Статті та доповіді ГГФ

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 541
  • Документ
    Туристична привабливість українського міста Одеса як одна зі складових європейської ідентичності
    (Олді-Плюс, 2024) Дімова, Лариса Степанівна; Яворська, Вікторія Володимирівна; Dimova, Larysa S.; Yavorska, Viktoriia V.
    В тезах йдеться про дослідження з історичного туризму європейської ідентичності, яка притаманна українцям, як нації, ще зі стародавніх часів, що створює туристичну привабливість та відображається не тільки в історії, але і у архітектурі, гастрономії, історичних міфах, присутності європейських та світових міжнародних організацій в тому числі гуманітарних тощо, які турист може побачити наочно, на прикладі м. Одеса.
  • Документ
    Міждисциплінарність як умова ефективності підготовки кадрів за спеціальностями «Географія та регіональні студії» і «Науки про Землю»
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Яворська, Вікторія Володимирівна; Сич, Віталій Андрійович; Вихованець, Галина Володимирівна; Буяновський, Андрій Олександрович; Yavorska, Viktoriia V.; Sych, Vitaliy A.; Vykhovanets, Halyna V.; Buianovskyi, Andrii O.
    Географія історично формувалася як дисципліна на стику природничих і суспільних наук. Уже в XIX–XX ст. у вітчизняній і світовій традиції її намагалися жорстко ділити на фізичну географію (яка вивчала зокрема окремі природні компоненти – рельєф, клімат, гідрологію, ґрунтовий покрив, біоту) та економічну/соціальну, пізніше – суспільну географію (населення, господарство, просторова організація). Однак така дуалістична модель виявилася методологічно і практично неефективною: штучний розрив між природними й соціально-економічними процесами призводив до втрати системного бачення геопростору, до дублювання курсів і несумісності методів дослідження. У середині ХХ ст. навіть у радянській школі почали говорити про «єдину географію», а в сучасних країнах ЄС та Україні цю інтеграцію закріплено у нормативних документах.
  • Документ
    Міждисциплінарна взаємодія ґрунтознавства і земельного законодавства у формуванні сучасного фахівця з використання земельних ресурсів
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Тригуб, Валентина Іванівна; Trigub, Valentina I.
    Сучасний розвиток аграрного сектору, землевпорядкування та управління земельними ресурсами визначає потребу у фахівцях, які володіють міждисциплінарними компетентностями і здатні поєднувати природничі та правові підходи в процесі прийняття рішень. В умовах зростання антропогенного навантаження на земельні ресурси, активізації кліматичних змін, трансформації земельних відносин та впровадження ринку землі в Україні взаємодія грунтознавства і земельного законодавства набуває особливого значення. Така інтеграція визначає якість підготовки фахівців, їх здатність забезпечувати раціональне використання земель, збереження родючості грунтів та відповідність господарської діяльності чинним нормам права. Сучасний фахівець у сфері використання земельних ресурсів повинен розуміти не лише природну сутність грунту як складного геобіохімічного тіла, але й юридичні механізми його охорони, відтворення та регулювання.
  • Документ
    Мережеві форми просторової організації рекреаційно-туристичної діяльності
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сич, Віталій Андрійович; Коломієць, Катерина Василівна; Sych, Vitaliy A.; Kolomiyets, Kateryna V.
    Загальновідомо, що туризм відноситься до галузі з безліччю взаємозв'язків і взаємозалежностей між учасниками ринку. Тому на перший план виходить формування стійких взаємодій всіх учасників, комплексний підхід і системне вирішення питань розвитку туризму. За даними Всесвітньої туристської організації, під час семиденного перебування відвідувача в віддаленому туристському центрі працює від 10 до 20 ланцюжків, задіяні від 30 до 50 фірм, включаючи транспортні компанії, засоби розміщення, екскурсійні бюро, страхові компанії, сувенірні магазини, пункти обміну валют, таксі тощо. З урахуванням кількості фірм, що прямо або побічно беруть участь в створенні турпродукту і формують загальне враження про регіон як туристську дестинацію, на перший план виходить така організація туристської діяльності, яка дасть значний мультиплікативний ефект на рівні регіональних економік і виступить каталізатором його розвитку. При цьому, мобілізуючи власні ресурси території, основний вектор розвитку необхідно направляти на зовнішні ринкові сегменти і зовнішніх споживачів.
  • Документ
    Стан та перспективи розвитку рекреаційного потенціалу Вінницької області у забезпеченні комплексної реабілітації поранених
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Пшемінський, Назар Олександрович; Psheminskyi, Nazar O.; Кооломієць, Катерина Василівна; Kolomiyets, Kateryna V.
