойових дій на його окремі об'єкти та проведення оцінки збитків з метою визначення компенсаційних заходів. Об’єктом дослідження є процеси виникнення та розповсюдження шкоди на природно-заповідні об'єкти Харківської області. Предмет дослідженняоцінка шкоди та збитків від бойових дій об’єктам ПЗФ Харківської області.. Методи дослідження включають аналізсупутникових знімків постраждалих територій ПЗФ Харківської області, сучасні методики оцінки збитків від бойових дій природно-заповідним територіям. В роботі використані матеріали про стан навколишнього природногосередовища в Харківській області за 2022, 2023 роки. Результати дослідження:виконана оцінка екологічних та економічних збитків від бойових дій окремим об’єктам ПЗФ Харківської області,розглянуто напрями для відновлення та збереження природно-заповідного фонду регіону.
Сучасний екологічний стан вод басейну річки Вісла
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Володько, Денис Борисович
Оцінка якості та аналіз сучасного стану природних вод є дуже важливим етапом у організації безпечного для життя та здоров'я людей водопостачання питної води та екологічно допустимих умов життєдіяльності та господарювання населення в басейнах річок. Метою даної роботи є аналіз сучасного стану поверхневих вод басейну р. Вісла в 2022-2023 роках на основі даних спостережень державного моніторингу поверхневих вод. Об’єктом дослідження є поверхневі води басейну р. Вісла. Предметом дослідження є аналіз сучасного стану поверхневих вод басейну р. Вісла в 2022-2023 роках. Вихідними даними для дослідження є офіційні щомісячні дані державного моніторингу поверхневих вод басейну р. Вісла за 2022-2023 роки з єдиного державного веб-порталу відкритих даних data.gov.ua – «Дія. Відкриті дані», розпорядником даних є Державне агентство водних ресурсів України. Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконані всі етапи кваліфікаційної роботи бакалавра – від збору, узагальнення, оброблення та аналізу інформації до формування висновків. Методи дослідження. Методи дослідження засновані на порівняльно-географічному, статистичному, та інших методах досліджень. Крім того у роботі застосована Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за індексом забрудненості води.
Екологічні ризики від полігонів та звалищ твердих побутових відходів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Мехдієв, Маіс Ісмаїл
Оцінка екологічних ризиків від полігонів та звалищ ТПВ є актуальною екологічною та соціально- економічною проблемою для України та багатьох країн світу. Метою роботи є оцінка екологічних ризиків від полігонів та звалищ твердих побутових відходів. Для досягнення поставленої мети сформульовані та вирішені наступні задачі: надати загальні уявлення щодо оцінки екологічного ризику від забруднення природних складових довкілля; охарактеризувати вимоги до санітарно-екологічної безпеки полігонів ТПВ; проаналізувати підходи до оцінцки екологічних ризиків від полігонів та звалищ ТПВ. Об’єктом дослідження є система управління та поводження з ТПВ, а предметом дослідження – екологічні ризики від полігонів та звалищ ТПВ. Матеріали і методи дослідження. Методологічною основою роботи є критичний аналіз існуючої інформації щодо полігонів ТПВ і їх негативного впливу на навколишнє середовище. При виконанні роботи були використані опубліковані дані вітчизняних і зарубіжних авторів. Результати досліджень узагальнені у вигляді таблиць, які побудовані з використанням програми Excel. Крім того, використовувалися методи статистичного та порівняльно- географічного аналізу інформації. Результати дослідження. Ієрархія поводження з ТПВ передбачає наступну послідовність дій з ними: запобігання утворенню відходів – підготовка до повторного використання – перероблення відходів – інша утилізація – видалення на полігони. Тобто видалення на полігони знаходиться на найнижчому ступені екологічного ранжирування способів поводження з ТПВ. Проте, цей спосіб залишається домінуючим в Україні, а тому мінімізація негативного впливу полігонів ТПВ на стан довкілля і здоров’я населення є дуже важливою проблемою у багатьох країнах. У сфері поводження з ТПВ доцільно розглядати ризик у рамках інтегрованого показника, який враховує максимальну кількість факторів, що призводять до негативних наслідків. Безумовно, що інтегрований ризик слід розглядати як комплексний показник безпеки, виражений у єдиному вартісному еквіваленті. У цьому випадку інтегрований ризик сприймається як багатофакторна функція, що поєднує у собі ризики соціального, матеріального та екологічного шкоди.
