Переглянути
Нові надходження
Документ Федір Петрунь – завідувач кафедри фізичної географії Одеського державного університету(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Шуйський, Юрій Дмитрович; Стоян, Олександр Олександрович; Shuiskyi, Yurii D.; Stoyan, Oleksandr O.Федір Євстафійович Петрунь (02.03. 1894 р. — 01.07. 1963 р.) стояв на чолі кафедри фізичної географії від 1941 р. до 1963 р., тобто до кінця життя. У ті роки він став автором низки навчальної літератури: «Загальна фізична географія», «Фізична географія СРСР», «Геоморфологія УРСР», «Метеорологія і кліматологія», «Методика викладання географії», «Історія географії», «Фізична географія УРСР», «Методика польових географічних досліджень», «Методологія географії». Зусиллями Федіра Євстафійовича був створений зразковий географічний кабінет з унікальними картами, атласами, цінними книгами, наочним приладдям, — кабінет справжнього класичного університету. Вчений ретельно і наполегливо працював над навчальними програмами, в основу яких намагався покласти принципи комплексності та системності, розуміння широти простору та географічної динамічності. Був ініціатором появи на кафедрі нових навчальних дисциплін та географічних практик. Кафедра стала однією із найкращих на Україні, установою для підвищення кваліфікації вчителів-географів.Документ Методологічні труднощі поєднання властивостей рекреаційно-туристичного потенціалу та їх суб’єктивних оцінок(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Сич, Віталій Андрійович; Яворська, Вікторія Володимирівна; Коломієць, Катерина Василівна; Sych, Vitaliy A.; Yavorska, Viktoriia V.; Kolomiyets, Kateryna V.Головні труднощі розроблення оцінок умов і ресурсів рекреаційно-туристичної діяльності (РТД) полягають у їх множинності, різноякісності та різноіменованості. Складові рекреаційно-туристичного потенціалу (РТП) мають різну природу, зокрема вони можуть бути природно-географічними, історико-культурними, соціально-економічними. Вони можуть мати характеристики і оцінки за різними запитами і потребами суспільства – матеріальними, духовними, етичними, естетичними, економічними, перцепційними. В оцінюванні умов і ресурсів відпочинку та оздоровлення населення об'єктивні показники природних та соціально-економічних чинників РТП поєднані з суб'єктивними оцінками їх споживачами, що можуть мати ознаки і ментальності, і кон'юнктурності. Традиційна орієнтація оцінювання умов і ресурсів за економічною ефективністю – різницею між затратами на їх освоєння та прибутком, у багатьох випадках вже поступається аксіологічним (ціннісним) нормам загальнолюдських цінностей і пріоритетів. В оцінці РТП поєднані соціальні потреби і запити різних верств населення. До того ж рекреаційні блага поєднують інтереси особисті (індивідуальні), сімейні, групові (корпоративні), громадські, суспільні.Документ До питання про морфологію та динаміку берегів Чорного моря у межах крильцевого мису Бурнас(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Шуйський, Юрій Дмитрович; Вихованець, Галина Володимирівна; Стоян, Олександр Олександрович; Неведюк, В. В.; Shuiskyi, Yurii D.; Vykhovanets, Halyna V.; Stoyan, Oleksandr O.; Nevediuk, V. V.Вже багато років пройшло відтоді, коли у другій половині ХІХ ст. на березі Чорного моря і лиману Бурнас виникла водо-грязьолікувальниця та купальня для місцевого населення на підставі хіміко-біологічних та фізико-географічних досліджень. Тут оселилися лікарі та торговці, з’явилося стаціонарне населення. Для пацієнтів та жителів було засновано два ресторани, готель, магазин, — виникло маленьке селище Лебедівка у пекучому степу, насиченому цілющим повітрям. Поселення швидко набуло певної популярності завдяки цілющим мінеральним грязям та лікувальним водам і повітрю.Документ Розвиток природної системи дельти Дунаю для вибору судноплавного гирла, узбережжя Чорного моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Шуйський, Юрій Дмитрович; Вихованець, Галина Володимирівна; Shuiskyi, Yurii D.; Vykhovanets, Halyna V.