    Повномасштабна військова агресія проти України поставила перед державою завдання формування ефективної та масштабованої системи комплексної реабілітації захисників та цивільного населення (фізичної, психологічної, соціальної) [4]. Нормативні основи цієї системи були визначені Законом України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», який запроваджує сучасну комплексну модель реабілітації. Крім того, державна політика в сфері розвитку курортів та рекреації визначена Стратегією розвитку туризму та курортів до 2026 р. На цьому фоні рекреаційний потенціал Вінниччини - від радонових вод у Хмільнику до лісів Середнього Побужжя - може і має стати повноцінним середовищем відновлення, інтегрованим у національну систему реабілітації. Метою дослідження є оцінка рекреаційного потенціалу Вінницької області для реабілітаційних потреб, виявлення його слабких сторін та обґрунтування стратегічних напрямів розвитку та інтеграції рекреаційних ресурсів у загальнодержавну систему реабілітації поранених.
  • Документ
    Геоепідеміологія як міждисциплінарний підхід до дослідження захворюваності населення
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Пархоменко, Олександр Григорович; Parkhomenko, Oleksandr H.
    Захворюваність населення виступає одним із найбільш чутливих індикаторів соціально-економічного розвитку та стану природного середовища. Сучасна глобальна мобільність, урбанізація, зміна клімату та деградація екосистем формують нові виклики для системи охорони здоров’я й потребують переосмислення традиційних підходів до аналізу поширення хвороб. Традиційно дослідження захворюваності проводилося у межах окремих дисциплін: медико-демографічні школи фокусувалися на біологічних та демографічних характеристиках населення, тоді як географи описували просторові відмінності без глибокого занурення у соціальні та поведінкові чинники. Такий поділ, що повторював історичний дуалізм географії на фізичну та економічну, виявився малоефективним, оскільки призводив до втрати системного бачення територіальних процесів та формування спрощених моделей. Саме міждисциплінарність стала тим інструментом, який дозволив подолати цю фрагментацію знань.
  • Документ
    Геопросторові закономірності міграційних процесів у припортових регіонах України
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Остра, Вікторія Анатоліївна; Ostra, Viktoriia A.
    Міграційні процеси у припортових регіонах України формують складну систему просторових взаємодій, яка визначається поєднанням морегосподарської спеціалізації, транзитних функцій, прикордонного положення та соціально політичних умов. Портові території функціонують як важливі логістичні та економічні вузли, що забезпечують рух товарів і людей. Водночас вони виконують роль соціальних центрів, які акумулюють різні групи мігрантів, залучають трудові ресурси та визначають динаміку демографічних змін. У межах України такі закономірності особливо проявляються в Одеській, Миколаївській, Херсонській та частково Запорізькій областях, де морські порти та прибережні міста формують стійкі осередки просторової мобільності населення.
  • Документ
    Процеси урбанізації в Одеському регіоні як об’єкт міждисциплінарних досліджень
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Куделіна, Світлана Борисівна; Kudelina, Svitlana B.
    Процес урбанізації є об’єктом міждисциплінарних досліджень, які ведуть представники різних наук, але серед них головну роль безумовно відіграє географія. Географічна наука має методологічні переваги у розробці досліджень процесу урбанізації. Геоурбаністичні дослідження потребують глибокого осмислення, з’ясування головних напрямків і тенденцій, розглядаються науковцями як один з шляхів удосконалення оточуючого природного середовища та напрямком забезпечення раціонального використання території. Саме тому, суспільно-географічні дослідження урбанізації на регіональному рівні є досить актуальним, вони дозволяють виявити особливості, зрозуміти зміни, які відбуваються в певних регіонах країни, розробити систему заходів, спрямованих на більш результативне регулювання процесу, надати новітню інформацію про сучасний стан.
  • Документ
    Організація дистанційного навчання під час війни: виклики сьогодення
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Домусчи, Світлана Василівна; Тригуб, Валентина Іванівна; Domuschy, Svitlana V.; Trigub, Valentina I.
    Повномасштабна війна в Україні стала серйозним випробуванням для всіх сфер суспільного життя, зокрема й освіти. Питання забезпечення безперервності навчального процесу в умовах небезпеки, постійних повітряних тривог, відсутності стабільного інтернет-зв’язку та міграційних процесів набуло надзвичайної актуальності. Організація дистанційного навчання в таких обставинах перетворилася не лише на вимушений захід, а й на ключовий інструмент збереження єдності освітнього простору, формування стійкості та підтримки дітей, які часто опинилися в умовах невизначеності. Дистанційне навчання під час війни стало новим етапом розвитку освіти, який поєднав педагогічні, технічні та психологічні аспекти. Сучасний педагог змушений не лише викладати навчальний матеріал, а й підтримувати моральний дух дітей, бути гнучким у прийнятті рішень, постійно адаптувати методи роботи до нових реалій. Актуальність теми зумовлена потребою осмислення досвіду, узагальнення найефективніших практик і визначення перспектив розвитку освітнього процесу в умовах тривалої нестабільності.