Вплив температурних коливань на технології очистки радіаційно забрудненої води
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кісов, Костянтин Сергійович
Моделювання поширення радіонуклідних забруднень у морський акваторії є надзвичайно актуальною та важливою з наукової та практичної точки зору. Вона базується на кількох ключових аспектах. По-перше, екологічна важливість даної теми полягає у тому, що радіоактивне забруднення морських водах створює серйозну загрозу для морських екосистем. Викиди радіоактивних речовин у водоймах можуть призвести до зрушень у біологічних ланцюгах, впливу на біорізноманіття та екологічну рівновагу. Це може мати довгострокові наслідки та спричиняти велику екологічну шкоду. По-друге, глобальний аспект цієї проблеми полягає в тому, що радіоактивні забруднення можуть переноситися на великі відстані через водні течії та атмосферні процеси. Це створює загрозу для багатьох країн та міжнародної спільноти. Розуміння поширення цих забруднень та їх впливу на різні регіони світу є ключовим аспектом глобального управління цією проблемою. По-третє, з погляду публічного здоров'я, радіоактивні забруднення можуть впливати на здоров'я людини через споживання забруднених морських продуктів та контакт з радіоактивними водами. Тому необхідно розробляти науково обгрунтовані стратегії управління ризиком та моніторингу для забезпечення безпеки та здоров'я населення. Останнім аспектом актуальності є необхідність наукового підходу до розв'язання цих проблем. З ростом їх складності важливість розробки та вдосконалення наукових моделей для моделювання поширення радіоактивних забруднень у морських районах стає невід'ємною частиною розв'язання цих проблем. Тому тема моделювання радіоактивного забруднення морських районів є надзвичайно актуальною та важливою для наукового та екологічного співтовариства. Мета роботи Робота бакалавра спрямована на опис алгоритму побудування моделей розповсюдження радіонуклідних забруднень у прибережних морських водах з урахуванням факторів, що впливають на розповсюдження. Для управління ризиками та вирішення екологічних проблем, пов'язаних з поширенням радіоактивних речовин у морських водах. Об’єкт дослідження Радіонуклідні забруднення в прибрежних морських водах. Предмет дослідження Розповсюдження радіонуклідів в прибрежних морських водах. Методи дослідження Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань у роботі бакалавра були використані: збір та аналіз вихідних даних, моделювання. Результати, їх теоретичне та практичне значення Результати дослідження мають важливе теоретичне значення, оскільки розробка алгоритму для моделювання поширення радіо-нуклідних забруднень у прибережних морських водах допомагає розширити знання про механізми поширення радіоактивних речовин у морських водах, сприяє покращенню наукового розуміння впливу радіоактивних забруднень на морські екосистеми та здоров'я людей. Практичне значення полягає в надані алгоритму розробки моделі для прогнозування, а також може служити інструментом для підготовки та відповіді на екологічні аварії, пов'язані з радіоактивними забрудненнями.
Біометеорологічні умови в районі м. Баку (Азербайджан) у холодний період року
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Мурадов, Мурад Назім огли
Кваліфікаційна робота бакалавра присвячена вивченню особливостей біометеорологічних умов в районі міста Баку (Республіка Азербайджан) як складової природно-рекреаційного потенціалу Апшеронського півострова, для якого питання розвитку рекреаційно-туристичної діяльності, в тому числі у холодний період року, є дуже важливим завданням. Метою роботи є визначення, оцінка і аналіз ряду біометеорологічних (біокліматичних) індексів в контексті оцінки комфортності біометеорологічних умов в районі Баку в холодний період року. Об'єктом дослідження є такі біометеорологічні (біокліматичні) показники як індекс жорсткості (суворості) погоди Бордмана, еквівалентно-ефективної температури і вагового вмісту кисню в атмосферному повітрі в місті Баку за холодний період року. Предметом оцінка комфортності біометеорологічних умов в місті Баку в холодний період року на основі таких показників як індекс Бордмана, еквівалентно-ефективна температура і ваговий вміст кисню в атмосферному повітрі. Вихідними даними для виконання кваліфікаційної роботи бакалавра були використані матеріали, які представляють собою результати спостережень за такими метеорологічними показниками як температура повітря, швидкість вітру, відносна вологість і атмосферний тиск на метеостанції Баку протягом трьох холодних періодів 2020-2021, 2021-2022 і 2022-2023 років (з 1 листопада по 31 березня) за кожен стандартний строк спостережень (00, 03, 06, 09, 12, 15, 18, 21 години) кожної доби цих періодів Методи. Під час виконання роботи використовувалися основні графічні, аналітичні і розрахунково-статистичні методи. Практичне значення роботи полягає у потенційній можливості використання її результатів під час планування заходів щодо розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Азербайджану.
Динаміка стану і якості повітряного басейну міста Кременчук
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кайданович, Сабріна Віталіївна
Повітря є джерелом кисню, постійне надходження якого в організм потрібне для окислювальних процесів та збереження життя. У життєдіяльності людини повітря є одним з головних продуктів споживання, і основною умовою існування. Проблеми зміни та забруднення атмосферного повітря наш час є дуже актуальними. Забруднення атмосферного повітря впливає на організм людини, тварин і рослинність, завдає шкоди народному господарству, викликає глибокі зміни в біосфері впливає на зміну клімату, атмосферні та погодні явища. Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є аналіз стану і якості повітряного басейну в місті Кременчук, визначення динаміки зміни викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Об’єкт кваліфікаційної роботи бакалавра – атмосферне повітря. Предмет – динаміка зміни викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Обґрунтування поводження з органічною складовою твердих побутових відходів в Одеській промислово-міській агломерації
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Білий, Денис Вікторович
Правильне поводження з твердими побутовими відходами – це важлива задача як з точки зору екології, так і з позиції економічного розвитку країни. Наявність у загальному потоці твердих побутових відходів ресурсоцінних компонентів, які в перспективі можуть використовуватися як ресурс для значної кількості виробництв, робить питання поводження з відходами важливою стратегічною задачею у загальному розвитку країни. Правильне розуміння обсягів відходів та ресурсоцінних компонентів в них, а також розуміння найбільш привабливих фракції відходів з точки зору економіки та захисту довкілля, є передумовою для побудови ефективної системи поводження з ними.