Характерною особливістю морської узбережної системи будь-якого моря є «троєкратність» природної будови. Частина гирлової системи складається: а) умовами суходолу, б) умовами моря, в) умовами активної взаємодії названих двох. Уся гирлова область зазнає впливу геосфер (літосфери, гідросфери, атмосфери, біосфери) та окремих геополів (гравітаційного, світлового, теплового, магнітного, електричного тощо). Цей методологічний підхід до розгляду гирлових областей річок розроблено на кафедрі фізичної географії, природокористування і ГІС-технологій під керівництвом професора Шуйського. Він базується на застосуванні системно-динамічної парадигми у географії, але також ураховує певною мірою і архаїчний просторово-ландшафтний підхід. Саме такий підхід був застосований у дельті Дунаю під час вибору нового гирла як водного шляху в інтересах України за запитом Міністерства транспорту та державного підприємства «Дельта-лоцман». Робота була доручена кафедрі фізичної географії та природокористування, яка мала співробітництво із іншими кількома організаціями (Дунайська обсерваторія, Інститут гідромеханіки НАНУ, ЧорноморНДІпроект Мінтранс України, Харківський інститут екології Мінприроди України та ін.). В основу розробок були взяті поточні натурні дослідження, лабораторно-експериментальні та теоретичні розробки із застосуванням принципу комплексності.Документ Концепція розвитку сучасного балансу седиментів у береговій зоні Світового океану(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Шуйський, Юрій Дмитрович; Shuiskyi, Yurii D.Подальший розвиток наукового положення про баланс осадового матеріалу у береговій зоні Світового океану бачиться шляхом формування спеціальної концепції на підставі теорії берегознавства, яка у загальному вигляді склалася у перші десятиліття ХХІ ст. Ця теорія була закладена та розвивалася із урахуванням наявного тренду розвитку фізичної (природної) географії, і вона проявляється не тільки у берегознавстві, але і в інших географічних галузевих науках. В цілому вона може реально проявитися у вигляді фізико-географічної теорії балансу енергії та речовини у географічній оболонці. Також ураховується, що берегова зона є специфічним фаціальним мегасередовищем у межах глобального прибережно-морського сектору, переважно із екзогенною природою, має власну локацію, розвивається переважно механічною енергією морських хвиль різних типів, є бар′єром для прибережно-морської великості осадів, а напруга енергії — виключно сильна і є глобальною.Документ Оцінка екосистемних послг зрошуваних чорноземів Одещини в контексті сталого природокористування(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Буяновський, Андрій Олександрович; Лебедєв, Денис Геннадійович; Buianovskyi, Andrii O.; Lebediev, Denys G.Ґрунти відіграють важливу роль у забезпеченні стабільного функціонування екосистем, оскільки вони є основою для розвитку рослинного покриву, збереження біорізноманіття та регулювання гідрологічних процесів. В той же час ґрунти піддаються суттєвим трансформаціям в результаті сільськогосподарського використання, з однієї сторони продовжуючи надавати екосистемні послуги, з іншої – створювати сільськогосподарську продукцію для забезпечення економічних потреб. Найбільш кардинальним способом інтенсифікації ґрунтокористування, безумовно, є зрошувані меліорації, які дають змогу підвищити ефективну родючість ґрунтів, в той же час не порушуючи екологічного балансу в системі сталого природокористування. Не виключенням є і Одеський регіон, в якому частка зрошуваних земель є однією з найбільших в нашій країні, однак, стан більшості зрошуваних систем наразі є незадовільним за результатами комплексних ґрунтово-моніторингових досліджень. Нині фактична площа зрошення в регіоні в останні роки до 45 тис. га, що становить 1/5 частину загального зрошувально-меліоративного фонду області. Нині одним із перспективних підходів до раціонального використання природних ресурсів є концепція екосистемних послуг, яка передбачає врахування всіх благ, що надаються природними екосистемами. Оцінка екосистемних послуг ґрунтів дозволяє кількісно визначити їхній внесок у благополуччя людства та розробити стратегії збереження цих критичних ресурсів. В той же час оцінка екосистемних послуг ґрунтів на методологічному рівні наразі не розроблена, що становить інтерес у різних науковців до цієї проблематики та визначає актуальність проведеного дослідження.Документ Фізико-географічні дослідження класичних лиманів на узбережжі Чорного моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Шуйський, Юрій Дмитрович; Вихованець, Галина Володимирівна; Стоян, Олександр Олександрович; Shuiskyi, Yurii D.; Vykhovanets, Halyna V.; Stoyan, Oleksandr O.Загальновизнано, що класичним морським лиманним узбережжям є північне узбережжя Чорного та Азовського морів. Лимани представляють собою приморські бухти та озера на рівнинних узбережжях, із специфічними контурами берегових ліній, донними осадами, хімічними властивостями води та донних осадів в умовах впливу неприпливного моря. А це викликано тим, що вони заповнюють низинні гирлові частини річок, що втікають в море. Вода в лимані заповнює котловину ерозійного походження (за провідним генетичним покажчиком), часто — із участю тектонічних, сейсмічних та групи екзогенних процесів. Тому гідрологічний, гідрохімічний, седиментаційний режим у них залежить від названих особливостей.