  • Документ
    Асистентська практика як інструмент міждисциплінарної інтеграції наукових досліджень аспірантів у навчальний процес
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Адобовська, Марія Володимирівна; Алєксєєнко, Андрій В’ячеславович; Сидорук, Костянтин Вадимович; Adobovska, Mariia V.; Alieksieienko, Andrii V.; Sydoruk, Kostiantyn V.
    Сучасна підготовка фахівців-географів рівня доктор філософії (PhD) вимагає не лише глибокої наукової спеціалізації, але й розвитку педагогічної майстерності. У контексті динамічних змін довкілля та стрімкого розвитку технологій (ГІС, ДДЗ) освіта має відображати найновіші дослідницькі результати. Таким чином, виникає гостра необхідність у забезпеченні підготовки фахівців-географів із глибоким розумінням сучасних наукових проблем та міждисциплінарних зв'язків. Іншою важливою вимогою є необхідність розвитку педагогічних компетентностей аспірантів, які в майбутньому мають стати висококваліфікованими викладачами та транслювати актуальні знання.
  • Документ
    Сучасні географічні дослідження природних і антропогенних процесів у регіоні Причорноморської низовини
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Стоян, Олександр Олександрович; Stoyan, Oleksandr O.
    Вступ. Сучасні географічні дослідження природних і антропогенних процесів у регіоні Причорноморської низовини виконані студентами геолого-географічного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова. Огляд таких досліджень є традиційним, коли виконується їх аналіз. Результати досліджень були представлені на 82-й Студентській науковій конференції ОНУ імені І. І. Мечникова у вигляді окремих доповідей, під керівництвом викладачів. До огляду взяті найкращі роботи, що рекомендовані кафедрою фізичної географії, природокористування і геоінформаційних технологій на своєму засіданні. Викладачі працювали із студентами, відповідно до програми кафедральної науково-дослідної теми № 328, № держ. регістрації 0122U201195, по регіону Причорноморської низовини на півдні України, між річками Дунай на заході та Лозоватка на сході, вже на узбережжі Азовського моря.
  • Документ
    Основні результати дослідження берегів малих заток і лиманних водойм на узбережжі Чорного моря
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Шуйський, Юрій Дмитрович; Вихованець, Галина Володимирівна; Стоян, Олександр Олександрович; Муркалов, Олександр Борисович; Shuiskyi, Yurii D.; Vykhovanets, Halyna V.; Stoyan, Oleksandr O.; Murkalov, Oleksandr B.
    У кількох своїх наукових публікаціях професор Зенкович В. П. (наприклад у монографіях «Береги Чорного та Азовського морів» {1958} та «Морфологія та динаміка радянських берегів Чорного моря», Том ІІ {1960}) згадував, що він досліджував береги УРСР протягом багатьох років. При цьому, у межах класичного морського лиманного та лопатевого узбережжя його експедиція не встигала досліджувати ці «кволі» береги та дуже мілинні низькі береги у малих затоках на узбережжі лопатевого типу. Але В. Зенкович не сумував із цього приводу. Він вважав, що названі береги були практично стабільними, не змінювалися, а тому завжди були одними й тими ж: він наводив приклад на Дністровському лимані. Мовляв, припливні хвилі відсутні, розміри вітрових хвиль мінімальні, обмілинність вкрай мала, довжина розбігу вітру та хвиль також несуттєва, — тоді навіщо витрачати час та кошти на непродуктивну роботу? Але пізніше він рекомендував своєму аспіранту Юрію Шуйському все ж вивчити питання про динаміку берегів причорноморських лиманів і лопатевих ділянок, бо інші автори не звертали належної уваги на розвиток абразійно-зсувних процесів навіть на крупних лиманах. Тільки протягом першого десятиріччя ХХІ століття нарешті було проведене комплексне, кондиційне фізико-географічне дослідження більшості лиманів, були складені детальні карти лиманів, їх дна і берегів, виміряні морфодинамічні характеристики берегів та їх розповсюдження.
  • Документ
    Морфологічні та динамічні особливості розвитку морських берегів гумідних і аридних регіонів помірної зони
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Стоян, Олександр Олександрович; Муркалов, Олександр Борисович; Гусайлов, Володимир Ігорович; Орган, Людмила Володимирівна; Stoyan Oleksandr O.; Murkalov, Oleksandr B.; Husaylov, Volodymyr I.; Orhan, Liudmyla V.
