Компаративістські дослідження релігії

Постійне посилання зібрання

Галузь і проблематика: в збірці статей та рефератів, що присвячені деяким соціальним проблемам сучасного релігієзнавства містяться матеріали, які підготували учасники дослідницького проекту науково-дослідного центру «Компаративістські дослідження релігії» філософського факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 32
  • Документ
    Адаптивні можливості філософії в соціалізації людини в сучасному світі
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Рибакова, К. М.
    Суспільство є цілісним соціально-культурним організмом, у якому різні види діяльності людей - матеріальної і духовної - забезпечують відтворення і розвиток кожного його елемента та зв’язків між ними в історичному процесі. Системоутворюючим фактором різноманітних соціальних феноменів виступають граничні засади філософії, які представлені світоглядними універсаліями або категоріями. У своєму взаємозв’язі^ вони формують цілісний узагальнений образ людського світу. Світоглядні універсали — це категорії, які акумулюють історично накопичений суспільний досвід. Саме через них людина переживає, осмислює та оцінює світ і своє місце в ньому. Вони допомагають людям структурувати і систематизувати свій власний та суспільний досвід. До таких універсалій відносяться категорії «людина», «суспільство», «свідомість», «знання», «добро», «зло», «віра», «надія», «обов’язок», «честь», «гідність», «совість», «свобода», «краса» та інші, які пронизують усі сфери суспільного житгя.
  • Документ
    Версии происхождения слова «протестантизм»
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Райхерт, Константин Вильгельмович; Райхерт, Костянтин Вільгельмович; Raikhert, Kostiantyn V.
    Британский исторический теолог Алистер Э. МакГрат и канадский религиовед Даррен К. Маркс во введении к The Blackwell Companion to Protestantism сообщают, что «следует признать, что “протестантизм” упрямо сопротивляется более точному определению. Будучи наиболее разнообразной формой современного христианства на сегодняшний день, протестантизм лучше поддаётся описанию, а не определению. Его внутреннее сопротивление любому понятию, исходящему от централизованного авторитета, аналогичного римо-католичес- кому магистерию, привело в значительной степени к диверсификации одновременно на теологическом и социологическом уровнях». Возможно, по этой причине в двух серьёзных энциклопедиях, посвящённых именно протестантизму, — The Encyclopedia of Protestantism под общей редакцией Ханса Й. Хиллербранда и Encyclopedia of Protestantism под общей редакцией Дж. Гордона Мэлтона отсутствует отдельная статья под названием «Протестантизм».
  • Документ
    Сакральный характер византийской цивилизации. Обзор концепций византинизма
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Петриковская, Елена Сергеевна; Петриківська, Олена Сергіївна; Petrykivska, Olena S.
    Какие представления о православной интеллектуальной традиции рядовой студент выносит из нашего университетского образования? Как правило, набор сведений относительно его оформления в эпоху Вселенских соборов и распространения после разделения церквей в 1054 году, главным образом, в Восточной Европе и на Ближнем Востоке. В учебниках по религиоведению содержится информация об особенностях вероучения и организации православия по сравнению с католичеством. Комментируя эти типологические отличия, студенты, как правило, не умеют проследить их генезис.
  • Документ
    Проблема абсолютної істини у філософських школах буддизму та адвайта-веданті
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Очкін, Денис В'ячеславович
    У статті досліджуються різні тулмачення абсолютної та відносної істини у буддійських школах мадх'ямака, віджнянавада, а також у адвайта-веданті.
  • Документ
    Егосинтезація як конвергентний процес в сучасному релігійному житті
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Мартинюк, Едуард Іванович; Никитченко, Олена Едуардівна; Мартынюк, Эдуард Иванович; Martyniuk, Eduard I.
    Сучасне релігійне життя світу відтворюється не лише в нечуваних раніше кількісних показниках (мільярди віруючих, мільйони релігійних об’єднань, тисячі деномінацій і т. ін.), а й плюралізацією характеристик сприйняття цього феномену, чи то ставлення до нього на рівні окремих особистостей, яких і підрахувати більш-менш точно не можливо, принаймні тому, що навіть ототожнюючи себе з будь — якою релігійною групою, людина може ставитись до неї, по-перше, як до результату свого власного вибору, а, по-друге - саме перебування у тому чи іншому об’єднанні, може відчуватися як тимчасове, бо ніяк не перешкоджає її вільному пошуку саме своєї духовності.
  • Документ
    До проблеми есхатологічного трактування філософії історії на прикладі творчості Е. Сведенборга та Г. Сковороди
    (2005) Чернега, Тетяна Миколаївна
    Проблема есхатологічного трактування філософії історії на прикладі творчості Е. Сведенборга та Г. Сковороди є не вельми дослідженою, проте дуже цікавою та важливою, адже саме за допомогою порівняння, на нашу думку, провіденціального трактування історії з релігійно-філософськими пошуками позацерковних містиків Сведенборга та Сковороди можна краще зрозуміти як сутність вчення останніх, так і їх внесок у розробку важливіших проблем філософії історії — її смислу, завершеності, посмертних долей людства тощо.
  • Документ
    Про вплив світобачення Григорія Сковороди на українське духовне християнство (друга половина XVIII – перша половина ХІХ ст.)
    (2005) Чернега, Тетяна Миколаївна
    Дана стаття присвячена такій ще не до кінця вивченій у літературі проблемі, як ідейний зв’язок Григорія Сковороди з сектантством та його вплив на основні секти півдня України XVIII – XIX cтоліття — духоборів, молокан, немоляків, менонітів, штундистів, баптистів, євангелістів. Метою даної статті є спроба дослідити також спадковість між сектами на Україні, їх еволюційний розвиток.
  • Документ
    Поликонфессиональная религиозная ситуация в современной Украине в контексте проблемы национальной безопасности
    (2005) Панков, Александр Анатольевич
    Актуальность рассматриваемой в статье проблемы определяется прежде всего тем, что «Украина как целостность продолжает искать свою культурную, этническую и религиозную идентичность, без которой невозможно сконструировать безопасный и устойчивый порядок, базирующийся на адекватном представлении о мотивах и целях социальных субъектов, их культурных и религиозных предпочтениях, попытках отыскать себе подобных в социальном пространстве или же дистанцироваться от неприемлемых, навязанных общностей». Нас в данном случае интересуют не только религиозная идентичность Украины, поиск которой весьма затруднён в ситуации полирелигиозности и поликонфессинальности современного мира; в ситуации активнейшей миссионерской деятельности зарубежных религиозных (в первую очередь, протестантских) организаций; в ситуации глубокого внутриорганизационного кризиса в самых различных религиозных организациях; но также взаимосвязь этих процессов с национальной безопасностью Украины.
  • Документ
    Конфессиональная одещина: состояние и тенденции
    (2005) Лобазов, Петр Кузьмич; Сенчук, Анатолий Михайлович
    После распада СССР ушла в прошлое политика противостояния государства и церкви. Это убедительно доказывает история последних лет Украины. Церковь возродилась, укрепила свои материальные, кадровые, политические и общественные позиции, стала органическим и весьма влиятельным фактором жизни украинского народа. Возрождение религиозности — естественный и закономерный процесс. Коль люди имеют конституционное право на свободу вероисповедания и испытывают потребность в боге, государство обязано обеспечить церкви нормальные условия существования, развития и деятельности.
  • Документ
    Східна і західна моделі християнства в Україні: соціально- культурний аспект (XVII ст.)
    (2005) Бевзюк, Наталя Петрівна; Bevzyuk, Natalia P.
    У зв’язку з розколом, а потім загибеллю Римської імперії (476 р.) поступово формується два геополітичних простори християнства, які оста- точно склалися у Х ст. Вони (православ’я — східне християнство і католицизм — західне християнство) увібрали в себе традиції, вірування, культуру, соціально-політичні та економічні особливості конкретних країн та народів. Згодом це визначило особливості двох християнських світів.
  • Документ
    Синкретический диалог и различные структуры знания
    (2005) Аксененко, Артур Викторович; Николенко, Елена Олеговна; Николенко, Олег Владимирович
    Популярность обращения к диалогу и диалогической форме организации знания в различных предметных областях имеет своим следствием потерю четкого значения соответствующих понятий. Во многих случаях эта же концептуальная расплывчатость приводит к тому, что «диалогичность» может фактически использоваться без ее концептуальной экспликации и соответственно без терминологической фиксации. Такая двухкомпонентная «концептуальная расплывчатость» диалогической организации знания свидетельствует о её фактической синкретичности. Диалог обычно используется как способ установления соответствия между такими модальностями знания, корректные отношения между которыми представляют нетривиальную проблему.
  • Документ
    Програма курсу: «Конвергентні процеси в релігійному житті другої половини ХХ століття»
    (2004) Мартинюк, Едуард Іванович; Мартынюк, Эдуард Иванович; Martyniuk, Eduard I.
    Мета і задачі курсу «Конвергентні процеси в релігійному житті другої половини ХХ століття» в навчальному процеси.
  • Документ
    Православное миросозерцание и правовая ориентация
    (2004) Шевцов, Сергей Павлович; Шевцов, Сергій Павлович; Shevtsov, Serhii P.
    По моему глубокому убеждению, сам характер богословия, как он был принят и развивался в Восточной Церкви свидетельствует о самых существенных чертах мировоззрения населения Византийской империи (трудно сказать вполне определенно, но, вероятно, в первую очередь - греков), поэтому обойти его при исследованиях, связанных с формированием интересующего нас типа правосознания, было бы ошибкой. Но тогда возникает проблема поиска такой методологии, которая позволила бы нам усмотреть те черты, что могли бы быть найдены за богословскими текстами и в то же время указывать на определенный тип правосознания, определяя или порождая оба явления. Стоит ли говорить, что поиски подобного «первоисточника», мягко говоря, проблематичны.
  • Документ
    Эволюция ведийского ритуала (к вопросу о генезисе религиозного сознания)
    (2004) Секундант, Сергей Григорьевич; Секундант, Сергій Григорович; Secundant, Serhii H.
    Веды представляют собой наиболее древние религиозные тексты, которые дошли до нас не в виде разрозненных отрывков, как это имеет место в случае других древних религиозных текстов, а в достаточно полном виде. На это указывал еще в конце прошлого века известный санскритолог и знаток ведийской религии А.Хиллебрандт, который по этому поводу писал: «Санскритская филология по сравнению с исследованиями в области классической древности (Altertumskunde) имеет то преимущество, что она не должна свои знания всех сакральных текстов черпать из отдельных случайных данных, но имеет в своем распоряжении учебники, которые составляют основу знания жертвоприношений жрецов». Наличие столь древней и богатой комментаторской литературы делает этот памятник уникальным и незаменимым источником не только для изучения истории религиозной мысли, но и для решения таких важных теоретических проблем, как проблема возникновения религиозного знания, его структуры и сущности.
  • Документ
    Диалог науки и религии в философском наследии А. Ф. Лосева
    (2004) Петриковская, Елена Сергеевна; Петриківська, Олена Сергіївна; Petrykivska, Olena S.
    Под наукой обычно понимают совокупность утверждений относительно фактов, имеющих место в мире, отвечающих требованиям формальной непротиворечивости, статистичности, воспроизводимости, естественности, причинно-следственной связности, опытной проверяемости, интерсубъективности. Принято считать, что наука способствует разрушению традиционных религиозных представлений, кризису религиозного мировоззрения. К ХХ веку стало ясно, что позитивистские утверждения о науке, например, о ее всесилии, нуждаются в уточнении. Религиозный философ А. Ф. Лосев внес свой вклад в осмысление феномена науки, показал, что процесс научного познания и путь духовного восхождения неотрывны от культурно-исторической практики, истина едина, науку отличает особый способ освоения субъектом истины, который не противостоит религиозному развитию человеческой личности.
  • Документ
    Методологические принципы в научном и религиозном знании
    (2004) Николенко, Олег Владимирович
    Методологические принципы, организующие систему научного знания, могут играть конструктивную роль и в организации системы религиозного знания. Возникает проблема эвристичности тех методологических принципов, которые релевантны в научной парадигме, но отвергаются, например, в религиозной парадигме. Следует ли из этого вывод о несостоятельности той картины мира, в которой эти методологические принципы ранее рассматривались как универсальные? Решение этих проблем является одним из условий реализации корректного диалога между наукой и религией.
  • Документ
    Перспективы сближения духовного и светского образования
    (2004) Лобазов, Петр Кузьмич; Панков, Александр Анатольевич
    Осенью 2002 года социологи Благотворительного фонда «Церковно-светского согласия» (руководитель – профессор Лобазов П. К.) и Научно-исследовательского центра «Компаративистских исследований религий» философского факультета Одесского национального университета им. И. И. Мечникова (руководитель доцент Мартынюк Э. И) провели экспертный опрос, посвященный перспективам сближения духовного и светского образования.
  • Документ
    Религиозное сознание в современном информационном пространстве
    (2014) Лобазов, Петр Кузьмич; Невшупа, Анна Михайловна
    Фундаментальные политические изменения в Украине привели к тому, что религиозные организации стали полноправным элементом социальной структуры нашего общества, а религиозное сознание получило широкие возможности для своего функционирования и развития.
  • Документ
    Акселерація як конвергентний процес в сучасному релігійному житті
    (2014) Мартинюк, Едуард Іванович; Никитченко, Олена Едуардівна; Мартынюк, Эдуард Иванович; Martyniuk, Eduard I.
    Як ми вже неодноразово нагадували, у 2001 року науково-дослідний центр «Компаративістських досліджень релігії» філософського факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова сформулював як своє головне завдання дослідження сучасних тенденцій в релігійному житті світу. Аналіз цих тенденцій дозволив сформулювати загальну концепцію та вжити відповідну термінологію для подальшого виокремлення та визначення конкретних трендів у релігійному розвої сьогодення під назвою «Конвергентні процеси у релігійному житті другої половини XX - початку XXI сторіччя». Саме поняття «конвергентні процеси в релігійному житті другої половини XX сторіччя» для широкого наукового загалу ми почали вживати ще з середини останнього десятиріччя століття, шо вже минуло.
  • Документ
    Человек в философской и богословской рефлексии ХХ столетия: антропологическая тема в творчестве Г.В. Флоровского
    (2009) Петриковская, Елена Сергеевна; Петриківська, Олена Сергіївна; Petrykivska, Olena S.
    Сложилась определенная традиция подачи творчества Г.В. Флоровского (1893 — 1979) — философа, богослова, историка. Чаще всего перед нами жизнеописание, напоминающее больше агиографию, чем научную литературу. Это связано с тем, что мировоззрение мыслителя на протяжении всей его жизни эволюционировало в сторону все большей ортодоксальности традиционного православного богословия.