Агрокліматичні умови формування продуктивності озимого ріпаку в Вінницькій області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Бондар, Олександр Григорович
Ріпак (Brassica napus L. ssp. oleifera) - перспективна харчова та кормова олійна культура, також відноситься до технічних непропашних культур сівозміни. У сільському господарстві ріпак вирощують як олійну культуру. Залежно від сорту, ріпак використовують у таких цілях: Технічні. Ріпакова олія застосовують у виготовленні палива, мастила та оліфи. Харчових. Додають масло у страви при приготуванні їжі. А з продуктів переробки олії роблять шрот та макуху – популярні корми для свійських тварин. З ріпаку також отримують силос, сінаж, трав'яне борошно. Насіння озимого ріпаку містять 47-49 відсотків сирого жиру. У порівнянні з іншими сільськогосподарськими культурами він має переваги, так як сприяє підвищенню продуктивності культур, що настають за ним в сівозміні, хоча і вимагає великих витрат на добрива, захист рослин. Досвід господарств підтверджує, що ріпак у сівозмінах з високою концентрацією зернових сприяє збільшенню врожайності зерна на 4-5 центнерів з гектара посівів. Високу кормову цінність представляє ріпаковий макуха і шрот. За змістом лізину, триптофану та інших амінокислот він не поступається соєвого. Одна тонна його, що містить 255-280 кг білка дозволяє збалансувати 8 тонн комбікормів, підвищуючи зміст перетравного протеїну в одній кормовій одиниці з 81 до 110 г. Зелена маса ріпаку відрізняється високою поживністю і добре поїдається багатьма видами сільськогосподарських тварин. У ній міститься 3,9% протеїну, що на 0,4-0,8% більше, ніж у люцерни і конюшини і вдвічі вище, ніж у кукурудзи та соняшнику. Мета дослідження. Оцінка впливу агрокліматичних умов на ріст та розвиток озимого ріпаку в Вінницькій області.
Еколого-економічна оцінка природних ресурсів Азербайджану
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Алекперов, Анар Адалат огли
У кваліфікаційній роботі представлено аспекти раціонального використання природних ресурсів та їх еколого-економічна оцінка в контексті переходу до ринкової економіки та розширення міжнародних економічних відносин Азербайджану. Метою роботи є аналіз екологічного стану природних ресурсів Азербайджану та надання їм еколого-економічної оцінки. Об’єктом дослідження є природні ресурси Азербайджану. Робота складається з 4 розділів, містить 2 рисунка, 2 таблиці та посилання на 15 джерел. Загальний обсяг кваліфікаційної роботи 50 сторінок.
Агрометеорологічні умови вирощування гороху в Херсонській області
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Барабаш, Карина Андріївна
Бобові культури за вмістом сирого протеїну переважають у 2,2-2,5 рази злакові культури. Ці культури є дуже важливими для міжнародної продовольчої безпеки, тому що саме вони компенсують брак білка тваринного походження, а в багатьох країнах Азії є основою раціону. За теперішнього часу людство використовує у якості джерела білку 30% сировини тваринного походження і 70% - рослинного. Середньостатистичний мешканець України в день споживає 82 г рослинного білку, тоді як мешканці розвинутих країн відповідно 99 г, а слаборозвинутих – 58 г. Це зумовлює постійне зростання попиту на продукцію бобових в Україні та на світовому ринку [1, 2].
Наукові основи комплексної безвідходної переробки прісноводних риб
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Беспоясний, Олег Володимирович
На сучасному етапі важливим є розробка комплексу інноваційних технологічних рішень щодо організації випуску харчової, кормової та технічної продукції на основі безвідходної переробки рибних ресурсів, що послужить реальним шляхом ліквідації дефіциту повноцінних білків, есенційних макро- та мікронутрієнтів, а також дозволить гармонізувати риб шляхом зниження собівартості готової продукції. Мета роботи полягала у аналізі комплексної безвідходної технології переробки традиційної прісноводної рибної сировини на нові продукти харчового та технічного призначення за значного подовження термінів холодильного зберігання прісноводної промислової сировини і продукції. При випуску рибної продукції, що передбачає найбільш раціональне використання гідробіонтів та продуктів їх обробки, необхідно не тільки впровадження нових технологічних схем виробництва та високотехнологічного обладнання, але й дотримання правил транспортування, зберігання, приготування харчових рибних продуктів тощо. Тому завдання рибної промисловості входить як отримання високоякісної сировини та рибних продуктів, а й збереження їх без втрат. Це зумовлює необхідність розроблення безвідходної технології переробки прісноводної риби, яка неможлива без вивчення змін якісних показників у процесі заморожування та холодильного зберігання.

Переглянути

Перегляд Бакалаври ФГМЕ за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування