Переглянути
Нові надходження
Документ Походження Тилігульського лиману, солоність та каламутність його води(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шуйський, Юрій Дмитрович; Стоян, Олександр Олександрович; Shuiskyi, Yurii D.; Stoian, Oleksandr O.Загальні нотатки. В морі та в будь-якій водоймі до числа провідних природних географічних характеристик завжди відносять солоність та каламутність води. Ці характеристики були досліджені також і в водах Тилігульського лиману, приморської водойми, однієї з найкрупніших на узбережжі Чорного моря, яка має важливе господарське значення (рибальство, рекреація, водні види спорту та ін.). Роботи виконувалися протягом окремих сезонів року, від 2011 до 2020 рр., на 19 станціях, на стандартній глибині 1 м, переважно в південній найбільш глибокій частині цієї водойми. Взірці відбиралися стандартною 1-літровою пляшкою-батометром. Не пізніше, як через 3 години вимірювалася солоність та каламутність в навчальній аналітичній лабораторії кафедри фізичної географії, природокористування та ГІС-технологій ОНУ. Детальна методика взірцювання та камеральної обробки викладена в роботі. Треба зауважити, що подібні дослідження завжди корисні для студентів ГГФ як необхідний засіб отримання вмінь, навичок та набуття географічної кваліфікації. Досить повна наукова література із цієї тематики в посиланнях міститься в роботах.Документ Про методику прибережно-морських досліджень на узбережжях неприпливних морів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шуйський, Юрій Дмитрович; Вихованець, Галина Володимирівна; Муркалов, Олександр Борисович; Стоян, Олександр Олександрович; Орган, Людмила Володимирівна; Shuiskyi, Yurii D.; Vykhovanets, Halyna V.; Murkalov, Oleksandr B.; Stoian, Oleksandr O.; Orhan, Liudmyla V.Протягом 2015-2020 років кафедра фізичної географії, природокористування та ГІС-технологій виконувала бюджетну НДР-147 за програмою МОН України «Розробка засад стратегій природокористування в межах Причорноморської низовини», № держ. реєстрації 0116U000904. В попередніх публікаціях традиційно викладалися результати дослідження цієї низовини тільки в межах теригенних (ландшафтних) систем на типовому суходолі [5]. Окремо розглядалася природа морського узбережжя в роботах І.М. Котовського, О.В. Давидова, В.О. Мамикіної та ін. Як правило, при цьому майже усі роботи не додавали в природну систему Причорноморської низовини південне облямування морських узбережжів. Вважаємо, що настав час подавати комплексну географічну характеристику низовини разом — степову та узбережну частини. В цьому зв′язку тут ми виклали ту методику, за якою досліджувалися узбережжя морів України і були отримані відповідні нові дослідницькі дані про низовину на рівні її південного приморського облямування [2, 3, 8] під час досліджень у 2015-2010 рр.Документ Провідні результати фізико-географічного дослідження Причорноморської низовини та їх значення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шуйський, Юрій Дмитрович; Вихованець, Галина Володимирівна; Світличний, Олександр Олексійович; Стоян, Олександр Олександрович; Муркалов, Олександр Борисович; П'яткова, Алла Вікторівна; Гижко, Лілія Володимирівна; Зелененко, О. Г.; Орган, Людмила Володимирівна; Shuiskyi, Yurii D.; Vykhovanets, Halyna V.; Svitlychnyi, Oleksandr O.; Stoian, Oleksandr O.; Murkalov, Oleksandr B.; Piatkova, Alla V.; Hyzhko, Liliya V.; Orhan, Liudmyla V.В основу представленої доповіді покладені результати фізико-географічних досліджень протягом 2015-2020 років на території Причорноморської низовини. В першу чергу найбільше актуальні питання визначалися для досліджень. На відміну від інших публікацій, до змісту досліджень були залучені послідження на південній окрайці, де детально вивчалися дельти річок та класичні лиманний та лопатевий типи узбережжя Чорного та Азовського морів. Відповідно була розробленою відповідна програма робіт. Для отримання висновків, матеріали попередніх досліджень були використані в публікаціях попередників та авторів статті, шляхом географічних співставлень. В програмі визначалися найбільш актуальні питання для раціонального природокористування. В переліку цих питань були: а) матеріали та методи досліджень; б) природні комплекси на класичному узбережжі лиманного та лопатевого типів; в) абразійні та акумулятивні форми берегового рельєфу; г) сучасний розвиток Кілійської дельти Дунаю; д) змив грунтів та гідрометеорологічний режим; є) зміни клімату, вітро-хвильового режиму та водного балансу морів; е) стан приморських національних парків та заповідників; ж) вплив деяких видів антропогенного фактору на природу Причорноморської низовини. Ця доповідь є оглядовою. В роботах брали участь всі викладачі кафедри.Документ Обґрунтування перспективного використання земель як чинника у плануванні територій(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Шашеро, Антоніна Миколаївна; Shashero, Antonina M.Сучасні планувальні розробки в Україні мають давні традиції. Серед великого різноманіття містобудівних розробок особливе місце мають розробки як на загальнодержавному (макрорівні), на регіональному рівні та на місцевому рівні. До ідеї впорядкування, планування територій нарізних рівнях підійшли як землевпорядники, містобудівельники так і географи.Документ Методологічні труднощі оцінки рекреаційно-туристичного потенціалу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Сич, Віталій Андрійович; Яворська, Вікторія Володимирівна; Коломієць, Катерина Володимирівна; Sych, Vitalii A.; Yavorska, Viktoriia V.; Kolomiiets, Kateryna V.Рекреаційно-туристична діяльність (РТД) – відносно нове поняття у рекреаційній географії та туризмознавстві. За найбільш схематичними представленнями, РТД являє собою поєднання рекреаційних та туристичних видів і форм господарської діяльності. Рекреація та туризм дійсно тісно взаємопов'язані між собою, але на даний час їх наукове і практичне розроблення достатньо розмежоване: пріоритетними є напрямки відпочинку та оздоровлення населення, пов'язані з економічно організованими і впорядкованими формами туризму та масової комерціалізованої рекреації. Інші напрями рекреаційної діяльності, зокрема масова самодіяльна та побутова рекреація, ще не досягли потрібних рівнів наукового та організаційноекономічного розгляду.Документ Генеральний план міста як інструмент управління розвитком урбаністичної системи(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Приходько, Зоя Володимирівна; Prykhodko, Zoia V.Під урбаністичною системою можна розуміти складну, просторово обмежену природно-соціо-господарську систему, центром якої є місто, а основними підсистемами – природно-ландшафтна, господарська, соціальнодемографічна, планувальна. Головною особливістю планувальної структури урбаністичної системи є її велика інерційність, зумовлена діахронністю виникнення її різних елементів на основі первинного каркасу, тривалим часом експлуатації споруд, складністю майнових і управлінських відносин тощо.Документ Соціально-економічні наслідки демографічних процесів у регіонах України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Остра, Вікторія АнатоліївнаУсі країни світу стикаються з викликами демографічних змін, тому вивчення їх соціально-економічних наслідків є надзвичайно важливим. Поперше, демографічні зміни, такі як народжуваність, смертність та міграція, прямим чином впливають на чисельність та структуру населення, що визначає потенціал робочої сили та економічне зростання регіонів країни. По-друге, ці процеси впливають на попит соціальних послуг, зокрема освіту, охорону здоров'я та соціальне забезпечення, що потребують відповідного планування та додаткового ресурсного забезпечення. По-третє, нерівномірний розподіл населення в регіонах створює певні виклики для місцевої економіки та інфраструктури, що вимагає розробки нових регіональних стратегій.Документ Поняття та класифікація дитячого туризму(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Куделіна, Світлана Борисівна; Kudelina, Svitlana B.Дитячий і молодіжний туризм займає значне місце у системі світового туризму, тому питання дослідження особливостей його розвитку, виявлення проблем та перспектив в наш час є дуже актуальними.Документ Суспільно-географічні аспекти дослідження ролі природного чинника у формуванні якості життя населення(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Гетьманенко, Анастасія Олександрівна; Яворська, Вікторія Володимирівна; Yavorska, Viktoriia V.