Документ Про формулювання і значення законів у теорії географічної науки та її галузей(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Шуйський, Юрій Дмитрович; Shuiskyi, Yurii D.У цій роботі дослідження виконуються у межах не всього природознавства, а тільки його частини, що облямовує об’єкт і предмет, завдання, методи фізичної (природної) географії. У наукознавстві вона визначається як фундаментальна. Тому закони є географічними, у цілому вони є незагальними галузево-географічними.Документ Basical aspects of systematic construction of geographical natural systems within the world geography cover(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Shuiskyi, Yurii D.; Шуйський, Юрій ДмитровичDuring the past decades systematic direction in geography have acquire actual significance. Territorial idea and spatial paradigm cannot to secure optimal usage of natural resources and environment preservation already. New scientific information urgent request any systematization and hierarchic construction in according to interest of practical activity. Geography cover proved to be more complicated, and it include not landscape part merely, but coastal part and oceanic parts also. The purpose of the given work is to conduct the systematisation of separate exogenous natural systems of different organisation level, to determine their hierarchical ranks for physical-geographical conditions on Dry Land, in Ocean, on sea coasts, to make a correlation scheme between their corresponding ranks.Документ Мікро- та мезофауна ґрунту як індикатори його стану в умовах кліматичних змін(Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України, 2025) Лисицький, А. А.; Черничко, Катерина Йосипівна; Буяновський, Андрій Олександрович; Lysytskyi, A. A.; Chernychko, Kateryna Y.; Buianovskyi, Andrii O.Ґрунт становить надзвичайно складну просторово-часову систему, що формується внаслідок тривалої біотичної та абіотичної взаємодії та виступає фундаментальним компонентом біосферних процесів. В той же час ґрунт є головним засобом виробництва в сільському та лісовому господарстві, який в результаті антропогенного впливу зазнає суттєвих змін морфології, речовинно-хімічного складу і, безумовно, органічної компоненти. Кліматичні трансформації суттєво змінюють вихідні умови для розвитку ґрунтотворних процесів, як в природних екосистемах, так і в антропогеннозмінених. Сучасне використання в агроценозах ґрунтів в умовах кліматичних змін на фоні розвитку деградаційних процесів в ґрунтових системах звужують загалом біологічну продуктивність ґрунтів, що зокрема призводить і до зменшення ефективної їх родючості. При цьому роль біологічного чинника ґрунтотворення, зокрема мікро- і мезофауни, в процесах трансформації родючості ґрунтів в умовах антропогенного тиску залишається майже не вивченою, як в теоретичному, так і практичному аспекті.Документ Управління ґрунтовими ресурсами в умовах кліматичних трансформацій(Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України, 2025) Буяновський, Андрій Олександрович; Бурикіна, С. І.; Цуркан, О. І.; Buianovskyi, Andrii O.Сучасні кліматичні трансформації вимагають адаптації галузей економіки до змін, особливо суттєво ця потреба проявляється в сільськогосподарському виробництві. Сучасне природокористування (зокрема земле- і ґрунтокористування) вимагає застосування екологоврівноважених і сталих агропрактик, які направлені, з однієї сторони, на отримання екологічно чистої (здорової) продукції та дотримання екологічної рівноваги, з іншої, – отримання прибутку (економічної вигоди) від результатів господарської діяльності, що в умовах перманентних викликів, зокрема і під час воєнного стану, стає проблематичним. Необхідність дотримання екологобезпечного ґрунто- і землекористування вимагає від України уніфікації та імплементації європейських практик в природокористуванні, зокрема і частині досягнення цілей сталого розвитку, Ґрунтової стратегії ЄС та ін. нормативних та рамкових директивних документів, тощо.Документ Грунтові ресурси Одещини як передумова поствоєнного відновлення України(Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України, 2024) Буяновський, Андрій Олександрович; Красєха, Єрофій Никифорович; Тортик, Микола Йосипович; Buianovskyi, Andrii O.; Krasiekha, Yerofei N.; Tortyk, Mykola Y.Загальновизнане значення ґрунтів як основного засобу сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, однак, цей факт не зменшує явище деградацій ґрунтів, які все більше проявляються у зв’язку з інтенсифікацією використання, кліматичними змінами та невизначеністю, зумовленою в т.