Статті та доповіді ГГФ
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті та доповіді ГГФ за Ключові слова "accessory minerals"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Акцесорні мінерали гранітів Кіровоградського типу центральної частини Українського щита(2008) Чепіжко, Олександр Валентинович; Кадурін, Володимир Миколайович; Шатохіна, Л. М.; Chepizhko, Oleksandr V.; Kadurin, Volodymyr M.; Shatokhina, L. M.; Чепижко, Александр ВалентиновичВивчення акцесорних мінералів Вознесенського, Бобринецького, Кіровоградського та інших гранітних масивів кіровоградського комплексу центральної частини Українського щита виконано досить повно. Найдетальніше досліджені акцесорні мінерали, що постійно трапляються і є найінформативнішими в генетичному аспекті. Генераційний аналіз акцесорних мінералів, передусім циркону, та детальне вивчення внутрішньої будови складних його кристалів дає змогу схарактеризувати особливості петрогенетичного процесу. Моделювання процесу формування кристалів циркону на підставі їхньої внутрішньої будови допомогло з’ясувати перебіг процесу кристалізації та підтвердило поліультраметаморфічний процес їхнього утворення. Поліультраметаморфізм є процесом накопичення на завершальних етапах рідкісноземельної і рідкіснометалевої мінералізації. Водночас у геохімічній спеціалізації цей процес не ідентифікований. Відповідно, мінералогенічну спеціалізацію гранітоїдів найчіткіше можна виявити під час аналізу акцесорних мінералів, які вміщують інформацію про послідовність і концентрацію рідкісноземельної та рідкіснометалевої мінералізації.Документ Акцесорні мінерали і потенційна рудоносність геологічних об’єктів(2014) Чепіжко, Олександр Валентинович; Кадурін, Володимир Миколайович; Chepizhko, Oleksandr V.; Kadurin, Volodymyr M.; Чепижко, Александр Валентинович; Кадурин, Владимир НиколаевичІнформацію з акцесорних мінералів важливо використовувати для кореляції “німих” товщ, реконструкції вихідного складу метаморфітів, визначення ходу петрогенетичного процесу, у разі оцінки потенційної рудоносності конкретних об’єктів. В основі інтерпретації цієї інформації є методи розрахунку парагенетичних асоціацій різних груп акцесоріїв і генераційний аналіз циркону. Теоретична основа цих методів – онтогенія і філогенія мінера-лів. Запропоновано алгоритм вирішення питання про потенційну рудоносність конкретних геологічних тіл. Метод дає змогу визначити характер і тип зруденіння та в комплексі з геологічною інформацією, отриманою під час картування, визначити територію розшуків. Аналіз кількісно-генетичної інтерпретації інформації з акцесорних мінералів дає змогу на стадії геологічного знімання прогнозувати потенційну рудоносність плутонічних утворень.Документ Генераційний аналіз акцесорного циркону магматичних порід і його філогенія(2012) Чепіжко, Олександр Валентинович; Кадурін, Володимир Миколайович; Chepizhko, Oleksandr V.; Kadurin, Volodymyr M.; Чепижко, Александр Валентинович; Кадурин, Владимир НиколаевичГенезис акцесорних мінералів можна з’ясувати під час комплексного дослідження середовища мінералоутворення з використанням сучасних фізико-хімічних методів. Оцінювання хімічних і фізичних змін мінералів безпосередньо пов’язане з тими розділами онто-генії мінералів, які невіддільні від їхньої філогенії (тобто генезису мінеральних видів і па-рагенезисів), оскільки вона є джерелом інформації філогенезу.Документ Місце і значення підсистеми “акцесорні мінерали” у системі “гірські породи”(2003) Чепіжко, Олександр Валентинович; Кадурін, Володимир Миколайович; Чепижко, Александр Валентинович; Кадурин, Владимир Николаевич; Chepizhko, Oleksandr V.; Kadurin, Volodymyr M.Системний підхід у геологічних дослідженнях не підміняє історичний. Одна з необхідних умов його використання – визначення взаємодіючих природних об’єктів як матеріальних носіїв властивостей систем. Серед компонентів систем слід розрізняти головні їх підсистеми, які називаються елементами. У гірських породах ними є породоутворюючі і акцесорні мінерали. Результати вивчення акцесорних мінералів дозволяють: 1) підвищити якість кореляції породних комплексів; 2) підви- щити достовірність відомостей про генезис магматичних порід; 3) зробити більш надійними дані про вихідний склад метаморфічних і ультраметаморфічних порід; 4) підвищити надійність визначення абсолютного віку гірських порід; 5) підняти рівень надійності прогнозу рудоносності породних комплексів. Вдосконалення на єдиній науковій основі методів вивчення мінералів є необхідною умовою розробки сучасних теорій генезису гірських порід.Документ Онтогенія і філогенія акцесорних мінералів гранітоїдів Українського щита(2002) Чепіжко, Олександр Валентинович; Кадурін, Володимир Миколайович; Радкевич, Г. А.; Chepizhko, Oleksandr V.; Kadurin, Volodymyr M.; Radkevych, H. A.; Чепижко, Александр Валентинович; Кадурин, Владимир НиколаевичОтримані дані під час дослідження акцесорних мінералів становлять базу висновків і рекомендацій з вивчення процесів формування порід, самих порід і процесів їхнього перетворення. Аналіз акцесорних мінералів дає змогу виконувати кореляції порід, одержувати дані щодо складу метаморфічних і ультраметаморфічних порід, визначати їхній вік та можливу рудоносність. Історико-еволюційна мінералогія – це єднання онтогенії і філогенії, походження індивідів і видів мінералів на тлі геологічної історії Землі. Дослідження вузького парагенезису акцесорних мінералів, який формується на певній фазі становлення магматичної породи, – головне завдання філогенії. Розвиток філогенії акцесорних мінералів дає змогу розробляти методику визначення умов і особливостей формування геологічного об’єкта за найінформативнішими з мінералів – акцесорними.Документ Протерозойська тектоно-магматична активізація Середньопридніпровського та Приазовського районів Українського щита в інформації з акцесорних мінералів(2004) Чепіжко, Олександр Валентинович; Кадурін, Володимир Миколайович; Chepizhko, Oleksandr V.; Kadurin, Volodymyr M.; Чепижко, Александр Валентинович; Кадурин, Владимир НиколаевичАсоціації акцесорних мінералів, їхній склад і властивості можуть слугувати надійним критерієм формаційної належності гранітоїдів. Вивчено питання відновлення головних рис еволюції раніше виділених районів Українського щита в епоху ранньо- і середньопротерозойської тектономагматичної активізації на підставі інтерпретації інформації з акцесорних мінералів гранітоїдів. Досліджено природу тектономагматичної активізації Середньопридніпровського і Приазовського районів Українського щита на підставі вивчення акцесорних мінералів. Загальний хід протерозойської тектономагматичної активізації можна уявити як вплив матеріально-термальних мантійних потоків, що привели до розвитку антидромного магматизму і сформували блоки Українського щита.