В економічній літературі можна зустріти різні погляди та підходи до визначення поняття «якість життя населення». Якість життя у широкому розумінні пояснюється як задоволеність особи своїм життям із погляду потреб та інтересів. Це комплексне поняття, що включає в себе різні соціальноекономічні та фізичні аспекти, зокрема: доходи (оплачувана робота, економічна ситуація в країні), умови праці і відпочинку, житлові умови, доступ до послуг, дозвілля, освіту, доступ до засобів підтримки та збереження здоров’я, участь у демократичних процесах, соціальну забезпеченість і гарантії, фінансову автономію (однак без відчуження від суспільства), охорону правопорядку й дотримання прав особистості, природно-кліматичні умови, ефективність сфери медичного обслуговування, збереження навколишнього середовища, стабільність середовища існування і житла, гармонійний розвиток особистості, особисту безпеку, наявність вільного часу та можливості його доцільно використовувати, а також відчуття спокою, комфортності й стабільності.Документ Проблеми просторового планування та кадастру земель в регіональному розвитку Одещини(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Буяновський, Андрій Олександрович; Buianovskyi, Andrii O.; Куспляк, І. С.; Сичук, О. С.Нині вкрай актуальними в сталому розвитку регіонів постають питання просторового планування. Не виключенням є і Одеський регіон, який нині потребує перегляду стратегічних напрямів свого подальшого розвитку у зв’язку, насамперед, з воєнним станом та необхідністю післявоєнної відбудови.Документ Методика суспільно-географічного дослідження геодемографічних процесів регіонального рівня(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Буяновська, Л. Ю.; Яворська, Вікторія Володимирівна; Yavorska, Viktoriia V.Загальновідомо, що геодемографія — це науковий напрямок, який досліджує просторові аспекти демографічних явищ, такі як розподіл населення за територією, міграції, народжуваність та смертність. Цей напрямок поєднує методи географії населення та демографії, а також активно використовує новітні методологічні принципи і підходи, зокрема синергетику, для вивчення динамічних і комплексних геодемографічних явищ.Документ Features of the current development of the tourist insurance market in Ukraine(2021) Hetmanenko, Anastasiia; Ulianova, Viktoriia O. ; Yavorska, Viktoriia V.; Ульянова, Вікторія Олегівна; Яворська, Вікторія ВолодимирівнаThe article deals with the tourism insurance as a universal mean of securing the safety of tourists. The current state of the functioning of the insurance market of services related to tourism activities in Ukraine was analyzed; problems and prospects for the development of tourism insurance were described; tourism insurance leaders have been identified in the article.Документ Methodological scheme of qualimetric assessment of recreational clusters(2022) Topchiiev, Oleksandr H.; Sych, Vitalii A.; Yavorska, Viktoriia V.; Kolomiiets, Kateryna V.; Hevko, Ihor V.; Murkalov, Olexandr B.; Smochko, Nataliia M.; Топчієв, Олександр Григорович; Сич, Віталій Андрійович; Яворська, Вікторія Володимирівна; Коломієць, Катерина ВолодимирівнаThe article deals with the application of qualimetric methods for assessing recreational and tourist potential on the example of an ecotourism cluster developed for natural and geographical and socio-economic conditions and resources of the Ukrainian Black Sea region. The properties of recreational and tourist potential can have different nature, different definitions, and be qualitative-descriptive, verbal, or quantitative (numerical). In qualimetric developments, properties should be comparable in the form of representation and magnitude of evaluation scales. The aim of the study is to develop a methodology for qualimetric assessment of recreational clusters. The theoretical and methodological basis is the fundamental principles and developments of recreational geography, tourism studies and qualimetry, as well as the author’s own developments. In the process of writing, general geographical methods were used, such as descriptive, comparative geographical, and qualimetric assessment methods. Characteristics and properties presented in verbal form can be shown as structural combinations and compounds of simpler indicators. Factors that form the recreational and tourist potential have different weights (significance), which requires an appropriate assessment. The overall assessment of recreational and tourist potential is a weighted average value of all its components, taking into account their weight. The available absolute natural indicators of conditions and resources of recreational and tourist potential are also transformed into qualimetric estimates. The general methodological scheme for assessing recreational clusters, specified according to the conditions and resources of ecotourism of the Black Sea region is represented by seven stages – from structuring a recreational cluster according to its components and levels of hierarchical organization, calculating indicators of the weight of properties and calculating criteria for properties that form the corresponding quality, calculating qualimetric estimates for all primary units of recreational and tourist potential; a meaningful interpretation of the assessment of the recreational and tourist potential of a recreational cluster based on the criteria of properties and scales of the corresponding features and characteristics, as well as indicators of the weight of properties in the formation of recreational and tourist potential. The developed scheme should be considered as a methodological approach for the practical application of qualimetric assessments of recreational and tourist potential in recreational geography and tourism studies.Документ Польові практики для підготовки географів-краєзнавців(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Шуйський, Юрій Дмитрович; Shuiskyi, Yurii D.Серед кількох головних призначень географії є наявність філософського світосприймання, як нам про це сповіщає започаткування, подальший розвиток éзміст історії та методології географічної науки у всьому її різноманітті та розгалуженності. Перші трактати з географії в Європі зароджувалися в VIII-VII столітті до РХ, тоді з’явилася і перша методика географічних спостережень. В їх основі затвердилося просте спостереження на підставі наочності навколишнього довкілля [1]. Недаремно античні мислителі, спостерігачі, мандрівники, філософи будували власний світогляд на природних навколишніх прикладах. Найвідоміші філософи Античного світу (зокрема, Аполоній Ефеський, Зенон Еленський, Платон Афінський, Арістотель, Геродот та ін.) у власній творчості, майже кожний з них, здавна мали трактати з назвами «Про природу», «Риси природи», «Естественная история», «Руководство по географии» и т.п. Трохи пізніше, в Античній Греції, такі трактати почали називатися «Описи Землі» (грецькою «Географія» – γεογραφίυα). Кожна просвіщенна людина повинна була знатися в навколишньому довкіллі. Відтак, з того часу на кожному симпозиумі знавців і мислителів учасники повинні були розбиратися в довкіллі на підставі власних думок. Античні філософи-детерменісти стверджували: «Природа знає краще — що, де і як».Документ Міждисциплінарний підхід під час краєзнавчої роботи зі школярами(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Адобовська, Марія Володимирівна; Попельницька, Наталія Олександрівна; Adobovska, Mariya V.; Popelnytska, Nataliia O.Розвиток будь-якої науки зумовлено як її внутрішньою логікою, так і зовнішніми викликами, які вимагають вироблення нових підходів. Міждисциплінарний підхід є найважливішою ознакою сучасного географічного знання. Аналіз міждисциплінарних дослідницьких практик може сприяти розкриттю сенсу змін, що відбуваються в інтелектуальній сфері та розвитку краєзнавства як науки, яке традиційно розглядається як вивчення природи, населення, господарства, історії і культури будь-якої частини країни, адміністративного або природного району, населених пунктів, головним чином, силами місцевого населення.Документ Електронні додатки – можливості використання під час дистанційного навчання(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Адобовська, Марія Володимирівна; Моц, Олександра Сергіївна; Adobovska, Mariya V.Дистанційне та змішане навчання стали невід’ємними формами організації навчання та повсякденної роботи з учнями в нових умовах. Ми бачимо, що для належної організації навчання необхідні не лише якісне інтернет-підключення і технічне забезпечення, але й опанування та вдосконалення педагогами власних цифрових компетентностей, щоб повноцінно й уміло використовувати можливості цифрових платформ та інструментів для роботи з учнями.Документ Міждисциплінарні освітні програми, перспективи впровадження в ЗВО України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Яворська, Вікторія Володимирівна; Нефедова, Ніна Євгенівна; Соколовський, Віктор Анатолійович; Yavorska, Viktoriia V.; Nefedova, Nina Ye.; Sokolovskyi, Viktor A.На сучасному етапі розвитку освіти та науки набуває особливої актуальності проблема загальнонаукової методології, де поряд із процесами диференціації наукового знання за галузями, важливою стає його інтеграція. Cучасні вимоги до якості освіти безпосередньо пов’язані з необхідністю досягнення результатів в пріоритетних напрямках розвитку науки. Відомо, що наукові та технологічні прориви припадають, як правило, на стики наук, в результаті комплексних досліджень об’єктів і пов’язаних з ними проблем. Висока насиченість змісту освітньо-професійних програм підготовки майбутніх фахівців предметами, що вивчають досить різні галузі знань, породжують проблему неузгодженості різних сфер пізнання. Особливо гостро це виявляється при вивченні профільних та вибіркових дисциплін.Документ Розробка та впровадження міждисциплінарної освітньої програми «Ґрунтознавство та оцінка земель»(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Буяновський, Андрій Олександрович; Buianovskyi, Andrii O.Актуальність підготовки спеціалістів-ґрунтознавців у контексті сучасних викликів, які нагально стоять перед суспільством, є беззаперечною. Оцінка ґрунтово-земельних ресурсів, практичні рекомендації щодо оптимізації земле- і ґрунтокористування, підвищення їх продуктивності аграріям є необхідною передумовою продовольчої безпеки та сталого розвитку. Однак, підготовка таких спеціалістів в реаліях сьогодення має свої особливості та проблеми.Документ Міждисциплінарні підходи при вивчені дисциплін природничого циклу(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Адобовська, Марія Володимирівна; Adobovska, Mariya V.Інтеграція у світовий освітній простір є пріоритетним напрямком реформування освіти і передбачає зменшення фактологічності, посилення цілісності і фундаменталізації знань. Одним з провідних методологічних принципів освіти є процес створення цілісної та багатовимірної картини світу, що відповідає реаліям науково-технічного і соціального розвитку, на основі сприйняття явищ об’єктивної дійсності. Міжпредметна інтеграція є відображенням інтеграційних процесів між різними областями наукових знань і означає, перш за все, пошук єдиного підстави для об’єднання різнорідних елементів знання.Документ Компетентнісний підхід в сучасній географічній освіті(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Домусчи, Світлана Василівна; Стоян, Олександр Олександрович; Domuschy, Svitlana V.; Stoian, Oleksandr O.Сучасна шкільна географічна освіта все більше набуває практичної спрямованості та орієнтує вчителя на особистісно діяльнісний підхід у вивченні географії. Компетентнісний підхід до формування змісту та організації навчального процесу покладено в основу створення Державного стандарту повної загальної середньої освіти, навчальних програм з географії, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Компетентнісний підхід – найкращий вибір для навчального процесу, у якому втілюються найновіші досягнення, що стосуються особистісного підходу та адаптативного навчання. Його реалізація в навчальному процесі забезпечує розвиток особистості школярів, оволодіння ними комплексом умінь, формування здібностей використовувати засвоєні знання, вміння і способи діяльності в реальному житті для вирішення практичних завдань, пов’язаних насамперед з актуальними проблемами свого району, регіону, країни [1, 3, 5, 7].