    Береги морів помірної зони формуються в умовах складної взаємодії гідрогенних, геохімічних, кліматичних, літодинамічних та біогенних факторів. На відміну від полярних широт, тут відсутній вплив багаторічної мерзлоти, а роль льодових процесів обмежується сезонною морською кригою. Провідними факторами розвитку виступають вітро-хвильові процеси, передусім — штормові хвилювання, що зумовлюють інтенсивну абразію та акумуляцію. Актуальність дослідження визначається необхідністю удосконалення принципів класифікації берегів з урахуванням їх морфолого — динамічної різноманітності та практичних потреб загального та берегового природокористування. Метою роботи є виявлення морфологічних і динамічних особливостей розвитку морських берегів гумідних і аридних регіонів помірної зони та встановлення закономірностей співвідношення абразійних і акумулятивних процесів у їх межах. У роботі уточнено морфологічні та динамічні особливості розвитку морських берегів гумідних і аридних регіонів помірної зони, конкретизовано закономірності просторового прояву абразійних та акумулятивних процесів і визначено їх залежність від кліматичних та гідродинамічних умов.Результати дослідження можуть бути використані у практиці прогнозування берегових процесів, при обґрунтуванні заходів раціонального природокористування у прибережній зоні, а також у навчально-методичному забезпеченні курсів з геоморфології та фізичної географії.
  • Документ
    Асоціація «Євроберег–Україна» — одна із перших міжнародних географічних установ у незалежній Україні
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Вихованець, Галина Володимирівна; Стоян, Олександр Олександрович; Vykhovanets, Halyna V.; Stoyan, Oleksandr O.
    Із першіх років політичної незалежності, Україна намагалася активно інтегруватися у різні сфери державного розвитку, у тому числі й у міжнародні наукові організації. Оскільки у наслідок від Радянського Союзу Україна продовжувала бути морською державою, яка мала виходи до двох морів, а через них — і до Світового океану, то вона дійсно вважалася морською державою. А відтак, її інтереси були щільно пов′язані із морським господарством, перш за все портовим і навігаційним. Виходить, що Україна мала би бути серйозно заінтересованою у розвитку географічних засад морської геоморфології, океанології та берегознавства.
  • Документ
    Принципи класифікації та закономірності розвитку морських берегів
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Стоян, Олександр Олександрович; Неведюк, В. В.; Stoyan, Oleksandr O.; Nevediuk, V. V.
    Класифікація морських берегів є фундаментальною проблемою геоморфології та берегознавства, фізичної географії взагалі, оскільки вона визначає методологічні засади картографування, районування та прогнозування розвитку берегової зони. Складність класифікаційних побудов зумовлена різноманітністю природних умов формування узбережжя, поєднанням ендогенних і екзогенних процесів, а також стадійністю їх еволюції. Незважаючи на значну кількість наукових праць, питання узгодження принципів класифікації залишається дискусійним, що зумовлює актуальність даного дослідження. Метою роботи є узагальнення та систематизація принципів класифікації морських берегів і визначення їх значення для аналізу сучасної морфодинаміки берегової зони.
  • Документ
    Середовищний підхід — новий напрям характеристики і оцінки рекреаційно-туристичного потенціалу
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Сич, Віталій Андрійович; Яворська, Вікторія Володимирівна; Коломієць, Катерина Василівна; Sych, Vitaliy A.; Yavorska, Viktoriia V.; Kolomiyets, Kateryna V.
    Оцінки рекреаційних умов і ресурсів — один з головних аспектів сучасної рекреаційної географії та туризмознавства. Огляд розробок цього напряму засвідчує його різноплановість та складність. По-перше, розрізняють інтегровані підходи, за якими визначають загальну цінність рекреаційних умов і ресурсів, і такий напрям розробники термінують рекреаційно-туристичним потенціалом (РТП). По-друге, дослідники обгрунтовують різноманітні складові оцінки РТП — компонентні, фукнціональні. Компонентні оцінки характеризують внесок окремих компонентів — природних, історико-культурних, соціально-економічних, у формування загального РТП. Функціональні оцінки РТП показують його можливості щодо різних видів і форм рекреаційно-туристичної діяльності (РТД) — туризм, курортне господарство, масова неорганізована рекреація, побутова рекреація. Таким чином, окреслені два головних напрями оцінювання РТП — компонентний і функціональний, які користуються і загальними (інтегральними), і диференційованими (компонентними, галузевими) оцінками рекреаційних умов і ресурсів. Поряд з зазначеними традиційними підходами необхідно акцентувати ще один напрям оцінки РТП. У практичних розробках рекреаційно-туристичного потенціалу як правило характеризують не всю сукупність умов і ресурсів, що визначають його теоретичні обсяги, а конкретну — характерну для даного об’єкту РТД та найбільш поширених видів і форм відпочинку та оздоровлення рекреантів і туристів.