ч. і воєнним станом.Документ Водна ерозія ґрунтів і її зміни на Півдні України у зв’язку зі змінами клімату(Одеський державний аграрний університет, 2024) Світличний, Олександр Олексійович; Svitlychnyi, Oleksandr O.Проблема водної ерозії ґрунтів сільськогосподарських угідь є однією з найактуальніших світових екологічних та економічних проблем, яка загрожую продовольчій безпеці багатьох країн. Відповідно до Національної доповіді про стан родючості ґрунтів України, опублікованій у 2010 році [2], в Україні еродовано 38,4% сільськогосподарських угідь та 40% ріллі, а в зоні Степу - 54,4 % та 55,6 %, відповідно. Аналіз динаміки площі еродованих земель в Україні за опублікованими даними показав, що з кінця 1950-х - початку 1960-х років, коли було проведено суцільну ґрунтову зйомку, до першого десятиліття 2000-х років площа еродованих сільгоспугідь в Україні постійно збільшувалася, причому наростаючим темпом – від 0,75% за рік у перші десятиліття до 1,48 % за рік наприкінці аналізованого періоду.Документ Ґрунтова карта Одеської області як інструмент сталого управління земельними ресурсами(Одеський державний аграрний університет, 2024) Буяновський, Андрій Олександрович; Алєксєєнко, Анастасія; Buianovskyi, Andrii O.Нині у вітчизняному законодавчому полі не до кінця визначені та унормовані поняття ґрунтових і земельних ресурсів як загалом України, так і окремих її територій. Вивченням земельних ресурсів при цьому приділяється значно більше уваги, законодавство визначає їх статус і зміст, численна плеяда науковців у різних наукових напрямах та підходах (технічних, природничих, економічних) дає різноманітні дефініції та трактування. Не осторонь процесу визначення теоретико-методологічної розробки сутності «земельних ресурсів» перманентно долучались географи (Топчієв О.Г., Сухий П.О., Михайлюк В.І., Даценко Л.М. та ін.). Окремої семантики та змісту відводиться розумінню та їх значенню «ґрунтовим ресурсам», дослідженнями яких присвячені численні праці відомих науковців (Гоголєва І.М., Біланчина Я.М., Позняка С.П., Паньківа З.П., Михайлюка В.І., Гавриш Н.С., Красєхи Є.Н., Балюка С.А., Мірошниченка М.М., Куліджанова Е.В. та ін.). Зупинимось на основних дефініціях сутності земельних і ґрунтових ресурсів.Документ Походження Тилігульського лиману, солоність та каламутність його води(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шуйський, Юрій Дмитрович; Стоян, Олександр Олександрович; Shuiskyi, Yurii D.; Stoyan, Oleksandr O.Загальні нотатки. В морі та в будь-якій водоймі до числа провідних природних географічних характеристик завжди відносять солоність та каламутність води. Ці характеристики були досліджені також і в водах Тилігульського лиману, приморської водойми, однієї з найкрупніших на узбережжі Чорного моря, яка має важливе господарське значення (рибальство, рекреація, водні види спорту та ін.). Роботи виконувалися протягом окремих сезонів року, від 2011 до 2020 рр., на 19 станціях, на стандартній глибині 1 м, переважно в південній найбільш глибокій частині цієї водойми. Взірці відбиралися стандартною 1-літровою пляшкою-батометром. Не пізніше, як через 3 години вимірювалася солоність та каламутність в навчальній аналітичній лабораторії кафедри фізичної географії, природокористування та ГІС-технологій ОНУ. Детальна методика взірцювання та камеральної обробки викладена в роботі. Треба зауважити, що подібні дослідження завжди корисні для студентів ГГФ як необхідний засіб отримання вмінь, навичок та набуття географічної кваліфікації. Досить повна наукова література із цієї тематики в посиланнях міститься в роботах.Документ Про методику прибережно-морських досліджень на узбережжях неприпливних морів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шуйський, Юрій Дмитрович; Вихованець, Галина Володимирівна; Муркалов, Олександр Борисович; Стоян, Олександр Олександрович; Орган, Людмила Володимирівна; Shuiskyi, Yurii D.; Vykhovanets, Halyna V.; Murkalov, Oleksandr B.; Stoyan, Oleksandr O.; Orhan, Liudmyla V.Протягом 2015-2020 років кафедра фізичної географії, природокористування та ГІС-технологій виконувала бюджетну НДР-147 за програмою МОН України «Розробка засад стратегій природокористування в межах Причорноморської низовини», № держ. реєстрації 0116U000904. В попередніх публікаціях традиційно викладалися результати дослідження цієї низовини тільки в межах теригенних (ландшафтних) систем на типовому суходолі [5]. Окремо розглядалася природа морського узбережжя в роботах І.М. Котовського, О.В. Давидова, В.