  • Документ
    Towards the modern theory of geography: particular geographical laws their meaning
    (Odesa I. I. Mechnikov National University, 2026) Shuiskyi, Yurii D.; Шуйський, Юрій Дмитрович
    Definition of geography. According to the theoretical research of S. V. Rudnitsky, A. A. Grigoriev, M. M. Ermolaev, K. I. Gerenchuk, D. L. Armand, O. M. Marinich, P. G. Shishchenko, V. M. Pashchenko, and other scientists, geography is a fundamental science that has gained experience over many centuries. The science always described, researched, and evaluated the human environment, which was called γεή (Earth, Environment), and over time, her research description (γραφό) of the known part of our planet was called γεή (Earth, environment). Therefore, the scientific and philosophical teaching was called γεήγραφό — geography. As a result, today the situation has finally adapted to science, according to which the object of geographical research is a very complex environment in which a person lives. A person feeds on Natural Resources, conducts anthropogenic activities, and tries to organize rational use of Natural Resources. Such an environment on the surface of our planet has received the successful scientific name geographical envelope. As a result, today the situation has finally adapted to science, according to which the object of geographical research is a very complex environment in which a person lives. A person feeds on Natural Resources, conducts anthropogenic activities, and tries to organize rational use of Natural Resources. Such an environment on the surface of our planet has received the successful name «geographical envelope». According to the definition of modern geographical encyclopedias of different countries and different years of publication, it is almost the sweetest, mostly exogenous, natural system, which according to the definition of modern geographical encyclopedias of different countries and different years of publication, it is almost the sweetest, mostly exogenous, natural system, which has undergone deep differentiation throughout its existence. It formed separate geospheres, objects and their elements, natural components, and “included” a number of active factors. Within its borders, continents, Islands, oceans and seas were created along with the water column and bottom, with living organisms, and so on. And all of them interact closely and interpenetrate, which leads to further complications. All this led to the emergence of a unified theory of geography, which was fundamentally different from the theory of mathematics, medicine, economics, military affairs, etc.
  • Документ
    Ринок нерухомості в Україні в умовах невизначеності: становлення та прогнози
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Щека, А. О.; Shcheka, A. O.; Буяновський, Андрій Олександрович; Buianovskyi, Andrii O.
    Питання житла завжди було, є і буде актуальним для кожної людини, а особливо для українців в умовах кривавої війни, яка забирає у них рідні місця, де вони залишили великий слід у своєму житті. На Заході країни після початку війни у 2022 році оренда на житло виросла на +125%, тоді як на прифронтових містах впала майже на 50%.
  • Документ
    Система землекористування Іванівської територіальної громади Березівського району Одеської області
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Тищенко, Вікторія Володимирівна; Tyshchenko, Viktoriia V.; Буяновський, Андрій Олександрович; Buianovskyi, Andrii O.
    Земельні ресурси становлять унікальну природну основу для будь-якої людської діяльності та виступають головним засобом виробництва в аграрному секторі завдяки надзвичайній родючості вітчизняних чорноземів. Попри потужний потенціал, нинішній стан землекористування в Україні не відповідає принципам екологічної рівноваги, що призводить до поширення деградації ґрунтів та інших негативних наслідків нераціонального управління. Існуючі проблеми вимагають комплексного та поступового вирішення через ґрунтовні дослідження стану земель на загальнодержавному та регіональному рівнях. Такий аналіз є критично важливим для об'єктивної оцінки ситуації та розробки дієвих стратегій, спрямованих на покращення поточного стану та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів у майбутньому
  • Документ
    Ринок сільськогосподарських земель в Україні в умовах трансформації земельних відносин
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сухаревський, Ю. В.; Sukharevskyi, Yu. V.; Буяновський, Андрій Олександрович; Buianovskyi, Andrii O.
    Постановка наукової проблеми. Трансформація земельних відносин в Україні пройшла тривалий шлях від повної державної власності до запровадження повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення. Відкриття ринку у 2021 році стало визначальним етапом, проте умови воєнного стану, деградація ґрунтів та необхідність адаптації до стандартів ЄС створюють нові виклики. Дослідження механізмів функціонування ринку в цих умовах є критично важливим для забезпечення продовольчої безпеки та економічного зростання.