О. Мамикіної та ін. Як правило, при цьому майже усі роботи не додавали в природну систему Причорноморської низовини південне облямування морських узбережжів. Вважаємо, що настав час подавати комплексну географічну характеристику низовини разом — степову та узбережну частини. В цьому зв′язку тут ми виклали ту методику, за якою досліджувалися узбережжя морів України і були отримані відповідні нові дослідницькі дані про низовину на рівні її південного приморського облямування [2, 3, 8] під час досліджень у 2015-2010 рр.Документ Провідні результати фізико-географічного дослідження Причорноморської низовини та їх значення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шуйський, Юрій Дмитрович; Вихованець, Галина Володимирівна; Світличний, Олександр Олексійович; Стоян, Олександр Олександрович; Муркалов, Олександр Борисович; П'яткова, Алла Вікторівна; Гижко, Лілія Володимирівна; Зелененко, О. Г.; Орган, Людмила Володимирівна; Shuiskyi, Yurii D.; Vykhovanets, Halyna V.; Svitlychnyi, Oleksandr O.; Stoyan, Oleksandr O.; Murkalov, Oleksandr B.; Piatkova, Alla V.; Hyzhko, Liliia V.; Orhan, Liudmyla V.В основу представленої доповіді покладені результати фізико-географічних досліджень протягом 2015-2020 років на території Причорноморської низовини. В першу чергу найбільше актуальні питання визначалися для досліджень. На відміну від інших публікацій, до змісту досліджень були залучені послідження на південній окрайці, де детально вивчалися дельти річок та класичні лиманний та лопатевий типи узбережжя Чорного та Азовського морів. Відповідно була розробленою відповідна програма робіт. Для отримання висновків, матеріали попередніх досліджень були використані в публікаціях попередників та авторів статті, шляхом географічних співставлень. В програмі визначалися найбільш актуальні питання для раціонального природокористування. В переліку цих питань були: а) матеріали та методи досліджень; б) природні комплекси на класичному узбережжі лиманного та лопатевого типів; в) абразійні та акумулятивні форми берегового рельєфу; г) сучасний розвиток Кілійської дельти Дунаю; д) змив грунтів та гідрометеорологічний режим; є) зміни клімату, вітро-хвильового режиму та водного балансу морів; е) стан приморських національних парків та заповідників; ж) вплив деяких видів антропогенного фактору на природу Причорноморської низовини. Ця доповідь є оглядовою. В роботах брали участь всі викладачі кафедри.Документ Обґрунтування перспективного використання земель як чинника у плануванні територій(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шашеро, Антоніна Миколаївна; Shashero, Antonina M.Сучасні планувальні розробки в Україні мають давні традиції. Серед великого різноманіття містобудівних розробок особливе місце мають розробки як на загальнодержавному (макрорівні), на регіональному рівні та на місцевому рівні. До ідеї впорядкування, планування територій нарізних рівнях підійшли як землевпорядники, містобудівельники так і географи.Документ Методологічні труднощі оцінки рекреаційно-туристичного потенціалу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сич, Віталій Андрійович; Яворська, Вікторія Володимирівна; Коломієць, Катерина Василівна; Sych, Vitaliy A.; Yavorska, Viktoriia V.; Kolomiyets, Kateryna V.Рекреаційно-туристична діяльність (РТД) – відносно нове поняття у рекреаційній географії та туризмознавстві. За найбільш схематичними представленнями, РТД являє собою поєднання рекреаційних та туристичних видів і форм господарської діяльності. Рекреація та туризм дійсно тісно взаємопов'язані між собою, але на даний час їх наукове і практичне розроблення достатньо розмежоване: пріоритетними є напрямки відпочинку та оздоровлення населення, пов'язані з економічно організованими і впорядкованими формами туризму та масової комерціалізованої рекреації. Інші напрями рекреаційної діяльності, зокрема масова самодіяльна та побутова рекреація, ще не досягли потрібних рівнів наукового та організаційноекономічного розгляду.Документ Генеральний план міста як інструмент управління розвитком урбаністичної системи(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Приходько, Зоя Володимирівна; Prykhodko, Zoia V.Під урбаністичною системою можна розуміти складну, просторово обмежену природно-соціо-господарську систему, центром якої є місто, а основними підсистемами – природно-ландшафтна, господарська, соціальнодемографічна, планувальна. Головною особливістю планувальної структури урбаністичної системи є її велика інерційність, зумовлена діахронністю виникнення її різних елементів на основі первинного каркасу, тривалим часом експлуатації споруд, складністю майнових і управлінських відносин тощо.